План проведення тижня «За здоровий спосіб життя» з 4 8 квітня 2016 року Дата проведення Зміст заходу к лас Час прове дення



Сторінка6/7
Дата конвертації20.11.2018
Розмір3.59 Mb.
#65139
ТипПлан проведення
1   2   3   4   5   6   7

Японська чайна церемонія


  1. Сьогодні Японія славиться своєю чайною церемонією на весь світ. Але мало хто знає, що чай був привезений до Японії з Китаю в  VII столітті буддиськими монахами, для яких він був особливим напоєм – його пили, коли славили Будду. До ХІІІ століття пиття чаю стало звичною справою у самураїв. З часом із монастирів в аристократичний світ проникла практика «Чайних турнірів» — зібрань, на яких дегустували велику кількість сортів чаю і учасники повинні були визначити сорт чаю.

2.Незабаром чай був піднесений у ранг мистецтва, в результаті чого і виникла японська чайна церемонія (Ча-но-ю). Чайна церемонія вимагає багаторічного навчання і практики. Найбільш важливим є те, що чашка чаю має бути завареною і сервірованою в найдосконалішій, найввічливішій, в найбільш витонченій манері.


3.Чаювання ввійшло в обряд і селян, але відбувалося воно набагато скромніше: це було спільне зібрання для вживання напитку за повільною бесідою.За зразком китайської чайної церемонії японські монахи сформували свій власний ритуал спільного вживання чаю. Отож у Японії чайна церемоній сформувалася вже у ХІV ст. у період Муроматі. Існує чотири правила чайної церемонії: гармонія (ва), повага (кей), чистота (сей), спокій (секі).
4.Серед різних верств населення чайна церемонія поширилася з ХVІІІ ст.Сутність чайного обряду – старовинної традиції, доведеної японською естетикою до рівня високого мистецтва, – полягає в тому, щоб дати можливість людині поміркувати над своїм життям, очистити душу від повсякденних турбот і суєти, нагадати про гармонійну єдність людини з природою та іншими людьми.
5.Система правил приготування зеленого чаю і чаювання в Японії називається тядо, садо або тяно


6. Чай на рыбалке, чай в лесу,

Чай в полуденном часу,

Когда жарко, наливай,

Душу этим согревай!

Чай-чай-чай,

Примечай, примечай!

Как заваривать чаёк,

Сколько ложек в котелок.

Как настаивать сей чай,

Привечай, привечай!

Чай с лимоном, с сухарем

В полдень пьем, в полдень пьем.


И с вареньем из малины

Еще чашки половину.

Чай с печеньем с увлеченьем

За беседой мы попьем.

И собрав лукошко ягод

Жарким днем так нальем

Чай с черникой, земляникой,

Со смородиной, брусникой,

С шоколадом, мармеладом,

С пирогом, тортом и сыром

Чай отведаем всем миром!



7. Кожна сім’я мала чайну кімнату і часто чайний будиночок, де відбувалася чайна церемонія. Інтер’єр кімнати був дуже простим, і атмосфера повинна була бути дуже тихою. Гучні звуки непотрібні, слова і жести були небажані. Необхідними речами були білосніжна скатертина і білий бамбуковий черпак для розливання чаю.
8. Художнім оформленням кімнати була ваза з квітами (іноді одна квітка). Господар або господиня намагалися уникнути симетрії, монотонності, повторення. Якщо чайник був круглий, глечик для води був прямокутним. Класичний чайний сервіз в Японії складався з 24 предметів.
9. Все повинно було бути дуже чистим, навіть шлях до чайного будиночка. Чайна кімната або будинок були місцем, де господар або господиня могли відпочити з сім’єю і гостями. Зазвичай у чайній церемонії брали участь не більше п’яти осіб.


10. Отрывая дни календаря

Худеет год, мы это замечаем.

И вновь от января до января

Я свою душу полирую чаем.

Китайцы явно знали в этом толк,

А я, укрывшись теплым покрывалом,

Пишу в бумагу горсть прекрасных строк.

И рифму запиваю «Да Хун Пао».

Плащ императора в истории страны

Укрыл кусты, жизнь матери спасая.

Чтоб с вами через сотни лет могли

Мы насладиться вкусом чудо чая.

Без сахара, не нужно портить вкус

Лишь сухофруктов горсть всегда сгодится.

И вот уже щекочет душу ус

Дракона, что во мне теперь таится.

Я допишу и отложу блокнот,

Свой новый стих лишь чаю посвящая.

В душе моей - букет приятных нот

Чего и вам друзья мои желаю. Ван Япин





  1. Найголовніше і найважливіше у чайній церемонії було пити смачний, добре приготований і сервірований чай, насолоджуючись гармонією форми і кольору. І треба сказати, що чайна церемонія зазвичай проводилася на честь дорогих гостей. Всі деталі виконувалися відповідно до встановленого звичаю. Церемонія була як вистава в театрі. Все повинно відбуватися без поспіху й галасу. Люди мали тихо розмовляти.


12. Продавец чая

Ярко лампы горят в центре шумного города,

На душе продавца и тоскливо и холодно;

Точно идол, он замер со взглядом отчаянья

Перед грубыми чашками и глиняным чайником.

"Чашку чая отведайте! Чашку чая горячего!"

Но прохожий рассеянно в переулок сворачивал.

Пробегали машины, пыль садилась на скулы,

И тонул его голос в этом шуме и гуле.

Ночь последний трамвай поглотила, все замерло,

Сырость вышла на улицу полновластным хозяином.

Продавец возвращается, он устало качается,

А ночь не кончается, все никак не кончается.
13. В урочистім чаї не було цукру. Вважалося, що цукор був зайвим, тому, що псував натуральний смак напою. Поруч з чайним будиночком знаходився кам’яний рукомийник або колодязь для миття рук. Приходячи в будинок, людина повинна була схилити голову, щоб відчувати у собі смиренність, і навіть самураї були змушені покинути свої мечі, бо чайний будинок був місцем миру і злагоди.

14. Чайна церемонія майже не змінилася з давніх часів. Під час церемонії ви повинні діяти відповідно до суворих правил. Японське прислів’я говорить: «Якщо людина не має у собі чаю, вона не здатна зрозуміти істину і красу». Ми бажаємо вам завжди розуміти істину і красу!

(Танець у японському стилі)







Українські чайні традиції

  1. Звичайні побутові речі нерідко здаються нам вічними , важко уявити що колись люди обходилися без них , а втім , чимало вічних речей зявилося зовсім недавно . Скажімо , Т.Г.Шевченки належав до того покоління киян , яке лише починало регулярно пити чай . Як згадують мемуаристи , він був йому зовсім не до смаку . Поет називав цей напій по – польськи «гербатою».

2. Здається , першою згадкою про чай в українській літкратурі є фрагмент з 4 частини «Енеїди» Івана Котляревського , де читаємо :

Турн , по воєнному звичаю

З горілкою напившись чаю,

Сказать попросту , пꞌяний спав .



  1. Вперше побачили люди чай напередодні війни 1812 року . Уночі злодії пограбували міський магазин на розі Андріївської та Братської вулиць на Подолі , розбили й викинули на вулицю кілька ящиків з якимсь незнайомим зіллям . Зібрався натовп . Зілля терли пальцями , нюхали .Хтось нарешті сказав , що це трава , від якої «пани гладшають» . Кожен взяв із собою жменю заморської травиці.



  1. У Києві чай тоді вживали лічені особи . Найперше – генерали та багаті офіцери . На Подолі чай подавали на бенкетах та в інші урочитсі дні . Та міщанська аристократія часто бувала в Європі і добрке знала смак не лише чаю . У багатих родинах Подолу гостей частували кавою , угорським вином і шампанським .



  1. Самоварів тоді ще не було , і перша київська чайна церемонія вибудовувалася довкола великиї поливяної миски , в якій спочатку розчиняли мед або цукор , а потім вкидали чайне листя . Готовий напій черпали кухлями або чашками. Такою була монастирська чайна церемонія , розрахована на гостей і тривалу розмову за столом .



  1. У дворянських родинах чай пили частіше , а аристократи – перед сном . До вітальні вносили жаровню і мідний чайник з гарячою водою. Чай запарювала сама газдиня , не довіряючи справи служницям .Вона відчиняла особливу скриньку – цукерницю ключиком , який носила при собі , роздавала скалочки цукрової голови чи відміряла спеціальною чайною ложечкою , яку носила при собі . Інші члени родини таких ложечое не мали , та й не було в них потреби , бо газдиня сама розмішувала кожному чай .



  1. Війна 1812 року навчила користуватися самоваром . Його поява внесла істотні зміни до архаїчної чайної церемонії з повяною мискою . Самовар став в центрі

події , прикрасивши собою стіл , надавши чайній церемонії блиску та театральності . Наколо самовару збиралися цілою родиною. За сомоваром зустрічали гостей , відпочивіали , сперечалися , читали газети , співали пісні . Старі кияни довго зберігали переказ про перший самовар . Жив у Києві генерал Кордиш . О третій годині дня денщик виносив на балкон самовар , що кипів . Навколо великого столу влаштовувалася родина генерала , а простодушні кияни , оточивши балкон , спостерігали за чаюванням . Багато ,тих простих городян не мало ані найменшого уявлення про смак чаю чи цукру , бо то була справді царська розкіш, дари казкового Сходу , доступні лише для обраних . Тож не дивно , що ставлення українців до чаю було негативним .

  1. У 1820 р. в Україні зявляється своя цукрова промисловість. Цукор подешев-

шав , чаювання стало доступнішим для людей среднього достатку , але за давньою традицією шанувальники святої старовини вважали чай достеменною ознакою занепаду віри в Бога й наближенням кінця світу з його страшним судом . Дуже довго трималося упереджене ставлення до чаю й у монастирському середовищі . Вони засуджували чаювання як гріховне , але водночас відомо , що святий Феофіл мав у свої келії самовар і пригощав прочан . Купували чай , цукор ,

сухарики , бублики на Бессарабському ринку . Від чаю утримувалися два дні на рік – у пятницю й суботу Страстної седмиці – найсуворіші дні Великого посту .



  1. Проте чаювання було суто світською втіхою , якій кияни 10ст. віддавалися так само пристрастно , як лондонці і москвичі . Ця цікава тема не вивчена як слід , і цілком можливо , що в минулому Київ був третьою самоварною столицею Європи .

10 .ДЕ І ЯК РОСТУТЬ ЧАЇНКИ

Чайне дерево вирушило подорожувати по планеті з Китаю, хоча зростає воно і в Індії, Індокитаї, Камбоджі, Таїланді, Шрі-Ланці. Китайське чайне дерево являє собою кущ 3-5 м у висоту, покритий листочками довжиною 5 см. У кожному з регіонів зовнішній вигляд дерева дещо відрізняється. Під час цвітіння кущі покриваються маленькими білими квітами, які дуже приємно і ніжно пахнуть. У Китаї, Індії та Африці урожай з чайних кущів збирають до чотирьох разів на рік.
11.ДЛЯ ЗБОРУ ПОТРІБНІ РУКИ ЛЮДИНИ

Щоб в чашці з'явився смачний чорний або зелений чай, спершу чайне листя потрібно зібрати. Кращий спосіб – вручну обірвати два верхні листочки і бруньки. В результаті такого збору листя не пошкоджуються, правда, і напій виходить дорогим – на виготовлення кілограми чаю потрібно зібрати чотири кілограми листа. Звичайний чай роблять з листя, яке старше.

І зелений, і чорний чай отримують методом ферментації одних їх тих же листочків. тільки для зеленого чаю їх окислюють протягом двох днів, а для чорного – від двох

тижнів до двох місяців, та й сушать при різній температурі. В результаті при заварюванні виходять абсолютно несхожі напої.
12.ЗБЕРІГАЄМО В СКЛІ ТА ПОРЦЕЛЯНІ

Якщо ви хочете, щоб чай довго зберігав аромат і корисні властивості, не зберігайте його у картонній коробці – перекладіть в спеціальну ємність. Дуже важлива повна герметичність, щоб чайний лист не натягнув сторонніх запахів і не зіпсувався від вогкості. Хороший матеріал для такої ємності – скло, фарфор, жерсть, фольга (тимчасовий варіант). Кожен вид чаю потрібно зберігати в окремій баночці. Не зберігайте чай в сирому або холодному приміщенні. Також не варто ставити його на полицю поруч з сильно пахучими речовинами, наприклад спеціями. Але навіть при правильному зберіганні чай не втрачає своїх смакових якостей всього 1-2 роки. Так що після цього часу його можна сміливо викидати.
13.ПРАВИЛЬНО ЗАВАРЮВАТИ НАПІЙ

Для гарного чаю важлива якість усіх компонентів. Воду краще брати не водопровідну – вона може надавати сторонній і не найприємніший смак напою. Чайник для заварювання повинен бути з порцеляни, глини, фаянсу або скла, але не з металу. При заварюванні можна злегка підігріти заварочнік зовні або плеснути в нього трохи окропу. Засипавши заварку і заливши водою (чим темніше чай, тим вище температура води), треба почекати від однієї до семи хвилин. Доливати окріп рекомендується не більше одного разу, а після краще заварити свіжий чай.

Каталог: Files -> downloadcenter
downloadcenter -> Здійснити контроль за дотриманням державних стандартів освіти
downloadcenter -> Сучасні здоров ’ язберігаючі технології в дошкільному навчальному закладі
downloadcenter -> Модель сформованості бібліотечно-бібліографічних умінь та навичок школярів
downloadcenter -> М. Тернопіль 2005 р. Методичний посібник
downloadcenter -> Профілактика шкідливих звичок серед дітей і підлітків
downloadcenter -> Уроки-дослідження з географії у 6 класі Вовчищовичі 2015
downloadcenter -> Домашнє завдання Німецька мова
downloadcenter -> Узагальнений висновок щодо результатів атестаційної експертизи Йосипівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – днз»
downloadcenter -> Коментар: поняття «публічна адміністрація» часто зустрічається у нормативно-правових актах України, дослідженнях науковців. Утім досі не сформовано єдиного підходу щодо визначення даного поняття
downloadcenter -> Доповідна записка «Про особливості реалізації нового змісту Державного стандарту початкової загальної освіти в 1-3 класах загальноосвітніх навчальних закладів»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка