Традиційними методами пошуку інформації є:
суцільний (наскрізний) – дослідження наявних джерел (книг, посібників, публікацій) без пропусків (цей метод сьогодні розглядається як теоретичний, оскільки кількість інформації навіть з окремої, «вузької» теми досить великий, щоб реалізувати цей прийом);
вибірковий метод – підбір і вивчення певної сукупності джерел (більш раціональний і реальний шлях інформаційного пошуку);
інтуїтивний – уміння знайти необхідний матеріал завдяки бібліографічному «чуттю», багатого досвіду;
типологічний (рецептурний) – для кожного конкретного інформаційного пошуку визначається певний шлях і документальні засоби (джерела, посібники, книги, довідники тощо), тобто створюється модель розв’язання інформаційно-пошукового завдання. Прикладом такої оптимальної моделі є бібліографічний опис;
індуктивний метод – інформаційний пошук здійснюється як процес пізнання з використанням індукції від одиничних суджень і фактів до узагальнень, у яких виражається загальна закономірність;
дедуктивний метод – використовується в процесі вивчення певної області явищ, створенні розгорнутої наукової теорії (тобто шлях від загального до одиничних суджень і фактів, наприклад, пошук інформації для розроблення програми підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ в контексті стратегії розвитку регіону);
метод інформаційного пошуку за бібліографічними посиланнями як специфічною формою відображення вказаного взаємозв’язку, наступності літературного розвитку (літературне видання – це, певною мірою, аналіз, оцінювання й узагальнення соціальної інформації, для чого використовувались конкретні факти, твори, документи, довідкова та енциклопедична література).
Розвиток суспільства в ХХІ ст. характеризується переходом в інформаційну цивілізацію, що зумовлює динамічний процес наукового знання та експоненційне його зростання. Обсяг наукової, політичної, культурологічної та іншої інформації зростає досить швидкими темпами, що ставить перед людиною проблему виживання в інформаційних потоках. Щодо розв’язання окресленого питання Ю. Сурмін зазначає: «Забезпечити це можна тільки завдяки технологізації інформаційних процесів, під якими розуміють виникнення, передачу, нагромадження, пошук та обробляння інформації» [195, с. 212]. Технологізація інформаційних процесів актуалізує методи й методики пошуку інформації в новому інформаційному середовищі – Інтернеті, які мають іншу класифікацію.
Видами пошуку в Інтернеті є:
повнотекстовий пошук – здійснюється по всьому змісту документа (прикладом такого пошуку може бути будь-яка інформаційно-пошукова система (ІПС): www.yandex.ru, www.google.com, Yahoo!, Baidu, Bing тощо;
пошук за метаданими – пошук за деякими атрибутами документа: назва, дата створення, розмір, автор тощо (наприклад, діалог пошуку в файловій системі MS Windows);
пошук зображень – пошук за змістом зображень (світлин, завантажених користувачем або даних URL зображення), в результаті чого можна одержати подібні зображення (робота ІПС Polar Rose, Picollator тощо).
Ефективність пошуку інформації залежить від чіткого уявлення того, що необхідно робити, тобто ця робота має плануватися. Є процедура пошуку інформації в мережі Інтернет, який здійснюється поетапно, що відображено на рис. 3.3. Бажано також визначити час, за який буде здійснюватися пошук інформації, оцінити альтернативні способи одержання інформації і ступень важливості цієї інформації у контексті визначеної проблеми [160].
Інтернет сьогодні для багатьох фахівців є на першому місці серед джерел інформації, однак насправді все залежить від того, яку саме інформацію необхідно знайти. Принагідно зазначимо, що Інтернет – це велика віртуальна бібліотека, у якій зберігається неймовірне розмаїття інформації з будь-якого питання. Однак ця глобальна мережа не позбавлена недоліків:
може даремно забрати час, якого у керівника завжди обмаль;
деяка інформація цілком свідомо тенденційна або некоректна;
досить неосяжна для здійснення досліджень, якщо не визначитися напевно, як необхідно діяти;
має багато моментів, які можуть відволікати і завести в «глухий кут», заманювати і тим самим додатково заплутувати.
Рис. 3.3. Алгоритм процесу пошуку інформації в мережі Інтернет
Безперечно, Інтернет є найкращим джерелом інформації, але користуючись ним, не можна ігнорувати інші джерела, а саме:
статистична і бухгалтерська звітність, аудиторські та фінансові звіти, офіційні бюлетені й збірники наказів МОН молоді та спорту;
біографи та історики;
внутрішні бібліотеки ПТНЗ і річні звіти, локальна документація й протоколи засідань і нарад;
друзі, колеги, експерти;
фінансові дайджести, моніторингові огляди ринку праці й ринку освітніх послуг, журнали, підручники, підбірки газет, брошури, періодичні видання, наукові журнали та інша періодика;
видавництва;
національні, міські та університетські бібліотеки (можуть бути в електронному форматі);
інформація конкурентів;
довідники;
спеціалізовані асоціації та професійні корпорації;
центри зайнятості населення;
роботодавці;
місцеві органи самоврядування.
Керівник може отримати інформацію й з таких джерел:
спостереження;
опитування;
співбесіда;
документи.
Крім цього, у керівника є свої специфічні методи і джерела інформації, які безпосередньо становлять значну частину особистого регламенту. Йдеться про такі інформаційні процеси, як:
обхід робочих місць і обмін інформацією з підлеглими;
прийом відвідувачів з приватних питань педагоги, учні, їхні батьки, заступники, представники громадських організацій, роботодавці, представники різних фірм, корпорацій, рекламних агентств тощо;
закритий (призначений) прийом відвідувачів з важливих питань;
наради, засідання семінари;
робота з кореспонденцією та іншими діловими паперами, візи й підписи;
листи, диктування і усна передача розпоряджень;
поїздки в службових справах;
вільний час для самоосвіти або наукової діяльності.
Пріоритети цих інформаційних процесів та їхня послідовність у діяльності керівників можуть істотно змінюватися. На початку і наприкінці навчального року більше уваги приділяється прийомові відвідувачів, проведенню оперативних нарад, а кабінет директора нагадує «штаб діючої армії».
Джерелом інформації може бути звичайна телефонна розмова, факс або електронне послання – запит в одну з інстанцій.
Суспільна думка також є інформацією, яку повинен знати керівник, готуючи низку питань. Під час її вивчення треба пам’ятати про такі моменти, як політика, поради і консультації, застереження, офіційна позиція держави, угоди, директиви, а також приписи керівництва з проблематики, яка цікавить у певний момент. Джерелом суспільної думки є маркетингові дослідження, однак вони не завжди придатні для використання у сфері ПТО, окрім них,досить багато різних канцелярій, які діляться своєю інформацією, або її «ласим шматочком».
Є й можливість підписатися на інформаційну базу даних (наприклад, Новостной портал – Ліга.net), яку отримувати на електронну адресу, або через соціальні мережі. Альтернативними ресурсами для одержання інформації є онлайнові дослідницькі агентства, які забезпечені сучасними засобами. Вони відомі як «банки чистих знань» або «індекси знань» і є частиною позамережевого простору, тобто за межами Інтернету. Їхніми послугами можуть користуватися клієнти, здатні оплачувати ці послуги (через Інтернет-мережу, користуючись кредитною карткою).
Доцільно зауважити відносно пошуку інформації таке: ні в якому разі не можна вважати, що чим більше ви знайдете інформації, прочитаєте її, тим більше будете знати. Треба пам’ятати, що «ціль будь-якої інформації полягає в тому, щоб нести знання, не може бути досягнута шляхом її масового поглинання. Більш того,поверхнева інформація завдає істотної шкоди керівникові, продукує в ній ілюзію фахівця знаючого і дедалі більше уводить в сторону від дійсно позитивного» [233, с. 47].
З огляду на практичний досвід роботи з керівниками ПТНЗ вважаємо доречним окремо розглянути принципи дії пошукових служб. Свою назву вони виправдовують цілком, оскільки шукають інформацію замість нас. Ці системи мають сховище ключових слів, які згадуються на веб-сайтах. Машина оперативно проглядає базу даних, щоб знайти сайти, які відповідають запиту. Треба ввести в поле пошуку необхідне слово, і пошукова система знайде всі сайти, на яких воно трапляється. Принцип їх роботи базується на пошуці слів на головній сторінці веб-сайту. Часто вони перевіряють лише перші параграфи (розділи, частини). Тому, якщо задане слово знаходиться далі, а не на початку тексту, то пошукова система цю сторінку не виведе на екран комп’ютера. Програмний механізм – робот пошукової системи обходить веб-сайти. Цей «повзунок» зчитує мета-інструкції веб-сайтів – елементи заголовків HTML-документів: назва сторінки, що виводиться браузером у заголовок, електронна адреса (URL – inform resourse lokator, тобто однаковий визначник ресурсів), опис змісту сайту і, що найважливіше, ключові слова. Функцією цих роботів є також нагляд за тим, аби ключові слова, заявлені для певного сайту, відповідали реальному змістові його початкової сторінки. Однак цей метод має свої недоліки. Одним з них є те, що пошукові машини індексують все без винятку. Тому, починаючи роботу з ними, варто мати на увазі: якщо буде вжито просто одне слово, то одержите великий масив сайтів.
Для прискорення пошуку фахівці рекомендують ввести додаткові слова. Принцип пошуку такий: чим більше слів буде введено в поле пошуку, тим вищий шанс, що пошукова машина видасть те, що шукаємо. Однак, якщо пошук відбувається за ключовими словами і при цьому вводиться кілька слів, то їх треба брати в лапки. Наприклад, «якість професійної освіти», інакше пошукова система буде шукати кожне слово окремо. Наприклад, якщо ви введете без лапок якість підготовки фахівців у ПТНЗ, то пошукова система видасть приблизно 28500 сайтів (за кожним окремим словом буде посилання на велику кількість сайтів: якість + підготовка + фахівці + ПТНЗ). Якщо ж ввести ці слова в лапках, то машина видасть такий результат: «Нет результатов для «якість підготовки фахівців ПТНЗ» (запис з екрану комп’ютера).
Практичні поради
Для пошуку інформації зручно використовувати контекстне меню. За його допомогою можна відкрити кілька вікон, не загубивши похідної станції переходу. Поки завантажуватиметься одне вікно, можна ознайомитися з інформацією в тому, що вже відкрилось. Ті вікна, в яких інформація не задовольняє потреби, треба просто закрити. Діяти потрібно за таким алгоритмом: клацнути правою кнопкою миші на гіперпосилання на будь-який сайт → побачити меню з переліком різних опцій → вибрати «Відкрити в новому вікні» → клацнути по ньому лівою кнопкою миші → відкриється веб-сайт у новому вікні.
|
Завжди використовуйте кілька пошукових систем, оскільки всі вони різні, всі працюють з неоднаковою швидкістю і кожна використовує свої ключові слова. Їхні назви можна додати у список вибраних сторінок, що в подальшому полегшить доступ до них.
|
Здійснюючи пошук інформації за допомогою пошукових систем, доречно знати, що більшість з них безкоштовні. Свої прибутки вони отримують за рахунок розміщення реклами. Як би швидко не працювала пошукова машина, але вона не в змозі охопити більше, ніж 15% усіх інтернет-ресурсів. Тому рекомендується користуватись не одним пошукачем (зараз їх десь із 350).
Українські пошукові системи.
Поділіться з Вашими друзьями: |