Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення І перспективи

Полтавський педуніверситет

Фуркація старшої школи на сучасному етапі розбудови системи освіти в Україні актуалізує потребу вдосконалення існуючих і розробки нових технологічних складових методичних систем навчання математики, спрямованих на діагностику й розвиток інтелектуальних здібностей учнів, іх світогляду; формування в школярів математичних знань і методів роботи з ними.

1. 
   високий рівень розумових здібностей;
   
2. 
   ерудованість;
   
3. 
   високий рівень вольових якостей;
   
4. 
   висока культура розумової праці;
   
5. 
   відповідальність;
   
6. 
   вихованість.
   

Уже традиційно змагання проходять щороку в Полтавському педуніверситеті в першій половині жовтня. Учасниками змагань є учні 8-11 класів, які поділяються на дві вікові групи: старшу (10-11 кл.) і середню (8-9 кл.). Для кожної групи пропонується чотири завдання: задача з алгебри; задача з геометрії; сформулювати і довести декількома способами теорему шкільного курсу геометрії; дати відповідь на запитання, яке стосується біографії М.В.Остроградського. Завдання учні виконують протягом трьох годин. Крім того учасники змагань представляють свою наукову роботу або реферат, які б розкривали коло їх науково-пізнавальних інтересів. Кожне із завдань і робота (реферат) оцінюються жюрі (максимум 10 балів). Отже, найбільша кількість балів – 50.

Зазначимо, що завдання 1, 2 – це конкурсні задачі підвищеної трудності, але в яких, на відміну від деяких типів олімпіадних задач, розв’язання грунтується виключно на вже пройденому навчальному матеріалі, передбаченому змістом навчання в загальноосвітній школі, і не потребує володіння специфічними методами і прийомами. Другою відмінністю розглядуваних змагань від математичної олімпіади є те, що вказаний діапазон завдань створює умови для прояву системності знань учнів, а процес підготовки до змагань – їх систематизації. Третя відмінність полягає в умовах участі в математичних змаганнях. Зокрема, обласна олімпіада – це третій тур учнівської предметної олімпіади, до участі в якій допускаються лише переможці районних олімпіад. Учасником же математичних змагань імені М.В.Остроградського може бути учень будь якої школи області, переможець шкільного відбіркового туру.

З кожним роком кількість учасників змагань імені М.В.Остроградського збільшувалась – від 46 в 1996р. до 140 в 2005р. Розширилась і географія представлених у змаганнях шкіл області, що сприяє й проведенню непрямого аналізу роботи учителів математики. А саме, в цьому році переможці змагань у старшій групі набрали 24-39 балів, у молодшій групі– 28-35 балів, але були й такі (близько 30%), які набрали менше 10 балів. Треба зазначити, що в більшості випадків учасники змагань довели теореми різними способами, продемонстрували нестандартний підхід до ров’язування алгебраїчних і геометричних задач, проявили знання історії науки. Проте серед виявлених проблем у знаннях окремих учнів за результатами змагань цього року можна виділити такі:

• 
  невміння доводити теореми шкільного курсу геометрії навіть запропонованим у підручнику способом;
  
• 
  зведення доведення теореми до розгляду частинного випадку;
  
• 
  неволодіння правилами виконання елементарних геометричних побудов і основними методами розв’язування задач на побудову;
  
• 
  заміна загального способу знаходження розв’язку рівнянь і нерівностей підбором конкретних значень змінних;
  
• 
  неволодіння основними методами доведення нерівностей.
  

Література

1. 
   Яворський Е.Б. Математичні змагання імені М.В.Остроградського – засіб виховання елітних козацьких якостей// Імідж сучасного педагога.—2000.-- №3(7).—С. 16-19.
   

Математичний зміст як засіб розвитку розумових здібностей школярів
В.І. Лагно,В.О. Марченко

Полтавський педуніверситет
Зміст освіти в структурі людської діяльності виступає тим орієнтуючим і динамічним засобом, оволодіння яким ще в шкільному віці, а потім і в процесі професійного становлення і в широких сферах соціальної адаптації привчає людину до того, що вона свідомо будує свій життєвий шлях, відносини і вибір у соціальному просторі.

Одним з основних завдань шкільного курсу математики є розвиток розумових здібностей учнів. Це означає, що вчитель не повинен обмежуватися лише роллю джерела інформації, хоча й доволі корисної. Він повинен навчити цю інформацію обробляти і використовувати, повинен навчити логічно думати, доводити, угадувати, сформувати уміння і навички. У математиці уміння – це здатність розв’язувати задачі, доводити теореми, аналізувати розв’язання і доведення. Тому роль задач, особливо нестандартних, у курсі математики важко переоцінити саме в контексті розвитку мислення в учнів.

Останнім часом серед конкурсних й олімпіадних задач на передній план висуваються задачі , які стосуються цілої частини числа. Тут ми пропонуємо до уваги читача основні методи і прийоми розв’язування рівнянь з цілою частиною.

Під цілою частиною (антьє) дійсного числа розуміють найбільше ціле число , яке не перевищує . Цілу частину числа позначають . Зрозуміло, що ціле число є цілою частиною числа тоді і тільки тоді, коли . Саме остання нерівність найчастіше використовується під час розв’язування задач з антьє.

Каталог: docs
docs -> Основні вимоги до реферату
docs -> Уточнення щодо оформлення документів та питання, які вступники до аспірантури задають найчастіше
docs -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
docs -> Соціологія – наука про суспільство
docs -> Міністерство охорони навколишнього
docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ

Скачати 11.35 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями: