Передмова


Методика пошуку інформації для забезпечення процесу управління ПТНЗ



Сторінка8/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20

3.3. Методика пошуку інформації для забезпечення процесу управління ПТНЗ

Як відомо, що основним видом діяльності керівників ПТНЗ є розумова праця, а вона завжди пов’язана з пошуком інформації. Те, що із зростанням масиву інформації її пошук стає дедалі складнішим, не треба доводити. Постійно усклад­нюючись, система пошуку вже зараз поступово перетворюється на окрему галузь знань. Учені різних країн наголошують на тому, що нині поступово розширюється коло фахівців, для яких знання й навички у цій галузі стають обов’язковими. Підготов­леність фахівця до цього виду інформаційної діяльності, за виз­наченням І. Кузнєцова, характеризує сукупність таких елемен­тів:



  • чітке уявлення про загальну систему науково-технічної інформації і тих можливостях, які дає використання інформа­ційних органів своєї галузі;

  • знання всіх можливих джерел інформації зі своєї спе­ці­аль­ності;

  • уміння вибрати найбільш раціональну схему пошуку від­повідно до завдань і умов;

  • наявність навичок у використанні бібліографічних та ін­формаційних матеріалів [98].

Отже, визначивши мету пошуку інформації, можна перейти до пошуку необхідних відомостей. Для цього необ­хідно знати, де шукати і що конкретно шукати. Під пошуком інформації будемо розуміти «спеціальним чином організований процес, що забезпечує одержання необхідної інформації із накопиченого фонду, що міститься в різноманітних сховищах» [71, с. 28].

Розроблення методів одержання інформації, її викорис­тання – центральна проблема наукової організації праці керів­ника. Для прийняття рішення в кожній конкретній ситуації йому необхідно отримати найбільш повну інформацію, що сто­сується вирішення певної проблеми.

Методика збору інформації в процесі управління ПТНЗ та його структурними підрозділами тісно пов’язана з інформацій­ним пошуком як процесом виявлення тих документів (текстів), які присвячені зазначеній тематиці (предметові), задовольня­ють попередньо визначеній умові пошуку (запиту) або містять необхідні (відповідні інформаційній потребі) факти, відомості, дані тощо.

Процес пошуку інформації певною мірою алгоритмізова­ний – складається з кількох послідовних операцій, спрямованих на збирання, обробляння й надання інформації. Пошук інфор­мації здійснюється в чотири етапи:

І – визначення (уточнення) інформаційної потреби і фор­мулювання інформаційного запиту;

ІІ – визначення сукупності можливих джерел інформації серед інформаційних масивів;

ІІІ – констатація виявленої інформації;

ІV – ознайомлення з одержаною інформацією і оцінка ре­зультатів пошуку [75].

Історію, теорію і методику інформаційного пошуку роз­робляє бібліографічна евристика – частина загальної науки про бібліографію, бібліографознавства. За допомогою бібліографіч­ної інформації, яка є складовою категорії «інформація», сус­пільство розв’язує низку проблем у виробництві й сфері пос­луг, розповсюдженні та використанні соціальної інформації, знання. Об’єктивний характер існування і використання такої інформації зумовлює різні завдання її пошуку, які зводяться до трьох основних цілей. Це:


  • пошук необхідних відомостей про джерело і встанов­лення його наявності здійснюється шляхом розшуку бібліогра­фічної інформації і бібліографічних посібників – інформацій­них видань, що спеціально створюються для більш ефектив­ного пошуку й використання інформації (книги, підручники, посібники, монографії, публікації тощо (наприклад: Технології навчання в системі вищої професійної освіти [текст] : наук.-допоміж. бібліогр. покажчик / Укр. інж.-пед. акад. ; уклад. : Н. Л. Панасенко, О. М. Онуфрієва; наук. ред. Н. М. Ніколаєнко. –Х. : УІПА, 2010. – 95 с.);

  • пошук інформаційних джерел (документів, видань), у яких є або може бути необхідна інформація;

  • пошук фактичних відомостей, що міститься в літера­турі, наприклад, про стратегію розвитку регіону, стандарти під­готовки кваліфікованих робітників, педагогічні технології у ПТО тощо.

Цими цілями визначаються три основні види інформацій­ного пошуку: бібліографічний, документальний та фактогра­фічний, які тісно пов’язані між собою. Наприклад, знайти інформаційне джерело (книгу, посібник або документ) можна за умови знання певної сукупності бібліографічної інформації (фактів), що його характеризують і дають змогу відрізнити від багатьох інших (написаних одним і тим самим автором, вида­них в один і той же рік, на одну й ту саму тематику, одним видавництвом тощо). Тобто знаходженню інформаційного джерела має передувати бібліографічний пошук. Для факто­графічного пошуку в певній галузі знань треба, навпаки, спо­чатку знайти ті літературні джерела (документи, видання), у яких можуть бути висвітлені факти, що нас цікавлять. Тому насамперед здійснюється бібліографічний і документальний пошук.

Розглянемо більш детально ці види інформаційного пошуку.

У зборі інформації з книжок важливе значення мають біблі­ографія та складання бібліографічних карток. Вони по­винні відповідати каталожним карткам у бібліотеках. Це дасть можливість скористатися ними при замовленні відповідних матеріалів, якщо виникне необхідність працювати в бібліотеці, а також для укладання списку використаної літератури, яка обов’язково додається до монографій, підручників, посібників, публікацій.

Існують кілька видів бібліографічних видань:



  • бібліографічні покажчики, видані окремими книгами або брошурами;

  • друковані каталоги місцевих бібліотек;

  • бібліографічні списки усередині книг: використана лі­те­ратура, тематичні підбірки (прикнижкова бібліографія), під­рядкові посилання;

  • внутрішньожурнальна і пристаттєва бібліографія жур­на­лів, збірників праць, учених записок наукових товариств, дру­ковані матеріали конференцій, з’їздів, симпозіумів тощо;

  • списки літератури до статей, огляди літератури, рецен­зії тощо [39, с. 147].

Каталог у перекладі з грецької означає «список». Бібліо­течні каталоги – це переліки друкованих творів або інших до­кументів, що зберігаються у фондах бібліотеки. Всі друковані твори розташовують у певному порядку, а тому назви каталогів залежать від способу групування у ньому описів, призначення каталогів та інших ознак.

На сьогодні в бібліотеках використовується так звана «Десяткова класифікація», створена ще в 1876 р. американсь­ким бібліотекарем М. Дьюї (1851–1931). Автор класифікації не намагався суворо дотримуватися обґрунтованого поділу наук, тому що будь-яка класифікація завжди є умовною. Але головне завдання він вбачав у зручності користування.

Відкриття книгодрукування німецьким винахідником ЙоганномГутенбергом у середині ХV ст. сприяло збереженню навіки найціннішого людського скарбу – витворів людського розуму, дало змогу, крім усього іншого, зміцнити зв’язки поко­лінь. Особливо збільшилась кількість книг в останні десяти­річчя. Вважають, що за останні 25–30 років у світі видрукувано стільки книг, скільки за всі попередні роки від початку книго­друкування. Зорієнтуватися у цьому потоці друкованої продук­ції без спеціальної підготовки, безумовно, складно.

Для успішної роботи з літературою особливо важливим є вміння відшукати потрібну книгу чи статтю. І тут не можна обійтися без оволодіння навиками бібліографування. Пошуки літератури доцільно починати з перегляду бібліотечних катало­гів. Є різні каталоги: алфавітний, систематичний, предметний або тематичний. В алфавітному каталозі, коли відоме прі­звище та ініціали автора, можна швидко знайти потрібну книгу, виписати її шифр, який необхідно вказати при заповненні бла­нка замовлення на потрібне видання. Це значно полегшить роботу бібліотекаря і пришвидшить пошуки літератури.

Однак під час безпосереднього ознайомлення із бібліотеч­ним фондом не можна отримати повного уявлення про нього. Книга може знаходитися на одному, тільки для неї призначе­ному, відповідно до її змісту, місці. А отже, одного ознайом­лення з книжковими полицями недостатньо. Тільки у каталогах кожне видання може бути відображеним у кількох відповідних галузях знань. Таким чином, каталоги здатні розкрити повний зміст бібліотечного фонду, забезпечуючи керівництво власним читанням. Каталоги можуть допомогти відшукати книгу не тільки за прізвищем автора, а й за її назвою. Каталоги розши­рюють уявлення читачів про загальну систему знань.

Таким чином, без добре організованих каталогів немож­лива довідково-інформаційна робота бібліотеки, а отже, й за­без­печення читацьких запитів.



Алфавітний каталог складається у порядку алфавіту авто­рів та заголовків книг й інших друкованих творів. Система­тич­ний – у систематичному порядку галузей знань. Предмет­ний – алфавітний порядок предметів, термінів та понять, які складають зміст книги.

За алфавітним каталогом, знаючи автора або заголовок книги чи будь-якого друкованого видання, можна встановити, чи є в бібліотеці конкретна книга або інші книги цього ж авто­ра. Якщо необхідно знайти книгу з певного питання, а автор її невідомий, звертаються до систематичного каталогу. Він скла­дений за десятковою системою. У систематичному каталозі картки групуються за такими розділами (введеними і розділе­ними на 10 основних відділів (класів), кожний з яких М. Дьюї позначив арабською цифрою):



  • Загальний відділ (довідники, словники, покажчики);

  • Філософія;

  • Релігія, атеїзм;

  • Суспільні науки;

  • Мовознавство;

  • Точні науки;

  • Прикладні науки;

  • Мистецтво. Спорт;

  • Література і літературознавство;

  • Історія. Географія. Біологія.

Розділ поділяється ще на 10 підрозділів, кожен з яких, у свою чергу, поділяється на 10 груп тощо. Таким чином, сис­тема­тичний каталог відповідає на запитання, які книги є в біблі­отечних фондах з тієї або іншої галузі знань, проблеми, теми. Зрозуміло, що серед розставлених за змістом книг завжди легше відшукати ту, яка буде відповідати рівню знань читача, зможе змінити необхідну на ту, що є у фондах, але аналогічну за змістом, або навіть запропонувати новіше видання.

Крім алфавітного і систематичного каталогів є також пред­метні, або тематичні. У тематичному каталозі картки роз­міщені в алфавітному порядку за темами книг приблизно так, як розміщуються статті в енциклопедіях. Тобто предметний ка­талог враховує зміст книги, але групування здійснюється за вузькими питаннями (предметами) незалежно від того, під яким кутом зору вони розкриваються. Предметний каталог має важливе значення для довідкових цілей, тому що відповідає на питання: які книги є в бібліотеці з певної, іноді досить вузької, галузі знань. Користуючись таким каталогом, легко підібрати літературу з конкретних питань.

У бібліотеці, крім книжкових каталогів, є картотека газетно-журнальних статей. Такий каталог дає змогу також відшукати статті з певної проблеми. Використовуються так звані видові каталоги – каталоги нот, карт, стандартів, патентів, рукописів тощо. Іноді є необхідність у створенні мовних ката­логів, каталогів спеціального призначення (наприклад, крає­знавчий).

Відомості про найновіші наукові роботи, а також худож­ню літературу можна знайти у спеціальних збірниках, що видаються Книжковою палатою, зокрема у «Книжковому літо­пису», який виходить щотижня. У цьому виданні реєструються книги, які видаються в країні з усіх галузей знань. «Літопис журнальних статей» виходить теж щотижня. Тут вміщено перелік статей, які з’явилися в журналах, альманахах, збірни­ках, наукових записках. «Літопис газетних статей» виходить щомісяця, у ньому реєструються важливі статті, надруковані в газетах [102, с. 320–321].

Бібліографічними джерелами є також енциклопедії і слов­ники. Уміння користуватися ними значно полегшує роботу керівника, особливо в управлінні навчально-виховним проце­сом, методичною роботою, роботою в розробленні стратегії роз­витку ПТНЗ. Це та довідкова література, яка теж допомагає керівникові ПТНЗ орієнтуватися у великому потоці інформації.

Таким чином, робота з пошуку інформації вимагає певних знань і дотримання установлених правил щодо роботи з бібліо­течними каталогами і системами карток, складання бібліогра­фічних описів книг, журнальних і газетних статей. Сформова­ність таких умінь у керівників є свідченням їхньої високої управлінської, інформаційної та педагогічної культури, показ­ником загальної і професійної компетентності, а також рівня розвитку ІАК.







Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка