Пояснювальна записка до магістерської кваліфікаційної роботи магістр. (освітньо-кваліфікаційний рівень) на тему


ТЕХНОЛОГІЇ РОЗДІЛЬНОГО ЗБИРАННЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ



Сторінка5/25
Дата конвертації20.03.2017
Розмір2.65 Mb.
ТипПояснювальна записка
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

2 ТЕХНОЛОГІЇ РОЗДІЛЬНОГО ЗБИРАННЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ




2.1 Аналіз існуючих способів поводження з твердими побутовими відходами

Найпоширенішим на даний момент способом поводження із ТПВ є їх захоронення на спеціально відведених полігонах і сміттєзвалищах, принаймні для країн з перехідною економікою (до яких належить Україна) і країн, що розвиваються. Однак для розвинених країн, особливо учасників Європейського Союзу, на сучасному етапі така форма поводження із ТПВ є неприйнятною у всіх відношеннях – як з екологічної точки зору (в першу чергу), так і з точки зору ресурсного потенціалу ТПВ. Адже відомо, що полігони розраховані на певний термін експлуатації або певний граничний об’єм накопичення ТПВ, які, як правило, невеликі. Особливо це стосується європейських країн, які не можуть дозволити собі через свою малу територію виділяти ділянки під полігони і сміттєзвалища, розміри яких відповідали б кількості утворених відходів. В Україні проблема виділення відповідних ділянок для захоронення ТПВ не є настільки критичною. Однак це питання, безумовно, складне, тому що віддавати землю під відходи мало хто бажає, враховуючи ті умови, в яких ТПВ захоронюються.

Негативний екологічний вплив сміттєзвалищ полягає у тому, що при неналежних умовах поховання (що характерно для більшості випадків в Україні) токсичні речовини з високою ймовірністю потрапляють у грунт, забруднюючи його і включаючись у природні колообіги, просочуються у підземні та ґрунтові води, створюючи значну небезпеку для споживачів питної води. Крім того, незалежно від умов захоронення ТПВ на полігонах часто відбувається самозагорання відходів, серед яких є багато органічних та легкозаймистих речовин. Це викликає забруднення повітря шкідливими продуктами горіння – чадним газом, оксидами азоту, діоксинами, фуранами і т. д. Останнім часом також піднімається питання надходження у повітря парникових газів внаслідок розкладання ТПВ на сміттєзвалищах, що здійснює вплив на глобальні процеси зміни клімату.

І це тільки ситуація із спеціально відведеними місцями. А скільки на території України є несанкціонованих сміттєзвалищ? Для прикладу в одній тільки Вінницькій області таких об’єктів налічується за офіційною статистикою більше 700, при 35 спеціальних полігонах. Причому це число лише виявлених сміттєзвалищ, тож загальна їх кількість ще більша.

Крім негативного екологічного впливу відходи також можуть приносити і користь. Це пояснюється тим, що вони можуть бути як джерелом енергії, так і джерелом цінних ресурсів, які можна повторно використати. Таким чином, накопичення відходів без подальшого їх використання є навіть економічно невигідним.

Все вищенаведене свідчить про те, що захоронення ТПВ на полігонах і сміттєзвалищах повинно залишитись у минулому, так як це є в значній мірі у розвинених країнах. Тому і шлях України повинен пролягати у світовому напрямку поступової відмови від складування ТПВ і переходу на максимальну їх утилізацію.

Країнами Європейського Союзу ще у 1990 р. була прийнята «Стратегія поводження з відходами», основні принципи якої можна звести до наступ­них:

1) використовувати усі можливості, щоб запо­бігати утворенню відходів;

2) усе корисне у відходах має бути використано повторно;

3) те, що не можна використовувати як вторин­ний ресурс, слід або захоронювати, або спалювати при суворому дотриманні вимог екологічної безпеки і у першому, і у другому випадках.

Крім того, ефективне поводження з відходами у ЄС займає одну із ключових позицій у «Екологічній конституції» ЄС – 6-й Програмі дій на захист навколишнього середовища (2002-2012).

Зараз політика ЄС у сфері поводження з відходами базується на принципі ієрархії відходів [9]. Це означає, що утворення відходів намагаються уникнути, а ті відходи, які все-таки утворюються, повинні утилізуватись або відновлюватись. Тобто накопичення відходів в ідеальному випадку взагалі не відбувається.



Методологію поводження із твердими побутовими відходами, яка у значній мірі запроваджена в країнах ЄС, і яка повинна стати метою для України, можна відобразити схематично (рис. 2.1).


Рисунок 2.1 – Схема поводження із ТПВ


Одним із перших і, водночас, найпростіших способів утилізації ТПВ було і залишається їх спалювання. В результаті цього процесу відбувається і позбавлення від відходів, і можливе отримання енергії з них, і частково зникає потреба у їх захороненні, а тому і у проблематичному пошуку земельної ділянки. Саме тому сміттєспалювальні заводи (ССЗ) спочатку і набули поширення у світі як часткова альтернатива полігонам. Однак, поступово стало очевидним, що експлуатація СЗЗ – теж не найкращий спосіб поводження із ТПВ, оскільки спалювання різнорідних відходів викликає іншу екологічну проблему – забруднення повітря. У випадку використання ССЗ наше майбутнє неминуче пов’язане з ростом рівня забруднювальних речовин, які будуть утворюватися і розсіюватися в повітрі та потрапляти в ґрунт. Важко здійснювати контроль за потраплянням на ССЗ заборонених токсичних відходів або таких матеріалів, як полівінілхлорид, які можуть при спалюванні давати велику кількість діоксинів. Одночасно більша частина матеріалів, придатних для вторинного використання і переробки, буде втрачена, як і енергія з цих матеріалів.

Вже ні в кого не зали­шається сумнівів у тому, що сміттєспалювальні заводи є основним дже­релом викидів у атмосферу діоксинів. З резуль­татів національних звітів економічно роз­винених країн випливає, що 69 % всіх викидів діоксинів забезпечу­ють саме ССЗ. Найбільше забруд­нюють довкілля Японія та США, а менше – Швеція та Австрія, – країни, де спалювання відходів на ССЗ прак­тично не використовується.

Небезпечність ССЗ з точки зору забруд­нення довкілля діоксинами обумовлюється їх техноло­гічними особливостями. Так, при ефективності руйнування діоксинів у 99,999 % (згідно вимог Європейського Союзу), 0,001% цих сполук по­трапляє у повітря. А це означає, що 1 мг на кожний спалений кілограм діоксинів надійде у повітряне середовище. Крім того, встанов­лено, що при існуючих технологіях спалю­вання діоксини утворюються у так званій зоні охолодження і на фільтрах.

Слід також зазначити, що на сьогодні для спалювання нерозділеного сміття відсутні технології і технічні рішення, які повністю виключають надходження діоксинів у довкілля. До того ж, проектування, будівництво і функціонування ССЗ, які відповідали б вимогам Європейсь­кого Союзу, економічно не прийнятне. А знищення нерозділених відходів шляхом спа­лювання навіть у технологічно найдоско­наліших ССЗ по суті своїй є антиекологічним і не узгоджується з концепцією сталого роз­витку, згідно якої дії, що складають загрозу майбутнім поколінням, є неправомірними і повинні бути виключені.

Крім того, вартість спалювання твердих побутових відходів становить близько 60 $ за тонну, а небезпечних токсичних відходів – значно більше. Звичайна сміттєспалювальна уста­новка за добу переробляє до 3000 тонн, тобто вартість такого способу знищення відходів складає понад 150000 $. Вартість проекту і будівництва ССЗ, який від­повідає вимогам Європейського Союзу, складає близько 200 млн. $, а сучасних заводів-гігантів –500 млн. $.

Таким чином, багато країн зараз відмовляються від будівництва нових СЗЗ, а часто – і від експлуатації існуючих. Так згідно прогнозів Агентства із захисту навколишнього середовища США частка відходів, що спалюють, повинна була зрости з 8 % у 1990 році до 26 % у 2000 р [3]. Але рівень суспільного протесту і висока вартість спалювання в порівнянні з відправленням на смітники та переробкою призвели до істотного коригування цих планів. Ще у 1980-1990-ті роки більше 300 пропозицій про будівництво ССЗ було відхилено в результаті протестів місцевих жителів. Після короткочасного росту на початку 1990-х років кількість ССЗ скоротилася із 170 в 1992 р. до 132 в 2000 р., і частка ССЗ у знищенні відходів повернулася до 7 %-го рівня. У Європі Німеччина аналогічним чином зіштовхнулася з переповненням сміттєзвалищ і прийняла план будівництва 120 ССЗ [3]. Під впливом протестів уряд до кінця 1990-х років зумів побудувати тільки 20 заводів, причому багато федеральних земель відмовилися від спалювання відходів і перейшли до їх інтенсивного роздільного збору та переробки. Прийняття більш суворих стандартів ЄС на спалювання відходів призвів до повсюдного закриття ССЗ і до багатовартісного вдосконалення існуючих (наприклад, СЗЗ групи AVE).

Практика ССЗ замикає нас урамках кола утворення відходів і позбавлення від них. Навіть у директиві ЄС по відходам записано, що країни-члени ЄС повинні, по можливості, уникати таких способів поводження із відходами (в тому числі і ТПВ) як спалювання і розміщення на полігонах. Тому цивілізований світ переходить на роздільний збір відходів із подальшим їх повторним використанням [10].

Одним із найуспішніших прикладів є столиця Данії – Копенгаген, де частка відходів, які утворюються в процесі будівництва та зносу і повторно використовуються, зросла з 10 до 90 % менш ніж за 10 років. Сьогодні переробці підлягає більше половини (51 %) промислових і комерційних відходів. У США в цілому рівень вторинного використання сировини виріс із 8 % в 1990 р. до більш, ніж 35 %. А в Канаді деякі муніципалітети-лідери досягли вже 70 %-го рівня переадресації відходів від смітників до переробки. У Європі все більше число регіонів долають 50%-й рівень, у їх число входять: німецькі землі (наприклад, Баден-Вюрттемберг, Нижня Саксонія, Саар), Фландрія (54 %), а також італійська провінція Мілан, де 88 із 180 муніципалітетів виконали контрольний показник, причому 32 з них перевищили 60 %-й рівень, а 5 муніципалітетів – 70 %-й . Наведені результати свідчать про високу ефективність впровадження роздільного збирання ТПВ у згаданих країнах. Щоправда, всі вони досягли таких показників завдяки позитивній взаємоспівпраці влади і населення, що далеко не завжди є реальністю для України. Варто пам’ятати, що безпосередньому запуску системи роздільного збирання ТПВ передують ряд не менш важливих етапів, без яких будь-які спроби сортування фактично приречені на невдачу. На жаль, в Україні досить часто відбуваються спроби сортувати ТПВ без попередніх підготовчих робіт. Втім, навіть сліпе копіювання закордонного досвіду не завжди має позитивні наслідки, оскільки, наприклад, деякі заходи по зацікавленню населення є неприйнятними для нашої країни через недостатні фінансові можливості або різницю у менталітеті.

Практика показує, що при роздільному збиранні відходів із загальної їх кількості можна вилучити до 70-80 % корисних ресурсів, а за відсутності сортування – не більше 15 %. Різниця очевидна. Можливе також використання сміттєсортувальних станцій. Однак найбільш ефективне роздільне збирання відходів можливе за місцем їх утворення, тобто для побутових відходів – це сортування самим населенням. До того ж, сміттєсортувальних станцій в Україні одиниці і їх потужності дуже обмежені.

Як і в Україні, у розвинених державах, найбільш проблематичним є муніципальний сектор: змішані відходи, які створюються мільйонами людей. Але закордоном і тут досягнуто такого прогресу, який мало хто пророкував ще років 10 тому. Деяким європейським муніципалітетам вдалося вийти на рівень, характерний для комерційних відходів (70-80 %). «50%-ні» території стають сьогодні звичайним явищем . Міста, регіони і навіть цілі держави подолали в області роздільного збирання і переробки 50 %-й бар’єр – показник, після подолання якого залишкові відходи становлять меншу частку, що є психологічно дуже важливим [11].




Каталог: portal -> static
static -> Пояснювальна записка до магістерської кваліфікаційної роботи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень) на тему
static -> Пояснювальна записка до бакалаврської дипломної роботи за напрямом підготовки
static -> Реферат abstract вступ 1 загальна характеристика авіаційної промисловості
static -> «Характеристика інформаційних технологій на прикладі системи комп'ютерної алгебри Mathcad»
static -> «Характеристика інформаційних технологій на прикладі електричнoго програмного забезпечення see electrical Expert»
static -> «Використання сучасних комп’ютерних технологій для розрахунку систем освітлення приміщень»
static -> Оптимізація структури і потужності зони поточного ремонту пасажирських автомобільних підприємств
static -> «Характеристика інформаційних технологій на прикладі програм и для роботи з електронними таблицями Microsoft Excel»
static -> Характеристика мікропроцесорного пристрою І автоматики rej 515 Призначення
static -> Реферат об’єкт досліджень видобування мінеральних вод. Мета роботи дослідити екологічний вплив видобування мінеральних вод


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка