Огородник Петро Васильович- доктор медичних наук, провідний науковий співробітник відділу лапароскопічної хірургії та холелітіазу ду «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова»



Сторінка9/11
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.15 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Рис 8. Етапи ендоскопічної папілектомії

Проведене нами дослідження результатів радикально прооперованих хворих показало, що біліарна декомпресія як етап підготовки хворих до резекційних оперативних втручань є фактором, що збільшує ризик розвитку післяопераційних ускладнень. Вона може бути показана лише хворим з іншими факторами ризику. Показаннями для проведення двоетапного лікування є гнійний холангіт, а також наявність показань до консервативного лікування в передопераційному періоді протягом певного часу.

Експериментальний розділ роботи ми присвятили випробуванню на лабораторних тваринах нової електрозварювальної методики з'єднання тканин біліарної системи.

Проведене на кролях, а на заключному етапі – і на свинях, як більш близьких до анатомії людини, експериментальне дослідження застосування методу електричного зварювання (ЕЗ) тканин дозволило виявити його ефективність для створення міцних герметичних з'єднань жовчевивідної системи, а саме - жовчного міхура, формування біліодигестивних анастомозів.

В процесі виконання роботи нами встановлено, що метод ЕЗ не гнітить процеси регенерації, не викликає специфічних патологічних змін у навколишніх тканинах і по швидкості відновлення пошкоджених структур може бути співставимий із шовним методом з'єднання. В результаті проведених гістологічних досліджень препаратів ділянок тканин в області електрозварювання доведено можливість використання даного методу для успішного з'єднання тканин і, таким чином, герметизації трубчасто-порожнинних структур біліарної системи при традиційних “відкритих” операціях, так і при лапароскопічних варіантах останніх.

Також встановлено надійність використання методу ЕЗ при виконанні герметизації міхурової протоки. Для її забезпечення необхідно не допускати попадання між стінками структур в місці проведення зварювання зайвих тіл, зокрема конкрементів та їх фрагментів, а в випадках їх присутності герметизувати протоку одним із традиційних методів.

Для виконання ЕЗ тканин використовували джерело електричного струму, розроблене спеціально для цієї мети в Інституті електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України. Це джерело працює в режимі перемінного струму, потужністю 150–1000 вт. Воно здатне чередувати постійні і дискретні електричні імпульси. В якості управляючого пристрою використовували комютер з програмою режимів зварювального процесу чи блок управління. Частота коливань електричного струму регулювалася ступінчато: 50, 200, 500, 1000 кГц. Коливання мали прямокутну форму. Амплітуда вихідного сигналу регулювалася програмно за допомогою компютера, обладнаного платою аналогового вводу – виводу. Напруга електричного струму плавно регулювалося в межах 0–100 вольт.

За останні десятиріччя різко зріс інтерес хірургів до мінімально інвазивних втручань у хворих з доброякісними та злоякісними пухлинами органів гепатопанкреатодуоденальної зони. Вкрай тяжкі оперативні втручання супроводжуються високим рівнем післяопераційних ускладнень та летальності, тривалим періодом медичної та соціальної реабілітації. Пошук мінімально інвазивних методів обумовлений бажанням зменшити операційну травму, мінімізувати післяопераційні болі і скоротити терміни перебування хворих в стаціонарі. В зв‘язку з цим ми розробили, впровадили та оцінили лапароскопічні резекційні оперативні втручання на органах гепатопанкреатодуоденальної зони, методики через шкірної абляції пухлин.

Нами розроблені та впроваджені ефективні лапароскопічні резекційні втручання при доброякісних та злоякісних пухлинах підшлункової залози, які дозволили знизити рівні інтраопераційної крововтрати, тривалості оперативного втручання, тривалості післяопераційного перебування хворого в стаціонарі.

Вперше в Україні розроблені та впроваджені резекційні оперативні втручання на підшлунковій залозі з використанням лапароскопічного доступу. нами виконано 26 резекційних операцій на підшлунковій залозі з лапароскопічного доступу: 11 дистальних резекцій підшлункової залози (з них 2 зі збереженням селезінки), 10 енуклеацій пухлин, 4 панкреатодуоденальні резекції (ПДР) та 1 центральну резекцію підшлункової залози.

Середня тривалість лапароскопічної дистальної резекції склала 262,7±100 хвилин, середня крововтрата –513,6±363,4мл (статистично не відрізнялися від групи відкритих операцій), середня тривалість перебування в стаціонарі після операції склала 13,0±10,4 доби (достовірно нижча ніж в групі відкритих операцій, P=0,04, U=158).

Середня тривалість енуклеації склала 94,5±37,5 хвилин(достовірно нижча ніж в групі відкритих операцій, P=0,04, U=18,5), середня крововтрата – 80±175,1мл (достовірно нижча ніж в групі відкритих операцій, P=0,01, U=10,5), середня тривалість перебування в стаціонарі після операції – 10,6±13,0 доби(достовірно нижча ніж в групі відкритих операцій, P=0,04, U=13,5).

Середня тривалість лапароскопічної панкреатодуоденальної резекції склала 442,5±51,2 хв, середня крововтрата – 650±310,9мл, середня тривалість перебування в стаціонарі після операції– 17,0±8,0 доби.

Тривалість центральної резекції була 210 хвилин, крововтрата 300 мл; пацієнтка виписана на 15 добу після операції.

Рівень конверсії склав: при дистальній резекції –21,4% (3 пацієнти), при ПДР – 42,9% (3 пацієнти), при центральній резекції була 1 конверсія, при енуклеаціях конверсій не було.

При дистальних резекціях підшлункової залози ускладнення виникли у 3 пацієнтів – 2 гострий післяопераційний панкреатит кукси підшлункової залози (18,2%) та 1 серома післяопераційної рани (9,1%). При енуклеаціях пухлин ускладнення виникли у 2 пацієнтів (20,0%) у формі гострого післяопераційного панкреатиту (ГПП). При панкреатодуоденальнихрезекціях ГПП розвинувся у 3 пацієнтів (75%). Повторної операції (релапароскопія, дренування черевної порожнини) потребувала 1 пацієнтка після енуклеації пухлини підшлункової залози. Летальних випадків не було.

Ми не знайшли статистично достовірної різниці при порівнянні рівнів післяопераційних ускладнень відкритих та лапароскопічних операцій.

Вперше в Україні виконано 9 лапароскопічних резекцій печінки. У 3 пацієнтів виконана лапароскопічна резекція лівої латеральної секції (Sg2-3), у 2 пацієнтів виконали лапароскопічну сегментектомію (Sg3)та у 4 хворих – лапароскопічну атипову резекцію печінки. Показами для виконання даних оперативних втручань у 4 пацієнтів були аденоми печінки, у 5 пацієнтів – гемангіоми. Розміри пухлин знаходились в межах від 3,5 до 6,5 см.




Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка