Понятійний апарат з історії держави І права зарубіжних країн (термінологічний словник-довідник) київ – 2014 рік



Сторінка10/26
Дата конвертації23.03.2017
Розмір2.54 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   26

Н


Нантський едикт 1598 року  указ короля Франції Генріха IV від 13 квітня 1598, який дарував французьким гугенотам (протестантам) певні права. За цим указом протестанти отримували право на свободу совісті, поновлювалися їхні громадянські права, включно з правом обіймати будь-яку державну посаду і подавати скарги безпосередньо королю. Едикт поклав кінець релігійній війні у Франції. Виконання едикту гарантувалося шляхом передачі в самоуправління протестантів 150 фортець а також фінансуванням з королівських скарбниць. 

Навкрарія - в Афінах VIII-VI ст. до н.е. очолюваний пританом територіальний округ, жителі якого повинні були на свої кошти спорядити один військовий корабль.

Національні збори - за Конституцією Франції 1848 р. вищий законодавчий орган, який обирається строком на 3 роки на основі загального виборчого права.

Надзвичайне законодавство - в Німеччині комплекс актів, які приймалися Рейхстагом в 1930-1934 рр.. Надзвичайне законодавство призвело до згортання демократичної системи Веймарської республіки і передачі влади НСРПГ.

Народні збори — агора. Це збори всього дорослого чоловічого населення роду, фратрії чи філи. їх скликали базилевс чи рада старій­шин в міру потреби, здебільшого для розв'язання найважливіших про­блем війни і миру, про хід військових подій, з приводу епідемій, сти­хійних лих та ін. Кожен громадянин міг виступити на зборах, беручи в руки спеціальний жезл, — знак того, що він виконуватиме публічну фун­кцію. Голосування не було, а волю свою народ висловлював криком. Отже, базилевс чи рада старійшин або вмілі оратори могли легко пове­сти за собою маси. Збори повинні були закінчуватися до заходу сонця.

Народний трибун - посадовець, згідно з римською традицією з 494 р. що до н. е. щорічно обиралося з плебеїв на зборах за трибами. Посада народних трибунів була введена для захисту прав плебеїв від свавілля патриціанських магістратів. У період пізньої республіки щорічно вибирали 10 трибунів. Якийсь час в IV столітті вибиралися так звані трибуни з консульською владою, які заміняли консулів (їх могло бути не два, як консулів одночасно, а більш, наприклад, чотири), що з'явилося поступкою патриціату плебейству. Надалі, коли плебеї дістали доступ до всіх магістратів, необхідність в таких трибунах відпала. Трибуни мали право накладати вето на розпорядження або ухвали будь-якого магістрату (окрім диктатора і цензора) і сенату, заарештовувати і засуджувати до штрафу магістратів (окрім диктатора) і пересічних громадян, скликати збори плебеїв, засідання трибутних коміцій і сенату і головувати на них, видавати едикти і пропонувати законопроекти. Особа народного трибуна вважалася недоторканною. Народні трибуни були зобов'язані постійно тримати двері будинку відкритими для громадян, що потребують захисту, і не могли покидати Рим більш ніж на добу. Їх влада була обмежена міською межею Риму. Вищий підйом римської демократії пов'язаний з діяльністю народних трибунів Тіберія і Гая Гракхів. Зі встановленням імперії інститут народних трибунів втратив самостійне значення, але продовжував існувати у формі «трибунської влади» імператора. Гай Юлій Цезар став першим довічним трибуном, що забезпечувало йому особисту недоторканність. Октавіан Август, Тіберій і подальші принцепси також приймали довічну трибунську владу. Народний трибунат проіснував до III століття.

Начальник кінноти - помічник і заступник диктатора; в епоху доміната-заступник префекта.

Неджес («маленькі») - в Стародавньому Єгипті дрібні вільні землевласники, що мали власне господарство і володіли низкою привілеїв.

Нексум (nexum) - одна з найдавніших форм позики в давньоримському суспільстві, відомий ще до Законів XII таблиць. Джерела визначають нексум як правочин, що укладався у формі особливого ритуалу з допомогою куска міді і терезів. За старих часів дану мідь зважували на терезах і таким чином визначали вартість речі, яку кредитор передавав боржнику в особливо урочистій формі. Точна формула нексуму до нас не дійшла. За джерелами, вона була приблизно такою: «Сто асів, які даю я тобі в цій урочистій формі за допомогою міді і терезів, ти повинен через рік мені повернути». Якщо боржник своєчасно виконував своє зобов'язання, то здійснювали протилежний акт для його погашення: вчинювали той же ритуал з проголошенням зворотної формули, про що нам повідомляє Гай: «Присутні при цьому ритуалі не менше п'яти свідків і вагар. Потім той, хто звільняється від боргу, повинен проголосити такі слова: «Оскільки мені присудили дати тобі стільки-то тисяч, то я, заради цього, проголошую себе вільним від тебе шляхом цього мідного металу і терезів, оскільки я сплатив тобі ці гроші, перші й останні, відповідно до обов'язкового Закону (XII таблиць)». Потім він торкався монетою до терезів і передавав її до рук того, ким звільнявся, ніби в сплату». Зобов'язання, що виникали з правочину нексум, позначалися особливо суворими наслідками.

Немху - в Стародавньому Єгипті представники привілейованих професійних груп, соціально-юридичний статус і обсяг привілеїв яких визначалися на розсуд царської адміністрації.

Нобілі – представники вищої служилої знаті у Стародавньому Римі.

Новий курс - в США система правових, політичних та економічних заходів, що здійснювалися в 1933-1939 рр. адміністрацією Ф.Рузвельта і була спрямована на подолання наслідків Великої депресії 1929-1933 рр..

Ном - в Стародавньому Єгипті об'єднання декількох громад з метою спільної обробки землі, що володіло рядом ознак протодержави (територія, політичний центр, органи влади тощо).

Номарх - правитель нома, а з часом намісник провінції, на які була поділена територія давньоєгипетського держави. призначався фараоном.

Номос - закон, нормативний акт вищої юридичної сили, ухвалювався афінськими народними зборами і геліеєю в особливому порядку з найбільш важливих питань.

Номокано́н (греч. Νομοκανών — закон-правило)  візантійські збірники церковних правил та імператорських указів щодо церкви, складені в VI—VII ст.ст. Найдавніший з номоканонів приписують Иоанну III Схоластику, константинопольському патріарху VI ст. Відомий також сербський номоканон Святого Савви, так зване сербське Законоправило. Одна з редакцій «Номоканона» була покладена в основу давньоруської «Кормчої книги» (ХІІІ ст.) – основного джерела церковного права в середньовічній Русі.

Каталог: sites -> default -> files -> imce
imce -> Навчально-методичний посібник до самостійного вивчення курсу навчальної дисципліни «Історія держави І права зарубіжних країн»
imce -> Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від №
imce -> Державна служба геології та надр україни права людини та їх реалізація
imce -> Додаток 1 до наказу департаменту інвестиційно-інноваційного розвитку І зовнішніх відносин облдержадміністрації від 08. 06. 2016 №24-од умови проведення конкурсу на заміщення вакантної посади категорії
imce -> Умови проведення конкурсу на зайняття вакантної посади провідного спеціаліста відділу організації реєстраційно-екзаменаційної роботи та взаємодії із суб’єктами господарювання регіонального сервісного центру мвс у Волинській області
imce -> Умови проведення конкурсу на зайняття посади
imce -> Умови проведення конкурсу на зайняття посади
imce -> Умови проведення конкурсу на зайняття посади провідного


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   26




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка