Передмова


Методи синтезу інформації



Сторінка19/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

3.10. Методи синтезу інформації

Найбільш важливою процедурою обробки інформації є синтез даних – логічне об’єднання елементів інформації, яка зовні не має зв’язків, в систему єдиної спрямованості. Щоб це зробити, необхідно сформулювати гіпотезу. На цьому етапі роботи з інформацією мають бути розв’язані такі завдання:



  • встановлення зв’язків між розрізненими елементами;

  • укладання їх в єдину логічну схему (наприклад, опи­сова модель об’єкта – кваліфікованого робітника або модель поведінки керівника ПТНЗ в умовах децентралізації управ­ління);

  • формулювання на основі розроблених моделей гіпо­тези;

  • визначення потреби в тих відомостях, яких не виста­чає;

  • визначення шляхів їх знаходження.






Рис. 3.9. Алгоритм перетворення вихідних даних та основні види статистичного аналізу для проведення маркетингових досліджень [116]

Розкриваючи суть роботи з інформацією, І. Нежданов виокремлює варіанти синтезу, що найбільш широко використо­вуються на практиці. Це:



  • опис;

  • групування даних;

  • типологізація;

  • причинно-наслідковий аналіз;

  • гіпотетичний метод.

Їх охарактеризовано в таблиці 3.3.

Причинно-наслідковий аналіз можна здійснити кількома методами, які ми відобразили на рис. 3.10.

Методи синтезу охарактеризовані в науковій літературі з методології досліджень. Їхню характеристику за науковими джерелами наводимо далі. Це, на нашу думку, розширить уяв­лення керівників ПТНЗ про застосування даних методів у робо­ти з інформацією.

Метод опису використовується для послідовної ґрунтов­ної характеристики об’єкта, явища або процесу, їхніх переваг та недоліків. Може комбінуватися з іншими методами, напри­клад з методом вирішальної ситуації, який широко використо­вують у менеджменті для оцінки виконавців. Він ґрунтується на описі «правильної» і «неправильної» поведінки працівника у певних ситуаціях, ці описи служать деяким еталоном для зістав­лення поведінки працівника, якого оцінюють.

Метод групування даних – це процес утворення однорід­них груп на основі поділу сукупності на окремі частини або об’єднання досліджуваних одиниць у часткові сукупності за істот­ними для них ознаками. В управлінні ПТНЗ може ви­корис­товуватися для: виділення соціально-економічних типів явищ; вивчення структури й структурних змін явища; вияв­лення зв’язків і залежностей між явищами, які вивчаються. Групування потребує спершу вибору групувальної ознаки (ос­нови групування) та визначення кількості груп, що виділя­ються. Як основу групування необхідно відбирати головні, найбільш істотні і визначальні ознаки. Вони можуть бути кіль­кісними (чисельність працівників, обсяг виробництва, товаро­обігу) або атрибутивними, тобто якісними (освіта, стать, соці­альний статус, професія, кваліфікація, форма власності). На­приклад, маючи намір ліцензувати нову професію для підго­тов­ки кваліфікованих робітників у ПТНЗ (кондитер), необхідно проаналізувати ринок освітніх послуг у регіоні за ознаками: підготовка висококваліфікованих кондитерів у всіх структурах, які причетні до підготовки цих робітників (ПТНЗ різного типу, навчання на виробництві, курси, різні школи тощо), а потім – за рівнем кваліфікації. Адже послуга, запропонована споживачам, має бути конкурентоспроможною.

Таблиця 3.3.

Характеристика методів синтезу інформації
(за І. Неждановим) [128]

Назва методу

Суть методу

1

2

Опис

Здійснюється у межах завдання, визначеного аналі­тиком, і слугує абстрактному (умоглядному) пізнан­ню, відображенню різних сторін об’єкта, явища або події (процесу), що вивчається.

За допомогою опису інформація набуває того виду, котрий дає змогу використовувати її як матеріал для пояснення подій, що відбуваються (змін). Опис ще можна розглядати як модель предмета, якого опи­сують.

Опис подій можна робити, відповідаючи на запи­тання: «який?, яке?, яка?, скільки? тощо», тобто схарактеризувати його якісні і кількісні сторони, властивості предмета, явища, події, процесу. Цим опис відрізняється від констатації фактів, яка лише відповідає на запитання: «що?, де?, коли?», тобто встановлюється лише наявність або відсутність пев­ної події, зміни.

Головним є характеристика об’єкта, що вивчається, виявлення якостей, особливо тих, що відрізняють його від маси подібних. Тому чим детальніший опис, тим більше відомостей можна одержати про предмет (об’єкт) дослідження.





Продовж. табл. 3.3.

1

2

Групування даних

Упорядкування даних за певною ознакою залежно від мети, визначеної аналітиком (за рисами харак­теру, видами діяльності, подіями тощо). Групування зв’язує розпорошені факти в єдину систему, яка від­повідає тому чи іншому припущенню, робочій гіпо­тезі тощо. Групування доцільно здійснювати в такій послідовності: скласти блок-схему опису об’єкта, що вивчається, → сформувати укрупнені блоки → всередині них сформувати групи → всередині груп сформувати ячейки.

Типологізація

Пошук стійких поєднань властивостей ситуацій, процесів, подій, феноменів (наприклад, ознаки, що характеризують певну групу людей залежно від їх професії, місця у структурі управління організа­цією, моральних якостей, соціального статусу тощо)

Причинно-наслідковий аналіз

Причинною залежністю є зв’язок явищ, одне з яких породжує друге. Перше явище називають причи­ною, а друге – наслідком. У часі причина завжди передує наслідку. Однак причинно-наслідковий зв’язок не можна зводити до звичайної послідов­ності подій.

У науковій літературі зазначається, що кількість груп при застосуванні атрибутивної ознаки визначається кількістю різно­видів, яких набуває ця ознака. При використанні кількіс­ної ознаки кількість груп залежить від варіації ознак та обсягу досліджуваної сукупності. Кожного разу питання визначення кількості груп вирішується з урахуванням конкретної ситуації.




Рис. 3.10. Методи причинно-наслідкового аналізу
(за І. Неждановим) [128]


Метод типологізації є методом наукового пізнання, спрямованим на розподіл деякої сукупності об’єктів, що вив­чаються, на упорядковані і систематизовані групи з певними властивостями за допомогою ідеалізованої моделі або типу (ідеального чи конструктивного). Типологізацію проводять за обраним і концептуально обґрунтованим критерієм або на емпірично виявленій і теоретично інтерпретованій основі, що дає змогу розрізняти теоретичні та емпіричні типи. Результа­том типологізації є обґрунтована в середині неї типологія. Наприклад, типологія ПТНЗ, типологія професій (використову­ється в класифікаторі професій), типологія умінь і навичок (загальнонавчальні або професійні), типологія компетентностей і компетенцій (керівників ПТНЗ і педагогів) тощо.

Гіпотетичний метод належить до загальнонаукових методів. Його суть полягає у висуванні на основі дедукції нау­кового припущення для пояснення певного явища – гіпотези. Гіпотеза – це ймовірно нове знання (його істинність або помил­ковість потребує доведення), яке, за визначенням Ю. Сурміна, «одержують екстраполяцією старого знання і яке водночас пориває з ним» [195, с. 102]. Гіпотеза має кілька призначень:

  • допомагає відібрати те коло явищ, фактів, процесів, де треба шукати відповідь;

  • дає чітке формулювання самого питання, передбача­ючи вихід за межі наявного знання;

  • вказує на метод отримання результату.

Головною властивістю гіпотези визначають здатність до спростування (фальсифікації) і підтвердження (верифікації) [195, с. 103]. Гіпотеза є елементом науки, але її використання в управлінні ПТНЗ досить поширене.

Таким чином, постійно розвиваючи уміння і навички з аналітико-синтетичної переробки інформації, керівник не тільки вдосконалює свій професіоналізм, підвищує рівень ефек­тивності управлінської діяльності, отримує нові знання, а й продукує нові знання, вдосконалюється як дослідник, що під­вищує рівень своєї суб’єктності, управлінської та особистісної культури, залучаючи до цього процесу підлеглих, формує ком­плементарну команду, здатну швидко реагувати на зміни.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка