Призваний Польовим райвійськкоматом з січня 1945 р по квітень 1945 р в 329 стрілецький полк стрілком. Надстрокову службу проходив до березня 1950 р в складі 66 окремого стрілецького батальйону гарматним номером 76 мм



Сторінка2/17
Дата конвертації11.03.2019
Розмір1.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Рядовий Бєлоконь Володимир Кирилович народився 15 жовтня 1926 р. в м. Новий Буг. Освіта 7 класів. Шофер. З серпня 1941 р. по березень 1944 р. проживав на окупованій території. На військову службу призваний Новобузьким РВК. Учасник ВВ війни з січня по травень 1945 р. в складі 32 стрілецького полку - мінометник. З травня 1945 р. по липень 1946 р. в 103 окремому інженерному батальйоні - шофер; з липня 1946 р по 1948 р. - інспектор військово-автомобільної дороги; з жовтня 1948 р. по вересень 1950 р. шофер при в/ч 23429. Нагороджений медалями : «За победу над Германией», «30 лет Советской Армии и Флота».В мирний час працював в РСУ - шофером. Нині покійний. Фото відсутнє.

Старшина Белогорлов Олександр Іванович народився в Пензенській обл. Вадінський р-н. Освіта 7 класів. Член КПРС з 1949 р. 15 вересня 1942 р. призваний Вадінським РВК на військову службу і зарахований в 184 окремий резервний стрілецький полк - стрілком. З листопада 1942 р. по червень 1947 р. проходив службу в 58, 90 прикордонних загонах - командиром стрілецьких загонів. До квітня 1950 року проходив службу при військовій частині №2294. Нагороджений медалями : «За победу над Германией», «30 лет Советской Армии и Флота». В мирний час проживав в м. Новий Буг і працював в ДСУ – 732 на різних роботах. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Бєлозер Іван Харитонович народився 10 травня 1925 р. в с. Лобовичко Кіровоградської обл. Освіта 5 класів. З червня 1941 р. по червень 1944 р. проживав на окупованій території. Учасник ВВ війни з квітня 1944 р. по травень 1945 р. в складі 923 окремого саперного батальйону - сапер. В 1948 році демобілізувався, переїхав в м. Новий Буг і працював кочегаром на новобузькій міжрайбазі. Нині покійний. Фото відсутнє.

Ст. сержант Бєлоконь Віктор Кирилович народився 8 серпня 1924 р. в м. Новий Буг. Освіта 7 класів. Автомеханік. З 1941 р по 1944 р проживав на окупованій території. 15 березня 1944 р. призваний Новобузьким РВК і відправлений на фронт в складі 32 автомеханічної бригади - шофером до серпня 1945 р. Службу продовжував до квітня 1948 р. в 38 гвардійському механічному полку- автомеханіком. Нагороджений медалями «За звільнення Болгарії», «За перемогу над Німеччиною», «20 лет Перемоги у ВВВ 1941-1945 рр». Після демобілізації працював в ЛТУ - шофером. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Бєлоконь Олександр Іванович народився 25 лютого 1924 р. в с. Андріївка Новобузького р-ну. В 1939 р. закінчив 5 класів. Учасник ВВ війни з березня 1944 р. по травень 1945 р. в складі 1147 стрілецького полку - стрілок. Службу продовжував до квітня 1947 р. мінометником 82 мм. в 595 стрілецькому полку. Нагороджений медалями : «За перемогу над Німеччиною», «20 років Пермоги у ВВВ 1941-1945 рр». Після війни проживав в с. Новосілля Новобузької міськради . Помер в 1967 р. Без фото.
Рядовий Бень Олександр Олександрович народився в 1926 р. в м. Новий Буг. З 1941 по березень 1944р проживав на окупованій території міста. Учасник бойових дій ВВ війни з квітня 1944 р. по травень 1945 р. Після тяжкого поранення звільнений в запас. Івалід 3 групи. Нині покійний. Фото відсутнє.
Молодший сержант Березанський Микола Семенович народився 7 серпня 1926 р. в м. Новий Буг. Закінчив 7 класів середньої школи. Тракторист. Проживав на окупованій території з серпня 1941 р. по 1943 р. в 1943р. відправлений в етап в Німеччину. Після звільнення призваний на військову службу і відправлений в діючі Армію в 152 стрілецький полк - стрілком. Учасник ВВ війни з березня по червень 1945 р. Надстрокову службу продовжував до 1950 р. в складі : 19 стрілецького полку; при військовій частині 91176 – мотоциклістом; при військовій частині 161993 - кулеметником; при військовій частині 17246 - командиром стрілецького відділення. В 1950 р. звільнений в запас. Працював на новобузькій мебельній фабриці - трактористом. Нині пенсіонер. Фото відсутнє.

Рядовий Березняк Іван Васильович народився в 1923 р. в с. 2-а Миколаївка Казанківського р-ну. З 1941 р. по 1944 р. проживав на окупованій території. 11 березня 1944 р. призваний Польовим військкоматом на фронт. Направили через Новополтавку у Привільнянський р-н. Видали обмундирування, зброю, сформували частину, яку кинули на форсування Дністра, на територію Молдавії. День за днем просувалися містами, звільняючи Румунію, Болгарію, Югославію. Форсували Дунай в Угорщині. Штурмом брали її столицю - Будапешт, це було 2 грудня 1944 р. За звільнення міста Березняка нагородили медалю «За відвагу». В цьому бою його тяжко поранено. Всіх поранених бійців відправили в тиловий шпиталь Сталінір /Грузія/. Тут вони й зустріли День Перемоги. Після лікування повернувся додому. Нагороджений медалями «За взяття Будапешта», «За победу над Германией», орденом Вітчизняної війни П ст.. В післявоєнний час отримав направлення у Новий Буг, де працював черговим у міліції, пізніше у воєнізованій охороні на елеваторі та майстром по прийняттю продукції на цьому ж підприємстві. Нині покійний. Фото газетне.

Єфрейтор Березуцький Олександр Гаврилович народився в 1913 р. в с. Новий Буг в сім’ї селянина. В 1922 р. закінчив 1 клас початкової школи. В 1935 р. призваний Новобузьким РВК до лав Червоної Армії . В 1937 р. демобілізувався. З червня по грудень 1941 р. призваний по мобілізації і зарахований курсантом в 52 запасний стрілецький полк. З грудня 1941 р. по березень 1942 р. направлений в 1146 стрілецький полк стрілком, а з березня 1942 р по серпень 1943 р переведений в 52 окрему вогнеметну роту вогнеметником. З 1943 р по листопад 1945 р. в складі 7 окремої хімрот повозочний. Звільнений в запас в листопаді 1945 року. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Березуцький Юхим Микитович народився в 1913 р. в с. Березівка Устинівського р-ну Кіровоградської обл.. в сім’ї робітника. В 1928 р. закінчив 2 класи початкової школи. В квітні 1935 року призваний Дніпродзержинським РВК і зарахований в запас. Учасник бойових дій ВВ війни з червня 1941 р. по квітень 1943 р. в складі 31 автотранспортного полку - шофер. За участь у боях нагороджений медалю «За победу над Германией». Після звільнення в запас повернувся в м. Новий Буг. Працював в новобузькій сільгосптехніці шофером. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Березанський Роман Платонович народився в 1903 р. в с. Новий Буг. Учасник бойових дій з березня 1944 р. по травень 1945 р. в складі 141 мінометного полку. Брав участь у запеклому бою за звільнення Берліну. Там і зустрів День Перемоги. Нагороджений медалями «За взятие Берлина», «За победу над Германией». Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Бегма Микола Федотович народився в 1908 р. в с. Новий Буг. На військову службу призваний по мобілізації Новобузьким РВК. Учасник бойових дій ВВ війни з липня по жовтень 1941 р. в складі 44 стрілецького полку 42 стрілецької дивізії. В боях поранено. Після лікування звільнений в запас. Нині покійний. Фото відсутнє.

Старший сержант Біліченко Володимир Севаст’янович народився в 1923 р. в м. Миколаїв. Житель м. Новий Буг. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з серпня 1941 р. по листопад 1943 р. в складі 9 танкового корпусу. В боях тяжко поранено. Лікувався в евакошпиталі , звільнений в запас згідно поранення. Інвалід 2 групи. Нині покійний. Фото відсутнє.

Сержант Білоус Олександр Макарович народився в 1926 р. в м. Новий Буг. Учасник бойових дій ВВ війни з березня по травень 1945 р. в складі 332 стрілецького

полку 241 стрілецької дивізії. Звільнений в запас в листопаді 1945 р. Нагороджений медалю «За победу над Германией». Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Бібік Іван Егорович народився в 1907 р. в с. Новий Буг. Учасник бойових дій ВВ війни з березня по травень 1945 р. в складі 71 окремого зенітно-артилерійського полку. Звільнений в запас в жовтні 1945 р. Нині покійний. Фото відсутнє.


Рядовий Біліченко Олександр Михайлович народився 23 липня 1923 р. в м. Новий Буг. Освіта 3 класи. Тракторист. З 1941 р. по 1944 рр. проживав в окупації. 14 вересня 1944 року призваний Новобузьким РВК і зарахований в 235 армійський запасний стрілецький полк - шофером. З березня 1945 р. переведений в 437 знищувальний проти-танковий артилерійський полк - шофером. В 1947 р. звільнений в запас. Нагороджений медалями: «За победу над Германией»,»20 лет победы в ВОВ 1941-1945гг».Працював в колгоспі «Коцюбинського»- трактористом, до виходу на пенсію. Нині покійний. Без фото.
Сержант Білик Петро Іванович народився у 1924 р. у м. Новий Буг. Навчався у Новобузькій ЗОШ №4, а після її закінчення працював у колгоспі «Червоний степ» на різних роботах. До Червоної Армії призваний Новобузьким РВК в 1939 р. і направлений у місто Муром Горківської обл. у військове училище на командира відділення. Після навчання направили в склад Ш-го Білоруського фронту командиром кулеметного відділення. В цьому ж відділенні брав участь у боях до січня 1945 р. В одному із боїв отримав тяжке поранення / відірвало ліву руку, отримав контузію/. Довго лікувався у евакошпиталі в Московській області. В травні 1945 р. демобілізувався і повернувся додому інвалідом війни. За проялений героїзм, мужність і відвагу в боях Петро Іванович нагороджений бойовими нагородами : орденами Слави Ш ст., Вітчизняної війни 1 ст . та медалями «За отвагу», «За победу над Германией» та ювілейними медалями. Після війни повернувся до мирної праці. Більше 30 років працював обліковцем в колгоспах «Прогрес», ім.. Леніна. За сумлінну працю має нагороду «За трудову доблесть». З 1987 р. на заслуженому відпочинку. Фото є.

Гвардії сержант Бірюк Григорій Тимофійович народився 18 березня 1921 р. в с. Лобріно Привільнянського р-ну. Житель м. Новий Буг. Освіта 11 класів середньої школи. На військову службу призваний Миколаївським РВК в жовтні 1940 р. і зарахований в кавказський дивізіон- курсантом. Учасник ВВ війни з червня 1941 р. по травень 1945 р. в складі особливого зенітного Кавказського дивізіону - начальник наглядового пункту. З жовтня 1943 р. призначений в 54 гвардійську артилерійську бригаду - командиром відділення. Брав участь у визволенні Угорщини. За участь у боях проти фашизму нагороджений медалями : «За взятие Вены», «За победу над Германией» «20 лет победы в ВОВ 1941-1945 гг». Звільнений в запас в 1946 р. Працював в Новобузькому райхарчопромі завідуючим складу. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Білоус Григорій Григорович народився 24 грудня 1918 р. в м. Новий Буг. В 1931 р. закінчив 6 класів. Закінчив курси шоферів. З жовтня 1939 р. призваний Новобузьким РВК до Лав Червоної Армії. В червні 1941 р. призваний на фронт. Серед воїнів, які форсували Славутич, був наш земляк Григорій Білоус. Він визволяв рідний Київ. Кадровий солдат регулярних Збройних Сил Радянської Армії з перших днів війни знаходився на передових позиціях. Пережив перші тяжкі дні і місяці відступу під натиском фашистського звіра. Був в оточенні. Ночами по лісах, голодний і холодний, пробирався до своїх частин і знову, разом з усіма давав відсіч окупантам. Але не довго довелося воювати. Його тяжко поранено і в серпні 1941 року комісували згідно поранення. З вересня 1941 р. по березень 1944 р. проживав на окупованій території. Всі чекали довгождану перемогу. Так званна непереможна гітлерівська армія, була розгромлена. Після війни двадцять шість років він працював шофером автотранспортного підприємства №14036, подальше працював в районному товаристві мисливців та рибалок. Нині покійний.

Фото газетне.

Старший сержант Богданов Григорій Захарович народився 25 липня 1921 р. в м. Новий Буг. Освіта 10 класів. З вересня 1940 р. по жовтень 1941 р. служба в рядах Червоної Армії в складі 44 танкової бригади - командир танку Т-34. З жовтня 1941 р. учасник Вітчизняної війни в складі 131 запасної танкової бригади, 339 стрілецької дивізії; 223 стрілецької дивізії 956 артилерійського полку, 319 артилерійської бригади. В грудні 1943 р. поранено в спину, в серпні 1944 р. поранений в обличчя. Військову службу закінчив в травні 1946 р. За участь в бойових діях нагороджений медалями: «За отвагу», «За победу над Германией», «20 лет победы в ВОВ 1941-1945 гг». Після війни закінчив Новополтавський зоотехнікум по спеціальності ветфельдшер і працював в Новобузькій «Ветлікарні» до виходу на пенсію. Нині покійний. Без фото.

Сержант Богданов Іван Захарович народився 22 червня 1923 р. в м. Новий Буг. В 1938 р. закінчив 7 класів. З 1941 р. по березень 1944 р. проживав на окупованій території міста. З квітня 1944 р. призваний Новобузьким РВК і направлений в 618 стрілецький полк курсантом на шофера. Після закінчення курсів продовжував службу в цьому ж полку. В грудні 1944 р. отримав поранення в поясницю. Пролікувавшись знову пішов на фронт. З травня 1946 р. проходив службу в 40 , 49 стрілецьких полках- шофером. Брав участь в запеклому бою за звільнення - Кенінсберга . В березні 1947 р. звільнений в запас. За участь в бойових діях нагороджений медалями : «За отвагу», «За взятие Кенинсберга», «За победу над Германией». В мирний час закінчив Новобузький ТМЕСГ. Працював в колгоспі «Коцюбинського» механіком до виходу на пенсію. Нині покійний. Без фото.


Гвардії сержант Богданов Іван Сергійович народився 28 травня 1926 р. в м. Новий Буг. Освіта 5 класів. Шофер. З 1941 р. по 1943 р. проживав в окупаціі міста. З 1943 р. по березень 1945 р. в етапі. Після звільнення призваний Польовим РВК на військову службу і зарахований в 218 армійський запасний стрілецький полк. З квітня по травень 1945 р. переведений в 298 стрілецький полк стрілком. З травня 1945 р. зарахований в окремий учбовий батальйон заряджаючим міномета 120 мм. Службу проходив до жовтня 1950 р. в складі 634 мінометного полку – навідником міномета 1209 мм; при в/ч 51148 старший телефоніст; при в/ч 24564 курсант, а потім командир відділення. Звільнений в запас. Нагороджений медалями : «За победу над Германией», «20 лет победы в ВОВ 1941-1945 гг». В мирний час працював в ПМК – 192 шофером. Нині на заслуженому відпочинку. Фото відсутнє.

Рядовий Богданов Олександр Захарович народився в 1909 р. в м. Новий Буг.

Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р по серпень 1944 р. в складі 233 гвардійського артилерійського полку. Ветеран війни. За мужність і героїзм проявлений в боях з фашистами нагороджений орденом Слави Ш ст. Нині покійний.

Старший лейтенант Богданов Іван Петрович народився в 1913 р. в м. Новий БугУчасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. по липень 1942 р. Кадровий офіцер 442 стрілецького полку 106 стрілецької дивізії Збройних Сил Радянської Армії з перших днів війни знаходився на передових позиціях. Вміло керував в складних ситуаціях. Та недовго прийшлось воювати. Був тяжко поранений. Лікувався у військовому шпиталі, але прийшлось комісувати згідно поранення. За участь у боях нагороджений орденом «Красной Звезды», медалю «За отвагу». Нині покійний. Без фото.

Сержант Богданов Євтихій Ксенофонтович , 1900 року народження, м. Новий Буг. З 1941 р. по березень 1944 р. проживав на окупованій територіі. Учасник Великої Вітчизняної війни з березня 1944 р. по травень 1945 р. в складі 233 гвардійського артилерійського полку. За участь у бойових операціях нагороджений медалями : «За відвагу», «За победу над Германией». Нині покійний. Фото відсутнє.


Сержант Богослов Іван Данилович народився в 1911 р. в с. Новий Буг. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. по травень 1945 р. в складі 777 артилерійського полку 246 стрілецької дивізії. За участь у боях нагороджений орденом Вітчизняної війни П ст.., медалю «За отвагу». Нині покійний. Фото відсутнє.

Єфрейтор Бодопрост Арсеній Григорович народився 3 жовтня 1923 р. в м. Новий Буг. В 1938 р. закінчив 6 класів. На військову службу призваний Ленінським РВК м. Владивосток і зарахований у 845 артилерійський полк радіотелеграфістом артилерійської частини. …..Листопад 1942 р. Радянські війська підійшли до Дону . На протилежному боці німці зайняли оборону. Зав’язався запеклий бій. Раптом порушився зв’язок з артилерією. Поновити його доручають рядовому Арсенію . Дев’ятнадцятирічному юнаку довелося повзти по замерзлій річці під смертоносним вогнем. Зв’язок з артилерією був швидко відновлений. Знову «заговорили» радянські гармати. Ворог відступив. Відважний зв’язківець одержав першу нагороду - медаль «За бойові заслуги». Більше року Арсеній служив зв’язківцем , майже весь час був на передовій. В 1943 р. його було прийнято до лав КПРС. На початку 1943 р. Арсенія зараховують в розвід роту. В Прибалтиці , поблизу містечка Любави отримали завдання будь – що захопити «язика». 18 розвідників вирушили у ворожий тил і «язика» швидко було взято, але найважчим виявилось повернення назад до своїх. Ціною великих зусиль і життям кількох товаришів вдалося повернутися з живим «язиком» в своє розташування. На грудях Арсенія з’явився орден Слави. З боями йшли радянські війська на захід. Арсенію Григоровичу довелося звільняти від фашистів багато міст і сіл. Службу продовжував до червня 1946 року. За участь у бойових діях нагороджений орденом «Красной Звезды», другим орденом Слави Ш ст. медалями «За отвагу», «За победу над Германией». В мирний час працював в Новобузькому автопарку шофером до виходу на пенсію , Нині покійний. Фото газетне.

Рядовий Бойко Василь Федорович народився 14 січня 1923 р. в Тернопільській обл. Житель с. Петрівка Новобузької міської ради. На військову службу призваний Березновським РВК Ровенської обл. в січні 1944 р. і зарахований в 306 окремий авто батальйон - шофером. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з 1944 р. по травень 1945 р. Звільнився зі служби в травні 1946 р. Приступив до мирної праці. Працював в колгоспі ім . Леніна столяром до виходу на пенсію. Нині покійний. Без фото.

Бойко Григорій Семенович, наш земляк. Народився в Бобринецькому р – ні. Кіровоградської обл.. Жили вони на кордоні, коли рвались перші бомби. Григорію довелося одному із перших вступити в бій з фашистською ордою. До війни був фельдшером, мріяв лікувати, а не вбивати людей. Та війна примусила взяти в руки зброю, бо перед ним стояло фатальне : хто кого? Без жалю громив фашистів, щоб сотням мільйонів людей радісно жилося на землі. Та фашисти підірвали орлині крила, закинули в концтабір. Григорію довелося бути в’язнем Бухенвальду. Але й там він продовжував боротись, ставши членом інтернаціональної підпільної антифашистської організації. Під його керівництвом випускались листівки, організовувались повстання. В цьому таборі смерті кожен день був вічністю, та Григорій Семенович жив, терпів і боровся. А потім була радість Перемоги. Він входить в склад редколегії, яка склала першу книгу спогадів «Концтабір Бухенвальд». Опісля концтабору Григорій Семенович повернувся до любимої роботи. Майже 20 років завідував фельдшерсько – акушерським пунктом в с. Новоолександрівці Баштанського р- ну. Останні роки проживав в Новому Бузі. Все менше і менше стає серед нас людей, котрі винесли на своїх плечах тяжкі муки боротьби і поневолення. Та пам’ять про них житиме вічно. Без фото.

Лейтенант Бочкарьова Олександра Іванівна учасниця бойових дій громадянської та Вітчизняної війни 1941-1945 рр. На уроці мужності вона розповідала учням про грізні воєнні роки, про бойові подвиги друзів – однополчан, про ті труднощі і випробування , які випали на долю бійців в роки війни. Олександра Іванівна розповідала про формування загону медсестер, членом якого була вона, і про те, як в неймовірних труднощах війни боролися люди в білих халатах за життя кожного радянського солдата. Після війни вона трудилася на мирному фронті. Справа, якій вона присвятила своє життя - це виховання підростаючого покоління. Бочкарьова - активний член клубу «Патріотка», який діяв Миколаєві., допомагала розшукувати рідних і близьких тим людям, яких розлучила війна. І нехай проходять дні, минають роки, вони не владні над пам’ятю про героїв минулих боїв, про тих, хто боровся і віддав своє життя за наше визволення. Для молоді, вони стали символом мужності, і назавжди залишились в наших серцях. Фото відсутнє.

Рядовий Благодаренко Григорій Іванович народився в 1920 р. в м. Новий Буг. Освіта 7 класів. До війни працював в колгоспі слюсарем по ремонту двигунів. Він, як і його однолітки, рвався на фронт. В серпні 1943 року призваний на військову службу і зарахований в 267 стрілецький полк у внутрішні війська МВС. Учасник бойових дій ВВ війни з серпня 1943 р. по травень 1945 р. Нагороджений мелалями «За боевые заслуги», За победу над Германией» та ювілейними мелалями. Рядом з бойовим нагородами на грудях висить медаль «За трудову доблесть», яку отримав за сумлінну працю в Софіївській МТС. Пройшли роки. Десять літ був комбайнером в колгоспі «Червона Україна». В сімидесяті роки переїхав в місто Новий Буг. До пенсії працював слюсарем у райсільгосптехніці. А на грудях добавилася ще одна медаль «Ветеран праці». Медалі бойові і трудові - заслужена дяка вірному бійцю воєнного і трудового фронтів. Нині покійний. Фото газетне.

Старший сержант Болюбаш Василь Григорович народився в 1911 р. в м.

Новий Буг. В 1938 р. закінчив 7 класів середньої школи. На строкову військову службу призваний Новобузьким РВК і зарахований у 80 зенітний артилерійський полк. Учасник бойових дій ВВ війни з липня 1941 р по лютий 1945 р. в складі 72 окремого бронепоїзда. В 1944 р. брав участь у запеклому бою за оборону Сталінграда , тяжко поранений в праву ногу з укороченням на 6 см. Лікувався у військовому шпиталі. Інвалід П гр.. За участь у боях нагороджений медалями : «За отвагу» , « ,«За оборону Сталинграда», «За победу над Германией». В мирний час працював весь час працював в Новобузькому держбанку завідуючим. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Болюбаш Григорій Григорович народився 15 лютого 1915 р. в м. Новий Буг. В 1929 р. закінчив 4 класи. В 1939 р. призваний на військову службу в ряди Червоної Армії , яку проходив в складі 47 і 627 стрілецьких полків. З 1941 р. призваний на фронт. Учасник бойових дій ВВ війни з червня по серпень 1942 р. в складі 253 стрілецького полку. З серпня 1941 р. по 1944 р. проживав на окупованій території . Звільнений в запас по хворобі. Нагороджений медалю «За победу над Германией». Після війни проживав в селі Петрівка Новобузької міськради. Працював в колгоспі ім.. Леніна комбайнером. За трудові досягнення нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Нині покійний. Фото відсутнє.


Рядовий Бондарь Василь Микитович народився в 1911 р. в с. Новий Буг. В 1926 р.Закінчив 4 класи. В 1932 р. призваний Новобузьким РВК на військову слуряди Радянської Арміі і зарахований в робочий батальйон. З 26 червня призваний на фронт в складі 440 батальйону аеродромного обслуговування - шофером. Учасник бойових дій ВВ війни з червня 1941 р. по травень 1945 р. Нагороджений медалями : «За боевые заслуги», «За оборону Кавказа», «За победу над Германией». В листопаді 1945 р. звільнений запас. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Бондарь Григорій Денисович народився 24 жовтня 1918 р. в с. Новий Буг. В 1932 р. закінчив 7 класів . З вересня 1938 р. по жовтень 1941 р. проходив службу в рядах Радянської Армії. Учасник бойових дій ВВ війни з червня по жовтень 1941 р. в складі 71 стрілецького полку - стрілок. З жовтня 1941 р. по березень 1944 р. знаходився на окупованій території в с. Добра Воля Новобузької міськради. Після звільнення району від німецьких окупантів працював в колгоспі ім.. Леніна трактористом. Нині покійний. Фото відсутнє.

Гв .молодший сержант Бондарь Іван Васильович народився в 1922 р. в м. Новий Буг. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з березня 1944 р. по травень 1945 р. в складі 8 гвардійського стрілецького полку - стрілок. Нині покійний. Без фото.

Старший сержант Бондарь Іван Сергійович народився 23 лютого 1920 р. в селі Суходол’є Новобузького р-ну. В 1938 р. закінчив 9 класів НСШ. Монтер. З квітня 1940 р. призваний на військову службу Володимирівським РВК і зарахований курсантом в Оружійну школу молодших авіа спеціалістів. Після закінчення курсів направлений в 121 авіаполк стрілком радистом. З вересня 1941 р. по лютий 1942 р. проходив військову службу в 9, 23 запасних бомбардировочних авіаполках - радист. З 1942 р. по травень 1946 р. призначений начальником РСП 26 механічного полку. Брав участь у звільненні Чехословаччини, в боях за взяття Берліну. Велику Перемогу зустрів у Берліні. Нагороджений медалями : «За освобождение Праги», «За взятие Берлина», «За победу над Германией». Після демобілізації повернувся в Новий Буг. Працював в сільгосптехніці слюсарем до виходу на пенсію. Нині покійний. Без фото.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка