Передмова


Технологізація інформаційних процесів



Сторінка9/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20

3.4. Технологізація інформаційних процесів

Традиційними методами пошуку інформації є:



  • суцільний (наскрізний) – дослідження наявних джерел (книг, посібників, публікацій) без пропусків (цей метод сьогод­ні розглядається як теоретичний, оскільки кількість інформації навіть з окремої, «вузької» теми досить великий, щоб реалізу­вати цей прийом);

  • вибірковий метод – підбір і вивчення певної сукупнос­ті джерел (більш раціональний і реальний шлях інформацій­ного пошуку);

  • інтуїтивний – уміння знайти необхідний матеріал зав­дяки бібліографічному «чуттю», багатого досвіду;

  • типологічний (рецептурний) – для кожного конкрет­ного інформаційного пошуку визначається певний шлях і до­кументальні засоби (джерела, посібники, книги, довідники тощо), тобто створюється модель розв’язання інформаційно-пошукового завдання. Прикладом такої оптимальної моделі є бібліографічний опис;

  • індуктивний метод – інформаційний пошук здійсню­ється як процес пізнання з використанням індукції від одинич­них суджень і фактів до узагальнень, у яких виражається за­галь­на закономірність;

  • дедуктивний метод – використовується в процесі вив­чення певної області явищ, створенні розгорнутої наукової тео­рії (тобто шлях від загального до одиничних суджень і фактів, наприклад, пошук інформації для розроблення програми підго­товки кваліфікованих робітників у ПТНЗ в контексті стратегії розвитку регіону);

  • метод інформаційного пошуку за бібліографічними посиланнями як специфічною формою відображення вказаного взаємозв’язку, наступності літературного розвитку (літературне видання – це, певною мірою, аналіз, оцінювання й узагаль­нення соціальної інформації, для чого використовувались кон­кретні факти, твори, документи, довідкова та енциклопедична література).

Розвиток суспільства в ХХІ ст. характеризується перехо­дом в інформаційну цивілізацію, що зумовлює динамічний процес наукового знання та експоненційне його зростання. Обсяг наукової, політичної, культурологічної та іншої інфор­мації зростає досить швидкими темпами, що ставить перед лю­диною проблему виживання в інформаційних потоках. Щодо розв’язання окресленого питання Ю. Сурмін зазначає: «Забез­печити це можна тільки завдяки технологізації інформаційних процесів, під якими розуміють виникнення, передачу, нагро­мад­ження, пошук та обробляння інформації» [195, с. 212]. Тех­нологізація інформаційних процесів актуалізує методи й мето­дики пошуку інформації в новому інформаційному середо­вищі – Інтернеті, які мають іншу класифікацію.

Видами пошуку в Інтернеті є:



  • повнотекстовий пошук – здійснюється по всьому змі­сту документа (прикладом такого пошуку може бути будь-яка інформаційно-пошукова система (ІПС): www.yandex.ru, www.google.com, Yahoo!, Baidu, Bing тощо;

  • пошук за метаданими – пошук за деякими атрибутами документа: назва, дата створення, розмір, автор тощо (напри­клад, діалог пошуку в файловій системі MS Windows);

  • пошук зображень – пошук за змістом зображень (світ­лин, завантажених користувачем або даних URL зображення), в результаті чого можна одержати подібні зображення (робота ІПС Polar Rose, Picollator тощо).

Ефективність пошуку інформації залежить від чіткого уяв­лення того, що необхідно робити, тобто ця робота має пла­нуватися. Є процедура пошуку інформації в мережі Інтернет, який здійснюється поетапно, що відображено на рис. 3.3. Бажано також визначити час, за який буде здійснюватися пошук інформації, оцінити альтернативні способи одержання інформації і ступень важливості цієї інформації у контексті визначеної проблеми [160].

Інтернет сьогодні для багатьох фахівців є на першому місці серед джерел інформації, однак насправді все залежить від того, яку саме інформацію необхідно знайти. Принагідно зазначимо, що Інтернет – це велика віртуальна бібліотека, у якій зберігається неймовірне розмаїття інформації з будь-якого питання. Однак ця глобальна мережа не позбавлена недоліків:



  • може даремно забрати час, якого у керівника завжди обмаль;

  • деяка інформація цілком свідомо тенденційна або неко­ректна;

  • досить неосяжна для здійснення досліджень, якщо не визначитися напевно, як необхідно діяти;

  • має багато моментів, які можуть відволікати і завести в «глухий кут», заманювати і тим самим додатково заплутувати.




Рис. 3.3. Алгоритм процесу пошуку інформації в мережі Інтернет
Безперечно, Інтернет є найкращим джерелом інформації, але користуючись ним, не можна ігнорувати інші джерела, а саме:

  • статистична і бухгалтерська звітність, аудиторські та фінансові звіти, офіційні бюлетені й збірники наказів МОН мо­лоді та спорту;

  • біографи та історики;

  • внутрішні бібліотеки ПТНЗ і річні звіти, локальна доку­ментація й протоколи засідань і нарад;

  • друзі, колеги, експерти;

  • фінансові дайджести, моніторингові огляди ринку праці й ринку освітніх послуг, журнали, підручники, підбірки газет, брошури, періодичні видання, наукові журнали та інша періодика;

  • видавництва;

  • національні, міські та університетські бібліотеки (можуть бути в електронному форматі);

  • інформація конкурентів;

  • довідники;

  • спеціалізовані асоціації та професійні корпорації;

  • центри зайнятості населення;

  • роботодавці;

  • місцеві органи самоврядування.

Керівник може отримати інформацію й з таких джерел:

  • спостереження;

  • опитування;

  • співбесіда;

  • документи.

Крім цього, у керівника є свої специфічні методи і дже­рела інформації, які безпосередньо становлять значну частину особистого регламенту. Йдеться про такі інформаційні про­цеси, як:

  • обхід робочих місць і обмін інформацією з підлеглими;

  • прийом відвідувачів з приватних питань педагоги, учні, їхні батьки, заступники, представники громадських орга­нізацій, роботодавці, представники різних фірм, корпорацій, рекламних агентств тощо;

  • закритий (призначений) прийом відвідувачів з важли­вих питань;

  • наради, засідання семінари;

  • робота з кореспонденцією та іншими діловими папе­рами, візи й підписи;

  • листи, диктування і усна передача розпоряджень;

  • поїздки в службових справах;

  • вільний час для самоосвіти або наукової діяльності.

Пріоритети цих інформаційних процесів та їхня послідов­ність у діяльності керівників можуть істотно змінюватися. На початку і наприкінці навчального року більше уваги приділя­ється прийомові відвідувачів, проведенню оперативних нарад, а кабінет директора нагадує «штаб діючої армії».

Джерелом інформації може бути звичайна телефонна роз­мова, факс або електронне послання – запит в одну з інстанцій.

Суспільна думка також є інформацією, яку повинен знати керівник, готуючи низку питань. Під час її вивчення треба пам’ятати про такі моменти, як політика, поради і консультації, застереження, офіційна позиція держави, угоди, директиви, а також приписи керівництва з проблематики, яка цікавить у певний момент. Джерелом суспільної думки є маркетингові дос­лідження, однак вони не завжди придатні для використання у сфері ПТО, окрім них,досить багато різних канцелярій, які діляться своєю інформацією, або її «ласим шматочком».

Є й можливість підписатися на інформаційну базу даних (наприклад, Новостной портал – Ліга.net), яку отримувати на електронну адресу, або через соціальні мережі. Альтернатив­ними ресурсами для одержання інформації є онлайнові дослід­ницькі агентства, які забезпечені сучасними засобами. Вони відомі як «банки чистих знань» або «індекси знань» і є части­ною позамережевого простору, тобто за межами Інтернету. Їхніми послугами можуть користуватися клієнти, здатні опла­чувати ці послуги (через Інтернет-мережу, користуючись кре­дитною карткою).

Доцільно зауважити відносно пошуку інформації таке: ні в якому разі не можна вважати, що чим більше ви знайдете інформації, прочитаєте її, тим більше будете знати. Треба пам’ятати, що «ціль будь-якої інформації полягає в тому, щоб нести знання, не може бути досягнута шляхом її масового пог­линання. Більш того,поверхнева інформація завдає істотної шкоди керівникові, продукує в ній ілюзію фахівця знаючого і дедалі більше уводить в сторону від дійсно позитивного» [233, с. 47].

З огляду на практичний досвід роботи з керівниками ПТНЗ вважаємо доречним окремо розглянути принципи дії пошукових служб. Свою назву вони виправдовують цілком, оскільки шукають інформацію замість нас. Ці системи мають сховище ключових слів, які згадуються на веб-сайтах. Машина оперативно проглядає базу даних, щоб знайти сайти, які відпо­відають запиту. Треба ввести в поле пошуку необхідне слово, і пошукова система знайде всі сайти, на яких воно трапляється. Принцип їх роботи базується на пошуці слів на головній сторін­ці веб-сайту. Часто вони перевіряють лише перші параг­рафи (розділи, частини). Тому, якщо задане слово знаходиться далі, а не на початку тексту, то пошукова система цю сторінку не виведе на екран комп’ютера. Програмний механізм – робот пошукової системи обходить веб-сайти. Цей «повзунок» зчитує мета-інструкції веб-сайтів – елементи заголовків HTML-доку­ментів: назва сторінки, що виводиться браузером у заголовок, електронна адреса (URL – inform resourse lokator, тобто однако­вий визначник ресурсів), опис змісту сайту і, що найважливіше, ключові слова. Функцією цих роботів є також нагляд за тим, аби ключові слова, заявлені для певного сайту, відповідали реальному змістові його початкової сторінки. Однак цей метод має свої недоліки. Одним з них є те, що пошукові машини індексують все без винятку. Тому, починаючи роботу з ними, варто мати на увазі: якщо буде вжито просто одне слово, то одержите великий масив сайтів.

Для прискорення пошуку фахівці рекомендують ввести додаткові слова. Принцип пошуку такий: чим більше слів буде введено в поле пошуку, тим вищий шанс, що пошукова машина видасть те, що шукаємо. Однак, якщо пошук відбувається за ключовими словами і при цьому вводиться кілька слів, то їх треба брати в лапки. Наприклад, «якість професійної освіти», інакше пошукова система буде шукати кожне слово окремо. Наприклад, якщо ви введете без лапок якість підготовки фахів­ців у ПТНЗ, то пошукова система видасть приблизно 28500 сайтів (за кожним окремим словом буде посилання на велику кількість сайтів: якість + підготовка + фахівці + ПТНЗ). Якщо ж ввести ці слова в лапках, то машина видасть такий результат: «Нет результатов для «якість підготовки фахівців ПТНЗ» (запис з екрану комп’ютера).
Практичні поради

Для пошуку інформації зручно використовувати контекстне меню. За його допомогою можна відкрити кілька вікон, не загубивши похідної станції переходу. Поки завантажуватиметься одне вікно, можна ознайо­митися з інформацією в тому, що вже відкрилось. Ті вікна, в яких інформація не задовольняє потреби, треба просто закрити. Діяти потрібно за таким алгоритмом: клацнути правою кнопкою миші на гіперпосилання на будь-який сайт → побачити меню з переліком різних опцій → вибрати «Відкрити в новому вікні» → клац­нути по ньому лівою кнопкою миші → відкриється веб-сайт у новому вікні.

Завжди використовуйте кілька пошукових систем, оскільки всі вони різні, всі працюють з неоднаковою швидкістю і кожна використовує свої ключові слова. Їхні назви можна додати у список вибраних сторінок, що в подальшому полегшить доступ до них.

Здійснюючи пошук інформації за допомогою пошукових систем, доречно знати, що більшість з них безкоштовні. Свої прибутки вони отримують за рахунок розміщення реклами. Як би швидко не працювала пошукова машина, але вона не в змозі охопити більше, ніж 15% усіх інтернет-ресурсів. Тому реко­мен­дується користуватись не одним пошукачем (зараз їх десь із 350).



Українські пошукові системи.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка