Позитивний можливий за умови суворого дотримання усіх нормативних вимог до організації та проведення атестації. Він сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, покращенню його загальних результатів. Негативний



Дата конвертації14.11.2018
Розмір185 Kb.
#62901
Атестація педагогів: сутність, значеня, етапи здійснення

Мартенс І.М.

Аналіз існуючої практики показує, що вплив атестації на рівень навчально-виховного процесу в закладі може бути як позитивний, так і негативний.
Позитивний - можливий за умови суворого дотримання усіх нормативних вимог до організації та проведення атестації. Він сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, покращенню його загальних результатів.
Негативний - можливий за умови неякісної організації та формального проведення атестації.
Внаслідок вищезазначеного виникає необхідність системного підходу до атестації педагогічних працівників, який складається
з планування атестаційної роботи, суворого дотримання етапів проведення атестації, виконання нормативного режиму, відпрацювання загальних вимог до педагогічного працівника, все це дозволяє об'єктивно оцінити кожного, хто атестується. Тому в ході підготовки та проведення атестації педагогічних працівників доцільно дотримуватися наступних положень:
• Підготовка, проведення атестації, а також її результати повинні бути спрямовані на утвердження високої ролі учителя, на підвищення його авторитету, серед колег, учнів, вихованців та їх батьків.
• Усі нормативні документи, інформація про атестацію, її форми, види, кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників, зразки атестаційної документації мають бути доступними для педагогів, що атестуються. З порядком і терміном проведення атестаційної експертизи педагога слід ознайомити заздалегідь під особистий підпис. З цією метою у нас в гімназії створено змінні стенди по атестації як у коридорі, так і в методичному кабінеті, де розміщено:


Слайд Перелік і зміст документів, які необхідні для атестації вчителя



1. Заява на атестацію.
2. Ксерокопії: диплома, посвідчення про проходження курсів підвищення кваліфікації, грамот, нагород.
3. Творчий звіт про роботу в міжатестаційний період.
4. Розробки проведених за 5 років відкритих уроків (не менше ніж 10) і виховних заходів (5-6).
5. Плани проведених тижнів з предмета, що викладає.
6. Графіки-дослідження досягнень учнів, яких навчав протягом 5 років.
7. Моніторинг навчальних досягнень учнів за класами з предмета, який викладає.
8. Опис досвіду роботи.
9. Анкета вчителя (за зразком).
10. Матеріали виступів у періодичній пресі, статті
.
11. Авторські програми, дидактичний матеріал, збірники і посібники з предмета, над якими працював протягом атестаційного періоду.
12. Фотоматеріали.
13. Навчальний кабінет (напрацювання за 5 років).


Основні пункти Типового положення про атестацію

Списки вчителів,які атестуються

Заходи щодо підготовки і здійснення атестації

Слайд Порядок проведення атестації

Слайд Графік проведення атестації

Ми переконані, що робота атестаційної комісії повинна бути спрямована на виявлення покрокових успіхів у педагогічній діяльності вчителя, які виявляються у розумінні педагогом цілей освіти на сучасному етапі. Як зробити ці кроки впевненими, необтяжливими, активними і бажаними, як досягти якомога кращих результатів. Відповісти на ці та інші питання під час атестації допомагає створена нами програма покрокових дій педагога, який атестується.



Виходячи з цього, особливого значення набуває і грамотна та послідовна робота адміністрації під час атестації педагогічних працівників. Директор та його заступники є організаторами і керівниками атестаційного процесу. Їхнім обов'язком перш за все є створення у школі системи атестаційної роботи.
Атестацію ми розглядаємо як складову діяльності педагогічного колективу, яка проводиться протягом усього навчального року. Тому переконані, що робота з педагогічними кадрами повинна бути відображена у річному плані роботи гімназії.
У вступі до річного плану роботи доцільно:
1. Підкреслити результативність науково-методичної роботи з педагогічними кадрами щодо підвищення їх професійної майстерності.
2. Вказати кількісні та якісні показники стосовно кваліфікаційних рівнів педагогічних працівників.
3. Накреслити завдання, пов'язані із забезпеченням підвищення рівня професійної компетенції педагогів.
В основній частині річного плану робота з педагогічними кадрами планується окремим розділом і може носити такі назви:
• Науково-методична робота з педагогічними кадрами;
• Управління підвищенням професійної кваліфікації педагогів;
• Робота з учасниками навчально-виховного процесу.

Пратика роботи показала, що доцільним є не тільки перспективне планування атестації, а й поточне планування заходів щодо її проведення.
Перспективне планування складається терміном на п'ять років і здійснюється з метою виявлення педагогічних працівників, які підлягають атестації, їх відповідної підготовки до атестації. Для зручності перспективного планування доцільне створення бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників. Така база даних складається з метою обліку педагогічних працівників закладу на підставі щорічної звітної форми "Списки педагогічних працівників на 5 жовтня поточного навчального року".
Іншою формою обліку педагогічних працівників може бути картотека педагогічних кадрів закладу.

Атестацію проводять поетапно, оцінюючи параметри діяльності вчителя.

Слайд

Параметри оцінювання діяльності вчителя під час атестації

  1. Професійна підготовка вчителя.

  2. Планування вчителем навчально-виховної роботи.

  3. Реалізація в навчально-виховному процесі виховних мети і завдань.

  4. Майстерність учителя в проведенні уроків.

  5. Діяльність учителя з удосконалення навчально-виховного процесу в умовах кабінетної системи.

  6. Ефективність НВП.

  7. Методологічна і теоретична підготовка вчителя для здійснення навчально-виховної роботи.

  8. Підготовка і проведення виховних заходів.

  9. Ефективність виховної роботи вчителів і рівень вихованості учнів.

  10. Участь учителя в роботі кафедр, м/о, педрадах іт.ін.

  11. Система самоосвіти вчителя.

  12. Авторитет учителя.

  13. Особисті якості вчителя.

Дослідити всі ці параметри можна лише під час вивчення системи роботи вчителя.

Одним із засобів її вивчення є проведення всебічного діагностування професійної підготовки педагогів.
Дослідження системи роботи вчителя шляхом діагностування.

Божко І.Ю.




В нашому закладі вся діяльність, в тому числі і науково-методична робота, за організацію якої, я видповідаю, будується на діагностичній основі.

(Слайд – 1)


Діагностування – (від діа – «прозорий» та гнозист – «знання»).

Педагогічна діагностика – система технологій, процедур, засобів, методик і методів отримання інформації про стан та розвиток педагогічних систем, яка виконує взаємоповязані функції вивчення і оцінювання стану чи рівня та навчальну функцію.

(Слайд – 2)

Застосування діагностики професійної діяльності педагогів в першу чергу дозволяє забезпечити науковий підхід до організації методичної роботи, а крім того дає можливість оцінити рівень професійної підготовки вчителя під час вивчення системи його роботи.


Проведення діагностування та, особливо, самодіагностування педагогічної діяльності ми намагаємось спрямувати на оволодіння кожним учителем навичок самоаналізу, самооцінки, що дозволяє не тільки перевести роботу в режим активного саморегулювання та самокоригування, а також реалізувати одну із функцій методичної роботи стосовно конкретного педагогічного працівника – аналітично оцінювальну.

Як свідчить практика, діагностика дозволяє знизити педагогічні труднощі вчителя щодо самооцінки та заступника директора щодо оцінки діяльності вчителя.

Діагностування в нашому закладі здійснюється за такими критеріями:

(Слайд – 3)


  • методичні знання;

  • наукові знання;

  • теоретичні знання (педагогічні, психологічні, професійні);

  • технологічні знання (знання і використання педагогічних технологій, конструювання уроків, здатність акумулювати і використовувати позитивний досвід діяльності колег). Прогнозування результатів, корекція, рефлексія власної діяльності тощо);

  • моральна культура педагога, етика, естетична, загальна, духовна, мето­дична, фахова, дослідно-творча компетентність, культура праці та професійна етика, загальнопрофесійні уміння і навички (гностичні, конструктивні, комуні­кативні, організаційні тощо)

(Слайд – 4)


В своїй практиці ми використовуємо різні методи діагностування:

    • педагогічне спостереження,

    • анкетування,

    • бесіди.

Їх різноманітність пояснюється рядом причин:

  • кожен з методів має як переваги, так і недоліки,

  • всі методи взаємопов’язані між собою

  • кожен зних, використаний самостійно, не може дати повної інформації.

Пропоную вам характеристику цих методів.
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ

1. Педагогічне спостереження.

(Слайд – 5)

Щоб спостереження було науковим і при цьому психолого-педагогічним, воно має відповідати таким вимогам:

а) цілеспрямованості (що спостерігати, що фіксувати);

б) об’єктивності (фіксувати не свої припущення, а об’єктивну типову інформацію);

в) системності та систематичності;

г) упорядкованості та простоті фіксації необхідних результатів.

Педагогічне спостереження ми використовуємо не як самостійний метод педагогічної діагностики, а реалізуємо разом з іншими, найчастіше з бесідою.




Переваги

Недоліки

  • дає змогу одержувати інформацію про вчителя за будь яких ситуацій;

  • не вимагає складної підготовки, доступний;

  • дає змогу вивчати вчителя без експериментального дослідження, аналізувати його діяльність, поведінку в звичайних умовах

  • метод пасивний;

  • метод досить трудомісткий щодо фіксації інформації можна упустити суттєве;

  • спостереженню піддаються, як правило, тільки зовнішні прояви;

  • значні затрати часу (багаторазове повторення)

(Слайд – 6)



Бесідаце метод одержання інформації досить широкого діапазону під час безпосереднього спілкування з вчителем.

Переваги

Недоліки

  • прямий контакт з учителем;

  • можливість враховувати його реакцію, змінювати запитання тощо, тобто широта маневру;

  • має більш індивідуальний характер.

  • складність фіксації;

  • невисока можливість одержання об’єктивної інформації;

  • розрахунок на відвертість, що не завжди справджується.

Різноманітні бесіди проводимо, як у вільній, так і регламентованій формі. Для проведення останніх в тижневому плані зазначаємо тему бесіди та прізвища вчителів, які для неї запрошуються.

Як свідчить практика, кращий результат дають бесіди з елементами дискусії.

Для того, щоб бесіда була цілеспрямованою, а її результатом було отримання необхідної інформації, до її проведення готуємось заздалегідь: визначаємо мету та перелік запитань, використовуючи інформацію, отриману під час педагогічного дослідження та анкетування.



Метод анкетування..

За допомогою методу анкетування можна одержати емпіричний матеріал про вчителів.

Кожна анкета складається із системи запитань, кожне з яких логічно зв’язано з метою дослідження (діагностування).

Використовуємо різні за змістом, формою та функціями анкети, їх більшу частину пропонуємо вашій увазі, вони знаходяться в папці «Вивчення системи роботи вчителя»

(Слайд – 7)


Змістом

Функціями

Формою

  • факти;

  • характеристика колег, подій та інше

  • судження, наміри

  • самооцінювання

  • запитання – фільтри із функцією, що відсіває (тобто відповідають не всі);

  • контрольні чи перевірочні запитання, основна функція яких – перевірити достовірність інформації тощо

  • відкритті (прямі запитання – вільна відповідь);

  • закриті, в яких до запитань дані відповіді у формі «так», «ні», «не знаю» і т.п. (вчитель вибирає одну з них)

Більша частина зібраних анкет рекомендована науковцями та взята нами з психолого-педагогічної літератури, інша частина, це анкети, які складаються творчими групами вчителів під час підготовки до педагогічних рад, практичних семінарів.

(Слайд – 8)

Під час складання анкет ми намагаємось дотримуватись вимог науково-методичних рекомендацій, щоб запитання анкет відповідали наступним вимогам:



  • запитання закритих анкет передбачають відповідь тільки в одному плані чи один вибір із кількох;

  • намагаємось не включати запитання, що вимагають моральної чи соціальної оцінки особистих якостей;

  • запитання складаємо таким чином, щоб вони були лаконічними, чіткими, точними та зрозумілими;

  • на виявлення однієї характеристики пропонуємо декілька запитань що передбачають відвертість відповідей;

  • пропонуємо запитання як у прямій, так і у непрямій формі, як особисті так і безособисті.

  • складність запитань від початку анкети поступово збільшується, а на завершення – знову пропонуємо нескладні запитання.

(Слайд - 9) Враховуючи переваги та недоліки методу анкетування, використовуємо його як допоміжний метод одержання інформації з досліджуваного питання.

Переваги

Недоліки

  • масовість вивчення

  • значна швидкість одержання інформації

  • нескладне опрацювання результатів

  • можливе використання математичних методів аналізу даних

  • можливість фіксування будь-яких питань

  • зручні способи фіксування результатів

  • не дає змогу одержати достовірну інформацію у повному обсязі

  • важко розрахувати на повністю відверті відповіді стосовно суттєвих питань(об’єктивність)

  • здобуту інформацію не можна вважати остаточною

Анкетування вчителів з основних проблем навчально-виховного процесу ми проводимо щорічно в травні.

За результатами діагностування складаємо діагностичні карти, які зберігаються в методичних папках кафедр.

(Слайд – 10)

Карта має такий вигляд: по вертикалі – прізвища всіх педагогічних працівників, по горизонталі – основні, найбільш актуальні проблеми навчально-виховного процесу, які були вміщені в діагностичних анкетах.

Умовними кольорами фіксується, що в роботі вчителя добре, що задовільно, з яких питань йому необхідна методична допомога, а з яких питань вчитель може поділитися досвідом.

Аналіз кожної колонки діагностичної карти по вертикалі дає змогу знати можливості педагогічного колективу щодо кожного аспекту навчально-виховного процесу, що допомагає наочно бачити, кому з педагогів потрібна методична допомога і хто з учителів може її надати, а також спланувати методичну роботу з урахуванням потреб і можливостей педагогічного колективу, намітити конкретні шляхи її удосконалення.

Аналізуючи кожну колонку діагностичної карти по горизонталі, можна виявити рівень психолого-педагогічної підготовки та педагогічної майстерності кожного члена педагогічного колективу, спланувати індивідуальну роботу з ним з метою підвищення рівня педагогічної майстерності.

Досвід показав, що діагностичні карти повинні бути динамічними, тому запитання карт за необхідністю змінюємо, додаємо інші, відповідно до науково-методичної теми над якою працює колектив.

Опрацьовувати карти зручно в програмі Ixcel, використовуючи умовне форматування кольором.



Зібрані в результаті діагностики матеріали дають можливість отримати уявлення щодо рівня професійної підготовки вчителя та ступеня володіння ним педагогічними технологіями, а у поєднанні з іншими методами, які використовуються під час вивчення системи роботи вчителя, допомагають встановити рівень сформованості у педагога навичок самоаналізу, самооцінки, критично осмислити й оцінити педагогічну діяльність та особистісний професійний досвід педагога.

Перелік анкет для здійснення дослідження аспектів педагогічної діяльності:

  • педагогічної оцінки та самооцінки готовності вчителя до саморозвитку

  • мотиваційний фактор

  • когнітивний компонент

  • морально-вольовий компонент

  • гностичний компонент

  • організаційний компонент

  • здатність до самоуправління у педагогічній діяльності

  • комунікативні здібності

  • професійної підготовленості вчителя

  • визначити рівень теоретичних і практичних знань, умінь і навичок

  • виявлення рівня методичної підготовки вчителя

  • виявлення утруднень педагогічних працівників

  • самооцінка вчителем власної навчально-виховної діяльності

  • діагностика сформованості проектувальних умінь вчителя

  • технологічна готовність вчителя до проектної діяльності

  • орієнтовні критерії оцінювання структури знань вчителя

  • орієнтовні критерії оцінювання структури знань вчителя

  • діагностика організаторських і комунікативних здібностей педагога (методика КОС-1)

  • експертна самооцінка педагогічних умінь вчителя

  • самооцінювання реалізації потреб педагога у розвитку та саморозвитку

  • діагностична карта щодо визначення психолого-педагогічної компетентності вчителя

  • діагностика рівнів творчлї та професійної компетентності вчителя

  • оцінювання інноваційної діяльності вчителя (за методикою В. І. Звєрєвої)

Використання психолого-педагогічних методик дає змогу об'єктивно визначити реальний кваліфікаційний рівень педагога, його творчий потенціал. Оцінити моральні якості педагогічного працівника в кількісному вигляді, звичайно, дуже важко.

Натомість, важливо залучити до вивчення даного аспекту особистості працівника, що атестується, практичного психолога закладу, який на підставі існуючих методик проводить відповідне соціально-психологічне дослідження й надає кваліфіковану характеристику особистості працівника і його діяльності.

Результати досліджень не підлягають розголосу і повинні слугувати підставою для самокорекції та самовдосконалення, в першу чергу, самому вчителеві.

Наступний етап передбачає перевірку та оцінювання практичних професійних умінь педагога (результативність праці в навчально-виховному процесі). З цією метою члени комісії відвідують заняття, проводять анкетування учнів, батьків, колег атестуємого.

Кожен член адміністрації, який входить до складу атестаційної комісії , має конкретне доручення щодо вивчення системи роботи і готує необхідні матеріали.
Вивчення системи роботи вчителя

Тубальцева Т.О.


Щоденну і багатогранну діяльність вчителя важко вивчити керівникові школи шляхом відвідування в нього окремих навчально-виховних занять, потрібне вивчення системи його роботи.

Що ж таке система роботи вчителя?

Система роботи вчителя – сукупність форм, методів і прийомів роботи, які властиві даному вчителеві, відрізняють його роботу від роботи інших вчителів, дають йому можливість добитися тих чи інших результатів у навчанні і вихованні школярів.

В чому актуальність цього питання, йог важливість?

Без вивчення СРВ неможливо:

  • об’єктивно оцінити педагогічну діяльність вчителя;

  • у разі потреби допомогти підвищити рівень пед. майстерності вчителя;

  • провести атестацію вчителя;

  • узагальнити перспективний пе­дагогічний досвід вчителя.

Вивчення системи роботи вчителя треба розглядати в широкому і вузькому плані.

У широкому плані – це вивчення його діяльності як вчителя (в тому числі й підготовка до уроків), як керівника гуртка, класного керівника, як члена педагогічного колективу, вивчення його роботи по підвищенню теоретичного, педагогічного і культурного рівня, вивчення шкільної документації, аналіз контрольних робіт, учнівських відповідей, бесіди з учителем на педагогічну тематику тощо.

Інакше кажучи, це поняття охоплює весь комплекс діяльності вчителя як на уроці, так і в позаурочний час, тобто сукупність всіх форм, методів і прийомів роботи, властивих учителеві.

У вузькому плані це послідовно здійснювана діяльність учителя на уроці. Кожний вчитель у своїй повсякденній праці по-різному застосовує набуті знання з основ наук, педагогіки, психології, методики викладання свого предмета, форми і методи роботи по озброєнню учнів глибокими і міцними знаннями з основ наук, а звідси і добивається неоднакових результатів праці, наслідків у своїй роботі – глибини знань, умінь і навичок учнів та їх вихованості. Знання, уміння і навички учнів, а на основі цього переконання і світогляд формуються в них не одним, а цілою системою уроків, то й діяльність вчителя можна оцінити результативністю роботи його не на одному, а відвідуючи цілий ряд уроків та виховних заходів.

Вивчення системи роботи і системи уроків учителів не повинно бути стихійним, а науково аргументованим, випливати з



  • результатів роботи школи за попередні роки,

  • індивідуальних особливостей учителя і рівня його педагогічної майстерності,

  • рівня навчальних досягнень учнів,

  • вимоги часу.

У нас в гімназії, як правило, СРВ вивчається в рамках атестації.

Це є одна із форм внутрішньошкільного контролю, яка забезпечує фронтальну перевірку діяльності вчителя.

Оскільки це велика за обсягом, значенням і часом (до місяця, а іноді й довше) ділянка роботи, то, як правило, протягом року ми плануємо вивчити систему роботи лише тих учителів, які готуються до атестації. Кожен член адміністрації вивчає систему роботи одного – двох учителів. У нас в гімназії до проведення цієї роботи ми залучаємо також завідуючих кафедрами, інколи вчителів – предметників. Це перш за все вчителі вищої категорії, вчителі – методисти. Особливо це необхідно, коли ви, як заступник, перевіряєте роботу вчителя іншого, не спорідненого вам предмету. Завідуючим кафедрами ця робота оплачується, а от вчителів – предметників заохочуємо, стимулюємо наданням відгулів, творчих відпусток тощо.

Підготовка до вивчення СВР

Готуючись до вивчення СРВ, заступник директора (або директор)



  • вивчає усі різноманітні нормативні та розпорядчі документи, що стосуються навчально-виховної діяльності вчителя;

  • вивчає навчальну програму з предмета, який викладає вчитель;

  • вивчає, можливо корегує, готує пам’ятку щодо вивчення СРВ;

  • складає план в якому вказуються об’єкти контролю, форми, терміни, хто вивчає;

  • визначає основну мету вивчення СРВ (мета має відповідати педагогічній проблемі, над якою працює школа)

  • формує групу педагогів, яких залучає до вивчення СРВ (керівник ПК, вчителі - методисти).

Методи вивчення СРВ: спостереження та аналіз уроків, інших форм педагогічного процесу; вивчення навчальної документації, проведення контрольних зрізів знань учнів, бесіди з учителем і його колегами; анкетування вчителя, батьків та учнів.

Вашій увазі пропонується орієнтовна

Пам’ятка вивчення системи роботи вчителя

Пам’ятка вивчення системи уроків

Орієнтовний план вивчення системи роботи вчителя

З цими пам’ятками, планом треба обов’язково познайомити вчителя, можливо обговорити їх.

Зупинимось на деяких пунктах плану.

1. Під час вивчення системи уроків:


  1. Відвідують та аналізують усі уроки за певною темою в одному класі (до 10-12 уроків). Яку саме тему ви будете відвідати необхідно узгодити з вчителем.

Чому саме необхідно відвідати не поодинокі уроки, а систему?

    • Сприяє об’єктивній оцінці праці вчителя;

    • Можна об’єктивно оцінити правильність розподілу навчального матеріалу;

    • Правильність підбору типів , структури різних уроків;

    • правильність підбору і застосування методів, прийомів, форм роботи;

    • з’ясування психологічного контакту з дітьми, мікроклімат уроків вчителя.

При відвідуванні уроків необхідно планувати мету відвідування на кожен урок окремо. Такої мети як атестація вчителя немає. Орієнтовний перелік мети для відвідування уроку є в літературі.

При вивченні системи уроків необхідно ставити відразу не одну мету відвідування, а декілька. Це допоможе вам більш глибше і ширше вивчити, побачити всі нюанси в роботі вчителя. Проте насамперед ми в гімназії звертаємо увагу на те як вчитель впроваджує, реалізує: проблемну тему школи, проблемну тему кафедри, рішення педрад, намагається вирішити проблемну тему над якою працює сам.


При відвідуванні уроків у нас в гімназії на що ми найперше звертаємо увагу:

  1. Чи правильно сформульовано тему уроку, чи відповідає формулювання навчальним програмам;

  2. Чи вірно відповідно до теми поставлено триєдину мету уроку;

  3. Чи враховано планування розвитку компетентностей (ключові та спеціальні);

  4. Організаційний початок уроку – єдині вимоги до учнів;

  5. Чи створено проблемну ситуацію, яка би провокувала мотивацію вивчення матеріалу уроку;

  6. Чи поставлено навчальну задачу і ким це сформульовано – вчителем чи учнями;

  7. Проблемність потягом всього часу уроку;

  8. Створення ситуації успіху, зацікавленість предметом;

  9. Раціональний підбір матеріалу уроку;

  10. Відпрацювання понятійного матеріалу;

  11. Зворотній зв'язок на кожному етапі уроку;

  12. Стимуляція, оцінювання;

  13. Інструктаж дом. завдання.

А вже моделювання конкретного уроку, форми та методи роботи залежить від вчителя.
Відвідуючи уроки необхідно робити нотатки про основні моменти уроку, його структуру, основні види робіт, форми. Таке спостереження можна проводити за відповідними пам’ятками чи алгоритмами. Доречно, якщо це буде така таблиця, яку кожного уроку ви доповнюєте спостереженнями, можливо новими графами тощо. Вести записи на уроках за схемою, розробленою заздалегідь, дуже зручно.
При відвідуванні уроків мені дуже допомагає набір, система тематичних пам’яток, яку я накопичую вже протягом багатьох років.

Одну з таких пам’яток «Рівень навчальної взаємодії учителя і учнів» я пропоную до вашої уваги.


Пам’ятка «Рівень навчальної взаємодії учителя і учнів»

  1. Чи зацікавив урок учнів?

  2. Чи забезпечується цілеспрямована розумова робота учнів?

  3. Чи дотримується вчитель педагогічного такту?

  4. Як створюється ситуація для глибокого сприйняття матеріалу?

  5. Як здійснюється контакт з класом та з окремими учнями?

  6. Які заходи виховного характеру були здійснені?

  7. Чи дотримувалася на уроці свідома дисципліна?

Призначення такої системи запитань не стільки і не тільки в тому, щоб контролювати кожен крок вчителя, чи загнати його в якісь рамки, а в тому, щоб знайти і розвинути найбільш вдалі методичні знахідки, допомогти подолати труднощі.

І звичайно, якщо ви побачили труднощі в роботі вчителя після відвідування такого уроку можливо запропонувати йому пам’ятку такого змісту:

1. Добре знай можливості кожного вихованця. Без знання здоров’я дитини неможливе правильне її виховання та навчання.

2. Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати відносини з ними за принципом «з гори вниз». Намагайся частіше хвалити, заохочувати школярів. Карай учня лише в тому разі, коли без цього не можна обійтися.

3. Вивчай індивідуальні навчальні можливості і потреби кожного.

4. Частіше усміхайся. Усмішка створює загальний сприятливий позитивний настрій.

5. Вчися вислуховувати учнів до кінця.

6. Пам’ятай основне призначення оцінки – правильно визначити результати навчання.
Аналіз уроку. Це звичайно дуже важливий момент, це є тема окремого заняття. Я сьогодні зроблю лише декілька зауважень.

Кожен урок учителя не потребує ґрунтовного аналізу, якщо в цьому немає нагальної потреби (виправлення грубої помилки теоретичного чи методичного характеру). Проаналізувати необхідно систему відвіданих уроків, щоб мати можливість побачити діяльність учителя в умовах певної педагогічної технології, якою користується вчитель.

Мені здається, що тут можна застосовувати різні типи аналізів, в залежності від того на що би ви хотіли звернути увагу вчителя.

Звичайно вашому аналізу уроку передує самоаналіз уроків вчителем, його бачення досягнень і прорахунків, їх причин та способів усунення.

При аналізі уроку необхідно вказати, що вдалось на уроці, а що ні, можливі причини, запропонувати можливі шляхи подолання недоліків. Я особисто для себе умовно поділяю недоліки на три групи: організаційні, методичні і психологічні.
В літературі описано вимоги до висновків та пропозицій при аналізі уроку.

Декілька порад з практики роботи:


  • Не варто шукати на кожному уроці застосування всіх без винятку засобів і методів навчання, не висувайте до вчителя таких вимог як наприклад групова робота на кожному уроці, або застосування повсякчас технічних засобів навчання, таке інше;

  • Пропозиції повинні бути реальними, щоб вчитель зміг їх реалізувати. Найбільш доцільними є рекомендації які виражають конкретний план дій.

  • Уникайте в аналізі уроку таких фраз «мені подобається», «мені не подобається».

  • Повинні пам’ятати те про те, що пропозиції повинні бути продовженням ваших висновків.

  • І останнє, аналіз уроку чи системи уроків повинен проходити у формі бесіди, побудована ця бесіда повинна бути на позитиві, вчитель повинен почуватися комфортно.

Доцільно також відвідати уроки (епізодично) в паралельному класі, в старших та молодших класах.

Чому необхідно відвідати не тільки систему уроків, а і окремі уроки в інших класах?



  • Аби встановити як вчитель працює з різними віковими категоріями учнів;

  • Порівняти підходи учителя до класів із різним розвитком, різним рівнем успішності тощо.

  • З’ясувати психологічний комфорт на уроках в різних класах;

2. Відвідують також позакласні заняття з навчального предмета (гуртки, факультативи, спецкурси, курси за вибором), виховні заходи в рамках предметного тижня, заходів у класі, де вчитель є класним керівником, масові заходи з батьками.

3. Особливе питання для вивчення - це вивчення загальношкільної документації: класні журнали, журнали позаурочної роботи (факультативи, індивідуальне навчання), робочі та контрольні зошити, зошити для лабораторних та практичних робіт.

Метою перевірки є виконання вчителем навчальної програми, вимог до ведення й перевірки зошитів, виконання вимог до проведення контрольних робіт.

У вчителя, який не є класним керівником можна переглянути щоденники учнів, щоб отримати інформацію щодо його педагогічної етики, роботи з батьками.

Вивчаються також особисті навчальні документи та матеріали вчителя: поурочні плани, календарний план.

Папку з матеріалами самоосвіти доречно переглянути або при бесіді щодо роботи над проблемною темою або при вивченні матеріально – технічної бази кабінету.

Після перевірки документації також відбувається їх обговорення з вчителем.



Декілька порад щодо перевірки зошитів

Аналізуючи письмові роботи, необхідно встановити систему цих робіт, звернувши увагу при цьому на такі питання:

  • Чи достатню кількість письмових робіт загалом проводить учитель і, зокрема, чи достатня кількість контрольних робіт?

  • Чи достатньо приділено уваги письмовим роботам навчального характеру?

  • Яке місце серед письмових робіт, які проводить учитель, займають роботи творчого характеру?

  • Наскільки тексти письмових контрольних робіт відповідають вимогам навчальних програм відповідного класу?

  • Чи виконують учні роботу над помилками?

Кілька порад до перевірки класного журналу:

  1. Зіставляючи записи в класному журналі з навчальною програмою, календарним планом та поурочними планами, можна виявити стан виконання вчителем навчальних програм;

  2. На підставі вивчення записів у класному журналі можна отримати дані про систему контролю за знаннями учнів. Для цього слід звернути увагу на:

    • кількість учнів, знання яких оцінені протягом уроку,

    • періодичність перевірки знань учнів,

    • наявність тематичного обліку знань,

    • контроль учителя за успішністю слабовстигаючих учнів,

    • обгрунтованість оцінок за тему, семестр,

    • наявність необхідної кількості контрольних, лабораторних, практичних робіт.

Аналізуючи поурочні плани необхідно звернути увагу на такі питання:

  • наскільки правильно вчитель визначає мету уроку (навчальну, розвивальну, виховну);

  • чи правильно визначає обсяг навчального матеріалу;

  • чи доцільно підібрано методи і прийоми роботи на уроці нарізних його етапах;

  • чи є система видів самостійної роботи на уроці;

  • чи враховано диференційований підхід до знань учнів на уроці;

  • чи доцільно застосовано наочність на уроці;

  • чи відповідає зміст та обсяг домашнього завдання нормам.

Аналізувати потрібно одночас­но поурочні плани певної теми програми.

Звичайно виникає питання: де взяти час на ці всі перевірки. Велике значення має ваш особистий раціональний розподіл часу. Наприклад під час відвідування уроків контрольних, лабораторних, практичних робіт під час того як учні пишуть самостійну роботу чи працюють в групах ви можете:

  1. Перевірити робочі, контрольні зошити учнів, зошити для практичних, лабораторних робіт

  2. Календарне планування, поурочні плани

  3. Журнал,

  4. Папку самоосвіти

  5. Дидактичні матеріали розроблені вчителем

  6. Оглянути оформлення кабінету, збереження меблів тощо.

4. Проводять контрольні зрізи знань учнів. По суті, якість навчальних досягнень учнів є вирішальним показником для оцінки роботи вчителя.

Якщо вчитель забезпечує ґрунтовні й усвідомлені знання учнів, уміння їх використовувати в нестандартних умовах, працювати самостійно, то якими б недосконалими не здавалися методи і прийоми, застосовувані вчителем, його роботу не можна оцінити негативно.



5. Звичайно, вчителі під час атестації намагаються працювати значно краще, ніж звичайно. Тому, аби глибше вникнути в роботу вчителя, доцільно провести бесіду про використання традиційних методик, оволодіння новими методами та прийомами навчальної діяльності, про їх доцільне використання та сполучення, про здійснення рефлексії, в самооцінці викладання предмету.

Звичайно бесіду треба проводити дуже тактовно, вона в жодному разі не повинна нагадувати екзамен. І звичайно ми як керівники повинні до неї теж готуватися. В ході бесіди ви не тільки запитуєте думку вчителя, його бачення тієї чи іншої проблеми, його ставлення то тієї чи іншої ситуації, а і його знання нормативних документів, розуміння нових підходів в організації навчального процесу, вимоги, зміст навчальних програм, науково – методичної літератури. Звичайно і самі висловлюєте свою думку.

Проводячи такі бесіди, а це повинна бути, на мій погляд, не одна затяжна бесіда, а просте системне, ситуативне спілкування, необхідно з’ясувати наскільки вмотивованою є праця вчителя, його прагнення до самовдосконалення.

Однією з необхідних умов такого самозростання та самовдосконалення є самоосвіта.

Жан – Жак Руссо вважав, що тільки самоосвіта спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою без сумніву і повинен бути освітянин.

Стаття 49 Закону України «Про самоосвіту» так і називається «Самоосвіта громадян». А ще відомий хрестоматійний вислів К.Д.Ушинського про те, що «вчитель, як фахівець живе доти поки вчиться».

Відповідно до діючих нормативних документів адміністрація школи не може вимагати від учителя планування самоосвіти, але це не виключає необхідності здійснення контролю за самоосвітою з боку адміністрації. Звичайно, приймаючи участь в методичній роботі гімназії, в роботі кафедри, перебуваючи на курсах учитель тим самим вже займається самоосвітою. У нас в гімназії систематизацію самоосвітнього матеріалу вчителі здійснюють у персональних папках «З досвіду роботи», в яких вони протягом 5 років накопичують весь матеріал за результатами самоосвіти, за результатами участі в різноманітних семінарах, педрадах. Також у вчителів є робочі зошити в яких вони робить нотатки під час педрад, засідань кафедри, робочих нарад.

Самоосвітня робота педагога також перевіряється під час бесіди щодо роботи над проблемною темою вчителя. Ця бесіда проводиться мною, як заступником спеціально, призначається час, вчитель готується. Звичайно готуюсь і я. Спочатку вчитель аналізує свою роботу за розробленим алгоритмом в якому зазначено опрацьована література, форми та методи роботи за цією проблемою, результати. А потім йде обмін думками. Таку бесіду можна поєднати з самоаналізом всієї роботи вчителя: його баченням суті свого досвіду, педагогічних ідей, особливостей технології, досягнутих результатів. У бесідах важливо виявити вміння вчителя критично аналізу­вати й оцінювати свою діяльність, помічати в ній позитивні й нега­тивні сторони. Якщо людина може об’єктивно оцінювати свої про­фесійні якості та вміння, то шлях до самовдосконалення відкритий для неї.



6. Проводимо також не тільки бесіди з учителем, а і з його колегами, керівником кафедри, творчої групи, іншими членами адміністрації. Під час таких бесіди звернути увагу на такі питання:

  • Чи працює і як працює над підвищенням своєї фахової й методичної кваліфікації;

  • Загальна культура, педагогічний такт вчителя в роботі з колегами;

  • Бачення колегами системи в роботі вчителя.

7. Результати вивчення СРВ узагальнюють у довідці за орієнтовною схемою, доповідній записці на ім’я директора школи, в наказі, заслуховують на засіданні педради, предметної кафедри.

При цьому необхідно вказати пропозиції: подальше підвищення рівня пед. майстерності, узагальнення ППД. Кращий досвід, виявлений під час вивчення СРВ, рекламують у методичному бюлетені або узагальнюють.

Вивчаючи систему роботи вчителя, директор, його заступник мають відвідати 15-20, а то й більше уроків у вчителів, що атестуються, а їх не один. Тому на допомогу ми можемо залучати керівників кафедр, методичних обєднань. Особливо це доречно, коли директор або його заступник не є фахівцями з того предмета, який викладає вчитель. Члени кафедри також беруть активну участь в оцінці роботи свого колеги ( відвідують уроки, аналізують їх.) Питання про встановлення кваліфікаційної категорії обговорюється на засіданні кафедри, завідуючий кафедрою виступає на засіданні атестаційної комісії з пропозицією від імені членів кафедри.

Отже, як ви переконалися, атестація здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації педагогічної майстерності, результатів їхньої педагогічної діяльності шляхом контрольних робіт, зрізів знань учнів, тестування; відвідування уроків, позакласних заходів; здійснення аналізу освітнього процесу з урахуванням думки батьків, учнів - все це знаходить відображення в атестаційному листі, який має встановлену форму та в кваліфікаційній характеристиці, затверджених Міністерством освіти і науки.

Не менш важливо спрямувати вчителя на підготовку до презентації ним своїх напрацювань за атестаційний період. Підходити до цього треба диференційовано, залежно від індивідуальності педагога.

З метою підтримки творчої праці вчителів, підвищення їхньої професійної майстерності, попу­ляризації педагогічних здобутків, ознайомлення малодосвідчених учителів із творчою лабораторією атестуємих учителів, ми диференціюємо заходи, спрямо­вані на підготовку та проведення презентації своїх педагогічних здобутків кожним учителем у вигляді портфоліо. Портфоліо створюється як в друкованому, так і в електронному вигляді й доповнюється щорічно. Портфоліо вчителів оформлюється відповідно до розробленого нами Положення, з яким ви можете ознайомитись теж.



Крім того для вчителів, що атестуються, можуть бути проведені творчі звіти у вигляді бенефісу, методичного тижня, декади інноваційного уроку, методичного рингу , круглого столу, під час якого вчителі заслуховують самоаналіз роботи кожного вчителя .

Шановні колеги, ми окреслили деякі важливі, на нашу думку, підходи до атестації педагогічних працівників. У них процес дослідження розвитку професійної майстерності вчителів розглядається крізь призму якості навчальних досягнень учнів і є органічною складовою цілісного педагогічного процесу вцілому.
Каталог: PPD
PPD -> Створення проблемних ситуацій як однієї з умов активізації розумової діяльності на уроках географії
PPD -> Основний напрямок
PPD -> Сучасні підходи до формування в учнів навичок фізичного самонавчання, самовдосконалення й самореалізації на уроках фізичної культури
PPD -> Застосування проблемного навчання на уроках світової літератури
PPD -> Затверджуюсхвалено
PPD -> Пояснювальна записка невід'ємною складовою частиною освіченості кожної сучасної людини
PPD -> Картка вчителя фото дата народження
PPD -> Річкові системи України
PPD -> Урок Конфлікт добра і краси у казці О. Уальда «Хлопчик-зірка», тернистий шлях до її гармонії


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка