Перелік умовних позначень, скорочень і термінів



Сторінка1/6
Дата конвертації03.04.2018
Розмір0.87 Mb.
#38734
  1   2   3   4   5   6

Інформаційні ресурси України


Зміст
Перелік умовних позначень, скорочень і термінів

Вступ


Документографічний огляд

1. Особливості та основи правового режиму інформаційних ресурсів

1.1 Поняття і класифікація інформаційних ресурсів

1.2 Нормативно-правове забезпечення використання інформаційних ресурсів

2. Державна політика в сфері інформаційних ресурсів

2.1 Державне управління інформаційними ресурсами

2.2 Створення системи національних інформаційних ресурсів

2.3 Інформаційна безпека

3. Міжнародний аспект використання інформаційних ресурсів. Значення інформаційних ресурсів для економіки України

3.1 Інтеграція України в світовий інформаційний простір

3.2 Застосування інформаційних ресурсів в економіці

Висновки


Перелік посилань
Перелік умовних позначень, скорочень і термінів
БД – бази даних

ЕЦП – електронний цифровий підпис

ІАС – інформаційно-аналітична система

ІБ – інформаційна безпека

ІІАС – інтегрована інформаційно-аналітична система

ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології

ІР – інформаційні ресурси

ІС – інформаційні системи

ІТ – інформаційні технології

НРІР – Національний реєстр інформаційних ресурсів

НТІ – науково-технічна інформація

СІРО – система інформаційних ресурсів органу державної влади

СНІР – система національних інформаційних ресурсів
Вступ
Одне з визначень суспільства, яке йде на зміну існуючому (поряд з такими, як постіндустріальне, інфраструктурне, глобальне) – інформаційне суспільство. В інформаційному суспільстві інформація починає відігравати роль одного з основних економічних ресурсів, під впливом котрого змінюються форми економічної діяльності, види й типи підприємств та установ, соціальні стосунки; він стає таким же національним ресурсом, як надра, вода, ліси тощо. Збереження, розвиток та раціональне використання цього стратегічного ресурсу майбутнього є завданням величезної ваги для будь-якого суспільства. Зростаюча залежність від наявності інформації, рівня розвитку та ефективності використання засобів її обробки та передачі призвела до виникнення такого поняття як інформаційні ресурси. Потужність і сила сучасних суспільств визначається об’ємом і інтенсивністю використання інформаційних ресурсів, а доступ до них являється важливим фактором соціально-економічного розвитку. Поступово основною цінністю для суспільства і людини стають інформаційні ресурси. А такі специфічні властивості як можливість багатократного використання, а також набуті ними властивості ресурсів економічних, роблять інформаційні ресурси ефективним фактором економії інших видів ресурсів (матеріальних, фінансових та інших). Інформаційні ресурси становлять велику цінність для держави і тому її обов’язком є забезпечення широких можливостей для того щоб потенціал інформаційних ресурсів працював на досягнення сталого економічного розвитку, зміцнення демократії, збереження власної соціально-культурної ідентичності.

Актуальність даної роботи заключається в тому, що ІР відіграють велику роль практично в усіх сферах життєдіяльності нашої держави і суспільства. Адже в процесі своєї діяльності різні організації, установи створюють і використовують ІР. На основі вчасно наданої, достовірної і повної інформації приймаються управлінські рішення, конкурентоспроможність будь-якої організаційної структури на ринку прямо залежить від кількості та якості інформації, якою вона володіє. Без інформаційних ресурсів неможливе існування не тільки науки але й функціонування системи освіти, котра повертає суттєві елементи наукового знання, визнані науковим співтовариством достовірним, окремим індивідуумам. Оскільки певний рівень освіченості необхідний кожній людині, система освіти дає можливість кожній людині стати споживачем ІР, що постачаються цією системою. Тому, на даний момент перед нашою державою стоїть вкрай важливе завдання – удосконалення процесу використання наявних і виробництва нових ІР, розробка дієвих методик управління ІР і забезпечення інформаційної безпеки.

З розвитком інформаційного суспільства в Україні все більше фахівців звертають увагу на вдосконалення формування і використання ІР. З’являються все більше публікацій у цій сфері, на державному рівні розробляються проекти законів щодо вдосконалення державної системи ІР та їх більш ефективного використання. Але безумовно багато питань залишаються невирішеними і якщо розробка теоретичного рівня є більш-менш задовільною, то практична реалізація задекларованих програм залишає бажати кращого.

Ціль роботи – проаналізувати сучасний стан та розвиток національних інформаційних ресурсів України, охарактеризувати систему державного управління ІР, розглянути питання щодо удосконалення функціональної структури організаційно-правової системи державного управління національними ІР України.

Об’єктом даної роботи виступають національні інформаційні ресурси та їх складові.

Предметом – формування і використання інформаційних ресурсів в межах України, що надає їм статусу національних та інтеграція України в глобальний інформаційний простір.

Задачі – виявити сутність і особливості поняття інформаційних ресурсів, провести їх класифікацію та визначити етапи створення; розкрити основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні; проаналізувати нормативно-правову базу формування і використання ІР; подати характеристику сучасного стану державного управління ІР, виявити актуальні проблеми і запропонувати шляхи їх вирішення; розглянути деякі аспекти інформаційної безпеки; виявити проблеми і механізми реалізації основних засад інтеграції України у світовий інформаційний простір; показати значимість ІР для економіки України.

Методи дослідження – для розкриття теми використовувались історичний та системний підходи, системний, порівняльний та структурно-функціональний аналіз, що дало змогу проаналізувати загальні та особливі тенденції розвитку досліджуваних явищ та процесів.

Нормативно-правову базу складають: Конституція України, закони України, нормативно-правові акти Президента України та інших органів державної влади.

Хронологічні рамки – обмежуються сучасним періодом розвитку української держави, починаючи зі здобуття Україною незалежності.

Робота складається з трьох розділів, переліку умовних позначень, вступу, аналізу літератури, висновків, переліку посилань.

В першому розділі розкривається поняття інформаційних ресурсів, їх особливості та нормативно-правове забезпечення.

В другому розділі розкриваються основи державного управління інформаційними ресурсами та шляхи його удосконалення.

В третьому – розглядається інтеграція України в світовий інформаційний простір і застосування інформаційних ресурсів в економіці.


Документографічний огляд
Інформаційною базою даної роботи є навчально-довідкова література, монографії,аналітичні матеріали, ряд періодичних видань, матеріали конференцій, науково-практичні коментарі, інформаційні ресурси Інтернет.

Використання навчально-методичних посібників дало змогу отримати загальне уявлення по досліджуваній проблемі і виділити основні структурні елементи роботи тим самим забезпечивши її цілісність. Так наприклад, в посібнику Яковенко В.Я.[39] дається визначення поняття інформаційного ресурсу, що представляє собою система національних інформаційних ресурсів, інформаційна інфраструктура, інформаційний ринок, інформаційні ресурси органів державної влади та викладені основні завдання управління цими ресурсами. Розглядається питання інформаційної нерівності, державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки України, виділені основні загрози інформаційній безпеці та етапи, послідовність кроків у побудові системи захисту інформації. В цілому автор достатньо повно освітив теоретичні питання інформаційних ресурсів, даючи визначення основним поняттям і термінам, складовим частинам інформаційних ресурсів, їх класифікації та ефективному функціонуванню в суспільстві. У навчальному посібнику Боднара І.Р.[4] розглядаються завдання і структура міжнародної інформації, висвітлюються основні напрями вивчення міжнародної інформації та інформаційних ресурсів, досліджується проблема інформатизації, взаємовідносин промислово розвинутих країн та країн, що розвиваються. Розглядається державна інформаційна політика країн, вивчаються проблеми розвитку національної електронної промисловості країн, що розвиваються. Детально розглядається національна програма інформатизації.

В посібнику Хромченко Л.Г.[36] розглядаються питання теорії, методики і організації інформаційної діяльності, становлення інформаційної діяльності як самостійної професіональної сфери, феномен інформації і його сучасні трактовки, в тому числі в якості економічної категорії, документи як основні джерела інформації, їх традиційні і сучасні форми, інформаційні характеристики і місце в системі документально-інформаційних комунікацій, інформаційно-пошукові системи і їх компоненти, мови представлення інформації і проблеми формалізації вводу, обробки і пошуку семантичної інформації в автоматизованих системах, питання організації інформаційної діяльності в Україні і за кордоном, включаючи діяльність міжнародних урядових і неурядових інформаційних центрів.

Партико З.В.[32] в своєму посібнику велику увагу приділяє історії інформаційного розвитку людства. Сучасний етап інформаційного розвитку суспільства охарактеризований як особливий: набула розповсюдження створена на основі Інтернету всесвітня мережа і це відкрило нові, небачені досі можливості, трансформаційні процеси охопили всі сфери суспільного життя. Багато корисного матеріалу знаходиться в розділі "Масова комунікація в державі". У ньому розповідається про органи керування інформаційним простором, про інформаційну політику держави та її типові задачі. Автор не оминув питання інформаційної безпеки і навіть присвятив окремий підрозділ таким поняттям як інформаційна війна, інформаційна зброя, методи інформаційного захисту. Загалом в посібнику весь матеріал викладений простою і зрозумілою мовою, помітним є намагання охопити максимальну кількість аспектів.

Використання монографій дозволило отримати більш детальну і повну інформацію по тематиці роботи. Слід відмітити монографію Мастяниці Й.І. [19] в якій розглядаються проблеми розвитку інформаційно-технічної бази України, етапи становлення, проблеми розвитку інформаційних ресурсів та доступу до них. Автор робить оцінку важливості інформаційних ресурсів в контексті процесів інформатизації, відкритості, ринкових перетворень, визначає складові інформаційних ресурсів, їх галузі та види, що підлягають державному управлінню, функції системи державного управління інформаційними ресурсами, пропонує низку організаційних і правових заходів по вдосконаленню системи державного управління інформаційними ресурсами.

Монографія Рубанця О.М.[29] досліджує методологічні та політико-практичні аспекти становлення сучасної культури в умовах формування глобального інформаційного простору. Автор монографії переконливо доводить,що соціально-економічні та політичні зміни, які відбуваються протягом останнього десятиліття в Україні зі своїми масштабами і наслідками можуть бути порівняні з революційними подіями початку минулого століття. Зміни суспільно-політичного ладу, утвердження нових принципів побудови державної влади та місцевого самоврядування, становлення інституту громадянського суспільства – все це вплинуло на механізм обміну і розповсюдження інформації, створення нової системи інформаційних ресурсів. На підставі вивчення монографії можна стверджувати, що авторові вдалося подолати наявні емпіричні матеріали та теоретичні викладки як західних, східних так і українських вчених, що формуються навколо такої важливої проблеми, як глобальна інформатизація світу, формування інформаційного суспільства та пов’язаними з цим явищем змінами в суспільному житті, культурі, перспективами розвитку України в цьому напрямі.

Робота Іноземцева В.Л.[11] присвячена розгляду важливих аспектів і проблем становлення інформаційного суспільства, аналізу тенденцій і змін, що відбуваються сьогодні у сфері соціальної інформації, питанням її організації і впливу цієї організації на розвиток соціуму в цілому. Заслуговує на увагу визначення автором соціальної інформаційної бази, що є основою формування і розвитку інформаційних ресурсів, як усього необхідного обсягу соціально значимої інформації, керованого, постійно поповнюваного, призначеного для само ідентифікації, збереження і розвитку певної людської спільності. У своєму дослідженні автор детально зупиняється на розгляді основних принципів, методів і форм творення, розвитку інформаційного суспільства, зокрема розкриває зміст принципів доцільності, достатності, безперервності наповнення, спадкоємності, пріоритетності концентрації зусиль на життєво важливих напрямах діяльності, які сьогодні найбільш рельєфно проявляються в інфотворчому процесі. В цілому автором успішно розкриваються проблеми сьогодення, пов’язані з інформатизацією, становленням інформаційного суспільства, входженням його в новий етап розвитку.

Монографія Кормич Б.А.[15] є спробою широкого наукового дослідження організаційно-правових проблем інформаційної безпеки України. Аналіз роботи визначає наукове спрямування дослідження, яким стали підходи до інформаційної безпеки як самостійні соціально-правові явища в структурі інформаційних правовідносин. На думку автора, черговий етап технологічної революції в інформаційній сфері зумовлює серйозні зміни в суспільстві загалом. Змінюється спосіб життя мільйонів людей. Інформаційна сфера стає не тільки найважливішою сферою міжнародної співпраці а й об’єктом суперництва. Проблеми у сфері інформаційних відносин, формування інформаційних ресурсів і користування ними загострюються внаслідок політичного і економічного протиборства держав. Це стає актуальним у зоні забезпечення національної безпеки України. Автор зазначає, що в умовах інформаційного суспільства роль цивілізованої держави постає у якісному забезпеченні інформаційних прав, свобод та інформаційної безпеки особистості, тому є вкрай важливим формування організаційно-правових засад політики інформаційної безпеки, які повинна визначати і впроваджувати в життя держава. В монографії наводяться витяги з законів, що стосуються питань інформаційної безпеки, досліджує її специфіку та пропонує низку кроків по поліпшенню правового забезпечення інформаційної безпеки.

Дослідженню питань інформаційної безпеки присвячена робота Галатенко В.А.[7], де наведена систематизована сукупність відомостей про інформаційну безпеку держави та шляхи її забезпечення. Визначене місце інформаційної безпеки в загальній системі національної безпеки, вплив дестабілізуючих факторів та інформаційних загроз на безпеку особистості, суспільства та держави ,основи інформаційного протиборства та інформаційної боротьби, зміст і форми психологічних операцій та інформаційно-психологічної безпеки, а також загальні підходи до забезпечення безпеки інформаційних технологій. Представлено наукові дослідження в яких розглянуто концепції інформаційної безпеки держави у сучасних міжнародних відносинах, феномен інформаційного тероризму, сутність та методи протидії маніпулятивним технологіям, прикладні аспекти інформаційної безпеки держави.

В роботу також залучені матеріали міжнародної конференції [3] де викладені основні питання, яким була приділена увага учасниками конференції. Метою цієї конференції було визначення шляхів вдосконалення формування та використання електронних ресурсів порталу національної бібліотеки як базової компоненти єдиного науково-інформаційного простору держави. Розглянуто структуру науково-інформаційного порталу та методи оцінки використання інформаційних ресурсів НБУВ. Учасники конференції дійшли висновку, що збільшення обсягів і розширення тематичного та видового складу інформаційних ресурсів бібліотечних сайтів обумовлює їхню трансформацію в Інтернет портали, що стають базовими елементами єдиного науково-інформаційного простору держави. Формування інформаційних ресурсів порталу має здійснюватись з урахуванням закономірності концентрації та розсіювання інформації й статистичних даних щодо обігу конкретних мережевих ресурсів; використання інформаційних ресурсів поталу має передбачати як надання певних складових у загальний доступ так і обмежений доступ в Інтернет середовищі.

Особливості формування і використання інформаційних ресурсів висвітлені в роботі Чижа І.С.[38]. Автором розглядаються основні напрямки становлення та розвитку інформаційного суспільства, його ключові складові, концепції та проблеми ефективного використання інформаційних ресурсів. Проводиться огляд соціальних, економічних ,політичних особливостей інформаційного суспільства, їх відображення в українських умовах. Робиться аналіз тенденцій розвитку ринку інформаційних технологій та основних елементів інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури ,як складової частини сучасного суспільства та економіки. Розглядаються системи індикаторів інформаційного суспільства, які використовуються для оцінки рівня його розвитку та пропонується прототип відповідної національної системи. Для ефективного формування і використання інформаційних ресурсів потрібна сформована інформаційна культура. Саме цьому питанню присвячена праця Калюжного Р.А.[13], в якій аналізується проблема формування інформаційної культури особистості. Висвітлено теоретико-методологічні підходи до розгляду феномену інформаційної культури. Розглядаються особливості сучасного інформаційного середовища як чинника виховання, висвітлюються питання інформаційної безпеки особистості, проаналізовано дидактичні закономірності формування інформаційної культури в освітньому процесі.

Правовою базою роботи стало використання ряду джерел, науково-практичних коментарів до інформаційного законодавства, збірники законодавчих актів, науково-практичниий посібник Орлова П.І.[26], де наведені статті Конституції, закони, укази Президента стосовно інформаційної діяльності, сайти що містять правову інформацію та закони з нещодавно прийнятими доповненнями і поправками. Корисною в цьому плані Був науково-практичний коментар Інформаційне законодавство України [12] де перераховані всі основні закони, прийняті в інформаційній сфері, викладені їх загальні положення та дається короткий аналіз і коментар до кожної статті та пункту цього закону. Це дало змогу всебічно оцінити закони та виявити їх недоліки та переваги.

Для написання роботи було використано ряд періодичних видань по даній тематиці, що дало можливість відстежити наскільки багато уваги приділяється цьому питанню і побачити різні погляди авторів публікацій на вирішення ключових питань формування, використання й управління інформаційними ресурсами. Так у статті Маслянко П.[20] розглядаються інформаційно-комунікаційні системи та інформаційні ресурси, їх визначення та класифікація. Також розглянуто основні проблеми створення інформаційних ресурсів та запропонований підхід до їх розв’язання. Автором дається визначення термінів інформація, дані, знання і можливості створення на їх базі інформаційних ресурсів. Робиться спроба класифікувати інформаційні ресурси за певними ознаками, описується процес продукування інформаційних ресурсів та йог стадії, розглядається виконання першочергових задач на кожній з цих стадій.

У статті Бакута П.А.[2] йде мова про всезростаючу роль інформаційних ресурсів в усіх областях людської діяльності і це перш за все потребує розробки теорії, в якій необхідно описати термінологію постановки задач і шляхи її вирішення. Розглядаються питання практичного використання інформаційних ресурсів, відмічається важливість оновлення об’ємів інформаційних ресурсів, їх якості. Наголошується на складності практичного використання інформаційних ресурсів через проблеми і складнощі питань їх класифікації і в якості виходу з цієї ситуації пропонується створення принципу єдності класифікаційних ознак, кількісної оцінки інформаційних ресурсів, підкреслюється необхідність якнайшвидшого створення математичного, економічного, фінансового, правового опису інформаційних ресурсів і впровадження його в життя.

Вивченню теоретичних питань присвячена стаття Антопольского А.Б.[1] де розглядається об’єм і зміст поняття інформаційних ресурсів, аналізується фасетна класифікація інформаційних ресурсів ,зокрема для задач управління і виконання правової охорони інформаційних ресурсів ,серед них: зміст, джерело, призначення інформаційного ресурсу, належність до інформаційної системи, форма представлення інформації тощо. Розглядаються методичні питання застосування кожного фасету, в тому числі можливість використання існуючих інформаційно-пошукових мов. В результаті будується загальна модель ідентифікації інформаційних ресурсів і пропонується її застосування для різноманітних задач.

В статті Цаленко М.Ш.[39] представлений історико-системний аналіз формування індустрії інформаційних ресурсів як наукової галузі економічної інфраструктури людського суспільства, яка в результаті інформаційної революції буде відігравати все більш зростаючу роль в роль в розвитку цивілізації. Автор приводить найбільш розповсюджені трактування поняття інформаційних ресурсів, простежує хід перетворення інформації в інформаційний ресурс, розглядає типи взаємодії на яких базується розповсюдження і використання інформаційних ресурсів, взаємозв’язок інформаційних ресурсів і соціальної пам’яті ,відтворює схему розвитку інформаційних систем, в яку заглиблюється людина в результаті розвитку нових інформаційних технологій.

Проблемам управління інформаційними ресурсами присвячений ряд статей. Зокрема в статті Пархоменко В.Д.[27] розглядаються проблеми управління інформаційними ресурсами і робиться акцент на важливості досягнення стратегічної мети у сфері управління інформацією, оскільки інформація стає організаційним важелем, а також вихід через прогнозно-аналітичну функцію на управління іншими ресурсами а саме трудовими ,фінансовими і матеріальними. Автор говорить про важливість для кожного спеціаліста-аналітика вміння управляти знаннями і присутність в кожній інтелектуальній команді вищої керівної ланки спеціаліста нової формації, який управлятиме і націлюватиме інформаційні технології на конкретний результат у напрямі впровадження нових знань. В статті Войчишина К.С.[6] пропонуються підходи до створення і забезпечення функціонування системи інформаційних ресурсів, розглядаються методологічні аспекти процесу створення інформаційних ресурсів, інформатизація як основа створення системи інформаційних ресурсів. Розглядається лінгвістичне, інформаційне та апаратно-програмне забезпечення системи інформаційних ресурсів та основа інформаційної взаємодії державних структур та органів державної влади, основні напрями інтеграції інформаційних ресурсів. Доповненням до теми інтеграційних процесів інформаційних ресурсів є стаття Кураса І.[16], де розглядаються основні аспекти проблем інтеграції інформаційних ресурсів усіх інформаційних служб, їх партнерства в інформаційному забезпеченні процесів реформування суспільства. Наголошується на важливості місця в системі інформаційних ресурсів держави інтегрованого фонду бібліотек і необхідності його модернізації,технічного та технологічного переоснащення бібліотечно-інформаційної мережі. Розповідається про програму інформатизації НАН України, відзначається значимість системи науково-електронних видань "Бібліотека – суспільству", робиться зауваження про необхідність подолання цифрового розриву між державами. Базовими установами, які ліквідували б цей розрив так званої електронної прірви називаються електронні бібліотеки ,архіви і різного роду інформаційні установи.

В статті Петрова В.В.[28] наведено аналіз сучасного стану інформаційних ресурсів в Україні та проблеми їх створення і використання. Запропоновано концептуальні положення формування системи національних інформаційних ресурсів. Розглянуто шляхи розвитку інфраструктури національних інформаційних ресурсів та ринку інформаційних продуктів і послуг, визначені основні напрямки створення системи національних інформаційних ресурсів, зазначається важливість моніторингу стану національних інформаційних ресурсів та оцінки очікуваних результатів формування системи національних інформаційних ресурсів.

Важливість формування електронної системи інформаційних ресурсів, відмічається в статті Нестеренко О.В.[25]. Автором зазначається невідворотність процесу переходу українського суспільства до інформаційного. Запорукою його успішного формування є створення системи національних інформаційних ресурсів і тут дуже важливе значення має державне управління цією сферою та її інформаційна політика, зокрема розвиток українського мережі Інтернет, нормативно-правове забезпечення, виконання завдань Національної програми інформатизації в тому числі інформатизації органів державної влади в рамках програми "Електронна Україна". Всі ці питання повинні вирішуватись в комплексі і їх успішне виконання є запорукою входження України до нового етапу розвитку і створенню інформаційного суспільства, зазначає автор. Продовженням вивчення цього питання є стаття Давидової І.О.[9], в якій розглядається методологічні та організаційні питання управління електронними інформаційними ресурсами. Наголошено на необхідності застосування інноваційних технологій у процесі управління, зокрема засобів інформаційної логістики та маркетингових інструментів. Виділяються основні напрями управління національними електронними ресурсами на державному рівні, розглядаються перспективні напрями розвитку державних механізмів регулювання, значення для системи створення нових інформаційних ресурсів і в зв’язку з цим поява нових форм їх пошуку і зберігання. Цікавою в цьому плані є стаття Яворського В., який критикує Концепцію формування системи національних електронних інформаційних ресурсів, затверджену Кабінетом міністрів України і зазначає, що Концепція не дає нормального визначення національним інформаційним ресурсам, виділяє ряд концептуальних помилок і відмічає, що сьогодні в умовах Інтернету та глобалізації інформація не має кордонів і її взагалі навряд чи можна називати національним ресурсом.


Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка