- Початкові класи: за навчальними програмами, затвердженими наказами МОН України від 12.09.2011р. № 1050 та від 05.08.2016 р. № 948 (зміни до: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Я у світі»,«Природознавство», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для
- загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче
- мистецтво», «Музичне мистецтво», «Фізична культура», «Основи
- здоров’я»)
- 5-9 класи:
- Нкказ МОН України від
- 06.06.2012 р. № 664 зі змінами, затвердженими наказами МОН України від 29.05.2015 № 585 та від 07.06.2017 №804;
- 10-11 класи:
- наказ МОН від 28.10.2010р. № 1021;
- Рівень стандарту та академічний – зі змінами,
- наказ МОН від 14.07.2016 № 826.
- Програми розміщені на офіційному сайті МОН України
У 2017 році навчальні програми для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим у 2011 році, та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні в контексті положень «Нової української школи». - У 2017 році навчальні програми для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим у 2011 році, та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні в контексті положень «Нової української школи».
- У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної записки до програм, де визначено ієрархію цілей навчання, зазначено мету базової середньої освіти, уточнено предметну мету.
Від предметоцентризму до дитиноцентризму - Зміщення акцентів у меті навчання. Кожна програма містить власну мету і завдання.
- Визначною є єдина мета базової освіти. В навчальній програмі – опис механізму її досягнення засобами відповідного предмета.
- Головним стає учень, який навчається, а не предмет, якому його навчають
У проекті «Нова українська школа: основи стандарту освіти» компетентнісний підхід визначено як «місток, який поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя», - У проекті «Нова українська школа: основи стандарту освіти» компетентнісний підхід визначено як «місток, який поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя»,
- а компетентність трактується як «поєднання знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити діяльність у нових непередбачуваних умовах».
Ключові (загальноосвітні) компетентності – це сукупність знань і навичок, яких потребує кожен учень як суб'єкт навчально-виховного процесу для самовизначення, загального розвитку і самореалізації. - Ключові (загальноосвітні) компетентності – це сукупність знань і навичок, яких потребує кожен учень як суб'єкт навчально-виховного процесу для самовизначення, загального розвитку і самореалізації.
- Предметна компетентність – це здатність учня успішно застосовувати сукупність знань і способів дій із певного предмета під час уроку або згідно з життєвою ситуацією.
-
- При плануванні навчальної діяльності, постановці цілей та завдань навчання вчитель має їх співвідносити із завданнями розвитку ключових та предметних компетентностей, які охарактеризовано в пояснювальних записках до програм.
Ключові компетентності - 1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами
- 2. Спілкування іноземними мовами
- 3. Математична компетентність
- 4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях
- 5. Інформаційно-цифрова компетентність
- 6. Уміння вчитися впродовж життя
- 7. Ініціативність і підприємливість
- 8. Соціальна та громадянська компетентності
- 9. Обізнаність та самовираження у сфері культури
- 10. Екологічна грамотність і здорове життя.
Структура навчальних програм містить такі компоненти: - Структура навчальних програм містить такі компоненти:
- пояснювальну записку;
- зміст навчального матеріалу, який представлено в таблиці, що складається з двох частин (одна - очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів із конкретизацією знаннєвого, діяльнісного та оцінно-ціннісного компонентів, друга – зміст навчального матеріалу);
- список навчальної літератури.
Знаннєвий компонент – це перелік необхідних для засвоєння кожним учнем знань з тієї чи іншої теми, - Знаннєвий компонент – це перелік необхідних для засвоєння кожним учнем знань з тієї чи іншої теми,
- діяльнісний компонент – перелік конкретних умінь і навичок з теми,
- оцінно-ціннісний компонент - уміння, пов'язані з оцінкою (самооцінкою) на основі спостережень учнів.
- Цілі навчання формулюються не з погляду педагога, як дидактичні цілі (формувати, удосконалювати тощо), а з погляду учня, як очікувані результати діяльності (учень умітиме, зможе тощо)
Порівняння ознак «ЗУНівського» і компетентнісного підходів у навчанні | | | - Ключове питання: чого навчати?
| - Ключове питання: з якою метою навчати?
| | | - Орієнтація на результат навчання
| - Результат навчання – знання,уміння, навички
| - Результат навчання -- ключові і предметні компетентності
| - Унормованість обов’язкових
- результатів навчання
| - Досягнення особистісно цінних освітніх результатів
| | | - Самостійне здобування знань: створення власної системи знань
| | | | | | - Розкриття провідних природничо-наукових ідей
| | | | - Предметний характер знань
| - Інтегративний характер знань;
- формування наукової картини світу в єдності гуманітарного і природничого складників
| - Навчальна діяльність із засвоєння системи знань
| - Пізнавальна діяльність, мотивована
- власними життєвими потребами,
- цікавістю до пізнання світу і себе в
- цьому світі.
| | | - Засвоєння основоположних
- наукових принципів; факти як засіб
- розкриття принципів
| - Навчання як засвоєння «порцій інформації»
| - Навчання як розв’язування
- проблемних ситуацій
| | | - Формування особистісних цінностей
- і ставлень
| | | - Творче застосування знань
| | | | - Контрольні завдання на відтворенн знань
| - Ситуативні завдання, наближені до реальних умов
| | | | | | | | | - Самооцінювання учнем, рефлексія
| - Стабільний підручник як основне джерело інформації
| | - Традиційні методики формування
- ЗУН
| - Інноваційні методики формування
- компетентностей
| Зміни в українській системі освіти висувають нові вимоги до рівня професійної кваліфікації та компетентності вчителів. - Зміни в українській системі освіти висувають нові вимоги до рівня професійної кваліфікації та компетентності вчителів.
- Сучасний учитель повинен перенести акцент у процесі навчання з викладання на навчання, організувати саме викладання не як трансляцію інформації, а як фасилітацію (активізацію, забезпечення і підтримку) процесів осмисленого навчання, яке дозволить учням досягнути очікуваних результатів навчання.
- Із метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей введено наскрізні змістові лінії:
- «Екологічна безпека та сталий розвиток»,
- «Громадянська ідповідальність»,
- «Здоров’я і безпека»,
- «Підприємливість та фінансова грамотність»,
- які реалізуються під час вивчення певних розділів та тем через підбір відповідної інформації, дидактичних матеріалів та використання різних методів навчання, реалізації проектів і досліджень.
«Екологічна безпека та сталий розвиток» - формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку
- для майбутніх поколінь.
"Громадянська відповідальність" - сприяння формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість громадянських ініціатив, що почуває себе членом суспільства і у своїй діяльності спирається на культурні традиції і вектори розвитку держави.
"Здоров'я і безпека" - сприяння формуванню учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.
"Підприємливість та фінансова грамотність" - розвиток лідерських ініціатив,
- здатність успішно діяти в сучасному середовищі,
- виховання активної особистості, яка вміє раціонально поводитись, планувати час, досягати поставлених цілей.
- Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту, оскільки вони спільні для всіх навчальних предметів, і корелюються з ключовими компетентностями.
- Професіоналізм педагога, його налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток напряму впливає на формування компетентностей та успішності учнів і є вирішальним фактором забезпечення якості освіти.
- Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів є головними при підготовці вчителя до уроку.
Зразки оформлення календарно-тематичного планування - Зразки оформлення календарно-тематичного планування
| | | | | - Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу (3 год)
| | | | - Учень/учениця
- Знаннєвий компонент: наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук.
- Діяльнісний компонент: класифікує неорганічні сполуки;
- порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови;
- характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.
- Ціннісний компонент: обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.
| | | | | | - Вступний інструктаж з БЖД. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.
| | | | | - Періодичний закон і періодична система хімічних елементів
| | | | | | | | | | | | | - Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
| - Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу (3 год)
| | | | | | | - Вступний інструктаж з БЖД. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.
-
| | | - Учень/учениця
- Знаннєвий компонент
- наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук.
- Діяльнісний компонент
- класифікує неорганічні сполуки;
- порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови;
- характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.
- Ціннісний компонент
- обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.
| | | -
- Періодичний закон і періодична система хімічних елементів
-
| | | | | | - Хімічний зв'язок і будова речовини
| | | | источник шаблона: - источник шаблона:
- «Хамадиева Наталья Александровна учитель-логопед
- МАОУ лицей «Синтон», г Чайковский Пермского края, для сайта http://pedsovet.su».
-
- Использованные ресурсы:
- клипарт http://www.lenagold.ru/
- Фон и анимация – авторские (Хамадиева Н.А.)
-
Поділіться з Вашими друзьями: |
