Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення І перспективи

Література

1. 
   Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2005. – 240 с.
   
2. 
   Методичні матеріали “Про запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в 2004-2005 навчальному році” в Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова / Укл. доц. Р.М. Вернидуб. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – 24 с.
   

У Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка планується три етапи проведення експерименту, які мають забезпечити поступовий перехід на нову систему навчання із урахуванням світового й вітчизняного досвіду та збереження кращих традицій вузу. В 2005-2006 н.р. передбачається впровадження модульно-рейтингової системи навчання студентів у межах окремих дисциплін [2].

Для проведення експерименту на кафедрі математичного аналізу та інформатики фізико-математичного факультету серед інших визначена дисципліна "Програмування та інформатика". Викладачами кафедри розроблений навчально-методичний комплекс для студентів першого курсу математичних спеціальностей, який складається з теоретичного блоку, лабораторних робіт та блоку контролю, в друкованому та електронному варіантах.

Модулі	Кількість балів
	Лабораторні	Контроль	Додаткові	всього
I	35	15	7	57
II	21	15	7	43
Всього	56	30	14	100

Навчальний матеріал поділений на два модулі. Підсумком вивчення кожного модуля є контроль якості одержаних студентами знань, умінь і навичок. Максимальна кількість балів за весь семестр – 100.

Блок контролю складається з тестового завдання за І модуль і контрольної роботи за ІІ модуль. Вірно виконані тестове завдання та контрольна робота дають змогу студентам набрати максимально 30 балів, причому додатково зараховується по 7 балів до результатів контролю кожного модуля, якщо студенти є учасниками предметних олімпіад, виступають на конференціях, виконують творчі роботи тощо.

Підсумкова контрольна робота за другий модуль охоплює навчальний матеріал лекційного курсу, складена у рівноцінних варіантах і розрахована на 30 хвилин академічної години.

Кожний варіант складається з трьох завдань різного рівня складності: перші два завдання орієнтовані на перевірку теоретичної підготовки студентів, останнє завдання практичного характеру – на перевірку засвоєння студентами методики створення алгоритмів та побудови схематичного зображення розв’язання конкретної задачі.

Оцінювання контрольної роботи проводиться виходячи з максимальної кількості балів (15), яку студент може отримати за виконані завдання. Відповідно до рівня складності, завдання оцінюються таким чином:

1 завдання – 3 бали;

2 завдання – 5 балів;

3 завдання – 7 балів.

Наведемо один з варіантів контрольної роботи:

1. 
   Доповніть твердження: Компілятори під час аналізу програми ………… її.
   

2. 
   Дайте визначення циклічного обчислювального процесу. Назвіть три види циклів та особливості їх використання.
   
3. 
   Побудуйте блок-схему алгоритму розв’язання такої задачі: дано дійсне число a. Обрахувати , якщо