Перші кроки шкільного життя



Сторінка1/13
Дата конвертації22.11.2018
Розмір0.73 Mb.
#65914
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
УДК: 373.31

ББК 74.202.2


Перші кроки шкільного життя
Методичний посібник для учителів

початкових класів

Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Перші кроки шкільного життя
Методичний посібник для учителів початкових класів


2006
УДК

ББК


Х

Автори-упорядники: Барабаш О.Д., Загрійчук Л.М., Лукіна О.В.

Перші кроки життя : Методичний посібник. Івано-Франківськ, 2006.- 50с.
Рецензенти: Старагіна І.П., кандидат психологічних наук, науковий співробітник Харківського ННМЦ «Розвиваюче навчання», Глинянюк Н.В., ст. викладач кафедри педагогки та психології Івано-Франківського ІППО

В посібнику пропонується один із варіантів курсу „Вступ до шкільного життя” з якого розпочинається навчання за системою розвивального навчання Д.Ельконіна – В.Давидова. Крім загальних рекомендацій детально описано зміст кожного заняття, ранкових зустрічей, перелік рухливих ігр для шкільної перерви, які адаптовані для навчання дітей з шестирічного віку.

Для учителів початкових класів, які впроваджують систему розвивального навчання Д.Ельконіна – В.Давидова, студентів педагогічних факультетів.

Схвалено вченою радою Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти


ISBN


Ми нічого не можемо

навчити людину.

Ми можемо тільки

створити умови для того,

щоб вона навчилася сама
Галілео Галілей

Шановні колеги!


Задум написати методичний посібник, у якому вчитель початкових класів знайшов би відповіді на багато запитань, які виникають саме тоді, коли остаточно здійснено вибір на користь розвивального навчання, виник кілька років назад. Спостерігаючи за роботою учителів не важко було помітити, що їм легше впоратися з основними змістовими аспектами технології й дуже важко подолати стереотипи традиційного навчання як викладання, тлумачення, пояснювання. Саме це і складає найбільшу трудність особливо тоді, коли відсутні відповідні моделі педагогічної взаємодії у попередньому досвіді. Адже далеко не все можна перейняти спостерігаючи за уроками авторитетних педагогів.

Отож з чого починати, назвавши свій клас не просто 1- А чи 1- Б, а класом розвивального навчання. Відповідь однозначно проста – сприяти становленню навчальної діяльності. Хоча не завжди учитель знає як з перших днів організувати процес навчання, який би відповідав основним критеріям навчального співробітництва. Як підготуватися до зустрічі зі школярами шестирічного віку, адже це вчорашні й без перебільшення сьогоднішні дошкільники за провідним типом діяльності (за Д.Ельконіним), потребою у грі,

підтримці дорослих. Ускладнює процес адаптації до шкільного життя ще й абсолютно різний рівень готовності дітей до навчання в одному класі.

В методичному посібнику детально описано моделі уроків перших десяти днів шкільного життя молодших школярів. Це один із варіантів курсу „Вступ до шкільного життя”. Основні завдання курсу, його зміст свого часу розробили Г.Цукерман та Н.Поліванова (1996). Цими розробками й користувалися впродовж цього часу вчителі, які впроваджували систему розвивального навчання.

За цей період відбувся перехід на 12-річний термін навчання, чотирирічну початкову освіту, що обумовило потребу адаптувати зміст курсу до психологічний особливостей дітей шестирічного віку й відповідно зменшити насиченість й тривалість перших навчальних занять. Разом з тим з’явилася можливість додатково ввести нові форми роботи, які успішно пройшли апробацію в інших програмах, наприклад: „Ранкові зустрчі” (Програма „Крок за кроком”).

Саме «ранкові зустрічі» дозволяють набувати необхідних навичок спілкування вільно й невимушено, розпочинати новий день навчання у школі з позитивних емоцій кожного разу цікаво й кожного разу по-іншому. Як правило, більшість батьків прихильно і з великим зацікавленням ставляться до таких форм роботи, адже саме вони найбільше зацікавлені у збереженні психічного здоров’я власних дітей.

Висловлюємо щиру подяку всім, хто допомагав нам в процесі розробки та апробації курсу, особливо Н.Глинянюк, І.Старагіній, Л.Крилюк.

Особлива подяка працівникам Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» Н.Софій та Ю.Кавун.

Педагог – создатель

образовательного пространства,

вне которого обучение ущербно

В.Зинченко


Вступ до школи є особливою подією в житті дитини та її сім’ї. В цей період значно розширюється коло соціальних контактів і в той же час залишається актуальною потреба у взаєморозумінні, співпереживанні та підтримці з боку дорослих, які її оточують. Дана суперечність розвитку обумовлює необхідність пошуку нових способів задоволення потреб бути прийнятим у нові соціальні групи. Ця потреба у дитини актуалізується в умовах нового соціального статусу школяра. З початком шкільного навчання відбувається формальна зміна типу провідної діяльності з ігрової на навчальну, що ставить перед школярем завдання засвоїти нові, не апробовані в попередньому досвіді, форми ділового спілкування. За таких умов розпочинається складний період адаптації дитини до шкільного життя. Вона пристосовується до нового режиму, розподілу часу на навчання та гру, звикає до нових правил поведінки, стикається з необхідністю порозумітися з багатьма іншими дітьми, які на довгі роки стануть для неї однокласниками.

Адаптацію, зокрема, адаптацію дитини до школи можна охарактеризувати як «процес або результат процесу, який передбачає гармонійне з точки зору індивідуальних прагнень людини задоволення її потреб, створення умов для здорового, щасливого життя в суспільстві»[1].

Зрозуміло, що цей складний, обумовлений ще й іншими індивідуальними особливостями процес, повинен бути контрольованим і керованим зі сторони педагога. В умовах традиційного навчання цьому періоду не надають особливої уваги. Власне сам період адаптації проходить стихійно. Його не контролюють і не відстежують. А результат, в основному, залежить від особистості педагога, його домінуючого стилю спілкування з дітьми тощо.

Зрозуміло, що включитися в новий тип соціальних взаємин, стати школярем, а згодом і суб’єктом навчальної діяльності, дитина може тільки за допомогою дорослого (учителя), який усвідомлює своє завдання – бути її партнером у спільній «квазідолслідницькій» діяльності. Присутність дорослого (батьків), як посередника між дитиною та культурою, потрібна для природнього просування від зони „актуального” до зони „ближнього” розвитку.

Сутність розвивального навчання полягає в тому, щоб створити такі умови, за яких у молодшого школяра поступово формується потреба та здатність до самозміни як результат саморозвитку.

Наступний, дуже складний та відповідальний крок для учителя класу розвивального навчання – поступово ввести школярів в колективну навчальну діяльність. Результати взаємодії в парній та груповій формах роботи мають переконати молодшого школяра в тому, що вчитися разом з однолітками весело, й окрім цього, цікаво і ефективно. Звідси й основне завдання курсу «Вступ до шкільного життя» – розвивати навички навчального співробітництва, дій контролю та оцінки, ініціювати пізнавальну активність дітей. Задля цього використовується різноманітний ігровий матеріал, вправи, які передбачають ситуації, де потрібно:


  • Оцінювати свою роботу та роботу однокласників за поданими критеріями;

  • Домовлятися з однолітками про спільну працю в парі та групі;

  • Критично ставитися до висловлювань однокласників під час навчальної дискусії;

  • Довільно ставитися до завдань, які пропонує учитель ( розпізнавати й уточнювати завдання з недостатніми умовами, знаходити «пастки»).

Увесь курс розрахований на перших десять днів навчання за системою Д.Ельконіна – В. Давидова і є обов’язковим. Учителі, які нехтують цим курсом, або згортають його у часі, ускладнюють як сам процес адаптації, так і навчання. Адже перед молодшими школярами одразу виникають два різні завдання: змістові та способу дії (що робити і як себе в цей час поводити). Тому так важливо, щоб для дитини спочатку стали зрозумілими елементарні способи взаємодії з однолітками й була можливість їх розпізнавати для себе (наприклад, у вигляді правил роботи в групі). А вже згодом накладати на відпрацьовані способи взаємодії завдання, що стосуються змісту розвивального навчання.

Посібником можуть скористатися не тільки педагоги, які працюють за системою розвивального навчання. Цілісно можна використовувати моделі ранкових зустрічей, які також дозволяють розвивати навички ефективної взаємодій, сприяють згуртуванню класного колективу з перших кроків навчання. Оскільки парна та групова робота використовується практично усіма педагогами, доречним буде використання окремих вправ, ігрових ситуацій, які допоможуть дитині комфортніше почувати себе в нових навчальних ситуаціях.
Л І Т Е Т А Т У Р А

1. Введение в школьную жизнь. Г.А.Цукерман, Н.К.Поливанова. – Томск: Пеленг, 1996. – 160 с.

2. Колін Бейн. Доброго ранку! Ми раді що ви тут! Посібник для вчителів з проведення ранкових зустрічей. – К.: ВФ «Крок за кроком», 2004. – 56 с.

3. Лавриненко Н.М. Педагогіка соціалізації: європейські абриси. – К.: Віра ІНСАЙТ, 2000. – 440с.

4. Старагіна І.П., Перепелицина О.А. Початковий етап розвивального навчання рідної мови. ( Методичні рекомендації для вчителя.). – Харків: Розвиваюче навчання, 2001. – 116с.


Зміст

День Теми занять Сторінки

навчання
1- день Ранкова зустріч

Урок 1. Знайомство

Урок 2. Знайомство з класом, школою

2- день Ранкова зустріч

Урок 1.Організація спільної роботи класу.

Введення знаку „хор”

Урок. Введення групової роботи, знак „ми”

3- день Ранкова зустріч

Урок 1. Закріплення групової роботи

Урок 2. Введення критеріїв та засобів оцінки та самооцінки, („чарівні стрічки”), графічний диктант.
4- день Ранкова зустріч

Урок 1. Перші кроки в організації спільної роботи в парі

Урок 2. Введення знаків „згода”, „незгода”

5- день Ранкова зустріч

Урок 1. Робота в парі. Взаємооцінка роботи за даними критеріями

Урок 2. Організація навчальної дискусії, розведення понять „сварка” та „суперечка”


6- день Ранкова зустріч

Урок 1. Перші кроки у формуванні довільної поведінки у ставленні до вчителя, введення знаку „?”

Урок 2. Ситуація недовизначеного правила.
7- день Ранкова зустріч

Урок 1. Спільна робота як сума індивідуальних зусиль

Урок 2. Графічний диктант
8- день Ранкова зустріч

Урок 1. Адресованість дії під час групової взаємодії, Ситуація „провокації”. Введеннязнаку„пастка”.

Урок 2. Графічний диктант.
9- день Ранкова зустріч

Урок 1. Аргументація під час групової взаємодії

Урок 2. Виконання вправ із застосуванням введених знаків
10- день Ранкова зустріч

Свято „Ми – школярі „

1 день


Каталог: predmety -> pochatkove -> media -> files
files -> Відливана Оксана Олексіївна, головний спеціаліст управління освіти Калуської міської ради
files -> Технологія проектно-впроваджувальної діяльності: впровадження інновацій з використанням методу проектів Оксана мариновська
files -> Основи нової концепції стандарту освіти
files -> Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання Харків 2015
files -> Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання Харків 2015 Схвалено
files -> Тературного читання
files -> Проектно-впроваджувальна діяльність як модель самоменеджменту вчителя початкових класів івано-франківської області
files -> Відливана Оксана Олексіївна, головний спеціаліст управління освіти Калуської міської ради
files -> Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання Харків 2013
files -> № уроку Дата Перевірка мовних знань і вмінь. Мовна тема 1 Аудіювання 3


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка