Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення І перспективи



Скачати 11.35 Mb.
Сторінка81/84
Дата конвертації23.03.2017
Розмір11.35 Mb.
1   ...   76   77   78   79   80   81   82   83   84

Тренувальні вправи.

1. З пункту А в пункт В велосипедист їхав по шосе зі швидкістю 16 км/год, а повертався зі швидкістю 12 км/год по грунтовій дорозі, яка на 6 км довша. Скільки кілометрів проїхав велосипедист по шосе і скільки по грунтовій дорозі, якщо на весь шлях він витратив 4 год? Позначивши за х час перебування велосипедиста в дорозі, знайдіть функції залежності пройденого шляху від часу, побудуйте графіки залежності пройденого шляху (S(x)) та переміщення (Y(x)) від часу. Яка середня швидкість руху велосипедиста на всьому маршруті?



2. Тіло кинуто вертикально вгору. Який з графіків (рис. 1 – 6) показує зміну з часом: а) координати тіла; б) прискорення тіла; в) потен­ціальної енергії тіла; г) імпульсу тіла; д) кінетичної енергії тіла; е) повної енергії тіла.

Творчі вправи. З даних графіків вибрати той, що характеризує даний процес:

    1. у посудині знаходиться лід при температурі –10С. Посудини поставили на горілку, яка виділяє однакову кількість теплоти за рівні проміжки часу. Який з графіків відповідає зміні температури з часом для цього процесу? В чому помилковість решти? (Рис. 7 – 9).

    2. дві форми з однаковою кількістю розплавленого свинцю охолоджуються у різних приміщеннях – у теплому й холодному. Який з графіків зміни температури свинцю від часу побудовано для теплого приміщення і який для холодного? Знайти відмінності у графіках та пояснити причини. (Рис. 10, 11).




Література

  1. Дидактика современной школы: Пособие для учителей /НИИ педагогики УССР; под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад. шк., 1987. - 351 с

  2. Крутецкий В.А. Психология подростка. – М.: Просвещение, 1975. – 316 с.

  3. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; за ред. О.М. Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 255 с.

Формування пізнавального інтересу студентів на лабораторних заняттях з фізики
Г.М. Кузьменко, О.П. Руденко, Т.Ю. Рижкова

Полтавський педуніверситет
У педагогічній практиці пізнавальний інтерес викладачі часто розглядають як зовнішній стимул навчання студентів, як засіб активізації їх пізнавальної діяльності, який робить процес навчання цікавим. У дійсності пізнавальний інтерес – це явище багатозначне. Він характеризується об’єктивними умовами виникнення і формування та являє собою внутрішній оригінальний процес самої особистості, який торкається найбільш значних її сторін. Пізнавальний інтерес, як засіб навчання, стає надійним тільки тоді, коли використовується розвиваюче навчання, яке прокладає шлях до нового розвитку студентів і відкриває перспективи учіння.

Найбільш важливими мотивами пізнавальної мотивації є інтереси і потреби. Дидакти далекого минулого визначили, що головну функцію у навчанні відіграє інтерес і потреба в навчанні. Я.А. Коменський, розглядаючи нову школу як джерело радості, світла і знань, вважав інтерес одним із головних шляхів створення цієї світлої і радісної умови навчання. Ж.Ж. Руссо, спираючись на безпосередній інтерес вихованця до оточуючих його предметів і явищ, намагався будувати доступне і приємне для дитини навчання. К.Д. Ушинський в інтересі бачив основний внутрішній механізм успішного учіння. Він показав, що зовнішній механізм примушування не досягає потрібного результату. Сучасна дидактика, спираючись на новітні досягнення педагогіки і психології, бачить в інтересі ще більші можливості для навчання, розвитку та формування особистості.

У навчанні діє особливий вид інтересу – інтерес до пізнання або, як його ще називають, пізнавальний інтерес. Він складає основу пізнавальної діяльності, у процесі якої відбувається оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Якщо у студента сформована пізнавальна мотивація, то його приємно навчати, і він відчуває задоволення від своєї навчальної діяльності. Якщо ж студент не має інтересу до навчання, то його навчати складно і обтяжливо.

Г.І. Щукіна визначає три рівні розвитку пізнавального інтересу [1, с.97]. Елементарним рівнем пізнавального інтересу називають інтерес до нових фактів, цікавих явищ, які згадуються в інформації викладача. Більш високим рівнем є інтерес до знання істотних властивостей предметів і явищ, які складають глибоку і часто сховану їх внутрішню сутність. Цей рівень вимагає пошуку, догадки, активного використання знань, здобутих раніше. На цьому рівні пізнавальний інтерес часто пов’язаний з розв'язуванням задач прикладного характеру, в яких студента цікавлять особливості механізму фізичного процесу. На цьому рівні інтересу студент ще не може виявити закономірностей фізичних явищ. Студента з таким рівнем інтересу задовольняє тільки якісний опис фізичних явищ. Найвищим рівнем пізнавального інтересу є інтерес студента до причинно-наслідкових зв’язків, до встановлення закономірностей, за якими відбуваються явища. Цей рівень зв’язаний з елементами пошукової творчої діяльності та здобуванням нових і більш досконалих способів навчання.

Важливим у формуванні пізнавального інтересу найвищого рівня на лабораторних заняттях є формування мети і завдань лабораторної роботи. Це необхідно робити так, щоб студенти, готуючись до лабораторної роботи, відчували себе дослідниками, пошукачами нових знань, а не виконавцями операцій у відповідності до приписів інструкції, які вони виконують без переживання інтелектуальної напруги і емоційного піднесення. Покажемо це на прикладі лабораторної роботі „Дослідження явища резонансу в коливальному контурі”, що може виконуватись як у курсі фізики так і радіотехніки.

Мета роботи: дослідити явище резонансу в коливальному контурі.

Завдання: експериментально дослідити залежність напруги, сили струму і повного опору від частоти вимушених коливань, виразити ці залежності графічно і зробити висновки; визначити аналітично і графічно ширину смуги пропускання частот контура і порівняти одержані значення.

Позитивно впливає на формування пізнавального інтересу і мотивації учіння також інформація про застосування дослідженого явища. В нашому прикладі – це інформація про застосування явища резонансу в радіотехніці і засобах зв’язку.

З метою подальшого формування пізнавального інтересу і розвитку мотивації учіння ми рекомендуємо студентам після виконання обов’язкових завдань лабораторної роботи відповісти на одне із проблемних особистісно-орієнтованих запитань, наприклад таких:


  1. Як зміниться власна частота коливального контура, якщо зменшити площу взаємного перекриття обкладинок змінного конденсатора?

  2. Як зміниться власна частота контура, якщо з котушки індуктивності вийняти феромагнітне осердя?

  3. Як зміниться ширина смуги пропускання частот контура, якщо збільшити його активний опір?

  4. Чому не співпадають початки резонансних кривих струму і напруги?

  5. Як зміниться вибірковість коливального контура, якщо зменшити його активний опір?

Під час пошуку відповіді на подібні запитання студенту необхідно глибоко розібратися в навчальному матеріалі, відновити в пам’яті необхідні залежності між фізичними величинами, аналізувати та синтезувати їх і знайти правильну відповідь. Цей процес цілеспрямованої інтелектуальної діяльності і є процесом, який К.Д.Ушинський назвав „повним думки” і складає „ядро інтересу до пізнання” [1, с.121].

Успішне виконання завдань лабораторної роботи і особистісно-орієнтованої проблемної задачі викликає у студента задоволення, радість від виконання складної і цікавої роботи, що сприяє формуванню пізнавального інтересу і мотивації учіння та успішній реалізації розвиваючого навчання.

Як бачимо, на лабораторних заняттях існують сприятливі умови для самонавчання, яке виступає як „глибоко усвідомлена творча діяльність з оволодінням способами пізнавальної, комунікативної та інших видів діяльності, набуттю на цій основі необхідних знань, навичок і вмінь та формуванню якостей, що забезпечують саморозвиток особистості” [2, с.42].

Позитивно впливають на формування пізнавального інтересу і мотивації учіння на лабораторних заняттях ще такі фактори як висока психолого-педагогічна майстерність викладача; постійне вдосконалення матеріально-навчальної бази; видання принципово нових навчальних посібників з лабораторного практикуму; комп’ютеризація навчання; прищеплення студентам любові до майбутньої професії.

Отже, лабораторні заняття мають великі потенціальні можливості для формування пізнавального інтересу і мотивації учіння, інтелектуальних умінь та самоактуалізації в розкритті творчих можливостей студентів.
Література


  1. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1979. – 160с.

  2. Трофимова Н.М., Еремина Е.И. Самообразование и творческое развитие личности будущего специалиста // Педагогика. – 2003. – № 2. – С. 42-48.

Розвиток і закріплення навичок розробки та аналізу математичних моделей біологічних процесів
К.С.Макаренко

Полтавський педуніверситет

О.В.Сілкова

Українська медична стоматологічна академія
Типова навчальна програма для студентів ІІ курсу медичного факультету з “Медичної інформатики” передбачає вивчення процедури моделювання медико-біологічних процесів за допомогою диференційних рівнянь. Математичне моделювання являється дуже важливим для формування наукового світогляду, а також дає навички сучасного підходу до аналізу біологічних процесів.

Для цього нами розроблені заняття з аналізу задачі „хижак-жертва” - модель Вольтера. При цьому, використання лише найпростіших методів чисельного розв’язання диференційних рівнянь (метод Ейлера, метод Рунге-Кутта) дозволяє зосередити увагу саме на питаннях комп’ютерного моделювання та аналізу результатів математичного експерименту. Але, як показує практика, часу, передбаченого для вивчення цієї теми, недостатньо студентам для набуття навичок формалізації біологічного процесу та аналізу отриманої математичної моделі.

З метою вдосконалення вивчення цього розділу та засвоєння практичних навичок були підготовлені завдання до розрахунково-графічної роботи з теми „Математичне моделювання". При цьому на початку 3-го семестру кожен студент отримує індивідуальне завдання, яке самостійно виконується ним на протязі семестру. Результати роботи оформлюються у вигляді звіту (обсягом 5-10 аркушів формату А4).

Звіт містить у собі:

1) формулювання завдання;

2) короткий виклад математичних методів, застосованих при виконанні завдання й обґрунтування вибору цих методів;

3) алгоритм розв’язання в середовищі табличного процесора Ехсеl;

4) отримані результати, що включають графіки і таблиці;

5) файли, що містять реалізацію використаних методів у середовищі табличного процесора Ехсel;

6) аналіз отриманих результатів;

7) висновки.

Наприкінці семестру передбачається захист індивідуальної роботи.



За базову задачу нами було використано математичну модель розвитку інфекційного захворювання [1], яка може бути виражена системою диференційних рівнянь (1).

В

(1)
иконання розрахунково-графічної роботи вимагає від студента побудови в середовищі табличного процесора Ехсеl рішення системи рівнянь (1), що описують протікання інфекційного захворювання, використовуючи метод Ейлера або метод Рунге-Кутта II порядку. При побудові рішення в якості базових використовувати значення параметрів моделі, що надаються студенту.

При цьому концентрація патогенних антигенів, що розмножуються - V(t), концентрація антитіл - F(t), концентрація плазмоклітин - С(t) вимірюються в умовних одиницях. Відносна характеристика ураженого органу - m(t), (0 - здоровий організм, 1 - загибель).

П
(1/добу)


араметри β, γ, α, μc, μf, μm, ρ, σ вимірюються в . Кількість антитіл, що потрібно для нейтралізації одного антигену η виражається в одиницях.

τ - час, протягом якого здійснюється формування каскаду плазмоклітинтин рекомендується вибрати рівним 0.01 - 0.2 доби.

Початкові умови для побудови рішення вибираються виходячи з тривіального стаціонарного рішення. Вважаючи моментом зараження момент часу t0= τ.

При проведенні комп’ютерного моделювання співвідношення коефіцієнтів моделі, при різних початкових умовам, протікання процесу захворювання може проходити кількома різними шляхами: субклінічна форма захворювання, гостра форма захворювання з одужанням, гостра форма захворювання із загибеллю організму, хронічна форма протікання хвороби.

Практика виконання студентами розрахунково-графічної роботи свідчить про ефективність такого підходу для набуття майбутніми спеціалістами практичних навичок з математичного моделювання.


Каталог: docs
docs -> Основні вимоги до реферату
docs -> Уточнення щодо оформлення документів та питання, які вступники до аспірантури задають найчастіше
docs -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
docs -> Соціологія – наука про суспільство
docs -> Міністерство охорони навколишнього
docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ

Скачати 11.35 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   76   77   78   79   80   81   82   83   84




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка