Культура Галицько-Волинської держави
Макет давнього міста Галич
Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави Культура Галицько – Волинської держави, як і всієї Русі, розвивалась під впливом Візантії. Однак протяжні кордони з Угорщиною, польськими князівствами та Литвою сприяли тісним контактам і зв’язкам із західними сусідами. Найпомітніший вплив західноєвропейських культурних течій проявився в архітектурі Галицько – Волинського князівства. Особливістю галицької архітектури того часу є поєднання візантійсько – київського стилю з романським, який був на той час характерним для Європи. Елементи романського стилю проявлялися не лише в зовнішньому вигляді галицьких церков, а й у внутрішньому оздобленні. З часів Данила в містах Галицько – Волинської держави з’являються німецькі та польські ремісники – колоністи. Їхня присутність прискорює розвиток місцевого ремісництва, впливає на культуру й суспільне життя краю. Культура цієї епохи поєднала в собі слов’янську спадщину і нові риси, зумовлені зв’язками не лише з Візантією, а й Західною, Центральною Європою та країнами Сходу. Якщо на культуру Київської Русі визначний вплив мала Візантія, що зрештою проявилося у створенні власного слов’яно – візантійського стилю, характерного для давньоруської доби, то культура Галицько – Волинського князівства стала прикладом поєднання слов’яно – візантійського та західноєвропейського стилів. Запитання: В чому виявлялись особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави? Розвиток освіти - У Галицько – Волинському князівстві центрами культурно – освітнього руху були єпископські кафедри, монастирі, парафіяльні громади. У Галичині й на Волині існували школи.
- Учителями, як правило, були священники і дяки. Приходські школи давали початкову освіту. Туту дітей навчали читати, писати і рахувати.
- Доволі поширеними були школи для підготовки різних ремісничих професій і купців. Школи при єпископських кафедрах готували майбутніх священників.
- Крім загальноосвітніх предметів, тут навчали співу, основам православного віровчення та моралі.
- Після закінчення початкової школи випускники продовжували навчатися самостійно. Заможні люди наймали вчителів для навчання своїх дітей у домашніх умовах. Пізніше вони їхали здобувати вищу освіту за кордон, оскільки в Україні у той час університетів не було.
- З часом зв’язки Галицько – Волинського князівства із Західною Європою ставали тіснішими. Воно поступово втягувалося в орбіту загальноєвропейських справ. На той час латина у Європі була мовою міждержавного спілкування. Усі документи писали цією мовою. Отож ідеалом тієї епохи була людина, що знала три іноземні мови – грецьку, латинську і одну з європейських мов.
У князівських і єпископських канцеляріях працювали освічені люди, які володіли багатьма іноземними мовами. Вони писали тексти грамот, вели дипломатичне листування.
У давньоруській школі
Запитання: - Назвіть центри культурно-освітнього руху в Галицько-Волинському князівстві.
- Чого навчали у початкових школах?
- - Яка людина була ідеалом для тієї епохи?
Літописання - літописання на цих землях з’явилося дуже рано. У 1097 році написано „Повість про осліплення Василька”. Автор (дружинник князя) розповідає про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславовича.
- Найвизначнішою літописною пам’яткою України ХІІІ століття є Галицько – Волинський літопис. Він був написаний у Холмі й Володимирі високоосвіченими книжниками. Літопис складається із двох частин. У першій частині розповідається про життя і діяльність Данила Галицького. Друга присв’ячена історії Волині й розпочинається 1260 року. У цей літопис ввійшли величальні пісні, подібні до тих, які співав славетний перемишльський співець Митуса, покараний за непокору князю Данилу. Галицько – Волинський літопис спочатку був літературним твором, і лише згодом переписувачі проставили у ньому хронологію – „літа”. напевно, тому цей літопис вирізняється яскравою, образною мовою, наявністю багатьох приповідок і народних переказів. У тексті літопису, написаному книжною слов’янською мовою, є багато слів, які були характерні для тодішньої української розмовної мови.
- Запитання: - про що розповідається у Галицько-Волинському літописі?
- - Чим він вирізняється від інших літописів тієї доби?
- Родючі землі, активне господарське життя сприяли розвитку в Галицько – Волинському князівстві ремесел і мистецтва. Порівняно з іншими руськими землями великого розквіту досягли архітектура і містобудування. Зводили будівлі з дерева, а церкви – з білого каменю. Місцевий камінь-вапняк обтесували та клали на тонкий шар вапняного розчину. Така будівнича техніка застосовувалась в Європі і була характерною для романського стилю.
- У Галичі було збудовано 30 монументальних споруд. Поблизу Галича спорудили великий храм св. Пантелеймона, що частково зберігся до наших днів.
- Данило Галицький прославився будівництвом церков.
Архітектура
Церква св. Пантелеймона. Галич. Сучасний вигляд.
Запитання:
- Назвіть будівельний матеріал, який використовувався в архітектурі?
- - Скільки монументальних споруд було збудовано у Галичині?
Вежа в селі Стовп поблизу Холма (середина ХІІІ століття
Успенський собор у Володимирі (1161)
Верхній замок у Луцьку (друга пол. 14 ст) Іконопис - Під впливом Києва в Галицько – Волинських землях розвивалось іконописання.
- Тривимірність, пряма перспектива, теплий колорит, тонка гармонія барв, їхні тональні переходи, наближення ликів святих до рис місцевого населення – такі головні ознаки, властиві для давньоруської школи іконопису.
- Ці ознаки виразно виявилися у творчості майстрів ікони Алімпія, Григорія та їх учнів.
- Алімпія схвально згадує „Повість минулих літ”. Про високе покликання й надзвичайний талант цього художника, який за лічені години міг намалювати й позолотити ікону, складали легенди, люди вважали, що Алімпію допомагали ангели.
- Галицьку школу іконопису представляє ікона Св. Юрія Змієборця на чорному коні
Запитання:
- Назвіть відомих майстрів іконопису
- - Які головні ознаки характерні для давньоруської школи іконопису?
Іконопис - У національному художньому музеї зберігається ікона богоматері – Одигітрії кінця ХІІІ – початку ХІY століття з Покровської церкви м. Луцька. Її відносять до волинської школи іконопису, що, узявши за основу візантійські зразки, створила власний неповторний стиль. Зображення Діви Марії з її сином Ісусом було найпопулярнішим сюжетом. На іконі Волинської Божої Матері зображена спокійна фігура Діви Марії з дитиною на руці. Її молоде обличчя з великими, спокійними та водночас мудрими очима, надихає на впевненість, ніби підтримуючи в розв’язання життєвих проблем. У самій поставі, нахилі голови, положенні рук простежуються особлива пластика, нехарактерна для візантійського стилю.
Холмська ікона Богородиці
Особливості іконопису - Великого значення в зображеннях на іконах надавалося кольорам. Так, золотистий і жовтий символізували небесне царство, білий – перетворення небесного на землі, блакитний – небо, зелений – усе земне, різні відтінки червоного – царське, божественне походження й виявлення ласки божої.
- Ікони ХІY ст. дещо відрізняються від попередніх.
- У них з’являється вміння поєднувати контрастні барви, емоційно насичувати образ – символ. Ці риси в майбутньому стали національною особливістю українського образотоврчого мистецтва.
Ікона Вишгородської Богоматері
Значення - У багатьох сучасних творах можна побачити використання мотивів середньовіччя, тяглість національних традицій.
- Галицько – волинське та київське малювання стало підгрунтям українського іконного мистецтва доби Пізнього Середньовіччя.
-
Ікона „Знаменная” (Велика Панагія ХІІ ст.
Музика - Чи не найпопулярнішими мистецтвом за часів Київської Русі та Галицько – Волинської держави була музика. Гра на різноманітних музичних інструментах супроводжувала родинні свята, хліборобські обряди. Під звуки труб, бубнів князівські дружини вирушали в похід, вступали в бій із супротивником. Інструментальна музика звучала також під час урочистих церемоній та різноманітніх бенкетів та розвваг у дворах панівних верств. Про музичні інструменти тих часів дослідники знають чимало. Це були: струнні щипкові інструменти – гуслі, лютня; смичкові - гудок і смик; духові – роги (їх виготовляли з рогів вола, барана, козла, тура), труби, свистки, свирілі, дудки, флейти; ударні – бубни, тарілки або кімвали, різноманітні дзвіночки і брязкальця.
Гусла
Лютня
Гудок , смик, ріжки Ударні та шумові інструменти - В народній музиці, що супроводжувала ігри, весілля, календарні, релігійні свята та обряди, широко використовувалися такі предмети побутового вжитку, як ложки, рубель з качалкою. Можна зустріти народні кастаньєти, зроблені з двох дерев'яних спарених ложок. На них музикант відбиває різноманітні ритмічні малюнки, імітує цокіт кінських копит.
Найпоширенішим ударним інструментом у народній музиці є бубон (решітка). Легкий дерев'яний обідок, обтягнутий з одного боку шкірою, - це найпростіша конструкція бубна, що був відомий на Україні ще за часів Київської Русі. Екзотичний ударний інструмент, що за специфічне забарвлення звуку зветься бугай Гуслі - Найулюбленішим інструментов русичів були гуслі.
- Здавна на наших землях були люди, які заробляли мистецтвом музики, жили з нього, тобто професійні музиканти, артисти.
- Особливу любов на Русі здобули співці билин і переказів. Найяскравішими представником цього виду дільності був – Боян, якого згадує автор „Слова о полку Ігоревім”. У Галицько – Волинському літописі під 1241 р. згадується галицький „славетний співець” Митуса.
Внесок Галицько-Волинського князівства у формування та розвиток української культури - Галицько – Волинське князівство зробило великий внесок у формування української культури. У культурі цих земель спостерігається оригінальне поєднання спадщини Київської Русі і нових рис, зумовлених зв’язками з Візантією, Західною і Центральною Європою, країнами Сходу.
- За рівнем культурного розвитку Галицько – Волинська держава нічим не поступається іншим державам, а часом ставала батьківщиною нових творчих здобутків.
- Культурні досягнення Галицько – Волинської держави – унікальна школа іконопису, своєрідна архітектура, що поєднала західноєвропейський та слов’но – візантійський стилі, література та фолькльор увійшли в скарбницю духовної культури людства.
- Започатковані в Києві, Чернігові та Переяславі, на Волині й Галичині давньоукраїнська культура, мова, господарські зв’язки між різними частинами українських земель становили ту матеріальну і духовну культуру, на якій постала згодом Українська козацька держава.
Дякуємо за увагу - Презентацію підготував учитель історії Лисичобалківського НВК
І. П. Шиятий
Поділіться з Вашими друзьями: |