«організація банківського кредитування суб’єктів малого бізнесу»



Сторінка5/6
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.72 Mb.
1   2   3   4   5   6

Аналіз структури кредитного портфеля Програми мікрокредитування по лінії НУФ у розрізі галузей економіки свідчить про те, що 39% усіх діючих кредитів вкладено у сферу торгівлі, 32% кредитів – сільське господарство, 17% – виробничу сферу і 12% – у послуги. Дещо по-іншому виглядає сегментація кількості виданих кредитів за галузями економіки по лінії ЄБРР. Сфера торгівлі, як і по лінії НУФ, займає перше місце і становить 55% кредитного портфеля, виробнича сфера і послуги поділили друге місце – 22%, а от на сільське господарство припав лише 1%. Причиною активного кредитування банками малого бізнесу, задіяного в галузі торгівлі, стало стрімке зростання товарообороту 2005–2008 років і, як наслідок, потреба у збільшенні оборотних коштів торгівельних підприємств. Зауважимо, що банки більш охоче кредитують сферу торгівлі також і через нижчі щодо інших галузей ризики. Так, сільське господарство має найвищу ступінь ризику неповернення мікрокредиту, пов’язану із сезонністю цієї галузі. Ще одним фактором збільшення привабливості, у порівнянні з іншими галузями, мікрокредитування торгівлі є можливість продавати таким підприємствам супутні продукти, наприклад, послуги з інкасації, установлення постерміналів тощо.

Використання міжнародних програм для мікрокредитування малого бізнесу засвідчує, що організація управління кредитування банківськими установами передбачає налагодження та впорядкування процесу кредитування відповідно до чинного законодавства, а саме: форсування структурних підрозділів, діяльність яких пов’язана з мікрокредитуванням, а також упорядкування та підтримання зв’язків між ними.

У процесі аналізу діяльності міжнародних програм, крім позитивних наслідків, було виявлено і низку недоліків:

– щомісячне погашення кредиту рівними частками, яке не сприяє вкладенню грошей у розвиток виробництва, що вимагає часу для запуску і виходу на мінімальний рівень рентабельності;

– наявність успішного бізнесу на момент видачі кредиту, що не дає можливість отримати кредит на започаткування справи;

– клієнтам пропонується один вид продукту, відсутній гнучкий підхід до потреб потенційних клієнтів – малого підприємництва. Так, якщо підприємець бажає одержати кредит на автомобіль, який він може повернути не раніше ніж через три роки, то суворі умови мікрокредитування ЄБРР вимагають зробити це у дворічний термін. У такому разі вітчизняні банки можуть піти назустріч клієнтові і надати кредит із власних коштів на триваліший період.

Варто зазначити, що в період фінансової нестабільності, із жовтня 2008 року, підхід до реалізації програм мікрокредитування дещо змінився. Так, у більшості банків департаменти, що займалися видачею мікрокредитів, були введені у вертикаль індивідуального бізнесу. Протягом перших місяців кризи видача нових позик була практично призупинена.

Після перегляду системи оцінки ризиків у комерційних банках умови надання кредитів значно ускладнились, а процентні ставки підвищились. У зв’язку із забороною НБУ, викладеною у постанові № 319 від 11.10.2008 р. (станом на сьогодні втратила чинність), підприємства, що не мали валютної виручки, позбулися права отримувати позики в іноземних валютах, передусім у доларах США. Низка факторів зумовила високу вартість мікрокредитів, навіть у порівнянні з іншими програмами кредитування малого бізнесу, а саме: формування ресурсної бази за рахунок коштів ЄБРР та НУФ вищу, у порівнянні з іншими активними операціями; високу ризикованість кредитів, що видавались фактично на споживчі цілі.

Банківське мікрокредитування малого бізнесу з використанням міжнародних програм є перспективним видом бізнесу для українських банків, а також життєво важливим і необхідним для розвитку малого підприємництва в Україні. Тому такий напрям банківського кредитування потребує подальшого розвитку й удосконалення, а також упровадження інвестиційних банківських технологій, пов’язаних із кредитними ризиками.

3.2 Аналіз проблем кредитування суб’єктів малого бізнесу

Малий бізнес як інституційний сектор економіки давно став домінуючим за чисельністю та обсягами виробництва як у провідних країнах світу, так і в Україні. Малі підприємства забезпечують гнучкість та стійкість економічної системи, наближують її до потреб конкретних споживачів, виконують важливу соціальну роль – надаючи робочі місця та забезпечуючи джерело доходу для значних прошарків населення.

Основна проблема при оцінці кредитоспроможності потенційного клієнта з сфери МСБ - його непрозорість. Якщо великі підприємства активно впроваджують іноземний досвід корпоративного управління, привертають провідні аудиторські і рейтингові фірми для оцінки свого фінансового стану і отримання кредитних оцінок, то МСБ не мають достатнього фінансування для покриття даних витрат. МСБ рейтингів не отримують, тому оцінка ризиків при кредитуванні таких підприємств здійснюється за допомогою внутрішньобанківських методик. Витрати на надання кредиту малому підприємству в порівнянні з прибутком, який розраховує отримати банк, достатньо великі.

У світовій практиці господарювання немає єдиної схеми підтримки розвитку малого та середнього бізнесу. В кожній країні розробляють певні механізми сприяння діяльності МСБ, які залежать від різних факторів (наприклад, наявних ресурсів, частки участі малих та середніх підприємств у господарській діяльності, основних видів діяльності малого та середнього бізнесу тощо). Аналізуючи політику різних держав щодо підтримки підприємництва, варто вказати на позиції в цій галузі урядів США, Німеччини, Японії, Франції. В перелічених країнах наявна відпрацьована та стабільна законодавча база, яка визначає правові основи функціонування підприємництва, а також розроблено спеціальні схеми фінансової підтримки малого та середнього бізнесу.

Що стосується України, то суб'єктам МСБ, для того щоб отримати фінансову допомогу необхідно надати безліч документаційних підтверджень про свій фінансовий стан, конкурентоспроможність продукція. Наприклад для того щоб отримати кредит у банках України, суб'єкту МСБ необхідно надати наступний пакет документів : для юридичних осіб – баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма №2); для фізичних осіб – декларацію про доходи або звіт суб'єкта малого підприємництва – платника єдиного податку (для платників єдиного податку). Якщо банк має документально підтверджену інформацію про те, що клієнт СМБ є повністю або частково правонаступником іншого суб'єкта господарської діяльності внаслідок реорганізації бізнесу, то при розрахунку строку діяльності клієнта СМБ враховується строк діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, правонаступником якого є клієнт СМБ. Якщо в забезпечення кредиту клієнта СМБ дана порука іншого суб'єкта господарської діяльності, то при визначенні строку фактичної діяльності поручителя клієнтам СМБ може враховуватися термін діяльності.

Крім цього, в обов'язковому порядку потрібно вказати місце державної реєстрації в регіоні за місцем знаходження установи Банку, яка здійснює видачу кредиту. Для того, щоб кредитний комітет банку виніс позитивне рішення щодо видачі кредиту, клієнти СМБ повинні мати позитивну ділову репутацію, яка підтверджена підрозділом банківської безпеки банку, в тому числі на дату укладання кредитного договору або договору забезпечення з банком щодо відсутності: податкової застави, арешту поточного рахунку та майна, судових справ, у т. ч. про банкрутство, кримінальних справ проти засновників, наявність поточного рахунку в банку.

Для фізичних осіб у кредитний відділ банку необхідно подати довідку про місце постійного проживання та роботи за місцем знаходження установи банку, яка здійснює кредитну операцію. Вік позичальника (фізичної особи) повинен бути не меншим за 21 рік на момент отримання кредиту та не повинен перевищувати 65 років на кінцевий термін його погашення. Не відносяться до цільової клієнтської групи позичальників СМБ: нерезиденти, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, в т. ч. пайові та корпоративні інвестиційні фонди.

Хоча кожний український банк є потенційним кредитодавцем для МСБ, багато банків мають дуже обмежений досвід у кредитуванні суб'єктів МСБ, оскільки переважна більшість українських банків не прагнуть надавати кредити дрібним підприємствам. За свідченням представників провідних українських та банків з іноземними інвестиціями в цей час мала кількість банків має спеціальні програми фінансування МСБ, і на жаль їх кількість не зростає. Причини цього пов'язані з низьким процентом повернення кредитних зобов'язань та недосконалим державним регулюванням та системою правового захисту.

На рисунку 3.3 наведені деякі необхідні елементи ефективної співпраці банківської установи та суб’єкта підприємницької діяльності в сучасній економічній ситуації.





Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка