Походить від грецького слова „біблос



Сторінка1/4
Дата конвертації20.03.2017
Розмір0.66 Mb.
#12879
  1   2   3   4



Тема 1: Біблія


Слово „Біблія” походить від грецького слова „біблос”, яким називали папірус (річкова рослина), тому що старовинні книги, свитки були написані на цьому матеріалі. У Мат.1:1 і Лук.4:17 використовується лагідна форма слова „біблос”, яка звучить як „бібліон”.

Біблію називають Словом Божим, Писанням, Святим Письмом, Священним Писанням.

Біблія – це зібрання 66 книг Священного Писання.

Біблія складається з двох великих частин: Старого Заповіту – 39 книг і Нового Заповіту – 27 книг. Біблія є Словом Божим, вона є посланням Бога до людей.

Авторство „Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим” (2Пет.1:21).

Автором Біблії є Святий Дух. Записали ці послання 40 авторів різних професій (священик, пастух, рибалка, цар, лікар), протягом 1600 років, на різних континентах (Європа, Азія, Африка), різних жанрів (поезія, проза), різними мовами (Старий Заповіт – єврейська, арамейська, Новий Заповіт – грецька).



Богонатхненність „ Усе Писання Богом натхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова” (2Тим.3:16,17).

Слово „богонатхненність” означає натхнене Богом. Біблія є настільки натхненним Божим Словом, так, ніби Бог сказав кожне слово Своїми власними устами. Біблійна богонатхненність виявилася у двох видах: як безпосереднє одкровення і як побожне навіювання.

Безпосереднє одкровення від Духа Святого. При цьому слово записували пророки, як їм Бог це наказував. Вони часто писали, не розуміючи записаного. Наведемо приклади.

„ А я це слухав і не розумів. І сказав я: Мій пане, який цьому кінець? І він сказав: Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця” (Дан.12:8,9).

„ І я бачив в правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині й назовні, і запечатану сімома печатками. І бачив я потужного Ангола, який гучним голосом кликав: Хто гідний розгорнути книгу, і зламати печатки її?” (Об.5:1,2).

Переважна більшість книг написана через побожне навіювання, через яке Господь спонукав автора до написання і сприяв йому у творчості. Наприклад:

„ тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле, щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився”(Лук.1:3,4).

В Біблії записані слова, які казали сатана, демони, злі люди. Вони висловлювали свої погляди, а богонатхненність Писання виявляється у точності передачі слів і реальних подій. Завдяки тому, що Біблія – це спільне творіння, Боже і людське, у кожній книзі зберігся відбиток особистого характеру людини, що її писала. Богонатхненність не слів, а значення біблійного тексту дозволяє перекладати його багатьма мовами. Наприклад, Коран не можна перекладати на іншу мову, для богослужби, так як втрачається богонатхненність. Бо, за словами Магомета, кожне слово дане від Бога, як одкровення, тому, на його думку, в тексті Корану відсутня людська індивідуальність.



Свідчення богонатхненності

1. Єдність біблійних книг (час написання, кількість авторів, різні місця написання – має дуже широкий діапазон. І тільки Бог міг дати таку гармонію і внутрішню єдність при такому фрагментарному написанні, а ще, крім того, кожна книга має свою мету написання. Свідченням єдності є також те, що Новозаповітні автори й Ісус часто посилаються на Писання Старого Заповіту).

2. Незвичність історії (Писання відкриває не тільки славне минуле, але й помилки людей, постійні відступлення від Бога. Впродовж сторіч Біблія є найпопулярнішою і найбільш читаною у світі. Біблія проповідує монотеїзм, на противагу всім релігійним поняттям того часу).

3. Збереження тексту (достовірність сучасних текстів підтверджується у порівнянні зі старовинними манускриптами. Ми не маємо оригіналів, але велика кількість рукописів, як ніяких інших книг, свідчить, що Бог беріг Своє слово).

„ Господні слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене! Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!” (Пс.11:7,8)

4. Природничо-наукова точність (будь-який науковий факт Біблії відповідає істинним науковим знанням).

„Коли Він чинив вагу вітрові” (Йов.28:25), „на нічому Він землю повісив” (Йов.26:7).

„Він Той, Хто сидить понад кругом землі”(Iс.40:22).

5. Історична і географічна точність (географічні назви й історичні події стверджуються наукою. Приклад: міста Єрихон, Вавилон, Ніневія).

6. Пророча точність (Біблія, на відміну від всіх інших священних книг, в яких немає пророцтв, містить більше 2000 пророцтв, 60 пророцтв про Ісуса Христа вже збулися).

7. Животворчий вплив (мільйони людей у всьому світі пережили духовне відродження і залишили минуле життя в гріху).

„ Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!”(Iван.5:39)



Канон означає: палиця, мірило, правило.

Канон Біблії формувався під керівництвом Божим протягом багатьох сторіч. Християни цілковито прийняли 39 книг старозаповітного канону від юдеїв, не сумніваючись в їхній богонатхненності. Ісус Христос повністю підтверджує богонатхненність і непогрішимість Старого Завіту.

„ Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати. Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все” (Мат.5:17,18).

„ І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане” (Лук.24:44).

Процес формування канону Нового Заповіту був довгим і ретельним. Жоден Вселенський собор, або інші зібрання богословів ніколи не затверджували канон. Протягом декількох сторіч Церква розпізнавала дію Духа Святого і свою віру в деяких книгах і приймала їх, а інші книги були рішуче знехтувані. Критерії, якими користувалися отці Церкви при відборі книг для канону Нового Заповіту, нам точно не відомі. Але ось імовірні принципи.


  1. Чи містить ця книга в собі повеління Господа.

  2. Чи містить географічні, історичні неточності.

  3. Чи містить ця книга суперечності з каноном Старого Заповіту.

  4. Чи містить вона змінюючу силу Бога.

  5. Коли вона була написана, прочитана і чи використовувалася віруючими в Бога.

Книги, що не ввійшли в канон Нового Заповіту, були відокремлені стали називатися апокрифічними (з грецької означає прихований, таємний, неясного походження, тобто не богонатхненні).

Переклади і друк

Септуагінта – це переклад тексту Старого Заповіту на грецьку мову з древньоєврейської, його зробили 70 тлумачників близько 250 року до Різдва Христового.

Вульгата – це переклад Старого і Нового Заповіту на латинську мову, він був зроблений Ієронімом 331-420 року.

В 1450 році рабин Натан зробив нумерацію віршів Старого Заповіту, а Роберт Стефан розподілив Новий Заповіт на вірші і надрукував першу Біблію в 1551- 1555 роках із розподіленими розділами і віршами у Парижі.

У 1564 році Іваном Федоровим в Москві була надрукована книга Дії Святих апостолів.

У 1581 році в Острозі на Волині були надруковані 2000 примірників Біблій церковнослов’янською мовою друкарем Іваном Федоровим. Над перекладом Біблії працювали викладачі Острозької академії на чолі з ректором академії Герасимом Смотрицьким.


У 1876 році видана перша Біблія російською мовою.

У 1887 році видано Новий Заповіт, перекладений Кулішом, а в 1903 році було видано першу Біблію українською мовою (до перекладу Старого Заповіту долучився і завершив Іван Нечуй-Левицький).



У 1917 році розпочала роботу, а в 1940 році завершив роботу перекладу всієї Біблії Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), а в 1962 році її було надруковано.

Часові рамки біблійної історії




Каталог: life
life -> Програма складається з таких розділів
life -> Всемирная Организация Здравоохранения Навыки, Необходимые для Здоровья
life -> Презентацію виконав: вчитель географії Шполянського нвк зош i-iiiст.№3-”гімназія”
life -> Програма складається з таких розділів
life -> План уроку Річки Південної Америки
life -> За положеннями статті 53 Конституції України право на освіту гарантовано кожному
life -> Григір Тютюнник. «Климко». Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка