Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів



Сторінка3/17
Дата конвертації09.11.2017
Розмір3.85 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Література:

  1. Bologna: The European Higher Education Area: Joint Declaration of the European Ministers of Education. Convened in Bologna on the 19th of June 1999.

  2. Commission of the European Communities. Towards a European Research Area. – Brussels: Commission of the European Communities, 2000.

  3. Оянен Ю. Освіта у Фінляндії. – Гельсінки, 2002.

  4. Воробйов Н.Е., Грачова В.Г. Сучасний стан і тенденції розвитку педагогічного освіти в Західній Європі: Монографія. – Волгоград, 2006. – 144 с.

Кузьменко В.В.*

До проблеми формування в учнів
наукової картини світу


У статті розглядається проблема формування в учнів наукової картини світу в ХХ столітті.

Картина світу людського суспільства й окремої людини складається в основному з релігійної, побутової та наукової картин. Одна з них завжди є провідною, а яка саме – залежить від умов життя й виховання людини. Так, на початку ХХ століття в українському суспільстві переважали побутова й релігійна картини світу. Але після революційних подій 1917 року якість формування релігійної картини світу значно понизилась в зв’язку з тим, що викладання релігії в школі було заборонено. У цей період релігійна картина світу могла виникати в дітей тільки на основі знань, які вони отримували в побуті, де їх, починаючи від народження, оточували в більшості випадків релігійні люди, а також під час відвідування богослужінь у церкві.

У більшості людей тієї епохи переважала побутова картина світу, адже основна маса населення в школі не навчалась. Ті, які все ж таки ходили до школи, часто обмежувалися навчанням у початкових класах, де отримували елементарні знання із природничо-математичних та суспільних наук. Тому в них наукова картина світу формувалася лише на незначному рівні. І тільки в невеликої частини людей, що навчалися в гімназіях та інших середніх і вищих закладах, наукова картина світу більш-менш відповідала тій, яка існувала в суспільстві.

У процесі подальшого становлення системи освіти й розвит­ку науки наукова картина світу ставала провідною для все більшої кількості людей. А сьогодні, в умовах переходу на нові соціально-економічні відносини, вона набуває особливо важливого значення.

У сучасному суспільстві постійно посилюються вимоги до знань, умінь і навичок, компетентності й особистісних якостей мо­лоді, оскільки саме вона є рушійною силою освітнього, науко­во-технічного, економічного та соціально-культурного розвитку будь-якої нації. Зазначене потребує, передусім, відповідних змін змісту освіти загальноосвітньої школи, розробки та впровадже­н­ня в навчально-виховний процес нових навчальних планів, про­грам. Великого значення набуває також формування саме в під­ростаючого покоління наукової картини світу, «копії» якої повин­на розповсюджувати школа в процесі вивчення кожного навчаль­ного предмета, адже об’єм і цілісність картини світу школяра залежить у першу чергу від змісту освіти та його структурування.

Картина світу, яку має людина, є лише підґрунтям її світо­гляд­них знань, вихідним пунктом побудови світогляду. Тобто вона лежить в основі світогляду, а її зміни викликають зміни тієї частини світогляду, які побудовані на основі даної картини світу.

З огляду на виняткову значущість світогляду особистості питання формування в школярів наукових світоглядних уявлень завжди було в центрі уваги освітнього процесу. Не є винятком і сучасна школа, де провідна роль у вироблені наукового підходу до сприйняття явищ навколишнього світу й правильної їх оцінки належить навчанню, яке озброює учнів знаннями й виробляє в них власний, узагальнений погляд на світ, власну картину світу. У той самий час, на жаль, сформована в процесі навчання наукова картина світу в більшості сучасних школярів має фрагментарний, а не інтегрований характер, що значно ускладнює процес становлення в них цілісного світогляду.

У шкільних навчальних планах сучасної школи (як і раніше) немає предметів, які не впливали б на формування в учнів нау­ко­вої картини світу. Кожен із них вносить свою частку у форму­вання світобачення школяра, адже дитина не тільки вчить якийсь предмет, а й вдивляється у світ, узагальнює почуте, прочитане, намагається зіставити, систематизувати, звести в певний логіч­ний взаємозв’язок отримані факти, явища, речі, процеси. Інфор­ма­ція, отримана з навколишнього середовища й на окремих уроках, у свідомості школяра об’єднуються в картину світу. Але, на сьогодні цей процес є дещо хаотичним, невпорядкованим, відбувається без належного керівництва з боку педагогів.

Причиною такого є те, що тривалий час формування науко­во­го світогляду проходило певною мірою стихійно. Він будувався на підґрунті розірваної, фрагментарної картини світу, де кожен предмет, а частіше навіть кожен розділ чи тема навчальної дис­цип­ліни, формували свою відокремлену наукову картину світу, яка в голові учня в більшості випадків не була пов’язана з ін­ши­ми аналогічними картинами світу. Тобто за умов наявності фраг­мен­тарних наукових картин світу в учнів міг бути сформований тільки фрагментарний світогляд. Щоб запобігти такого, необхідно вдосконалювати засоби, форми й методи формування в школя­рів цілісної наукової картини світу. Наприклад, своєрідними інте­граторами знань, поглядів і переконань можуть виступати міжпредметні зв’язки, інтегровані навчальні предмети, практичне життя людини тощо. Але те, який із цих напрямів взяти за основу, які саме обрати шляхи його реалізації, викликає сьогодні значні утруднення.

Відповіді на ці та інші запитання, на нашу думку, спроможна дати педагогічна спадщина. Вивчення педагогічного досвіду минулих років певною мірою дозволить не лише розв’язати різні педагогічні проблеми, а й дати обґрунтовану оцінку сучасним освіт­нім системам, сприятиме підвищенню ефективності освіт­ньої діяльності педагогів, оскільки, як писав В.Сухомлинський, «без глибокого аналізу того, що зроблено й досягнуто в минулому, без постійного осмислення теоретичної спадщини немислима науково-дослідна робота взагалі, у дослідженні проблем виховання всебічно розвиненої особистості забуття історичного аспекту призвело б до дилетанства й кустарщини» [2, с.58].

Для нашого дослідження важливо прослідкувати як в історії розвитку людства виникали уявлення про будову світу, як відбувалося формування наукових картин світу в різних освітніх системах, як і коли вони змінювалися, адже відомо, що людина тільки тоді має дієві знання, коли в її мозку існує виразна картина оточуючого світу та чітка система взаємопов’язаних понять.

У свою чергу ці поняття виникають на основі отриманих людством наукових знань та в тій послідовності й взаємозв’язку, які визначаються логікою навчального матеріалу. Тому картина сві­ту кожної людини й картина світу суспільства тісно пов’язані. Кожна окрема особистість користується тільки тією картиною світу, яка існує в даний історичний момент у суспільстві. Остання складається на основі уявлень про оточуючий світ і з тією об’єк­тивною точністю, яка є в людей цієї епохи. Звідси випливає, що проблему єдності й багатовимірності знань і розуміння оточуючо­го людину світу необхідно розглядати на основі історичного роз­вит­ку наук. Разом із тим ця суспільна картина світу обов’язково доповнюється кожною особистістю різноманітними відтінками в залежності від її власного життєвого досвіду й отриманих знань. Картиною світу, що виникає як результат даного процесу, люди­на користується до тих пір, доти вона не ввійде в протиріччя з об’єктивною дійсністю. А це заставить особистість по іншому сприймати ту частину знань, яка ввійшла в протиріччя, і замінити відповідну частину картини світу на нову. Отже, картини світу людини й суспільства не є сталими, а періодично змінюються.

Час від часу змінюються й вимоги суспільства до змісту, об­сягу та рівня загальноосвітньої підготовки учнів, адже кожен істо­ричний період вимагає сформованості в особистості певної кар­ти­ни світу, яка відповідала б реаліям науково-технічного й со­ціального розвитку. Тому питання формування в школярів світо­глядних уявлень завжди було в центрі уваги освітнього процесу.

Немає сумніву, що свідомість людини завжди буде прагнути до єдності поглядів, думок, уявлень, до формування певної закінченої картини світу. Разом із тим оточуючий світ досить різноманітний. Ця різноманітність носить об’єктивний характер, але свідомість людини знаходить у ній єдність, яка також існує об’єктивно. У такий спосіб формується не лише картина світу окремої людини, а й кожної науки та суспільства в цілому.

Історія свідчить, що становлення наукових знань увесь час іде від єдності до різноманітності та від різноманітності до єдності. Наприклад, люди отримували все більшу кількість знань про різні метали, мінерали, тверді, рідкі й газоподібні матеріали, а коли з’явилася періодична таблиця Менделєєва, уся різноманітність знань була об’єднана в єдине ціле. Це одразу змінило в науці й у людей певну частину картини світу, але виникнення єдності не перекреслило різноманітності, а лише вказало на можливість подальшого розширення знань.

Наукові погляди людини формуються здебільшого під впли­вом знань, отриманих у школі. Вони супроводжуються позитив­ним ставленням, що характеризується переконаністю в їх істин­но­сті й невідворотності, ефективності застосування, та ціннісним сприйманням. Ідеї пізнавальності, матеріальності, єдності будови світу, взаємозв’язку та причинної обумовленості засвоюються в комплексі, практично одночасно, поступово ускладнюючись відповідно до певного рівня фізичного та розумового розвитку людини. Тому наукова картина світу школяра є вищою формою систематизації та синтезу знань із різних дисциплін, що й зумовлює її значення в навчальному процесі, де вона виступає концептуальною основою інтеграції та засобом розвитку наукового мислення учнів, критерієм якості засвоєння знань, «творцем» узагальненого образу світу. Разом із тим вона є передумовою диференціації наукових знань.

На жаль, формування наукової картини світу учнів завжди мало й буде мати суттєвий недолік – наукові знання завжди об­ме­жені як межами певної науки, так і рівнем її розвитку. Ура­хо­вуючи зазначене, можна констатувати, що наукові картини люд­ства й особистості завжди далеко не повні й не дають можливо­сті передбачити всі можливі наслідки діяльності людини. Тим більше, що в школі, а згодом і іншому навчальному закладі, лю­ди вивчають тільки незначну частину існуючих знань, а тому ді­ють на основі обмеженої наукової картини світу, часто не врахо­ву­ють усіх наслідків своєї діяльності. Як результат такої діяльно­сті, ми отримуємо техногенні катастрофи, завдаємо шкоди ото­чу­ючому середовищу, здоров’ю людей тощо. Через відсутність достатньої кількості наукових знань у сучасному суспільстві ще не існує чітко визначених, науково обґрунтованих і передбачува­них шляхів виходу з екологічної кризи, прогнозів подальшої еволюції людини тощо, а тому людство діє на власний розсуд. Ось чому гостро постає питання формування наукової картини світу особистості не тільки на підґрунті науково-технічних знань, але й на основі гуманітарних знань та гуманістичних теорій.

На важливість вирішення порушеної проблеми вказує Націо­нальна доктрина розвитку освіти України, де підкреслюється, що система освіти має забезпечувати «формування в дітей і молоді цілісної наукової картини світу й сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання» [1, с.5].

Відомо, що наукова картина світу школяра є вищою формою систематизації й синтезу знань, їх інтеграції. Вона має кон­крет­но-історичний характер, оскільки формується здебільшого під впли­вом наявної картини світу суспільства й знань, отриманих у шко­лі. У свою чергу знання є носієм певної епохи й визначають­ся змістом освіти який реалізується в навчальних планах, програ­мах, підручниках та організацією й забезпеченням навчального процесу.

Отже, можна зробити висновок, що від змісту освіти та його структурування й реалізації й залежить у першу чергу об’єм та цілісність наукової картини світу школяра. Тому виникає необхідність проаналізувати стан освіти в різні історичні періоди, навчальні плани, програми, підручники, навчально-методичне забезпечення тощо. Це, на нашу думку, надасть можливість виявити, який рівень знань, умінь і навичок мали учні, наскільки в них було сформоване узагальнене світобачення, віднайти та узагальнити цікавий досвід проведення роботи з формування в дітей уявлень про оточуючий світ, указати шляхи формування наукової картини світу сучасних школярів.



Література:

  1. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – № 33. – С. 4-6.

  2. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Твори: у 5-ти т. – Т. 1. – С. 55-208.

Слюсаренко Н.В.*

Створення умов для трудової підготовки – запорука успішної соціалізації молоді Херсонщини у 70-80 роки ХХ століття

У статті підкреслено, що ефективність соціалізації підростаючого покоління в ході трудової підготовки в першу чергу залежить від рівня оснащення шкільних майстерень, а також зосереджено увагу на одному з найбільш сприятливих для трудового навчання й виховання періодів, коли створенням матеріально-технічної бази навчальних закладів опікувалися не лише органи освіти, а й виробниче оточення шкіл.

Відомо, що соціалізація – це процес, у ході якого людина набуває певних якостей, необхідних для її життєдіяльності [6, с. 67]. Саме ці якості обумовлюють те, яку соціальну роль буде виконувати та чи інша особистість, а також те, який соціальний статус вона буде мати.

Підготовку до виконання тієї чи іншої соціальної ролі треба розпочинати ще в дитячі роки, зокрема під час навчання в школі, адже саме в цей період у молодої людини в значній мірі формується комплекс особистісних якостей, який у подальші роки допомагатиме (або заважатиме) виконанню обраної людиною (або нав’язаної суспільством) соціальної ролі. Для того, щоб між особистісними якостями дорослої людини та її соціальною роллю не виникало невідповідності, треба дбати про підвищення ефективності соціалізації підростаючого покоління.

Провідну роль у даному процесі, на нашу думку, може й повинна відігравати трудова підготовка школярів. Вона є ефективним засобом формування та соціалізації особистості, адже сприяє розвитку в людини таких особистісних якостей, як працелюбність, самостійність, упевненість у власних силах, старанність, відповідальність тощо.

Однак, не дивлячись на значний соціалізуючий потенціал, трудова підготовка в більшості загальноосвітніх навчальних закладів ніколи не була організована на належному рівні. Однією із найбільш вагомих причин такого була і є відсутність належних умов для трудового навчання й виховання учнів.

У той самий час ефективність соціалізації підростаючого покоління в ході трудової підготовки в першу чергу залежить саме від того, у яких умовах вона відбувається, оскільки, наприклад, високий рівень матеріально-технічного оснащення шкільних майстерень дозволяє сформувати в учнів не лише певні особистісні якості, а й уміння й навички, конче необхідні для подальшої життєдіяльності будь-якої людини.

З огляду на зазначене доцільно звернути увагу на 70-80 ро­ки ХХ століття, коли матеріально-технічна база, на якій проходила трудова підготовка учнів загальноосвітніх шкіл України, невпинно зростала. Це підтверджують відповідні показники звітних документів і матеріалів, наведені нижче.

Зауважимо, що своєрідним поштовхом для активізації роботи щодо створення в навчальних закладах належної матеріально-технічної бази стали постанова Ради Міністрів УРСР «Про стан та заходи по дальшому поліпшенню трудового навчання і професійної орієнтації учнів загальноосвітніх шкіл республіки» (1976 р.) та урядова постанова «Про дальше вдосконалення навчання, виховання учнів загальноосвітніх шкіл та підготовки їх до праці» (1977 р.). Ними передбачалося зміцнення матеріальної бази шкіл, збільшення кількості міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (МНВК), закріплення за школами базових підприємств тощо.

З метою виконання зазначених постанов на Херсонщині, як і в цілому по Україні, було значно активізовано роботу щодо створення в навчальних закладах необхідної для трудової підготовки бази.

Одним із перших кроків стала організація в 1976 році типових навчальних майстерень для трудового навчання й виховання учнів. Така майстерня була споруджена, наприклад, у Львівській СШ. Вона складалася із чотирьох відділів:

– кабінет електротехніки;

– кабінет обробки деревини;

– кабінет ручної та механізованої обробки металу;

– кабінет виробничого навчання [5, арк. 61].

Окрім того в регіоні активізували роботи, пов’язані з будів­ниц­твом нових кабінетів, майстерень, навчально-виробничих комбінатів, та зобов’язали базові підприємства передати навчальним закладам техніку, необхідну для навчальних цілей. Так, лише за один 1977-1978 н. р. в області побудовано 13 на­вчальних майстерень та організовано 18 кабінетів, де школярі мали можливість вивчати трактори, іншу сільськогосподарську техніку, механізацію тваринницьких ферм. Від базових підприємств школи отримали 20 автомобілів та 15 тракторів, а для зберігання техніки побудовано 9 гаражів [1, арк. 2].

При багатьох школах почали створювати комплекси для трудового навчання, до яких входили:

– навчально-методичний кабінет професійної орієнтації;

– майстерні для обробки дерева й металу;

– кабінет обслуговуючої праці;

– пришкільна навчально-дослідна ділянка;

– теплиця;

– кролеферма [3, арк. 15].

Проведена робота мала позитивні наслідки. Так, у 1984 році в області працювало 44 трудових комплекси, серед яких кращими були комплекси СШ №№ 11, 36, 52, 55 м. Херсона, а також Павлівської СШ Генічеського району та Нижньоторга­їв­ської СШ Нижньосірогозького району.

У цьому році в області було 260 майстерень для обробки металу, 259 – для обробки деревини, 166 комбінованих майстерень, 295 – кабінетів обслуговуючої праці, 369 кімнат для ручної праці учнів 1-3 класів (див. табл. 1), а також 198 на­вчально-методичних кабінетів професійної орієнтації, 224 кро­ле­ферми, 50 теплиць [2, арк. 12].



Таблиця 1

Відомості про кількість кімнат для ручної праці, майстерень, кабінетів обслуговуючої праці та МНВК у Херсонській області




Навчальний рік

Кількість кімнат

для ручної

праці

Кількість майстерень для

обробки дерева

Кількість майстерень для

обробки металу

Кількість комбінованих майстерень

Кількість кабінетів обслуго-вуючої праці

Кількість МНВК

1974-1975




237

238

187




1

1975-1976




239

240

165




3

1976-1977

308

262

262

154

118

4

1981-1982




256

255

160

251

24*

1982-1983

338

261

245




269

24*

1983-1984

369

259

260

166

295

24**

*Окрім МНВК в області працювали 2 міжшкільних навчально-виробничих майстерні.

**Окрім МНВК в області працювали 5 міжшкільних навчально-виробничих майстерень.
На цій базі проходили уроки трудового навчання та відповідні виховні заходи. Тут учні виконували замовлення підприємств, колгоспів, радгоспів, виготовляли наочні посібники для шкіл, іграшки та меблі для дитячих садків тощо. Вона дозволяла також організувати належну професійну орієнтацію школярів, яка стала невід’ємною складовою виховної роботи школи. Для ознайомлення учнів зі світом професій проводили масові виховні заходи: олімпіади з трудового навчання, конкурси на кращого по професії, змагання юних механізаторів, операторів машинного доїння, злети представників трудових об’єднань школярів, виставки технічної творчості, зустрічі з передовиками виробництва тощо.

У подальші роки матеріально-технічна база шкіл продовжувала вдосконалюватися. Насамперед, це було пов’язане з реформою загальноосвітньої та професійної школи (1984 р.). Тепер поліпшення трудової підготовки учнів стало головним завданням для всіх. У школах почали запроваджувати обов’язкову суспільно корисну продуктивну працю в позаурочний час, створювати учнівські кооперативи та ін. Упровадження в життя основних положень реформи вимагало, зокрема, співробітництва з базовими підприємствами. Ними стали підприємства м. Херсона: електромеханічний завод, завод карданних валів, комбайновий завод, бавовняний комбінат, кондитерська фабрика, тролейбусне депо, суднобудівне об’єднання, міська типографія, а також колгоспи та радгоспи Херсонської області й т. ін. Вони надавали практичну допомогу в створенні матеріальної бази з трудового навчання та брали активну участь у проведенні профорієнтаційної роботи, організації обов’язкової продуктивної праці школярів тощо [7].

Більш того 1984-1985 н. р. на Херсонщині було оголошено роком поліпшення трудового навчання, а школи області взяли участь у змаганні на кращу організацію трудового навчання, виховання та профорієнтації учнів [4].

У цей період в області працювало 24 МНВК, більшість з яких знаходилася в сільській місцевості, 5 міжшкільних навчально-виробничих майстерень, 28 навчальних цехів та ділянок на виробництві, 263 учнівські виробничі бригади, 414 трудових об’єднань старшокласників та ін. [8, арк. 22]. Окрім цього деякі учнівські трудові об’єднання (виробничі бригади, кооперативи) стають госпрозрахунковими, розвиваються різні форми самообслуговування в школах та МНВК, покращується профорієнтаційна робота з учнями 1-10 класів.

Як бачимо, на матеріально-технічній базі, яка в дослідж­уваний період покращувалася з кожним роком, у навчальних закладах Херсонщини було організовано різноманітні форми трудової підготовки, що охоплювали школярів різного віку. Це сприяло формуванню в дітей особистісних якостей, умінь і навичок, необхідних для подальшої життєдіяльності, та, без сумніву, активізувало процес соціалізації підростаючого покоління.

Література:


  1. Анализ состояния преподавания, качества знаний, умений и навыков учащихся по трудовому обучению, профориентационной работе в школах области (1978-79 учебный год) // ДАХО (Державний архів Херсонської області), ф. р-2419, оп. 2, спр. 757, 8 арк.

  2. Анализ, справка о состоянии преподавания, качестве знаний, учений и навыков учащихся школ области по трудовому обучению, воспитанию и профессиональной ориентации (1984 г.) // ДАХО, ф. р-2419, оп. 2, спр. 958, 23 арк.

  3. Документы (планы, анализ, справки, методические рекомендации) о состоянии преподавания, уровня знаний учащихся области по трудовому обучению и профориентации, методической работе, распространении передового опыта и др. (1982 г.) // ДАХО,
    ф. р-2419, оп. 2, спр. 909, 73 арк.

  4. Документы (приказ, справки, сведения) о подведении итогов соцсоревнования на лучшую постановку трудового обучения, воспитания и профориентации учащихся (1984 г.) // ДАХО,
    ф. р-2239, оп. 6, спр. 259, 97 арк.


  5. Документы о проверке состояния учебно-воспитательной работы школ Бериславского района (1976 г.) // ДАХО, ф. р-2239, оп. 5, спр. 536, 256 арк.

  6. Кон И.С. Личность. – М., 1997. – 410 с.

  7. Слюсаренко Н.В. Трудова підготовка молоді на Херсонщині: історико-педагогічний аспект: Монографія. – Херсон: Айлант, 2003. – 476 с.

  8. Справки, сведения об улучшении трудового обучения и профессиональной ориентации учащихся, охраны труда, техники безопасности и др. (1984 г.) // ДАХО, ф. р-2239, оп.6, спр.272, 31 арк.

.



Моїсеєв С.О.*

Каталог: tvo
tvo -> Творчість юрія клена в контексті українського неокласицизму
tvo -> Таврійський вісник освіти
tvo -> Олесь Гончар Крапля крові Роман
tvo -> Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів
tvo -> Методичний кабінет
tvo -> Таврійський вісник освіти
tvo -> Конкурсу рефератів з патріотичного виховання «Твої герої Запорізький край»
tvo -> Самопідготовка 6 клас 23. 10. 2014
tvo -> Л. А. Гончаренко Відповідальний секретар В. В. Кузьменко


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка