Органічний синтез національного і загальнолюдського основа



Дата конвертації19.11.2018
Розмір78 Kb.
#64967
Тема: Органічний синтез національного і загальнолюдського – основа

світогляду поетів 60-х років 20 століття.


Мета: розкрити світ краси поезії поетів «шістдесятників», довести єдність

мотивів поезії різних народів цього часу, виховати почуття добра і любові до поетичного слова та загальнолюдських цінностей.


Тип уроку: інтегрований, компаративний
Обладнання: портрети, ескізи до творів, збірки поезій, примірники журналів

«Юність», «Дивослово», платівки з записами пісень на слова поетів-шістдесятників.


Епіграф …Бо памятайте,

що на цій планеті,

відколи сотворив її пан Бог,

ще не було епохи для поетів,

але були поети для епох!

Л.Костенко
Служенье Муз чего-то там не терпит,

Зато само обычно так торопит,

Что по рукам бежит священный трепет

И несомненна близость божества

И.Бродский

Види роботи на уроці: літературний пошук, рольова гра, компаративний аналіз

тексту, роздуми, декламація поезії, слухання музики, виконання пісень.


ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
ІІ. Опрацювання теми уроку.

1. Вступне слово вчителя української літератури.

Мабуть, серед вас, сімнадцятилітніх немає людей байдужих, таких, які б ніколи в житті не читали поетичних творів не з примусу, а для душі. Адже у кожного із вас буває такий момент у житті, коли хочеться сумувати, навіть плакати, а то – сміятися, радіти. Отоді хочеться складати вірші або просто їх почитати. Так з’являється Любов, Любов до поетичного слова. Вона може з’явитися навесні, коли під свіжим подихом все сповнюється новою жагою до життя; взимку, коли тобі все здається загадково-казковим; влітку – коли ти купаєшся в сонячних променях; восени – коли засідає в душу розпач і туга. І хто закохається в поезію – то на усе життя. Бо як сказала поетеса Ліна Костенко: «Поезія – це свято, як любов. О то не є розмовка побутова».


  • Учениця виконує пісню «Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались» на слова Ю.Візбора

2. Учитель русской литературы:

Неслучайно сегодняшний урок мы начали песней на слова Юрия Визбора, которая была очень популярна в 60-х годах. Она объединяла разных по профессии, интересам, занятиям людей, ведь в это время появилась новая мода – мода быть умным и начитанным. А не знать новых стихов современных поэтов было стыдно. И практически все встречи молодых интеллектуалов в больших институтских аудиториях начинались именно с этой песни. Хоть наша аудитория небольшая, мы постараемся создать в ней ту атмосферу, которая витала во времена молодости ваших родителей, потому что мы будем знакомиться с поэзией поэтов – шестидесятников.
- Вчитель української літератури

Сьогоднішній наш урок незвичайний – інтегрований, компаративний, тому що, висловлюючись словами К.Ушинського «Усе в світі пізнається не інакше, як через порівняння»

(звертається увага на запис на дошці:

Інтеграція – обєднання в ціле будь-яких окремих частин.

Компаративний – від лат. порівнюю.

Компарабельний – той, що піддається порівнянню)

тому ми поєднаємо уроки української, російської літератур та музики.

І мета нашого уроку – ознайомитися з творчістю поетів-шістдесятників, порівняти творчість українських і російських поетів, їх погляди на життя, на віковічні проблеми, на власне місце у житті та роль поета у суспільстві.

Ви частково готувались до уроку. Клас був поділений на декілька груп: історіографи, біографи та літературознавці. Історичну довідку про суспільно-політичне життя 60-х років підготувала група історіографів.


(Робота в групах)
Історична довідка.
60-ті роки 20 століття. В історію країни цей період увійшов під умовною назвою «шістдесяті роки». Характер романтично-піднятого настрою суспільства і особливе відчуття часу точно визначилось метафорою «відлига». Це поняття увів в ужиток Ілля Еренбург, надрукувавши в 1955 році повість «Відлига».

Дійсно, після смерті в 1953 році Й.Сталіна і критики культу особистості в доповіді Хрущова на 20 з’їзді партії в 1956 році в країні, як після довгої зими, почався період оновлення. Були реабілітовані тисячі незаконно репресованих. В пресі активно обговорювалися проблеми соціального та економічного життя країни. Частково була відкрита «залізна завіса» і стали можливими культурні і суспільні контакти з іншими країнами. Почалася ера освоєння космосу.

Пожвавилося й літературно-мистецьке життя. Зявилися нові журнали. В літературу увійшли нові імена.

Вчителі звертають увагу на імена поетів, які творять у ці часи




Ліна Костенко

Євген Гуцало

Іван Драч

Володимир Івасюк

Ігор Калинець

Ірина Жиленко

Дмитро Павличко

Василь Стус

Борис Олійник


Евгений Евтушенко

Булат Окуджава

Белла Ахмадулина

Андрей Вознесенский

Роберт Рождественский

Владимир Высоцкий

Леонид Мартынов

Николай Рубцов

Александр Галич
После реабилитации или вынужденного долгого молчания вернули в литературную жизнь

Борис Пастернак

Анна Ахматова

Николай Заболоцкий

Арсений Тарковский

Яков Смеляков



- Вчитель української літератури

Наші літературознавці розкажуть про розвиток літератури в цей час.
3. (Виступ групи літературознавців)
Літературознавці.

- Ширився і поглиблювався рух «шістдесятників» - учасників літературно-мистецького та суспільно-політичного процесу.

У Києві почав діяти Клуб творчої молоді, який організував літературні вечори, присвячені видатним поетам і письменникам. Ставили напівзаборонені пєси М.Куліша, проводили дискусії. Подібні творчі обєднання утворились і в інших містах. Усі вони мали виразний національний характер.
- Появились новые журналы «Юность», «Нева», «Москва», «Вопросы литературы», в литературу вошли яркие молодые таланты: В.Шукшин, Юрий Бондарев, Василь Быков, булат Окуджава, Андрей Вознесенский, Евгений Евтушенко, Белла Ахмадулина, Роберт Рождественский, Виктор Розов и другие.

После реабилитации или долгого вынужденного молчания вернулись в литературную жизнь Борис Пастернак, Анна Ахматова, Николай Заболоцкий, Арсений Тарковский, Яков Смеляков.
- Величезною популярністю в Україні користувалися публікації ідеологічних лідерів руху «шістдесятників» - І.Дзюби, І.Світличного, Є.Сверстюка. Можна сказати, що «шістдесятники» сколихнули всю республіку. Цей рух в Україні ще називався другим українським відродженням.
- Для многих людей – современников 60-х годов ностальгически вспоминается как некое особое время, окрашенное в романтические тона – общее увлечение поэзией и авторской песней, массовые аудитории на поэтических вечерах в зале Политехнического института в Москве, рожденик КВНа, споры «физиков» и «лириков», возникновение новых театров, ярких актерских и режиссерских работ.
4. (Виступ групи історіографів)
- Учень - історіограф

Все це дуже турбувало партійне керівництво, яке з тривогою поглядало на Москву: чому в столиці мовчать, чому не дають вказівок, хіба ж не ясно, що ще кілька років такої свободи і все може вийти з-під контролю партії. Нарешті після сумнозвісних виступів у грудні 1962 року та березні 1963 Микити Хрущова на зустрічі з інтелігенцією були дані чіткі інструкції: притискувати, забороняти, розганяти. Були розгромлені виставки художників-авангардистів, заборонили видання таких літературних альманахів як «Літературна Москва» та інш. Та всякого роду утисками і заборонами рух «шістдесятників» не вдалося зламати. Тому в 1964 році Комуністична влада вдалася до арештів. Для неї це був звичний і добре випробуваний спосіб «наведення порядку». Арештовували, інкримінуючи неіснуючі злочини, а потім – судили. Як правило, суди були закритими, бо влада намагалася уникнути розголосу – суд був несправедливий, судили людей безвинних та з великими порушеннями юридичних норм. За кожним «шістдесятником» стежило КДБ. Були засуджені Йосип Бродський, Василь Стус та інші. Рано пішли з життя Григір Тютюнник, Володимир Івасюк, Василь Симоненко – жертви режиму. Вшановуючи їх память, Юрій Рибчинський скаже про них такі слова: «Не зорі падають із неба, зірки ідуть на небеса».


- Вчитель української літератури

Кожен з представників руху «шістдесятників» ніс у життя слово правди, добра, краси, кожен з них співав свою пісню – часом веселу, а часом журну. Це вони своєю творчістю підносили людську гідність, утверджували місце людини в суспільстві, сміливо і прямо сказали про те, що так давно замовчувалося або спотворювалося. Так увійшла в історію духовна революція проти тоталітарної системи, так заявило про себе «покоління, яке жило проте течії».
- Учитель русской литературы

Какие же они, поэты – «шестидесятники», представители этого поколения? Что их интересовало, чем жили, что их беспокоило, чем живилось их вдохновение. На эти вопросы даст ответы их творчество. Мы проанализируем поэзию поэтов украинской и русской литературы, сравним её, попытаемся понять действительно ли основой мировоззрения поэтов-«шестидесятников» был синтез национального и общечеловеческого. Какие же морально-этические проблемы поднимались в их произведениях?
- Вчитель української літератури

Якщо говорити по етичні полюси шістдесятників, подумайте, в чому виявилась

неоднорідність їх поезії?

/Примірна відповідь учня/

(Якщо говорити про етичні полюси цих поетів, то треба сказати про неоднорідність їхньої позиції. Одні з них стали у відверту опозицію до режиму, це Василь Стус, Ліна Костенко, Йосип Бродський, Олександр Галич.

Були й те, що легко пристосовувалися до таких умов – комформісти, це Іван Драч, Дмитро Павличко.

Іншим характерно заглиблення у свій внутрішній світ – це Микола Заболоцький, Леонід Мартинов, Ліна Костенко, Ірина Жиленко).
- Вчитель української літератури

Про що ж могли писати оті бунтівні поети, які не хотіли жити тихим розміреним життям? Що ж їх хвилювало і бентежило? Домашнє завдання, яке ви готували на сьогодні – було прочитати і вивчити вірші поета, творчість якого найбільше вам до душі. Хто хоче прочитати підготовлену на сьогодні поезію?


5. Виразне читання та обговорення поезії.
Учень читає вірш М.Рубцова «Моя тихая Родина»
- Робота за запитаннями:

- Назовите тему этого стихотворения

- Какие образы тихой Родины предстают перед нами?

- Почему поэт называет свою Родину тихой?

- Как вы понимаете слова поэта:

С каждой избою и тучею

С громом, готовым упасть

Чувствую самую жгучую,

Самую смертную связь?

- Кто из вас подготовил стихотворение на подобную тему из украинской поэзии?
- Учень читає вірш Івана Драча «До джерел»

- Чим цей вірш подібний до прочитаного вірша Миколи Рубцова?

- Які ще образи, створені Іваном Драчем, можна додати до образів, створених Миколою Рубцовим?

- Який образ, присутній в обох творах найближчий, найдорожчий обом авторам?
- Вчитель української літератури

Образ матері є провідним в будь-якій поезії. Мабуть, мало є поетів, які б не зверталися до світлого образу матері. Я думаю, що ви, готуючись до уроку не могли не вивчити вірш про маму.


- Учень читає вірш Романа Лубківського «Матері»

- Якою ви уявили маму поета, прослухавши цей вірш?

- Чому поет говорить:

Болять мені, мамо,

Ноги твої,

Болять мені, мамо,

Руки твої,

Печуть мені очі ласкаві, сині

Й засніжені скроні твої голубині.
- Учитель русской литературы:

Не менее душевное, проникновенное и очень печальное стихотворение есть у Евгения Евтушенко «Уходят матери»



- В чем обвиняет себя взрослый, умудренный жизнью человек, когда думает о матери? И почему это не только его боль, почему он обращается ко всем людям?
/Учитель обращается к своим ученикам и говорит о необходимости помнить о своих матерях, любить их, понимать и поддерживать в любую минуту./
- Вчитель української літератури

Любов до матері – це невід’ємна частина нашого життя і про це не тільки читають вірші, але і співають в сучасних піснях.


/Звучить пісня у виконанні Т.Повалій на слова Б.Олійника «Посіяла мати…»/
- Учитель русской литературы

Есть поэты, тематика произведений которых была актуальна недолго, почитали – и забыли. А есть поэты, о которых говорили, говорят и будут говорить. Потому что они – гении, символы эпохи, но с очень нелегкой, порой трагичной судьбой, в русской литературе это, несомненно, Владимир Высоцкий, а в украинской литературе такой одиозной личностью был Василий Стус. Вот как о себе и о своём творчестве рассказывают они сами.


6./Розповідь від імені поета/.
Выходит ученик в образе Владимира Высоцкого, рассказывает о себе и читает стихотворение «Я не люблю».
Учитель русской литературы:

Творчество Высоцкого словно магнит притягивало к себе слушателей, поэтому его песни, которые исполнял он сам под гитару, были чрезвычайно популярны в те времена.


/Звучить фрагмент песни В.Высоцкого «Я не люблю…» в его исполнение./
- Вчитель української літератури

Життя Василя Стуса надзвичайно трагічне, коротке, вистраждане. Породивши його на Різдво Христове 1938, в найтихішу годину нівечення нас як народу, мати Їлина не одчаялася записати його цим великим днем, але, давши сину ім’я Василь, закарбувала підсвідомий потяг до конче необхідної нам, щоб жити державності, бо ім’я це грецькою мовою означає «володар».


Звучить музика.

/На фоні музики учень читає вірш В.Стуса «Як добре те, що смерті не боюся»/.


- Вчитель української літератури

Ви прослухали поезію В.Висоцького і В.Стуса. Які спільні риси в характері обох поетів, виходячи з прослуханого вам здаються схожими?

В останній день свого земного віку В.Стус спитав у глибоко віруючого діда Семена Покутника: «А що то є чоловікові народитися на таке велике свято?»

- То є додаткова ласка Божа, щастя, - казав дідо. – Але кому багато дається, з того багато й питається.

Мабуть тому, що поетам, про яких йдеться мова був посланий великий божий дар – писати вірші – тому з них так багато і питалось. А ще кажуть, що Бог забирає рано до себе найкращих. Тому для цих поетів актуальними були філософські мотиви, релігійні теми, вони часто звертаються до самого Бога.

Василь Симоненко, як і Василь Стус, теж народився 8 січня. І життя його було коротке і яскраве, як спалах зірки. Він помер після жорстокого побиття співробітниками міліції, було йому тоді лише 28 років. Поезія його лірична і філософська. Прочитайте вірші В.Симоненка.


/Учень читає вірш «Минуле не вернуть»/
- Вчитель української літератури

- Про що жалкує поет у своїй поезії? Які слова він добирає для того, щоб виразити свій смуток?

- Як ви думаєте, якби В.Симоненку довелося прожити ще одне життя, яким би воно було у нього?
- Учитель русской литературы

И в русской литературе есть поэт, поэзия которого выделяется особым видением мира. Это Иосиф Бродский, поэзия которого выделяется высоким интеллектуализмом, философией.


/Ученик читает стихотворение «В деревне Бог живет не по углам»/
- Как вы думаете, почему Бродский утверждает, что «В деревне Бог живет не по углам»? Что это обозначает?
Вам конечно же знакомо имя Александра Галича. Его судьбу определили редкое сочетание крупного лирического дара и дара сатирика, обостренная совесть и гражданское мужество. Его голос не смолк ни после исключения из Союза писателей в 1971 году, ни после эмиграции из страны в 1974 году, ни после трагической гибели в Париже. Стихи Галича для многих были глотком свободы. Его песни размножила магнитофонная культура. Их пел Владимир Высоцкий, на которого лирика А.Галича оказала заметное влияние. Пели их все эти десятилетия на туристских слетах, на вечерах бардов, просто дома. И во многих его стихах – тема возвращения домой.
/Ученик читает стихотворение А.Галича «Когда я вернусь»/
- Учитель русской литературы

В своих письмах А.Галич писал: «Никакая сила не может разлучить меня с моей страной, ибо Родина для меня не географическое понятие. Родина для меня – это и старая колыбельная песня, которой убаюкивала меня моя еврейская мама, это прекрасные лица русских женщин – молодых и старых, это запахи дыма, хвои и снега»

Смерть Галича была неожиданной и таинственной. До сих пор идут разговоры, что же это было – несчастный случай или, как принято сейчас говорить, заказное убийство. Похороны состоялись на русском кладбище Сен-Женевьев-де Буа недалеко от Парижа, рядом – могилы И.Бунина, Д.Мережковского, З.Гиппиус, В.Некрасов и др. его соотечественников. В украинской литературе тему возвращения на Родину, к отчему дому подхватывает Микола Винграновский.
- Учитель русской литературы

Поэты, о творчестве которых идет речь в большинстве своем родились во время или сразу после Великой Отечественной войны, они прочувствовали на себе все тяготы военных и послевоенных лет и естественно эта тема одна из основных в их творчестве.


/Чит.стихотворение Б.Окуджавы «Ах война, что ж ты, подлая, сделала» и Б.Олейника «Не для дітей»/
- Учитель русской литературы

- Что кроме названных проблем занимает важное место в жизни каждого человека? Что по словам М.Булгакова «есть всепождающей силой на земле?» (Любовь)


- Вчитель української літератури

Любов – часом солодка мов мед, а часом гірка, мов полин-трава, пригадайте поезії про любов, які ви вивчали раніше.

Хто з вас підготував поезію про любов та дружбу?
7. Виразне читання поезії про дружбу.
Чит.вірш Л.Костенко «Гуде вогонь – веселий сатана»
- Яка на смак любов Ліни Костенко?
Звучить уривок з пісні-романсу на слова Ліни Костенко.
Чит.вірш Б.Ахмадулиной «По улице моей…»
А что для вас настоящие друзья? Почему поэтессе так больно говорить об ушедших друзьях?
- Вчитель української літератури

Ще однією вічною темою в поезії є тема любові до рідної природи.

Чит.Л.Костенко «Мене змалку люблять всі дерева»
Чит.М.Рубцова «Берёзы»
- Вчитель української літератури

Аналізуючи поезію 60-х років і виходячи із теми та мети нашого уроку, які ми можемо зробити висновки?


(Діти відповідають, що, прослухавши поезію, вони відмітили спільність тем, проблем, образів, прийомів, асоціацій для обох літератур того періоду).
- Вчитель:

Правильно, до сказаного можна додати, що спільними для поезії 60-х років були ще й жанрі, а саме: лірична поезія, балади, сонети, рубаї, алюзії, історичні романи у віршах. І окремий жанр – це авторська і естрадна пісні.


Вчитель говорить про популярність пісень на слова «шістдесятників» в наші часи.
/Звучать уривки з пісні В.Івасюка «Червона рута»/
ІІІ. Заключне слово вчителів російської та української літератур.

Підведення підсумків уроку.


ІV. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять один з віршів за власним вибором, які були прочитані під час уроку.


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка