Передмова


Методи аналізу первинної інформації керівником ПТНЗ



Сторінка18/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

3.9. Методи аналізу первинної інформації керівником ПТНЗ

Після обробки первинної інформації її необхідно узагаль­нити та проаналізувати. Аналітична робота здійснюється керів­ником для оцінювання й підготовки прийняття рішення, водно­час є складовою творчої діяльності та основним змістом повсякденної роботи кожного керівника. І. Кузнєцов зазначає, що «аналітична робота, як процес пізнання об’єктивної реаль­ності, здійснюється за законами діалектики, формальної логіки, з використанням загальнонаукових методів дослідження» [98]. Ним визначено зміст аналітичної роботи – приведення розріз­нених відомостей у логічно обґрунтовану систему залежностей (просторово-часових, причинно-наслідкових тощо), які дають змогу правильно оцінити всю сукупність фактів та кожного з них окремо. До засобів аналітичної роботи він зараховує зако­ни і методи мисленнєвої діяльності, а також технічні засоби, на основі і з допомогою яких здійснюється обробка фактичних даних з більш високою якістю, що дав змогу одержати від неї все, що вона може дати. Формами аналітичної роботи є органі­заційні особливості її здійснення, зумовлені цілями, засобами і результатами її проведення, що утворюють систему аналітич­ного дослідження стану і розвитку ситуації. Процес аналітичної роботи є сукупністю мисленнєвих операцій, які здійснюються у певній послідовності з використанням аналітичних засобів і уможливлюють досягнення цілей та завдань дослідження. Під технологією аналітичної роботи І. Кузнєцов пропонує розуміти одержання нового знання (вихідної інформації), що забезпечує складний процес дослідження, який має певну логічну послі­дов­ність. З його точки зору, здійснення дослідження – це сис­тема взаємопов’язаних робочих операцій, що утворюють тех­нологічний цикл відбору, групування фактів про події, явища, процеси, де кожний факт посідає своє місце і пов’язаний з по­передніми та наступними обставинами у просторово-часовій та причинно-наслідковій залежності. Узагальнення фактів, їх науково обґрунтована систематизація дає змогу правильно оці­нити як усю сукупність фактів, так і кожного з них зокрема. Для узагальнення фактів необхідно застосовувати методи ана­лізу й обробки.

Під методами аналізу розуміють «складніші процедури перетворення даних, які переплітаються з інтерпретацією, а під методами обробки – переважно рутинні, механічні процедури перетворення отриманої інформації» [195, с. 219]. Як уже зазначалося, керівникові доводиться мати справу з докумен­тальною інформацією та з інформацією з інших, літературних джерел.

Розглянемо особливості аналізу документів. Ю. Сурмін і М. Тулєнков вказують на те, що орієнтуватися в документаль­ній інформації помагає їх класифікація. Саме «від форми, в якій зафіксована інформація, залежить, з якою метою може бути ви­користаний той чи інший документ і яким методом він може бути успішно проаналізований» [193, с. 156]. Специфіка аналізу документів полягає в тому, що, по-перше, документ оперує вже готовою інформацією (в усіх інших методах інформацію керів­никові доводиться здобувати самостійно); по-друге, об’єкт дос­лідження опосередкований – ним є сам документ. Найбільшою проблемою цього методу вчені називають відсутність впевне­ності в істинності документа та інформації в ньому. Адже ціл­ком ймовірно, що в руки керівника може потрапити несправж­ній документ. Також не виключена можливість одержання ори­гіналу, який з позиції, закладеної в ньому інформації може виявитися фальшивкою внаслідок існуючої системи докумен­тальних приписок, фальсифікації звітності і статистичних ма­теріалів. Але аналіз навіть такої фальшивки при її вивченні дасть інформацію хоча б про те, чим була викликана необхід­ність фальсифікації цих документів, яких наслідків від цього очікувати.

Науковці підкреслюють, що проблема істинності доку­мен­тальної інформації зумовлена типом документа – в цілому інформація в офіційних і первинних документах більш вірогід­на, ніж в особистих і вторинних. Треба мати на увазі, що мак­симальну вірогідність мають ті документи, що піддаються спе­ціальному контролю – фінансовому, юридичному тощо. Віро­гід­ність різних фрагментів інформації в одному й тому самому документі також може бути різною. Наприклад, у документі наводиться факт проведення конференції, проте факт оцінки кількості учасників у ній краще одержати безпосередньо з лис­тів реєстрації (якщо в цьому є необхідність). Тобто повідом­лення про реальні події більш вірогідні, ніж повідомлення, в яких здійснено їх оцінювання, а тому останні потребують сер­йозної перевірки.
Практичні поради

Для вірогідності одержаної інформації необхідно дотримуватися таких правил:

  • переконатися в істинності документа;

  • знайти інший документ, що підтверджує той, який розглядається;

  • чітко визначити мету документа, його смисл і зуміти прочитати його мову;

  • використати документальний метод у сукупності з іншими методами збору та аналізу інформації [193, с. 157, 158].

На практиці найбільш поширеними методами аналізу документів є:традиційний, який ще називають класичним (якіс­ним) та формалізований (кількісний), його ж називають кон­тент-аналіз (у перекладі з англійської – «аналіз змісту»). У соці­ології зазначено, що ці методи не виключають, а навпаки допов­нюють один одного, оскільки підпорядковані одній меті – одержати надійну та вірогідну інформацію.

З метою визначення особливостей традиційного методу аналізу документів доречно, на наш погляд, звернутися до уже згаданих наукових праць Ю. Сурміна і М. Тулєнкова. Під тради­ційним, класичним, якісним аналізом документів вони пропонують розуміти «розумові операції, спрямовані на інтег­рацію відомостей, що висвітлені в документі з певної точки зору дослідника в кожному конкретному випадку. Фактично це глибинна інтерпретація змісту документа, його тлумачення» [193, с. 158]. Тобто в основі традиційного аналізу документів лежить механізм розуміння тексту, що дає змогу керівникові ПТНЗ усвідомити глибину явищ, висвітлених у документі; виявити логічні зв’язки й суперечності між ними; оцінити ці явища і факти з певних позицій: моральних, політичних, есте­тичних тощо. Отже, цей вид аналізу документальної інформа­ції, спрямований на повне і всеосяжне виявлення змістової сто­рони тексту.


Проте традиційний метод аналізу не без недоліків: він має суб’єктивний характер – навіть при найупередженішому розгляді і вивченні інформації, що міститься в документі, ке­рівник не може уникнути суб’єктивізму під час її інтерпрета­ції.

Керівнику на замітку

У традиційному аналізі документів розрізняють зовнішній (вивчення «історичного контексту» документа і обставин, що викликали його появу) і внутрішній (дослідження змісту доку­мента; виявлення різниці між фактичним і літературним зміс­том; установлення рівня компетентності автора; виявлення його особистого ставлення до фактів, що описані в документі; систематизація та інтерпретація відомостей, які містяться в документі) аналізи.



При використанні традиційного методу аналізу вчені-соціологи радять користуватися вже перевіреною практикою послідовністю дій (алгоритмом), представленою нами на рис. 3.8.



Рис. 3.8. Алгоритм здійснення традиційного аналізу документної інформації

Крім зовнішнього та внутрішнього аналізу, використову­ється низка спеціальних методів традиційного аналізу докумен­тів, яку ми вважали доречним відобразити в таб. 3.1. Викорис­товуючи зазначені в даній таблиці спеціальні методи традицій­ного аналізу документів, Ю. Сурмін і М. Тулєнков пропонують здійснити процедуру надання відповідей на запитання: що являє собою документ (його вид, форма)? Який його контекст? Хто автор? З якою метою створений документ? Яка надійність документа? Яка вірогідність зафіксованих у ньому даних? Який суспільний вплив (резонанс) документа? Який фактичний зміст документа? Який оцінювальний зміст документа? Які висновки можна зробити відносно компетентності автора документа? [193, с. 159, 160].



Таблиця 3.1.

Спеціальні методи традиційного аналізу документальної інформації

Історичний метод
в його межах визначається надійність і вірогідність доку­мен­та, авторство, місце, час і обставини його появи

Літературний метод
використовується для виявлення автентичності тексту автора, вивчення його стилю і словника

Психологічний метод
дає змогу встановити особли­вості характеру автора, співвід­нести події, що він висвітлює, із соціальним середовищем

Соціологічний метод
дає змогу пояснити документ в його соціальному контексті

Юридичний метод
використовується у вивченні текстів судової практики

Лінгвістичний метод
застосовується до вивчення структури тексту

Враховуючи послідовність дій, процедуру надання відпо­відей при традиційному аналізі документальної інформації, вчені зробили висновок про його трудомісткість і не високий рівень об’єктивності. Однак, на наш погляд, його застосування керівниками в практиці управління ПТНЗ неминуче, а тому вимагає опанування.

Хоча формалізований метод аналізу (контент-аналіз, якіс­ний аналіз) є методом соціологічного дослідження, він широко використовується в інших областях соціального й гуманітар­ного знання – соціальній і загальній психології, кримінології, літературознавстві тощо. У педагогіці його відносять до мето­дів вивчення педагогічної документації (звітно-облікової, нор­мативної тощо). З їх вивченням практичні працівники стика­ються майже щодня. Оскільки їх їх аналіз дає змогу виявити динаміку розвитку особистості, зіставити офіційні погляди, одержати об’єктивні дані, що характеризують практику органі­зації навчально-виховного і навчально-виробничого процесів тощо. Цю інформацію, зазвичай, узагальнюють у формі наказу, довідки, інформації, доповіді, виступу-повідомлення і тощо. Оскільки вона одержується з різних документів, обґрунтову­ється на підставі теоретичних положень, то здебільшого буває досить об’ємною, що ускладнює роботу керівника (дослід­ника). Окрім цього, всі документи викладаються у різній формі, їхня мова неоднозначна, що утруднює їх порівняння (зістав­лення), аналіз та оцінку. Тому на допомогу керівникам прихо­дить досвід, інтуїція, а тепер частіше – автоматизація обробки й збереження даних документів за допомогою комп’ютерної тех­ніки і автоматизованих систем управління (АСУ).

Метод контент-аналізу (англ. content – зміст) дає змогу одержати вірогідну інформацію шляхом її спеціальної вибірки. За визначенням П. Образцова, це «метод виявлення й оцінки специфічних характеристик текстів та інших носіїв інформації (відеозаписів, інтерв’ю, відповідей на відкриті запитання анкети тощо)» [134, с. 103].


Практичні поради

Алгоритм здійснення контент-аналізу:



  • працюючи з великим масивом інформації (напри­клад з текстами), насамперед треба визначити мету вив­чення цієї інформації;

  • на наступному етапі необхідно виокремити певні смислові одиниці змісту й форму інформації (наприклад, окремі психологічні характеристики, види взаємодії людей при виконанні певних професійних дій тощо);

  • з метою виявлення наявних тенденцій визначити частоту й обсяг їх вживання.

Реалізуючи цей науковий метод, керівник одержує інформацію, яка відповідає якісним критеріям – об’єктивності, надійності та валідності, на відміну від інформації, одержаної традиційним методом.


Цей метод достатньо широко використовують у процесі аналізу різних документів:

  • різних звітів;

  • протоколів зборів, конференцій;

  • міжурядових договорів, угод;

  • матеріалів ЗМІ;

  • наукових публікацій.

Керівнику на заміт­ку

Дуже часто цей метод аналізу використовують спец­служби – до 80% найсекретнішої інформації одержується за його допомогою [194, с. 160].

Характеризуючи метод контент-аналізу,Ю. Сурмін та М. Тулєнков зазначають, що: «специфіка використання кон­тент-аналізу проявляється не в обліку одиниць спостереження, а у змістовому тлумаченні об’єкта дослідження (тобто, тексту того чи іншого документа)» [193, с. 161–162]. Автори зверта­ють увагу на те, що одні й ті самі факти та події інтерпрету­ються різними авторами по-різному. Зміст тексту завжди пов’язаний зі способом відображення об’єктивної реальності, детермінованим формами суспільної свідомості, що відобрази­лися в ньому. Текст і його зміст для дослідника є реальністю першого порядку, й тому завданням дослідження насамперед є з’ясування зв’язку тексту з фактами, подіями, відносинами, про які йдеться. Не менш важливим є з’ясування позиції, інтересів і настанов у відборі матеріалів до тексту, що вивчається, – які з них подані яскраво, про які йдеться лише в контексті, а які вза­галі заретушовані чи залишилися «за кадром». Це методо­логіч­на сторона контент-аналізу. До його методичної або тех­нічної сторони належать: формулювання завдань, виокрем­лення кате­горій та одиниць змісту, зведення граматичних струк­тур до спільних форм, забезпечення надійності та зіставлюваності одержаних даних.

Якість застосування контент-аналізу документів можна підвищити, застосувавши низку процедур:



  • визначення проблеми, мети, завдань, об’єкта й пред­мета дослідження (зміст газет, кіно- і відеофільмів, публічних виступів, теле- і радіопередач, суспільних й особистих доку­ментів);

  • формування представницької вибірки документів із вра­хуванням надійності і вірогідності документальної інфор­мації (найчастіше контент-аналіз проводять на річній вибірці: при вивченні протоколів зборів досить 12 протоколів – по кіль­кості місяців, при вивченні ЗМІ – 12–16 номерів газет, журна­лів, кіно- й радіоднів; вибірка повідомлень ЗМІ обмежується зазвичай 200–600 текстами);

  • визначення емпіричних об’єктів, відображених у ма­сиві;

  • виокремлення одиниць аналізу, які поділяють на смис­лові (наприклад, поняття у їх різному вираженні – слові, тер­міні, сполученні слів, темі, відображені в смислових образах, статтях, частинах тексту, іменах людей, географічних назвах, суспільних подіях, фактах, випадках, оцінках тощо) та якісні;

  • вибір одиниць обліку – величини виміру категорій зміс­ту (найчастіше використовують «простір-час» – кількість рядків, абзаців, площина тексту, метраж кіноплівки), частоту прояву ознак у тексті й частоту появи одиниць обліку;

  • перевірка розробленої методики на надійність і її вико­ристання [193, с. 164–166].

Принагідно зазначимо, що застосування контент-аналізу інформації передбачає використання матриці, стовбці якої від­повідають певним документам (літературним джерелам), а рядки – одиницям аналізу. Наприклад, у наведеній далі таблиці 3.2 (матриці), у стовбцях вказані автори і літературні джерела, а в рядках наводиться визначення поняття «інформаційно-аналі­тична компетентність» як одиниця аналізу.

Насамкінець Ю. Сурмін і М. Тулєнков наголошують на тому, що цей метод визнаний ефективним і перспективним з огляду на бурхливий розвиток комп’ютерної техніки та про­грамних засобів пізнання соціальної дійсності.

Таким чином, розглянуті тут методи можуть бути засто­совані як для аналізу інформації, розміщеної у документах, так і для текстової інформації літературних джерел.

Вивчення наукової літератури з філософії, соціології, педа­гогіки, психології, економіки свідчить про те, що поняття «аналіз» має різне тлумачення. Аналіз може інтерпретуватися як:



  • статистична обробка інформації;

  • використання певного математичного методу;

  • обчислення певного логічного індексу (узагальненого показника, одержаного на основі деяких емпіричних індикато­рів шляхом використання логічних операцій).


Таблиця 3.2.

Аналіз змісту поняття «інформаційно-аналітична компетентність» у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених



п/п

Автор, назва джерела

Зміст поняття

1

2

3

1.

Назначило Е.В. Развитие ин­фор­мационно-аналитической компетентности преподавателя в процессе непрерывного педа­гогического образования : Автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Е.В. Назначило. – Магнитогорск, 2003. – 193 c.)

Інформаційно-аналітична ком­петентність викладача – це ін­тегративна характеристика особистості, яка відображає їх готовність і здатність ефектив­но здійснювати пошук, збір, аналіз, обробку інформації та продуктивно використовувати її при розв’язанні професійних завдань

2.

Алфеева Е.Л., Алфеева М.В. Cтруктурирование ключевых компетенций для подготовки студентов к информационно-аналитической деятельности // Материалы I междунар. интер­нет-конференции «Инновац. Информ.-пед. технологии в системе ИТ–образования – 2010» [Электрон. ресурс]. Режим доступа: http://ip2010.it-edu.ru/posts/metodologia_ipt/970]

Інформаційно-аналітична ком­петентність – це вимоги, які характеризують здатність і го­товність тих, хто навчається, до роботи у відповідних пред­метних областях

3.

Зінчук Н.А. Інформаційно-аналітична компетентність менеджера: значення у профе­сійній управлінській діяльності та передумови формування у внз [Електрон. ресурс] / http://www.google.com.ua/search


Інформаційно-аналітична ком­петентність менеджера є деком­позицією таких складо­вих, як професійна мотивація формування й подальшого роз­витку даної компетентності (мотиви, інтереси, потреби, ціннісні та смислові орієнтації, спрямованість особистості), рівень необхідних і достатніх знань, умінь й навичок, пер­винний досвід професійної

Продовж. табл. 3.2.

1

2

3







діяль­ності у заданому напрямі, а також акмеологічні аспекти, що передбачають стійку пот­ребу до саморозвитку, само­вдосконалення й сформовану рефлексивну діяльність як фак­тор успішності особистісного моніторингу власного профе­сійного зростання.

Можна говорити про аналіз пізнавальних можливостей анкетних запитань або інших індикаторів. Під категорією «ана­ліз» також розуміють:



  • різні логічні схеми перевірки гіпотез дослідження (якщо такі там передбачаються);

  • логіку розв’язання завдань різного класу;

  • логіку інтерпретації емпіричних закономірностей.

Тобто треба погодитися з висновком Г. Татарової, що будь-яке дослідження (соціологічне, педагогічне, психологічне тощо) «є аналізом фрагмента соціальної реальності». Водночас варто знати, що «дефініція (визначення) терміну «аналіз» … можлива тільки тоді, коли термін використовується у певних словосполученнях. Наприклад, таких, як: логіка аналізу, стра­тегія аналізу, первинний аналіз даних, статистичний аналіз, вторинний аналіз, аналіз даних, математичний аналіз, типоло­гічний аналіз, факторний аналіз, причинний аналіз, порівняль­ний аналіз тощо» [200, с. 19]. Тільки в науковій праці «Социо­логия в России / Под ред. В. А. Ядова» вживається 18 слово­сполучень з поняттям «аналіз» [188, с. 663], а в Енциклопедич­ному соціологічному словнику й ще більше [55, с. 925].

Однак нашим завданням є ознайомлення керівників з най­більш поширеними в практиці управління ПТНЗ методами ана­лізу. Оскільки останнім часом дедалі більше уваги приділя­ється проблемам маркетингу в системі управління ПТО, то ми вважали доцільним звернутись до тих методів аналізу, що використовується в маркетингових дослідженнях, бо це, на наш погляд, сприятиме розвиткові ІАК керівників ПТНЗ.

У підручниках з маркетингу значна увага приділяється аналізові даних для прогнозування подальшого розвитку орга­нізації (окремого напряму діяльності, розвитку персоналу тощо). В умовах децентралізації управління ПТНЗ, розвитку сфери освітніх послуг і ринку праці робота з аналізу даних набу­ває актуальності, про що вже йшлося. А тому вважаємо доречними деякі практичні поради для керівників ПТНЗ, які подаємо у вигляді алгоритму дій, представленому на рис. 3.9.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка