УДК 330.341.1 Гаркуша С.В.
МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ОЦІНЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Анотація. У роботі досліджено поняття інноваційного потенціалу підприємства, розглянуто його сутність та складові, а також проаналізовано методичні рекомендацій з оцінювання інноваційного потенціалу підприємства.
Summary. The work deals with the problem of the innovation potential of organization. There had beed characterized the innovation potential and the main ways of its estimation.
Постановка проблеми. Головним чинником ефективної діяльності підприємства й забезпечення належного місця на вітчизняних та світових товарних ринках є ефективне використання інновацій. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває розгляд комплексу питань щодо інноваційної діяльності підприємств і, зокрема, інноваційного потенціалу [2, 100]. Еволюція різноманітних підходів вчених та економістів до визначення поняття “інноваційний потенціал” пройшла значний етап розвитку, оскільки дослідження економічної сутності та класифікації інноваційного потенціалу, особливості інноваційної діяльності та її ролі в економічній системі висвітлено у публікаціях відомих вітчизняних та іноземних вчених економістів: Є.М. Сафонова, С.М. Ілляшенка, І.Т. Балабанова, Д.І. Кокуріна, С.В. Онишка, П.М. Завліна, Л.С. Мартюшевої, В.А. Калишенка, О.І. Олексюка. Відсутність єдності у поглядах сучасних авторів щодо тлумачення поняття “інноваційний потенціал”, методики оцінки свідчить про доцільність продовження вивчення даного питання [6, 173].
Метою дослідження є аналіз методичних підходів до оцінювання інноваційного потенціалу підприємств; мети, показників оцінювання; можливостей використання запропонованих методик в практичній діяльності.
Виклад основного матеріалу. В економічній літературі існують різні підходи до тлумачення поняття інноваційний потенціал. Одні автори роблять наголос на наявності ресурсів, інші на можливості їх використання. Зважаючи на різноманітні підходи авторів щодо сутності інноваційного потенціалу, погоджуємось із Родіоновою І.В., і тому даний термін визначено таким чином: інноваційний потенціал – це сукупність явних та прихованих можливостей підприємства забезпечити реалізацію та отримання інновацій за допомогою залучення матеріальних, фінансових, науково-технічних, інформаційних ресурсів, які на основі накопиченого досвіду про результати науково-технічних робіт, винаходів, проектно-конструкторських розробок, зразків нової техніки та продукції призводять до зміцнення фінансового результату підприємства та завоювання ним конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. [4, 15].
Розглянувши, різні підходи до структури інноваційного потенціалу, слід зазначити, що більшість авторів розглядають інноваційний потенціал як сукупність ресурсів, тому, розкриваючи питання структури інноваційного потенціалу, перераховують ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності. Щодо структури інноваційного потенціалу, то підтримуємо думку, що інноваційний потенціал складає ядро загального підприємницького потенціалу підприємства, органічно входячи до його складових й визначає реальну потенційну можливість підприємства щодо здійснення інноваційного розвитку. З одного боку інноваційний потенціал входить до складу кожного потенціалу підприємства, з іншого боку, кожна зі складових потенціалу підприємства забезпечує його інноваційну складову.
Для адекватної оцінки поточної ситуації та вибору перспективного вектора інноваційного розвитку на підприємстві необхідно проведення систематичної та своєчасної оцінки наявного інноваційного потенціалу.
Об'єктивність оцінки рівня ІПП може бути забезпечена лише при правильному виборі системи показників. Проаналізувавши різні джерела, на нашу думку, найбільш доречно загальну оцінку рівня ІПП здійснювати за такими трьома складовими: потенціальною складовою, яка засвідчує рівень загального потенціалу підприємства, тобто представляє собою джерело життєвої сили; інноваційною складовою, яка є похідною від загального потенціалу підприємства та входять до складу кожного елементу; управлінсько-комунікаційною складовою, що відображається в готовності та здатності ефективного управління елементами потенціалу підприємства та інноваційними складовими і враховує зв’язки, які викають між елементами усередині системи та зв’язки окремих елементів із зовнішнім середовищем, що із закономірною необхідністю визначає інтеграційні якості цієї системи [3, 143].
Проаналізувавши різні джерела з даної проблематики, на нашу думку, модель, за допомогою якої можна визначити комплексно інтегральний показник рівня інноваційного потенціалу підприємства відносно реалізації виробничого інноваційного проекту (розроблена Родзіловим І.В.) представлено в формулі (1):
де Sinn(в) – інтегральний показник рівня інноваційного потенціалу підприємства відносно реалізації виробничого інноваційного проекту; Sуп – управлінсько-комунікаційний рівень інноваційного потенціалу підприємства; Sв, Sоу, Sфе, Sм, Sк, Sс, Sнт – часткова оцінка рівня відповідного інноваційного потенціалу (виробничого, організаційно-управлінського, фінансово-економічного, маркетингового, кадрового, соціального; науково-технічного потенціалу) з урахуванням інноваційних компонентів; n – кількість експертів; m – кількість інноваційних складових; k1, k2, k3, k4, k5, k6, k7 – середньоарифметичний показник коефіцієнта вагомості рівня відповідного часткового ІПП; xl – коефіцієнт вагомості кожної складової інноваційних компонентів; al – бальні оцінки елементів кожної складової інноваційних компонентів з урахуванням зовнішніх факторів впливу на них; yj – коефіцієнт вагомості кожної складової потенціалу підприємства; bj – бальні оцінки елементів кожної складової потенціалу підприємства з врахуванням зовнішніх факторів впливу; t – кількість потенціальних складових.
Для обгрунтування рівня достатності показника ІПП доцільно використати шкалу бажаності Харрингтона [5, 251].
Висновки. Використання розглянутої методології оцінювання інноваційного потенціалу підприємства дозволяє не тільки визначити міру готовності до розробки та впровадження інноваційних проектів, які віддзеркалюються у відповідних типах інновацій, а і надає можливість виявити наявні проблеми в організаційній, фінансово-економічній, виробничій, кадровій, маркетинговий, науково-технічній, соціальній чи управлінській сфері діяльності. Своєчасне виявлення та ліквідування вищезазначених проблем дозволяють підвищити загальний рівень потенціалу, створюючи стабільне підґрунтя для інноваційної діяльності підприємства.
Література:
Зінченко В.И. Принципы разработки и применения методики комплексной оценки инновационного потенциала промышленного предприятия / В.И. Зинченко, Е. П. Губин, Е. А. Монастырный, А. Б. Пушкаренко, Г. И. Тюльков // Инновации. – 2005. – №5. – С. 58-63.
Миляева Л. Г. Уточнение понятия инновационный потенциал, базирующееся на методике структурированных процедур / Л. Г. Миляева, Д. А. Белоусов // Инновации. – 2008. – №12. – С. 100-102.
Новікова І.В. Інноваційний потенціал підприємства: оцінка та фінансово-інвестиційне забезпечення розвитку: автореф. дис. канд. екон. наук : 08.06.01 / І. В. Новікова. – К., 2003. – 22 с.
Родіонова І.В. Оцінка наукових підходів у визначенні інноваційного потенціалу підприємств / І.В. Родіонова // Економіка Промисловості. – 2011. - №56(4). – С. 12 – 16.
Харригтонг Дж. Управление качеством в американских корпорациях / Дж. Харригтонг, сокр. пер. с англ. – М. : Экономика, 1990. – 273 с.
Яковлєв А.І. Економічна сутність та методичні основи визначення рівня потенціалу виробничої системи / А.І. Яковлєв, О.П. Косенко // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – №2. – С.172-178.
УДК: 330.341.1 Кульгейко О. Ю.
Поділіться з Вашими друзьями: |