Фуркація старшої школи на сучасному етапі розбудови системи освіти в Україні актуалізує потребу вдосконалення існуючих і розробки нових технологічних складових методичних систем навчання математики, спрямованих на діагностику й розвиток інтелектуальних здібностей учнів, іх світогляду; формування в школярів математичних знань і методів роботи з ними.
Десятирічний досвід проведення математичних змагань імені академіка М.В.Остроградського засвідчує, що математичні змагання як позакласна форма роботи з дітьми забезпечує виявлення здібних до математики учнів і сприяє розвитку в них основних елітних якостей особистості. Ознаками інтелектуальної елітності є:
високий рівень розумових здібностей;
ерудованість;
високий рівень вольових якостей;
висока культура розумової праці;
відповідальність;
вихованість.
Вплив підготовчої роботи учня до змагань на формування відповідних цим ознакам якостей особистості розкрито в [1]. Зупинемося на деяких особливостях організації та проведення математичних змагань імені М.В.Остроградського.
Уже традиційно змагання проходять щороку в Полтавському педуніверситеті в першій половині жовтня. Учасниками змагань є учні 8-11 класів, які поділяються на дві вікові групи: старшу (10-11 кл.) і середню (8-9 кл.). Для кожної групи пропонується чотири завдання: задача з алгебри; задача з геометрії; сформулювати і довести декількома способами теорему шкільного курсу геометрії; дати відповідь на запитання, яке стосується біографії М.В.Остроградського. Завдання учні виконують протягом трьох годин. Крім того учасники змагань представляють свою наукову роботу або реферат, які б розкривали коло їх науково-пізнавальних інтересів. Кожне із завдань і робота (реферат) оцінюються жюрі (максимум 10 балів). Отже, найбільша кількість балів – 50.
Зазначимо, що завдання 1, 2 – це конкурсні задачі підвищеної трудності, але в яких, на відміну від деяких типів олімпіадних задач, розв’язання грунтується виключно на вже пройденому навчальному матеріалі, передбаченому змістом навчання в загальноосвітній школі, і не потребує володіння специфічними методами і прийомами. Другою відмінністю розглядуваних змагань від математичної олімпіади є те, що вказаний діапазон завдань створює умови для прояву системності знань учнів, а процес підготовки до змагань – їх систематизації. Третя відмінність полягає в умовах участі в математичних змаганнях. Зокрема, обласна олімпіада – це третій тур учнівської предметної олімпіади, до участі в якій допускаються лише переможці районних олімпіад. Учасником же математичних змагань імені М.В.Остроградського може бути учень будь якої школи області, переможець шкільного відбіркового туру.
З кожним роком кількість учасників змагань імені М.В.Остроградського збільшувалась – від 46 в 1996р. до 140 в 2005р. Розширилась і географія представлених у змаганнях шкіл області, що сприяє й проведенню непрямого аналізу роботи учителів математики. А саме, в цьому році переможці змагань у старшій групі набрали 24-39 балів, у молодшій групі– 28-35 балів, але були й такі (близько 30%), які набрали менше 10 балів. Треба зазначити, що в більшості випадків учасники змагань довели теореми різними способами, продемонстрували нестандартний підхід до ров’язування алгебраїчних і геометричних задач, проявили знання історії науки. Проте серед виявлених проблем у знаннях окремих учнів за результатами змагань цього року можна виділити такі:
невміння доводити теореми шкільного курсу геометрії навіть запропонованим у підручнику способом;
зведення доведення теореми до розгляду частинного випадку;
неволодіння правилами виконання елементарних геометричних побудов і основними методами розв’язування задач на побудову;
заміна загального способу знаходження розв’язку рівнянь і нерівностей підбором конкретних значень змінних;
неволодіння основними методами доведення нерівностей.
Наведені факти ще раз підкреслюють необхідність перегляду системи роботи деяких шкіл у напрямку розвитку інтелектуальних здібностей учнів, підвищенню вимог до відбору учасників у ході шкільного етапу математичних змагань імені М.В.Остроградського.
Яворський Е.Б. Математичні змагання імені М.В.Остроградського – засіб виховання елітних козацьких якостей// Імідж сучасного педагога.—2000.-- №3(7).—С. 16-19.
Математичний зміст як засіб розвитку розумових здібностей школярів
В.І. Лагно,В.О. Марченко
Полтавський педуніверситет
Зміст освіти в структурі людської діяльності виступає тим орієнтуючим і динамічним засобом, оволодіння яким ще в шкільному віці, а потім і в процесі професійного становлення і в широких сферах соціальної адаптації привчає людину до того, що вона свідомо будує свій життєвий шлях, відносини і вибір у соціальному просторі.
Одним з основних завдань шкільного курсу математики є розвиток розумових здібностей учнів. Це означає, що вчитель не повинен обмежуватися лише роллю джерела інформації, хоча й доволі корисної. Він повинен навчити цю інформацію обробляти і використовувати, повинен навчити логічно думати, доводити, угадувати, сформувати уміння і навички. У математиці уміння – це здатність розв’язувати задачі, доводити теореми, аналізувати розв’язання і доведення. Тому роль задач, особливо нестандартних, у курсі математики важко переоцінити саме в контексті розвитку мислення в учнів.
Останнім часом серед конкурсних й олімпіадних задач на передній план висуваються задачі , які стосуються цілої частини числа. Тут ми пропонуємо до уваги читача основні методи і прийоми розв’язування рівнянь з цілою частиною.
Під цілою частиною (антьє) дійсного числа розуміють найбільше ціле число , яке не перевищує . Цілу частину числа позначають . Зрозуміло, що ціле число є цілою частиною числа тоді і тільки тоді, коли . Саме остання нерівність найчастіше використовується під час розв’язування задач з антьє.
Поділіться з Вашими друзьями: |