Правила роботи в мікробіологічній лабораторії


Тема. Фізіологія бактерій. Живлення та розмноження бактерій. Виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій



Сторінка2/7
Дата конвертації23.03.2017
Розмір0.92 Mb.
ТипПравила
1   2   3   4   5   6   7
Тема. Фізіологія бактерій. Живлення та розмноження бактерій. Виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій.
Мета заняття.

Загальна: Опанувати метод бактеріологічного дослідження заразного матеріалу.

Конкретна: Опанувати техніку посівів заразного матеріалу для отримання ізольованих колоній, бактерій. Вміти провести ідентифікацію бактерій за культуральними та біохімічними властивостями.

Питання, що підлягають вивченню.

1. Механізм живлення бактерій

2. Принципи культивування бактерій.

3. Поживні середовища, їх класифікація.

4. Методи вивчення чистих культур аеробних бактерій.

5. Класифікація мікроорганізмів за типом дихання.

6. Сутність процесу дихання у мікроорганізмів.

7. Принципи культивування анаеробів.

8. Етапи виділення чистих культур спороутворюючих та неспороутворюючих анаеробів.

9. Біохімічна активність бактерій.

10.Класифікація ферментів бактерій.

11.Поживні середовища, що використовуються для біохімічної ідентифікації бактерій.

12.Методи вивчення біохімічних властивостей бактерій.

13.Значення вивчення біохімічної активності бактерій для їх ідентифікації.

14.Використання ферментативної активності бактерій в медицині та промисловості.

15.Механізм розмноження бактерій.

16.Фактори росту та розмноження бактерій.

17.Швидкість та фази розмноження бактерій. Колонія. Культура.

18.Етапи виділення чистих культур бактерій.

19.Характерні культуральні (мікроскопічні та макроскопічні) властивості бактерій.

20.Значення виділених чистих культур бактерій.
Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія : підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / За редакцією В.П.Широбокова / Видання 2-е. – Вінниця : Нова Книга, 2011. – 952 с. : іл.

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993.

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.



Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998,.

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004.

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969.


Актуальність теми. В лабораторній діагностиці інфекційних хвороб важливу, а інколи і основну роль відводять бактеріологічному методу дослідження. Цей метод дозволяє виділити збудника в чистому виді, вивчити всебічно його біологічні властивості, довести етіологічну роль його в інфекційному процесі.

Чиста культура, або потомство однієї клітини, може бути одержана шляхом механічного розмежування мікроорганізмів, що містяться в інфекційному матеріалі, на поверхні твердого поживного середовища. Накопичити та виділити культуру збудника можна використовуючи різні за призначенням живильні субстрати, створюючи оптимальні для розвитку мікроорганізмів умови вирощування.



Методи виділення чистих культур бактерій.

Чистою культурою називають популяцію одного виду, отриману із ізольованої колонії. Під мікробною колонією розуміють біомасу бактерій, що утворилась на твердому поживному середовищі в результаті розмноження однієї мікробної клітини. Для отримання ізольованих колоній матеріал петлею розсівають штрихами по поверхні середовища в чашці Петрі, стараючись не занурити петлю в його товщу. Після цього посів культивують 24 год. при t 37о. Після появи колоній їх вивчають за наступними критеріями: величина, форма, контур краю, рельєф поверхні, структура, консистенція, колір. Колонія, що за характеристикою відповідає певному збуднику відмічається і підлягає подальшому дослідженню мікроскопічним методом. Готують з частини колонії мазок, фарбують за Грамом. Якщо культура в препараті морфологічно однорідна, її вважають чистою. Другу частину колонії відсівають на скошений МПА в пробірці. Посів термостатують, після чого знову мікроскопічним методом перевіряють його чистоту. Якщо біомаса виділеної культури в пробірці однорідна, вона вважається чистою і може бути використана для ідентифікації мікроорганізма за біохімічними, антигенними властивостями.

Залежно від типу дихання бактерій культивування здійснюють в аеробних або анаеробних умовах. В першому випадку використовують термостат, в другому – анаеростат.

Анаеростат – це пристрій, у якому можна створити вакуум, викачуючи повітря або створити тиск 1 атм, вводячи інертний газ. Портативний анаеростат з посівами витримують в термостаті, стаціонарний анаеростат має електричний обігрів, як термостат.

Крім анаеростату анаероби можна культивувати змішуючи матеріал з розплавленим середовищем в пробірці, після чого воно твердне, а колонії, що утворюються видно в його товщі.

Хімічний метод вирощування анаеробів полягає в витримування посіву в ексикаторі з лужним розчином пірогалолу, який активно поглинає кисень.

Біологічний метод вирощування анаеробів полягає в використанні одночасного посіву анаеробів та аеробів на секторах в чашці Петрі, яку герметизують парафіном або пластирем.

Для анаеробів, що утворюють спори, використовують рідке середовище накопичення Кітта – Тароцці. Його перед посівом кип’ятять для видалення поглиненого кисню, швидко охолоджують у проточній воді і вносять матеріал пастерівського піпеткою під шар олії в бульйон. Посів прогрівають у водяній бані для знищення вегетативних форм факультативних анаеробів, що можуть бути в матеріалі і розмножуватись в середовищі, після чого посів витримують в термостаті. Для більшості спороутворюючих бактерій строки культивування 24 – 48 год. Якщо в матеріалі були спори анаеробів вони проростуть і утвориться популяція в рідкому середовищі. Для вивчення характеру росту на твердому середовищі бульйон піпеткою переносять на МПА в чашку Петрі і розсівають по поверхні петлею. Культивують в анаеробних умовах, використовуючи біологічний, хімічний методи або анаеростат. Після отримання ізольованих колоній їх описують, мікроскопують і відсівають частину біомаси знову в середовище Кітта – Тароцці, в якому і зберігається чиста культура анаеробних мікроорганізмів.


Самостійна робота студентів

Завдання 1. Демонстрація різних за призначенням та консистенцією поживних середовищ: МПБ, 1% пептонна вода, МПА, кров’яний МПА, сироватковий МПА, середовища Ендо, Левіна, Плоскирєва, Бучіна, вісмут сульфіт – агар, середовища ряду Гісса. Заповнити таблицю.

Середовище

Склад

Призначення

М’ясо-пептонний бульйон







М’ясо-пептонний агар







1% пептонна вода







Кров’яний агар







Сироватковий агар







Середовище Ендо







Середовище Левіна







Середовище Плоскірєва







Середовище Бучіна







Вісмут-сульфіт агар







Середовища ряду Гісса







Завдання 2. Студенти знайомляться з етапами виділення чистої культури аеробів.

І етап. Виготовлення мазка з досліджуваного матеріалу, забарвлення за Грамом, мікроскопування. Посів досліджуваного матеріалу на тверде поживне середовище для одержання ізольованих колоній. Культивування посіву в термостаті 18 – 24 год.


ІІ етап. Вивчення результатів посіву досліджуваного матеріалу на МПА. Візуально та за допомогою стереомікроскопа або малого збільшення світлового мікроскопа проводиться описування культуральних властивостей колоній. Колонію, схожу за культуральними властивостями на колонію збудника захворювання відмічають олівцем по склу, готують з неї мікропрепарат. Залишок підозрілої колонії висівають на скошений агар для отримання чистої культури та її подальшого дослідження.

Ознаки культуральних властивостей

Колонія 1

(Грам )


Колонія 2

(Грам )


Форма







Розміри







Колір







Характер краю







Характер поверхні







Прозорість







Консистенція








ІІІ етап. Мікроскопічно та візуально перевіряють чистоту виділеної культури. При підтвердженні чистоти культури виділеного мікроорганізму здійснюють висів її в середовища короткого строкатого ряду Гісса, що містять лактозу, глюкозу, маніт, мальтозу, сахарозу та МПБ з індикаторними папірцями для виявлення індолу та сірководню.
Ферментативні властивості грамнегативних паличковидних бактерій на короткому строкатому ряді Гісса


Сахаролітичні властивості

Протеолітичні властивості

лактоза

глюкоза

маніт

мальтоза

сахароза

індол


сірководень






















Заключення: за морфологічними, тінкторіальними, культуральними, ферментативними властивостями ідентифікована культура належить до виду____________________________________________________________.
Завдання 3. Студенти знайомляться з живильними середовищами для культивування анаеробів (середовища Кітта – Тароцці, Вільсона – Блера, напіврідкий цукровий агар високим стовпчиком).

Середовище

Склад

Кітта-Тароцці




Вільсон-Блера




Напіврідкий цукровий агар стовпчиком





Завдання 4. Користуючись наочними посібниками, портативним анаеростатом, посівами анаеробів на відповідних живильних середовищах вивчають методи виділення чистої культури анаеробних бактерій. Схему виділення чистої культури анаеробів замальовують.
висновки:

Автор: доц. Сорокоумова Л.К.

Затверджено на засіданні кафедри

« »________________2013 р.

Протокол №
Методична розробка № 3

для студентів фармацевтичного факультету

заочної форми навчання (4,5 роки)

Тема. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Основи асептики та антисептики. Методи дезинфекції та стерилізації. Хіміотерапевтичні засоби. Антибіотики. Методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. Визначення антибіотиків в лікарських препаратах.



Мета заняття.

Загальна: Вивчити основні фактори навколишнього середовища, які згубно діють на мікроорганізми. Засвоїти методи дезинфекції і стерилізації об’єктів оточуючого середовища, лабораторного посуду, інструментарію, медичних матеріалів.

Оволодіти основами хіміотерапії інфекційних захворювань; засвоїти основні принципи раціональної антибіотикотерапії; ознайомитись з принципами корекції дисбіозів людини.



Конкретна: вміти визначати антимікробну активність хімічних речовин в якісному суспензійному тесті; вміти обирати спосіб знезараження лікарських форм в залежності від їх складу і застосування; знати основні антисептики і дезінфектанти, які використовують в медичній практиці; знати антисептичні препарати на основі декаметоксину.

Вміти визначати чутливість бактерій і грибів до протимікробних засобів різними методами; оволодіти методикою визначення антибіотикограми.



Питання, що підлягають вивченню.

1. Класифікація мікроорганізмів в залежності від температури культивування.

2. Механізм згубної дії високої температури на мікроорганізми. Практичне використання впливу високої і низької температур при виготовленні фармацевтичних і біотехнологічних препаратів.

3. Вплив випромінювання на життєдіяльність мікроорганізмів. Мутагенна, бактеріостатична і бактеріоцидна дії.

4. Класифікація хімічних протимікробних засобів. Механізм дії.

5. Визначення понять “дезинфекція”, “стерилізація”, “ асептика” і “антисептика”.

6. Методи і способи стерилізації, методи оцінки ефективності стерилізації.

7. Методи і способи дезинфекції, оцінка ефективності дезінфекційних заходів.

8. Класифікація антисептичних засобів.

9. Антисептичні матеріали (іммобілізовані антисептики), практичне використання.

10. Визначення понять “хіміотерапія” і “хіміотерапевтичний препарат”. Хіміотерапевтичний індекс. Сучасні вимоги до хіміопрепаратів (Д.Л.Романовський).

11. Класифікація хіміотерапевтичних препаратів. Антибактеріальні хіміопрепарати: сульфаніламідні препарати, нітрофурани, фторхінолони, механізм їх дії.

12. Хіміотерапевтичні препарати спеціального призначення: протигрибкові, противірусні, протитуберкульозні, протипротозойні, протипухлинні хіміопрепарати.

13. Антибіотики, визначення поняття, походження, одиниці виміру активності.

14. Класифікація антибіотиків: за походженням, за спектром біологічної активності, за механізмом дії, за хімічною будовою.

15. Принципи раціональної антибіотикотерапії. Побічна дія антибіотиків.

16. Механізми формування резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів, генетичні основи антибіотикорезистентності. Шляхи подолання мікробної стійкості до дії антибіотиків.

17. Методи визначення чутливості мікроорганізмів до дії антибіотиків і інших хіміотерапевтичних засобів: метод серійних розведень, метод стандартних паперових дисків.

18. Кількісне визначення антибіотиків в лікарських препаратах.

19. Дисбіози. Причини виникнення. Головні шляхи корекції дисбіозів. Сучасні еубіотики.



Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія : підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / За редакцією В.П.Широбокова / Видання 2-е. – Вінниця : Нова Книга, 2011. – 952 с. : іл.

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993.

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.



Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998,.

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004.

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969.


Актуальність теми. Асептика – це комплекс запобіжних заходів у клінічній, мікробіологічній та виробничій роботі, спрямованих на попередження занесення в зону діяльності сторонніх мікроорганізмів з тіла людини, повітря, інструментів або інших об’єктів зовнішнього середовища та розвитку небажаних процесів. До заходів асептики належать: механічне очищення; хімічне очищення; стерилізація; дезінфекція; антисептика; герметизація; ізоляція. Стерилізація – це сукупність методів повного видалення усіх життєвих форм мікроорганізмів, включаючи спори, з об’єктів навколишнього середовища. Дезінфекція – це сукупність методів для пригнічення життєдіяльності, зменшення кількості або знищення певних груп мікроорганізмів на об’єктах оточуючого середовища. Антисептика – комплекс лікувально-профілактичних заходів, які направлені на знешкодження мікроорганізмів, здатних викликати інфекційний процес на цілій або ушкодженій шкірі, слизових оболонках, в ранах. Антисептики – це хімічні препарати протимікробної дії, які використовуються для терапевтичної та профілактичної антисептики шкіри, слизових оболонок, ран, порожнин. Антисептичні матеріали – матеріали медичного та іншого призначення, оброблені стійкими антисептиками (пластир, пов’язки, вата, серветки, тампони, шовний матеріал тощо).

Хіміотерапія – наука, що займається пошуком, вивченням і застосуванням у медицині лікарських препаратів, що діють на збудників інфекційних захворювань, а також пухлинні клітини. Хіміотерапевтичні препарати – лікарські засоби, які безпосередньо або після відповідних перетворень в організмі людини чинять згубну дію на збудників інфекційних захворювань. Хіміотерапевтичний індекс

DTmax (toleranta)

ХТІ = ---------------------------------- > 3

DCmin (curabilis)


Самостійна робота студентів

Завдання 1. Врахувати результати досліду вивчення дії температури кипіння на вегетативні і спорові культури бактерій.





Спороутворюючі мікроорганізми (бацили)

Неспороутворюючі мікроорганізми (стафілококи)

Результат (наявність, відсутність росту), пояснення








Завдання 2. Визначити антистафілококову дію антимікробного перев’язувального матеріалу (демонстрація).



Завдання 3. Визначити ефективність стерилізації шовного матеріалу у демонстраційному досліді.





Знезараження кип’ятінням

Знезараження автоклавуванням

Результат, пояснення







Завдання 4. Ознайомитись з класифікацією основних групами антисептичних препаратів. Заповнити таблицю.

Група антисептиків

Механізм дії

Приклади препаратів

Поверхнево-активні речовини







Галоїди








Окислювачі








Альдегіди








Феноли








Кислоти і луги








Похідні важких металів







Барвники








Спирти








Гази









Завдання 5. Ознайомитись з лікувально-профілактичними лікарськими засобами на основі декаметоксину.

Назва препарату

Лікарська форма

Застосування

Декасан







Палісан







Горостен







Амосепт







Отосан (аурисан)







Септефрил







Ріносепт







Палісепт







Антифунгін







Десептол







Завдання 6. Ознайомитись із способом вивчення чутливості тест-мікроорганізмів до протимікробних препаратів методом послідовних розведень.

Врахування результатів визначення мінімальної мікробостатичної концентрації декаметоксину

Номер пробірки

Концентрація препарату, мкг/мл (декаметоксину)

Наявність росту у пробірках E.coli

Наявність росту у пробірках S.aureus

1

1000







2

500







3

250







4

125







5

62,5







6

31,25







7

15,6







8

7,8







9

3,9







10

1,95







Контроль культури










Врахування результатів визначення мінімальної мікробоцидної концентрації декаметоксину

Номер сектору

Концентрація препарату, мкг/мл (декаметоксину)

Наявність росту на секторах E.coli

Наявність росту на секторах S.aureus

1

1000







2

500







3

250







4

125







5

62,5







6

31,25







7

15,6







8

7,8







9

3,9







10

1,95







Контроль культури










Заключення:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 7. Вивчити якісний спосіб визначення чутливості бактерій методом стандартних паперових дисків.



Результати визначення чутливості __________________ до антибіотиків

Антибіотик

Діаметр зони затримки росту, мм

Характеристика чутливості культури














































Результат: для лікування хворого слід призначити наступні антибіотики: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Завдання 3. Вивчити основні принципи класифікації антибіотиків за хімічною будовою і механізмом дії. Заповнити таблицю.


Група антибіотиків

Механізм дії

Пеніциліни




Цефалоспорини




Монобактами




Карбапенеми




Ванкоміцини




Циклосерини




Бацитрацини




Граміцидин




Поліміксини




Полієнові антибіотики




Аміноглікозиди




Лінкозаміди




Тетрацикліни




Макроліди




Азаліди




Левоміцетин




Ріфаміцини





Завдання 8. Ознайомитись з препаратами еубіотиками (пробіотиками), які застосовують для корекції дисбіозів. Розподілити наступні препарати по групах (підгрупах): 1 – аеробакт; 2 – біофлорин; 3 - біфідіформ, біфіцид, лінекс, ліобіфідус, прімадофілус, йогурт; 4 - біфідумбактерин, біфідумбактерин-форте, біфіліз; 5 - карболевур, карбофажіл, парентерол, ентерол; 6 - колібактерин, біофлор, мутафлор, коліфлорал; 7 - лактобактерин, ацилак, аципол, нормофлор, лактінекс, вагілак, гастрофарм; 8 - споробактерин, бактиспорин, біоспорин, бактисубтіл, флонівін, нутрілон; 9 - хілак, хілак-форте, нормазе, дуфалак, фродо, порталак, інулін.



Група препаратів

Підгрупа препаратів

Приклади препаратів

Монокомпонентні

Містять біфідобактерії







Містять лактобактерії







Містять кишкову паличку







Містять апатогенні бацили







Містять ентерококи







Містять аерококи







Містять сахароміцети




Полікомпонентні




Рекомбінантні (не містять живих мікроорганізмів, а тільки продукти їх обміну)




Каталог: downloads -> microbiology
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс
microbiology -> Внму ім. М.І. Пирогова Кафедра мікробіології
microbiology -> Тематичний план самостійної роботи для студентів 2-3 курсів фармацевтичного факультету спеціальність фармація на 2014-15 навчальний рік Денна форма навчання
microbiology -> Тематичний план самостійної роботи для студентів 2-3 курсу медичного факультету на 2014-15 навчальний рік
microbiology -> Тематичний план самостійної роботи для студентів 2 курсу стоматологічного факультету спеціальність клінічна фармація на 2014-15 навчальний рік
microbiology -> Внму ім. М.І. Пирогова Кафедра мікробіології
microbiology -> Вірус сніду Таксономія: Родина ретровірусів
microbiology -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка