Працювати з молоддю, для молоді і заради неї



Скачати 158.96 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації09.11.2017
Розмір158.96 Kb.
#31635
  1   2


18.092015 Новий день
НАШ КРАЙ


"Працювати з молоддю,


для молоді і заради неї"


Такі слова досить часто можна почути в колі мелітопольських краєзнавців. І не дивно, адже саме це вони вважають чи не найголовнішим у своїй роботі. Зберегти пам'ять минулого, відтворити втрачені цінності, повернути із забуття долі заслужених людей і донести все це до прийдешніх поколінь... Таким був і лейтмотив зустрічі мелітопольців
з колегами з Приморського району, яка нещодавно відбулася в Приморську.
Чому приїхали саме сюди?

Як говорить голова правління


Приморського крає­знавчого музею. Ек­скурсія залами му­зею відкрила багато цікавого: природа, "мешканці" моря, іс­торія заселення тери­торій, прадавні зна­ряддя праці, посуд, рушники, одяг і т.д. - багато тут своєрідно­го і неповторного, адже кожна територія має свої відмінні особливості. Одна з них, наприклад - на­селення, 25% якого складають болгари зі своєю історією, куль­турою, традиціями.

Після екскурсії відбулася зустріч з колективом музею (директор Н.М. Захарова), на­чальником районного відділу культури Бєлічевою Вікторією Вікторівною. Мету візиту, за словами В.І.Різника, можна висловити коротко і просто: ближче познайомитися і нала­годити ділові зв'язки. Обмін різнобічною інформацією, спо­гади про колишні контакти ство­рили дружню атмосферу в аудиторії, і в кожного з при­сутніх знайшлося що сказати колегам. Це було коло одно­думців, які прагнуть "Працюва­ти з молоддю, для молоді і за­ради неї". Ліквідувати дисба­ланс у вивченні своєї історії. Залучати молодь, прищеплю­вати любов до рідного довкіл­ля, навколишнього світу, до історії. З усього видно, гово­рить В.І.Різник, що Приморськ посідає визначне місце у крає­знавстві. Він як керівник про­екту подарував фотоальбом "Северная Таврия на почтовьіх открьітках XX века", а також книгу про знаменитого вчено- го-садівника Л.П.Симиренка, засновника промислового са­дівництва на Мелітопольщині.

Цікаво, що неодноразово протягом дня на зустрічах ви­никала тема творчості О.С. Пушкіна. Як свідок досліджен­ня пушкінської спадщини і людина, особисто зацікавлена цією темою, Володимир Івано­вич Різник висловлює обґрун­





краєзнавців Мелітопольщини" Володимир Іванович Різник, "Ми знаємо славні традиції Приморського краю. Коли готу­вали два альбоми з історії ре­гіону - зверталися до керівниц­тва районів та до влади різних рівнів, і завжди Приморський район відгукувався першим, надавав допомогу. А головне - коли створювалася "Спілка", була поставлена мета: прово­дити роботу на тих територіях, які раніше входили до Меліто­польського повіту Послідовно - крок за кроком "освоювати" ці території. Знаходити одно­думців і допомагати один од­ному. Свого часу Примор­ський район був складовою частиною Мелітопольського повіту, тому ми маємо налаго­дити взаємодію з краєзнавця­ми, які тут проживають".

Організаційні питання взяв на себе відомий випускник Ме­літопольського інституту меха­нізації сільського господар­ства, приморський краєзна­вець з багаторічним стажем доцент Папу В.С. Разом зі своїм викладачем, професо­ром Черкуном В.Ю., вони де­тально розробили програму, намітили маршрут ознайомчої поїздки для мелітопольської групи. Як колишній директор Ногайського коледжу при Тав­рійському агротехнологічному університеті (раніше це був радгосп-технікум), Володимир Власович Папу першу зустріч організував саме в цьому на­вчальному закладі.

Заступник директора колед­жу з навчальної роботи Хлівна Надія Василівна, методист ко­леджу з працевлаштування Світлана Іванівна Рязанцева розповіли^яка велика увага тут надається вивченню рідного краю, вихованню в молоді лю­бові до своєї малої батьківщи­ни. Для студентів обов'язкове відвідання музеїв - коледжу і міського. На музейних уроках студенти одержують цікаву інформацію з історії. Вони зай­маються краєзнавством - пи­шуть реферати і ведуть пошу­кову роботу, проводять тема­тичні конференції. Заснований ще в 1921 році, навчальний заклад має багаті традиції, і все робиться для того, щоб їх зберегти.

Та. як вважають учасники зустрічі, питання краєзнавства мають бути внесені чи то фа­культативно, чи додатковим предметом, у навчально-ви- ховний процес, щоб молодь вдалося заці­кавити. Зроби­ти це може лю­дина, яка сама любить цю спра­ву, і якій вірять діти, а зразків для наслідуван­ня поряд було і є чимало. На­приклад, відомі краєзнавці ІІІа- талинський Ми­хайло Семено­вич і Гешева Ольга Семенівна, які створили перший путівник по Примор­ську/


огненньїх лет", а друга - "Авто­граф поколений". Краєзнавець Корнієнко Володимир Олексі­йович, чиї вірші й пісні про При- морськ зачаровують земляків.

І в бесіді з колегами, і під час екскурсії по музею Ногайсько­го коледжу мелітопольські краєзнавці дізналися багато цікавого з історії одного з най­старіших навчальних закладів півдня України.

На знайомство та на згадку про зустріч гостинні господарі подарували мелітопольцям книгу про Приморськ. В свою чергу, керівник "Спілки крає­знавців Мелітопольщини" В.І.Різник подарував музею свою першу книгу "Юность Корвацкого". Саме вона спону­кала його вивчати Примор­ський край і торкнутися життє­діяльності О.С. Пушкіна. Була подарована також книга С.І.Ав- дєєнка "Служили два товари­ша" - про Героїв Радянського Союзу, випускників Меліто­польського аероклубу. Заступ­ник голови федерації грецьких громад в Україні В.Г.Макропу- ло подарував буклет про діяльність грецької общини в Мелітополі (з надією на ство­рення такої ж у Приморську) та книгу "Сартана" - про греків Приазов'я. А головне - обидві сторони висловили готовність


Чудове враження залишило відвідання бази відпочинку "Мотор", збудованої в 1975 році заводом-виробником авіацій­них моторів "Мотор Січ". Було не лише приємно помилува­тися різновидами хвойних на­саджень, яких тут понад півто­ри тисячі, змішаною парковою зоною, квітниками, чистим, упо­рядкованим пляжем, побачити басейн з прозо­рою блакитною водою, сауну, ба­гатий на сучасне спортивне зна­ряддя тренажер- ний зал та оздо­ровчий комплекс, а й ціка во дізна­тися, що на під­приємстві розро­били дуже еконо­мічний мотор для "кукурузників" і планують "оживи­ти" ту авіацію й "пустити" її на місцеві лінії для обслуговування населення. "Ува- жая прошлое, создаем буду- щее" - так гово­рять моторобудівники про свою розробку.

Завеошальнвю подією

"манд­рівного" дня

стало відвідання


до подальшої співпраці.

Знайомлячи краєзнавців з визначними місцями Примор­ського району та пам'ятними подіями в його історії, Володи­мир Власович Папу з захоплен­ням говорив:

- Наш край незвичайний. Ми чекали зустрічі, хотіли показа­ти якнайбільше і справити по­зитивне враження. Щоб ви по­везли з району тепло (звичай­но, не тільки сонячне).

Зрештою, так все й склало­ся. Взяти хоча б Азовські кручі. Самого морського краєвиду було б достатньо, щоб перебу­вання тут запам'яталося надов­го. Але ми почули ще й чима­ло цікавих історій: про давні поселення ногайців і про те, як "народився рідний син Но­гайська" Бердянськ; про ске­лет велетенського слона, який було знайдено тут незадовго до початку війни, а зараз він знаходиться в Санкт-Петер­бурзі, в зоологічному музеї; про незайманий заказник держав­ного значення - косу Обіточну, що заглиблюється в море на 42 кілометри, і т.ін.


Краєзнавці: доцент В.В. Папу (зліва) зі своїм викладачем, професором В.Ю. Черкуном.


не, загадкове "Лукоморье" - знаходиться ніде інакше, як у Приморському краї.

Гості подарували примор­ським краєзнавцям перший но­мер "Мелитопольского крае- ведческого журнала", розпові­ли про його створення і запро­сили до співпраці, до участі у виданні наступних номерів. Валерій Васильович Сакун привіз у подарунок старі фо­тографії: приазовська школа - 1934 рік, 1940, 1941. 1944 роки У відповідь усім учасникам зустрічі були вручені буклети "Приморский районньїй крае- ведческий музей" та літератур­но-художнє видання "При­морск: годьі и судьбьі" - "Па­мять огненньїх лет" і "Автограф поколений" (автор проекту В.В.Папу). Начальник районно­го відділу культури відзначила, що останнім часом активі­зується музейна справа. Про­водився навіть конкурс серед цих закладів, і найкращими визнані музеї Приморська та Ногайського коледжу. Пере­можцям вручено перехідний Прапор Перемоги. Музеї стали відроджуватися в багатьох се­лах, у школах. Отже краєзнавці Приморська запросили меліто­польців приїжджати ще: їм є що показати. І самі пообіцяли відвідати Мелітополь.

Валентин Георгійович Макро- пуло у заключній бесіді сказав: - Краєзнавча робота надзви­чайно важлива, адже стільки загублених доль, стільки невідомих героїв перебува­ють «за межами свідомості» моло­дих поколінь. Зав­дання - "пробуди­ти" школи, шкільні музеї, істориків, пе­дагогів.

- Краєзнавство, - додамо слова В.І. Різника, - це той стартовий майдан­чик, на якому ми повинні повертати "втрачену пам'ять" поколінням. Знати малу батьківщину, адже все почи­нається з отчого дому. "Втрати па­м'яті", особливо у молоді, не повинно бути.

Тетяна Полухіна Фото автора







громадської організації "Спілка




Солдатова Любов Іванів­на зараз займається питання­ми природи краю. Папу Воло­димир Власович видав кілька збірників, пов'язаних з істо­рією. Він автор і керівник про­екту "Приморск: годьі и судь- бьі". Перша книга "Память




Скачати 158.96 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка