Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення І перспективи



Скачати 11.35 Mb.
Сторінка6/84
Дата конвертації23.03.2017
Розмір11.35 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   84

Література

  1. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник /За редакцією В.Г.Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004, – 384 с.

  2. Положення про модульно-рейтингову систему навчання у Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка. – Полтава, 2005. – 12с.

Деякі аспекти підвищення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики

в контексті вимог сьогодення
Ю.Д. Москаленко

Полтавський педуніверситет
Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності людини. Не стала винятком і вища школа. Входження України в єдиний європейський освітній простір супроводжується розв’язанням низки завдань, зокрема: прийняття єдиної європейської системи освітніх наукових ступенів, запровадження кредитно-модульної (на початковому етапі, можливо – модульно-рейтингової) системи організації навчального процесу, опанування системи оцінювання знань за школою ECTS і конвертація до неї вітчизняної системи оцінювання тощо.

Необхідною умовою і запорукою успішного вирішення зазначених проблем є організація навчання з позицій інтересів студентів: студент має стати активним суб’єктом процесу навчання, особою, яка здатна навчатися не з примусу, а добровільно, за власним бажанням і вибором, самостійно ставити мету пізнавальної діяльності, визначати навчальні завдання і вирішувати їх. Сказане свідчить про необхідність комплексного підходу до проблеми якості освіти. Зупинимося на деяких аспектах її вирішення.

Характерною рисою математики є її дуальність: з одного боку, фактично повна автономність, незалежність від знань з інших галузей науки, з другого – величезна застосовність математичного апарату практично в усіх сферах життєдіяльності людини. Це проектується й на математику як навчальну дисципліну педагогічних ВНЗ, яка становить основу для фахової підготовки вчителя математики.

У зв’язку із цим одним з основних завдань удосконалення процесу навчання є, на нашу думку, структуризація навчальних планів. Має чітко виділятися блок науково-фундаментальних математичних дисциплін, що складатимуть (і складають нині) ядро, навколо якого групуватимуться інші математичні дисципліни. Для педагогічних університетів це так звані „три кити” – класичні курси алгебри, геометрії та математичного аналізу, які, забезпечуючи глибину, фундаментальність математичної підготовки майбутнього вчителя, створюють основу для розвитку нестандартного мислення. Важливо, щоб таке навчальне ядро презентувало основний напрям підготовки з урахуванням другої суміжної вчительської спеціалізації, знімало можливе дублювання матеріалу, що обов’язково виникає в процесі „розпорошення”, здрібнення навчальних курсів.

Основною формою організації навчального процесу в більшості ВНЗ України насьогодні залишається лекційно-практична система. Це зумовлює необхідність адаптації здійснюваних новацій до вітчизняних реалій, оскільки різка, категорична відмова від традицій не забезпечить очікуваного позитивного результату. Особливо ж це стосується циклу навчальних дисциплін, на базі яких здійснюється фундаментальна підготовка майбутніх учителів математики.

Конкретизуючи специфіку організації навчального процесу цієї математичної підготовки, виділимо окремо аудиторну та позааудиторну компоненти.

Опанування класичними вузівськими курсами, зокрема курсами алгебри, геометрії, математичного аналізу, – це досить складний процес для студента, і без допомоги викладача в багатьох випадках стає малопосильною задачею.

Зміщення ж акцентів в організації навчального процесу в вищій школі в бік неаудиторної самостійної роботи за умови навчального змісту як константи, змушує оновлювати традиційне ведення лекції з математики. Зокрема, посилюється роль таких методів роботи як мотиваційно-оглядовий виклад теми в цілому, подання матеріалу на різних рівнях узагальненості та з різним ступенем деталізації залежно від складності конкретної теми, встановлення аналогій, систематизаційно-структурний аналіз розглянутого матеріалу тощо. Звісно, така робота може здійснюватися лише за умови безпосереднього залучення студентів до „відкриття” математичних понять і фактів, що вивчаються, тобто, використання, по суті, інтерактивних методів навчання. Такий підхід одержує логічне продовження на практичних заняттях.

Тут треба зауважити, що внутрішня логічна послідовність і цілісність математичного змісту передбачає постійну опору на попередню інформацію, без якої виклад наступної теми практично неможливий. З другого боку, специфіка математики як науки реально не дозволяє винести значну частину теоретичного матеріалу на повне самостійне опрацювання студентами без зовнішньої допомоги викладача. У цьому контексті особливого статусу набуває нині консультація як дієва форма „суб’єкт-суб’єктного” навчання – спілкування викладача і студента.

Позааудиторна робота студентів фізико-математичного факультету в основному зосереджується навколо самостійної навчальної роботи, однією з невід’ємних складових якої є самостійне індивідуальне розв’язування задач (основних типів з кожної виучуваної теми). Це вимагає розробки дидактичного та методичного забезпечення самостійної роботи студентів як логічного продовження аудиторних занять. На факультеті проводиться робота щодо створення відповідних навчальних посібників для студентів, у тому числі й у електронному варіанті.

Серед основних проблем, які об’єктивно виникають за такої організації навчального процесу, слід, насамперед, зазначити: визначення реальних витрат часу студента (з урахуванням рівня підготовки) на виконання самостійних завдань різних рівнів складності; визначення реальних витрат часу викладача на перевірку виконаних студентами завдань, можливість урахування цих затрат у навчальному навантаженні викладача; виділення форм захисту студентами результатів самостійної роботи з урахуванням специфіки математики; визначення міри і дозування консультативно-коригувальної допомоги викладача студентові в самостійному опануванні матеріалом, вплив такої допомоги на підсумкове оцінювання результатів роботи студента; співвідношення теоретичної і практичної (математичні задачі) складової в аудиторній та позааудиторній роботі студента; підвищення частки поточного (проміжного) оцінювання в загальному, підсумковому оцінюванні.

В умовах роботи за модульно-рейтинговою системою організації навчального процесу особливого значення набуває проблема здійснення контролю: як поточного, так і підсумкового.

Досвід роботи у ВНЗ переконує, що підсумкова оцінка з дисципліни, особливо з математики, має формуватися з двох складових – результатів поточної діяльності та результатів діагностики знань у формі іспиту. Обидві складові загальної підсумкової оцінки, на нашу думку, мають самостійне значення, а для цього програмний матеріал розмежовується за змістом і в часі. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певної частини матеріалу, вміння застосовувати ці знання до розв’язування типових задач, а завданням іспиту – перевірка узагальненого розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між основними поняттями, фактами, розділами.

Традиційно на фізико-математичному факультеті проводяться колоквіуми з основних навчальних дисциплін (2–3 на семестр), які розбивають програмний матеріал на певні змістові блоки. Нині це надбання одержує плавну трансформацію в модульний контроль, що: сприяє здійсненню систематизації навчального матеріалу в межах виділених змістових блоків (навчальних модулів); спонукає студента до систематичної роботи протягом семестру; сприяє покращенню проведення поточного і проміжного контролю; дозволяє вчасно скоригувати індивідуальну роботу кожного студента; забезпечує відкритість проміжних результатів навчальних досягнень як для студента, так і для викладача.

На часі – конвертація традиційної вітчизняної системи оцінювання до міжнародної (нині ж ми змушені сьогоднішні рейтингові результати „втискувати” у звичну, адаптовану до класичної „заліковки”).

І, насамкінець, необхідно, щоб більшість здобутків і традицій в освіті кожної країни було збережено, а процес входження України в загальноєвропейський освітній простір має спрямовувати роботу всіх його учасників на зближення, а не на уніфікацію вищої освіти.



Особливості впровадження

кредитно-модульної системи

при вивченні курсу «Геометрія»



С.В.Петренко

Сумський педуніверситет
Сучасний етап розвитку нашого суспільства характеризується інноваційними освітньо-педагогічними змінами у системі реформування національної освіти. Приєднання України до Болонського процесу, курс держави на європейську інтеграцію, здійснення модернізації освітньої діяльності у контексті європейських вимог ставить нові вимоги до освіти.

Традиційні форми і засоби навчання, методика викладання й організація навчального процесу не достатньо сприяють формуванню особистісних якостей. Вони базуються на репродуктивному типі навчання і не забезпечують якісного рівня підготовки висококваліфікованих фахівців, не відповідають умовам та вимогам сучасного виробництва, не розв’язують протиріччя між теоретичними знаннями випускників вищих навчальних закладів і проблемами їх адаптації до реальних умов ринкової економіки.

У перехідний період з’явилося багато нових навчальних технологій, які були пов’язані з різкою втратою інтересу студента до навчання, які не вбачали перспективи у майбутньому. Найбільше критики було спрямовано на якість «сучасної» освіти [1].

У зв’язку з цим у навчальних закладах почали відбуватися комплексні, системні зміни, які повинні забезпечити формування якісно нового освітнього середовища. Великі надії в цьому плані покладається на кредитно-модульну систему організації навчального процесу [2].

Основними завданнями кредитно-модульної системи є забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості в системі підготовки фахівців для їх адаптації до швидкозмінних вимог національного та міжнародних ринків праці: забезпечення можливості навчання студентові за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, сформованої за вимогами замовників та побажаннями студента.

В умовах КМС велика увага приділяється індивідуальному та самостійному навчанню студентів, і, відповідно, контролю знань та вчасній їх корекції.

Така система організації навчального процесу передбачає:


  • відхід від класичної схеми навчання;

  • раціональний поділ навчального матеріалу на модулі й перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля;

  • перевірку якості підготовки студента до кожного практичного, семінарського та лабораторного заняття;

  • можливість використання ширшої шкали оцінювання знань;

  • вирішальний вплив суми балів, одержаної протягом семестру, на підсумкову оцінку з навчальної дисципліни;

  • виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Ми пропонуємо орієнтовну програму курсу «Геометрія» для спеціальності «Математика» фізико-математичного факультету (І семестр). Курс розрахований на 54 години, з них 30 лекційних, 24 практичних та 54 години відводиться на самостійну роботу.

Даний курс розбито на два модулі. Кожний модуль розбивається на змістові модулі. За кожний змістовий модуль студент отримує певну кількість балів та відповідну рейтингову оцінку. В кінці семестру проводиться семестровий контроль. Планування та результати контролю вивчення курсу «Геометрія» подано в таблиці 1.

Очікувані наслідки впровадження КМС:


  • інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки студента;

  • систематичне засвоєння навчального матеріалу;

  • встановлення зворотного зв’язку з кожним студентом на певному етапі навчання;

  • ріст навичок самостійної роботи студента;

  • скорочення непродуктивного навчального часу;

  • ріст ступеня внутрішньої свободи і відповідальності;

  • підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

  • психологічне розвантаження студента наприкінці семестру;

  • контроль і своєчасне корегування навчально-виховного процесу;

  • зменшення кількості пропусків навчальних занять.

Організація навчальної роботи згідно з модулем має творчий характер і є одним з важливих шляхів підвищення якості освіти.

Уведення КМС дає можливість зробити навчальний процес гуманним і духовним як за характером, так і змістом міжособистих взаємин та підготувати фахівця цивілізованого соціуму.


Література

  1. Геращенко Ю. Болонський процес у дії: Проблема якості освіти в контексті болонського процесу.- Вища школа..- 30 червня-7 липня 2004 р.

  2. Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 27.02.2004 р., протокол №3/1-4.



АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ Таблиця 1




Зміст модуля




Кількість годин

Види контролю

Можливі бали

Примітка

1

2

3

4

5

6

7

МОДУЛЬ 1. ЕЛЕМЕНТИ ВЕКТОРНОЇ АЛГЕБРИ

ПП.07.02

1.1. Метод координат на площині




Теоретична частина – 6 год.

Практична частина – 4 год.



Теоретична частина

3




Практична частина

2

ПП.07.02.01

Афінна і прямокутна декартові системи координат




Індивід. завдання

1-3




ПП.07.02.02

Полярна система координат




Самостійна робота за темою

2-5




ПП.07.02.03

Геометричні місця точок та аналітичні умови, що їх задають







8-13




ПП.07.06

1.2. Геометричні перетворення площини




Теоретична частина – 4 год.

Теоретична частина

2




ПП.07.06.01

Відображення та перетворення множин




ПП.07.06.02

Афінні перетворення множин

С

ПП.07.06.03

Рухи




ПП.07.06.04

Перетворення подібності




ПП.07.06.05

Інверсія




ПП.07.06.06

Групи перетворень площини та її підгрупи




ПП.07.06.07

Груповий погляд на геометрію




ПП.07.06.08

Група симетрій геометричної фігури

С

ПП.07.06.09

Застосування геометричних перетворень до розв’язування задач




ПП.07.01

1.3. Елементи векторної алгебри




Теоретична частина – 4 год.

Практична частина – 4 год.



Теоретична частина

2




ПП.07.01.01

Вектори та лінійні операції над ними

С

Практична частина

2

ПП.07.01.02

Лінійна залежність векторів




Індивід. завдання

1-3

ПП.07.01.03

Векторний простір, його базис та розмірність. Координати вектора

С

Самостійна робота за темою

2-5

ПП.07.01.04

Скалярний добуток







7-12

ПП.07.01.05

Векторний добуток







ПП.07.01.06

Мішаний добуток







ПП.07.01.07

Векторні підпростори

С




ПП.07.01.08

Застосування векторів до розв’язування задач







ПП.07.03

1.4. Пряма на площині




Теоретична частина – 6 год.

Практична частина – 6 год.



4

Теоретична частина

3

7

ПП.07.03.01

Різні види рівнянь прямої та їх застосування




Практична частина

3

ПП.07.03.02

Відстань і відхилення точок від прямої, геометрич-ний зміст лінійних нерівностей з двома невідомими




Самостійна робота за темою

2-5

1

2

3

5

6













Контрольна робота

2-5




ПП.07.03.03

Взаємне розміщення прямих




Індивід. завдання

1-3

Колоквіум

2-4

ПП.07.03.04

Застосування теорії прямих







всього 13-23













Всього__30-50'>Всього

30-50




МОДУЛЬ 2. АЛГЕБРАЇЧНІ ЛІНІЇ 2-ГО ПОРЯДКУ

ПП. 07. 04

2.1. Конічні перерізи




Теоретична частина – 4 год.

Практична частина – 4 год.



Теоретична частина

2




ПП.07.04.01

Еліпс




Практична частина

2

ПП.07.04.02

Гіпербола




Індивід. завдання

1-3

ПП.07.04.03

Парабола




Самостійна робота за темою

2-5

ПП.07.04.04

Оптичні властивості еліпса, гіперболи, параболи







7-13

ПП.07.05

2.2. Загальна теорія алгебраїчних ліній 2-го порядку




Теоретична частина – 6 год.

Практична частина – 6 год.



Теоретична частина

2




Практична частина

3

ПП.07.05.01

Взаємне розташування ліній 2-го порядку з прямою. Асимптотичний напрям алгебраїчних ліній 2-го порядку




Самостійна робота за темою

2-5

ПП.07.05.02

Центр алгебраїчної лінії 2-го порядку




Індивід. завдання

1-3

ПП.07.05.03

Дотична до алгебраїчної лінії 2-го порядку

С

Контрольна робота

3-5

ПП.07.05.04

Діаметри алгебраїчних ліній 2-го порядку

С

ПП.07.05.05

Головні напрями і головні діаметри алгебраїчних ліній 2-го порядку




ПП.07.05.06

Спрощення рівнянь ліній перетворенням системи координат




Колоквіум

2-4

С (самостійна робота)

5-15

ПП.07.05.07

Класифікація алгебраїчних ліній 2-го порядку







19-50

ПП.07.05.08

Інваріанти алгебраїчних ліній 2-го порядку
















Всього

26-50







Примітка:




При складанні екзамену або диференційованого заліку:

86-100 – „відмінно”

71-85 – „добре”

56-70 – „задовільно”

30-55 – „незадовільно”


При складанні недиференційованого заліку:

56-100 – „зараховано”

30-55 – „не зараховано”

менше 30 – студент не допускається до підсумкового контролю.



Зовнішнє незалежне оцінювання абітурієнтів з математики – потреба сучасної вищої школи
О.А.Руденко, С.С.Коваленко

Полтавський військовий інститут зв’язку
Європейський вектор сучасної освіти вимагає посилення її спрямованості на духовну, загальнокультурну та гуманістичні складові, на формування у студентів системного підходу до вивчення дисциплін, зокрема, дисциплін природничого циклу.

В умовах Болонського процесу зростають вимоги до вищих навчальних закладів освіти щодо підготовки висококваліфікованих фахівців, які володіють навичками до самоосвіти, самовдосконалення протягом усього часу трудової діяльності.

Тому одним з ключових завдань вищого навчального закладу будь-якого спрямування є якісний відбір майбутніх студентів.

Класична система прийому вступних іспитів, разом з перевіреними часом перевагами, має певні недоліки, зокрема, не завжди здатна перевірити можливості мислення абітурієнта, враховує більше репродуктивні здібності; не здатна перевірити знання, уміння та навички в контексті індивідуально-психологічних особливостей абітурієнта; орієнтована на негативний принцип знаходження недоліків у знаннях; побудована на системі відносин „екзаменатор-абітурієнт”, що часто створює стан емоційної напруги та дискомфорту.

Традиційна точка зору на іспит лише як на засіб вимірювання та оцінювання знань абітурієнтів не охоплює повністю всі функції та значення вступного випробовування, не виявляє індивідуальні особливості вступника, його здатність до самостійного мислення та використання набутого досвіду для подальшого навчання та професійної діяльності.

Однією з альтернативних форм організації вступних іспитів може бути незалежне зовнішнє вступне випробування абітурієнтів. Приклади таких зовнішніх тестувань вступників можна спостерігати у кращих європейських та світових освітніх системах.

В 2005 році було проведено експеримент по організації незалежних вступних іспитів у вищі військові заклади освіти, в якому взяли участь представники восьми вузів.

Іспити з усіх предметів, крім фізичної підготовки, проходили у письмовій формі, мали достатню тривалість, що дозволяло абітурієнту показати свої знання та вміння, що сприяло об’єктивності іспиту. Щодня, протягом тижня, іспит з математики складали по 100 – 120 абітурієнтів. Екзаменаційний білет містив 5 завдань. Перше завдання – спрощення алгебраїчних та арифметичних виразів, друге та третє – розв’язування рівнянь та нерівностей (дробово-раціональних, ірраціональних, логарифмічних та тригонометричних), четверта задача – геометрична (переважно це були задачі на геометрію трикутника та чотирикутника на площині), п’яте завдання – задачі на знаходження найбільшого та найменшого значення.

Екзаменаційні завдання були заздалегідь підготовлені викладачами кожного вищого військового закладу освіти по 10 варіантів на кожен вуз. Таким чином, для проведення іспиту відбіркова комісія мала у своєму розпорядженні 8 комплектів різних завдань по 10 варіантів кожен. Кожного дня, безпосередньо перед іспитом, навмання вибирався комплект завдань і розпаковувався в присутності абітурієнтів, причому враховувалось, абітурієнти якого вузу здають екзамен в цей день (так, якщо здавали екзамен абітурієнти Полтавського військового інституту зв’язку, то комплект завдань цього вузу не можна було використовувати для проведення іспиту).

На наш погляд, така форма організації вступного іспиту значним чином підвищила його ефективність, оскільки унеможливила його фальсифікацію.

Перевірка та оцінювання результатів іспитів були об’єктивними та неупередженими, оскільки екзаменатори мали справу з закодованими роботами, перевіряли та оцінювали реальний показаний результат.

Проте, на підсумковому засіданні відбіркової комісії з математики було відмічено ряд недоліків. Зокрема:



  • незначна кількість завдань (п’ять у кожному варіанті) не дозволили в повній мірі оцінити реальний рівень знань кожного абітурієнта;

  • значна тривалість іспиту (чотири години) поряд з великою кількістю абітурієнтів в аудиторії (близько ста осіб) створювали проблеми організаційно-психологічного плану, особливо наприкінці іспиту;

  • відсутність однозначної шкали оцінювання розв’язків задач привносило елементи суб’єктивізму в цей процес тощо.

Тому, на основі результатів експерименту, а також, враховуючи вимоги сьогодення в світлі Болонського процесу, Головною відбірковою комісією по прийому вступних іспитів до вищих військових навчальних закладів освіти України ухвалене рішення про прийом вступних іспитів у 2006 році на основі тестових завдань, що дозволить уникнути зазначених вище недоліків.

На наш погляд, який підтверджується опитуванням курсантів першого курсу Полтавського військового інституту зв’язку, зовнішнє незалежне оцінювання вступних іспитів сприяло об’єктивній оцінці знань, надавало всім абітурієнтам рівні можливості щодо виявлення своїх інтелектуальних можливостей, створювало сприятливі умови для здорової конкуренції, а, як наслідок, відбору кращих кандидатур.



Технологічні аспекти формування особистості в процесі навчання математики

Роль активних методів навчання у формуванні особистісних якостей майбутніх спеціалістів математиків

І.А.Акуленко, Л.М.Кляцька

Черкаський національний університет
В умовах модернізації сучасної математичної освіти актуальною є проблема створення й адаптації до процесу навчання нових проективних технологій навчання, які призначені для забезпечення саморозвитку студентів.

Тому сучасний навчальний процес у вищій школі покликаний залучати такі методи навчання, які, активізуючи розумову і практичну діяльність кожного студента, не лише формують його професійний тезаурус, але й стимулюють розвиток таких особистісних якостей, що забезпечуватимуть подальше зростання майбутнього спеціаліста в плані оволодіння ним способами самовдосконалення, саморегуляції, позитивного самовираження й міжособистісного спілкування та взаємодії в суспільному житті. Особистісно-значимі якості майбутніх спеціалістів математиків можна поділити на наступні групи: інтелектуально-творчі, комунікативні, морально-етичні.

Використання проблемної ситуації практичного змісту для засвоєння базових теоретичних положень є специфічною особливістю методу навчання кейсами. Тому створення проблемної ситуації на основі задач прикладного характеру й створення умов не лише для розв’язання проблемної ситуації, але і для формування узагальненого способу діяльності є головним завданням викладача при підготовці кейсу й організації роботи з ним студентів. На основі предметної перетворювальної діяльності й структурно-генетичного аналізу вихідної ситуації формуються уміння студентів здійснювати змістові узагальнення.

Необхідно зазначити, що структуру кейса доцільно будувати, враховуючи закономірності процесу опанування теоретичного матеріалу. Тому кейс має містити підготовчо-корегуючий блок, опис навчальної ситуації, теоретичний блок, блок практичних завдань, блок самоконтролю. Зупинимось на особливостях конструювання кожного із зазначених вище блоків.



Підготовчо-корегуючий блок містить завдання, метою яких є не лише актуалізація базових понять і фактів, але і самостійне опанування студентами цих понять та їх властивостей у разі виявлення низького рівня їх засвоєння. Тому доцільно включати у цей блок вправи на підведення під поняття, на виведення наслідків із належності об’єкта до обсягу певного поняття, на застосування еквівалентних означень понять.

Блок, у якому описана навчальна ситуація. Навчальні ситуації, які пропонуються студентам, можуть бути історичного або прикладного характеру й повинні бути проблемними для студентів.

Використання попередньо структурованої інформації та вільний доступ до різних джерел інформації при підготовці і у ході заняття є характерною особливістю технології case study. Найдоцільніше теоретичний матеріал сконцентрувати у вигляді блоків, структурно-логічних схем. Доведення математичних фактів наводити у кейсі немає потреби, однак посилання на літературу допоможуть студентам опрацювати відповідні доведення самостійно. Можливо у ході поточного обговорення способів розв’язання проблемної ситуації необхідно буде звернутися до програмового матеріалу з інших тем розділу. У такому випадку принагідним буде блочно-модульне структурування програмового матеріалу з відповідних тем та структурно-логічне інтерпретування їх зв’язків з поточною темою.



Практичний блок. Практика показала, що практичний блок доцільно формувати з наступних компонентів: серія допоміжних задач; завдання, виконання яких веде до певних самостійних теоретичних узагальнень навчального матеріалу; невирішені математичні проблеми відповідно теми, яка розглядається.

Блок самоконтролю. Формування конструктивно-критичної позиції студента, навичок рефлексії, коректування самооцінки забезпечується у ході роботи студентів із завданнями цього блоку. Практика показує, що до матеріалів блоку доцільно включати демонстрацію одного із способів розв’язання проблемної ситуації з метою його критичного аналізу та дискусії щодо інших можливих підходів до вирішення проблеми. Наступна серія завдань цього блоку має на меті визначення рівня засвоєння нових понять теми. Крім того у блоці самоконтролю доцільно представити завдання для самостійного виконання студентами.

Поряд із формуванням інтелектуально-творчих якостей особистості метод case study є дієвим у процесі формування комунікативних умінь та продуктивних стереотипів діяльності студентів за рахунок створення професійно спрямованого інформаційного та комунікативного середовища. У результаті спостерігається підвищення рівня мовної складової загальної математичної культури студентів через залучення їх до активної участі у дискусіях, до аргументованого відстоювання власної думки. Формування навичок групової роботи, оперативного самовизначення при розподілі праці у групі відбувається на всіх етапах роботи з кейсом: у ході відбору, аналізу, синтезу інформації, при представленні й аргументації результатів групової роботи.


Роль інтегрованого заняття у вихованні всебічно розвинутої особистості
О.Я. Біляніна

Чернівецький обласний інститут післядипломної освіти

Т.Ю. Царькова

Чернівецький технікум залізничного транспорту
Система професійного навчання молоді повинна виконувати соціальне замовлення на підготовку висококваліфікованого компетентного спеціаліста, який би досконало володів обраною професією.

Компетентного спеціаліста, крім володіння певною сумою знань, відрізняє здатність серед множини ідей вибрати оптимальну, піддавати сумніву і аргументовано спростовувати невірні висновки, спрощувати знайдені роз'язки, підвищуючи їх ефективність, тобто - володіти критичним мисленням. Компетентність - це постійне оновлення знань, володіння новою інформацією, це здатність зрозуміти суть проблеми і конструктивно обрати метод її розв'язання.

У забезпеченні такого рівня підготовки випускників ВНЗ І - ІІ рівня акредитації (технікумів) важливу роль відіграє вивчення студентами курсів математики та основ вищої математики. Специфічна для математики логічна строгість і стрункість умовиводу сприяє вихованню у студентів спостережливості, логічного, аналітичного і творчого мислення, алгоритмічної та інформаційної культури, здатності до розумової активності, самовираження і самовдосконалення особистості. Але такого кінцевого результату можна досягти не просто навчаючи математиці, а наполегливо працюючи у цьому напрямку на кожному занятті, звертаючи увагу особисто на кожного студента.

На старших курсах у технікумах 2/3 навчального матеріалу виноситься на самостійне опрацювання студентами. Цілком зрозуміло кожному математику, що самостійне опрацювання не є високоефективним і якісним навчанням. Тому сьогодні дуже гостро постає проблема найефективнішого використання кожної години аудиторних занять. Допомогти у цьому можуть інтегровані заняття. Математика і основи вищої математики добре інтегруються з фізикою, електротехнікою, технічною механікою, геодезією, інженерною графікою і спецдисциплінами.

Розглянемо приклад проведення інтегрованого заняття з основ вищої математики і електротехніки на тему "Застосування комплексних чисел для розрахунку електричних ланцюгів".

Епіграфом до основної частини заняття може бути вислів Р. Декарта: "Недостатньо лише мати добрий розум, а головне - раціонально застосовувати його".

Тип інтегрованого заняття може вибиратись у досить широких межах. Це може бути і заняття засвоєння нових знань, і формування вмінь та навичок, і узагальнення, систематизації і корекції ЗУН.

При проводенні підсумкового заняття по узагальненню, систематизації і корекції ЗУН, доцільно вибирати таку форму заняття як: семінар, конференція, ділова гра тощо, що дає можливість залучити більшість студентів до активної діяльності під час заняття.

Актуалізацію опорних знань можна побудувати як традиційно: фронтальне опитування (теорія), математичний диктант (практичні питання, приклади), так і нетрадиційно: у вигляді гри, "КВМ", "Естафети", "Найрозумніший", "Евріка", вікторини, прес-конференції, розв’язування кросвордів, “математичного доміно”. Досвід показує, що розминка, домашнє завдання, конкурс капітанів (традиційні конкурси клубу кмітливих математиків), дають можливість якісно повторити весь необхідний матеріал.

Актуалізація опорних ЗУН вимагає в даній темі обов’язкового повторення як питань математики так і питань електротехніки.

-З математики: означення комплексного числа, його алгебраїчна форма, геометричне зображення комплексних чисел, тригонометрична і показникова форми комплексного числа, перехід від однієї форми до іншої, дії над комплексними числами в алгебраїчній, тригонометричній і показниковій формах;

- З електротехніки: який струм називається змінним, як записуються рівняння змінного струму, змінної напруги, та е.р.с., як позначаються миттєве значення напруги, струму або е.р.с., кутова частота, початкова фаза, чому дорівнює стандартна частота, як обчислюється напруга на кінцях ланцюга при послідовному і паралельному з'єднанні двох генераторів.



Під час викладання даної теми важливу роль відіграє мотивація навчання, в якій потрібно показати застосування комплексних чисел до розрахунків електричних ланцюгів. Її краще провести після актуалізації, оскільки відновлені всі необхідні знання. Мотивацію можна доручити студенту, визначивши йому випереджальне завдання. Таким чином він зможе зазделегідь підготувати унаочнення по знаходженню суми двох гармонік засобами тригонометрії (плакат, таблиця, транспарант до графпроектора тощо - це значно заощадить час).

Перед студентами постає проблема: як спростити виконання дій над синусоїдальними величинами, щоб можна було швидко і правильно проводити розрахунки електричних ланцюгів? Допомогти можуть тут комплексні числа. Теоретичну доповідь може виконувати студент. Він повинен показати, як за рівнянням будується відповідний вектор. Так як кутова частота
Каталог: docs
docs -> Основні вимоги до реферату
docs -> Уточнення щодо оформлення документів та питання, які вступники до аспірантури задають найчастіше
docs -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
docs -> Соціологія – наука про суспільство
docs -> Міністерство охорони навколишнього
docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ

Скачати 11.35 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   84




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка