Планування роботи юридичної служби, юрисконсульта та порядок складання номенклатури справ



Скачати 259.56 Kb.
Дата конвертації20.12.2017
Розмір259.56 Kb.
#35717
ТипМетодичні рекомендації


Міністерство юстиції України

Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області

ШЕПЕТІВСЬКЕ МІСЬКРАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

Розроблені відділом правової роботи,

правової освіти, та державної реєстрації

нормативно-правових актів




Методичні рекомендації на тему:

«Планування роботи юридичної служби, юрисконсульта та порядок складання



номенклатури справ»

Схвалено рішенням оперативної наради

Шепетівського міськрайонного

управління юстиції

від 26.05. 2015 року № 22

м. Шепетівка

2015

Правильна організація роботи юридичної служби неможлива без її планування. Здійснення планування роботи юридичної служби є одним із заходів забезпечення ефективної діяльності її працівників та організації в цілому.



Практика засвідчує, що де робота і діяльність юридичної служби не плануються, проведені нею заходи нерідко випадкові, несистемні, їх ефективність низька.

Правова робота повинна плануватися в усіх галузях підприємництва та державного управління. Планування необхідне не лише в тих випадках, коли на підприємстві, в установі чи організації є структурний підрозділ або штатний юрисконсульт. Воно потрібне і тоді, коли юридичне обслуговування суб’єкта господарювання здійснюється юридичним департаментом, управлінням, відділом, сектором, чи юрисконсультом одноособово.

Як правило, плани складаються поточні і перспективні, можуть бути місячними, квартальними, піврічними і річними.

Форми планування, умови та порядок розробки планів діяльності юридичних служб підприємств, установ та організацій залежить від організації планування суб’єктом, структурним підрозділом якого є юридична служба.

Питання строку планування визначаються установою та її юридичною службою самостійно.

Всі плани роботи юридичної служби обов'язково погоджуються з керівником підприємства, установи або органу управління.

Розроблюючи плани роботи юридичної служби, необхідно суворо дотримуватись таких вимог:

безперервності планування;

обрання основного напрямку в роботі, пов'язаного зі специфікою діяльності установи;

комплексності, оперативності, реальності заходів;

здійснення контролю за виконанням планових заходів, перевірки їх ефективності.

Кожна галузь має певну специфіку правової роботи, тому не існує єдиних вимог до змісту плану роботи юридичних служб, але основні розділи плану мають відповідати основним завданням юридичної служби підприємства, визначених п.п. 10, 11 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040., крім поточної правової роботи – візування проектів наказів, розпоряджень, рішень, постанов, участь і виступ у судових засіданнях судів загальної юрисдикції, спеціалізованих судах, надання юридичних консультацій, яка не планується і виконується в разі потреби. До плану роботи необхідно включати питання звітності, яка надається вищестоящій організації чи іншим органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням.

При плануванні правової роботи необхідно враховувати її обсяг і характер, кількість юристів та їхню кваліфікацію.

Щодо заходів, які зазначаються у плані, то це мають бути конкретизовані та деталізовані завдання, а не дублювання основних завдань чи повноважень підрозділу (особи), що зазначені в положення про підрозділ чи в посадовій інструкції.

Терміни виконання повинні бути чіткі, із зазначенням конкретної дати виконання. Слід уникати неконкретних, декларативних формувань змісту, наприклад, "здійснювати контроль" та ін.

В обов’язковому порядку у планах проставляються відмітки про виконання, де зазначається дата виконання та номер документу (де він зберігається), який свідчить про виконання того чи іншого пункту плану.

участь юридичної служби на апаратних нарадах та правові питання, які на них планується розглянути;

робота з забезпечення законності у підготовці проектів документів правового характеру, що видаються, установою;

участь разом з іншими структурними підрозділами у підготовці проектів нормативних актів, а в окремих випадках – самостійна їх підготовка;

дотримання договірної дисципліни: участь у підготовці проекту договорів з відповідними структурними підрозділами, до компетенції якого належить питання, що становлять предмет договору;

узагальнення практики укладання та виконання господарських договорів за минулий період, розроблення на цій основі пропозицій з організації та покращення договірної роботи, а також заходів з усунення виявлених недоліків; розробка форм договорів, облік виконання договорів, аналіз та узагальнення судової практики порушення договірних зобов'язань, перевірка відповідності господарських договорів чинному законодавству;

організація претензійно-позовної роботи, здійснення аналізу і ведення обліку цієї роботи;

додержання чинного законодавства про працю та зміцнення трудової дисципліни;

участь юридичної служби у організації роботи, пов'язаної з підвищенням кваліфікації працівників юридичної служби органу виконавчої влади та підприємства, що належить до сфери його управління, роз'ясненні застосування законодавства, наданні правових консультацій з питань, що належать до компетенції органу виконавчої влади;

здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня правових знань працівників органу виконавчої влади, підприємства установи організації, господарського об’єднання;

здійснення заходів з облік актів законодавства і міжнародних договорів України, забезпечення підтримання їх у контрольному стані та зберігання, а також організації роботи із збирання інформації про офіційне оприлюднення актів законодавства в друкованих виданнях;

розв'язання яких належить до компетенції юридичної служби.

При підготовці планів слід виходити із результатів аналізу звітних даних щодо організації та стану роботи з укладання господарських договорів; стану претензійно-позовної роботи, застосування чинного законодавства та інших нормативно-правових актів та заходів, які вживаються для покращення стану правової роботи.

Слід звернути увагу і на те, що єдиної системи і методики планування правової роботи для всіх суб’єкта господарювання дотепер немає.

Плани правової роботи повинні відображати особливості вирішення основних господарських, фінансових та інших проблем суб’єкта господарювання і визначати комплекс першочергових правових питань, вирішення яких необхідне для забезпечення законності в конкретному суб'єкті господарювання, поліпшення правовими засобами його економічної ефективності.

Нерідко в практиці юридичної служби виникає необхідність здійснення цілого комплексу заходів, спрямованих на вирішення одного із загальних питань та завдань юридичної служби і складання окремого плану таких заходів. У такому випадку окремий план включається в загальний план роботи юридичної служби як його складова.

Велике значення для правильної організації юридичної роботи має здійснення контролю за виконанням планів.

попередній – з метою усунення недоліків, що могли виникнути при поточний (оперативний) – з метою виявлення труднощів у реалізації плану, визначення та усунення недоробок, оцінки фактичного стану виконання на конкретну дату;

поставлених завдань.

Оперативний контроль за строками, якістю і ефективністю проведення працівниками юридичної служби заходів здійснює керівник юридичної служби або головний – спеціаліст юрисконсульт.

Як правило, виконання позапланових заходів окремі керівники юридичної служби оформляють доповідною запискою або інформацією на ім'я керівника підприємства, або їх заслуховують на засіданнях колегії, на виробничих нарадах чи на семінарах. У більшості випадків затвердження плану роботи юридичної служби на наступний квартал або рік проводиться шляхом підбиття підсумків роботи за минулий запланований період. Таке підбиття підсумків дозволяє виявити і врахувати упущення та недоліки в роботі кожного працівника юридичної служби.

Юридичні служби вищих організацій здійснюють такий контроль при проведенні систематичних виробничих нарад, конференцій і семінарів. На них за наслідками ознайомлення з організацією правової роботи, проведення перевірок та складання інформації про проведену правову роботу вживаються конкретні заходи щодо виявлення та ліквідації недоліків у плануванні і виконанні планів роботи юридичними службами.

Також рекомендується, на які основні вимоги юридичній службі слід звертати увагу:

систематичність планування;

майбутнім і попереднім плануванням;

зв'язок планування завдань юридичної служби і конкретними обставинами підприємства, з виробничими планами;

комплексність планів і цілеспрямованість з іншими службами;

планування основних і ефективних для наслідків діяльності організації, установи, господарства і реальних із виконання конкретність, повнота і чіткість формулювань для планування;

громадськими організаціями підприємства;

належний і дієвий контроль за виконанням планових завдань юридичної служби підприємства.

На підставі узагальнень і аналізів готуються відповідні рекомендаційні листи зі складання кожного розділу плану з урахуванням особливостей виконання окремих видів запланованих заходів. В узагальненні і плануванні юридичної роботи не можна допускати шаблону.

«Відповідність посадових інструкції працівників юридичної служи орану виконавчої влади Загальному положенню про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації».

Номенклатура справ це обов'язковий для кожної установи із зазначенням строків зберігання справ.

Номенклатура справ юридичного департаменту, відділу, сектору, юрисконсульта (далі – юридична служба) включається до окремого розділу зведеної номенклатури справ органу виконавчої влади, підприємства, установи, організації (далі – установа).

Номенклатура справ юридичної служби складається з урахуванням завдань та функцій юридичної служби відповідно до Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 року № 1040 (далі – Загальне положення про юридичну службу).

При складанні номенклатури справ застосовується Перелік типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04. 2012 р. за № 571/20884 (із змінами) (далі – Перелік типових документів).

Номенклатура справ юридичної служби складається на підставі вивчення складу та змісту документів, які утворюються в її діяльності. Зокрема, до номенклатури справ включаються документи, склад та терміни зберігання яких передбачені підрозділом 1.4 “Правове забезпечення управління” Розділ 1 ( 1. Організація системи управління) Переліку типових документів (додаток 1). Крім цього, для організаційного забезпечення роботи юридичної служби відбираються інші документи, що створюються в управлінській діяльності, відповідно до Розділу 1 цього ж Переліку.

При складанні номенклатури справ юридичної служби, як правило, використовуються типові та примірні номенклатури справ, які розробляються органами вищого рівня для установ, що належать до сфери їх управління.

Номенклатура справ юридичної служби розробляється відповідно до форми, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади» від 30 листопада 2011 року № 1242 ( далі – Типова інструкція).

призначена для встановлення в установі єдиного порядку формування справ, забезпечення їх обліку, оперативного пошуку документів за їх змістом і видом, визначення строків зберігання справ і є основою для складення описів справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання, а також для обліку справ тимчасового (до 10 років включно) зберігання.

Номенклатура справ структурного підрозділу розробляється не пізніше 15 листопада поточного року посадовою особою, відповідальною за діловодство у структурному підрозділі, на підставі документів з усіх питань його діяльності із залученням фахівців, які працюють в підрозділі.

Методична допомога у складенні номенклатури справ надається архівом установи.

Зведена номенклатура справ установи схвалюється комісією установи з проведення експертизи цінності документів (далі - експертна комісія) та погоджується експертно-перевірною комісією відповідного державного архіву один раз на п'ять років або невідкладно у разі зміни форми власності, структури, функцій та характеру роботи установи, після чого затверджується керівником установи.

Зведена номенклатура справ установи складається у чотирьох примірниках, на кожному з яких повинен бути заповнений гриф погодження з відповідним державним архівом.

Перший (недоторканний) примірник зведеної номенклатури справ зберігається у службі діловодства.

Другий використовується службою діловодства як робочий Третій передається до архіву установи, для здійснення контролю за формуванням справ у структурних підрозділах.

Четвертий - надсилається до державного архіву.

Структурні підрозділи установи отримують витяги з відповідних розділів затвердженої зведеної номенклатури справ для використання у роботі.

Зведена номенклатура справ установи щороку (не пізніше грудня) уточнюється та вводиться в дію з 1 січня наступного календарного року.

До номенклатури справ включаються назви справ, що формуються та відображають усі ділянки роботи, яка документується в установі, зокрема справи постійних та тимчасово діючих рад, комісій, комітетів тощо. До номенклатури справ вносяться також назви справ, що ведуться лише в електронній формі.

Графи номенклатури справ заповнюються У графі 1 проставляється індекс кожної справи. Індекс справи структурного підрозділу складається з індексу структурного підрозділу установи (за штатним розписом або класифікатором структурних підрозділів) та порядкового номера справи в межах підрозділу. Наприклад: 06-12, де 06 - індекс самостійного відділу, 12 - порядковий номер справи, або 04.1-07, де 04.1 - індекс відділу у складі управління, 07 - порядковий номер справи.

За наявності у справі томів (частин) індекс ставиться на кожному томі, наприклад: т. 1, т. 2 тощо.

У графу 2 включаються заголовки справ (томів, частин).

Заголовок справи повинен чітко у стислій узагальненій формі відображати склад і зміст документів справи.

Не дозволяється вживання в заголовках справ неконкретних формулювань ("різні матеріали", "загальне листування", "вхідна кореспонденція", "вихідна кореспонденція" тощо), а також вставних слів і складних синтаксичних зворотів.

Під час формулювання заголовків справ враховуються такі ознаки формування справ, як номінальна, авторська, кореспондентська, предметно-питальна, хронологічна, географічна. Документи формуються у справи на основі окремої ознаки або сполучення ознак.

Заголовок справи складається з елементів, що розміщуються у такій послідовності:

назва виду справи (листування, журнал, книга тощо) чи виду документів у справі (накази, протоколи, акти тощо);

автор документів (найменування установи, структурного підрозділу);

кореспондент або адресат (найменування установи, до якої адресовані або від якої надійшли документи);

короткий зміст документів справи (питання, з якого формується справа);

назва регіону (території), з якою пов'язаний зміст документа;

дата (період), до якої належать документи справи;

вказівки на наявність копій документів у справі (у разі потреби).

У заголовках особових (персональних) та інших справ, що містять документи з одного питання, пов'язані послідовністю ведення процедур діловодства, вживається термін "справа", наприклад: "Особова справа", "Персональна справа".

У заголовках справ, що містять документи з одного питання, не пов'язані послідовністю ведення процедур діловодства, вживається термін "документи", а після нього в дужках зазначаються основні види документів справи, наприклад:

"Документи (плани, анкети, довідки) про проведення огляду стану діловодства та архівної справи у вищих навчальних закладах".

Термін "документи" вживається також у заголовках справ, що містять документи-додатки до будь-якого нормативно-правового акта або розпорядчого документа установи.

У заголовках справ, призначених для групування документів одного виду, зазначається вид документа у множині та автор документів, наприклад: "Протоколи засідань колегії Державної архівної служби".

У заголовках справ, що містять листування, зазначаються кореспондент і короткий зміст документів, наприклад: "Листування з Міністерством фінансів про затвердження і зміну штатного розпису".

У заголовках справ, що містять листування з кореспондентами, однорідними за характером діяльності, такі кореспонденти не перелічуються, а зазначається їх узагальнене найменування, наприклад: "Листування з органами місцевого самоврядування з питань забезпечення соціального захисту населення".

У заголовках справ, що містять листування з різними кореспондентами, такі кореспонденти не зазначаються, наприклад: "Листування про організацію семінару з підвищення кваліфікації працівників кадрових служб".

У заголовках справ, що містять планово-звітну документацію, зазначається період (місяць, квартал, півріччя, рік), в якому планується створення документів, або період їх фактичного виконання, наприклад:

План основних організаційних заходів установи на 2015 рік;

Звіт про використання бюджетних коштів установою за 2014 рік.

Якщо справа складається з кількох томів або частин, формулюється загальний заголовок справи, а потім у разі потреби - заголовок кожної справи.

Під час розміщення заголовків справ у номенклатурі враховується важливість документів, включених до справи, їх взаємозв'язок. На початку розміщуються заголовки справ щодо документів, які надійшли від органів вищого рівня, далі щодо організаційно-розпорядчої документації, планово-звітної документації, листування, обліково-довідкових видів документів. У кожній з цих груп документи також розміщуються з урахуванням важливості та строків зберігання.

Графа 3 номенклатури заповнюється наприкінці календарного року.

У графі 4 номенклатури зазначаються строки зберігання справ, номери статей за переліком документів із строками зберігання.

У графі 5 "Відмітка" робляться позначки про перехідні справи; про справи, що ведуться в електронній формі; про посадових осіб, відповідальних за формування справ; про передачу справ до архіву установи чи інших установ для їх продовження тощо.

Наприкінці року номенклатура справ закривається з підсумковим записом про їх кількість.

«Відповідність посадових інструкції працівників юридичної служи органу виконавчої влади Загальному положенню про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації».

Працівник юридичної служби, службова особа державного і недержавного підприємства, установи чи організації, на яку покладається ведення правової роботи. Юрисконсульт, зокрема в межах своїх повноважень, здійснює контроль за законністю наказів і розпоряджень адміністрації; бере участь у складанні проектів договорів та угод, що укладаються з юридичним чи фізичним особами, надає правову допомогу працівникам свого підприємства, організації чи установи; веде в судах справи, по яких підприємство є позивачем чи відповідачем, візує окремі ділові документи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1040 від 26 листопада 2008 року затверджено Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації (далі – Положення про юридичну службу).

Положення про юридичну службу набуло чинності 26.11.2008 року.

Офіційне опублікування – «Офіційний вісник України», 2008 № (15.12.2008 року).

Дане Положення регулює питання діяльності юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, урядового органу в системі міністерства та його територіальних (місцевих, регіональних) органів, місцевих державних адміністрацій, а також підприємства, установи, організації. Усі державні підприємства, установи, організації (без винятків) підпадають під дію Положення про юридичну службу, у тексті якого зазначено, що дія документа поширюється й на діяльність юридичної служби державного господарського об’єднання. Що ж до недержавних підприємств і організацій, то ні старе, ні нове Положення на них не розповсюджується. Але недержавні підприємства при розробці положень про юридичну службу практично завжди брали його за основу, оскільки іншого нормативно-правового акту з цього питання для недержавних підприємств не існує.

Організаційні документи є правовою основою діяльності органів виконавчої влади, в яких містяться положення, які ґрунтуються на нормах адміністративного права і є обов’язковими для їх виконання державними службовцями.

Організаційні документи закріплюють порядок здійснення процедур діяльності, регулюють загальний порядок діяльності органу виконавчої влади щодо виконання повноважень, віднесених до їх компетенції. Розробляються організаційні документи відповідно до норм Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів.

Юрисконсульт органу виконавчої влади, підприємства,установи, організації, господарського об’єднання здійснює роботу на підставі локального нормативного акта – посадової інструкції, яка розробляється па основі Положення про юридичну службу та затверджується відповідно до пункту 39 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади» від 30 листопада 2011 року № 1242.

Датою організаційного документу є дата його затвердження. Враховуючи термін дії, організаційні документи відносяться до категорії безстрокових, оскільки вони діють до моменту їх відміни або до факту затвердження нових (виняток складає штатний розпис, який розробляється і затверджується щорічно).

Пунктом 1 ст. 29 Кодексу Законів про працю України передбачено, що до початку роботи за трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний роз’яснити працівникові його права і обов’язки. Якщо права працівника є, як правило, загальними і в більшості випадків викладені в колективному договорі і правилах внутрішнього трудового розпорядку, то обов’язки кожного працівника залежать від займаної ним посади повинні бути закріплені в посадовій інструкції. На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що на всіх підприємствах, незалежно від форм власності повинні бути розроблені і затверджені посадові інструкції. Саме вони сприяють чіткій організації виробництва і визначають конкретні завдання, функції, права і обов’язки працівників підприємства. В посадових інструкціях конкретно визначаються обов’язки працівника з урахуванням отриманої освіти і займаної посади, його права, а також відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Посадові інструкції мають статус нормативного документа — вони чітко визначають вимоги до конкретних посадових осіб, забезпечують раціональний розподіл обов’язків між працівниками, визначають об’єктивне оцінювання їхньої діяльності і є нормативною основою для застосування до них заходів. Вимоги посадових інструкцій враховують під час прийняття працівників на роботу, їхньої атестації, притягнення до дисциплінарної відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання обов’язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

Посадова інструкція — це документ, що визначає підпорядкованість державного службовця, його конкретні завдання та обов’язки, права та відповідальність, є організаційно-правовим документом, що регламентує повноваження та обов’язки працівника.

Посадова інструкція — документ, що видається з метою регламентації організаційно-правового статусу працівника, його конкретних завдань та обов’язків, прав, відповідальності, забезпечує умови для його ефективної роботи.

Посадова інструкція — це документ, який визначає певний перелік посадових обов’язків, завдань, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на працівника, посаду якого передбачено штатним розписом.

Посадові інструкції на посади державних службовців розробляються згідно вимог та рекомендацій, визначених у Довіднику типових професійно кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 13 вересня 2011 р. № 11 (із змінами та доповненнями).

Посадова інструкція є юридичним документом, її юридична сила заснована на праві господарюючого органу вирішувати питання внутрішнього розподілення компетенції. Посадові й робочі інструкції повинні відповідати чинному законодавству.

Посадова інструкція — документ, важливий при вирішенні питання про юридичну відповідальність посадової особи та скоєння саме посадових злочинів або аналогічних адміністративних правопорушень, оскільки ставити за вину посадовій особі порушення відповідних посадових повноважень можливе лише за умови, якщо ця особа наділена такими повноваженнями юридично.

Під час розроблення посадових інструкцій забезпечується єдиний підхід до викладу змісту, структури розділів, побудови й послідовності їх розташування.

Інструкції повинні містити повний перелік завдань та обов’язків, повноважень, відповідальності.

Посадова інструкція розробляється на всі посади, що передбачені штатним розписом відповідного державного органу.

Посадові інструкції готуються у трьох примірниках, один з яких зберігається у відділі кадрів установи, другий — у керівника органу чи керівника юридичної служби (департамент, управління, відділу, сектору), а третій - видається під розписку працівнику юридичної служби.

Текст посадової інструкції складається з наступних розділів:

Загальні положення.

Завдання та обов’язки.

Права.

Відповідальність.



Взаємодія.

Титульний лист посадової інструкції оформляється таким способом: в правому верхньому куті першої сторінки після слів «Затверджено», вказуються посада керівника, ініціали та прізвище, підпис керівника про її затвердження, а також дата затвердження.

У заголовку посадової інструкції наводиться повна назва посади за штатним розписом в родовому відмінку (з визначенням повної назви підрозділу, відділу, сектору).

Розділ включає:



- найменування посади з зазначенням органу влади (структурного підрозділу, відділу, сектору);

- підпорядкованість працівника юридичної служби (вказується посадова особа, якій безпосередньо підпорядковується працівник);

- основну мету діяльності працівника юридичної служби;

- порядок призначення на посаду та припинення виконання посадових обов’язків;

- перелік нормативних, методичних та інших документів, якими керується працівник юридичної служби, що займає дану посаду;

- кваліфікаційні вимоги (рівень освітньої підготовки, рівень кваліфікації, фах, необхідний стаж роботи за фахом, відповідний стаж державної служби, інші вимоги);

- вимоги до спеціальних знань і навичок.

У цьому ж розділі рекомендується мати пункт про те, кого відповідальний працівник заміщує на час відсутності у зв’язку з відпусткою, хворобою та іншими причинами, а також хто заміщує його.

У розділі встановлюється конкретний зміст діяльності працівника юридичної служби, зокрема зазначається: відносно самостійна ділянка роботи відповідно до положення про структурний підрозділ, перелік видів робіт, з яких складаються функції, що виконуються.

При встановленні видів робіт слід визначати їх за організаційно-юридичними ознаками (здійснює, організовує, розглядає, виконує, забезпечує, контролює, бере участь, готує тощо);

Завдання та обов’язки працівника юридичної служби мають відповідати завданням і функціям підрозділу та вимогам професійно кваліфікаційної характеристики відповідної посади та Загальному положенню про юридичну службу (п. 11 та п. 12 Загального положення про юридичну службу).

При переліку обов’язків їх слід розбити на групи:



- обов’язки з розробки, підготовки або участі в складанні документів з конкретних питань, що знаходяться в компетенції працівника юридичної служби (наказів, інструкцій і т. п.);

- обов’язки зі своєчасного і якісного збору, обробки, аналізу і використанню інформації (узагальнень, звітів, правок, усної інформації і т.п.);

- обов’язки з використання працівником організаційних, методичних, інструкторських, контрольно-інспекційних та інших форм роботи (виїзди на місця, скликання нарад або участь у них, проведення семінарів, консультацій, - обов’язки з дотримання термінів виконання конкретних завдань.

зобов’язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку.

Виконує інші доручення керівника відділу, начальника управління.

Відповідно до пункту 12 Загального положення про юридичну службу - покладення на юридичну службу обов'язків, що не належать або виходять за межі її компетенції, не допускається.

У розділі визначаються засоби, за допомогою яких працівник має забезпечувати у процесі своєї діяльності виконання покладених на нього завдань та обов’язків. Наприклад, вносити пропозиції керівнику з відповідних питань та покращення роботи, приймати певні рішення, узгоджувати проекти документів, підписувати у межах своєї компетенції окремі документи, виконувати обов’язки представництва підрозділу з певних питань, брати участь у нарадах і проводити їх, проводити у межах своєї компетенції перевірки, готувати інформаційні матеріали, отримувати необхідну для виконання своїх завдань та функцій інформацію від відповідних установ і підрозділів, долучати до роботи фахівців, необхідних для виконання поставленого завдання (п. 13 та п. 14 Загального положення про юридичну службу).

У розділі зазначаються критерії оцінки роботи і ступінь персональної відповідальності працівника. Критеріями оцінки є об’єктивні показники, що характеризують якість і своєчасність виконання роботи, використання наданих прав.

Державний несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов’язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки службовця та обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу (ч. 2 п. 22 Загального положення про юридичну службу).

У розділі зазначається від кого, в які терміни і яку інформацію одержує працівник; кому, яку і в які терміни представляє; з ким погоджує проекти документів, що готуються; з ким спільно готує документи, а також розглядаються інші питання інформаційних взаємозв’язків працівника з підрозділами, особами, організаціями.

Посадову інструкцію затверджує керівник органу (або, за його дорученням, його заступники) структурного підрозділу, керівник відділу у складі структурного підрозділу.

Датою введення в дію посадової інструкції є дата її затвердження.

Після затвердження посадова інструкція передається працівнику, який ознайомлюється з нею особисто під підпис із зазначенням дати ознайомлення.

Обов’язковими реквізитами посадової інструкції є:

найменування організації, дата, заголовок до тексту, візи узгодження, підпис, гриф затвердження.

Посадові інструкції повинні бути замінені і наново затверджені в наступних випадках:

при зміні назви установи, (організації, підприємства) або структурного підрозділу;

при зміні назви посади.

У посадовій інструкції мають бути чітко окреслені місце та роль державного службовця в діяльності підрозділу (юридичної служби), межі його повноважень та відповідальності.

Посадову інструкцію розробляють для певної посади, а не для конкретної особи. У разі звільнення з посади одного працівника та призначення на неї іншої особи, немає потреби розробляти нову посадову інструкцію (за винятком випадків, коли змінюються функціональні обов’язки на відповідній посаді).

При підготовці посадових інструкцій державних службовців (працівників юридичної служби) особливу увагу слід звернути на кваліфікаційні вимоги до зазначеної посади, які повинні міститися у розділі «Загальні положення» посадової інструкції.

Кваліфікаційні вимоги до посад державних службовців визначаються на підставі Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 13 вересня 2011 року № 11 (із змінами).



Кваліфікаційні вимоги до посад керівників та спеціалістів юридичної служби органу виконавчої влади визначаються на підставі Загального положення про юридичну службу ( п. 18, п. 19., п. 20 Загального положення про юридичну службу).

Використана література:

  1. Кодекс законів про працю

  2. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040.

  3. Довідник типових професійно кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затверджений наказом Національного агентства України з питань державної служби від 13 вересня 2011 р. № 11.

  4. Типова інструкція з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади» від 30 листопада 2011 року № 1242.

  5. Перелік типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04. 2012 р. за № 571/20884 (із змінами)

Каталог: uploads -> files
files -> Підпис, дата дипломний проект освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр Тема роботи Потужне джерело живлення затверджена наказом по нту «хпі» від " XXX " XXXXX 2008 р. № XXXXX Шифр роботи XXXXXX
files -> Реферат на тему: " Показники економічного рівня країн, типи країн. Типовий план порівняльної економіко-географічної характеристики двох країн"
files -> Реферат на тему: "Кенія" (економіко-географічна характеристика країни) Офіційна назва Республіка Кенія
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 12. 00. 11 Міжнародне право
files -> Реферат на тему: Способи римування. Цезура. Клаузула Звучання вірша залежить не тільки
files -> Розділ 14. Словник Українсько-російсько-англійський А
files -> " Текстовий редактор Microsoft Word "
files -> Екологія: про що сповіщає на початку ХХІ ст цей термін?
files -> Реферат на тему: "Екологічні проблеми України та шляхи їх розв’язання "
files -> Кризові еколого-геоморфологічні ситуації в Україні

Скачати 259.56 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка