Тема: ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ.
Актуальність теми:
ВІЛ-інфекція - недавно відкрита вірусна хвороба людини, що передається переважно статевим і парентеральним шляхами й характеризується багаторічною персистенцією збудника. Уражаючи тимусзалежну систему імунітету, викликає клінічно виражену форму - синдром набутого імунодефіциту (СНІД, АІDS), який проявляється лімфаденопатією, вираженою інтоксикацією організму, нашаруванням інфекційних і онкологічних захворювань та закінчується смертю.
Навряд чи в світі знайдеться тепер патологія, що привертала б до себе стільки уваги, як ВІЛ-інфекція та СНІД. Особливої гостроти проблемі надає не лише те, що хворіють переважно молоді люди, які ведуть найактивніше життя — трудове, громадське, сексуальне, але й те, що поки кожний, хто заразився на ВІЛ-інфекцію, приречений: він загине не пізніше ніж через 10—12 років після зараження, а значна частина інфікованих — і раніше.
Дані, що періодично наводяться в офіційній статистиці про кількість виявлених інфікованих та хворих на СНІД, являють собою лише верхівку айсберга. Зараз можна говорити про пандемію СНІДу на земній кулі.
В деяких країнах Африки склалась катастрофічна ситуація: щороку вірус уражує майже 2 % населення. Відносно частіше, ніж в інших регіонах, інфікуються діти. У ряді районів Кенії та Уганди частіше ВІЛ-інфікованих досягає 70 %. Вже трапляються невеликі села, жителі яких майже вимерли від СНІДу. Весь світ облетів знімок, на якому фотоапарат зафіксував траурну процесію з декількох родичів, які приїхали в село, щоб провести на цвинтар останнього жителя - жертву СНІДу. За тієї ж причини різко скоротилось виробництво на деяких підприємствах. У розповсюдженні ВІЛ-інфекції в Африці безперечно велику роль зіграли урбанізація і проституція. В деяких країнах інфікованими виявилось до 80 % повій.
За орієнтовними оцінками ВООЗ 50 мільйонів людей у світі живуть з ВІЛ/СНІДом, 25 млн. уже померли.
Незважаючи на активну працю вчених усіх країн, поки вдалося домогтися лише того, що застосування противірусних препаратів подовжує життя хворому на 1—2 роки, але смерть усе ж неминуча. Марні поки й спроби створити вакцину проти ВІЛ, що пов’язано зі швидкою мінливістю вірусу.
Лікування хворих на ВІЛ/СНІД потребує великих матеріальних витрат (лікування одного хворого коштує державі від 5 до 20 тис. доларів США на рік), що важким тягарем лягає на бюджет будь-якої країни.
Особливу проблему СНІД становить у наш час ще й тому, що різко збільшується чисельність ін'єкційних наркоманів у всьому світі (йдеться навіть про епідемію наркоманії), а наркомани — нині більш значуща, ніж гомосексуалісти, група ризику зараження ВІЛ.
Навчальні цілі заняття:
Студент повинен мати уявлення(ознайомитись)(а -1)
мати уявлення: про місце ВІЛ – інфекції в структурі інфекційних хвороб, історію вивчення, науковий внесок вітчизняних вчених, в тому числі працівників кафедри інфекційних хвороб ІФДМУ, історію наукових досліджень у цій галузі.
ознайомитись: із статистичними даними щодо поширеності ВІЛ – інфекції, летальності, частоти ускладнень в Україні та світі на сьогодні.
Студент повинен знати (α-2):
етіологію ВІЛ-інфекції;
епідеміологію ВІЛ-інфекції;
патогенез ВІЛ-інфекції;
сучасну класифікацію ВІЛ/СНІДу;
клінічні особливості кожної стадії ВІЛ-інфекції;
алгоритм обстеження при підозрі на ВІЛ-інфекцію;
методи специфічної діагностики, скринінгову специфічну діагностику ВІЛ-інфекції;
основні напрями лікування ВІЛ–інфекції (антиретровірусна терапія, лікування вторинних захворювань);
критерії ефективності терапії за даними полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР);
проведення диференційного діагнозу;
складання плану лікування хворого;
епідемічний нагляд за вогнищем ВІЛ-інфекції;
протиепідемічні заходи при ВІЛ-інфекції;
основні положення щодо консультування, діагностики і лікування ВІЛ-інфекції згідно із нормативними документами МОЗ України: протоколом МОЗ від 2006 р. “Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію”, наказом МОЗ №658 від 04.10.2006 р.;
принципи профілактики ВІЛ-інфекції;
оформлення медичної документації.
Студент повинен вміти:
зібрати анамнез захворювання та епідеміологічний анамнез у хворого;
поставити попередній діагноз “ВІЛ-інфекція”;
провести передтестове консультування хворого;
згідно із діючими правовими положеннями, регламентованими МОЗ (обов’язкова згода хворого, право пацієнта відмовитись від обстеження та ін.) призначити специфічне обстеження на ВІЛ-інфекцію за клінічними і/або епідеміологічними показаннями;
провести післятестове консультування незалежно від результату специфічного обстеження на ВІЛ-інфекцію;
визначити стадію ВІЛ-інфекції/СНІДу;
провести клініко-лабораторну діагностику ВІЛ-інфекції/СНІДу;
обґрунтувати і оформити розгорнутий клінічний діагноз згідно з сучасною класифікацією;
скласти схему диференційного діагнозу на стадії первинних клінічних проявів (гострого ретровірусного синдрому) з інфекційним мононуклеозом, кором, краснухою грипом;
при лабораторному підтвердженні діагнозу направити хворого у територіальний спеціалізований центр для подальшого обстеження, нагляду і лікування;
призначити диференційоване лікування залежно від стадії перебігу ВІЛ-інфекції, виписати рецепти основних препаратів;
призначити патогенетичне лікування супровідних захворювань;
визначити правила виписки реконвалесцентів;
провести екстрену профілактику інфікування вірусом імунодефіциту при виникненні професійної аварії;
визначити тактику інфекціоніста КІЗу на різних етапах спостереження.
Міждисциплінарна інтеграція
Дисципліна
|
Знати
|
Вміти
|
Мікробіологія
|
Будову і властивості ретровірусів. Методики молекулярно-біологічної, серологічного, вірусологічного методів дослідження
|
Застосувати та інтерпретувати дані специфічних методів дослідження
|
Фізіологія
|
Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (загальний аналіз крові, сечі тощо)
|
Оцінити дані лабораторного обстеження
|
Патофізіологія
|
Механізм порушення функції органів і систем при патологічних станах різного генезу.
|
Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушенні функції органів і систем різного генезу.
|
Імунологія
|
Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі. Особливості функціонування лімфоцитів у нормі та патології
|
Аналізувати нормальні та патологічні імунограми.
Оцінити показники Т-клітинного імунодефіцитного стану
|
Пропедевтика внутрішніх хвороб
|
Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого.
|
Збирати скарги, анамнез, володіти методами об'єктивного обстеження хворого та додатковими методами дослідження. Аналізувати отримані дані.
|
Клінічна фармакологія
|
Фармакокінетику і фармакодинаміку, побічні дії противірусних, протибактерійних, протигрибкових, протипаразитарних препаратів.
|
Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, стадії хвороби, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарату, виписати рецепти необхідних препаратів.
|
Дерматологія
|
Первинні та вторинні висипні елементи
|
Проводити диференційний діагноз між екзантемами при ВІЛ-інфекції та іншими дерматозами
|
Соціальна гігієна та ООЗ
|
Методики підвищення санітарної культури населення
|
Здійснювати санітарно-освітню роботу
|
Онкологія
|
Клінічну картину онкологічної патологію у хворих на ВІЛ-інфекцію. Обстеження хворих з онкологічною патологією.
|
Проводити диференційний діагноз між персистуючою лімфаденопатією та лейкозами. Виявляти онкологічну патологію у хворих на СНІД.
|
План та організаційна структура заняття:
Основні етапи заняття, їх функції та зміст.
|
Учбові цілі в рівнях засвоєння
|
Методи контроля і навчання
|
Матеріали методичного забезпечення ( контроля, інструкції
|
Час
(хв)
|
1. Підготовчий етап:
Організація заняття
Постановка учбових цілей та мотивація
Контроль вихідного рівня знань
Зміст - Див. п.2.1; п.2.2 ”Навчальні цілі”
|
II
|
Співбесіда. Індивідуальне опитування. Тестовий контроль.
|
Див. п.1 ”Актуальність теми”;
Див. п.2 ”Навчальні цілі”
Питання для індивідуального опитування.
Тести 2-го рівня.
|
15 хв.
|
2. Основний етап
Формування системи професійних вмінь та навичок.
Зміст - Див. п.2.2; п.2.3 ”Навчальні цілі”
|
III
|
Практичний
професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань
|
Курація тематичних хворих.
Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.
Архівні історії хвороби
Сиатуаційні задачі 2,3-го рівня.
|
60 хв.
|
3.Заключний етап
Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь
Підведення підсумків заняття
Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури (основної, додаткової)
|
III
|
Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів. Аналіз типових помилок.
Тестовий контроль.
|
Тести 3-го рівня
Ситуаційні задачі 3-го рівня.
|
15 хв.
|
Контрольні питання для індивідуального опитування:
До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належить ВІЛ - інфекція?
Шляхи передачі ВІЛ – інфекції.
Етіологія ВІЛ – інфекції.
Епідеміологія ВІЛ – інфекції.
Патогенез ВІЛ – інфекції.
Клінічні прояви ВІЛ – інфекції.
Стадія гострого захворювання.
Стадія безсимптомного носійства.
Персистивна генералізована лімфаденопатія.
СНІД – асоційований комплекс.
Стадія СНІД.
Діагностика. ВІЛ – інфекції.
Основні напрямки лікування ВІЛ – інфекції (антиретровірусна терапія) .
Критерії ефективності лікування за даними ПЛР.
Проведення диференціального діагнозу.
Основні причини летальності при ВІЛ – інфекції.
План обстеження хворого на ВІЛ – інфекцію.
План лікування хворого на ВІЛ - інфекцію .
Принципи профілактики ВІЛ – інфекції
Постконтактна профілактика ВІЛ – інфікування.
Диспансерний нагляд за ВІЛ – інфікованими
Тести для визначення початкового рівня знань.
1. Вірус імунодефіциту людини належить до:
Пікорнавірусів;
Ретровірусів;
Ортоміксовірусів;
Арбовірусів;
Аренавірусів.
2. Вірус імунодефіциту в організмі знаходиться:
У сечі;
У слині;
В органах і тканинах;
У крові;
У всіх біологічних середовищах.
3. Джерелом інфекції СНІДу є:
ВІЛ-інфікований на стадії безсимптомного носійства
Хворий в стадії пре-СНІД
ВІЛ-інфікований на стадії генералізованої лімфаденопатії
Хворий на СНІД в термінальній стадії
Всі відповіді вірні
4. Найефективніша профілактика статевого шляху зараження:
Уникнення випадкових статевих стосунків;
Уникнення гомосексуальних стосунків;
Статеве життя в моногамній сім'ї;
Уникнення статевих стосунків до повноліття;
Все перераховане.
5. Прогресуючий імунодефіцит в основному зумовлений:
ураженням CD4+ лімфоцитів;
ураженням CD8+ лімфоцитів;
ураженням В- лімфоцитів;
Т- кілерів;
ураженням макрофагів.
6. Антитіла до ВІЛ можна виявити:
через 1 -5 днів після інфікування;
через 2-3 тижні після інфікування;
через 6-8 місяців після інфікування;
через 1 місяць після інфікування;
через 8-10 років після інфікування.
Поділіться з Вашими друзьями: |