Організація роботи вчителя-логопеда днз в аспекті інклюзивної освіти о. Я. Олексюк



Скачати 187.48 Kb.
Дата конвертації23.03.2017
Розмір187.48 Kb.
#13094






ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА ДНЗ

В АСПЕКТІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

О.Я.Олексюк

вчитель-логопед Кіцманського ДНЗ,

завідувач Кіцманської районної ПМПК
У статті висвітлено основні підходи до налагодження ефективної взаємодії фахівців у процесі здійснення логокорекційної роботи в умовах дошкільного навчального закладу загального розвитку.

Ключові слова: інклюзивна освіта, професійна компетентність, логокорекційна робота, мовленнєві порушення.
The article deals with the main approaches to the establishment of effective interaction of experts in the process of implementation of the logo correctional work in the conditions of pre-school educational establishment of common development.
Key words: inclusive education, professional competence, logocorrectional work, speech disturbance.

До кінця ХХ століття в Україні відбулися глибокі соціально-економічні, політичні, екологічні та інші зміни, що призвели до різкого збільшення різного виду патологій у дітей і дорослих, в тому числі і мовних. Статистичні дані останніх десятиліть показують, що число дітей з мовною патологією зросла до 40-50% від загального числа дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (А. Г. Прудко, Є. А. Соболєва, Т. Б. Філічева та ін.), тоді як на кінець 50-х років ХХ ст. дане число дітей не перевищувало 17% (Б.М.Гриншпун, М.Є.Хватцев та ін.) [6, 7].

Науковими дослідженнями в області дефектології доведено винятково важливе значення раннього розпізнавання мовного недорозвинення і його більш ранньої корекції, що дозволяє попереджати труднощі дітей під час навчання в школі (Т.А. Власова). Корекційно-виховна робота з дітьми дошкільного віку при виражених порушеннях мовлення призводить до значної їх компенсації.

Дошкільний навчальний заклад є першим ступенем безперервної освіти і входить до системи суспільного дошкільного виховання. Дошкільним навчальним закладам загального розвитку належить провідна роль у вихованні та розвитку дошкільників, а за наявності у дітей мовленнєвих порушень – подолання та компенсація вторинних психологічних відхилень (Н.А. Власова, Є.Ф. Рау, М.Ф. Фомічова, Г.В. Чіркіна) [4]. Оскільки успішність ранньої корекції мовних порушень у дітей дошкільного віку залежить значною мірою від рівня організації логопедичної допомоги, тому постає проблема організації ефективного корекційно-освітнього процесу в ДНЗ.

Досвід практичної роботи фахівців-логопедів дошкільних навчальних закладів загального типу та особливості тлумачення нормативно-правового забезпечення на різних рівнях освітньої ланки потребують подальшого узгодження. Крім того, більшість документації зорієнтована на спеціальну ланку освіти, тому особливої уваги потребує процес організації логокорекційної допомоги в умовах масових освітніх установ.

Мета дослідження: теоретико-практичне вивчення умов, завдань і змісту логопедичної роботи у ДНЗ загального розвитку.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати нормативно-правові основи логопедичної роботи в дошкільному навчальному закладі;

2. Вивчити практику організації та виявити специфіку логопедичної роботи з дітьми в умовах ДНЗ загального розвитку; 

3. Визначити особливості організації логопедичної роботи і запропонувати рекомендації практичним працівникам.



Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури та нормативно-правових документів, вивчення педагогічного досвіду, бесіда (з дітьми, педагогами та батьками), вивчення медичної та психолого-педагогічної документації, констатувальний і формувальний експеримент, кількісний та якісний аналіз результатів.

Практична значущість дослідження полягає у визначенні на основі узагальнення практичного досвіду структурних та змістових особливостей надання логопедичної допомоги в дошкільному навчальному закладі загального розвитку, у виявленні умов досягнення ефективності логокорекційної роботи у закладах даного типу. За результатами дослідження розроблено практичні рекомендації щодо організації та проведення логопедичної роботи у ДНЗ загального розвитку, які можуть бути використані з метою оптимізації логокорекційного процесу у дошкільних установах.

Експериментальна база: Кіцманський ДНЗ (Чернівецької обл.). Дослідженям було охоплено 12 дошкільників, 7 осіб педагогічного персоналу (з них 4 вихователі, учитель-логопед, практичний психолог, музичний керівник), 2 особи адмінперсоналу (вихователь-методист, завідувач ДНЗ).

Науковими дослідженнями в галузі логопедії доведене винятково важливе значення раннього розпізнавання дефекту та його ранньої корекції. Дошкільний вік є синзетивним періодом для розвитку мовлення, саме в цей період відбувається інтенсивний морфо-функціональний розвиток мозку, розвивається почуттєва база пізнання, орієнтовно-дослідницька діяльність, формуються механізми пам’яті, мислення, тому логокорекційний вплив у дошкільному віці є обґрунтованим (оскільки мовленнєва функція ще не завершила своє становлення).

Дуже важливо, щоб на цьому етапі взаємодії з дітьми з порушеннями в мовленнєвому розвитку, працювали професійно-компетентні фахівці, які не тільки розуміють ступінь відповідальності за виховання і навчання дітей, але й спеціалісти, які знають сутність педагогічного процесу, особливості та закономірності корекційно-педагогічного впливу на дітей, які правильно вибирають методи та засоби педагогічного впливу, які грамотно аналізують досягнуті результати.

Рівень професіоналізму педагога залежить від його педагогічної, соціально-психологічної, диференційно-психологічної компетентності та від ступеня розвитку професійно-педагогічного мислення. Головним і кінцевим результатом професійної діяльності педагога є сама дитина, розвиток її особистості, здібностей і компетентності (Н.В. Бордовська, А.О. Реан, С.І. Розум та ін.).

Професійна компетентність учителя-логопеда – це інтегративна якість фахівця, здатного максимально ефективно здійснювати діагностику, корекційно-превентивне навчання та особистісний розвиток осіб з вадами мовлення.

Ю.В. Пінчук розроблено модель професійної компетентності вчителя-логопеда [7, с. 12] (таблиця 1).

Таблиця 1

Професійна компетентність вчителя-логопеда


Соціально-особистісна компетентність

Теоретична

компетентність

Практично-методична компетентність

Професійні мотиви,

інтерес до діяльності



Психолого-педагогічні знання

Гностичні вміння

Орієнтаційні вміння

Прогностичні вміння

Професійно-значущі

риси особистості



Спеціальні знання

Проективні вміння

Корекційні вміння

Організаційні вміння

Професійна

самосвідомість



Міждисциплінарні знання

Комунікативні вміння

Інформаційні вміння

Педагогічні

здібності



Науковий світогляд

Перцептивні вміння

Рефлексивні вміння

Відображення нормативних вимог, професійних норм у свідомості педагога дозволяє найбільш повно та адекватно сприймати фахову діяльність, орієнтуватися в ній, розробляти стратегію та тактику, плани та основні завдання своєї діяльності, свідомо регулювати власну поведінку. Як зазначає М.Є. Орєшкіна [7, с. 13], деонтологічні критерії професійної діяльності вчителя-логопеда – це:

• уявлення про етико-деонтологічні аспекти логопедичної діяльності;

• сукупність деонтологічно значущих якостей;

• адекватна реалізація уявлень і якостей у процесі подолання мовленнєвих порушень.

Важливою умовою деонтології вчителя-логопеда є вміння встановлювати правильні взаємини з вихователями, помічником вихователя, практичним психологом, музичним керівником, інструктором з фізичного виховання та батьками. Спільне обговорення з колегами плану та реалізації корекційно-розвивального навчання стосовно тієї чи іншої дитини в атмосфері взаємоповаги та взаєморозуміння створює сприятливий фон для проведення ефективної логопедичної роботи.

Вчитель-логопед повинен уміти розробляти оптимальну педагогічну стратегію, проектувати шляхи навчання та виховання кожної дитини з мовленнєвими вадами; діагностувати та фіксувати стан мовленнєвого розвитку дітей і відповідну динаміку; проводити навчально-виховну, корекційну роботу з дітьми, що мають мовленнєві вади, ефективно застосовувати професійні знання в практичній діяльності; забезпечувати сприятливі умови для продуктивного засвоєння дітьми відповідних спеціальних програм з урахуванням виду мовленнєвого порушення, вікових, індивідуальних психофізичних особливостей дітей; вести відповідну психолого-педагогічну та статистичну документацію; використовувати принципи педагогічної етики, поважати дитячу гідність, захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства; постійно підтримувати зв'язки з батьками, надавати їм консультативну допомогу з питань освіти та психофізичного розвитку дітей; систематично підвищувати фаховий рівень і педагогічну майстерність; володіти культурою спілкування, відповідними способами та формами.

Він повинен знати основи чинного законодавства України стосовно психолого-педагогічної організації та надання допомоги дітям із порушеннями психофізичного розвитку, нормативно-правову базу роботи вчителя-логопеда, державну мову; загальні та спеціальні науково-теоретичні відомості зі спеціальності «Корекційна освіта. Логопедія» в обсязі вищої педагогічної освіти; цілі, принципи, методику і змістове наповнення навчання та виховання дітей із мовленнєвими порушеннями; мати знання про сучасні досягнення спеціальної дефектологічної, у тому числі й логопедичної, науки та практики [2, c. 3].

Відповідно до кваліфікаційних вимог [5], учитель-логопед повинен мати вищу освіту зі спеціальності «Дефектологія. Логопедія» або «Корекційна освіта. Логопедія» (магістр, спеціаліст), високу професійність, загальнопедагогічну компетентність; володіти ефективними формами, методами організації навчально-виховної роботи, моральними якостями, гідними наслідування.

Корекційно-розвивальне навчання дітей дошкільного віку з мовними порушеннями здійснюється у спеціалізованих ДНЗ для дітей з мовними порушеннями, у спеціальних (логопедичних) групах ДНЗ комбінованого типу, на логопедичному пункті при ДНЗ, а в умовах інклюзивного навчання в ДНЗ загального розвитку, яке покликане забезпечити рівний доступ до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами, шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

На підставі наявної нормативно-правової документації в дошкільному навчальному закладі передбачається чітка організація всього корекційного процесу. Вона забезпечується своєчасним обстеженням дітей, раціональним складанням розкладу занять та плануванням індивідуальної роботи з кожною дитиною, наявністю програмного забезпечення і відповідно до нього планів фронтальних занять, оснащенням корекційного процесу необхідним обладнанням та наочними посібниками, спільною роботою вчителя-логопеда з вихователями групи, практичним психологом, музичним керівником, інструктором з фізкультури і батьками.

Основними завданнями корекційно-розвивального навчання в логопедичній групі дошкільного навчального закладу є зміцнення здоров'я дітей і фізичний розвиток дитини, забезпечення гнучкості та пластичності загальної системи педагогічних впливів згідно з мінливими можливостями дітей, індивідуалізація і диференціація педагогічних методів, прийомів і засобів стосовно кожного конкретного дошкільника, розвиток пізнавальних інтересів, пізнавальної активності в освоєнні навколишньої дійсності, формування емоційно-позитивного ставлення дітей до занять, розвиток дрібної моторики рук, розвиток регулюючої функції мови, мовного опосередкування діяльності та оволодіння комунікативно-мовними засобами спілкування. [4; 7; 8].

Таким чином, здійснення науково-обґрунтованої логопедичної роботи можливе за умови високої професійної компетентності вчителя-логопеда, детальної розробки його діяльності та реалізації на практиці вищезгаданих аспектів відповідно до цілей та завдань корекційної роботи, адже правильне мовлення дитини важлива передумова подальшого повноцінного розвитку, соціальної адаптації, а тому виявлення та виправлення мовленнєвих порушень є першочерговим завданням як педагогів, так і батьків.

Проведення всього комплексу корекційних заходів при організації логопедичної роботи потребує поєднання спеціальних занять щодо виправлення недоліків мовлення з виконанням спільних програмових вимог [1; 4; 7; 8]. Для цього в групі розроблено особливий режим дня, що відрізняється від звичайного. Передбачено спільне проведення вихователем і вчителем-логопедом бінарних занять, вчителем-логопедом - фронтальних, підгрупових та індивідуальних. Поряд з цим у режим дня входить час для занять дітей-логопатів з практичним психологом, музичним керівником (у ранкові години, під час прогулянок). У вечірній час виділяються години для роботи вихователя з підгрупами або окремими дітьми з корекції (розвитку) мовлення відповідно до завдань вчителя-логопеда. Вихователь планує свою роботу з урахуванням вимог, як програми розвитку дитини дошкільного віку, так і мовленнєвих можливостей дітей та їх просування в освоєнні корекційної програми, яка реалізується логопедом у відповідності з характером мовленнєвого порушення.

У зв'язку з цим виникає необхідність забезпечити взаємодію, наступність у роботі всіх учасників корекційного процесу, а зокрема вчителя-логопеда та вихователя [2, с.15-18; 6]. Вихователь повинен знати основні напрями корекційної програми, вікові та індивідуальні особливості формування мовлення дошкільнят, розуміти особливості звукової та лексико-граматичної сторін мовлення і враховувати мовні можливості кожної дитини в процесі навчально-виховної роботи.

Вчитель-логопед спільно з вихователем планує заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з оточуючим світом, підготовки до грамоти і підготовки руки до письма. Ефективним є планування роботи за лексичними темами. Наступність у роботі вчителя-логопеда і вихователя передбачає не тільки спільне планування, але й обмін інформацією, обговорення досягнень дітей, як на мовленнєвих, так і на інших заняттях. Усе це фіксується у зошиті взаємозв’язку між вчителем-логопедом та вихователем.

Компенсація мовного недорозвитку дитини, його соціальна адаптація та підготовка до подальшого навчання в школі диктують необхідність оволодіння під керівництвом вихователя та практичного психолога тими видами діяльності, які передбачені програмами дошкільного закладу загального розвитку. Особливу увагу педагоги повинні приділяти розвитку сприймання (зорового, слухового, тактильного), доступних форм наочно-образного і словесно-логічного мислення, мотивації.

Робота вихователя з розвитку мовлення в більшості випадків випереджає логопедичну, це підготовка дітей до сприйняття матеріалу на майбутніх логопедичних заняттях, забезпечення необхідної пізнавальної і мотиваційної бази для формування мовленнєвих знань і вмінь. В інших випадках вихователь зосереджує свою увагу на закріпленні результатів, досягнутих дітьми на логопедичних заняттях.

У завдання вихователя також входить повсякденне спостереження за станом мовленнєвої діяльності дітей на кожному періоді корекційного процесу, контроль за правильним використанням поставлених або виправлених логопедом звуків, засвоєних граматичних форм і т.п.

Особлива увага вихователя повинна бути звернена на дітей з пізнім початком мовленнєвої діяльності, що мають обтяжений анамнез і відрізняються психофізіологічною незрілістю. Вихователю не слід фіксувати увагу на виникненні помилок або запинок у мовленні цих дітей, повторень перших складів і слів. Про такі прояви необхідно повідомити вчителя-логопеда, практичного психолога. В обов'язки вихователя входить також досконале знання індивідуальних особливостей дітей із недорозвитком мовлення, які по-різному реагують на свій дефект, на комунікативні труднощі, на зміни умов спілкування.

Важливе значення має мова вихователя в повсякденному спілкуванні з дітьми. Вона має служити зразком для дітей з мовними порушеннями: бути чіткою, емоційно виразною, добре інтонованою, образною і граматично правильною. Слід уникати складних інвертованих конструкцій, оборотів, вступних слів, що ускладнюють розуміння мови. На це звертали увагу видатні педагоги, методологи розвитку мовлення у дітей дошкільного віку Є.І. Тіхеєва і Є.А. Флерина.

Специфіка роботи вихователя полягає в тому, що в другій половині дня після денного сну (до або після полудня), вихователь організовує і проводить індивідуальні або підгрупові заняття з дітьми-логопатами. На вечірній логопедичний сеанс запрошується 5-7 дітей. Рекомендуються наступні види роботи [2]: закріплення поставлених звуків (вимова складів, слів, речень); повторення віршів, оповідань; вправи на розвиток уваги, пам'яті, логічного мислення, фонематичного слуху, навичок звукового аналізу та синтезу; активізація зв'язного мовлення у бесіді на знайомі лексичні чи побутові теми.

У процесі корекційної роботи великої уваги потрібно приділяти розвитку дрібної моторики. Так, у вільний від занять час, можна запропонувати дітям складати мозаїку, пазли, фігури з сірників або рахункових паличок, збирати розсипані ґудзики або дрібні предмети, олівці різного розміру, тренуватися у розв'язанні та зав'язуванні шнурків. Дітям можна запропонувати роботу в зошитах, які рекомендовані для дітей з мовленнєвими порушеннями, для розвитку навичок письма.

Особливе місце займає організація рухливих ігор для дітей з мовними порушеннями, з огляду на те, що діти даної категорії швидко втомлюються, часто соматично ослаблені, фізично невитривалі. Тому, плануючи роботу з організації ігрової діяльності, вихователь повинен чітко уявляти реальні фізичні можливості кожної дитини та диференційовано підбирати рухливі ігри. Рухливі ігри, які зазвичай складають частину фізкультурних, музичних занять, можуть бути проведені на прогулянці, на святкових ранках, під час розваг. Рухливі ігри одночасно допомагають успішному формуванню мовлення. У них часто зустрічаються приповідки, віршовані тексти, вони можуть починатися з лічилки для вибору ведучого. Такі ігри сприяють розвитку почуття ритму, гармонійності і координованості рухів, позитивно впливають на психологічний стан дітей.

Ефективним засобом корекційного впливу на дітей-логопатів є організація сюжетно-рольових ігор. Під час яких вихователь активізує і збагачує словник, розвиває зв'язне мовлення, навчає взаємодії в знайомих дитині соціально-побутових ситуаціях (прийом у лікаря, покупки в магазині, поїздка у транспорті та ін.) Сюжетно-рольові ігри сприяють розвитку комунікативно-мовних навичок, стимулюють товариськість дітей, виховують соціальні навички та вміння.

Важливим аспектом роботи з дітьми з вадами мовлення є розвиток пізнавальної активності та пізнавальних інтересів, над яким працює практичний психолог ДНЗ. При цьому потрібно враховувати своєрідне відставання у формуванні пізнавальних процесів в цілому, яке складається у дітей під впливом мовного недорозвитку, звуження контактів з оточуючими, «неправильного» сімейного виховання та інших причин. В залежності від порушення мовлення до корекції мовленнєвого розвитку дошкільника залучається і музичний керівник, який працює над розвитком мовного дихання, ритмічної сторони мовлення, силою голосу, інтонаційною виразністю мовлення, використовує музикотерапію, залучає дітей до театралізовано-мовленнєвої діяльності, проводить спільно з вчителем-логопедом логоритмічні ігри, міні-заняття.

Правильна, педагогічно виправдана взаємодія вихователя, практичного психолога, музичного керівника і вчителя-логопеда, об'єднує їх зусилля в інтересах корекції мовлення у дітей, а також створює доброзичливий, емоційно-позитивний мікроклімат у групі.

Позитивна психологічна атмосфера в дитячому колективі зміцнює віру дітей з мовленнєвими порушеннями у власні можливості, дозволяє згладжувати негативні переживання, пов'язані з мовною неповноцінністю, формувати інтерес до занять. Для цього практичний психолог проводить роботу і з педагогічними працівниками, які повинні мати ґрунтовні знання у галузі психології дітей дошкільного віку. Їм необхідно вміти виявляти негативні прояви поведінки дітей, ознаки підвищеної втоми, виснаження, пасивності і млявості. Правильно організований психолого-педагогічний вплив в більшості випадків попереджує прояв небажаних відхилень у поведінці, формує у дітей-логопатів колективні доброзичливі, соціально прийнятні відносини.

Одним із завдань дослідження було вивчення умов організації логопедичної роботи в дошкільному закладі. Нами було визначено наступні параметри для аналізу: стан предметно-розвиваючого середовища в групі і в логопедичному кабінеті; ознайомлення з розкладом занять, режимом дня дітей у групі; спостереження за роботою вихователя і вчителя-логопеда під час різних режимних моментів, вивчення програмного забезпечення та планування логопедичної роботи з дітьми.

Вивчення умов логопедичної роботи показало, що на підставі наявної нормативно-правової документації в дошкільному закладі створене необхідне, різноманітне, естетично оформлене предметно-розвиваюче середовище, яке дозволяє ефективно здійснювати корекційну роботу з щодо усунення вад мовлення дошкільників. Педагоги закладу особливу увагу приділяють дотриманню мовного режиму в ДНЗ, який є важливою умовою для розвитку повноцінної фонетичної сторони мовлення. В ДНЗ передбачається чітка організація всього корекційного процесу. Вона забезпечується своєчасним обстеженням дітей, раціональним режимом дня та розкладом занять, плануванням індивідуальної роботи з кожною дитиною, наявністю програмового забезпечення, достатнім оснащенням навчально-виховного процесу необхідним обладнанням та наочними посібниками, спільною роботою педагогів , які працюють з дитиною.

Організація та проведення даного дослідження показали, що стійкість результатів корекційної роботи з дітьми, які мають порушення мовлення, досягається лише в разі впровадження особистісно-зорієнтованого підходу до особистості, спрямування зусиль вчителя-логопеда, вихователів, музичного керівника, інструктора з фізкультури, практичного психолога на пошук сучасних форм та методів роботи.

Разом з цим, в практиці надання логопедичної допомоги в умовах дошкільного навчального закладу загального розвитку, виникло і ряд проблем.

Зокрема, це програмно-методичне забезпечення корекційної роботи з розвитку мовлення при різних видах порушення, яке на даний час наявне тільки для дітей спеціальних ДНЗ компенсуючого типу.

Попри те, що ДНЗ має статус закладу загального розвитку, в ньому виховуються діти з особливими освітніми потребами в яких поряд з порушеннями мовлення виявляються сенсорні, неврологічні, соматичні порушення, порушення інтелектуальної сфери і кваліфіковану корекційну допомогу їм надає переважно тільки вчитель-логопед, рідше практичний психолог. Введення корекційних педагогів, вихователів (асистентів вчителя) не передбачено штатними нормативами для дошкільних навчальних закладів загального розвитку.

Варто відзначити і труднощі організаційного характеру. А саме об’єднання дітей в логопедичну групу ДНЗ через супротив та небажання батьків, які не хотять змінювати вихователів групи, дитячий колектив. Адже, приймаючи дітей до дошкільного закладу у віці 2 – 2,5 років не завжди є можливим прогнозування мовленнєвого розвитку дитини і необхідність надання їй логопедичної допомоги у 4-5-ти річному віці.

Виникають труднощі налагодження взаємозв’язку між педагогами закладу, особливо на початковому етапі, які виявляються у низькій компетентності педагогів у питаннях корекційно-відновлювальної роботи, необізнаності зі спеціальною педагогікою та спеціальною психологією, розширенні інтеграційних зв’язків з метою коригування мовленнєвих порушень, у додатковому навантаженні педагогів, у недосвідченості, малому стажі роботи окремих вихователів.

Підводячи підсумки, можна стверджувати, що вчитель-логопед, вихователі груп, практичний психолог та музичний керівник домоглися позитивного результату, використовуючи системний поетапний підхід до розвитку дошкільнят з вадами мовлення, інтеграцію своїх зусиль, раціонально створене розвиваюче середовище в групі, грамотно плануючи всі розділи роботи, особливо розділ з розвитку зв'язного мовлення, враховуючи структуру мовного порушення і супутні вторинні відхилення.

Проведений експеримент показує, що система логопедичної роботи забезпечує корекцію мовленнєвого дефекту та формування основних компонентів мовленнєвої системи: правильну звуковимову і цілісне сприйняття мови, лексико-граматичну сторону, включаючи систему словотвору і словозміни, зв'язність мовленнєвого висловлювання різного рівня. Крім того, діти опановують елементи грамоти, що формує готовність значної частини дітей до навчання читанню вже в дошкільному закладі. Був посилений пропедевтичний аспект. Корекційна робота в дошкільному закладі будувалася таким чином, щоб попередити виникнення шкільної неуспішності з рідної мови у початкових класах, підготувати дітей до освітньої інтеграції (зважаючи на наступність та неперервність дошкільного і шкільного навчання), що є завданням найближчої перспективи.

На підставі отриманих висновків можна визначити деякі практичні рекомендації працівникам.

1. Логокорекційна робота з дітьми з порушеннями мови має здійснюватися системно та поетапно.

2. Логокорекція припускає інтеграцію зусиль вчителя-логопеда, практичного психолога, музичного керівника та вихователів за наявності у них високого професіоналізму та злагодженої взаємодії в корекційному процесі.

3. Зміст корекційно-педагогічної діяльності будується з урахуванням поєднаних ліній мовленнєвого розвитку – звуковимови, лексики, грамматики, звязного мовлення – і забезпечує інтеграцію мовленнєвого, пізнавального, художньоестетичного, музичного, моторного розвитку дитини. Зміст навчального процессу забезпечується гнучким поєднанням як традиційних, так і нетрадиційних засобів розвитку: казкотерапії, психогімнастики, артикуляційної, пальцевої, дихальної гімнастик, різних видів массажу, музикотерапії, логоритміки тощо.

3. Логопедична робота в дошкільному навчальному закладі грунтується на принципах індивідуально-диференційованого та особистісно-орієнтованого підходу до корекції мовленнєвих порушень у дітей.

Перспективними напрямками цього дослідження можуть стати вивчення проблеми взаємодії в логопедичній роботі вчителя-логопеда, вихователів, практичного психолога та батьків дітей з мовним недорозвитком.


Література:

  1. Базовий компонент дошкільної освіти: наказ МОНмолодьспорту України від 22.05.2012 р. № 615 [ Електронний ресурс] // режим доступу до вид.: www.zakon.rada.gov.ua

  2. Глухов В.П. Взаимосвязь в работе логопеда и воспитателя по развитию связной речи детей дошкольного возраста с ОНР. – М.: Феникс, 1993. – 76 с.

  3. Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912 [ Електронний ресурс] // режим доступу до вид.: www.zakon.rada.gov.ua

  4. Логопедия. Методическое наследие: Пособие для логопедов и студентов дефект. факультетов педвузов. / Под ред. Л.С.Волковой. М.: Владос, 2006. – 680с.

  5. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. – Випуск 80. Соціальні послуги // Інф. збірник МОН України. – К.: Освіта, 1994. – № 5–6.

  6. Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників: наказ МОН України від 06.10.2010 р. №930 [ Електронний ресурс] // режим доступу до вид.: www.zakon.rada.gov.ua

  7. Рібцун Ю.В. Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу. – Х.: «Основа», 2012. – 239 с.

  8. Фомичева М.Ф. Воспитание у детей правильного произношения: Практикум по логопедии. Учебное пособие. – М.: «Просвещение», 1989. – 239 с.

  9. Хватцев М.Е. Логопедия: работа с дошкольниками. – М.: Изд-во АСТ. 2002. 258 с.

Каталог: images
images -> На реферат надається письмова рецензія передбачуваного наукового керівника або іншого фахівця, призначеного приймальною комісією
images -> Програма для складання вступного іспиту до аспірантури
images -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
images -> Віртуальна виставка праць викладачів об’єднання сільськогосподарських бібліотек Житомирської області за 2014 рік
images -> Медсестринство в геронтології та геріатрії
images -> Гостра дихальна недостатність
images -> Програма вступного випробування з іноземної мови (англійська, німецька, французька) за професійним спрямуванням
images -> Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань
images -> Програма м. Івано-Франківськ, 2011 міністерство охорони здоров’я україни

Скачати 187.48 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка