Споживчі вимоги складаються з соціальних, функціональних, експлуатаційних, естетичних, ергономічних, антропометричних, гігієнічних і психофізіологічних вимог.
Антропометричні вимоги їх суть полягає у відповідності одягу розміру, формі тіла, пропорціям, особливостям будови фігури різних вікових груп, характеру виконуваних рухів. Конструкція виробів повинна будуватися на основі розмірної типології і забезпечувати зручність і максимальну свободу рухів при обмеженні переміщення одягу відносно тіла. Велику увагу слід приділити крою рукавів як найбільш рухливих частин костюма.
Зручність одягу в експлуатації залежить від конструкції, характеру і місця розташування таких важливих її елементів, як застібка, кишені, та ін. Наприклад, застібку розташовують переважно спереду або збоку, кишені – в легкодоступному місці, довжина прорізу кишені повинна відповідати ширині кисті руки. Зручність користування особлива важливо для спеціального одягу, одягу для дітей, а в нарядних виробах цією властивістю можна поступитися на користь краси і елегантності.
Висновок
При виконанні практичної роботи для початку ознайомилась з теоретичним матеріалом, після чого перейшла до виконання завдання, я взяла сукню із свого гардеробу та намагалася визначити якість даного швейного виробу, в результаті мені вдалося знайти на сукні неякісні шви з пропусками та без закріпки це означає що сукня не відповідає експлуатаційним показникам. Всім іншим показникам сукня відповідає.