Педагогічні науки) №4 Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5 з-41



Скачати 15.71 Mb.
Сторінка1/90
Дата конвертації20.03.2017
Розмір15.71 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   90

Бердянський державний педагогічний університет


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Бердянський державний педагогічний університет


ЗБІРНИК
наукових праць

Бердянського державного педагогічного університету

(Педагогічні науки)
4


Бердянськ

2012


УДК 37.01(06)

ББК 74я5

З-41
РЕЦЕНЗЕНТИ:

Касперський Анатолій Володимирович – д.пед.н., проф.;

Павлютенков Євген Михайлович – д.пед.н., проф.
Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол № 7 від 11.12.2012 р.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової роботи, зав. каф. технічних дисциплін Бердянського державного педагогічного університету (головний редактор); Баханов Костянтин Олексійович – д.пед.н., проф. каф. педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Бердянського державного педагогічного університету; Гусєв Віктор Іванович – д.пед.н., проф. каф. професійної педагогіки та методики професійного навчання Бердянського державного педагогічного університету; Коваль Людмила Вікторівна – д.пед.н., проф., зав. каф. початкової освіти, директор Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету; Котляр Володимир Пилипович – к.пед.н., проф., зав. каф. дошкільної освіти Бердянського державного педагогічного університету; Крижко Василь Васильович – к.пед.н., проф., зав. каф. педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Бердянського державного педагогічного університету; Сосницька Наталя Леонідівна – д.пед.н., проф., зав. каф. методики викладання фізико-математичних та інформаційних технологій у навчанні Бердянського державного педагогічного університету; Чулкова Людмила Опанасівна – д.пед.н., проф. кафедри іноземних мов Бердянського державного педагогічного університету.



ЗЗ-41

Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ : БДПУ, 2012. – № 4. – 366 с.

Збірник включено до переліку наукових видань за дозволом ВАК України

(Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 5. – С. 7).
У збірнику друкуються результати педагогічних досліджень науковців Бердянського державного педагогічного університету та інших вищих навчальних закладів України. У публікаціях подано нові погляди на актуальні проблеми теорії та історії педагогіки, часткових методик.
© Бердянський державний

педагогічний університет




ЗМІСТ


Ачкан В.В. Використання прикладних задач у процесі вивчення інтеграла у курсі алгебри та початків аналізу в класах різних профілів..


6

Базима Н. В. Проблема мовленнєвої активності в дітей з аутистичними порушеннями…………………………………………………


14

Барбашова І. А. Ґенеза проблеми сенсорного розвитку молодших школярів на межі ХХ–ХХІ століть……………………………………………


19

Безлюдний О. І. Психолого-педагогічні програми роботи з батьками у США…………………………………………………………………………….


26

Бєлова Ю. Ю. Модель професійної компетентності майбутнього інженера машинобудівної галузі…………………………………………….


33

Борова Т. А. Моніторинг якості викладання іноземної мови у вищому навчальному закладі…………………………………………………………..


38

Вереітіна І. А. Активні форми навчання в аспекті медіадидактики…

44

Вєнцева Н. О. Особливості впровадження нових форм та методів підготовки вчителів історії в педагогічних вишах України в 1917–1920-х роках…………………………………………………………………….



49

Гедзик А. М. Особливості формування наукових понять у процесі фахової підготовки майбутніх учителів креслення………………………


55

Дмитрієв В. Ю. Управління якістю маркетингової діяльності ВНЗ….

61

Драч І. І. Соціально-психологічні функції компетентнісно орієнтованого управління професійною підготовкою майбутніх викладачів ВНЗ………………………………………………………………..



66

Ємельянова О. Ю. Музичне мистецтво як засіб розвитку творчої уяви майбутніх учителів хореографії………………………………………


72

Загороднова В. Ф. Технологічне забезпечення процесу реалізації крос-культурного навчання учнів-білінгвів української мови в умовах міжетнічної комунікації………………………………………………………..



77

Загребельна О. О. Науково-практичний семінар як одна з форм підготовки вчителів до роботи класним керівником……………………..


85

Загребельний С. Л. Використання відеороликів у навчальному процесі вищої школи………………………………………………………….


91

Іванова Л. І. Структура готовності майбутніх учителів фізичної культури до роботи з учнями з відхиленнями у стані здоров’я………...


97

Ільченко О. Ю. Гендерний підхід як прогресивний напрям теоретичного пізнання та інтерпретації педагогічної дійсності………..


101

Кава А. А. Аспекти гуманітаризації освіти в педагогічній спадщині В. І. Харцієва……………………………………………………………………


111

Качур А. М. Українська мова як категорія теорії виховання та дидактики початкової школи…………………………………………………


115

Козинець О. В. Психолого-педагогічний феномен заїкання у дітей та підлітків………………………………………………………………………….


121

Койчева Т. І. Фактори ефективності науково-дослідної діяльності викладачів педагогічного університету……………………………………


129

Коноваленко Т. В. Склад експресивно-комунікативних умінь майбутнього перекладача……………………………………………………


136

Копусь О. А. Технологія лінгводидактичної підготовки майбутніх магістрів-філологів засобами дистанційного навчання…………………


141

Коржова М. М. Розробка моделей методів розв’язання задач проектування баз даних на основі ітераційних зв’язків…………………


148

Котляр В. П. Дитяча художня творчість: сутність і умови формування…………………………………………………………………….


152

Кучеренко І. А. Основна організаційна форма навчання та її модифіковані форми…………………………………………………………..


157

Лисак Л. Д. Теоретичні основи формування професійної компетентності кулінарів на засадах етнокультурних традицій……….


163

Лисенко С. А., Ромах В. І. Гендерний підхід у педагогічній підготовці майбутніх інженерів-педагогів……………………………………………….


168

Лиходєєва Г. В., Пастирєва К. Ю. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні самостійною роботою студентів при вивченні вищої математики………………………………...



175

Лупаренко С. Є. Ідея організації дитинства в Радянській Україні в 1920-1940-х рр. ………………………………………………………………..


182

Маякова І. В. Етнопсихологічні особливості картини світу дітей молодшого шкільного віку……………………………………………………


187

Межуєв В. І., Гернандез А. Застосування задачного підходу для проектування комп’ютерних засобів навчання……………………………


195

Мирошниченко В. О. Шляхи формування логічної компетентності під час навчання історії……………………………………………………….


202

Набока О. Г. Критеріальна оцінка ефективності застосування професійно-орієнтованих технологій навчання у фаховій підготовці майбутніх економістів…………………………………………………………



207

Назаренко Н. В. Специфіка викладання інформатики студентам-екологам…………………………………………………………………………


213

Нищета В. А. Риторичні уміння як складова результативної бази шкільної мовної освіти………………………………………………………..


218

Павленко М. П. Сучасні науково-педагогічні підходи до організації та змісту дослідницької діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі курсового проектування……………………...



226

Поляновська О. Р. Гуманна педагогіка як засіб організації особистісно орієнтованого виховання студентів педагогічних навчальних закладів…………………………………………………………..



231

Попович Н. М. Зміст професійної підготовки майбутнього вчителя музики……………………………………………………………………………


236

Савченко Р. А. Змістовий компонент формування музично-педагогічної компетентності майбутніх вихователів та музкерівників ДНЗ………………………………………………………………………………



241

Сердюк Т. І. Використання творчої спадщини видатних балетмейстерів художніх колективів України у фаховій підготовці студентів-хореографів………………………………………………………..



246

Соколова І. В. Аксіологічні домінанти професійної підготовки майбутнього вчителя………………………………………………………….


251

Старокожко О. М. Педагогічна технологія формування готовності майбутніх учителів до вдосконалення професійного рівня…………….


260

Стоянов В. А. Професійна підготовка вчителів фізичної культури в умовах модернізації вищої освіти…………………………………………..


265

Тихонська Н. І. Вимоги до “мовних” знань і вмінь учнів у шкільному курсі фізики……………………………………………………………………..


270

Ткачук С. І. Проблеми формування технологічної культури учнів у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах………………………..


277

Третяк О. В. Взаємозв’язок показників фізичного розвитку, функціонального стану та фізичної підготовленості студенток Бердянського державного педагогічного університету………………….



283

Федчиняк А. О. Особливості формування аксіологічної компетентності в шкільній історичній освіті……………………………….


288

Чернюк С. В. Взаємодія дитячих організацій та органів учнівського самоврядування в загальноосвітній школі………………………………..


294

Шевченко А. І. Наукові дослідження в структурі підготовки магістрів спеціальності “Управління навчальним закладом”……………………...


299

Школа О. В. Фундаментальна підготовка майбутнього вчителя фізики в умовах сучасної парадигми освіти………………………………


303

Юй Фей. Проблема готовності майбутнього вчителя музики до педагогічної практики………………………………………………………….


309

Яблочніков С. Л. Тлумачення поняття “формування знань” у межах системно-кібернетичного підходу…………………………………………..


314

Ярова О. Б. Початкова школа Швеції: досвід реформування та тенденції розвитку……………………………………………………………..


320

Ярош Н. В. Розвиток теоретико-методологічних та організаційних засад суспільствознавчої освіти школярів (кінець 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.)……….


326

РЕЗЮМЕ………………………………………………………………….….....

332

РЕЗЮМЕ………………………………………………………………………...

342

SUMMARY…………………………………………………………………........

353

Вимоги до написання статей……………………………………...........

363


УДК 372.851.2

В. В. Ачкан,

кандидат педагогічних, доцент

(Бердянський державний педагогічний університет)
ВИКОРИСТАННЯ ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНТЕГРАЛУ У КУРСІ АЛГЕБРИ ТА ПОЧАТКІВ АНАЛІЗУ В КЛАСАХ РІЗНИХ ПРОФІЛІВ
Постановка проблеми. Сучасна школа поступово переорієнтовується на визнання особистості дитини найвищою цінністю; спрямування вчителя на гуманні, демократичні принципи спільної з учнем життєдіяльності, виховання особистості, здатної до постійного оновлення та підвищення рівня власних знань, уміння застосовувати їх у змінених умовах, готової творчо підходити до вирішення нових проблем. Тому теза “математику треба вчити так, щоб вміти її застосовувати”, яку висловлювали відомі математики і педагоги, зокрема В. Арнольд [1], є актуальною для вітчизняної школи. Про це свідчать і результати міжнародних порівняльних досліджень (РІSA [2], ТIMSS [8] та ін.), які проводяться в останні десятиріччя. Вони показали, що українські школярі краще, ніж учні багатьох країн світу, виконують завдання репродуктивного характеру, які відображають оволодіння предметними знаннями та вміннями. Але їхні результати нижчі при виконанні завдань на застосування знань у практичних, життєвих ситуаціях, зміст яких подано в незвичній, нестандартній формі; в яких потрібно провести аналіз даних або їх інтерпретацію, сформулювати висновки. Тому посилення прикладної спрямованості навчання математики, особливо у старшій школі, яка є зв’язуючою ланкою між середньою та вищою освітою, є актуальною та важливою проблемою.

Одним з основних розділів шкільного курсу алгебри і початків аналізу є розділ “Інтеграл та його застосування”. Він є складовою змістової лінії функція і має розгалужену систему внутріпредметних (з іншими лініями курсу) та міжпредметних зв’язків. До того ж цей розділ отримує своє логічне продовження у курсі математики у ВНЗ. Прикладних задач, пов’язаних із знаходженням інтеграла, майже немає у підручниках для старшої школи (переважно в підручниках наводяться лише фізичні задачі, що розв’язуються за допомогою інтеграла). Зважаючи на важливу роль прикладних задач у посиленні мотивації вивчення інтеграла, формуванні в учнів здатностей застосування знань у практичних, життєвих ситуаціях, актуальною є проблема вдосконалення методики вивчення розділу “Інтеграл та його застосування” шляхом посилення прикладної спрямованості навчання.

Аналіз досліджень і публікацій. Прикладна спрямованість навчання математики найбільше реалізується при розв’язуванні прикладних задач. Під прикладною задачею в “школі здебільшого розуміють задачу, яка виникла поза курсом математики і розв’язується математичними методами і способами, які вивчаються в шкільному курсі” [6, с. 7].

Значну роль прикладних задач у навчанні математики, зокрема в навчанні алгебри та початків аналізу, розкрито в працях Л. Соколенко [6], О. Cухорукової [7], В. Швеця [6] та ін. Розглядаючи питання використання прикладних задач, не можна не згадати про дослідження з методики навчання математики (зокрема [4]), у яких висвітлені питання необхідності включення до шкільного курсу математики понять “модель” та “моделювання”; доведено необхідність навчання учнів математичному моделюванню; розроблена загальна методична схема навчання побудові математичних моделей; зазначено, що відображення в шкільному курсі елементів математичного моделювання сприяє розв’язуванню низки важливих педагогічних завдань: посиленню прикладної спрямованості; формуванню елементів математичної і загальної культури; засвоєнню міжпредметних зв’язків та ін. У цих дослідженнях серед іншого обґрунтовано, що навчати школярів побудові математичних моделей доцільно при розв’язуванні прикладних задач. Однак, питання посилення прикладної спрямованості у процесі вивчення інтеграла в класах різних напрямів профілізації потребує додаткового дослідження.

Прикладні задачі, при розв’язуванні яких використовується інтеграл, можна знайти в підручниках та посібниках з економіки, біофізики біохімії, та деяких інших спеціальних дисциплін (наприклад, [3], [5]).

Мета статті – розглянути один із шляхів удосконалення методики вивчення інтеграла в старшій школі, а саме посилення прикладної спрямованості навчання за допомогою використання у навчальному процесі прикладних задач, запропонувати прикладні задачі для класів декількох напрямів профілізації.

Виклад основного матеріалу. У процесі розв’язування прикладних задач здійснюється навчання учнів елементам математичного моделювання, адже найбільш відповідальним і складним етапом розв’язування прикладної задачі є побудова її математичної моделі. Реалізація цього етапу вимагає від учнів багатьох умінь: виділяти істотні фактори, що визначають досліджуване явище (процес); вибирати математичний апарат для побудови моделі; виділяти фактори, що викликають похибку при її побудові. Прикладні задачі можна умовно розділити на такі, у яких математична модель міститься в умові задачі, та такі, розв’язання яких передбачає побудову математичної моделі. Розв’язування неформалізованих прикладних задач складається з таких етапів: 1) постановка задачі; 2) переклад умов задачі на мову математики; 3) складання математичної моделі задачі; 4) пошук плану розв’язування задачі в середині моделі; 5) здійснення плану, перевірка і дослідження знайденого розв’язку в середині моделі; 6) інтерпретація отриманого результату; 7) обговорення (аналіз) знайденого способу розв’язування з метою з’ясування його раціональності, можливості розв’язування задачі іншим методом чи способом.

Дидактичні цілі, що досягаються в процесі розв’язку прикладних задач під час вивчення інтеграла в курсі алгебри та початків аналізу, – це:

1) підготовка до вивчення інтегралу, зокрема, шляхом забезпечення мотивації навчання; створення проблемної ситуації;

2) закріплення тільки набутих теоретичних знань та формування в учнів відповідних математичних компетентностей;

3) аналіз набуття учнями математичних компетентностей з розділу “Інтеграл та його застосування”.

Окрім того, прикладні задачі повинні давати можливість учням поряд із набуттям математичних компетентностей засвоювати факти суміжних предметів, тобто бути засобом здійснення міжпредметних зв’язків, формування ключових компетентностей.



Наведемо добірку прикладних задач, розв’язування яких сприятиме усвідомленню учнями ролі інтеграла функції у процесі математичного моделювання певних реальних явищ і процесів. Ці задачі умовно розподілені між трьома напрямами профілізації (природничо-математичним, технологічним та суспільно-гуманітарним), учні яких обрали для себе в майбутньому ті напрями діяльності, в котрих математика або є основою майбутньої професійної діяльності, або відіграє роль апарату, специфічного засобу для вивчення і аналізу закономірностей у певній сфері діяльності. Залежно від дидактичних цілей, що ставляться вчителем, та часу, який відводиться на вивчення інтеграла в класах різних напрямів профілізації, прикладні задачі можна використовувати на різних етапах уроку, наприклад, при введенні нових понять, а також у самостійній роботі учнів.

Природничо-математичний напрям

Задача 1. Знайти роботу, яку необхідно затратити, щоб викачати через край рідину з вертикального циліндричного резервуара висоти м і радіусом основи м (рис. 1).



Каталог: sites -> bdpu.org -> files -> konferencii -> pedagogika
pedagogika -> Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Бердянськ 2008 (06)
pedagogika -> Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
pedagogika -> Педагогічні науки) №4 Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Педагогічні науки) №1 Бердянськ 2011 (06)
pedagogika -> Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Бердянськ 2009 (06)
pedagogika -> Педагогічні науки) №2 Бердянськ 2011 (06)
pedagogika -> Бердянськ 2009 (06)

Скачати 15.71 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   90




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка