Початкові класи: за навчальними програмами, затвердженими наказами мон україни від 12. 09. 2011р. №1050 та від 05. 08. 2016 р. №948 зміни до: «Українська мова»



Дата конвертації20.11.2018
Розмір7.41 Mb.
#65182
  • Початкові класи: за навчальними програмами, затвердженими наказами МОН України від 12.09.2011р. № 1050 та від 05.08.2016 р. № 948 (зміни до: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Я у світі»,«Природознавство», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для
  • загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче
  • мистецтво», «Музичне мистецтво», «Фізична культура», «Основи
  • здоров’я»)
  • 5-9 класи:
  • Нкказ МОН України від
  • 06.06.2012 р. № 664 зі змінами, затвердженими наказами МОН України від 29.05.2015 № 585 та від 07.06.2017 №804;
  • 10-11 класи:
  • наказ МОН від 28.10.2010р. № 1021;
  • Рівень стандарту та академічний – зі змінами,
  • наказ МОН від 14.07.2016 № 826.
  • Програми розміщені на офіційному сайті МОН України

У 2017 році навчальні програми для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим у 2011 році, та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні в контексті положень «Нової української школи».

  • У 2017 році навчальні програми для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим у 2011 році, та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні в контексті положень «Нової української школи».
  • У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної записки до програм, де визначено ієрархію цілей навчання, зазначено мету базової середньої освіти, уточнено предметну мету.

Від предметоцентризму до дитиноцентризму

  • Зміщення акцентів у меті навчання. Кожна програма містить власну мету і завдання.
  • Визначною є єдина мета базової освіти. В навчальній програмі – опис механізму її досягнення засобами відповідного предмета.
  • Головним стає учень, який навчається, а не предмет, якому його навчають

У проекті «Нова українська школа: основи стандарту освіти» компетентнісний підхід визначено як «місток, який поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя»,

  • У проекті «Нова українська школа: основи стандарту освіти» компетентнісний підхід визначено як «місток, який поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя»,
  • а компетентність трактується як «поєднання знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити діяльність у нових непередбачуваних умовах».

Ключові (загальноосвітні) компетентності – це сукупність знань і навичок, яких потребує кожен учень як суб'єкт навчально-виховного процесу для самовизначення, загального розвитку і самореалізації.

  • Ключові (загальноосвітні) компетентності – це сукупність знань і навичок, яких потребує кожен учень як суб'єкт навчально-виховного процесу для самовизначення, загального розвитку і самореалізації.
  • Предметна компетентність – це здатність учня успішно застосовувати сукупність знань і способів дій із певного предмета під час уроку або згідно з життєвою ситуацією.
  • При плануванні навчальної діяльності, постановці цілей та завдань навчання вчитель має їх співвідносити із завданнями розвитку ключових та предметних компетентностей, які охарактеризовано в пояснювальних записках до програм.

Ключові компетентності

  • 1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами
  • 2. Спілкування іноземними мовами
  • 3. Математична компетентність
  • 4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях
  • 5. Інформаційно-цифрова компетентність
  • 6. Уміння вчитися впродовж життя
  • 7. Ініціативність і підприємливість
  • 8. Соціальна та громадянська компетентності
  • 9. Обізнаність та самовираження у сфері культури
  • 10. Екологічна грамотність і здорове життя.

Структура навчальних програм містить такі компоненти:

  • Структура навчальних програм містить такі компоненти:
  • пояснювальну записку;
  • зміст навчального матеріалу, який представлено в таблиці, що складається з двох частин (одна - очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів із конкретизацією знаннєвого, діяльнісного та оцінно-ціннісного компонентів, друга – зміст навчального матеріалу);
  • список навчальної літератури.

Знаннєвий компонент – це перелік необхідних для засвоєння кожним учнем знань з тієї чи іншої теми,

  • Знаннєвий компонент – це перелік необхідних для засвоєння кожним учнем знань з тієї чи іншої теми,
  • діяльнісний компонент – перелік конкретних умінь і навичок з теми,
  • оцінно-ціннісний компонент - уміння, пов'язані з оцінкою (самооцінкою) на основі спостережень учнів.
  • Цілі навчання формулюються не з погляду педагога, як дидактичні цілі (формувати, удосконалювати тощо), а з погляду учня, як очікувані результати діяльності (учень умітиме, зможе тощо)

Порівняння ознак «ЗУНівського» і компетентнісного підходів у навчанні

  • ЗУНівський підхід
  • Компетентнісний підхід
  • Ключове питання: чого навчати?
  • Ключове питання: з якою метою навчати?
  • Орієнтація на результат навчання
  • Результат навчання – знання,уміння, навички
  • Результат навчання -- ключові і предметні компетентності
  • Унормованість обов’язкових
  • результатів навчання
  • Досягнення особистісно цінних освітніх результатів
  • Трансляція готових знань
  • Самостійне здобування знань: створення власної системи знань
  • Статичний зміст
  • Гнучкий зміст
  • Енциклопедичність змісту
  • Розкриття провідних природничо-наукових ідей
  • ЗУНівський підхід
  • Компетентнісний підхід
  • Предметний характер знань
  • Інтегративний характер знань;
  • формування наукової картини світу в єдності гуманітарного і природничого складників
  • Навчальна діяльність із засвоєння системи знань
  • Пізнавальна діяльність, мотивована
  • власними життєвими потребами,
  • цікавістю до пізнання світу і себе в
  • цьому світі.
  • Вивчення наукових фактів
  • Засвоєння основоположних
  • наукових принципів; факти як засіб
  • розкриття принципів
  • Навчання як засвоєння «порцій інформації»
  • Навчання як розв’язування
  • проблемних ситуацій
  • Накопичення знань
  • Формування особистісних цінностей
  • і ставлень
  • Відтворення обсягу знань
  • Творче застосування знань
  • ЗУНівський підхід
  • Компетентнісний підхід
  • Контрольні завдання на відтворенн знань
  • Ситуативні завдання, наближені до реальних умов
  • Учень – об’єкт навчання
  • Учень – суб’єкт навчання
  • Учительський контроль
  • Учнівський самоконтроль
  • Оцінювання учителем
  • Самооцінювання учнем, рефлексія
  • Стабільний підручник як основне джерело інформації
  • Вибір джерел інформації
  • Традиційні методики формування
  • ЗУН
  • Інноваційні методики формування
  • компетентностей

Зміни в українській системі освіти висувають нові вимоги до рівня професійної кваліфікації та компетентності вчителів.

  • Зміни в українській системі освіти висувають нові вимоги до рівня професійної кваліфікації та компетентності вчителів.
  • Сучасний учитель повинен перенести акцент у процесі навчання з викладання на навчання, організувати саме викладання не як трансляцію інформації, а як фасилітацію (активізацію, забезпечення і підтримку) процесів осмисленого навчання, яке дозволить учням досягнути очікуваних результатів навчання.
  • Із метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей введено наскрізні змістові лінії:
  • «Екологічна безпека та сталий розвиток»,
  • «Громадянська ідповідальність»,
  • «Здоров’я і безпека»,
  • «Підприємливість та фінансова грамотність»,
  • які реалізуються під час вивчення певних розділів та тем через підбір відповідної інформації, дидактичних матеріалів та використання різних методів навчання, реалізації проектів і досліджень.

«Екологічна безпека та сталий розвиток»

  • формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку
  • для майбутніх поколінь.

"Громадянська відповідальність"

  • сприяння формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість громадянських ініціатив, що почуває себе членом суспільства і у своїй діяльності спирається на культурні традиції і вектори розвитку держави.

"Здоров'я і безпека"

  • сприяння формуванню учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

"Підприємливість та фінансова грамотність"

  • розвиток лідерських ініціатив,
  • здатність успішно діяти в сучасному середовищі,
  • виховання активної особистості, яка вміє раціонально поводитись, планувати час, досягати поставлених цілей.
  • Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту, оскільки вони спільні для всіх навчальних предметів, і корелюються з ключовими компетентностями.
  • Професіоналізм педагога, його налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток напряму впливає на формування компетентностей та успішності учнів і є вирішальним фактором забезпечення якості освіти.
  • Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів є головними при підготовці вчителя до уроку.

Зразки оформлення календарно-тематичного планування

  • Зразки оформлення календарно-тематичного планування
  • Зміст (тема) уроку
  • Дата
  • Примітка
  • Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу (3 год)
  • Учень/учениця
  • Знаннєвий компонент: наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук.
  • Діяльнісний компонент: класифікує неорганічні сполуки;
  • порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови;
  • характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.
  • Ціннісний компонент: обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.
  •  
  • 1
  • Вступний інструктаж з БЖД. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.  
  •  
  •  
  • 2
  • Періодичний закон і періодична система хімічних елементів
  • 3
  • Зміст (тема) уроку
  • Дата
  • Примітка
  • Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
  • Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу (3 год)
  •  
  • 1
  • Вступний інструктаж з БЖД. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.
  •  
  •  
  •  
  • Учень/учениця
  • Знаннєвий компонент
  • наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук.
  • Діяльнісний компонент
  • класифікує неорганічні сполуки;
  • порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови;
  • характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.
  • Ціннісний компонент
  • обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.
  •  
  • 2
  •  
  • Періодичний закон і періодична система хімічних елементів
  •  
  • 3
  • Хімічний зв'язок і будова речовини

источник шаблона:

  • источник шаблона:
  • «Хамадиева Наталья Александровна учитель-логопед
  • МАОУ лицей «Синтон», г Чайковский Пермского края, для сайта http://pedsovet.su».
  • Использованные ресурсы:
  • клипарт http://www.lenagold.ru/
  • Фон и анимация – авторские (Хамадиева Н.А.)

Каталог: wp-content -> uploads
uploads -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
uploads -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
uploads -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
uploads -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
uploads -> Положення правил прийому до нту "хпі" на 2016 рік правила прийому 2016 Організацію прийому до нту "хпі" та його структурних підрозділів здійснює приймальна комісія правила прийому 2016
uploads -> Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни історія науки І техніки для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
uploads -> Лекція № Тема лекції: Поняття мистецтва як частини культури
uploads -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали
uploads -> Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»
uploads -> Урок №02. 10. 2014. Розділ І. Візуальні мистецтва Тема Архітектура світу


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка