Правила роботи в мікробіологічній лабораторії



Сторінка5/7
Дата конвертації23.03.2017
Розмір0.92 Mb.
#13256
ТипПравила
1   2   3   4   5   6   7

Титр антитіл ___________________________.

Завдання 4. Врахувати результати реакції кільцепреципітації з метою виявлення преципітиногену.

Номер пробірки

Інгредієнти


Результат

(малюнок)

Пробірка 1 (дослід)


Типоспецифічна сироватка

Преципітиноген




Пробірка 2 (контроль)

Нормальна сироватка

Преципітиноген




Завдання 5. Провести облік результатів реакції зв’язування комплементу РЗК, поставленої з сироваткою хворого.




Розведення сироватки

1:5

1:10

1:20

1:40

1:80

Малюнок
















Результат
















Титр антитіл ______________________________
висновки:

Автор: доц. Сорокоумова Л.К.

Затверджено на засіданні кафедри

« »________________2013 р.

Протокол №
Методична розробка № 5

для студентів фармацевтичного факультету

заочної форми навчання (4,5 роки)
Тема. Імунобіологічні препарати. Алергени. Вакцини. Сироватки та імуноглобуліни. Принципи отримання. Держконтроль якості препаратів.

Мета заняття.

Загальна: засвоїти принципи виготовлення вакцини та сироватки препаратів.

Конкретна: опанувати етапи виготовлення вбитих вакцин.

Питання, що підлягають вивченню.

1. Характеристика та класифікація вакцинних препаратів.

2. Принципи та етапи виготовлення вбитих вакцин.

3. Принципи виготовлення живих вакцин.

4. Принципи виготовлення хімічних вакцин.

5. Принципи виготовлення анатоксинів.

6. Класифікація імунних сироваток.

7. Принципи отримання та застосування антитоксичних лікувально – профілактичних сироваток. Одиниці дії сироваток.

8. Принципи застосування діагностичних сироваток.

9. Характеристика імуноглобулінів.

10. Державний контроль якості препаратів.
Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія : підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / За редакцією В.П.Широбокова / Видання 2-е. – Вінниця : Нова Книга, 2011. – 952 с. : іл.

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993.

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.



Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998,.

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004.

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969.


Актуальність теми. Для профілактики інфекційних захворювань застосовують вакцинні препарати з метою створення штучного активного імунітету. Вакцини вводять за календарним планом щеплень затвердженим МОЗУ від 2002 року та епідеміологічними показаннями. Вакцини також використовують для терапії переважно хронічних інфекційних хвороб.

Сироваткові препарати застосовують для створення штучного пасивного негайного імунітету та для лікування інфекційних захворювань в розвитку яких переважну патогенетичну роль відіграють екзотоксини бактерій.Імуноглобуліни призначають для негайної профілактики інфекційних захворювань контактним особам та послабленим людям переважно малечого та старечого віку. Нормальні імуноглобуліни застосовують для лікування деяких імунодефіцитних станів.
Самостійна робота студентів

Завдання 1. Познайомитись з етапами виготовлення інактивованої вакцини.


Місце виготовлення вакцини:




Назва вакцини:




Вид вакцини:




Титр вакцини:




Дата виготовлення:




Термін придатності:





Завдання 2. Познайомитись з колекцією готових вакцин, сироваток та імуноглобулінів, які застосовуються для профілактики та лікування інфекційних захворювань.


Препарат

Група

(класифікація)

Призначення

Спосіб введення

Вакцини


















































































Сироватки


























































Імуноглобуліни



























































календар профілактичних щеплень в україні

(наказ МОЗ України № 276 від 31.10.2000 р.)


Вік

Щеплення проти

1 день

Гепатиту В







3 дні

Туберкульозу






1 місяць










3 місяці

Гепатиту В

Дифтерії, кашлюку, правця

Поліомієліту

4 місяці

Дифтерії, кашлюку, правця

Поліомієліту




5 місяців

Гепатиту В

Дифтерії, кашлюку, правця

Поліомієліту

12-15 місяців

Кору, краснухи, паротиту







18 місяців

Дифтерії, правця

Поліомієліту

Кору, краснухи, паротиту

3 роки

Поліомієліту







6 років

Дифтерії, правця

Поліомієліту

Кору, краснухи, паротиту

7 років

Туберкульозу







11 років

Дифтерії, правця

Кору, краснухи, паротиту (при відсутності вакцинації у 6 років)




14 років

Туберкульозу

Дифтерії, правця

Поліомієліту

15 років

Краснухи (дівчата), паротиту (хлопці)







18 років

Дифтерії, правця







Дорослі

Гепатиту В

Дифтерії, правця





висновки:

Автор: доц. Сорокоумова Л.К.

Затверджено на засіданні кафедри

« »________________2013 р.

Протокол №

Методична розробка № 6

для студентів фармацевтичного факультету

заочної форми навчання (4,5 роки)
Тема. Морфологія та фізіологія вірусів. Методи їх культивування та індикації. Генетика мікроорганізмів. Основи генної інженерії та біотехнології.

Мета.

Загальна: Засвоїти морфологію, особливості культивування та методи виявлення вірусів в досліджуваному матеріалі. Засвоїти основні напрямки використання фагів в практичній і теоретичній медицині, роль генної інженерії в створенні лікарських засобів.

Конкретна: Вміти виявляти вірус у культурі клітин за ЦПД; знати імунобіологічні препарати із фагів, їх застосування у медичній практиці.

Питання, що підлягають вивченню.

  1. Класифікація вірусів, принципи, покладені в основу класифікації вірусів.

  2. Морфологія та ультраструктура вірусів.

  3. Типи взаємодії вірусу із клітинами хазяїна.

  4. Біологічні особливості вірусів. Фази взаємодії віруса з чутливою клітиною.

  5. Методи культивування вірусів.

  6. Методи індикації вірусів.

  7. Морфологія і класифікація фагів, типи взаємодії фагу з чутливою клітиною.

  8. Отримання вірулентних бактеріофагів, практичне використання.

  9. Помірні фаги. Визначення понять “лізогенія” і “фагова конверсія”. Використання помірних фагів в генній інженерії.

  10. Організація генетичного апарату у бактерій. Основні види мінливості мікроорганізмів і форми її прояву.

  11. Види генетичних рекомбінацій: трансформація, трансдукція, кон’югація.

  12. Генна інженерія, основні напрямки розвитку, практичне використання в біотехнології.

Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія : підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / За редакцією В.П.Широбокова / Видання 2-е. – Вінниця : Нова Книга, 2011. – 952 с. : іл.

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993.

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.



Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998,.

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004.

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969.



Актуальність теми.

Медична вірусологія вивчає віруси-паразити людини, їх роль в етіології та патогенезі інфекційних та пухлинних хвороб, розробляє спеціальні методи діагностики, способи етіотропної терапії та специфічної профілактики.

Бактеріофаги – це віруси, що репродукуються в клітинах бактерій. Розрізняють: за вірулентністю: вірулентні (спричиняють лізис клітини); - помірні (інтегрують ДНК в геном, співіснують з клітиною в формі профага). За спектром дії: полівалентні (інфікують бактерії одного роду); моновалентні (інфікують бактерії одного виду); типоспецифічні (інфікують бактерії певного варіанту одного виду). Використання фагів: моновалентні вірулентні фаги використовують для: лікування і профілактики інфекцій; видової ідентифікації бактерій в діагностиці інфекцій; фаготипування епідемічних штамів збудників. Помірні фаги використовують: в генній інженерії в якості векторів; для отримання лізогенних культур - індикаторів мутагенних факторів.

Генетика - наука, що вивчає закономірності успадкування властивостей і мінливість мікроорганізмів.


Самостійна робота студентів

Завдання 1. Вивчити методи індикації вірусів. Вивчити ЦПД вірусів, гемадсорбцію на вірусінфікованих клітинах в демонстраційних препаратах.

Культура клітин

(малюнок)



ЦПД віруса на культурі клітин (малюнок)

Гемадсорбція

(малюнок)












Завдання 2. В демонстраційному досліді ознайомитись з літичною дією колі-фагу на кишкову паличку методом “стікаючої краплі”.


Завдання 3. Провести визначення виду бактерій за фаголізисом індикаторними фагами.

Завдання 4. Познайомитись із явищем поліморфізму. Замалювати препарати, виготовлені з інволюційних форм бактерій.



Завдання 5. Вивчити за допомогою стереомікроскопу R- і S-форми колоній.

Вид колоній

Властивості бактерій

Приклади бактерій

Малюнок

S-форма










R-форма










Завдання 6. Врахувати результати досліду трансдукції з лактозо-негативною культурою кишкової палички.


Завдання 7. Врахувати результати досліду трансформації з культурою білого стафілококу.


висновки:

Автор: доц. Сорокоумова Л.К.

Затверджено на засіданні кафедри

« »________________2013 р.

Протокол №

Методична розробка № 7

для студентів фармацевтичного факультету

заочної форми навчання (4,5 роки)
Тема. Віруси – збудники нейроінфекцій. Віруси поліомієліту, ЕСНО, гепатиту людини. Вірус імунодефіциту людини. Лабораторна діагностика та профілактика захворювань.

Мета.


Загальна: Ознайомитись з патогенезом, основними принципами лабораторної діагностики нейровірусних інфекцій; вивчити біологічні особливості збудників.

Ознайомитись з патогенезом, основними принципами лабораторної діагностики вірусних гепатитів і ВІЛ-інфекції; вивчити біологічні особливості збудників.



Конкретна: Вивчити препарати для лікування і специфічної профілактики вірусних гепатитів, сказу. Знати принцип постановки імуноферментного аналізу.

Питання, що підлягають вивченню:

    1. Загальна характеристика пікорнавірусів, класифікація , ультраструктура ентеровірусів.

    2. Епідеміологія, особливості патогенезу і імунітету при ентеровірусних інфекціях.

    3. Лабораторна діагностика поліомієліту і інфекцій, які викликаються вірусами Коксакі і ЕСНО.

    4. Специфічна профілактика поліомієліту, типи існуючих вакцин.

    5. Загальна характеристика рабдовірусів, морфологія та антигенна будова вірусу сказу, характеристика “вуличного” і “фіксованого” вірусів.

    6. Епідеміологія, патогенез і лабораторна діагностика сказу.

    7. Специфічна профілактика сказу, типи сучасних антирабічних вакцин .

    8. Класифікація вірусів гепатиту людини, загальна характеристика.

    9. Характеристика вірусу гепатиту А, антигенна будова, особливості етіопатогенезу і імунітету при гепатиті А .

    10. Характеристика вірусу гепатиту В , антигенна будова, особливості етіопатогенезу і імунітету при гепатиті В.

    11. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика і лікування вірусних гепатитів.

    12. Морфологія, антигенна структура і резистентність вірусів імунодефіциту людини.

    13. Патогенез ВІЛ-інфекції, стадії розвитку інфекції.

    14. Методи лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції.

    15. Препарати для лікування ВІЛ-інфекції.



Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія : підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / За редакцією В.П.Широбокова / Видання 2-е. – Вінниця : Нова Книга, 2011. – 952 с. : іл.

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993.

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.



Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998,.

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004.

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969.



Актуальність теми.

Родина пікорнавірусів. Віруси поліомієліту, ЕСНО, Коксакі. Загальна характеристика родини. Морфологія. Віруси прості, сферичної форми. Розміри 17-30 нм. РНК вмісні. Антигенна будова. Мають типоспецифічні АГ – білки капсиду (VP1-VP4) – визначають в РН та групоспецифічні АГ – внутрішній – визначають в РЗК. Резистентність: стійкі до детергентів, спиртів, ефірів; малочутливі до низьких температур; чутливі до альдегідів, фенолів, хлорвмісних; чутливі до УФО; висушування. Вірус поліомієліту має 3 серотипи (I, II, III), Коксакі А має 23 серотипи, Коксакі В – 6, ЕСНО – 31 серотип.

Вірус сказу належить до Родини рабдовірусів (рід ліссавірусів). Будова віріону: складний, 60-80 нм, РНК-геном. Антигенна будова: виділяють дикий штам та фікс-вірус. Резистентність: вірус чутливий до дії: УФ променів, кип’ятіння, формаліну, лізолу, фенолу, хлораміну, перманганату калію, карболової кислоти, ефіру, спирту.

Віруси гепатитів. Класифікація. Родини пікорнавірусів (рід гепатовірус - вірус гепатиту A (епідемічний гепатит), гепаднавірусів (рід ортогепаднавірус - вірус гепатиту B (сироватковий гепатит), флавівірусів (рід гепацівірус - вірус гепатиту C, вірус гепатиту G), аденовірусів (рід аденовірус - вірус гепатиту F (з імунодефіцитом), некласифікованих вірусів (рід дельта вірус - вірус гепатиту D) , рід гепатиту Е-подібні віруси (вірус гепатиту Е, ТТ-вірус, SEN-вірус).

Вірус гепатиту А. Будова віріону: простий, 27-32 нм, РНК-геном, має рецептори до ентероцитів тонкої кишки, лімфатичного апарату кишечника, гепатоцитів.

Вірус гепатиту В. Будова віріону: складний, 42-45 нм, ДНК-геном, має рецептори до α-протеїну мембрани гепатоцитів. Дефектний віріон має залишки оболонки з поверхневим Ag вірусу гепатиту В, він позбавлений інфекційності, утворюється при надлишковій репродукції поверхневого компонента ВГВ (Ag HBs).

Вірус імунодефіциту. Таксономія: Родина Retroviridae (рід Lentivirus). Будова віріону: складний, сферичної форми, 100-120 нм. Капсид (форма усіченого конусу) містить двохнитковий (+)РНК-геном і ферменти вірусу – зворотню транскриптазу (р51) і інтегразу (р32).

Самостійна робота студентів

Завдання 1. Промікроскопувати препарати клітин фібробластів ембріону людини, уражених вірусом поліомієліту (ЦПД), мікроскопічну картину замалювати.
Завдання 2. Врахувати результати РН в культурі клітин за кольоровою пробою, поставленої з сироваткою пацієнта і різними серотипами вірусу поліомієліту.


пробірки

Компоненти для постановки реакції

Малюнок

1

Культура клітин в середовищі 199

Сироватка пацієнта

Вірус типу І



2

Культура клітин в середовищі 199

Сироватка пацієнта

Вірус типу ІІ



3

Культура клітин в середовищі 199

Сироватка пацієнта

Вірус типу ІІІ



Заключення:__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________.

Завдання 3. Врахувати результати РЗК з парними сироватками хворого, поставлених з метою діагностики поліомієліту.


Тип вірусу

Розведення сироватки пацієнта

1:5

1:10

1:20

1:40

1:80

1:160

Початок захворювання

І



















ІІ



















10 день захворювання

І



















ІІ



















Заключення:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________.
Завдання 4. Користуючись таблицею замалювати тільця Бабеша-Негрі в клітинах амонового рогу.



Завдання 5. Ознайомитись з препаратами для діагностики, специфічної профілактики і лікування поліомієліту і сказу.


Завдання 6. Ознайомитись з принципом постановки імуноферментного методу з метою виявлення специфічних протиВІЛ-антитіл в сироватці крові хворого.

Імуноферментний аналіз (ІФА) застосовують для першого етапу або попередньої діагностики ВІЛ-інфікованості. За допомогою цього методу в сироватці хворих виявляють антитіла до поверхневих антигенів ВІЛ (gp120, gp41, gp160). ІФА використовують для скринінгового обстеження населення або для виявлення ВІЛ-інфікованих в певних групах (вагітні, донори, медпрацівники хірургічних спеціальностей, стоматологи, а також в групах ризику – хворі на гемофілію і інші захворювання крові, наркомани, повії і інше). ІФА також можна використовувати для ранньої діагностики ВІЛ-інфекції для виявлення антигенів вірусу (p24) в крові інфікованих до появи вірус специфічних антитіл.



Схема реакції:

Завдання 7. Врахувати результати демонстраційного ІФА, поставленого для виявлення HBsAg в сироватці хворих на гепатит.

Схема реакції:


Завдання 8. Провести облік результатів РНГА, поставлену з сироваткою хворого на хронічний гепатит В і еритроцитарним антитільним діагностикумом з анти-HBs.


Розведення досліджуваної сироватки

1:10

1:20

1:40

1:80

1:160

1:320

1:640

1:1280

Початок захворювання

























Через 5 днів
























висновки:


Автор: доц. Сорокоумова Л.К.

Затверджено на засіданні кафедри

« »________________2013 р.

Протокол №
Методична розробка № 8

для студентів фармацевтичного факультету

заочної форми навчання (4,5 роки)
Тема. Патогенні коки. Стафілококи, стрептококи, нейсерії. Лабораторна діагностика та профілактика захворювань.

Мета заняття.

Загальна: Засвоїти мікробіологічну діагностику стафілококових, стрептококових, менінгококових і гонококових інфекцій.

Конкретна: Вміти проводити диференціацію стафілококів, стрептококів, менінгококів, гонококів за морфологічними, тінкторіальними, культуральними властивостями. Опанувати постановку реакції преципітації з метою визначення серогрупи менінгококу.

Питання, що підлягають вивченню.

    1. Морфологія і класифікація стафілококів, стрептококів, патогенних нейсерій.

    2. Культуральні властивості, токсиноутворення, фактори патогенності гноєтворних коків.

    3. Мікробіологічна діагностика гнійно-запальних процесів, викликаних стафілококами.

    4. Мікробіологічна діагностика гнійно-запальних процесів, викликаних стрептококами.

    5. Мікробіологічна діагностика гнійно-запальних процесів, викликаних менінгококами.

    6. Мікробіологічна діагностика гнійно-запальних процесів, викликаних гонококами.

    7. Стафілококове і менінгококове носійство та його виявлення.

    8. Етіотропна терапія та специфічна профілактика захворювань, спричинених гноєтворними коками.


Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія : підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / За редакцією В.П.Широбокова / Видання 2-е. – Вінниця : Нова Книга, 2011. – 952 с. : іл.

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993.

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.



Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998,.

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004.

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969.


Актуальність теми.

Гноєтворні коки спричиняють гнійно-запальні інфекції. До них належать представники наступних родів:

Рід Staphylococcus

Види S.aureus, S.epidermidis, S.saprophyticus

Рід Streptococcus

Види S.pyogenes, S.pneumoniae, S.faecalis, S.faecium

Рід Neisseria

види N.gonorrhoeae, N.meningitidіs




Каталог: downloads -> microbiology
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс
microbiology -> Внму ім. М.І. Пирогова Кафедра мікробіології
microbiology -> Тематичний план самостійної роботи для студентів 2-3 курсів фармацевтичного факультету спеціальність фармація на 2014-15 навчальний рік Денна форма навчання
microbiology -> Тематичний план самостійної роботи для студентів 2-3 курсу медичного факультету на 2014-15 навчальний рік
microbiology -> Тематичний план самостійної роботи для студентів 2 курсу стоматологічного факультету спеціальність клінічна фармація на 2014-15 навчальний рік
microbiology -> Внму ім. М.І. Пирогова Кафедра мікробіології
microbiology -> Вірус сніду Таксономія: Родина ретровірусів
microbiology -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка