Педагогічні науки) №2 Бердянськ 2011 (06)



Скачати 12.71 Mb.
Сторінка1/70
Дата конвертації07.03.2017
Розмір12.71 Mb.
#11638
ТипПротокол
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   70

Бердянський державний педагогічний університет



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Бердянський державний педагогічний університет

ЗБІРНИК

наукових праць

Бердянського державного педагогічного університету

(Педагогічні науки)
2

Бердянськ

2011


УДК 37.01(06)

ББК 74я5



З 41

Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ : БДПУ, 2011. – № 2. – 360 с.


Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол № 14 від 23.06.2011 р.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету (головний редактор); Баханов Костянтин Олексійович – д.пед.н., проф., зав. каф. всесвітньої історії та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Бердянського державного педагогічного університету; Гусєв Віктор Іванович – д.пед.н., проф., зав. каф. професійної педагогіки та методики професійного навчання Бердянського державного педагогічного університету; Коваль Людмила Вікторівна – д.пед.н., проф., зав. каф. початкової освіти, директор Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету; Котляр Володимир Пилипович – к.пед.н., проф., зав. каф. соціальної педагогіки Бердянського державного педагогічного університету; Крижко Василь Васильович – к.пед.н., проф., зав. каф. педагогіки вищої школи та управління навчальним закладом Бердянського державного педагогічного університету; Сосницька Наталя Леонідівна – д.пед.н., проф., зав. каф. дидактики природничо-наукових дисциплін та інформаційних технологій в навчанні Бердянського державного педагогічного університету; Чулкова Людмила Опанасівна – д.пед.н., проф. кафедри іноземних мов Бердянського державного педагогічного університету.

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Касперський Анатолій Володимирович – д.пед.н., проф.;

Павлютенков Євген Миколайович – д.пед.н., проф.

Збірник включено до переліку наукових видань за дозволом ВАК України



(Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 5. – С. 7).
У збірнику друкуються результати педагогічних досліджень науковців Бердянського державного педагогічного університету та інших вищих навчальних закладів України. У публікаціях подано нові погляди на актуальні проблеми теорії та історії педагогіки, часткових методик.
© Бердянський державний

педагогічний університет



ЗМІСТ


Ачкан В. В., Ніколаєва О. В. Використання прикладних задач у процесі вивчення похідної у курсі алгебри та початків аналізу в класах різних профілів…………………………………………………….



6


Барбашова І. А. Сенсорне вміння як одиниця перцептивного розвитку учнів початкової школи……………………………………………………


16


Богданов І. Т. Факультативна фізико-технічна підготовка школярів……...

24


Буянов П. Г. Особливості формування функціональної графічної грамотності у майбутніх учителів технології..…………………………...


31


Величко О. М. Проблема толерантності у сфері міжетнічних стосунків..……..

36


Вєнцева Н. О. Особливості засвоєння історичних понять учнями 7-х класів..

42


Віндюк А. В. Педагогічні технології професійної підготовки майбутніх фахівців готельно-курортної справи………………………………..…..


46


Волкова І. В. Психолого-педагогічні та методичні передумови набуття мовних компетентностей молодшими підлітками..……


53


Воскобойнікова Г. Л. Інноваційно орієнтовані технології і методики навчання здорового способу життя в системі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи……………………………………….



58


Гах Р. В. Фізичне виховання у Польщі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)….

62


Гладуш В. А. Післядипломна освіта дефектологів на базі обласних лікарсько-педагогічних кабінетів…………………..………………..


70


Дойнова О. Р. Формування соціокультурної компетенції учнів у процесі навчання аудіювання на уроках німецької мови.………


77


Дятлова О. М. Психолого-педагогічні особливості засвоєння суспільствознавчих знань………………………………………………...


83


Жосан О. Е. Шкільний підручник як засіб розвитку здібностей учня

88


Зайцева Л. І. Запитання як показник розумової активності дитини..

93


Єлагіна Н. І. Розвиток творчих здібностей особистості в навчально-виховному процесі………………………………………………………...


99


Єрмоленко С. І. Курс “Лінгвістичний аналіз тексту” в парадигмі компетентнісного підходу………………………………………………...


104


Єфімова В. М. Підготовка майбутніх учителів природничих дисциплін до формування освітнього здоров’язбережувального середовища


111


Кара С. І. Педагогічна практика як засіб формування професійної компетентності майбутніх учителів…………………………………….


118


Кашкарьов Г. В. ЗГотовність майбутнього вчителя до право виховної роботи: поняття і структура……………………………………………….


122


Комогорова М. І. Міцність засвоєння знань школярів як дидактичний принцип навчання……………………………………..


128


Конох А. П. Професійно-педагогічна компетентність майбутніх фахівців фізичної культури і туризму……………………………….


133


Кравченко Н. В., Кравченко Д. В. Інтернет-технології як інструмент розвитку творчого потенціалу інженера-педагога………………………..


138


Кушик М. Л. Студенти-медики в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ ст………………………………………………………….


142


Лазаренко А. С. Особливості творчого підходу до розв’язування фізичних задач………………………………………………………………………….


149


Луців С. І. Драма в педагогічній теорії (понятійно-термінологічний апарат)..

154


Мирошниченко В. О. Методичні засади запровадження проектної технології у процес навчання історії…………………………………….


160


Михайлець Г. А. Навчання комунікативного читання на уроках німецької мови

165


Мішечкіна М. Є. Вплив суспільного закладу на виховання в дітей впевненості в собі…………………………………..……………………


170


Нищета В. А. Риторична компетентність учнів загальноосвітніх шкіл у контексті комунікативної спрямованості мовної освіти………….……….


176


Осіпов В. М. Педагогічні засоби відновлення фізичної працездатності спортсменок-баскетболісток у процесі навчально-тренувальних занять…..


181


Панасюк Н. Л. Критерії, показники та рівні сформованості економічних знань у студентів вищих технічних навчальних закладів…………….


186


Пелагейченко М. Л., Григоряк О. В. Феномен проектної культури вчителя

193


Платаш Л. Б. Екстраполяція педагогічних ідей Омеляна Поповича…...

198


Пудова С. С. Професійна культура викладача як чинник підвищення професійної культури майбутніх лікарів………………………………..….


208


Рябовол Л. Т. Навчання правознавства учнів основної і старшої школи на засадах системного підходу..……………………………


213


Сердюк Т. І. Історико-побутовий танець у системі фахової підготовки майбутніх учителів хореографії……………………..…………………….


220


Скрипіцин М. В., Харіх О. Д. Застосування харківських моделей під час вивчення комп’ютерних мереж..…………………………………….


227


Соколова І. В., Воєвутко Н. Ю. Професійна адаптація новопризначеного вчителя: досвід реалізації освітніх програм у Республіці Кіпр…..………


232


Сосницька Н. Л. Формування змісту шкільної фізичної освіти в Україні (кінець ХІХ ст. – перша половина ХХ ст.)……...…………….


240


Сторонська О. С. Теоретичне осмислення та оцінка педагогічної системи М. Монтессорі……………………………………………….


247


Терно С. О. Наукові підходи до розвитку критичного мислення в зарубіжній педагогіці……………………………………………………….


252


Тимощук Г. В. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на освітнє середовище навчальних закладів…………………...……….


260

Ткачова Н. П. Формування інтегративної спрямованості майбутніх учителів музики під час педагогічної практики……………………….


265


Уліщенко В. В. Філософські засади інтерсуб’єктного навчання української літератури…………………………………………………………………….


272



Федчишин Н. О. Педагогічні інновації кінця ХІХ – початку ХХ ст.: вітчизняний досвід (на прикладі гербартіанства)……………………….



278


Халабузар О. А. Педагогічна культура як інтегративний компонент професійної підготовки майбутнього вчителя…………………………


284


Хоменко В. Г., Коваленко О. С. Адаптивний комбінований метод навчання комп’ютерних технологій управління проектами майбутніх інженерів-педагогів…………………………..…………………………….



291


Чемоніна Л. В. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до забезпечення безперервної освіти учнів ЗНЗ..………………………….


297


Чорна Т. В. Гіподинамія – головний чинник послаблення організму учнівської та студентської молоді…………………………………...…….


301


Чулкова Л. О. Інновації в педагогіці шкіл Німеччини…………………….

306


Шаповалова Т. Г. Еколого-валеологічний аспект формування здорового способу життя майбутніх соціальних педагогів………………………….


309


Штефан Л. В., Лисенко С. А. Використання кейс-методу у професійній підготовці інженерів-педагогів…………………………………………….


315


Юник Д. Г. Саморегуляція процесу виконавської діяльності музикантів-інструменталістів………………………………………………………………


323


Юник Т. І. Запам’ятовування музичного матеріалу як основа формування виконавської майстерності інструменталістів…...…...


329


РЕЗЮМЕ……………………………………………………………………..

334


РЕЗЮМЕ……………………………………………………………………..

341


SUMMARY……………………………………………………………………

350

Вимоги до написання статей…………………………………………

358



УДК 372.851.2

В. В. Ачкан,

кандидат педагогічних, доцент,



О. В. Ніколаєва,

магістрант

(Бердянський державний

педагогічний університет)


ВИКОРИСТАННЯ ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПОХІДНОЇ У КУРСІ АЛГЕБРИ ТА ПОЧАТКІВ АНАЛІЗУ В КЛАСАХ РІЗНИХ ПРОФІЛІВ
Постановка проблеми. Сучасна школа поступово переорієнтовується на визнання особистості дитини найвищою цінністю; спрямування вчителя на гуманні, демократичні принципи спільної з учнем життєдіяльності, виховання особистості, здатної до постійного оновлення та підвищення рівня власних знань, вміння застосовувати їх у змінених умовах, готової творчо підходити до вирішення виникаючих проблем. Тому теза “математику треба вчити так, щоб вміти її застосовувати”, яку висловлювали відомі математики і педагоги, зокрема В. Арнольд [1], є актуальною для вітчизняної школи. Про це свідчать і результати міжнародних порівняльних досліджень (РІSA [3], ТIMSS [10] та ін.), які проводяться в останні десятиріччя. Вони показали, що українські школярі краще, ніж учні багатьох країн світу, виконують завдання репродуктивного характеру, які відображають оволодіння предметними знаннями й уміннями. Проте їхні результати нижчі під час виконання завдань на застосування знань у практичних, життєвих ситуаціях, зміст яких подано в незвичній, нестандартній формі; в яких потрібно провести аналіз даних або їх інтерпретацію, сформулювати висновки. Тому посилення прикладної спрямованості навчання математики, особливо у старшій школі, яка є зв’язуючою ланкою між середньою та вищою освітою, є актуальною та важливою проблемою.

Одним з основних розділів шкільного курсу алгебри і початків аналізу є розділ “Похідна та її застосування”. Він є складовою частиною змістової лінії функція і має розгалужену систему внутрішньо-предметних (з іншими лініями курсу) та міжпредметних зв’язків. До того ж цей розділ отримує своє логічне продовження у курсі математики у ВНЗ. Прикладні задачі, пов’язані із знаходженням похідної, майже відсутні у підручниках для старшої школи (переважно в підручниках наводяться лише фізичні задачі, що розв’язуються за допомогою похідної). Зважаючи на важливу роль прикладних задач у посиленні мотивації вивчення похідної, формуванні в учнів здатностей застосування знань у практичних, життєвих ситуаціях, актуальною є проблема удосконалення методики вивчення розділу “Похідна та її застосування” шляхом посилення прикладної спрямованості навчання.

Аналіз досліджень і публікацій. У методиці навчання математики існують різні тлумачення поняття “прикладна спрямованість”. Ю. Калягін і В. Пікан розрізняють поняття “прикладна” і “практична” спрямованість [4]. На їхню думку, “прикладна спрямованість навчання математики – це орієнтація змісту і методів навчання на застосування математики в техніці й суміжних науках; у професійній діяльності; в народному господарстві та побуті” [4, с. 12]. Практична спрямованість навчання математики – “це спрямованість змісту і методів навчання на розв’язування задач і вправ, на формування у школярів навичок самостійної діяльності математичного характеру” [4, с. 12].

Дещо інакше розуміємо прикладну спрямованість за В. Даллінгером [2]. Він вважає, що “прикладна спрямованість математичних знань повинна означати як їх практичне застосування, так і їх теоретичне значення в самій математиці. Лише в цьому випадку буде виховуватися в учнів справжня повага до сили наукових знань”. Прикладна спрямованість навчання математики найбільше реалізується під час розв’язування прикладних задач. Під прикладною задачею в “школі здебільшого розуміють задачу, яка виникла поза курсом математики і розв’язується математичними методами і способами, які вивчаються в шкільному курсі” [8, с. 7].

Значну роль прикладних задач у навчанні математики, зокрема в навчанні алгебри та початків аналізу, розкрито в працях Л. Соколенко [8], О. Cухорукової [9], В. Швеця [8] та ін. Розглядаючи питання використання прикладних задач, не можна не згадати про дослідження з методики навчання математики (зокрема [6]), у яких висвітлено питання необхідності включення до шкільного курсу математики понять “модель” та “моделювання”; доведено необхідність навчання учнів математичному моделюванню; розроблено загальну методичну схему навчання побудові математичних моделей; зазначено, що відображення в шкільному курсі елементів математичного моделювання сприяє розв’язуванню низки важливих педагогічних завдань: посиленню прикладної спрямованості; формуванню елементів математичної і загальної культури; засвоєнню міжпредметних зв’язків та ін. У цих дослідженнях серед іншого обґрунтовано, що навчати учнів побудові математичних моделей доцільно під час розв’язування прикладних задач. Однак, питання посилення прикладної спрямованості навчання у процесі вивчення похідної у класах різних напрямів профілізації потребує додаткового дослідження. Прикладні задачі, під час розв’язування яких використовується похідна, можна знайти у підручниках і посібниках з економіки, біофізики, біохімії, та деяких інших спеціальних дисциплін ([5; 7]).

Мета статті. Розглянути один із шляхів удосконалення методики вивчення похідної у старшій школі, а саме посилення прикладної спрямованості навчання за допомогою використання у навчальному процесі прикладних задач. Підготувати добірку прикладних задач, для класів декількох напрямів профілізації.

У процесі розв’язування прикладних задач здійснюється навчання учнів елементам математичного моделювання, адже найбільш відповідальним і складним етапом розв’язування прикладної задачі є побудова її математичної моделі. Реалізація цього етапу вимагає від учнів багатьох умінь: виділяти істотні фактори, що визначають досліджуване явище (процес); вибирати математичний апарат для побудови моделі; з’ясовувати фактори, що викликають похибку під час побудови моделі. Прикладні задачі можна умовно поділити на такі, у яких математична модель міститься в умові задачі та такі, розв’язання яких передбачає побудову математичної моделі. Розв’язування неформалізованих прикладних задач складається з наступних етапів: 1) постановка задачі; 2) переклад умов задачі на мову математики; 3) складання математичної моделі задачі; 4) пошук плану розв’язування задачі всередині моделі; 5) здійснення плану, перевірка і дослідження знайденого розв’язку в середині моделі; 6) інтерпретація отриманого результату; 7) обговорення (аналіз) знайденого способу розв’язування з метою з’ясування його раціональності, можливості розв’язування задачі іншим методом чи способом.

Дидактичні цілі, що досягаються в процесі розв’язку прикладних задач під час вивчення похідної у курсі алгебри та початків аналізу – це: 1) підготовка до вивчення похідної, зокрема, шляхом забезпечення мотивації навчання; створення проблемної ситуації; 2) закріплення тільки-но набутих теоретичних знань та формування в учнів відповідних математичних компетентностей; 3) аналіз набуття учнями математичних компетентностей з розділу “Похідна та її застосування”. Окрім того, прикладні задачі повинні давати можливість учням поряд із набуттям математичних компетентностей засвоювати факти суміжних предметів, тобто бути засобом здійснення міжпредметних зв’язків, формування ключових компетентностей.

Через прикладні задачі можна привести учнів до самостійного формування поняття похідної. Наприклад, учням класів економічного профілю доцільно запропонувати відповісти на наступні питання. У якому напрямі зміниться доход держави за умови збільшення податків або введення імпортних мит? Збільшиться або зменшиться прибуток фірми за умови підвищення ціни на її продукцію? У якій пропорції додаткове обладнання може замінити скорочених працівників? Для роз’язування подібних завдань використовуються методи диференціального числення.

Розглянемо задачу про продуктивність праці. Нехай функція відображає кількість виробленої продукції за час
Каталог: sites -> bdpu.org -> files -> konferencii -> pedagogika
pedagogika -> Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Бердянськ 2008 (06)
pedagogika -> Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
pedagogika -> Педагогічні науки) №4 Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Педагогічні науки) №1 Бердянськ 2011 (06)
pedagogika -> Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Бердянськ 2009 (06)
pedagogika -> Бердянськ 2009 (06)
pedagogika -> Педагогічні науки) №4 Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5 з-41

Скачати 12.71 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   70




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка