Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів



Сторінка13/17
Дата конвертації09.11.2017
Розмір3.85 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
Záró megjegyzések

Az elmúlt évek pedagóguskutatását áttekintve láthattuk, hogy a tanári gondolkodásra vonatkozó tudásunk jelentős mértékben gazdagodott. A kognitív pszichológia, a konstruktivista tanuláselmélet /Richardson, 1997/, a reflektív pedagógiai szemlélet /Schön, 1983, Zeichner és Liston, 1996, Kimmel, 2001/, a pedagógiai tevékenység intuitív /Atkinson és Claxton, 2000/, kreatív /Aschroft és James, 1999/ aspektusait kiemelő kutatók a cselekvés és gondolkodás kettősén belül a gondolkodásra helyezték a hangsúlyt. Erőfeszítéseik nyomán minden eddiginél alaposabban ismerjük a pedagógus mesterségbeli tudásának sajátosságait. De óhatatlanul felidéződnek a hetvenes évek elején a cselekvéseket a kutatás és a képzés középpontjába állító irányzatok képviselőinek önkritikus megfogalmazásai:

«Amennyire igaz az, hogy bizonyos készségek nélkül a tanár nem képes tevékenykedni, annyira igaz az is, hogy olyan racionális elvek nélkül, amelyek segítségével az alternatív tevékenységek közül választani lehet, a tanár nem képes intelligensen tevékenykedni.» /Pereira és Guelcher, 1970, 23./

«Sajnos a tanítás technikai készségeit túlságosan előtérbe helyeztük és pontatlanul írtuk le.» / McDonald, 1973, 55./

«Talán a kelleténél nagyobb gondot fordítottunk a tanár viselkedésére és kevesebbet gondolkodására, nézeteire.» /Gage és Winne, 1975, 150./



Vajon korunkban nem leng-e ki túlságosan az inga az ellenkező irányba?

IRODALOM:

  1. Allen, D.W. йs mtsai /1969/: Teaching Skills for Elementary and Secondary School Teachers, General Learning Corporation, New York

  2. Anning, a /1988/: Teachers’ theories about children’s learning. In: Calderhead, J. /szerk./: Teachers’ Professional Learning, Falmer, London, 128 – 145.

  3. Aschcroft, K. йs James, D. /1999/: The Creative Professional, Falmer, London

  4. Atkinson, T. – Claxton, G. Eds. /2000/: The Intuitive Practitioner. On the value of not always knowing what one is doing, Open University Press, Buckingham

  5. Bolin, F. /1990/: Helping student teachers think about teaching. Another look at Lou, Journal of Teacher Education, 1. 10 – 19.

  6. Borg,W.R. йs mtsai /1970/: The Minicourse: A Microteaching Approach to Teacher Education, Coller MacMillan, London

  7. Borko, H. йs Putman, R. /1996/: Learning to Teach. In: Calfee, R. йs Berliner, D. /szerk./: Handbook of Educational Psychology, MacMillan, New York, 673 – 708.

  8. Brown, S. – McIntyre, D. /1993 /: Making Sense of Teaching, Open University Press, Buckingham.

  9. Bullough, Robert, V. Jr. /1997/: Becoming a Teacher: Self and the Social Location of Teacher Education, In: Biddle et al, Eds.: International Handbook of Teachers and Teaching. Kluwer, 79-134.

  10. Calderhead, J. /1996 /: Teachers: Beliefs and Knowledge, In: Calfee,R. and Berliner, D. Eds.: The Handbook of Educational Psychology, MacMillan, New York, 709 – 725.

  11. Calderhead, J. /szerk., 1988/: Teachers’ Professional Learning, Falmer, London

  12. Calderhead, J. /szerk.,1987/: Exploring Teachers’ Thinking. Cassel, London

  13. Calderhead, J. йs Robson, M. /1991/: Images of teaching: Student Teachers’ early conceptions of classroom practice, Teaching and Teacher Education, 7.1-8.

  14. Clandinin, D.J. /1986 /: Classroom Practie, Teacher Images in Action, Falmer Press, London.

  15. Clark, C. йs Peterson, P. /1986/: Teachers’ thought processes, In: Wittrock, M. /szerk./: Handbook of Research on Teaching, 3. kiadбs, MacMillan, New York, 255 – 296.

  16. Claxton, G. /1989/: Being a teacher. A positive approach to change and stress, Cassel, London.

  17. Cochran-Smith, M. /1991/: Reinventing student teaching, Journal of Teacher Education, 2. 104 – 118.

  18. Combs, A.W. et al. /1974/: The Professional Education of Teachers. Allyn and Bacon Inc, Boston

  19. Conant, J.B. /1963/: The Education of American Teachers. McGraw-Hill, New York

  20. Cooper,J.M. /ed., 1977/: Classroom Taching Skills, D.C. Health and Company, Lexington, Mass.

  21. Eggleston, J. /szerk. 1979/: Teacher decision making in the classroom. Routledge and Kegan, London

  22. Elbaz, F. /1983 /: Teacher Thinking: a study of practical knowledge, Croom Helm, London.

  23. Eraut, M. /2000/: The intuitive practitioner: a critical overview, In: Atkinson, T. йs Claxton, G. /szerk./: The Intuitive Practitioner, Open University Press. Buckingham.

  24. Eysenck, Michael W. – Keane, Mark T. /1997 /: Kognitнv Pszicholуgia, Nemzeti Tankцnyvkiadу, Bp.

  25. Falus Ivбn /1979 /: A pedagуgus tevйkenysйgйnek sajбtossбgai, Pedagуgiai Szemle, 12. 1090 – 1102.

  26. Falus Ivбn /1985/: A videotechnika alkalmazбsa a tanбri dцntйshozatal kutatбsбban, In: Poуr Ferenc /szerk./: Videotechnika a kйpzйsben йs a tovбbbkйpzйsben, OOK, Veszprйm, 41-55.

  27. Falus Ivбn /1986 /: A mikrotanнtбs elmйleti йs gyakorlati kйrdйsei, Tankцnyvkiadу,

  28. Falus Ivбn /2001a/: A gyakorlat pedagуgiбja, in: Golnhofer, E. – Nahalka, I. /szerk. / A pedagуgusok pedagуgiбja, Nemzeti Tankцnyvkiadу, Budapest, 15 –27.

  29. Falus Ivбn /2001b/: Pedagуgus mestersйg – pedagуgiai tudбs, Iskolakultъra, 2. 21 –28.

  30. Falus Ivбn йs mtsai /1989 /: A pedagуgia йs a pedagуgusok, Akadйmiai Kiadу, Bp.

  31. Falus Ivбn, szerk. /2000/: Didaktika. Elmйleti alapok a tanнtбs tanulбsбhoz /3. kiadбs / Nemzeti Tankцnyvkiadу, Budapest

  32. Falus Ivбn/2001c/: Van-e az oktatбsnak elmйlete? Iskolakultъra, megjelenйs alatt

  33. Fenstermacher, G.D. йs Richardson, V. /1993/: The elicitation and reconstruction of practical arguments in teaching, Journal of Curriculum Studies, 25, 101 – 114.

  34. Fox, D. /1983/: Personal theories of teaching. Studies in Higher Education, 2. 151 – 163.

  35. Furlong, J. /2000/: Intuition and the Crisis in Teacher Professionalism, in: Atkinson, T. – Claxton, G. /eds./ The Intuitнve Practitoner, Open University Press, Buckingham, 15 – 31.

  36. Gage, N.L. йs Winne,Ph. /1975/: Performance Based Teacher Education, In Techer Education, Seventy Fourth Yearbook of the NSSE, The Univ. of Chicago Press.

  37. Gage,N.L. /1972/: Teacher Effectiveness and Teacher Education. The Search for Scientific Basis. Pacific Books, Palo Alto, USA.

  38. Golnhofer Erzsйbet – Nahalka Istvбn szerk. /2001/: A pedagуgusok pedagуgiбja, Nemzeti Tankцnyvkiadу, Budapest

  39. Goodman, J. /1988/: Constructing a practical philosophy of teaching: A study of preservice teachers’ professional perspectives. Teaching and Teacher Education, 2. 121 – 134.

  40. Goodson,I. /1992 /: Studying Teachers Lives, Routledge, London.

  41. Hirst, P. /1996/: The demands of professional practice and preparation for teaching, in: Furlong, J and Smith, R. /eds/ The Role of Higher Education in Initial Teacher Training, Kogan Page, London,

  42. Hollingsworth, S /1989/: Prior beliefs and cognitive change in learning to teach, American Educational Research Journal, 2, 160 – 189.

  43. Holt-Reynolds, D. /1992/: Personal hystory-based beliefs as relevant prior knowledge in course work, American Educational Research Journal, 2. 325-349.

  44. Holt-Reynolds, D. /2000/: What does the teacher do? Constructivist pedagogies and prospective teachers’ beliefs about the role of the teacher. Teaching and Teacher Education, 1. 21 – 32.

  45. Hoy, W. /1967/: Organisational socialisation: The student teacher and pupil control ideology, The Journal of Educational Research, 153 – 259.

  46. Kagan, D. /1992/: Implications of research on teacher belief. Educational Psychologist, 1. 65 – 90.

  47. Kessels, J. йs Kothagen, F. /1996/: The relationship between theory and practice, Back to the classics, Educational Researcher, 3. 17 –22.

  48. Kimmel Magdolna /2001/: Időtálló-e a reflektív gondolat? Iskolakultúra /megjelenés alatt/

  49. Koerner, J.D. /1963/: The Miseducation of American Teachers. Penguin Books, Baltimore

  50. Korthagen, F. A. J. /1988 /: The influence of learning orientations on the development of reflective teaching, In: Calderhead, J. ed.: Teachers' professional learning, Falmers, London, 35-50.

  51. Korthagen, F. йs Wubbels, Th. /’996/: Characteristics of reflective practitioners: towards an operalization of the concept of reflection, Teachers and Teaching: Theory and Practice, 1. 51 – 72.

  52. Kotschy Beáta /1985/: A tanítási tervektől való eltérések okainak vizsgálata, In: Poór Ferenc /szerk./: A képmagnetofon alkalmazása a képzésben és a továbbképzésben, OOK, Veszprйm, 56-61.

  53. Loughram, J. йs Russel, T. /1997/: Meeting student teacher on their own terms: Experience precedes understanding, In: Richardson V. /szerk./: CTE, 164 – 181.

  54. MacKinnon, A. йs Scarff-Seatter, C. /1997/: Constructivism: Contradictions and confusions in teacher education, In: Richardson, W. /Szerk./: CTE, Falmer, London, 38 –56.

  55. Mayer-Smith, J.A. йs Mitchell, I.J. /1997/: Teaching about constructivism: Using approaches informed by constructivism, In: Richardson, V.. /szerk./: CTE, Falmer, London, 129 –153.

  56. McDiarmid, G. W. /1990/: Challenging prospective teachers’ beliefs during early field experience: A quixotic undertaking? Journal of Teacher Education, 3. 12 – 20.

  57. McDonald, F.J. /1973/: A Behavior Modification View of Video Playback: Microteaching. /ERIC ED 076561/

  58. McLeod, G. йs McIntyre, D. /1977/: Towards a Model of Microteaching, British Journal of Teacher Education, 3. 111 –120.

  59. Norlander-Case, K. йs mtsai /1999/: The Professional Teacher, Jossey-Bass, San Francisco

  60. Pajares, M.F. /1992 /: Teacher's Beliefs and Educational Research: Cleaning up a Massy Construct, Review of Educational Research, 3. 307 – 332.

  61. Pepin, B. /1999/: Existing models of knowledge in teaching: developing an understanding of the Anglo/American, the French and the German scene, TNTEE Publications, 1. 49-66.

  62. Perrott, E. /1982/: Effective Teaching, Longman, London, New York

  63. Polak, A. /1998 /: Subjective Theories about Teaching, paper presented at the ECER Conference, Ljubljana.

  64. Polбnyi Mihбly /1994/: Szemйlyes tudбs. Atlantisz, Budapest.

  65. Pollard, A. йs Triggs, P. /1997/: Reflective Teaching in Secondary Education, Cassel, London.

  66. Popham, W.J. /1971/: Performance Tests of Teaching proficiency: Rational, Development and Validation, American Educational Research Journal, 8. 105-117.

  67. Putman, Ralph, T. and Borko, H. /1997/: Teacher Learning: Implications of New Views of Cognition, In: Biddle, Bruce J. et al Eds.: International Handbook of Teachers and Teaching, Kluwer, 1223-1296.

  68. Reagan, Timothy G. et al /2000/: Becoming a Reflective Educator, Second Edition, Corwin Press, Thousand Oaks

  69. Rich, Y /1990/: Ideological impediments in instructional innovation, Teaching and Teacher Education, 1. 81 –91.

  70. Richardson, V. /szerk. 1994/: Teacher Change and Staff Development Process, Teachers College Press, New York.

  71. Richardson, V. /szerk. 1997/: Constructivist Teacher Education, Falmer, London

  72. Richardson, V. /1996 /: The Role of Attitudes and Beliefs in Learning to Teach, In: Sikula,J. ed.: Handbook of Research on Teacher Education, Second edition, MacMillan, New York, 102-119.

  73. Russel, T. /1988/: From pre-service teacher education to first year of teaching: A study of theory and practice, In: Calderhead, J. /szerk./: Teachers’ Professional Learning, Falmer, London, 13-34.

  74. Sallai Йva / 1996 /: Tanulhatу-e a pedagуgus mestersйg?, Veszprйmi Egyetemi Kiadу, Veszprйm.

  75. Schцn, D. /1983 /: The Reflective Practitioner, Temple Smith, London.

  76. Schцn, D. /1987 /: Educating the Reflective Practitioner, Jossey-Bass, San Francisco.

  77. Shavelson,R.J. /1973/: What is the basic teaching skill? Journal of Teacher Education, 1. 144 – 151.

  78. Shulman, L.s. /1986 /: Those who understand: knowledge groth in teaching, Educational Researcher, 15. 4 – 14.

  79. Sutclife, J. йs Whittfield, R. /1979/: Classroom based teaching decisions. In: Eggleston, J. /szerk./: Teacher decision making in the classroom. Routledge and Kegan, London, 9 –38.

  80. Szabу Lбszlу Tamбs /1999/: A reflektнv tanнtбs, Educatio, 3.

  81. Szabolcs Éva /2001/: Kvalitatív kutatási módszerek. Műszaki Kiadó, Budapest /megjelenés alatt/

  82. Szivák Judit/ 1999/: A kezdő pedagógus, Iskolakultúra, 4. 3 – 14.

  83. Tamir, P. /1988 /: Subject Matter and Related Pedagogical Knowledge in Teacher Education, Teaching and Teacher Education, 2. 99 –110.

  84. Tilemma, H.H. /2000/: Belief change towards self-directed learning in student teachers: immersion in practice or reflection on action, Teaching and Teacher Education, 5-6. 575 –591.

  85. Westbury,I., Hopman, S. йs Riquarts, K. /2000/: Teaching as a Reflective Practice. Lawrence Erlbaum, Mahwah, New Jersey.

  86. Winitzky, N. йs Kauchak, D. /1997/: Constructivism in teacher education: Applying cognitive theory to teacher learning, In: Richardson, W. /szerk./: CTE, Falmer, London, 59 –83.

  87. Wragg, E.C. /1974/: Teaching Teaching. David and Charles, London

  88. Wubbels, T. / 1992 /: Taking account of student teachers' preconceptions, Teaching and Teacher Education, 2. 137 – 149.

  89. Zeichner, K.M. – Liston, D.P. / 1996 /: Reflective Teaching. An Introduction. Lawrence Erlbaum, Mahwah, New Jersey.

Філіпп'єва О.А.*

Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів

У статті висвітлюються питання ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів. На основі теоретичного аналізу та експериментальної роботи обґрунтовуються педагогічні умови ефективної підготовки вчителів до валеологічного виховання молодших школярів.

У процесі навчання у вищому навчальному закладі майбутньому вчителю початкових класів необхідно отримати певну підготовку до валеологічного виховання молодших школярів, яка передбачає набуття необхідних теоретичних знань, практичного досвіду й формування відповідного ставлення до вирішення цього питання. Розвиток та функціонування процесу підготовки вчителів початкових класів до валеологічного виховання учнів стає можливим при реалізації певних педагогічних умов.

В основу розробки педагогічних умов нами покладено системний підхід, як основа педагогічного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання, оскільки системний підхід забезпечує використання комплексної програми в процесі підготовки вчителів початкових класів до валеологічного виховання учнів. Виходячи з генералізованої ідеї системного підходу сформульовано та обґрунтовано такі педагогічні умови:


  • спрямування навчально-виховного процесу вищої педагогічної школи на підготовку майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів;

  • розробка та упровадження орієнтовної програми підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів;

  • інформаційно-педагогічне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів;

  • організаційно-педагогічне забезпечення підготовки майбут­ніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів.

Якість здоров’я підростаючого покоління – один із найважливіших показників якості життя суспільства та держави. Він відбиває не тільки ситуацію сьогодення, але й дає підстави прогнозувати розвиток країни та народу в майбутньому. На думку багатьох дослідників, саме ця комплексна державна проблема в Україні викликає занепокоєння. Особливу небезпеку становить погіршення стану здоров’я дітей, зокрема, учнів молодшої школи.

Термін «шкільні хвороби», який узагальнює захворювання, що розвиваються в дітей під час навчання в школі, набув широкого вжитку як серед лікарів, так і серед працівників освітньої сфери.

Уже від самого початку навчання у молодшій школі діти втрачають своє здоров’я від навчальних навантажень, неповноцінного харчування, відсутності правильного режиму дня та багатьох інших факторів, які негативно впливають на правильне формування зростаючого організму дитини, її повноцінний фізичний, інтелектуальний та духовний розвиток.

Для того, щоб з’ясувати й ліквідувати причину погіршення здоров’я молодого покоління нашої країни, необхідно звернутися до основ валеології – науки про здоров’я людини, яка набула пріоритетного розвитку в Україні. У рамках валеології підхід до людини, до її здоров’я – холістичний. Вона розглядає людину як єдину систему із чіткою структурою та ієрархією. Складові цієї системи – тіло, психіка, духовність.

Школа як центр освіти та виховання дітей може й повинна взяти на себе турботу про здоров’я підростаючого покоління. Успішне вирішення цього завдання залежить від рівня підготовки вчителя до здійснення валеологічного виховання своїх учнів у формі конструктивного діалогу між учителем та учнем, який передбачає активне сприйняття, глибоке осмислення й практичне запровадження цінностей здорового способу життя.

Відповідно до цієї мети вища педагогічна школа повинна готувати студентів як до передачі необхідних знань, так і до налагодження відносин діалогу в ході освітньо-виховного процесу. Навчання й виховання в процесі діалогу сприятиме формуванню в учнів інтересу та прагнення бути здоровими, забезпечить можливість передати їм необхідний досвід організації життєдіяльності, підтримувати та стимулювати життєво важливі кроки, спрямовані на формування, збереження та укріплення здоров’я в різних формах його виявлення.

У ході нашого дослідження ми дійшли висновку, що конструктивний діалог між учителем та учнем можливий за такої спрямованості навчально-виховної роботи в початковій школі:


  • формування в учнів ставлення до проблеми збереження та укріплення здоров’я як до особистої та суспільної цінності – «я знаю, що таке здоров’я»;

  • формування особистої та соціальної мотивації до збереження та зміцнення здоров’я – «я хочу бути здоровим»;

  • формування та запровадження системи виховання, спрямованої на збереження та укріплення здоров’я – «я вмію бути здоровим»;

  • реалізація знань, умінь та навичок зі збереження та укріплення здоров’я – «я роблю все, щоб бути здоровим».

Для реалізації цих завдань необхідне позитивне, креативне ставлення викладачів вищої школи до питання підготовки майбутнього вчителя початкових класів до валеологічного виховання учнів та удосконалення навчально-виховного процесу у вищому педагогічному навчальному закладі з даного напрямку.

У вищій педагогічній школі є програми з окремих навчальних дисциплін, які спрямовані на підготовку в майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів. Це такі дисципліни, як основи валеології, безпека життєдіяльності, основи медичних знань та охорона здоров’я, анатомія, фізіологія та патологія дітей з основами генетики, фізичне виховання та ін. Проте, їх особливість полягає в тому, що вони спрямовані на підготовку майбутніх учителів початкових класів із питань фізичного здоров’я учнів. При цьому залишається без належної уваги, системного осмислення та вивчення студентами факультету початкового навчання на менш важливі й актуальні прояви здоров’я дітей, які пов’язані із психологічним, духовним та соціальним змістом. Ураховуючи необхідність упровадження системного періоду до підготовки майбутніх учителів початкових класів із питань валеологічного виховання учнів, виникла потреба створення та обґрунтування змісту орієнтовної програми, яка б дозволяла інтегрувати освітньо-виховні можливості різних навчальних дисциплін і зосереджувала увагу викладачів вищої педагогічної школи на найважливіших складових здоров’я учнів. Нами розроблена та апробована на практиці орієнтовна програма підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, яка дозволяє інтегрувати освітньо-виховні можливості різних навчальних дисциплін і зосереджує увагу викладачів вищої педагогічної школи на формуванні ідей збереження та зміцнення здоров’я в ході навчального процесу.

Дотримування даної педагогічної умови дозволяє майбутнім учителям початкових класів бути підготовленими до проведення навчально-виховних заходів, спрямованих на формування фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я учнів молодшої школи.

Програма складається із чотирьох розділів. Конкретизація змісту орієнтовної програми підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів дозволила визначити широкий спектр питань, які доцільно розглянути в процесі навчальної, практичної, культуротворчої та інших видів навчально-виховної діяльності у вищій педагогічній школі.



У першому розділі «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку фізичного здоров’я учнів» розглядаються такі питання:

  • Фізичне здоров’я людини, його сутність, форми виявлення та завдання розвитку.

  • Особливості розвитку фізичного здоров’я в молодшому шкільному віці.

  • Роль учителя початкових класів у розвитку фізичного здоров’я учнів.

  • Стан фізичного здоров’я молодших школярів як соціальна проблема.

  • Сучасні наукові дослідження вчених проблеми фізичного здоров’я дітей.

  • Проблеми фізичного здоров’я дітей та їх висвітлення у творах літератури та мистецтва.

  • Форми і методи розвитку фізичного здоров’я молодших школярів у сім’ї та школі.

  • Зміст та методика розвитку фізичного здоров’я учнів на заняттях з основ здоров’я.

  • Організація художньо-естетичної творчості учнів як засобу впливу на їх фізичне здоров’я.

До другого розділу «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку психічного здоров’я учнів» входять такі питання:

  • Психічне здоров’я людини як невід’ємна складова її життя та завдання розвитку.

  • Особливості розвитку психічного здоров’я в молодшому шкільному віці та можливі його відхилення.

  • Роль учителя початкових класів у збереженні та зміцненні психічного здоров’я учнів.

  • Актуальні проблеми та стан розвитку психічного здоров’я молодших школярів.

  • Сучасні досягнення вчених у галузі розвитку психічного здоров’я дітей.

  • Питання розвитку психічного здоров’я дітей у засобах масової інформації та творах художньої культури.

  • Форми та методи збереження та зміцнення психічного здоров’я дітей у сім’ї та школі.

  • Розгляд питань та методика розвитку психічного здоров’я молодших школярів на заняттях з основ здоров’я.

  • Залучення дітей до художньо-естетичної творчості як умова впливу на їх психічне здоров’я.

У третьому розділі «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку духовного здоров’я учнів» пропонується розглянути такі питання:

  • Духовне здоров’я людини в системі загальнолюдських цінностей та завдання розвитку.

  • Особливості розвитку духовного здоров’я в молодшому шкільному віці.

  • Роль учителя початкових класів у збагаченні духовного здоров’я учнів.

  • Соціальні проблеми формування духовного здоров’я дітей.

  • Наукові здобутки вчених на шляху формування духовного здоров’я молодших школярів.

  • Художньо-образне сприйняття проблем духовного здоров’я дітей.

  • Форми та методи збагачення духовного здоров’я молодших школярів у сім’ї та школі.

  • Висвітлення питань духовного здоров’я учнів на заняттях з основ здоров’я.

  • Використання художньої творчості дітей як умови їхнього духовного розвитку.

У четвертому розділі «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку соціального здоров’я учнів» передбачено розгляд таких питань:

  • Соціальне здоров’я людини як важливий елемент соціуму та завдання його розвитку на сучасному етапі.

  • Особливості розвитку соціального здоров’я в молодшому шкільному віці, становлення соціальних потреб та інтересів дітей.

  • Роль учителя початкових класів у розвитку соціального здоров’я учнів, життєво важливих потреб.

  • Соціальні проблеми становлення морально-етичних відносин молодших школярів.

  • Наукове осмислення проблем соціального здоров’я дітей.

  • Соціальне здоров’я дітей як тема художнього відображення дійсності.

  • Форми та методи збереження та зміцнення соціального здоров’я дітей у сім’ї та школі.

  • Розгляд питань соціального здоров’я та добробуту дітей на заняттях з основ здоров’я.

  • Розвиток соціального здоров’я дітей у процесі художньо-творчої діяльності.

Являючи собою інтегруючий фактор, орієнтовна програма розрахована на те, що її зміст буде використано викладачами різних дисциплін, які викладаються студентам І–V курсів на факультеті початкової освіти.

Педагогічна умова «інформаційно-педагогічного забезпе­чен­ня підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеоло­гічного виховання учнів» розглядається як одна з можливостей вирішення даного питання. Залежно від змісту та способу функціонування історично сформувалися різні види інформації, які характеризуються особливостями відображення навколиш­ньої дійсності, а також специфіки розкриття змісту явищ і процесів та впливу на почуття й формування знань людини.

В умовах вищої педагогічної школи необхідним є раціональне й ефективне використання всіх інформаційних можливостей, які мають значний освітньо-виховний потенціал.

У підготовці вчителів початкових класів до валеологічного виховання учнів інформаційне забезпечення соціальною інформацією є дуже важливим.

Соціальна інформація повинна мати достовірний характер і опиратися на результати офіційної статистики, перевірені факти та дані. Вона повинна бути яскравою й переконливою, подаватися студентам у формі цікавих і змістовних прикладів, фактів, порівнянь, подій, особистого чи суспільного досвіду, вагомих здобутків, гострих проблем та ситуацій, а також спонукати до чітких висновків, оцінок, узагальнень, що стосуються стану здоров’я.

Ці умови визначають вектор діяльності викладачів факультету підготовки вчителів початкових класів у відношенні відбору та використання соціальної інформації в навчальному процесі, професійно виправданого включення її в контекст обговорення проблем валеологічного виховання.

У першу чергу – це вивчення документів, які опубліковуються в «Інформаційних збірниках Міністерства освіти й науки України», аналіз матеріалів періодичної преси, а саме педагогічних і медичних видань, у яких друкуються матеріали валеологічного змісту. Це такі педагогічні видання як всеукраїнський громадсько-політичний тижневик «Освіта», всеукраїнський науково–практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії», науково–популярний журнал «Журнал для батьків», газета–тижневик «Освіта України», всеукраїнський народознавчий часопис «Берегиня», журнал «Фізичне виховання в школі», журнал «Шлях освіти», газети «Директор школи», «Завуч», «Початкова освіта», «Шкільний світ», газета «Учитель», «Відкритий урок», медичні видання, які публікують матеріали валеологічного змісту: газети «Валеологія», «Здоров'я України», «Ваше здоров'я», «Українська медична газета», «Здоров'я киян», «Аргументы и факты», журнали «Валеологія», «Здоровье женщины», «Здоровье» та інші.

Сучасні технології отримання та відбору інформації надають можливості використання телепередач і ресурсів Інтернету. Валеологічну спрямованість мають українські телепередачі «Здоров'я», Спитайте в лікаря», «Злагода», «Школа здоров'я», російські телепередачі «Ви майже здорові», «Здоров'я», «Без рецепту», «Допоможи собі сам», Лікаря викликали?», та матеріали «on-line», такі як щотижневик «Аптека», «Газета по-українськи «Здоров'я», TV газета «Всесвіт», електронні журнали: «Medline», «Healts Source», «Все для вчителя», «Інтернет для вчителя», «Для допомоги вчителю».

Соціальна інформація, отримана під час роботи із цими дже­ре­ла­ми, дає змогу студенту – майбутньому вчителю початко­вих класів, збагатити свої знання фактичними сучасними даними в галузі валеологічного виховання, що можуть бути використані на семінарських заняттях, для підготовки рефератів, організації «круглого столу»,» навчальних конференцій», проведенню педа­гогіч­ної практики та в подальшій навчально-виховній діяльності.

Науково-теоретична підготовка вчителя початкових класів до валеологічного виховання учнів здійснюється в процесі використання наукової інформації. Наукові знання, як система знань про закони природи, суспільства та мислення, яка складає основу наукової картини світу та відображає закони його розвитку, – необхідний теоретичний багаж учителя, який є основою його професійної компетенції.

Щоб забезпечити майбутніх учителів початкових класів науковими знаннями для здійснення валеологічного виховання учнів, викладачам вищої педагогічної школи необхідно приділяти постійну увагу вивченню та аналізу результатів науково-теоретичної та дослідницько-експериментальної роботи вчених у галузі педагогіки, психології, фізіології, анатомії, медицини, гене­тики, дефектології, валеології, гуманітарних та суспільних наук.

Ефективна підготовка студентів до використання наукової інформації в навчальній і практичній діяльності дозволить майбутнім учителям початкових класів виявляти інтерес до цієї проблеми, постійно простежувати інноваційні підходи та рекомендації вчених щодо забезпечення здоров'я дітей та створення відповідальних умов для їх фізичного, психічного, духовного та соціального розвитку.

Для залучення майбутніх учителів початкових класів до про­цесу освоєння емоційно-чуттєвого досвіду доцільно використо­вувати художню інформацію, яка передається засобами кіно­мистецтва, літератури, музики, живопису, фотомистецтва та ін.

У зв’язку із цим доцільно залучати в навчально-виховний про­цес художні твори, які пропонують яскраві за своїм емоцій­ним змістом художньо-естетичні рішення, зразки фольклорного мистецтва, які розкривають тему здоров’я людини та можливості його зміцнення.

У процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання в якості прикладу та з метою розкриття методики роботи з учнями викладачі можуть звертатися до усної народної творчості, художньої літератури, історичних фактів, у яких описується здоровий спосіб життя представників народу.

Завдяки художній інформації відкривається можливість передати майбутнім учителям початкових класів досвід ціннісного ставлення до проблем валеологічного виховання учнів, збагатити їхній світогляд та морально-правові позиції, акумулювати почуття та роздуми, пов’язані зі здоров’ям, як найвищої цінності людського життя. Залучаючи до навчально-виховного процесу яскраві зразки художньо-естетичної культури викладачі факультету початкової освіти тим самим збагачують емоційно-чуттєвий тезаурус студентів, закладають важливу основу для їх подальшої роботи з дітьми, сповненої яскравими почуттями, глибокими роздумами, системними уявленнями щодо шляхів збереження та зміцнення здоров’я дітей.

Організаційно-педагогічне забезпечення підготовки майбут­ніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів передбачає оволодіння майбутніми вчителями початкових класів такими засобами валеологічної діяльності як пізнавальний, практичний і культуротворчий. Це зумовлено тим, що вчитель початкових класів є не лише виразником і носієм ідеї збереження та зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Не менш суттєвою його функцією є також втілення цієї ідеї на практиці, широке використання наявних можливостей навчально-виховного процесу початкової школи для ефективного й послідовного розв’язання питань валеологічного виховання дітей.

Підготовка вчителя початкових класів до оволодіння пізнавальними засобами валеологічної діяльності включає розвиток умінь використання освітньо-виховного потенціалу уроків, які входять до навчального плану початкової школи. До пізнавальних способів валеологічної діяльності відносяться:



  • здійснення валеологічного виховання молодших школярів на заняттях з основ здоров’я;

  • вплив на валеологічні почуття та знання учнів 1-4 класів засобами таких навчальних дисциплін як природознавство, музичне, образотворче мистецтво, фізичне виховання та ін.;

  • вирішення питань валеологічної освіти та виховання учнів початкових класів під час проведення позакласних форм роботи;

  • надання консультативної допомоги з питань здоров’я в процесі індивідуальної роботи з учнями класу;

  • проведення просвітницької роботи з питань здоров’я в класному колективі шляхом залучення дітей до читання популярної та художньої літератури, перегляду відеофільмів, використання наочних засобів тощо.

Оволодіння практичними способами валеологічної діяльно­сті на високому рівні дає можливість учителю початкових класів творчо й ініціативно використовувати різні форми та методи практичної роботи. Валеологічне виховання має практичну спрямованість під час організації змагань, конкурсів, інсценування оповідань і казок валеологічного спрямування, організації та проведення сюжетних, рольових, рухомих ігор, моделювання та вирішення необхідних для здоров'я та життя ситуацій. Ефективними є динамічні, релаксаційні, валеологічні паузи як на уроці, так і в позанавчальній діяльності.

До основних практичних способів валеологічної діяльності відносяться:



  • створення в учнівському колективі атмосфери поваги та відповідального ставлення до питань здоров’я, його збереження та зміцнення;

  • залучення учнів до масових, групових та індивідуальних форм роботи, які за своїм змістом покликані сприяти форму­ванню позитивної мотивації дітей на здоровий спосіб життя;

  • стимулювання та підтримка ініціативи та інтересу дітей щодо занять фізичною культурою та спортом, участі в змаганнях і конкурсах, присвячених фізичному та психологічному самовдо­сконаленню;

  • використання організаційних моментів, педагогічних ситуацій, які б давали змогу підтримувати на належному рівні стан здоров’я учнів, оптимізувати їх самопочуття, викликали бажання щодо активного вирішення життєво важливих питань (харчування, особистої гігієни та ін.);

  • здійснення постійних спостережень та контролю за станом здоров’я учнів, проведення профілактичних та превентивних заходів щодо забезпечення нормального стану здоров’я дітей, запобігання шкідливих звичок тощо.

Організаційно-педагогічне забезпечення підготовки майбут­ніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів передбачає також оволодіння майбутніми вчителями початкових класів культуротворчими способами валеологічної діяльності.

Для методично правильної організації такого напряму вале­о­логічного виховання майбутній учитель початкових класів повинен оволодіти культуротворчими способами валеологічної діяльності в процесі навчання у вищій педагогічній школі. До них відносяться:



  • ініціювання та підтримка художньо-творчої діяльності учнів, присвяченої питанням здорового способу життя;

  • використання в роботі з молодшими школярами етнокультурного досвіду, в якому передається ставлення українського народу до здоров’я як життєво важливої цінності;

  • звернення до можливості різних видів мистецтва (музичного, образотворчого, літератури та ін.) з метою збагачення особистісного досвіду дітей щодо сприймання краси фізично, психічно та духовно досконалої людини;

  • налагодження постійнодіючих та періодичних експозицій творчих робіт учнів, присвячених темі здоров’я та його зміцнення;

  • утвердження у свідомості учнів художньо-естетичного ідеалу досконалої людини, здатної на красиві дії та вчинки.

Підсумовуючи, можемо зазначити, що визначені нами педа­гогічні умови спрямовані на те, щоб забезпечити ефективну підготовку майбутніх учителів початкових класів до валео­логічного виховання учнів. Досягнення позитивних результатів здійснюється за рахунок спрямування навчально-виховного процесу у вищій педагогічній школі на вирішення зазначених питань, упровадження орієнтовної програми, яка б акумулювала увагу до проблем фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я, а також здійснення заходів інформаційного та організаційного характеру.

Каталог: tvo
tvo -> Творчість юрія клена в контексті українського неокласицизму
tvo -> Таврійський вісник освіти
tvo -> Олесь Гончар Крапля крові Роман
tvo -> Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів
tvo -> Методичний кабінет
tvo -> Таврійський вісник освіти
tvo -> Конкурсу рефератів з патріотичного виховання «Твої герої Запорізький край»
tvo -> Самопідготовка 6 клас 23. 10. 2014
tvo -> Л. А. Гончаренко Відповідальний секретар В. В. Кузьменко


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка