Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника


ТЕМА 10 ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ В ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ



Сторінка6/10
Дата конвертації09.09.2018
Розмір0.69 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
ТЕМА 10
ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ В ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

(друга половина ХІХ – поч. ХХ ст.)
ПЛАН

1. Прогрес науки, техніки та технології виробництва в другій половині ХІХ - початку XX ст. Друга науково-технологічна революція та іі вплив на ринкове господарство країн світу..

2. Структурні зміни в економіці провідних країн світу. Монополізація економіки.

3. США — провідна індустріальна країна світу.

4. Особливості індустріалізації в Німеччині, Англії та Франції.

5. Індустріалізація в Україні. Монополізація економіки, іноземний капітал в Україні.

6. Розвиток економічної науки:

А) марксистське економічне вчення;

Б) маржиналізм і неокласична теорія

В) економічні школи української економічної думки.


Даною темою розпочинається вивчення нового етапу у розвитку економіки провідних країн світу - етапу переходу від капіталізму "вільної конкуренції" до індустріального монополізованого виробництва.

Студенти повинні проаналізувати загальні закономірності цього процесу, показати важливі структурні зрушення, які відбулися на основі зростаючих потреб та прискореного науково-технічного прогре­су, розкрити особливості індустріалізації в різних країнах.

Індустріалізація - це процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства, який забезпечив перева­гу промисловості над сільським господарством, важкої промисловості над легкою, вона була обумовлена всім рухом розвитку продук­тивних сил і виробничих відносин.

Аналіз прогресу науки, техніки та технології виробництва слід почати з найважливіших наукових винаходів, які відбулися в галузі фізики, математики, хімії природознавства в другій половині XIX ст. Ці відкриття сприяли розвитку продуктивних сил і суттєво змінили технологію промислового виробництва. Промисловість провід­них країн світу перейшла на більш ефективний вид енергії - енергію електричного струму. Склалася технологія отримання, передачі на відстань і споживання електроенергії. Велике значення мали відкриття двигунів, які працювали від енергії горючих газів нафти. Розвиток хімічної науки дав можливість збільшити виробництво ліків, штучних барвників, парфумів, кислот тощо.

Надзвичайно важливе значення для металургії мали нові спосо­би виробництва сталі, а для загального розвитку економіки - нові засо­би комунікацій: телефон, телеграф, радіо.

Слід підкреслити, що бурхливий технічний прогрес не тільки сприяв появі нових галузей (автомобілебудівна, літакобудівна, тепловозобудівна, каучукова, нафтодобувна та ін.), модернізації старих (суднобудівна, машинобудівна, текстильна, харчова, вугіль­на), а й прискорив концентрацію виробництва і капіталу.

У другому питанні аналізуються структурні зрушення в госпо­дарстві провідних країн світу, нерівномірний та суперечливий їх розвиток. Значно вищими темпами в розвинутих країнах світу розвивалися галузі важкої промисло­вості. Вони потребували більших капітало­вкладень, концентрації виробництва і капіталу, а на основі цього - виникнення акціонерних та монополістичних об'єднань. Одночасно за­гальмувався розвиток промисловості в залежних та колоніальних краї­нах, які все більше перетворювалися в сировинні придатки розвинутих країн.

Монополія - це капіталістична форма організації виробництва, що передбачає об’єднання підприємців і виникає на основі високого рівня концентрації виробництва та капіталу з метою встановлення контролю над ринком. Процес виникнення монополій розпочався в Захід­ній Європі та США в 70-80-х роках XIX ст.

Студентам слід розкрити форми монополістичних об'єднань (картель, трест, синдикат, концерн), та їх значення в розвитку індустріального суспільства, переваги та недо­ліки.

У період становлення монополістичного господарства центр еконо­мічного життя перемістився з Європи в США. Саме ця країна з 70-х років вийшла на перше місце в світі за темпами зростання промис­лового виробництва і стала лідером світового прогресу.

В наступних питаннях студенти повинні розкрити особливості індустріалізації Німеччини, проаналізувати причини стрімкого підне­сення цієї країни і відставання "старих" капіталістичних держав - Англії та Франції, показати, як здійснювалася індустріалізація української промисловості.

Необхідно з’ясувати причини запізнілої індустріалізації еко­номіки України, які були обумовлені тривалим збереженням кріпосного права. Студентам потрібно пояснити нові напрями розвитку форм власності і розкрити зміст аграрних реформ в Російській та Австро-Угорській імперіях.

На рубежі ХІХ-ХХ ст. на основі суттєвих змін у світовому економічному розвитку відбулися кардинальні зміни і в економічних поглядах провідних науковців світу. Завершилася епоха класичної економічної теорії. Духу епохи більше відповідали економічні теорії маржиналізму, інституціоналізму та кейнсіанства.

Завершення промислового перевороту сприяло швидкому розвитку продуктивних сил і формуванню робітничого класу. Швидка зміна соціальної структури суспільства загострила суперечності між двома основними класами – найманими робітниками і капіталістами (підприємцями), а революції в Європі створили політичні передумови генези марксистської теорії Оцінюючи внесок К.Маркса та Ф.Енгельса в розвиток політичної економії потрібно зазначити суперечливість і неоднозначність багатьох наукових висновків теоретиків марксизму.

Австрійська, кембриджська, американська, лозаннська та математична школи граничної корисності виникли в результаті кризи класичної політичної економії і як альтернатива марксистському вченню про непримиримість класових інтересів робітників і підприємців.
РЕФЕРАТИ:

1. Основні тенденції та підсумки індустріалізації США та Німеччини.

2. Суть «маршалівської революції». Внесок А. Маршалла у світову економічну науку.

3. Світове господарство і економічне суперництво в кінці XIX - на початку XX ст..


ЛІТЕРАТУРА:

1. Вербова О. Економічна історія. Навч. пос. – Львів, 2002.

2. Дорошенко Д. Нарис Історії України: В 2 т. - К., І992.

3. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Ф.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К., КНЕУ, 2000.

4. Економічна історія . Навч. посібник за ред. Чайковського В. - Тернопіль, 1997.

5. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М Економічна історія світу і України. - Тернопіль: "Економічна думка", 1997.

6. П.М. Леоненко, Юхименко П.І. Економічна історія. Навч. пос. – К., 2004

7. Ковальчук В.М.,Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та еконо мічної думки.-К.: Знання, 2008.- 647с.

8. Лортикян З.Л. История экономических реформ: Мировой опыт второй половины XIX - XX вв. - Харьков, 1999.

9. Павленко Ю. Історія світової цивілізації, Соціокультурний розви­ток людства. Навч. посібник. – К.: 1996.

10. Экономическая история: Исследования, историография, полемика.- П., 1992.

11. Розенберг Н., Бирцелл Л.Е. Как Запад стал богатым.Экономическое преобразование индстриального мира. – Пер. С англ.. – Новосибирск, «Экор», 1995.


ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Назвати основні джерела індустріалізації.

2. Розкрити основний зміст процесу індустріалізації.

3. Які структурні зміни відбулися в економіці провідних країн світу протягом останньої третини XIX - початку XX ст. ?

4. Які причини обумовили економічне піднесення США та перетворення її у провідну індустріальну державу світу?

5. Чим характеризується економічний розвиток Англії та Франції наприкінці XIX ст. ?

6. Проаналізувати основні наслідки індустріалізації в Україні.

7. Розкрити зміст аграрних реформ в українських землях.

8. Назвати основні напрямки економічної думки США на межі Х1Х –ХХст.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Визначити основні теоретико-методологічні відмінності маржиналізму від класичної політичної економії, основні ознаки суб’єктивно-психологічного напряму в економічній теорії.

2. Обгрунтувати суть маржиналістської революції та роль А. Маршалла як засновника Кембріджської школи.

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Капіталістична індустріалізація ― остання третина ХІХ – поч. ХХ ст.

Виникнення перших монополістичних об’єднань ― 60-70-ті роки ХІХ ст.

Прийняття антитрестівського закону в США (Закону Шермана) – 1890 р.

Винайдення динамо-машини (В. Сіменс) ― 1867 р.

Винайдення генератора електричного струму (Т. Едісон) ― 1883 р.

Винайдення трансформатора для передачі електричного струму на

відстань (Т. Едісон) ― 1891 р.

Винайдення двигуна внутрішнього згорання (карбюраторного) (Н.Отто) ― 1887 р.

Винайдення двигуна внутрішнього згорання (дизельного) (Р.Дізель) ― 1893 р.

Будівництво першої в світі гідроелектростанції ― 1882 р.

Запровадження поточного, конвеєрного методу на автозаводі Г. Форда ― 1913 р.

Заснування акціонерних товариств в Україні ― 70-ті – 80-ті роки ХІХ ст.

Відкриття цукрового синдикату в Україні ― 1887 р.

Столипінські аграрні реформи ― 1906 – 1911 рр.

Створення монополістичних об’єднань «Продамет», «Продвагон», «Продвугілля» - 1900-1903 рр.

Вихід з друку 1 тому «Капіталу» К.Маркса. – 1867 р.

Вихід з друку праці А.Маршалла «Принципи економікс» - 1890 р.


ТЕМА 11
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА СВІТОВА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

(1919 – 1939 рр.)
ПЛАН
1. Причини та економічні наслідки першої світової війни. Загальна характеристика економіки воюючих країн.

2. Плани Дауеса та Юнга, їх значення для відродження європейської економіки.

3. Світова економічна криза 1929-1933 рр., її причини та наслідки. "Новий курс" Ф.Рузвельта.

4. Світова економічна думка на початку ХХ ст.

5. Господарство України між першою та другою світовими війнами:

6. Основні економічні ідеї українських вчених на шляхи розвитку економіки командно-адміністративної системи.


Вивчення даної теми слід розпочати з обґрунтування причин, що привели до першої світової війни. Серед них слід, насамперед, виділити такі: прагнення країн, які стали світовими лідерами (в першу чергу Німеччини) здійснити перерозподіл сфер впливу в своїх інтересах; боротьба за ресурси та сфери застосування капіталу, сировинні бази та ринки збуту. Ще однією дуже важливою економічною причиною була активна мілітаризація економік провідних країн світу, коли вироб­ництво воєнної продукції стало вигідною і дуже прибутковою справою.

Слід дати загальну характеристику господарства Англії, Франції, США та Німеччини напередодні і під час війни; показати, як зростав воєнно-промисловий потенціал Німеччини, яка набагато рані­ше і ретельніше готувалася до війни, ніж її суперники; пояснити зниження економічного потенціалу Англії та Франції; проаналізувати економічну політику США та джерела її збагачення у цей період.

В результаті поразки у першій світовій війні Німеччина підписала Версальську угоду, за якою повинна була спла­тити країнам Антанти 132 млрд. золотих марок, втратила важливі промислові райони - Ельзас та Лотарингію, торговий та військовий флот, зобов'язана була здійснити демілітаризацію своєї промисло­вості. Таким чином Версальська система значно зменшила сировин­ну базу, погіршила умови розвитку німецької економіки, звузила її внутрішній ринок. В країні збільшилася армія безробітних, знизилася реальна заробітна плата, повністю була підірвана фінансова система. Країна, потрапивши в економічний хаос потребувала негайного реформування економіки.

У другому питанні слід розглянути програми відбудови госпо­дарства Німеччини, які ввійшли в історію як "План Дауеса" та "План Юнга". Це були репараційні плани, які повинні були полегшити Німеч­чині сплату платежів на користь переможців. План Дауеса був роз­роблений міжнародним комітетом експертів під керівництвом Чарльза Дауеса і затверджений в серпні 1924 року на Лондонській конференції країн-переможців. За планом Дауеса репараційні платежі встанов­лювалися у розмірі від 1 до 1,75 млрд. золотих марок на рік протя­гом перших п’яти років, а після цього - по 2,5 млрд., щорічно. Сту­денти повинні знати джерела цих платежів: високі мита; збільшення непрямих податків; податки на прибутки в промисловості, торгівлі та транспорті.

Завдяки плану Дауеса економіка Німеччини вже в 1927 році досягла свого довоенного рівня У 1929 р. план Дауеса був замінений планом Юнга, який визначав остаточну суму репарацій - 113,9 млрд. марок, суттєво зменшував розміри щорічних платежів - 2 млрд. марок, відміняв контролюючі іноземні органи, скасовував репараційні податки. Цей план діяв з 1929 по 1931 рік. Причиною його скасування було розгортання світової економічної кризи, яка охопила провідні краї­ни світу в 1929-1933 рр.

Аналіз причин, наслідків та шляхів виходу з "Великої депресії" потрібно здійснити у третьому питанні.

Боротьба з кризою, пошуки нових методів та способів виходу з неї стали вирішальними в економічній політиці країн світу в 30-ті роки. Найефективнішими були реформи Ф.Рузвельта - президента США (1933-1945 рр.), які базувались на теоретичних положеннях Дж. М. Кейнса про необхідність державного регулювання економіки. На відміну від попередніх економічних шкіл, які зосереджували свою увагу на діяльності окремих господарських одиниць, Кейнс значно розширив рамки дослідження економічних процесів на базі аналізу всього капіталістичного господарства в цілому та агрегатних категорій макроекономіки – споживання, нагромадження, заощадження, інвестиції, зайнятість, тобто таких, які визначають рівень і темпи зростання національного доходу. Студенти повинні розглянути шляхи виходу з кризи, які використовували різні країни світу, зокрема Німеччина та Японія.

Необхідно проаналізувати основні етапи «Нового курсу» та найважливіші закони, які були прийняті з метою оздоровлення економіки США. Серед них "Надзвичайний закон про банки", "Закон про відбудову національної промисловості", "Закон про регулювання сільського гос­подарства", "Закон про справедливі умови праці", "Національний акт про трудові відносини", "Закон про соціальне забезпечення" та ін.

Світова економічна криза 1929-1933 рр. завдала удару небаченої сили по всій системі ринкової економіки, продемонструвавши безсилість ринкового саморегулювання в умовах монополістичного панування. Виявилася необхідність замість мікроекономічного використовувати макроекономічний аналіз, фундатором якого став Джон Мейнард Кейнс. Значимість економічного вчення Дж.М.Кейнса була нас тільки суттєвою, що його характеризують як «революцію».

Перша світова війна була причиною розвалу багатонаціональних імперій - Австро-Угорської, Російської та Оттоманської та мононаціональної – Німецької. На місці цих імперій виникли нові країни, з яких не всім удалося залишитися самостійними державами. Серед таких державних новоутворень була і Україна, землі якої увійшли до складу Російської та Австро-Угорської імперій.

Студенти повинні показати, як занепадала економіка України під час воєнних років (промисловий комплекс, сільськогосподарське вироб­ництво, транспорт, заробітна плата, рівень життя населення а також у період двовладдя та «воєнного комунізму»).

Особливої уваги потребує аналіз НЕПу, як спроби переходу до товарно-грошових відносин та ринку. Необхідно повинні розкрити суть продподатку, який був запроваджений замість продрозкладки, його форми, (натуральну та грошову), причини його відміни (1924-1925 рр.).

Поширення НЕПу в промисловості та транспорті мало свої форми. Слід розглянути організаційні форми та методи управління, розкрити їх значення, питому вагу в "непівській" змішаній економіці, а також причини їх згортання і перетворення еконо­міки країни в планово-командну з жорстким директивним адмініструванням. Важливе значення для розуміння цих процесів має проблема суцільної колективізації (1929-1930 рр.).

В наступному питанні теми потрібно показати шляхи та методи здійснення колективізації, викривлення її теоретичних засад та нищівне значення для аграрного сектору еко­номіки України, що призвело до голоду, голодо­мору та репресій.

Завершуючи вивчення цих процесів, слід розглянути підсумки соціально-економічного розвитку України в роки довоєнних п’ятирічок, їх певні досягнення та суттєві недоліки.

Окремо слід розглянути дискусії в українській економічній літературі щодо форм організації промислового та сільськогосподарського виробництва, ролі кооперації, форм власності, грошової реформи. Економічні погляди Л.Яснопольського , М.Волобуєва та ін..


ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Чим викликане зростання протиріч між провідними країнами світу на початку XX ст.?

2. Назвати основні економічні суперечності, які привели до першої світової війни,

3. Які основні вимоги Версальської системи?

4. Яке значення мали плани Дауеса та Юнга для відродження еко­номіки Німеччини?

5. Які причини "Великої депресії"?

6. Якими шляхами здійснювали реформування своєї економіки США, Англія, Франція та Німеччина?

7. Як та за рахунок чого США зміцнили свій економічний потенціал під час першої світової війни?

8. В чому суть "Нового курсу" Ф.Рузвельта?

9. Пояснити, чому політику Ф. Рузвельта називають «Новий курс»?

10. Як вплинула перша світова війна на економічне становище України?

11. Розкрити суть економічної політики Центральної Ради, Гетьма­нату, Директорії та ЗУНР?

12. Як впроваджували "воєнний комунізм" та "НЕП" в економіку України?

13. В чому суть індустріалізації та колективізації сільського господарства?


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Світове господарство і економічне суперництво в кінці XIX - на початку ХХ ст.

2. "Новий курс" Ф.Рузвельта та його значення для становлення змішаної економічної системи

3. Посилення командно-адміністративних методів в організації української економіки в 20-30-ті роки.

4. Антинародний курс колективізації. Голодомор 1931-1933 рр.

5. Економічні кризи першої половини ХХ ст. Феномен державно-монополістичної економіки..

6. Внесок Дж.М.Кейнса в розвиток економічної науки та практики.
ЛІТЕРАТУРА:

1. Економічна історія. Лекції /Н.О. Тимочко, О.А. Пучко, Л.М. Рудомьоткіна та ін. К.: КНЕУ, 2000.

2. История мировой экономики: Учебник для вузов /Под ред. Г.Б.Поляка, А.М.Марковой. - М.: ЮНИТИ, І999.

3. Коломойцев В.Е. 100 дней президента Ф.Д. Рузвельта. К.: Молодь, 1998.

4.  Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія ккономікита економічної думки. – К.: Знання, 2008. -647с.

5. Лановик Б.Д., Мятисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія світу і України. - Тернопіль: Економічна думка. 1997.

6. Мальков В. Франклин Рузвельт: Проблемы внутренней политики и дипломатии. М., 1988.

7. Джеймс Майс. Політичні причини голодомору в Україні /1932-1933 рр. / Укр. істор. журнал. І995.

8. Шаталіна Є. Експропріація селянських господарств в Україні у 1929-1933 рр. /Український історичний журнал. 1992. №3-5.

9. Проэктор Д. Мировые войны и судьбы человечества. М. 1986.

10. Экономическая история мира. Европа. / Под общ. Ред. М.В.Конотопова. – М. 2004.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Економічні аспекти Версальського миру. Праця Дж.М.Кейнса «Економічні наслідки Версальської угоди»

2. Порівняти «Новий курс» Ф.Рузвельта, програму виходу з економічної кризи Дж. Мея у Великій Британії, економічну політику уряду Народного фронту у Франції, економічну політику нацистської Німеччини як варіанти виходу з економічної кризи 1929-1933 рр.
ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Перша світова війна ― серпень 1914 р. – листопад 1918 р.

Версальський мирний договір ― 28 червня 1919 р.

План Дауеса ― вересень 1924 р. – червень 1929 р.

План Юнга ― червень 1929 – грудень 1931 р.

Світова економічна криза (“Велика депресія”) ― 1929 р. – 1933 р.

Закон про оборону імперії в Німеччині ― 1935 р.

Створення Британської співдружності націй та стерлінгового блоку -1931 р.

Світова економічна криза – «Велика депресія» - 1929-1933 рр.

«Новий курс» президента США Ф.Рузвельта - 1933-1938 рр.

Проголошення Української Народної Республіки (УНР) ― 20 листопада 1917 р.

Встановлення Радянської влади ― жовтень 1917 р.

Перехід до політики “воєнного комунізму” ― січень 1919 р.

Перехід до НЕПу ― березень 1921 р.

Створення Радянського Союзу ― грудень 1922 р.

Грошова реформа в СРСР ― 1922 – 1924 рр.

Голодомор ― 1932 – 1933 рр.


ТЕМА 12
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТУ ТА УКРАЇНИ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1990 рр.)
ПЛАН
1. Структурні зміни в економіці воюючих країн та економічні наслідки Другої світової війни. "План Маршала" та його значення для повоєнного господарства країн Західної Європи.

2. Створення міжнародних економічних і політичних організацій. "Спільний ринок".

3. Розвиток господарства провідних країн світу в 50-60 рр. XX ст. Євроінтеграція, її суть та перспективи (70-90 рр.).

4. Проблеми економічного зростання в провідних країнах світу та їх трактування в неокласичній та інституціональній теоріях..

5. Економічна думка в Україні в повоєнний період.
Вивчення даної теми слід розпочати з аналізу стану господарства провідних країн світу - майбутніх учасників другої світової війни: Німеччини, США, Великобританії, Франції, Японії та СРСР.

У міжвоєнний період більшість країн світу зіткнулася з великими труднощами у відбудові національної економіки. Матеріальні, людські, фінансові втрати у першій світовій війні, світова економічна криза 1929-1933 рр., невиконання умов Версальської системи привели до за­гострення відносин між розвиненими країнами світу і утворення нових вогнищ війни в Європі, на Далекому Сході та в Африці.

В кінці 30-х років економіка більшості країн перебудовувалась на воєнний лад. Раніше від інших мілітаризувала своє господарство Німеччина. Вкінці 30-х років тут склалася тоталітарна модель регульованого капіталізму, зорієнтована на економічну політику фашизму. Здійснювалося державне регулювання через спеціальні орга­ни управління (Генеральну раду), встановлювався контроль за ці­нами, вводилася карткова система, фіксувався об’єм сільськогосподар­ської продукції, наріжним каменем внутрішньої політки фашистської Німеччини став лозунг «гармати замість масла». В результаті цих заходів воєнна продукція ста­новила 80 % всієї промислової продукції.

Японія теж обрала для себе мілітаризацію економіки як шлях виходу з економічної кризи. Збільшився воєнний потенціал цієї країни, вросли воєнні видатки в державному бюджеті (80 %), був прийнятий закон про загальну мобілізацію нації, суттєво погіршився життєвий рівень населення.

Посилилися тенденції державного регулювання в економічному житті Англії та Франції, де держава здійснювала контроль за вироб­ництвом та розподілом стратегічних матеріалів, виконанням воєнних замовлень тощо. Англійські воєнні видатки (із залученням зовнішніх активів) становили 25 млрд. фунтів стерлінгів.

Найвищими темпами розвивалася військова промисловість в США, впроваджувалося новітнє устаткування в усіх галузях промисловості, застосовувалися найдосконаліші досягнення НТП. За рахунок цього продуктивність праці зросла на 35 %, обсяг промислового виробництва в 1943 р. подвоївся порівняно з 1937 роком, а вивіз американського капіталу збільшився з 14 % до 33 % (1947 р.).

Слід відмітити, що США до грудня 1941 року зберігали нейтралі­тет і мали можливість вивозити своє озброєння та стратегічні мате­ріали воюючим державам за готівку (золото). За роки другої світової війни золоті резерви США значно зросли і досягли 3/4 світового золо­того запасу.

Щодо Радянського Союзу, то початок війни в Європі також змусив швидкими темпами перебудовувати економіку на воєнний лад, але наро­щування воєнно-промислового потенціалу не мало таких результатів, як в інших країнах через фізичний і моральний терор, який був встановле­ний в 30-ті роки (Конкретні дані див. в другому занятті теми).

Підсумовуючи матеріал слід підкреслити, що величезні матеріаль­ні і людські втрати у війні привели до розвалу економіки практично всіх країн, за винятком лише США, які зуміли за цей час збільшити свої прибутки в 5 разів, зміцнити фінансові позиції і за­кріпити за своєю грошовою одиницею роль світової конвертованої ва­люти.

Повоєнна ситуація вимагала негайного вирішення економічних проблем шляхом пошуків нових форм і методів їх реалізації.

Війна втягнула понад 60 держав з населенням 1 млрд. 700 млн. чол. (4/5 населення планети). В ній загинуло понад 55 млн. чол. Най­більші втрати понесли Радянський Союз - понад 20 млн. чол., Польща -6 млн. чол., Китай - 5 млн. чол., Індонезія - 2 млн. чол., Франція - 1,1 млн. чол., Німеччина - 7 млн. чол., Японія - 2 млн. чол., США - 500 тис. чол.

Було знищено національне багатство на суму 316 млрд. дол., зруйнована світова транспортна та фінансова системи, міста, порти, знецінилися національні валюти, зросли інфляційні явища.

Всі ці негативні явища створювали великі перешкоди для повоєн­ної відбудови європейської економіки. Одним з методів відроджен­ня її став «План Маршала».

Ідея плану відродження Європи була висунута Дж. Маршаллом в червні 1947 р., а в квітні 1948 р. Конгрес прийняв закон про допомогу іноземним державам. План Маршалла діяв 4 роки (1948-1951 рр.).

Необхідно обґрунтувати суть цієї економічної програми, її мету та результати, знати учасників - 16 європейських країн, а саме: Австрію, Бельгію, Великобританію, Грецію, Данію, Італію, Ірландію, Ісландію, Люксембург, Нідерланди, Норвегію, Португалію, Туреччину, Францію, Швейцарію, Швецію, (які крім Швейцарії) підписали двосторонню угоду про надання допомоги західноєвропейським країнам.

Умови угоди були досить жорсткими: розвиток "вільного під­приємництва", відмова від націоналізації промисловості, свобода приватного підприємництва, зниження митних тарифів, обмеження тор­гівлі з країнами соціалізму.

«План Маршалла» був досить результативною економічною програмою повоєнного відродження. Він забезпечив відбудову західноєвропейсь­кої економіки, погашення зовнішньої заборгованості країн-учасниць війни, послаблення впливу Радянського Союзу, який зріс в роки війни

Загальна сума асигнувань за планом Маршалла становила біля 17 млрд. доларів, 2/3 з них одержали Великобританія, Італія, Франція та ФРН, яка в 1949 р. підписала двосторонню угоду з США.

В другому питанні необхідно розглянути причини, зміст та значення створення міжнародних економічних та політичних організацій, зокрема серед яких слід назвати ООН (1945 р.), МВФ (1944), "Спільний ринок" (Європейське Економічне Співтовариство) (1957) та ін.

Студенти повинні обґрунтувати необхідність створення міжнародних організацій, яка була викликана, в першу чергу, високим економічним зростанням, стабільністю, динамічністю та інтеграцією європейських країн, а також бажанням Європи зменшити вплив США на свою економіку.

В 1957 р. в Римі була підписана угода про створення Європей­ського Економічного Співтовариства (ЄЕС) або «Спільного ринку». Цю угоду підписали Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Італія, Франція, та ФРН. Основна мета «Спільного ринку» - усунення перешкод для вільного переміщення осіб, капіталів, послуг, проведення спіль­ної політики в галузі транспорту і сільського господарства, ство­рення нормальних умов для чесної конкуренції, зближення законодав­ства цих 6-ти країн. Учасники "Спільного ринку" розраховували розширити ринки збуту для своїх товарів, досягти безкризового розвит­ку і зберегти в своїх руках всі вигоди економічної і політичної інтеграції.

Посилення інтеграційних процесів у 70-х роках привело до роз­ширення Європейського Співтовариства. В І973 р. в нього вступили Великобританія, Ірландія, Данія. У 1981 р. - Греція, 1986 р. - Іс­панія, Португалія, 1995 - Фінляндія, Швеція, Австрія, а в 2004 році ще 10 європейських країн.

Завершити заняття слід аналізом національних програм та моде­лей повоєнного розвитку провідних країн, з’ясувати основні тенден­ції та напрямки. Так, для США у повоєнні роки характерне - ефективний перехід на випуск мирної продукції, вирішення соціальної прог­рами.

Німеччина здійснювала оздоровлення своєї економіки шляхом переходу до соціального ринкового господарства., автором цих реформ був Людвіг Ерхард.

Франція успішно здійснювала капіталістичне планування та програмування.

Великобританія, яка мала величезні втрати у другій світовій війні, потребувала надзвичайних заходів. Реформування економіки почав здійснювати лейбористський уряд К.Еттлі. Була здійснена част­кова націоналізація базових галузей (енергетичної, кам’яновугільної, сталеплавильної, транспорту), проведені заходи уряду щодо стабілізації фунта стерлінгів, податкової системи, заморожування заробітної плати та доходів населення.

У післявоєнні роки на перший план соціально-економічного розвитку розвинутих країн світу виступають проблеми економічного зростання. Об’єктивною передумовою для появи такої проблеми стали процеси, які відбувалися в післявоєнний період в економіці багатьох країн: розгортання НТР, нерівномірний розвиток країн, поява і успішний розвиток країн соціалістичної системи.

Ідеї, висунуті Дж. М. Кейнсом, розвинули його послідовники А.Хансен, Р.Харрод, Є.Домар. Неокейнсіанці прагнули динамізувати статичну модель Кейнса і обґрунтувати умови стійкої рівноваги з використанням «виробничого процесу», тобто повної зайнятості виробничих потужностей і робочої сили.

Потрібно розглянути позитивні і негативі процеси, які відбувалися напередодні війни в результаті приєднан­ня західноукраїнських земель до Української РСР. Серед позитивних змін слід відмітити прискорений розвиток легкої, харчової, місцевої галузей промисловості, створення великої кількості робочих місць та ліквідацію безробіття у Західній Україні. Негативним було те, що націоналізація землі та промислових об’єктів, розкуркулення та колективізація супроводжувалися масовими репресіями та депорта­ціями.

Студенти повинні показати, як зростаюча мілітаризація економі­ки Радянського Союзу відбилася і на потенціалі республіки. В Украї­ні видобувалося 50,5 % вугілля, 67,6 % залізної руди, 64,7 % чаву­ну і 48,8 % сталі, вироблялася третина загальносоюзного виробництва зерна та 60 % цукрових буряків,

З перших днів війни було зруйновано велику кількість доріг, мостів, залізниць, промислових об’єктів. Значна частина промислових об’єктів була евакуйована, а інша - знищена. За липень-грудень 1941 р, в інші райони СРСР були перебазовані 550 великих підприєм­ств.

Україна під час війни втратила понад 9 млн. чол., було зруйновано 714 міст і селиш міського типу, понад 28 тис. сіл, причому: 50 з них були повністю спалені, а жителі страчені. Господарство України було повністю зруйноване (прямі збитки становили 285 млрд. крб.).

В повоєнні роки Україна почала відбудову свого господарства, яка продовжувалася до 1950 року. В умовах здійснення конверсії воєнного виробництва гостро відчувалася відсутність достатньої кількості трудових ресурсів, висока питома вага ручної праці, низь­ка продуктивність праці та якість продукції.

Управління економікою здійснювалося за старою моделлю жорстко­го державного регулювання на основі сталінських п’ятирічних планів, ліквідації ринкових відносин, розширення позаекономічного примусу через систему таборів та примусових переселень в необжиті райони.

Найважливішим завданням в ці роки була відбудова промисловос­ті. На розвиток важкої промисловості були спрямовані величезні ма­теріальні та трудові ресурси.

У 1946-1950 рр. на розвиток важкої індустрії виділено 88 % капіталовкладень.

Студенти повніші назвати основні галузі та найважливіші об'єк­ти, де здійснювалася відбудова (Донбас, Дніпрогес, нафтодобувна, газова, енергетична, металургійна, машинобудівна, хімічна галузі). Слід відмітити, що розвиток сільського господарства здійснювався значно повільніше, що було викликане недостатніми капіталовкладен­нями, примусовим вилученням результатів праці, стихійними факторами (засухою, неврожаєм і голодом).

Важливою складовою відбудови господарства України була со­ціальна програма, проте проблеми підвищення рівня життя населення здійснювалося за залишковим принципом. Відміна карткової системи привела до зростання цін при незмінній зарплаті, а проведення гро­шової реформи (1947 р.) привело до втрати заощаджень значною час­тиною населення.

Розглянувши період відбудови народного господарства України, слід перейти до аналізу подальшого його розвитку в 50-80-ті роки. В цьому розділі потрібно звернути особливу увагу на те, що Украї­на, відновивши довоєнні масштаби виробництва найважливішої для важкої індустрії продукції - чавуну, сталі, коксу, з 1951 року посідає одне з провідних місць в Європі з виробництва чорних мета­лів. В структурі її господарства вирішальне місце займає важка про­мисловість: вугільна, нафтова, газова, енергетична, металургійна, машинобудівна, хімічна, будівельних матеріалів. В 50-ті роки роз­почалася комплексна реконструкція галузей виробничої інфраструк­тури: залізничного, морського, повітряного, автомобільного транс­порту, зв’язку та інших галузей економіки.

Студенти повинні знати основні етапи зміни економічної полі­тики після смерті Сталіна, які намагався проводити М.С. Хрущов. Це стосується реформи системи управління економікою шляхом створення раднаргоспів (1957 р.), об'єднань у виробничі фірми на принципах госпрозрахунку; вдосконалення системи управління аграрно-промисло­вим сектором (реорганізація МТС), розширення житлового будівництва.

Наступний етап економічної реформи пов’язаний з діяльністю О.М. Косигіна. Реформа 1965 р. охоплювала всі елементи господарсь­кого механізму: планування, організаційну структуру управління, економічне стимулювання і розрахунок, тобто передбачала посилення економічних методів управління господарством, підвищення господарсь­кої самостійності та ініціативи підприємств, поліпшення планування, перехід на госпрозрахунок.

Однак, реформа 1965 р., не позбавила господарський механізм рис командно-адміністративної системи, а нові економічні методи стимулювання не прижилися.

Не увінчалися успіхом і спроби здійснити перехід до еконо­мічних методів управління економікою у 70-ті роки: залишалася па­нуючою командно-адміністративна система, а економіка Союзу опини­лася у передкризовому стані.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Господарство провідних країн світу після другої світової війни.

2. Розвиток інтеграційних процесів у світовій економіці. "Спільний ринок"- Європейський Союз.

3. Теорія економічної динаміки та зростання Дж.В.Робінсон і Н.Калдора та модель економічних коливань Самюельсона-Хікса.

4. Економічне становище України у повоєнні роки (1945-1960 рр. XX століття).

5. Господарство України в період застою /кінець XX ст./.

6. Економічна думка в Україні періоду застою
ЛІТЕРАТУРА:

1. Гаврилюк О.В., Румянцев А.П. Економічна інтеграція в сучасному світі. – К., 1991.

2. Валовой Д. От застоя к развалу. – М., 1991.

3. Коваль М. Українська РСР в період відбудови і розвитку народ­ного господарства /1945-1955 рр./ //Український історичний журнал. - 1990. – №4.

4. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія світу і України. - Тернопіль: "Економічна думка", 1997.

5. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Ф.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К., КНЕУ, 2000.

6. История мировой экономики: Хозяйственные реформы /1920-1990 гг./ Под ред. А.Н. Марковой, М., 1995.

7. Кульчицький С. Новітня історія України /Укр. історичний журнал. – 1991. №10.

8. Панченко П. Становище українського села /60-80-ті роки/ //Укр. істор. журнал. – 1989. - №8.

9. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество.: Пер. С англ..-М., СПб, 2004.

10. Лортикян Э.Л. История экономических реформ: Мировой опыт второй половины Х1Х – ХХ вв.- Харьков: Консум, 1999.

11. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. – М.: Логос, 2000.


ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Які економічні наслідки другої світової війни?

2. В чому полягало значення плану Маршалла для відбудови європейської економіки?

3. Проаналізувати основні положення плану Маршалла.

4. Які країни брали участь у плані Маршалла?

5. Визначте основні тенденції й напрями розвитку світового господарства у 50-80-ті роки XX ст.?

6. Яка роль держави в розвитку національних господарств розвине­них

країн?


7. Чим характеризується економічний розвиток України в роки другої

світової війни?

8. Назвати економічні втрати України у роки другої світової війни.

9. Дати характеристику економічного розвитку України в роки по­воєнної відбудови (1946-1960 рр.)?

10. В чому суть економічного реформування в Україні в 60-ті, 70-ті роки та періоду застою?
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Дати порівняльну характеристику змішаних економічних систем Великої Британії, США, Німеччини, Швеції, Японії.

2. Порівняти методологічні засади основних напрямів економічної думки (кейнсіанського, інституціонального, неокласичного, неоліберального).
ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Друга світова війна ― 1 вересня 1939 р. – 8 травня 1945 р. (капітуляція Німеччини) 2 вересня 1945 р. (капітуляція Японії)

Створення Організації Об’єднаних Націй ― червень 1945 р.

Заснування Міжнародного Валютного Фонду ― липень 1944 р.

Заснування Світового банку (Міжнародний банк реконструкції та розвитку) - 1944 р.

Прийняття плану Дж. Маршалла ― червень 1947 р.

Дія Закону про допомогу іноземним державам (“План Маршалла“) ― квітень 1948 – жовтень 1951 р.

Створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) – “Спільного ринку” , до якого ввійшли 6 європейських країн (Німеччина, Франція,

Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург ) - березень 1957 р.

Вступ в ЄЕС Великобританії, Данії та Ірландії -1973 р.

Вступ в ЄЕС Греції 1981 р.

Вступ в ЄЕС Іспанії та Португалії -1986 р..

Вступ в ЄЕС Фінляндії, Австрії та Швеції – 1995 р.

Розширення зони дії ЄЕС за рахунок вступу до нього 10 європейських країн

(Польщі, Словенії, Естонії, Чехії, Угорщини, Кіпру, Мальти, Словаччини,

Литви, Латвії) 2004 р.

Вступ в ЄЕС Болгарії та Румунії - 2007 р.

Велика вітчизняна війна ― 22 червня 1941 р. – 8 травня 1945 р.

Відбудова народного господарства України ― 1945 – 1950 рр.

Проведення грошової реформи в СРСР ― грудень 1947 р.

Проведення другої грошової реформи в СРСР (зміна масштабу цін 10:1) ― січень 1961 р.

Реформи М.Хрущова та М.Косигіна - 60-70 -ті роки.

Період застою в українській (радянській) економіці – кінець 70-х -80 роки.


Каталог: depart -> EconomicTheory -> resource -> file
file -> Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «політекономія»
depart -> Issn 2312–1165 Державний вищий навчальний заклад
depart -> Навчально-методичний посібник для студентів Інституту історії І політології
file -> Методичні рекомендації для студентів галузі знань: 0501 − Інформатика та обчислювальна техніка напряму підготовки
file -> Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника
file -> Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань 0304 міжнародні відносини напрямку підготовки 030400 міжнародні відносини
file -> Теми курсових робіт з політекономії
file -> Методичні рекомендації до вивчення дисципліни Економіка праці та соціально-трудові відносини Для студентів усіх економічних спеціальностей денної форми навчання
file -> Методичні рекомендації для студентів галузі знань 0304 Міжнародні відносини напрямку підготовки 030400 «Міжнародні відносини»
file -> Теми курсових робіт з економіки підприємства


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка