Олена тютюнникова



Скачати 186.91 Kb.
Дата конвертації22.01.2017
Розмір186.91 Kb.
#8472
ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ ім. Є.М.РУДНЄВОЇ

ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ БЕРДЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЛЕНА ТЮТЮННИКОВА,

керівник гуртка «КлубОК»


Використання методу проекту при навчанні дітей в’язанню в позашкільному закладі

Бердянськ, 2016

Актуальність та перспективність теми досвіду.

В умовах швидкого оновлення суспільства відбувається зростання цінності творчого потенціалу особистості як одного з головних чинників соціально-культурного прогресу українського суспільства та держави. Система освіти України, яка включає заклади позашкільної освіти, покликана переорієнтувати навчально-виховний процес на формування компетентної, творчої особистості, яка здатна розв'язувати сучасні проблеми. Молода людина, яка здатна на практиці реалізувати отримані теоретичні та практичні знання й уміння самостійно мислити і творчо підходити до вирішення проблем, має можливість швидко адаптуватися до нових соціальних умов.

Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань як загальноосвітніх, так і позашкільних закладів.

Однією з умов формування соціальної компетентності я вважаю використання у навчально-виховному процесі методу проектів. Даний метод дозволяє відійти від традиційного підходу в організації навчально-виховного процесу в позашкільних закладах освіти, подолати пасивність учня, включити його в активну перетворювальну діяльність.



Теоретичне обґрунтування

Навчально-виховна діяльність позашкільних закладів у XXI столітті вимагає докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту та технології становлення особистості учня як суб'єкта і проектувальника життя, створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв'язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни.

Традиційні методи викладання в закладах позашкільної освіти в сучасних  умовах не можуть повною мірою забезпечити необхідний потенціал інтелектуального  випередження, що виражається  в готовності учнів до сприйняття нових ідей, знань і технологій, а також до продуктивних  нових  розробок. Тому в позашкільних навчальних закладах навчально-виховний процес спирається на розвиток пізнавальних інтересів, творчих навичок і умінь самостійно здобувати знання вихованцями. Саме для цієї мети можна використати метод проектів.

Слово "проект" запозичене з латинської, яке означає "кинутий уперед". У сучасному розумінні: «Проект – це намір, який буде здійснено в майбутньому».

Як зазначає О.Рибіна: «Метод проектів – це педагогічна технологія,

орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх використання і здобуття нових (іноді і шляхом самоосвіти)» [10].

Навчальний (або творчий) проект для учня — це можливість робити щось цікаве у групі або самостійно, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, що дозволяє виявити себе, спробувати свої сили, використати свої знання, принести користь і показати досягнутий результат; це діяльність, спрямована на вирішення цікавої проблеми, сформульованої самими учнями у вигляді мети й завдання, коли результат цієї діяльності — знайдений спосіб рішення проблеми— носить практичний характер, має важливе прикладне значення, цікавий та вагомий для самих дослідників[7].

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці, але привернув увагу багатьох творчих педагогів. Метод проектів започаткувався в педагогіці США ще в 20-і роки XX ст. під назвою "метод проблем". Реалізовувався в педагогічних поглядах Джона Дьюї. Під проектами в той час розумівся цільовий акт діяльності дитини, в основу якого клався її інтерес. Питання організації навчання за методом проектів розглядалися у працях вітчизняних та зарубіжних учених У.Х. Кілпатрика, Є. Коллінгса, Л.Є. Лєвіна, Д. Пітта, С.Т. Шацького та інших. У наш час варіанти використання проектної діяльності розглядались в працях В.В. Гузєєва, М.К. Гуревича, О.М. Коберніка, Є.С. Полат, Г.К. Селевко, В.Д. Симоненка, І.А. Сасової, М.Б. Романовської, О.О. Фураєвої, І.Д. Чечеля , Л.Г. Кондратової та інших[6,7,8,11,15].

Український дослідник О. Пєхота вважає, що проект – практика особистісного-орієнтованого навчання у процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Вона зазначає, що у свідомості учня це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це треба і де я можу ці знання застосувати». Для педагога- це баланс між академічними знаннями, уміннями та навичками [7].

Під навчальним проектом Є. Полат розуміє об’єднану навчально-пізнавальну творчу діяльність учнів-партнерів, організовану на основі комп’ютерних телекомунікацій, які мають спільну проблему, мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення загального результату сумісної діяльності [8].

Ю.Л.Хотунцев, О.А.Козина зі співавторами під проектом розуміють

самостійну творчу роботу, що включає план, який формується і уточнюється

протягом періоду виконання проекту. Тематика повинна бути різноманітною і розвивати творче мислення, навички дослідження, уміння інтегрувати знання [14].

Більшість дослідників схильні розглядати метод проектів як технологічну діяльність (О.Рибіна, Н.Ю.Пахомова, О.В.Ільяшева, В.В.Копилова , І.Ю.Соловйова , І.Чечель та інші) [2,5,10,11].

Технологія проектування передбачає розв’язання суб’єктом навчання або

їх групою певної проблеми, в результаті чого вони отримують певну суму

знань.


Останнім часом проектна технологія широко впроваджується в закладах освіти різних країн світу й слугує засобом ефективного навчання, виховання та розвитку особистості. У зв’язку з реформуванням національної шкільної освіти на сучасному етапі почалося відродження й упровадження методу проектів в українській педагогіці.

Теоретичне обґрунтування проектної технології здійснили відомі науковці В. Зверєва, А. Моісеєв, М. Поташник, В. Лазарєв, Г. Селевко, І. Сисоєва та ін. Результати проведеного аналізу наукового фонду й освітньо-виховної практики показали, що технологія проектної діяльності переважно розробляється на рівні впровадження в навчальному, рідше у виховному процесі сучасної школи .



Метод проектів у роботі позашкільного закладу

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.

Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя. Їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно. У позашкільній діяльності дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності, вона розвиває, доповнює знання та навички, вдосконалює їх. Саме в цьому полягає закон творчої поведінки і методики позашкільного педагогічного процесу, яка будується на обов’язковому заохочені різнобічного творчого самовиявлення дитини, багатстві вражень, створенні оптимальних особистісних стосунків, котрі є джерелом продуктивної творчої діяльності дитячої спільності. Саме цьому сприяє впровадження проектних технологій у роботу гуртків.

З точки зору педагога, проектна діяльність - це освітня технологія, націлена на придбання учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку, це засіб розвитку, навчання і виховання, що дозволяє розвивати і формувати в учнів специфічні вміння, а саме:


  • планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

  • використовувати велику кількість джерел інформації, виокремлювати та засвоювати необхідні знання з інформаційного поля;

  • самостійно збирати, систематизувати і накопичувати матеріал;

  • співставляти факти, аргументувати свою думку;

  • установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);

  • створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, сценарій, творчі наробки);

  • презентувати створене перед аудиторією;

оцінювати себе та інших [4].

Проекти доцільно розрізняти за характером домінуючої діяльності (за О. Пехотою) [7]:

дослідницький проект, який включає обгрунтування актуальності обраної теми; визначення мети, завдань дослідження, гіпотези з наступною її перевіркою, аналіз отриманих результатів; використання таких дослідницьких методів, як лабораторний експеримент, моделювання, соціологічне опитування та інші;

інформаційний проект, спрямований на збирання інформації про певний об’єкт, явище з метою аналізу, узагальнення і представлення її широкій аудиторії. Результатом такого проекту може бути публікація в ЗМІ, зокрема в Інтернеті;

творчий проект, який передбачає максимально вільний і нетрадиційний підхід до оформлення результатів. Це можуть бути альманахи, театральні виступи, витвори образотворчого або декоративно-вжиткового мистецтва, відеофільми;

- рольовий (ігровий) проект. У ньому проектанти беруть на себе ролі літературних або історичних персонажів. Результат проекту залишається відкритим до самого закінчення;

практично орієнтований проект, націлений на соціальні інтереси самих учасників проекту або зовнішнього замовника. Результат заздалегідь визначений і може бути використаний у житті класу, школи, міста, держави. Результатом може бути наочний посібник для навчального кабінету, будинки для птахів і подібне.

Характерні риси проекту

Проект:

  • завжди має мету;

  • реальний;

  • обмежений у часі і просторі;

  • реалізується командою;

  • унікальний;

  • повинен піддаватися оцінюванню;

  • реалізується поетапно.

Чому саме проект? Проектна технологія забезпечує діяльнісний підхід до освітньо-виховного процессу.

У ході проектної діяльності вихованці навчаються:

  • планувати свою роботу, заздалегідь прогнозуючи її результати;

  • використовувати різноманітні джерела інформації;

  • аналізувати та порівнювати факти;

  • аргументувати власні судження;

  • приймати рішення;

  • встановлювати соціальні контакти, розподіляти обов’язки, взаємодіяти;

  • створювати реальний „кінцевий продукт”;

  • представляти результати перед аудиторією;

  • оцінювати свою діяльність та діяльність партнерів.


В практиці майстерні «Клуб ОК» використовуються творчі проекти, основна частина роботи яких здійснюється під час гурткових занять. Робота над проектом орієнтує вихованців на створення освітнього продукту під час самостійного здобуття і вивчення певної інформації. Під час роботи над проектом свої творчі здібності можуть розвивати як обдаровані діти, так і вихованці з середнім та низьким рівнем творчого потенціалу. Крім того, виконання проектів сприяє розвитку пізнавальних інтересів та згуртованості колективу. Робота над проектами дає учням практичні навички в організації власної діяльності, плануванні часу і роботи за визначеним графіком; дає змогу під наглядом педагога контролювати своє навчання; створює можливості співпраці вихованців одне з одним; допомагає набувати практичних навичок публічної презентації та захисту своїх надбань та досягнень.

Завдяки реалізації творчого проекту «Ой чий то кінь стоїть… (додаток 1) розв’язувались такі завдання: активне включення вихованців у процес творчої діяльності, оволодіння (удосконалення) технікою плетіння спицями та гачком, формування вміння використовувати додаткову літературу. Методи та прийоми психолого-педагогічної підтримки дітей, які використовувались на заняттях: заохочення, створення ситуації успіху, створення проблемної ситуації, поштовх до пошуку альтернативних рішень; створення ситуації взаємодопомоги. Використовувався механізм «цінності» не тільки кінцевого результату, а й кожної дитини як особистості.



Етапи роботи над проектом:

  1. Підготовчий: ознайомлення з темою, метою і завданнями проекту.

  2. Організаційний:

  • визначення інформаційних джерел;

  • планування роботи над проектом;

  • поділ дітей на творчі групи;

  • розподіл завдань між групами та окремими учасниками;

  • встановлення критеріїв оцінки результату;

  • визначення потреби в матеріалах, інструментах, обладнанні.

  1. Діяльнісний:

  • збір і обробка матеріалу про коней та їх значення в природі і житті людини;

  • збір інформації про на шанування коней як помічників людини нашими предками; про історію розведення і поширення коней різних пород на території України;

  • збирання фотокарток, ілюстрацій та листівок із зображенням декоративних фігурок коней;

  • пошук схем для виготовлення фігурок коней у різних техніках (мотання, плетіння гачком та спицями).

  1. Узагальнюючо-підсумковий:

  • аналіз і обробка зібраного матеріалу про коней;

  • створення ескізів для власних творчих робіт;

  • проведення презентації проекту;

  • оцінка результатів діяльності над проектом.

Кінцевий продукт:

  1. колекція декоративних фігурок коней виконаних в різних техніках;

  2. організація виставки «Ой чий то кінь стоїть…».

Очікувані результати:

  1. набуття учнями навичок дослідницької роботи;

  2. удосконалення уміння орієнтуватися в інформаційних джерелах;

  3. формування навичок працювати в колективі;

  4. розвиток пізнавальних інтересів у вихованців;

  5. вдосконалення вмінь і навичок створювати декоративні фігурки іграшок;

  6. розвиток творчих здібностей.

Метою реалізації проекту «Народна казка» (додаток 2) було:

- звернути увагу гуртківців на народну усну творчість, зокрема, казку;

- сформувати в учнів уявлення про мудрість народу, що передається з покоління в покоління, про усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття, сподівання;

- створити плетені ілюстрації до українських народних казок («Колобок», «Івасик-Телесик», «Півник та курочка»).



Завдання:

- підвищити інтерес дітей до різних технік художнього плетіння;

- формувати у дітей вміння генерувати ідеї, планувати та організовувати свою діяльність;

- сприяти творчому саморозкриттю кожної дитини;

- створити власну казку.

Тип проекту: творчий.

Вид проекту: груповий.

Актуальність проекту:

Ми живемо в непростий час. На сьогоднішній день все частіше стикаємося з тим, що діти не читають ніяких книжок. Ця проблема викликає тривогу не тільки в учителів, керівників гуртків, а і у батьків. Потрібні такі методи та форми роботи, які могли б викликати інтерес до читання.



Учасники проекту: вихованці майстерні «Клуб ОК» (9 чол.)

Термін реалізації проекту: листопад - грудень

Етапи реалізації проекту:

І. Підготовчий: визначити тему, мету та завдання проекту.

ІІ. Організаційний:

  • визначити джерела інформації;

  • укомплектувати групи учнів з урахуванням здібностей, віку, рівня сформованості навичок та вмінь;

  • конкретизувати завдання кожної групи;

  • розподілити обов’язки та завдання між членами групи;

  • сформувати уявлення про бажані результати;

  • встановити критерії оцінки результату.

ІІІ. Діяльнісний:

  • збір та опрацювання теоретичної інформації про українські народні казки (пошук літератури, відвідування бібліотек міста);

  • підбір різноманітних зразків ілюстрацій;

  • створення ескізів малюнків для ілюстрацій;

  • підбір схем для колективних творчих робіт, вибір матеріалів ( в техніках мотання, плетіння гачком та спицями);

  • виконання творчих робіт.

ІV. Узагальнюючо-підсумковий:

  • обробити, проаналізувати, систематизувати зібрані матеріали та узагальнити результати;

  • створити технічний опис виробів;

  • проаналізувати виконання роботи;

  • провести презентацію проекту;

  • оцінити результати діяльності над проектом;

  • захист проекту.

Кінцевий продукт:

  1. виставка творчих робіт – плетених ілюстрацій;

  2. створення власної казки «Заяча родина»;

  3. альбом фото плетених ілюстрацій .

Очікувані результати:

  1. розвиток пізнавальних інтересів;

  2. удосконалення вміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

  3. набуття навичок дослідницької роботи;

  4. розвиток навичок робити ескізи малюнків;

  5. підбирати потрібні матеріали, інструменти;

  6. формування навичок працювати в команді.

Критерії оцінювання виконаного проекту:

  • аргументованість вибору теми, значущість виконаної роботи;

  • обсяг і повнота розробок, самостійність, закінченість, матеріальне втілення й представлення проекту;

  • рівень творчості, оригінальність теми; оригінальність матеріального втілення й представлення проекту;

  • якість оформлення, відповідність стандартним вимогам.


Творчий проект «Веселі баранці»

Завдяки реалізації творчого проекту «Веселі баранці» (додаток 3) розв’язувались такі завдання: активне включення вихованців у процес творчої діяльності, оволодіння (удосконалення) технікою плетіння спицями та гачком, вмінням робити помпони, формування вміння використовувати додаткову літературу.

Етапи роботи над проектом:

1. Підготовчий: ознайомлення з темою, метою і завданнями проекту.

2. Організаційний:


  • визначення інформаційних джерел;

  • планування роботи над проектом;

  • поділ дітей на творчі групи;

  • розподіл завдань між групами та окремими учасниками;

  • встановлення критеріїв оцінки результату;

  • визначення потреби в матеріалах, інструментах, обладнанні.

3. Діяльнісний:

  • збір і обробка матеріалу про овець та їх значення в природі і житті людини;

  • збір інформації про на шанування коней як помічників людини нашими предками; про історію розведення і поширення коней різних пород на території України;

  • збирання фотокарток, ілюстрацій та листівок із зображенням декоративних фігурок коней;

  • пошук схем для виготовлення фігурок коней у різних техніках (мотання, плетіння гачком та спицями).

  1. Узагальнюючо-підсумковий:

  • аналіз і обробка зібраного матеріалу про коней;

  • створення ескізів для власних творчих робіт;

  • проведення презентації проекту;

  • оцінка результатів діяльності над проектом.

Кінцевий продукт:

  1. колекція декоративних фігурок овець, баранів, виконаних в різних техніках;

2) організація виставки «Веселі баранці».

Очікувані результати:

  1. набуття учнями навичок дослідницької роботи;

  2. удосконалення уміння орієнтуватися в інформаційних джерелах;

  3. формування навичок працювати в колективі;

  4. розвиток пізнавальних інтересів у вихованців;

  5. вдосконалення вмінь і навичок створювати декоративні фігурки іграшок;

  6. розвиток творчих здібностей.


Висновки

Метод проектів дозволяє розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Він завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного часу. Вирішення проблеми методом проектів передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних засобів навчання, а з іншого, необхідність інтегрування знань і умінь з різних сфер науки, техніки, культури тощо.

Метод проектів містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему. Крім того, метод проектів передбачає обов'язкову презентацію результатів діяльності, що відбувається під час проведення виставок.

В результаті впровадження методу проектів в навчально-виховний процес вихованці здобувають знання і навички не теоретично у готовому вигляді, без практики, а в процесі виконання конкретного завдання. Причому діти вчаться працювати з різними джерелами інформації: підручниками, посібниками, періодичними виданнями, альбомами, відеоматеріалами, електронною бібліотекою тощо.

Під час роботи над проектами вихованці активно включаються у процес творчої діяльності, набувають навичок дослідницької роботи; формують навички працювати в колективі, вміння виступати перед аудиторією; розвивають пізнавальні інтереси та творчі здібності. Також через проект відбувається процес засвоєння знань, формування вмінь визначати та знаходити шляхи вирішення проблем, що сприяє розвитку творчості і відповідальності.

В процесі виконання роботи над проектом та його презентації можна визначити талановитих та обдарованих дітей, щоб надалі створювати умови для розвитку їх творчих здібностей, забезпечуючи участь в конкурсах і заходах різних рівнів. Так, вихованки гуртка Сиром’ятникова Ольга посіла 3 місце у обласному конкурсі «Народна іграшка», а Городова Ганна та Мігрин Марія – у обласному етапі огляду-конкурсі «Знай і люби свій рідний край» - 1 і 3 місце відповідно.


Список використаної літератури:

        1. Доненко О. Створюємо колективний проект/ О. Доненко // Завуч (ШС). — 2004.

2.Ильяшева Е.В. Подготовка будущих учителей технологии к проектной

деятельности: Автореф. дисс. канд. пед. наук. – Магнитогорск, 2001. – 23с

3.Липецький О. Навчальні проекти і розвиток творчих здібностей // Позашкілля , - 2009, № 4.

4. Москаленко Л.А. Метод проектів у позашкільній освіті.

5. Пахомова Н.Ю. Проектное обучение – что это? //Методист. – 2004. №1

6.Питт Дж. Что зто такое и как мы это делаем: [Метод проектов] / Дж. Питт // Відкритий урок. — 2004. — №5/6.

7.Освітні технології: Навч.-метод. Посібник/ О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.: За ред. О.М. Пєхоти. — ІС: Вид-во А.С.К., 2003. Г.

8.Полат Е. Что такое проект? / Полат Е., Петрова И., Бухаркина М., Моисеева М. // Відкритий урок. —-2004. — №5—6.

9.Полат Е. Метод проектов: типология и структура //Лучшие страницы

педагогической прессы. – 2004. – №1.

10.Рыбина О. Проектная деятельность (Лучшие страницы педагогической прессы. – 2004. – №1.

11.Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998.

12.Сисоєва С. Особистісно зорієнтовані технології: метод проектів //Підручник для директора. – К.:Плеяди, 2005. – №9-10.

13.Тимошенко В. Метод проектів у гуртковій роботі // Позашкілля. – 2010. - № 5.



14.Хотунцев Ю.Л. Проекты в школьном курсе "Технология" / Хотунцев Ю.Л., Симоненко В.Д., Козина О.А., Орлов Б.И. Шигонцев М.Н. // Школа и производство. – 1994. – №4. – 96 с.

15.Чечель И.З. Метод проектов: субъективная и объективная оценка результатов/ Чечель И.З. // Директор школы. - 1998. - №4. - С. 7-12.
Каталог: file -> metod
metod -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013
metod -> Методичні вказівки до виконання дипломних проектів (робіт) бакалаврів за напрямом 050403 інженерне матеріалознавство
metod -> Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ
metod -> У світі, що постійно змінюється, жодне знання не може бути остаточним. Найважливішим остаточним умінням є вміння навчатися, як учитися
metod -> Методичні вказівки по організації дипломного проектування І змісту випускної роботи студентів напрямку підготовки
metod -> Загальні зауваги
metod -> Методичні вказівки до його виконання загальні положення
metod -> Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни "Міжнародні фінанси" для студентів спеціальності 050201фк
metod -> Уроку біології старшого викладача спеціаліста вищої категорії Баранюк Людмили Георгіївни тема: Формула здоров ’ я. Мета

Скачати 186.91 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка