Пояснювальна записка до магістерської кваліфікаційної роботи на тему: т ехнологічні засади підвищення якості відновлення робочих поверхонь корпусу гідроциліндра ц-100



Сторінка17/17
Дата конвертації16.03.2017
Розмір2.8 Mb.
ТипПояснювальна записка
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Висновки до п’ятого розділу

В результаті розрахунків було економічно обгрунтовано модернізацію дільниці по відновленню «Корпусу гідроциліндра Ц-100».

Були розглянуті всі можливі варіанти відновлення поверхонь, які забезпечують високу твердість, міцність зчеплення, довговічність та продуктивність відновленої деталі.

Також було економічно доведено доцільність провадження таких інновацій, та заміну старих верстатів на нові з числовим програмним забезпеченням.

Розрахували, що для впровадження таких інновацій інвестору потрібно вкласти кошти в сумі 157316,98 грн. Та отримали прибуток через рік 186038,42 грн. Визначили термін окупності, який склав 0,85 року.

Отримавши такі дані є зрозумілим те, що модернізація дільниці по відновленню корпусу гідроциліндра Ц-100 є економічно доцільним рішенням, яке принесе прибутки інвестору.



РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ


    1. Охорона праці на дільниці

Для напилювання під час відновлювання використовується установка для напилювання.

Пари, що утворюються за рахунок розплавлювання катода електричною дугою на поверхні катода, перетворяться на поверхні напилювальної деталі за рахунок хімічної реакції з поданим у камеру киснем у плівку окису.

Напруга живлення обладнання 380/220 В.

Розміри лабораторії для нанесення покриття 5,5х5,5 м, кількість працівників -1. Робота здійснюється в одну зміну.

При виконанні напилення деталей на робітників можуть впливати шкідливі та набезпечні виробничі фактори.

До них належать:

- наявність в повітрі робочої зони шкідливих аерозолів та газів (окису титану, окисли заліза та інших металів, озон);

- системи, які знаходяться під тиском, не рівним атмосферному (кисневі балони – підвищений тиск 60 атм., вакуумна камера – понижений тиск 5-10-3 мм.рт.ст);

- застосування напруги більше 1000 В (до 2500 В);

- підвищений рівень вібрації і шуму (за рахунок роботи форвакуумного насосу та поворотної системи оснастки);

- наявність теплового випромінювання (потужність споживання установки в режимі напилення – 50 кВт);

- психофізичні: фізичні перенавантаження; нервово-психічні перенавантаження (монотонність роботи, емоційні перенавантаження);

Організація та проведення робіт на дільниці, розташування та експлуатація устаткування повинні відповідати правилам з техніки безпеки і виробничої санітарії при проведенні напилювальних робіт а також ДНАОП 0.00-1.28-97.

6.2 Вимоги до приміщення
Виробниче приміщення для технологічного процесу повинні відповідати вимогам Сніп П-90-81, СН 245-71.

Об'єм виробничого приміщення на одного працюючого повинен бути не менше 15 м3, а площа не менше 4,5 м3.

Площа дільниці складає:
(6.1)
де, А = 5,5 м – довжина лабораторії;

В = 5,5 м – ширина лабораторії;

Об'єм дільниці:
(6.2)
де, Н – 3,5 м – вистота приміщення.

Об'єм приміщення, що припадає на одного працюючого:


(6.3)
де, φ = 0,7 – коефіцієнт, що враховує вільний об'єм;

np = 1 – кількість працюючих на дільниці.

Площа приміщення, що припадає на одного працюючого:
(6.4)
де, Ѱ = 0,7 – коефіцієнт, що враховує вільну площу.

Виробничі приміщення діляться на 3 категорії. Напилення матеріалів відбувається у приміщеннях І категорії.

В приміщеннях І категорії відбуваються найбільш відповідальні технологічні операції, які не допускають потрапляння на поверхню деталей пилу, органічних продуктів, окислів та інших речовин, зберігання очищених деталей, хімічну, термічну та іншу обробку деталей, нанесений на них спеціальних покрить, напилення.

Вимоги до приміщення дільниці напилення:

а) Приміщення, у якому розміщується установка для напилювання повинна бути з щільними не протікаючими стелями. Підлоги потрібно робити не пильними (метлахська плитка, лінолеум).

Стіни – покриття олійною фарбою світлих тонів. Комунікації варто робити схованими чи пофарбованими олійною фарбою.

б) Приміщення повинно бути обладнане загальною приточно-витяжною вентиляцією згідно СНіП 2.04.05-91. Повітрязабірники приточної вентиляції повинні бути постачені полевловлюючими фільтрами.

в) Загальне освітлення бажано виконати газорозрядними лампами. Освітленість не менше 3000 лк.

г) Установка устаткування, меблів, у тому числі робочих столів повинна дозволяти проведення вологого прибирання приміщення не рідше 3-х разів в тиждень.

На дільниці є аптечка першої медичної допомоги, умивальник для миття рук.

Розміщення установки показані на рисунку 6.1. Воно виконується з дотриманням правил розміщення вакуумного і електричного обладнання.

6.3 Мікроклімат

Показниками, що характеризують мікроклімат є:


  1. Температура повітря;

  2. Відносна вологість повітря;

  3. Швидкість руху повітря;

  4. Інтенсивність теплового опромінення.

Мікроклімат нормується в залежності від категорії робіт та періоду року, від того постійне чи не постійне робоче місце.

Параметри мікроклімату та гігієнічні нормативи в робочій зоні нормуються згідно ГОСТ 12.1.005-88.

Цей стандарт встановлює санітарно-гігєнічні заходи до показників мікроклімату.

Мікроклімат по цьому ГОСТу характеризується наступними показниками: Т – температура повітря, °С; І – відносна вологість повітря, %; V – інтенсивність теплового опромінення, Вт/м2; швидкість руху повітря, м/с. Параметри мікроклімату наведені в таблиці 6.1.


Таблиця 6.1 – Параметри мікроклімату

Період року

Категорія робіт

Температура

Відносна вологіст, %

Швидкість руху повітря, м/с

Оптимальна

Допустима верхня

Допустима нижня

Оптимальна

Допустима

Оптимальна

Допустима

Пост. роб місце

Непост. роб. місце

Пост. роб місце

Непост. роб. місце













Холодний

Іб

17-19

21

23

15

13

40-60

75

0,2

≥0,4

Теплий

ІІб

20-22

27

29

16

15

40-60

70 при 25°С

0,3

0,2-0,5

Категорія робіт в лабораторії напилення ІІб – енерговитрати 200-250 ккал/год (233-290 Вт).

Норми інтенсивності теплового опромінення беремо з ГОСТ 12.1.005-88 (табл.6.2)
Таблиця 6.2 Норми інтенсивності теплового опромінення


Відсоток опромінення поверх тіла людини

Більше 50

25-50

Менше 25

Допустима інтенсивність теплового опромінення, Вт/м2

35

70

100

6.4 Опалення та вентиляція


Концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони лабораторії не повинна перевищувати встановлених норм.

Для вилучення шкідливих викидів від місць їх виникнення необхідно встановити місцеві відсмоктувачі. Аварійна вентиляція повинна забезпечувати кратність повітряобміну не нижче загальнообмінної.

Забороняється працювати у виробничих приміщення де виділяються шкідливі речовини при несприятливій, або відключеній вентиляції.

ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зон згідно ГОСТ 12.1.005-88 приведені в табл. 5.3

Таблиця 6.3 – Гранично допустима концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони установки


Назва речовини

ГДК, мг/м3

Клас небезпеки

Агрегатний стан

Бензин-розчинник

100

4

П

Окис титану

10

4

А

Сірчана кислота

12

А

А

Свинець та його неорганічні з'єднання

0,01

1

А

Уайт спіріт

600

4

П

Викиди в атмосферу із системи вентиляції слід розташовувати на відстані від приймальних пристроїв не менше 10 м по горизонталі, або 6 м по вертикалі, при цьому горизонтальній відстані менше 10 м.

Викиди із системи місцевих відсмоктувачів слід розмічувати на висоті не менше 2 м над найвищої точки крівлі, а викиди аварійної вентиляції не менше 3 м від рівня землі.

Кількість повітря необхідного для розчинення шкідливих аерозолів до ГДК при плазмовому напиленні повинна бути не менша 38700 м3/кг, при швидкості руху створюваного місцевими викидами ≥ 1,3м/с.

У лабораторії по напиленні використовуються приточно – витяжні системи вентиляції й місцеві витяги.

Повітроводи повинні систематично очищуватися від пилу, щоб кількість осілого й в повітрі пилу не могли створювати вибухо – небезпечні повітряні суміші в об'ємі більш 1% від об'єму приміщення.

Виробничі приміщення повинні бути обладнані опаленням та загальнообмінною вентиляцією відповідно до вимог СНІП 2.04.05-91, ВСА 01-90; забезпечувати стан повітря згідно ГОСТ 12.1.005-88.

Для обігріву і створенні у приміщеннях показників мікроклімату повинно застосовуватись опалення.

Передбачається парова система опалення, яка повинна забезпечувати рівномірне прогрівання повітря в приміщеннях, можливість місцевого решулювання або вимикання, зручність в експлуатації і доступ до ремонту.

6.5 Освітлення

Освітлення лабораторії по напиленню здійснюється природнім та штучним освітленням. Коефіцієнт освітленості нормується з урахуванням найменшого розміру об'єкта розрізнення, характеристики зорової роботи, системи освітлення фону і контрасту об'єкта з фоном.
Таблиця 6.4 – Вибір коефіцієнта сонячності клімату


Пояс світлового клімату

Коефіцієнт сонячності клімату

При світлових прийомах, що орієнтуються по сторонах горизонту (азимут, град)

136-225

226-315, 46-135

316-45

ІV 50 с.ш. і південне

0,7

0,75

0,95

Таблиця 6.5.1 – Параметри штучного та природнього освітлення



Характеристика зорової роботи

Найменший розмір розрізнення об'єкта

Розряд зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об'єкта розрізнення з фоном

Характеристики фону

Штучне освітлення

Природне освітлення

Суміщене освітлення

Освітленість,

лк


КЕОен

ІІІ %


КЕОен ІІІ %

При комбінованому

освітленні



При верхньому освітленні

При верхньому освітленні

При боковому освітленні

При верхньому освітленні

При боковому освітленні

Високої точності

0,3-0,5

ІІ




середній

малий

1000

300

5

2

2,3

0,7-0,2

У діючих нормах проектування виробничого освітлення (СНіП 11-4-79) задаються кількісні (розмір мінімльної освітленості) і якісні характеристики (показник осліпленості і дискомфорту, глибина пульсації освітленості) штучного освітлення.

У якості нормованого розміру для природнього освітлення прийнятий відносний коефіцієнт природної освітленості КЕО, що являє собою виражене у відсотках відношення освітленості в даній точці в середині помешкання.

Природне освітлення в лабораторії нанесення напилення регламентується нормами СНіП 11-4-79;


Коефіцієнт природної освітленості:
(6.5)
Для загального освітлення в системі комбінованого необхідно встановити газорозрядні лампи, освітленість яких складає близько 300 лк.

6.6 Виробничий шум


Шум в лабораторії по напиленню нормується за СН 3223-85. В лабораторії напилення основним джерелом шуму є: робота вакуумного насосу, робота електродвигуна поворотного пристрою і компресора вентиляції системи, робота силових трансформаторів.

У якості акустичних засобів захисту від шуму використовуються: засоби звукоізоляції (звукоізоляції огородження, звукоізолюючі кожухи і кабіни, акустичні екрани і вигородки); засоби демпфування (лінійні і нелінійні); глушники шуму (адсорбційні, реактивні, комбіновані); засоби звукопоглинання (звукопоглинаючі облицювання, об’ємні поглинальники звуку); засоби віброізоляції (опори, що віброізолюють, пружні прокладки, конструктивні розриви).

До організаційно – технічних засобів і методів колективного захисту відносяться: застосування малошумного технологічного процесу; оснащення шумних агрегатів напилювальної установки засобами дистанційного керування й автоматичного контролю; застосування малошумних агрегатів; удосконалення технології ремонту й обслуговування установки; використання раціональних режимів праці і відпочинку робітників.

Нормування за СН 3223-85 рівнів звукового тиску та еквівалентних рівнів звуку на робочих місцях.


Таблиця 6.5.1 – Рівні звукового тиску

Вид трудової діяльності, робоче місце

Рівні звукового тиску в дБ в октавних сугах з середньогеометричними частотами

Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку в дБ (А)

31,5

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000




Виконання всіх видів робіт на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях і на території

107

95

87

82

78

75

73

71

69

80

6.7 Вібрації


Норми вібрації вибираються за ГОСТом 12.1.012-90.

При роботі з установкою «Булат – ЗТ» працюючий може піддаватися впливу вібрації.

Загальна вібрація викликає струс всього організму, місцева – окремі частини тіла. Локальній вібрації піддаються працюючі з ручним електричним. Працюючий одночасно може піддаватись впливу загальної та локальної вібрації («комбінована вібрація»)

Існують наступні види захисту: боротьба в джерелі виникнення, боротьба на шляху розповсюдження; засоби індивідуального захисту використовуються додатково (вкладиші в рукавиці, взуття на спеціальних віброзахисних підборах).


Таблиця 6.6.1 – Категорія вібрацій

Категорія вібрації по санітарним нормам критерій оцінки

Характеристика умов праці

Приклад джерел вібрації

Тип «а» Границя зниження рівня виробничої праці

Технологічна вібрація діє на операторів стаціонарних машин і обладнання, або на робочі місця від інших джерел вібрації

Верстати, електричні машини, насосні агрегати, вентилятори

Основні характеристики вібрації:



  • частота;

  • амплітуда;

  • віброшвидкість;

  • кругова швидкість;

  • віброприскорення;

  • рівень віброприскорення та віброшвидкості.

Таблиця 6.6.2 – Характеристика вібрацій



Вид вібрації

Категорія вібрації

Напрямок дії

Нормативне коректування по частоті і еквівалент коректування значень

Віброприскорення

Віброшвидкість

м/c2·10-2

дБ

м/c2·10-2

дБ

Локальна

̶

ХЛ,YЛ,ZЛ

2,0

126

2,0

112

Загальна

3 тип «а»

Z0,Y0,Z0

0,1

100

0,2

92

6.8 Випромінювання та інші шкідливі фактори


Джерелом іонізуючого випромінювання є установка. Вона являється потужним джерелом інфрачервоного випромінювання, тому що на ній розсіюється потужність в 50 кВт.

Напруженості електричних і магнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСТ 12.1.006-76* і санітарних норм СН 1742—77.

Для захисту від впливу електромагнітних полів в лабораторії по напиленню
використовують пристрої, що екранують, (перегородки, камери, екрани.),

виконані з листового металу товщиною 1,5 мм (сталі, дюралюмінію іт.п.).

Ці пристрої необхідно заземлювати.

При дії іонізуючих випромінювань гранично припустима доза (ПДД) для категорії персоналу А складає 5 бер у рік (100 мбер за 36-годинний робочий чи тиждень,2,8 мбер/ч), а для категорії Б - 0,5 бер у рік.

Потужність експозиційної дози невикористовуваного рентгенівського випромінювання, котре має місце при плазменному напиленні не повинна перевищувати 0,08 мкр/с (0,3 мр/ч) на відстані 0,05 м від корпуса чи установки спеціальної захисної камери.

Проектування захисту від іонізуючих випромінювань проводиться з урахуванням категорії опромінюємої особи і тривалості опромінення.

Інтенсивність теплового опромінення в оптичному діапазоні (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне) на постійних робітників місцях не повинна перевищувати припустимих величин.

Якщо з технічних причин неможливо досягти нормованих щільностей потоку випромінювання, то повинні бути проведені наступні захисні заходи: екранування джерела випромінювання, застосування кабін чи поверхонь з радіаційним охолодженням, повітряне душування (із припустимою швидкістю руху повітря до 3,5 м/с), використання теплозахисних килимів, взуття, охолоджуваних костюмів.



Захист робітників від інфрачервоного випромінювання може бути забезпечений скороченням часу перебування у зоні дії джерел теплового випромінювання.
Таблиця 6.7.1 – Припустима інтенсивність теплового опромінення

Області спектра

Довжина хвилі, мм

Припустима інтенсивність

теплового опромінення, Вт/м2

Області спектра

Довжина хвилі, мкм

Припустима інтенсивність

теплового опромінення, Вт/м2

Ультрафіолетове

0,22-0,28 0,28-0,32 0,32-0,4

0,001

0,05

0,1

Інфрачервоне

0,76-1,4 1,4-3

3-5

10

100

150


Для зменшення інфрачервоного випромінювання в установці використовується водяне охолодження.

6.9 Організаційно-технічні рішення щодо забезпечення безпечної роботи

До роботи на установці повинний допускатися обслуговуючий персонал, що добре знає пристрій і роботу установки, що комплектує устаткування, електроживлення, вакуумних вимірів, а також технологічний процес, для якого установка призначена, і минулий підготовку за правилами експлуатації установки, правилам техніки безпеки і вакуумної гігієни.

Персонал експлуатуючий і ремонтуючий установку і її устаткування, повинний мати посвідчення, що дає йому право працювати на електроустановках напругою більш 1000В.

Вентиляція, що відсмоктує, повинна бути постачена пиловловлюючим фільтром.

Необхідно стежити за своєчасним очищенням пиловловлюючого фільтра.

Профілактичне очищення стінок камери робити пилососом і металевою щіткою.

При тривалій експлуатації установки (безупинна робота в плині 5-6 місяців) камеру демонтувати, внутрішні поверхні обробити піскоструминним апаратом до повного видалення плівки.

При вивантаженні виробів з камери, очищенню фільтрів вентиляції, що відсмоктує, стінок камера і пилососа користатися захисними окулярами і безклапанним протипиловим респіратором «Пелюсток 40» марки МБ1.

Робоче приміщення, у яких виробляється обробка із застосуванням бензину, спирту, ацетону повинні бути знеструмлені.

Паління в таких приміщеннях забороняється.

У приміщеннях, де виробляються роботи, необхідно мати засобу для гасіння пожежі - вогнегасники ОУ - 5 (не менш 2-х шт.).

Обличчя, відповідальні за роботу установки, повинні знати, що включення установки категорично забороняється:

а) при несправній системі блокувань;

б) зі знятими захисними кожухами на випарниках і механізмі;

в) при несправній системі електроживлення;

г) при несправній системі водоохолодження;

д) без подачі води в усі водоохолоджувані частини установки.

Для забезпечення умов безпеки роботи на установки і для запобігання неправильних дій обслуговуючого персоналу, що можуть привести до аварії і виходу з ладу устаткування, передбачені блокування.

Додаткові заходи безпеки при роботі з конкретними матеріалами повинні бути зазначені у відповідних технологічних інструкціях з нанесення визначених видів покриття.

Кожен споживач зобов'язаний (у залежності від конкретних умов) розробити свою інструкцію з техніки безпеки.
6.10 Електробезпека
За ступінню електробезпеки лабораторія нанесення напилення відноситься до категорії особливо небезпечних умов по ураженню людей електричним струмом так як в цьому відділенні цеху присутні такі небезпечні фактори: струмопровідна підлога; струмопровідний пил;

можливість одночасного дотику до корпусів обладнання та заземлених частин; напруга більша 1000В

Для захисту від ураження електрострумом обираємо такі засоби: занулення; подвійна ізоляція.

Занулення - навмисне електричне з'єднання з нульовим проводом металевих не струмонесучих частин, які можуть опинитись під напругою.

При зануленні провідники мають бути вибрані таким чином, що при замиканні на корпус виникає струм короткого замикання, що забезпечує вимикання автомата чи плавлення плавкої вставки - запобіжника.

Подвійна ізоляція - електроізоляція, що складається з двох частин: робочої і додаткової ізоляції. Категорія виробництва за небезпекою ураження електрострумом визначається за ГОСТЮ.1.013-78, відповідний захист за ГОСТ 12.1.030-81.

Корпус будь-якої електронапиляльної установки необхідно заземлювати. Послідовне включення в провідник, що заземлює, декілька апаратів забороняється.

Як зворотний провід, що з'єднує напиляльний виріб із джерелами струму, можуть служити гнучкі, а також металеві шини достатнього перетину і сама конструкція, що напиляється.

Затиск вторинної обмотки трансформатора, до якого підключається зворотний провід, а також аналогічні затиски в випрямлячах і генераторів, у яких обмотки збудження підключаються до розподільної електричної мережі без розділового трансформатора, варто заземлювати.
6.11 Розрахункове завдання
Розрахунок витяжної шафи

Витяжна шафа потрібна для ізолювання джерел шкідливих виділень, які утворилися при знежиренні.

Так як ми проводимо знежирення бензином, то приймаємо витяжну шафу з нижнім прорізом для відсмоктування.

Розміри робочого прорізу: Н=0,4м, В = 0,6м. При електрополіруванні в нас присутні джерела тепловиділення, тому витрати повітря проводимо по формулах:
(6.6)

де, Н – висота робочого прорізу;

Р – площа прорізу;

Q – величина тепловиділення.
(6.7)

де, V0 – швидкість всмоктування повітря.

Приймаємо більше зі значень

Вибираємо вентилятор ЗВР – 4:

НП = 110кг/м2 – напір повітряного потоку;

ηу = 0,5 – коефіцієнт корисної дії вентилятора;

ηп = 1 – коефіцієнт корисної дії привода.
Знайдемо розрахункову потужність двигуна потрібного для привода вентилятора:
(6.8)

Приймаємо електродвигун А-52-4 потужністю 0,5 кВт.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Проведений аналіз існуючих технологічних процесів відновлення складною за формою деталі «корпус гідрациліндра» показав, що в процесі відновлення створюється градієнт температури (ГТ), який, деформуючи деталь, викликає її залишкову деформацію (усадку). При цьому, в одному технологічному циклі, в різній послідовності, виконуються операції нагріву, деформації і охолодження деталі.

1. Корпус гідроциліндра має середній знос 0,14...0,22 мм, максимальний знос не перевищує 0,33...0,51 мм і вимагають відновлення до номінального або ремонтного розміру.

3. Встановлено, що відносна усадка внутрішнього діаметра корпусу гідроциліндра залежить від коефіцієнта відносної товщини стінки гільзи, коефіцієнта лінійного розширення матеріалу корпусу гідроциліндра і різниці температур нагрітої й охолодженої гільзи і не залежить від його розміру.

4.Метод ТПД корпусу гідроциліндра в матриці, забезпечує усадку корпусу гідроциліндра в межах 0,6... 1,1 мм і є найбільш оптимальним методом відновлення.

Розглянувши ряд переваг та недоліків основних методів нанесення покриття напиленням для відновлення дефекту 1 було обрано метод ТПД з плазмовим напилюванням для компенсації розмірів.

5. Для відновлення дефекту 2 обираємо метод відновлення - наплавлення в середовищі СО2, який являється одним з найбільш ефективних та недорогих методів відновлення для даного дефекту.

6. На основі проведення дефектування деталі розроблено технологічний процес відновлення зношених поверхонь корпусу гідроциліндра, визначено кількість переходів, припуски на механічну обробку та проведено розрахунок режимів розточування, режимів наплавлення, напилення та шліфування робочих поверхонь корпусу гідроциліндра Ц100.



7. Для реалізації процесу відновлення розроблено конструкторську документацію на складальне креслення установки автоматизованого відновлення з використанням виконавчих механізмів з числовим програмним керуванням.

8. В якості виконавчих механізмів застосовані механізми фірми FESTO – каретка EGSL-BS-75-300-20P, лінійна вісьEGC-80-1500-BS-10P-KF-0H-ML-GK, серводвигунEMMS-ST-87-S-SB-G2, серводвигунEMMS-AS-100-S-HS-RM, осьовий набірEAMM-A-S48-87A,осьовий набірEAMM-A-D60B-100A-S1, лапа HPE-80.

9. В процесі роботи застосовувались такі програми: програма Компас - для 3D моделювання, розрахунку масо центровочних характеристик, креслення; програма Positioning drives – для розрахунку і вибору виконавчих механізмів та комплектуючих деталей.

Використовувались 3D моделі механізмів та деталей завантажених з сайту FESTO.COM.UA.

10. Розрахували, що для впровадження таких інновацій інвестору потрібно вкласти кошти в сумі 157316,98 грн. Та отримали прибуток через рік 5409015,2 грн. Визначили термін окупності, який склав 0,85 року.

Отримавши такі дані є зрозумілим те, що модернізація дільниці по відновленню корпусу гідроциліндра Ц-100 є економічно доцільним рішенням, яке принесе прибутки інвестору.



11. Проведення робіт на дільниці, розташування та експлуатація устаткування відповідають правилам з техніки безпеки і виробничої санітарії при проведенні напилювальних робіт, а також ДНАОП 0.00-1.28-97.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Костюков А. Ю. Вдосконалення технології відновлення гільз циліндрів.//Ремонт ,відновлення , модернізація, .2002р., № 9;

  2. Ширяєв А. А., Костюков А. Ю, Бойченко А. Е. Фінішна антифрикійна безобразивна обробка внутрішньої поверхні гільз циліндрів.:-М.: Праці ВНИИТУВИД «Ремдеталь».– 1999.;

  3. Дослідження і розробка технології, обладнання та оснастки для відновлення гільз циліндрів; програмою 100 тис. шт. на рік.// Відлік про НДР. Рук. раб..... Держ реєстр. № 79045802.- М..Ф. ГОСНИТИ, . 1981р.-246с.

  4. Хромов В. Н., Лялякин В. П. Костюков А. Ю. Нові технології відновлення деталей термопластичним деформуванням.

  5. Черкевич С.В., Костюков А. Ю, Бойченко А. Е...Відновлення гільз циліндрів способом термопластичної деформації.: - М.: Праці ВНИИТУВИД «Ремдеталь»– 1999

  6. Носов І.А., Остапчук В. С. Теоретичне обґрунтування величини усадки гільз циліндрів при відновленні їх термопластичним деформуванням в матриці. –М.: Праці ВНИИТУВИД «Ремдеталь» - 2003р.;

  7. Патент Р.Ф.№ 2181649. Спосіб відновлення гільз циліндрів Б. В. №12, 27.04.2002, (авт. кол.:Рикін П.О., Світлов А.В., Кондратський В.А,).;

  8. Патент Р.Ф. №2182932 Установка для термічної обробки порожнистих циліндричних виробів (авт. колл. Білий К.А, Клюєв В.О. Громов І.С., Сиваков І.В). Б. В. №15, 27.05.2002 р.;

  9. Нестеров В.А.; Філіппов С.В.; Колесник В.О. та ін Методи контролю нових і зношених деталей. М.: ГОСНИТИ 2005р.-240с.

  10. Захаров Ю.А.; Булатов Р.Р.; Відновлення робочої поверхні гільз циліндрів.

  11. Савуляк В.І Ремонт та відновлення деталей машин та апаратів. Методичні вказівки до виконання курсових проектів / В.І. Савуляк. - Вінниця: ВНТУ [Електронний ресурс], 2009.

  12. Савуляк B.L, Технічне нормування в ремонтному виробництві / В.І. Савуляк СП. Білошицький. - Вінниця: ВНТУ [Електронний ресурс], 2009.

  13. Гайдамак О.Л. Вузли та деталі ремонтного виробництва автотракторної техніки. Лабораторний практикум / О.Л. Гайдамак, В.І.Савуляк. - Вінниця: ВНТУ, 2006. - 92 с.

  14. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни Механічне та допоміжне устаткування для- студентів напряму підготовки 0923 - Зварювання / Уклад. О.Л. Гайдамак, О.П. Шиліна. -В.: ВНТУ, 2005.-26с.

  15. Токаренко В.М. Технологія автодорожнього машинобудування та ремонту машин / В.М. Токаренко. - К.: Вища школа, 1992. - 221 с.

  16. Порошковая металлургия и напыление покрытий. Учеб. Для вузов / В.Н. Анциферов, Г.В. Бобров, Л.К. Дружинин [и др.]; под. Ред. Митина Б.С. – М.: Металлургия, 1987. – 792 с.

  17. Нанесение покрытий плазмой / В.В. Кудинов, П.Ю. Пекшев, В.Е. Белащенко [и др.]. – Киев: Наукова думка, 1983. – 264 с.

  18. Савуляк В.І. Відновлення деталей автомобілів. Лабораторний практикум / В.І. Савуляк, В.Т. Івацько. – Вінниця: ВНТУ, 2004. – 116 с.

  19. Методичні вказівки до виконання ремонтних креслень у дипломному і курсовому проектуванні. - Вінниця: ВНТУ, 2004. -21 с.

  20. http://www.sovis.ru/catalog/izmer/indicator/326.

  21. А.Г. Косілова., Справочник технолога-машиностроителя В 2-х т. Т1/Р.К. Мещерякова, М., Машиностроение, 1988.

  22. Методичнвказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Технологія ремонту транспортної техніки». Електронний варіант. Автор Гайдамак О.Л.

  23. В.Н.Анциферов. Порошковая металлургия и нанесение покритий. Учебник для вузов./ В.Н.Анциферов, Г.В. Бобров, Л.К. Дружинин и др. : М. Металлургия 1987. 792 с.

  24. Коротеев А. С. Плазмотроны: конструкции, характеристики, расчет / А. С. Коротеев, В.М. Миронов, Ю.С. Свирчук. - М. : Машино¬строение, 1993. - 296 с.

  25. Борисов Ю.С., Харламов Ю.А.,Сидорченко С.Л., Ардатовская Е.Н.Газотермические покрытия из порошковых материалов. справочник - Киев: Наукова думка, 1987, 544 с.

  26. Інженерія поверхні: Підручник. Ющенко К.А., Борисов Ю.С., Кузнецов В.Д., Корж В.М. – К.: Наукова думка, 2007 – 559 с.3.

  27. WWW. FESTO.COM.UA.

  28. Кавецький В.В. Економічне обґрунтування інноваційних рішень в машинобудуванні: навчальний посібник / В. В. Кавецький, В. О. Козловський – Вінниця: ВНТУ, 2015. – 100 с.

  29. Балакшин Б.С. Основы технологии машиностроения/Б. C. Балакшин. — М. : Машиностроение, 1969. — 358 с.

  30. Козловський В.О.; Лесько О.Й.; Інноваційний менеджмент.

  31. Козловский В.О. Техніко-економічне обгрунтування та економічні розрахунки в дипломних проектах і роботах. Навчальний посібник. В.О. Козловський Вінниця :ВДТУ 2003. 95с.


Додатки
Каталог: portal -> static
static -> Пояснювальна записка до магістерської кваліфікаційної роботи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень) на тему
static -> Пояснювальна записка до бакалаврської дипломної роботи за напрямом підготовки
static -> Реферат abstract вступ 1 загальна характеристика авіаційної промисловості
static -> «Характеристика інформаційних технологій на прикладі системи комп'ютерної алгебри Mathcad»
static -> «Характеристика інформаційних технологій на прикладі електричнoго програмного забезпечення see electrical Expert»
static -> «Використання сучасних комп’ютерних технологій для розрахунку систем освітлення приміщень»
static -> Оптимізація структури і потужності зони поточного ремонту пасажирських автомобільних підприємств
static -> «Характеристика інформаційних технологій на прикладі програм и для роботи з електронними таблицями Microsoft Excel»
static -> Характеристика мікропроцесорного пристрою І автоматики rej 515 Призначення
static -> Реферат об’єкт досліджень видобування мінеральних вод. Мета роботи дослідити екологічний вплив видобування мінеральних вод


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка