Передмова


Структура і зміст інформаційно-аналітичної компетентності керівника професійно-технічного навчального закладу



Сторінка3/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

1.3. Структура і зміст інформаційно-аналітичної компетентності керівника професійно-технічного навчального закладу

Розглянувши й уточнивши суть і зміст ІАД керівника ПТНЗ, з’ясувавши її роль у процесі розвитку ІАК, вважаємо доцільним перейти до її структурного аналізу. З метою вияв­лення тенденцій і закономірностей у її структуруванні нами здійснено порівняльний аналіз морфології ІАК фахівців різних спеціальностей, результати якого вказують на залежність її компонентного складу від специфіки ІАД за певним видом професії. Вивчення результатів досліджень вітчизняних і зару­біжних учених засвідчує узгодженість їхніх думок щодо обов’язковості в структурному складі ІАК таких компонентів, як мотиваційний, когнітивний та функціональний, що відпові­дає теорії розвитку особистості й суб’єктної структури особис­тості [150]. Для з’ясування змісту цих компонентів,керуючись науково-дослідною спрямованістю професійної діяльності керівників (управлінська і педагогічна діяльність за змістом близька до науково-дослідної діяльності, що зафіксовано Кла­сифікатором професій) і тим фактом, що керівникові ПТНЗ доводиться виконувати функції методиста, педагога, інженера, за орієнтир візьмемо ІАК майбутнього офіцера-інженера, викладача та магістранта фізико-математичної освіти.

Принагідно зазначимо, що запропонована О. Гайдамак, О. Назначило, В. Омельченко структура ІАК не може бути цілком екстропольована на ІАК керівника ПТНЗ. Проте ми згодні з думкою В. Омельченко, що до когнітивного компонен­та мають увійти теоретичні і технологічні знання, а до функціонального компонента – комунікативні та аналітичні уміння і навички. Адже саме когнітивні (пізнавальні) «психічні процеси спрямо­вані на прийом, переробку й збереження інформації, пізнання зовнішнього середовища, орієнтацію в ньому, тому їхня роль у житті людини в цілому і в будь-якій професійній діяльності надзвичайно важлива» [44]. Це процеси відчуття, сприймання, уяви, пам’яті, мислення, уваги. Останній психологами вважа­ється наскрізним психічним процесом, оскільки саме увага забезпечує роботу психіки в цілому.

У визначенні теоретичних знань когнітивного компонента ІАК керівників ПТНЗ ми виходили з того, що про рівень ІАК керівника ПТНЗ свідчать насамперед, основоположні знання і уміння в області пошуку й семантичної обробки інформації, що забезпечують ефективну управлінську діяльність, навіть за досконалої автоматизованої системи управління. У зв’язку з цим зазначимо, що вичерпні знання про внутрішні, невідчутні властивості та ознаки предметів дійсності, безпосередньо не відображену у відчуттях і сприйманні сутність, людина отримує за допомогою мислення.



Психологами мислення зараховано до вищої, абстрактної форми пізнання об’єктивної реальності. Основним завданням мислення є виявлення сутнісних, необхідних зв’язків, заснованих на реальних залежностях, відокремлюючи їх від випадкового збігу в часі і просторі. Однією з характеристик мислення є його зв’язок з мовою, що найбільше виражено у поняттях. Опанування будь-якою компетентністю передбачає насамперед оперування знаннями, а отже, з пізнанням тієї чи іншої сфери професійної діяльності, мисленням, що зумовлює присутність у ній когнітивного компонента.

Когнітивний компонент поєднує систему теоретичних інформаційно-аналітичних (базові поняття, управління ІАД, тех­нології її здійснення, засоби забезпечення ІАД, інформа­цій­ний пошук, обробка і фіксація інформації – базові знання; знання чинників внутрішнього й зовнішнього середо­вища нав­чального закладу, знання кількісних і якісних методів аналізу інформації, інформаційних технологій управління, методики проведення організаційних змін, – спеціальні знання) і техно­логічних знань (методи, засоби й технології інформаційних процесів, що використовуються в навчанні і професійній діяль­ності керівників ПТНЗ; моделювання окремих аспектів нав­чально-виховного і навчально-виробничого процесів, етапи й методи прогнозування).

Функціональний компонент ІАК має три складові – кому­нікативні вміння і навички, які входять до структури комуніка­тивних здібностей, аналітичні уміння й навички та синтезуючі уміння і навички. Комунікативні здібності займають у системі здібностей керівника провідне місце. Вони мають складну структуру, що складається з перцептивних процесів, які харак­теризуються високим рівнем спостережливості. В їхню струк­туру включена емпатія (розуміння психічних станів підлеглого, співпереживання його почуттям та емоціям), що дає змогу ке­рівникові знайти правильний індивідуальний підхід до свого співпрацівника. На цій здібності ґрунтується увага керівника до підлеглого. У складі комунікативних можливостей доміную­чими визнаються відношення, тісно пов’язані з потребою в соціальній взаємодії, з прагненням до спілкування, до творчого опанування знань, умінь і навиків у роботі, з бажанням розумно організовувати діяльність, зокрема організувати справжній колектив. Інформаційно-комунікативна складова відображає вміння застосовувати інформаційно-аналітичні знання на прак­тиці, володіння основними методами, засобами і способами створення власного інформаційного банку в традиційному й електронному виді, використання і обміну інформацією, засто­сування інформаційно-комунікаційних технологій для розв’я­зання завдань, що виникають у процесі навчання та про­фесій­ної діяльності, використання комунікаційних каналів зв’язку в управлінні, в створенні комплементарної (лат. complementum – доповнення) команди з відчуттям єдності від­мінностей, оскіль­ки, наголошує І. Адізес, «Сила забезпечується завдяки єдності відмінностей: п’ять різних пальців з різними можливостями, що працюють разом» [3, с. 96]. Комплементар­ність команди, за визначенням, – це відмінності стилів і куль­тур, що призводить до неправильних комунікацій і, відповід­но, – неякісних рішень. Якісне рішення є функцією комплементарної команди і взаєм­ної поваги:

Якість рішення = f (1)

де PAEI – це:



P (Performing) – виконання,

A (Adminestering) – адміністрування,

E (Entrprenturing) – підприємництво,

I (Integration) – інтеграція.

Роль А полягає в розробленні продуктивної процедури, спрямованої на розв’язання певної проблеми. Роль P сфокусо­вана на безпосередньому досягненні результату, заради якого існує організація, тобто в установленні взаємозв’язку. Роль E полягає в ідентифікації нової потреби, яка виражає мету вста­новлення необхідного взаємозв’язку і заохочує її досягнення. Роль I – основоположна та незмінна потреба в інтеграції, яка проявляється у прагненні реалізувати нову потребу [3, с. 33, 34]. Забезпечення надійних комунікаційних каналів для злагод­женого виконання цих ролей у комплементарній команді є зав­данням менеджера.

Керівникові ПТНЗ весь час доводиться мати справу з такими об’єктами управління, які мають цілісно-системний характер (навчально-виховний процес, навчально-виробнича практика, стандарти навчання, методична робота тощо). Орієн­тація в цих об’єктах можлива за умов сформованості умінь виокремлювати в них зовнішній і внутрішній зміст, тобто їх внутрішню сутність і її зовнішній прояв. На пізнання таких складних, системних об’єктів спрямоване теоретичне мис­лення. Основною мисленнєвою дією такого пізнання є аналіз: мисленєве розчленування предметів у свідомості, виокрем­лення в них їхніх частин, сторін, аспектів, елементів, ознак і властивостей. Тому аналітична складова ІАК передбачає навич­ки аналізу й оцінювання інформації про вплив зовнішнього середовища на діяльність навчального закладу; уміння аналізу­вати внутрішній стан розвитку ПТНЗ, використовувати різні методи обробки інформації та підвищення ефективності роботи педагогічного колективу, аналізувати кількісну й якісну інфор­мацію, альтернативи управлінських рішень; здатність самос­тійно комплексно розв’язувати завдання професійної (управ­лінської) діяльності відповідно до етапів ІАД; здатність розмір­ковувати, якісно перетворювати зміст інформації, щоб прий­мати рішення і вміти реалізовувати їх у відповідній формі. Очевидно, аналіз потрібний для розуміння суті будь-якого пред­мета, однак сам його не забезпечує, хоча підводить до цього.

Психологи наголошують на тому, що розуміння потребує не лише аналізу, а й синтезу. Аналіз і синтез є протилежними і водночас нерозривно пов’язаними між собою процесами. Тому ми вважали за необхідне окремим компонентом в ІАК керівни­ків ПТНЗ виокремити синтезуючі вміння і навички, що дозво­лить кваліфіковано виконувати синтез інформації. Синтез – це «процес реального і уявного об’єднання різних сторін, частин предметів у цілісну систему» [195, с. 126]. В науковому світі саме синтезові відводиться пріоритетна роль. Американський соціолог Елвін Тоффлер зазначає: «Я впевнений, що сьогодні ми стаємо на порозі нової ери синтезу. В усіх галузях знань – від точних наук до соціології, психології і економіки, особливо економіки – ми, ймовірно, побачимо повернення до велико­масштабного мислення, до узагальнювальної теорії, до скла­дання частин знову в єдине ціле» [203, с. 223].

Однак, як свідчить вивчення наукових праць з методоло­гії, акцентуючи увагу на важливості операцій синтезу в будь-якій діяльності людини, насамперед в управлінській, дослід­ницькій, його методи не достатньо прописані. Зважаючи на необхідність розвитку в керівників ПТНЗ умінь синтезувати (синтезуючі вміння), ми звернулися до сучасної філософської літератури. Наш співвітчизник, філософ О. Малюта, розкрива­ючи проблеми сучасної світоглядної парадигми, акцентує увагу на прояві в наш час тенденції до інтеграційних процесів у всіх сферах людської діяльності, що вказує на явну недостатність аналітичної компоненти в аналогічних процесах. Він наголо­шує: «Така недостатність потребує, з однієї сторони, збере­ження аналітичних можливостей в стандарті мислення (навіть їх ще більшого розвитку), з іншої­ необхідно розширити мислення до здатності виконувати операцію синтезу, без якої ні розуміння, ні реалізація інтеграційних процесів принципово неможливі» [114].

Таким чином, керівник ПТНЗ, маючи справу із складними і системними предметами, має приймати рішення, розробляти сценарії подальшого розвитку процесу підготовки кваліфікова­них робітників на основі реалізації процедур аналізу та синтезу здебільшого «просторово-часових частин, що зумовлює прак­тичну діяльність людей, яка ґрунтується на з’єднанні та роз’єд­нанні» [195, с. 127]. Доцільними є також логічний аналіз і син­тез, на яких будується наукове пізнання.

Як уже зазначалося, особистісні якості керівника є скла­довою його професіоналізму й запорукою успіху. Від особис­тості керівника, його психічних властивостей залежить його орієнтація на певні джерела управлінського розвитку – «ті ос­нови і орієнтири, які сприяють просуванню керівника в системі управління» [137, с. 222]. Л. Орбан-Лембрик серед них називає: рівень самостійності, зрілості, орієнтація на певний приклад, уміння пристосовуватися до умов зовнішнього середовища, міра усвідомлюваності поставлених перед собою цілей, ступінь цінності взаємодії тощо. Вона зазначає: «Психічні властивості особистості виявляються, формуються і розвиваються у профе­сійній діяльності, а професійна діяльність, маючи багато ступе­нів свободи, значною мірою визначається особистими якостями керівника» [137, с. 173]. Саме особистісні якості визначають певні переваги фахівця над іншими на «ринку особистостей», де відбувається їх «купівля і продаж» [105]. Тому вважаємо, що цілком правомірним є включення в ІАК керівників ПТНЗ особистісно-ціннісного компоненту, який, за визначенням В. Омель­ченко, є регулятором ІАД, оскільки сприяє форму­ванню мотиваційної спрямованості на використання, постійне вдосконалення, розвиток професійно значущих якостей, необ­хідних для її виконання [136, с. 12–13].

Найважливішою складовою мотиваційної сфери особис­тості керівника є потреби в досягненні успіху, влади; відчуття соціальної значущості своєї діяльності, участі у вирішенні загальнонаціональних завдань, доведенні цінності власної осо­бистості; самоствердження через власну справу; необхідність розвитку [137, с. 183]. Л. Орбан-Лембрик на основі зіставлення провідних мотивів керівників з успішністю управлінської діяльності класифікувала різні мотиви для різних рівнів сфор­мованості управлінської діяльності. Так, для нижчого рівня сформованості діяльності характерною є мотивація, спрямо­вана лише на досягнення життєвого комфорту. Середньому рівню досягнень в управлінні притаманна перевага потреби в безпеці, збереженні статусу в управлінській ієрархії. Вищий рівень сформованості управлінської діяльності виділяється домінуючою потребою в самоактуалізації, найповнішій реалі­зації своїх можливостей, постійному самовдосконаленні, що супроводжується почуттям обов’язку. Провідною в процесі фор­мування управлінської діяльності є мотивація успіху, яка забезпечує розвиток здатності оперативно розв’язувати про­блеми в умовах, що швидко змінюються [137, с. 183].

Про наявність певної мотиваційної структури у кожної людини йдеться і в наукових працях Ю. Конаржевського. Мо­тивацію він вважає однією з трьох основ управління в концеп­ції внутрішньошкільного менеджменту, що в конкретній ситу­ації приводить до цілком конкретних дій. Учений зазначає, що мотив – це активна рушійна сила, яка визначає поведінку лю­дини, спонукає її до дії; «це процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей органі­зації» [91, с. 71]. Він звернув увагу на таку характеристику менеджменту, як цілеспрямована психологізація управління. Це, в свою чергу, потребує «великого масиву інформації». На початку 90-х років науковець висловив думку про те, що пере­хід внутрішньошкільного управління на менеджерську орієн­тацію потребує створення в навчальних закладах автоматизо­ваних систем управління з об’ємним банком інформації. Це ін­формація про стан справ у керованому об’єкті. На його думку, в кожного менеджера має бути «обов’язковий мінімум інфор­мації» про людей, якими він управляє, про їхні взаємовідно­сини і зв’язки, про стан, хід, розвиток процесів, ділянок, ланок роботи навчального закладу, за які він відповідає і на які нама­гається здійснювати управлінський вплив.

Лише людині притаманна властивість швидко орієнтува­тись у складній ситуації, яка залежить від рівня її освіченості та необхідної інформації, тобто обізнаності. Тому створення інформаційного сервісу є важливим завданням побудови сис­теми управління. Ю. Конаржевський вважав, що «справжній внутрішньошкільний менеджер – такий керівник, інформаційне розмаїття якого не менше інформаційного розмаїття робіт, якими він управляє. Про управління як таке можна говорити лише в тому випадку, коли предметом праці керівника є інфор­мація» [91, с. 66, 67]. Таким чином, між мотиваційною сферою керівників та їхньою ІАД існує певний взаємозв’язок, зумовле­ний необхідністю постійного розвитку особистості, її доміную­чої потреби в самоактуалізації, постійному самовдосконаленні, прагненні до успіху, який,у свою чергу, є стимулом до нового успіху.



Незалежно від того, який фах керівник отримав по закін­ченню вищого навчального закладу, йому належить оволодіти системою цінностей, притаманною сучасному менеджеру, насамперед економічним мисленням, від якого прямо пропор­ційно залежить здатність створити ефективну організацію. Якщо керівник має на меті підвищити якість освітніх послуг, йому необхідно, передусім з’ясувати, яку продукцію або пос­лугу він має «намір реалізувати, виходячи зі своїх цілей на рин­ку». Після цього йому належить «займатися усім необхідним для досягнення поставленої цілі: фінансами, дослідженнями і розробками, управлінням, маркетингом, персоналом, основ­ними фондами тощо» [88, с. 104]. Від того, на скільки чітко буде сформульована остаточна мета, часто залежить можли­вість створити ефективну організацію. Взагалі, керівникові треба навчитися мислити, творчо, щоб адекватно реагувати на зміни в суспільстві. Адже з прискоренням темпів розвитку інформаційного суспільства прискорюється перехід від тради­ційних способів виробництва товарів і послуг до суперсучасних наукомістких технологій. А це означає, що «для роботи в нових галузях потребен інтелект, а не лише м’язи, і деякі з людей не встигають за цими змінами» [3, с. 94]. Щоб прогнозувати діяль­ність ПТНЗ на кілька кроків уперед, треба вміти аналізувати ці зміни, визначати тенденції, передбачати виникнення проблем. У цьому ракурсі важливо усвідомлювати роль якісного аналізу інформації у процесі підготовки й прийняття рішення, оскіль­ки, підкреслює І. Адізес, «зміни мають свій життєвий цикл, і деякі проблеми типові для кожного етапу цього циклу. Частина проблем є нормальними, а частина – ні. Роль менеджменту по­лягає в усуненні проблем, типових для етапу життєвого циклу організації, і в підготовці організації до розв’язання проблем, що очікують її на наступному етапі» [3, с. 94]. Отже, до ціннос­тей менеджера належать:

  • усвідомлення ролі змін, перебудови й адаптації управ­лінських процесів;

  • уявлення про зовнішнє середовище організації як домі­нуючий чинник впливу на її організаційну систему;

  • визнання важливості думки споживача та орієнтація на його всебічне вивчення й облік;

  • прогностичність мислення [97, с. 195].

Таким чином, за результатами здійсненого дослідження, ми дійшли висновку, що структуру ІАК складають три основні компоненти: когнітивний, функціональний і особистісно-цінніс­ний (рис. 1.4), розвиток яких пов’язаний із складними психічними процесами суб’єкта ІАД. Необхідною умовою здій­снення будь-якої психологічної функції людини є сумісна діяль­ність трьох основних функціональних блоків мозку: блоку регуляції та бадьорості (лише в умовах оптимальної бадьорості людина може успішно приймати і переробляти інформацію, планувати свою поведінку, здійснювати заплановані програми дій тощо); блоку прийому, переробки й збереження інформації та блоку програмування, регуляції і контролю діяльності. Не заглиблюючись у функціональну організацію роботи мозку, зазначимо, що діяльність цих блоків забезпечується складними комплексами різних мозкових структур, які взаємодіють між собою [182].



Рис. 1.4. Структура ІАК керівників ПТНЗ

Отже, ІАК пов’язана з мозковою діяльністю людини, має безпосередній вплив на організацію мислення і визначає ефек­тивність мислення як в управлінській, так і в інноваційній діяль­ності керівника ПТНЗ. Основоположним у тлумаченні суті поняття «інформаційно-аналітична компетентність керів­ника ПТНЗ» є взаємодія та інтеграція її компонентів: теоретич­них і технологічних інформаційно-аналітичних знань (когні­тив­ний компонент), комунікативних умінь і навиків з уміннями і навиками здійснювати аналіз і синтез (функціональний ком­понент), спрямованість та мотивація на ІАД з особистісними якостями (особистісно-ціннісний компонент). Змістове напов­нення цих компонентів визначає ІАК керівника ПТНЗ.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка