Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення І перспективи



Скачати 11.35 Mb.
Сторінка13/84
Дата конвертації23.03.2017
Розмір11.35 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   84

Л.П. Гусак


Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Зміни в галузі політики, техніки, виробництва, освіти ставлять нові вимоги до математичної підготовки професійних кадрів. Зросла потреба у висококваліфікованих спеціалістах, зокрема, економічних спеціальностей, здатних досліджувати, аналізувати та розв’язувати складні задачі економіки, сприяючи високим темпам її розвитку.

Математична освіта в сучасних умовах її розвитку має за мету формування у майбутніх економістів: наукового світогляду, математичної та інформаційної культури, інтелектуальної підготовки до майбутньої професії та до життя у суспільстві. Вивчення математики розвиває логічне мислення, впливає на рівень математичної культури та культури взагалі. Вміння розробляти алгоритми є необхідним інструментом для розв’язування задач, допомагає систематизувати знання з теорії і методів розв’язання задач, формує навички побудови моделей та поглиблює уявлення про математичне моделювання економічних явищ та процесів.

Традиційна математика, безумовно, залишається фундаментом базового рівня освіти. Традиційний зміст навчання математики забезпечував відносно високий рівень математичної підготовки студентів. Та за останні роки зміст економічних дисциплін разом з їхнім математичним апаратом суттєво змінився, а зміст курсу вищої математики залишається майже незмінним.

Тому для викладачів математики вищих навчальних закладів першочерговою є проблема покращення якісної сторони підготовки економістів нового покоління. Передумовою є створення такої програми курсу вищої математики, яка б була наповнена математичними задачами професійного спрямування, в процесі вивчення якої студенти оперували б не тільки математичними, але й економічними поняттями, необхідними для майбутньої професійної діяльності. При розв’язуванні економічних задач математичними методами в студентів формується творча установка на майбутню професію, виробляється стійка зацікавленість і до математики, і до економіки. Навчальний процес має необхідність в професійній спрямованості.

Формування професійної спрямованості особистості здійснюється за такими принципами:


  • зв’язок теорії з практикою, який передбачає допомогу у виборі професії;

  • оволодіння системою знань з наукових основ сучасного виробництва;

  • формування якостей особистості, які б давали можливість успішно працювати в умовах автоматизованого виробництва;

  • врахування вікових та індивідуальних особливостей;

  • самостійність вибору професії;

  • виховний характер навчання, який діє на діяльність людини з метою формування якостей та властивостей особистості, як загальних так і професійних, необхідних для майбутньої професії.

Традиційний зміст вивчення вищої математики, як показав наш аналіз, пронизаний ідеєю професійного спрямування. Під традиційним змістом будемо розуміти зміст програм курсу “Вища математика” для економічних спеціальностей останнього 20-ліття та основних форм і засобів навчання математики типових для останнього 20-ліття. У програмі курсу є розділи, які містять теми щодо застосування математичних знань до задач економіки. Однак, лише у деяких підручниках та навчальних посібниках з вищої математики є приклади економічних задач та завдань, для розв’язання яких необхідно застосувати отримані математичні знання. У методичних вказівках до виконання практичних або самостійних робіт з курсу “Вища математика” лише в окремих випадках є приклади застосування математичних знань, що відпрацьовуються і майже немає типових завдань професійного спрямування. Вважаємо, такий рівень методичного та навчального забезпечення недостатнім для якісного професійного спрямування вивчення математики.

Крім того, важливу роль у формуванні спрямованості навчання відіграють викладачі, які викладають математику для студентів економічних спеціальностей. Нерідко викладачі лише відмічають, що те чи інше математичне поняття можна застосовувати в економіці і пропускають тему, пропонуючи її на самостійне опрацювання студентами. Це відбувається внаслідок того, що викладачі математики часто не володіють певним економічним потенціалом, щоб на належному рівні опрацювати навчальний матеріал. На жаль, останнім часом знижується рівень математичної підготовки випускників шкіл. Тому викладачі вищих навчальних закладів концентруючись на формуванні елементарних знань та умінь студентів з математики, допускаються певної помилки: знання без усвідомлення потреби мають мало шансів на глибоке засвоєння. Навіть в умовах низької математичної підготовки першокурсників актуальним залишається завдання: зацікавити, сформувати та продемонструвати використання математичних знань у задачах економіки. А це є дуже важливим аспектом у формуванні професійної спрямованості першокурсників.

Важливим у формуванні професійного спрямування є взаємозв’язок між викладанням фундаментальних та спеціальних дисциплін. Викладання дисциплін не повинно носити характер “автономності”. Працюючи з навчальним матеріалом, викладачі повинні обов’язково наголошувати на тому, де, як і при вивченні яких дисциплін можуть використовуватись отримані знання.

Отже, серед основних причин низького рівня професійної спрямованості вивчення дисциплін на сучасному етапі розвитку вищої освіти можна відмітити як об’єктивні так і суб’єктивні фактори. До об’єктивних причин можна віднести: низьку математичну підготовку випускників шкіл; невелику кількість часу, виділену на вивчення вищої математики у ВНЗ. До суб’єктивних причин: певний консерватизм викладачів у підходах до викладання математичних дисциплін; недостатність власних знань викладачів щодо використання математичних знань в економіці; недостатня кількість методичної літератури, в якій розглядаються приклади професійного спрямування математики.

На нашу думку, щоб подолати вказані проблеми, варто дбати про: розвиток самостійності студентів; індивідуалізацію та диференціацію навчання; стимулювання мотивації, підвищення інтересу до навчання; створення відповідних методичних і дидактичних посібників, зокрема, мультимедійних, тощо.

Певне вирішення цих проблем передбачається і в процесі реформування вищої освіти. Апробація кредитно-модульної системи організації навчального процесу, особистісно орієнтоване навчання, впровадження дистанційної освіти, інтерактивних та комп’ютерних технологій в організацію навчального процесу – передумови появи нових прийомів і форм професійного спрямування навчання.

Математичні знання та навички тільки тоді ефективні, коли впливають на вдосконалення процесу формування та розвитку професійних умінь, не відокремлюючи цей розвиток від самого навчання математики.

Література


  1. Любчик В.А, Соловей А.С., Оглоблина Е.И. Некоторые проблемы компьютерного моделирования в автоматизированных учебных курсах и методы их решения // Вісник СумДУ. – 1997, -№2(8).

  2. Психолого-педагогические проблемы профессионального обучения. М.: Педагогика, 1979.

  3. Триус Ю.В., Бакланова М.Л, Проблеми і перспективи вищої математичної освіти. Дидактика математики: проблеми і дослідження: Міжнародний збірник наукових робіт – Вип.. 23. – Донецьк: Фірма ТЕАН, 2005.


Особливості контролю у класах з поглибленим вивченням математики в умовах особистісно орієнтованого навчання
Н.М.Захарченко

Сумський державний університет
У світлі сучасної модернізації освіти України навчання у загальноосвітній школі розглядається як багатоступеневий неперервний процес, у ході якого відбувається становлення особистості і закладається підґрунтя для ії реалізації у подальшій професійній діяльності. Розроблена та успішно реалізується Концепція математичної освіти в 12-річній школі, згідно якої старша школа є профільною.

Досить поширена в Україні мережа класів з поглибленим вивченням математики стає при цьому основою для реалізації ідей профільного навчання фізико-математичного напряму.

Індивідуальний підхід є найбільш продуктивним у роботі з математично обдарованими дітьми. В моделі сучасної школи, що впроваджується у процесі реформування шкільної освіти, індивідуальний підхід можна здійснити шляхом організації профільної диференціації процесу навчання, зокрема через школи й класи з поглибленим вивченням математики, яка є унікальним засобом формування не тільки освітнього, а й розвиваючого та інтелектуального потенціалу особистості.

Специфіка і структура змісту поглибленого курсу математики дає кожному учневі на підставі його здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб’єктного досвіду можливість реалізувати себе у пізнавальній навчальній діяльності. Поглиблене навчання учнями математики розглядається як процес розкриття й розвитку особистості учня, якість якого забезпечується систематичним, цілеспрямованим контролем та мірою участі учня у контролюючій навчальній діяльності.

Контроль є складовою діагностики і означає виявлення, вимірювання і оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Виявлення та вимірювання результатів навчання називають перевіркою. В умовах, коли відбувається методологічна переорієнтація процесу навчання на розвиток творчої особистості учня, контроль має базуватись на принципі позитивного оцінювання згідно якого, у першу чергу враховуються рівні досягнень учнів, а не степінь невдач.

Учні класів з поглибленим вивченням математики у переважній більшості мають високий рівень математичних здібностей, які характеризуються як креативні, тому що розв’язування проблемних, нестандартних задач, завдань підвищеної складності є процесом творчим. Процес поглибленого вивчення математики є репродуктивним (пов’язаним з функцією пам’яті) і продуктивним (пов’язаним з функцією мислення). Оцінювання репродуктивних знань та умінь має бути стандартизованим та уніфікованим (еталонним), тоді як продуктивні знання оцінюються як особистісний внутрішній приріст учня.

Особистісно орієнтоване навчання змінює критерії оцінки освітньої діяльності. У традиційному навчанні освітній продукт учня оцінюється за ступенем наближення його до заданого зразка, тобто чим більш точно і повно відтворює учень заданий зміст, тим вища оцінка його освітньої діяльності. В особистісно орієнтованому навчанні освітній продукт учня оцінюється за ступенем відмінності від заданого, тобто чим більше науково - і культурно-значущих відмінностей від відомого продукту вдається домогтись учню, тим вища оцінка продуктивності його навчання.

Особистими освітніми продуктами у процесі вивчення математики можуть бути: історичний аналіз, реферат, розв’язання наукової проблеми, доведення теореми, сформульоване правило або закономірність, складена задача, самостійна робота для вчителя або товариша, комп’ютерна програма тощо.

Особистісний підхід до освіти вимагає відновити у правах суб’єктивізм в оцінці освітніх досягнень учнів, підвищити, а не понизити роль учителя в діагностиці та оцінці дійсних особистісних приростів учня. Необхідно знайти ефективне сполучення між суб’єктивною і об’єктивною системами оцінювання.

Узагальнення власного досвіду роботи в класах з поглибленим вивченням математики, бесід з учителями в інституті післядипломної освіти дозволили нам чітко усвідомити специфіку тих проблем, які виникають у процесі контролю при поглибленому навчанні математики. З одного боку вікові особливості сприймання та засвоєння математичної інформації в основі своїй є такими самими як у учнів інших профілів, з іншого боку профільна диференціація передбачає збільшення обсягу навчального матеріалу та підвищення його теоретичного рівня, тому навіть аналогічні вимоги до результатів навчання вимагатимуть від учнів цих класів більшого фізичного навантаження та розумових зусиль. У той же час не можна втратити ті важливі мотиваційні фактори, які випливають із дидактичних функцій контролю. Таким чином наявним є певне протиріччя розв’язати яке можливо лише розробкою та впровадженням більш ефективної системи контролю результатів навчання при поглибленому вивченні курсу математики.

Ідеалізований варіант дії такої системи – управлінські (зовнішній контроль) функції учителя, поступово вичерпуючись (потреба у зовнішньому контролі поступово зменшується), переводять навчання математики у план само регульованого протікання, тобто самоконтролю, самоуправління, самоосвіти. Ідеальна модель властива лише математику-досліднику, ми ж формуємо особистість, яка звикла перевіряти і контролювати свої вчинки, що дуже важливо для математиків і техніків.

Педагогічна та психологічна діагностика

як компонент особистісно-орієнтованої системи


Каталог: docs
docs -> Основні вимоги до реферату
docs -> Уточнення щодо оформлення документів та питання, які вступники до аспірантури задають найчастіше
docs -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
docs -> Соціологія – наука про суспільство
docs -> Міністерство охорони навколишнього
docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ

Скачати 11.35 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   84




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка