Офелія уособлення ренесансного ідеалу жінки



Скачати 144.5 Kb.
Дата конвертації09.12.2018
Розмір144.5 Kb.
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Прилісне


ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

на уроках

зарубіжної літератури
9 клас


Учитель зарубіжної літератури Ляцевич О. С.

Прилісне 2013

Тема: Офелія – уособлення ренесансного ідеалу жінки
Мета: простежити на основі трагедії В.Шекспіра, яким був ренесансний ідеал жінки, закріпити знання про добу Відродження, розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, навички аналізу художнього читання; виховувати почуття гідності, шляхетності.
Обладнання: портрети Офелії, виконані учнями, картини митців епохи Відродження

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово учителя.

Читаючи художні твори, ми спілкуємося з автором, дізнаємося про його думки і погляди на світ, а також про епоху, у яку він жив. Отже, давайте пригадаємо, у яку епоху жив В. Шекспір, яким був тоді погляд на людину і якою ми бачимо людину у творах драматурга.

Відповіді учнів.


ІІІ. Знайомство з навчальним матеріалом.

Епіграф: Квіти зів’яли. Вкриває землю печаль – насіння трав. (Мацуо Басьо)


2.Повідомлення мети уроку

Охарактеризувати Офелію як героїню трагедії, дослідити, яким був ренесансний ідеал жінки.

Проблема. Чи могла бути щасливою жінка в епоху Відродження?
3.Виклад матеріалу.

Для початку розкриємо лексичне значення слова ідеал (взірець, приклад, досконалість).

«Мікрофон» Пригадаємо сюжетні колізії, пов’язані з образом Офелії. (відповідає той учень, якому передають уявний мікрофон)
– З якою квіткою асоціюється Офелія?

– Чи випадково Шекспір дає ім’я Офелія?

– Чи є портрет? А що б ви могли сказати про її зовнішність?
4. Робота у групах. «Спільний проект»
Які риси характеру притаманні героїні?

Кожна група складає проект дослідження.

Перша група. Чому Гамлет зі зневагою розмовляє з Офелією? Чи заслужила вона такого ставлення?

Друга група. Чому Офелія божеволіє. Які почуття вона викликає?

Третя група. Яке місце Офелії у боротьбі проти Гамлета? Чи розуміє вона сенс боротьби? У чому трагізм героїні?

Захист проектів. Керівники груп ознайомлюють клас зі своїми проектами. Після відповіді записують на дошці риси, які притаманні Офелії.

молода

гарна, приваблива,



добра,

закохана


ніжна ,

щира


покірна

зневірена

нещасна

холодна


чиста
Які з цих рис є вічними абсолютними цінностями?

– Чи щаслива Офелія? Чому? Які риси стали на заваді?


«Гронування» Довести, хто є Офелія? (жертва, іграшка, лілія, верба, зброя, фіалка )

Метод «Прес» Довести, що вона жертва. (За таблицею)

Я вважаю, що …

тому що …

аргументи …

висновки …


– З яким образом ренесансної жінки ми ознайомились раніше? Що в них спільного? Чим відрізняються? Чи була щасливою Джульєтта?
«Займи позицію» Чи могла бути щасливою жінка в епоху Відродження?

Виступи учнів

ТАК НЕ ЗНАЮ НІ
Образ шекспірівської Офеліїї надихнув Лесю Українку на створення поезії

Хотіла б я уплисти за водою,

Немов Офелія , уквітчана , безумна .

За мною вслід пливли б мої пісні,

Хвилюючи , як та вода лагідна,

Все далі й далі…

Підсумкове слово учителя

«Хотіла дати вам фіалки, та вони зів’яли…»

Ці слова говорила героїня, коли тримала в руках квіти, вона викликає у нас співчуття, бо так склалася її доля.

Але Шекспір подарував нам квітку на ім’я Офелія, яка захоплює нас своєю ніжністю, добротою, щирістю, а душу огортає сумом, бо вона зів’яла «наче квітка» і загинула.

Тож нехай у вашому житті квіти не в’януть, а цвітуть. А землю, на яку ви ступаєте, не вкриває печаль.
Домашнє завдання:

Перша група. Скласти синкан. Офелія

Друга група. Написати твір мініатюру на тему «Офелія і сучасна жінка»

Третя група. Скласти усну розповідь «Останній день в житті Офелії»

Плани-конспекти уроків з теми «Література Просвітництва»
Тема: Провідні концепції Просвітництва
Мета: ознайомити учнів з провідними концепціями Просвітництва, відлунням просвітницьких ідей у літературних творах, зосередити увагу учнів на своєрідності німецького Просвітництва та естетичних поглядах Шиллера, розкрити зв’язок художньої літератури з філософською та публіцистичною думкою французьких енциклопедистів; виховувати в учнів почуття прекрасного.
Обладнання: картина Т. Джоганнот «Смерть Кларісси».
Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

– Назвати історичні періоди розвитку літератури.



  • Література якого періоду вам найбільше зрозуміла?

  • Які життєві цінності характерні для кожного періоду?

  • Яким був погляд на людину у різні епохи?

  • Що було спільного в літературі різних епох і чим вона відрізнялася?

ІІ. Формування нових знань і навичок

На дошці записані основні поняття:

Просвітництво, «Енциклопедія», фольклорні традиції, есе.
Слово учителя:

Розповідь про епоху та провідні концепції Просвітництва

Перед лекцією учителя учні одержують завдання, які записані на дошці.


  1. Які умови європейського життя у XVIII ст. сприяли переходу літератури на шляхи Просвітництва?

  2. Назвати провідні концепції Просвітництва.

Після розповіді учителя учні дають відповіді на питання і записують у зошити провідні концепції:

Віра у перетворчу силу ідей та освіти.

Побудова «царства розуму» на землі.

Гармонійна єдність Розуму і природи.

Концепція «природної людини» та громадянина світу.

Робота в групах. (робота з підручником)

Особливості Просвітництва у Франції, Англії та Німеччині.

Перша група «Просвітництво в Англії»

Друга група «Просвітництво в Німеччині»

Третя група «Просвітництво у Франції»

Після виступу представників кожної із груп учні заповнюють таблицю.



ОСОБЛИВОСТІ ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

НІМЕЧЧИНА

1

2

3

Естетичний ідеал природної людини.
Відповідність життя законам природи.
Побудова царства розуму.
Нові жанри в літературі: памфлет, есе, трактат.
Ілюзія документальності, дидактизм літературних творів.

Доба рококо в ранньому французькому Просвітництві
Зв’язок літератури з філософською думкою.
Французька «Енциклопедія».
Жанри у літературі: любовні поезії і романи, парадокси.
Філософські ідеї Вольтера.


Культ розуму.
Повага до християнської віри.
Естетичне виховання особистості.
Перебудова суспільства на нових розумних началах.
Відмова від аристократичної тематики і дворянських героїв.


1

2

3

Роль жінки, як читачки та як героїні в англійському просвітницькому романі.
Відлуння ідей Просвітництва в романах Д. Дідро, Д. Свіфта, С. Річардсона.

Зв’язок художньої літератури з філософською та публіцистичною думкою у творчості французьких енциклопедистів (Д. Дідро, Ж. Ж. Руссо)
Мистецтво відповідало бажанням і смакам вищого світу.
Просвітницьке гасло – ідеї правлять світом.

Нові жанри: сімейна драма, епістолярний роман.
Значення театрального мистецтва як наймасовішого та демократичного


Читання і коментар висловлювань, записаних на плакатах.

Людина від народження прагне дії, як вогонь лине в гору, а камінь – униз.

(Вольтер)

Кожний твір повинен виражати якесь велике правило життя, повинен повчати, інакше він буде німим.

(Д. Дідро)

Розум може помилятися, серце – ніколи.

(Ж. Ж. Руссо)

Домашнє завдання.

Перша група. Розповідь про одного з представників Просвітництва, їх естетичні погляди.

Друга група. Ідеали просвітителів: суспільні, моральні, естетичні.

Індивідуальне завдання: намалювати емблему Просвітництва.

Написати анотацію на прочитаний твір епохи Просвітництва.

Тема: Життєвий і творчий шлях

Й. В. Гете. Гете і Просвітництво.
Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю Гете, з поглядами письменника на життя, природу, людину і творчість, зосередити увагу на рисах Просвітництва в творчості поета, духовно-творчій еволюції; викликати інтерес до творів Гете, виховувати почуття гуманізму.
Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. «Мікрофон» Розповіді учнів про провідні концепції Просвітництва, представників епохи, ідеали просвітителів.

2. Презентація емблеми Просвітництва. Розповідь учня.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Оголошення теми, мети уроку.

2. Знайомство з епіграфом. «Смисл і значення моїх творів – це тріумф суто людського» (Й. В. Гете)

3. Розповідь учителя про життєвий і творчий шлях Й. В. Гете.



Учитель наголошує, що після лекції учні будуть виконувати інтерактивне завдання «Незакінчені речення».

Закінчити речення:

Й. В. Гете народився в … . Під керівництвом батька і домашніх учителів він … . Вивчав історію, … . Під впливом Гердера поет став вивчати … . Гете був членом літературної організації … . Смисл життя вбачав у тому, щоб … . Вирішує присвятити себе … . Він займався не тільки літературою, а й … . Творчий шлях поета охоплює понад … . Гете похований … .

4. Розповідь учнів, які одержали випереджальне завдання, про лірику Гете.

5. Читання поезій «Травнева пісня», «До місяця», «Прометей».

6. Гете і Просвітництво.


Слово учителя:

Риси Просвітництва як художньо-літературного напряму, які притаманні творчості Гете.

Віра в людину, його розум.

Критика феодалізму.

Перемога ідей прогресу і справедливості над варварством.

Зв’язок літератури з народною творчістю.


ІІІ. Домашнє завдання

1. Скласти похвальне слово «великому олімпійцю».



Тема : Фольклорні традиції в баладі Й.В. Гете «Вільшаний король».
Мета: познайомити учнів із змістом балади, розкрити ідейний зміст твору, фольклорні традиції в баладі, зосередити увагу на трьох планах дії, зображеної у творі, розширити уявлення учнів про баладу, виховувати в учнів любов до природи.
Обладнання: ілюстрації до балади, Шуберт «Незакінчені симфонії».
Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Інтерв’ю з письменником.

Учень відповідає на питання журналістів.

2. Прочитати похвальне слово «великому олімпійцю».


ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово учителя. Сьогодні ми дізнаємося більше про баладу. Одним із творців цього літературного жанру був Й. В. Гете. Прочитаємо його баладу «Вільшаний король» в оригіналі і перекладах. Цей твір цікавив митців різних народів світу у різні часи. У кінці уроку ви дасте відповіді на питання:

Які художні засоби використовує поет для створення балади?

У чому особливості балади?


Пригадаємо, що таке балада? Які балади вивчали? Де балада з’явилася уперше?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя про створення балади.

На створення балади Гете надихнула народна пісня «Дочка короля ельфів», опублікована видатним теоретиком «Бурі і натиску» І. Гердером у збірнику «Голоси народів у їх піснях». У фольклорному тексті дочка лісового царя, яку зустрів у нічному лісі герой, насилає на нього смертельну хворобу. У фантастичній формі тут відобразився забобонний страх середньовічної людини перед ворожими силами природи. Гете подолав містичну суть балади, ввівши реалістичне пояснення нічних страхів дитини.
2. Читання балади в оригіналі.

– Що ви зрозуміли із прочитаного?

(Учні переказують епізоди з балади).

Українському читачеві балада відома у перекладах П. Куліша, В. Грінченка, М. Рильського. («Вільшаний король», «Вільшаний цар», «Лісовий цар»).


3. Виразне читання балади учнями у перекладах М. Рильського, Б. Грінченка.

– Чим близька балада до народної пісні?

– Чиїми очима ми дивимось на природу?

– Якими засобами поет передає настрій тривоги?

– Що стало причиною смерті дитини?
4. «Мозковий штурм». Яким зображений світ у баладі? (відповіді учнів записуються на дошці).

Рух


Вічний порив

Потік буття

Невпинна робота

Батько спішить

Король наздоганяє хлопчика

Порушена нічна тиша

Хлопчик тремтить і боїться
5
батько

син
. Як зображує поет батька і сина, вільшаного короля? Скласти синкани.
спокійний, розсудливий малий, переляканий

хоче заспокоїти дитину тремтить від страху

не вірить у фантастичні фантастичне

сили сприймає як

реальне

доросла людина жертва


вільшаний король

наполегливий, переконаний у всемогутності

пропонує хлопчику свої розваги, кличе до себе

плід уяви переляканого хлопчика

цар
6. Організація поетичної мови – як побудована балада (діалог, авторська розповідь).

– Що створює схвильованість, трагічні настрої?

Прочитати уривки з балади, які записані на дошці. Які слова тут пропущені? Як називається такий художній прийом? (еліпсис - пропускання)

То їде батько, з ним син малий.

Любе дитя до мене мерщій.

Дочки мої у танку у цей час.

Знайти у творі постпозитивні означення. (в час нічний, син малий, квіти прекрасні).
7. Реальне і фантастичне в баладі.

Реальне Фантастичне

Батько Король

Син Дочки

– Що створює швидкий ритм балади? (дієслова)

– Що це символізує? (швидкий біг коня).

Слово учителя.

В образі вільшаного короля зображена могутня природа. Люди порушили спокій уночі у вільшаному лісі, тому його володар розгнівався. Оскільки людина підвладна природі, за поглядами Гете, то Лісовий цар забирає дитину. Причина трагічної кінцівки – відсутність гармонії людини з природою.


8. Особливості балади. «Мозковий штурм»

Незвичайні умови дії

Напружена дія

Фантастичні елементи

Несподівана кінцівка

Трагічна кінцівка


9. Підсумок. Чому навчає нас балада?

Жити в гармонії з природою, берегти і любити її, вивчати, батькам намагатися зрозуміти дітей.


ІV. Домашнє завдання

  1. Написати твір-мініатюру «Яким я уявляю вільшаного короля»

  2. Індивідуальне завдання:

розкрити символіку балади (верба, вітер, ніч, туман, пан та ін.).

Тема: Загальна характеристика змісту трагедії «Фауст».

Історія життєвих шукань Фауста.
Мета: познайомити учнів з історією написання трагедії, розкрити ключові епізоди сюжету, з’ясувати ідейне значення конфлікту, визначити головну філософську проблему твору, інсценізувати уривки.
Обладнання: картина Ежена Делакруа «Мефістофель у повітрі».
Хід уроку

І. Актуалізація навчальної діяльності учнів.

Знайомство з метою, проблемою уроку, епіграфом.

Проблема: чому Гете працював над трагедією «Фауст» так довго?

Епіграф: людина не може нічого до кінця пізнати й насолодитися, щоб не почати негайно створювати щось нове (Й. В. Гете).


ІІ. Формування нових знань.

1. Розповідь учителя про історію написання трагедії «Фауст».

Завдання учням: під час розповіді скласти хронологічну таблицю.

1768-1775рр. – задум і перший варіант драми «Прафауст»;

1768-1790рр. – дописані деякі сцени;

1790р. – друк неповного тексту першої частини «Фауст. Фрагмент»;

1806р. – закінчена перша частина;

1808р. – надрукована перша частина;

1825-1831рр. – створення другої частини «Фауста».
2. Фольклорні та літературні джерела образу Фауста.

Розповіді учнів, які одержали випереджальні завдання.

Народні легенди про Фауста, середньовічного мага, який продав душу дияволові і здійснив з його допомогою неймовірні чудеса (розповідь першого учня).

Розповідь другого учня про літературні джерела (книга Й. Шписса «Історії про доктора, знаменитого чародія і чорнокнижника Фауста», Христофор Марло «Трагічна історія доктора Фауста», яка мала успіх і в багатьох країнах з’явились її інтерпретації, одну з них бачив Гете ще в юнацькому віці в рідному місті на сцені лялькового театру).


3. Робота над змістом п’єси.

– Кому присвятив свій твір автор?

– Який твір ми називаємо трагедією?

– Чому Гете назвав свій твір трагедією?


«Акваріум». Учні, які знаходяться в середині кола, одержують завдання: висловити погляди на мистецтво директора театру, комічного актора і поета, а потім і самого автора трагедії «Фауст». Учні ведуть дискусію, а клас спостерігає. Після закінчення обговорення учні, які слухали, доповнюють сказане, погоджуються або не погоджуються з думками однокласників.

У кінці вчитель робить підсумок: трагедія «Фауст» поєднує погляди актора, директора театру, поета. Сюжет трагедії має романтичні, реалістичні тенденції, захоплює читачів своїм цікавим сюжетом.


«Велике коло». Учні розповідають про суперечку Бога і Мефістофеля з «Прологу на небесах».

Учитель наголошує, що дійові особи – Бог, Мефістофель, три архангели – символи ідей епохи Просвітництва.

– Який погляд Мефістофеля і Бога на людину, людський розум?

– Хто є прикладом людини, що все життя прагне до знань, до удосконалення?

Висновки записують у зошити.


Бог


стверджує світлий,

оптимістичний погляд на людину,

вірить у перемогу розуму

і творчі можливості людини.


Мефістофель


впевнений, що розум

шкодить людині

іронізує над Фаустом

не вірить у людину
Віра Бога у людину – це віра самого Гете, просвітителя, віра у могутність розуму і перемогу гуманізму.

Бесіда за сценами трагедії «Ніч», «Біля міської брами».

– Яким ми бачимо Фауста на початку першої частини?

– Над чим роздумує Фауст у своєму кабінеті?

– Що він намагається пізнати?

– Чому Фауст не задоволений собою?

– Які почуття він переживає?

– Що його бентежить?

– Чому хоче покінчити життя самогубством?

– Відношення людей до Фауста?

– Чому пошана людей здається Фаусту незаслуженою?

Читання в особах діалогу Фауста і Вагнера.

Яка причина нічного візиту Вагнера? Яка різниця у поглядах двох учених на науку?
Підсумок.

У трагедії ведеться напружена полеміка про сенс життя людини на землі, її покликання і життєві позиції, ставлення до людей і до науки, до навколишньої дійсності.


Домашнє завдання: скласти порівняльну характеристику Фауста та Вагнера за планом:

1. Ставлення до людей.

2. Ставлення до природи і світу.

3. Ставлення до науки і процесу пізнання.

4. У чому вбачають сенс буття.

5. Ставлення до слави.

6. Висновок.


Тема: Втілення в образі Фауста

вищих духовних поривань людини.

Тема кохання Фауста і Маргарити.
Мета: проаналізувати образ головного героя, розкрити гетівське розуміння проблеми справжнього сенсу буття та проблему кохання у творі, охарактеризувати образ Маргарити, виховувати в учнів активну життєву позицію.
Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. «Мікрофон».Відповіді учнів на питання:

– На які джерела опирався Гете, працюючи над трагедією?

– Чому його так хвилював образ Фауста?

– У чому зміст суперечки між Господом і Мефістофелем?

2. Фауст і Вагнер (читання характеристики учнями).


ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

У ході уроку ми продовжимо знайомитися з етапами життєвих шукань Фауста, аналізуючи образ головного героя, складемо план-характеристики образу Маргарити.

Читання епіграфа.

Лиш той життя і волі гідний,

Хто б’ється день у день за них.

Гете
ІІІ. Формування нових знань.

Проблема, яку будемо вирішувати протягом уроку:

– У чому сенс життя людини?

1. Яким ми бачимо Фауста до зустрічі з Мефістофелем? (великий мислитель, учений, символ страждальця, який шукає, намагається пізнати істину, він творець, цінує знання, перевірені на практиці, прагне свободи, усвідомлює обмеженість своїх знань, він гуманіст, якого хвилює доля людства).
2. Фауст і Мефістофель.

Інсценізація розмови Фауста і Мефістофеля.

Бесіда:

– Як Мефістофель характеризує світ і людство?

– Що він пропонує Фаусту?

– Чому погоджується Фауст на його пропозицію?

– Про яку прекрасну мить мріє герой?

– Як ви оцінюєте угоду між Фаустом і Мефістофелем?


3. Робота в групах. «Спільний проект».

Завдання:

Перша група: проаналізувати стосунки Фауста і Маргарити, у чому вони вбачають щастя?

Друга група: хто винен у тому що сталося з Маргаритою, чому з неба до Маргарити лунає: «Врятована»?

Третя група: яка істина відкрилася Фаусту, коли він закохався, як розкрита філософія кохання в образі Маргарити?

Захист проектів.

4. Скласти схему


Кохання

Фауст

Маргарита

Підкоряє Маргариту силою Любить і нікому не

розуму не бажає зла

Відчуває глибоке почуття Щиро кохає Фауста

Не віддає всього себе коханню Не розуміє глибини

Кохання не може бути сенсом натури Фауста

Життя Страждає і божеволіє

Висновок.

У коханні героїв немає інтелектуальної єдності.

5. Через які випробування проходить ще Фауст, уклавши угоду з Мефістофелем? Чи можуть вони задовольнити Фауста?

Спокуса славою, мистецтвом і красою, багатством і владою.

– Чи змогли вони задовольнити Фауста?

– Чи скорився Фауст? Чи знайшов він істину?

– Який висновок він робить?

Лиш той життя і волі гідний,

хто б’ється день у день за них.

У чому Фауст вбачає сенс буття? Чи хоче він зупинити мить?

Зав’язка твору. Розкрити символіку фіналу.

– Що хотів сказати письменник такою кінцівкою? (чи це поразка Фауста і всього людства, чи цей пошук виявився недаремним).
Висновок. Фауст віддає душу дияволу, щоб пізнати істину до кінця. Він зрозумів, що життя людини тоді чогось варте, коли вона перетворює його на пошук істини, сенсу, коли вона служить людям, коли здатна перебороти саму себе, стати кращою. На думку Гете, істину і світ до кінця пізнати неможливо, бо вона доступна лише тій силі, яка його створила.
Підсумок уроку.

Читання і роздуми учнів над висловлюваннями.

Бути людиною – значить бути борцем (Гете).

Найголовніше – мати сильну волю, здібності і наполегливість, щоб довести все до кінця (Гете).

Сама істина пізнається любов’ю (Блез Паскаль).

Домашнє завдання.

1. Образ Фауста. Скласти план-характеристику.

2. Структурні елементи композиції твору (повторити).

3. Виписати цитати до образу Мефістофеля.



Тема: Боротьба добра і зла – рушійна сила розвитку світу. Образ Мефістофеля.
Мета: розкрити філософські проблеми твору, розкрити образ Мефістофеля і його роль у творі, розвивати вміння аналізувати літературний твір, удосконалювати навички роботи над композицією твору; виховувати в учнів доброту, потребу збагачувати свої знання.
Обладнання: картина Ежена Делакруа «Двобій Фауста і Мефістофеля», учнівські ілюстрації до твору.
Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. У чому сенс життєвих пошуків Фауста?

2. Розкрити символіку образу Фауста.

3. Яке ваше уявлення про щастя? У чому знайшов своє щастя Фауст?


ІІ. Формування нових знань.

1. Слово учителя.

Сьогодні на уроці ми розкриємо філософську концепцію Гете про закон єдності і боротьби протилежностей і його художнє втілення в трагедії. У творі багато філософських проблем: людина і суспільство, природа і навколишній світ, сенс життя на землі. А також Гете розкриває моральні проблеми: добро і зло, кохання, гуманізм та інші. Отже, зупинимося на проблемі людина і людство.

– У яку епоху жив Гете?

– Яким був погляд на людину і життя в епоху Просвітництва? Хто є прикладом людини нової формації?

Відповіді учнів.



Свій погляд на людину Гете показав в образі Фауста.
2. «Мозковий штурм». Хто такий Фауст?

Підсумок: Фауст – це своєрідний двійник самого Гете, у ньому уособлені сумніви, пошуки, думи і мрії людства, те, що хвилювало поета 60 років.

3. Поряд із Фаустом ми бачимо Мефістофеля.

– Чому він постійно супроводжує Фауста? Хто він такий? Яка його функція у творі?

Учні читають цитати, які характеризують Мефістофеля.

Я – заперечення усього?

Бо всяка річ, що постає,

Кінець кінцем нічим стає…

І жодна річ буття не гідна…


Я так люблю живих людей

Як любить кіт живих мишей.


Я – тої сили часть,

Що робить лиш добро,

Бажаючи лиш злого.

Мефістофель – носій глибокої філософської думки, уособлення духу руйнації і заперечення, уособлення зла. Діалектика життя – це вічне творіння і вічна руйнація (пояснення слова Мефістофель: Мефіс – руйнівник, тофель –обдурювати).

– Чи може він зупинити і зруйнувати життя?

Читання монологу Мефістофеля.

Пройшло! То звук пустий.

Як так пройшло?

Авжеж пройшло – це те ж, що й не було.

Все, що твориться, що існує,

Колись у нівець поверну я!

«Пройшло, пройшло! І що б це означало?

Усе одно, що й зовсім не бувало,

А крутиться все круга – мов і є…

Одвічна пустота – прихилище моє.
Отже, дві грані життя, показані в образах Мефістофеля – вічна руйнація, Фауста – вічне творіння.
4. Скласти синкани до образів Фауста і Мефістофеля і співставити. (Перший варіант складає до образу Фауста, другий варіант – Мефістофеля). Записати синкани на дошці.
ФАУСТ

Неспокійний, активний

Вірить у безмежні можливості людини.

Творчий пошук формує його характер.

Мислитель.
МЕФІСТОФЕЛЬ

Песимістичний, іронічний

Не вірить у людський розум,

У пізнання світу.

Цинічно і скептично все оцінює.

Диявол.
Висновок.

Фауст і Мефістофель становлять одне ціле, доповнення одне одного. Мефістофель знищує недосконале, звільняючи шлях досконалішому. Фауста спокушає, випробовує, гальмує його вчинки і дії, цим самим спонукає його до активного життя, до духовного самовдосконалення. Мефістофель – це частина душі самого Фауста, все, що пов’язане в ній з критикою, запереченням, скепсисом. Але для Фауста заперечення неможливе без творіння, утвердження.
5. Образ Фауста-будівничого відчув і Шевченко, який познайомився з трагедією Гете. Тінь трагедії присутня й у Шевченковій комедії «Сон» – принаймні у наведеному нижче описі Петербурга:

Далі гляну:

У долині, мов у ямі,

На багнищі город мріє;

Над ним хмарою чорніє

Туман тяжкий… Долітаю –

То город безкраїй.

Чи то турецький,

Чи то німецький,

А може, те, що й московський…


6. «Гетівський Мефістофель не той театральний червоний Мефістофель, який сміється і тим ставить себе над усім. У трагедії він ніколи не рівний собі, завжди різний, суперечливий, привабливий і вразливий». Г. Кочур

Обґрунтуйте цей вислів.


7. Робота в парах. Визначити особливості трагедії і особливості композиції.

Особливості композиції трагедії «Фауст»:

Складна композиція (присвята, два прологи, дві частини)

Багато різноманітних сюжетних колізій

Багато епізодичних персонажів

Переміщення у часі й просторі

Різноманітні місця, де проходить дія

Реальні картини і фантастичні

Сучасне і минуле

Особливості трагедії (філософська трагедія, драматична поема, епічна поема, поєднання лірики, драми, епосу; неповторність стилю, поєднання романтичного, класичного і готичного стилю).


Домашнє завдання: підготувати матеріал для твору («Проблема морального вибору», «Вічна загадка – людина», «Фауст і Мефістофель: єдність чи антиподи»).

Урок-репортаж

11 клас
Тема: Альбер Камю «Чума». Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціалістської філософії у романі.


Мета: розкрити художнє зображення подій Другої світової війни з точки зору екзистенціалізму, зосередити увагу учнів на зображенні міста і жителів, дослідити ситуацію зіткнення людини з вселенським абсурдом, вчити учнів осягнути ситуацію, поставивши себе на місце учасника подій. Виховувати у школярів почуття обов’язку і відповідальності.
Хід уроку

І. Оголошення теми і мети уроку

Учитель. Сьогодні на уроці ми будемо працювати над змістом роману А. Камю «Чума», спробуємо осягнути події роману через призму вашого сприйняття, поставивши себе на місце очевидців цієї трагедії. Спробуємо розкрити алегорію зображення другої світової війни. А тому урок наш буде нестандартним, і проведемо його у формі телерепортажу.

Перед тим, як розпочати телерепортаж, я хочу звернути увагу на жанр роману, це роман-притча.

– Що таке притча? Якою є фабула у притчі? Де ви їх зустрічали?

Після бесіди учні записують ознаки притчі:

Мораль


Повчальна ідея

Алегоричність розповіді

Символіка образів

Філософський зміст

Відсутність розвинутого сюжету.

Проблема, над якою будемо працювати:

– Які риси екзистенціалізму є у романі «Чума»?
ІІ. Формування нових знань.

Журналіст. Ми ведемо свій репортаж з міста Орана. Це звичайне місто, де живуть звичайні люди, які досі не переживали ніяких трагедій і потрясінь. Як бачите, тут немає дерев і квітів, садів, не видно, щоб літали птахи. Не чути лопотіння крил, шелесту листя. Подивившись навкруги, важко назвати, яка зараз пора року. Її розпізнають тільки по небу. А ще навесні, коли на вулицях можна побачити кошик із квітами, що їх привозять продавати з околиць дрібні крамарі. Влітку сонце спалює і так уже пропечені оселі. Восени все потопає в болоті. Гарно тут тільки взимку. Вас, мабуть, цікавить як живуть тут люди. Тож давайте спитаємо жителів міста.
Житель міста. Ми звикли жити у цьому місті. Дуже багато працюємо. Особисто я займаюсь комерцією, маю з цього зиск, намагаюся розбагатіти. Вільного часу дуже мало.
Журналіст. А що ви робите у вихідні дні?

Житель міста. У суботу та неділю збираємось у кав’ярні, де ведемо розмову про комерційні угоди, встановлюємо ділові зв’язки або просто сидимо і граємо в карти.



Журналіст. Дякую за розмову. Зараз ми поцікавимося думкою ще одного жителя міста.

– Скажіть, будь-ласка, що вам приносить найбільші труднощі, чого ви боїтеся?


Другий житель. Я боюся захворіти, бо тоді залишуся сам-на-сам з хворобою, адже коли ти один у будинку, а за вікном вирує життя, дзвонять телефони, складаються угоди, усі зайняті комерційними справами, ми живемо в торговому місті, то глибше відчуваєш свою самотність.
Журналіст. Свій репортаж ми ведемо з цього міста не тому, що хочемо розказати про звичайне місто і звичайних людей. Зовсім ні. Справа в тому, що тут сталася подія, яка може здатися неймовірною. На вулицях міста стали помічати здохлих щурів. Потім їх знаходили скрізь. Налічували десятками, а потім сотнями. Влада нічого не могла зробити і навіть не намагалася. Почали помирати люди. У чому причина? Ніхто не знав. Про те, що ж сталося, запитаємо досвідченого лікаря Кастеля.
Кастель. Спочатку усі боялися визнати, що це хвороба, яка називається чумою, але я спостерігав випадки чуми двадцять років тому у Китаї та Парижі, хоч тоді ніхто не назвав недугу: громадська думка – це святая святих, і жодної паніки… Адже офіційно визнано, що чума вже давно щезла в країнах помірного клімату. Так діє влада і в нашому місті.
Журналіст. Преса також нічого не пише про хворобу. Люди не вірять, що в місто прийшла чума. Але коли почали помирати люди сотнями, місто закрили. Тоді усі захотіли на волю, але є й такі, які пристосувалися до нових умов життя. Зараз ви бачите зачинені крамниці, газет, журналів виходить мало. Ось тут, подивіться, кав’ярня, на ній написано: «Кави немає». «Цукор приносьте з собою». На вулицях їздять одні лише переповнені трамваї.

То що ж таке чума? З цим питанням я звертаюся до доктора Ріє, який працює по дванадцять годин над добу, щоб врятувати життя людей. Він долає втому і опір хворих, які не вірять, що можна вилікуватися.


Доктор Ріє. Чума – це хвороба. Вона знищує людей, як фашистська навала. Люди вмирають, як на війні, вона приходить зненацька, як і війна. Чума – це трагічна людська доля, вона приносить смерть і дорослим, і дітям.
Журналіст. Яке ваше ставлення до чумної пошесті?
Доктор Ріє. Я буду продовжувати боротьбу проти хвороби. Я вважає це своїм обов’язком і вірю, що хвороба рано чи пізно відступить. Коли бачиш, що хвороба приносить стільки біди, то треба бути сліпцем або негідником, щоб примиритися з нею, хоча радикальних заходів для подолання хвороби немає, але я буду боротися до кінця.
Журналіст. Що думає про чуму Тарру, який є другом доктора Ріє, запитаємо у нього.
Тарру. Чума є невіддільною від людей і буття. Навіть той, хто не хворий носить чуму в собі. Але з нею треба боротися, а не ховатися.

Журналіст. Я хочу вас познайомити з людиною, яка не живе у цьому місті. Це Рамбер, мій колега, журналіст.

– Скажіть, будь-ласка, чому ви залишились і що будете робити далі?


Рамбер. Я намагатимусь виїхати з міста, хочу повернутись додому, де на мене чекає жінка, яку я кохаю. Мені, власне, тут немає що робити. Я не герой і не знаю, у чому полягає моя справа, можливо, я помилився, обравши любов.
Журналіст. Ми будемо закінчувати свій репортаж, але і далі стежитимемо, як будуть розгортатися події, і розповімо вам у наступному репортажі. А зараз залишаємо місто, яке вражає нас байдужістю до краси та романтики, попрощаємося з його жителями, які приречені жити за звичками, без несподіванок і потрясінь. Але, як бачимо, спокій порушений. Оранці відчули себе приреченими до страти. Отже, до зустрічі у наступній телепередачі.
ІІІ. Підсумки уроку.

Учитель. Ви подивились телерепортаж про місто Оран, яке заражене чумою. Дайте відповідь на питання:

Яким було життя оранців до появи чуми? (Життя одноманітне, сіре, буденне, людина була самотня під «порожнім небом». А тому можна зробити висновок про абсурдність буття) Визначаємо риси екзистенціалізму у романі: Песимізм

Заперечення насильства

Суб’єктивізм

Індивідуалізм



Поза історичне, позачасове буття особистості.

Домашнє завдання: Скласти розповідь від імені одного з героїв про його участь у боротьбі з чумою.




Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс

Скачати 144.5 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка