Передмова



Сторінка15/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Не менш важливим реквізитом резолюції є термін вико­нання – дата наприкінці резолюції, до якої має бути вирішеним питання. Її наявність водночас є стимулом до дії у виконавця, формою контролю за виконанням документа, експертною оцін­кою ситуації з боку керівника. Мало кому з керівників ПТНЗ відомо, що в теорії мережевого планування та управління ви­користовуються ймовірнісні методи оцінки виконання робіт за спеціально розробленими для цього формулами на основі міні­мального і максимального часу виконання робіт. Безсумнівно, ніхто з керівників і не визначатиме терміни виконання за цими формулами, однак мати уявлення про це необхідно, щоб приз­начення контрольного терміну було більш реальним і врахову­вались всі чинники: наявність ресурсів у підлеглих, часу, заван­таженість іншими дорученнями тощо. Адже всі вони вплива­тимуть на якість опрацювання документа, яка, в свою чергу,залежатиме від якості смислової обробки інформації. Варто також пам’ятати про підпис, який ставиться наприкінці документа і є невід’ємною частиною резолюції. Його наявність свідчить про початок дій. Безумовно, з метою економії часу ке­рівник може доручати складання проекту резолюції заздалегідь секретареві, але за умов його компетентності в тих питаннях, про які йдеться в документі.

Зазначене вище вказує на необхідність розвитку в керів­ника виконавчої дисципліни, що й у минулому завжди було ха­рактерним для кадрової політики в системі ПТО. Найкращим вважався той керівник, який був здатний виконувати розпоряд­ження керівних органів вищих інстанцій, численні інструкції, нормативи, а також відповідав загальноприйнятим типам діло­вої поведінки. З часом стала цінуватися самостійність керів­ника. Однак дослідження цієї якості вченими – психологами, педагогами, соціологами, менеджерами засвідчило, що вона має різні прояви. Е. Коротков зазначає: «Самостійність – це хо­роша якість, але вона теж може проявлятися по-різному. Буває самостійність у виконанні і самостійність у цілеспрямованому розвитку, буває ініціативна самостійність і самостійність, об­межена певною концепцією ділової поведінки, може бути самостійність досвіду і самостійність пошуку» [93, с. 13].

Саме до пошуку відповідей на актуальні питання педаго­гічного сьогодення та виклики глобалізаційних процесів дедалі частіше доводиться вдаватися керівникам ПТНЗ. Адже тенден­ції розвитку управління в умовах трансформації ринку праці й ринку освітніх послуг зумовлюють формування дослідницьких умінь і навичок, а в теорію менеджменту входить поняття «менеджер дослідницького типу» або «креативний менеджер». Його портрет визначив Е. Коротков. Для більш зручного сприйняття виокремлених ним рис менеджера дослідницького типу ми вдалися до схематичного зображення, представленого на рис. 3.6. Варто взяти до уваги, що всі ці властивості існують лише в системі взаємодії (не кожна сама по собі і не в розрізне­ній хаотичній сукупності). Саме це, підкреслює вчений, і хара­ктеризує менеджера дослідницького типу [93, с. 13].



Як досліднику, керівникові ПТНЗ доводиться працювати з різними джерелами інформації (підготовка доповіді для засі­дання педагогічної ради, питання на нараду при директорові, виступ на конференції, зустрічі з роботодавцями, вироблення стратегії розвитку ПТНЗ, впровадження інноваційних техноло­гій управління якістю підготовки кваліфікованих робітників тощо). Тому корисно ознайомитися з класифікацією друкарсь­ких джерел інформації, наведеною Ю. Сурміним і представле­ною нами на рис. 3.7.




193






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка