У випадках виникнення кровотечі або гематоми, дослідження тимчасово припиняли, дочекавшись тампонади судини і надійного гемостазу. Далі, оцінювали характер вмісту кісти і виконували його максимальну аспірацію. У випадках відсутності вираженого пролабування кісти, за допомогою голки через прокол стінки шлунку або ДПК контрастували кістозну порожнину, а тільки після цього, оцінивши топографію кісти, в найбільш зручному місці виконували її ендоскопічне дренування під рентгенологічним контролем.(Рис 2)
Рис 2. Ендоскопічна ретроградна панкреатикографія. Контрастована псевдокіста ПЗ.
Після аспірації вмісту і повільного заповнення кісти контрастною речовиною, в порожнину останньої вводили струну-провідник 0,035 дюйма, формуючи в ній петлю 360 градусів.
Папілотомом або балонним дилятатором, введеними по струні, формували цистогастральне співустя, розміри якого залежали від вмісту кісти.(Рис 3)
Поділіться з Вашими друзьями: |
