Призваний Польовим райвійськкоматом з січня 1945 р по квітень 1945 р в 329 стрілецький полк стрілком. Надстрокову службу проходив до березня 1950 р в складі 66 окремого стрілецького батальйону гарматним номером 76 мм



Сторінка3/17
Дата конвертації11.03.2019
Розмір1.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Сержант Бондарь Михайло Устимович. Народився в листопаді 1925 р. в Овручському р-ні Житомирської обл..Освіта 5 класів. Житель м. Новий Буг. З 1941 р. по березень 1945 р. проживав на окупованій території . на військову службу призваний Польовим військкоматом. Учасник бойових дій ВВ війни з квітня по травень 1945 р. в складі 222 армійського запасного стрілецького полку. З вересня 1945 р. по січень 1946 р. кулеметник 239 гв.сп. Службу продовжував до квітня 1950 р. в складі 28 , 71 окремого залізнично - дорожнього батальйону – командиром відділення. Нагороджений медалю «За победу над Германией» та ювілейними медалями. Після війни працював майстром в Рай ДУ. Нині покійний. Без фото.

Рядовий Бондарь Савелій Демидович. Народився в 1912 р. в с. Новий Буг в сім’ї селянина. На військову службу призваний Новобузьким РВК. Учасник бойових дій ВВ війни з червня по вересень 1941 р. в складі 74 стрілецького полку - стрілок. Надстрокову службу проходив до червня 1958 року. Після звільнення в запас працював в колгоспі ім.. Чкалова на тваринницькій фермі - технік тваринник. Нині покійний.

Старший сержант Бондарь Семен Антонович народився в 1913 р. в с. Новий Буг в сім’ї селянина. В 1924 р. закінчив 3 класи місцевої школи. З листопада 1934 р. по березень 1935 р. служба в рядах Радянської Армії в складі 33 окремого інженерного батальйону. З серпня 1940 р. курсант 627 стрілецького полку. Учасник бойових дій ВВ війни з червня 1941 р. по травень 1945 р. в складі 253 стрілецького полку - командир відділення; в складі 10 стрілецького батальйону - шофер. В серпні 1941 р. поранено в грудну клітку. Нагороджений орденом «Красной Звезды», медалями «За боевые заслуги», «За оборону Сталинграда», «За взятие Берлина», «За освобождение Варшавы»,»За победу над Германией». В жовтні 1945 р. звільнений в запас. Працював в райспоживспілці та в сільгосптехніці - слюсарем. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Бондарь Трофим Романович народився 1 лютого 1914 р. в с. Калинівка Олевського р-ну Житомирської обл. в сім’ї селянина. Українець. В 1928 р. закінчив 5 класів. Учасник бойових дій ВВ війни з листопада 1944 р. по травень 1945 р. в 132 запасному стрілецькому полку стрілок. Був в складі партизанського загону з травня 1943 р. по жовтень 1944 р. Нагороджений медалю «За победу над Германией» та ювілейними медалями. Після війни проживав в м. Новий Буг. Працював на відбудові сільського господарства в колгоспі «Коцюбинського - на різних роботах. Нині покійний. Фото відсутнє.

Матрос Бойко Петро Митрофанович народився в 1909 р. в м. Новий Буг. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. по вересень 1941 р. в складі 45 авіабази ВПС Чорноморського Флоту. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Бондаренко Іван Максимович народився в 1913 р. в с. Березівка Устинівського р-ну Кіровоградської обл. в сім’ї селянина. Освіта 4 класи початкової школи. На військову службу призваний Устинівським РВК. Службу проходив з 1935 р по 1937 р. в рядах Червоної Армії в територіальній частині. З 1941 по 1944 р. проживав на окупованій території в селі Семено-Василівка. Учасник бойових дій з березня 1944 р. по травень 1945 р. в складі артилерійського дивізіону; в 3 батареї - дезинфікаторщик. Звільнений в запас в жовтні 1945 р. Нагороджений медалю «За победу над Германией». Після війни працював в колгоспі ім.. Коцюбинського на різних роботах. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Бондаренко Трофим Григорович народився 25 серпня 1919 р. в с. Шабельники Чигринського р-ну Кіровоградської обл.. Житель м. Новий Буг. Освіта 6 класів. Водій. На військову службу призваний з вересня 1940 р в складі 311 артилерійського полку - водій. З червня 1941 р. направлений в склад діючої Армії. В липні попав в полон, де пробув до травня 1945 р. В червні 1945 р. призваний - в 222 запасний стрілецький полк - водієм. В лютому 1946 року звільнений в запас. Після війни працював на учбовому господарстві Новобузького ТМЕСГ на різних роботах. За трудові досягнення нагороджений медалю «За трудову доблесть». Нині покійний.

Сержант Бондаренко Микола Тимофійович народився в 1921 р. в м. Новий Буг. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з липня 1941 р. по листопад 1942 р. в складі 206 стрілецького полку 99 стрілецької дивізії. Нині покійний. Фото ввідсутнє.

Рядовий Борисов Олександр Микитович народився в 1912 р. в м. Миколаєві в сім’ї робітника. Закінчив два курси суднобудівного технікуму . В 1932 р. призваний на військову службу Миколаївським ОВК і зарахований 15 стрілецьку дивізію в окремий батальйон зв’язку - телефоністом. В 1934 році звільнений в запас. По мобілізації призваний Павлоградським РВК і направлений телефоністом в 28 кавалерійську дивізію. Учасник бойовий дій Великої Вітчизняної війни з липня 1941 р. по травень 1942 р. З травня 1942 р. по березень 1945 р. перебував в полоні в Німеччині. Після звільнення повернувся в Новий Буг. Працював в СМУ - мотористом. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Бортник Олександр Тимофійович народився 15 березня 1921 р. в м. Новий Буг. Малоосвічений. В травні 1941 р. призваний на військову службу в 144 стрілецький полк. В червні 1942 р. попав в полон де пробув до червня 1943 р. З червня 1943 р. по лютий 1944 р. в окупації. З квітня 1944 р. по червень 1946 р. проходив службу в 4 трофейному батальйоні. Після війни працював в колгоспі «Родина» на різних сільськогосподарських роботах. Ветеран війни і праці. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Ботузов Іван Григорович народився 1 січня 1925 р. в с. Сєднєво Устинівського р-ну Кіровоградської обл.. Освіта 7 класів. Шофер. Житель станції Новий Буг. На військову службу призваний Польовим військкоматом 22 квітня 1945 р. і зарахований в 70 гвардійську самохідну артилерійську бригаду - навідником 57 мм по липень 1945 р. З липня 1945 р. по жовтень 1946 р. навідник 83 гвардійського важкого танкового полку. З жовтня 1946 р. по лютий 1947 р. шофер 107 окремого стрілецького батальйону. З лютого 1947 р. по липень 1949 р. в складі управління військової комендатури - шофер. Нагороджений медалями : «За победу над Германией», «20 лет победы в ВОВ 1941 – 1945 гг.». В 1950 р. переїхав в Новий Буг. Працював в новобузькому «автопарку» - автослюсарем до виходу на пенсію. Нині покійний. Без фото.


Молодший сержант Брильов Олексій Антонович, народився в 1911 р. в м. Новий Буг. Освіта 2 класи початкової школи. На військову службу призваний в 1944 р. Новобузьким РВК. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з березня 1944 р. по лютий 1945 р. Кулеметник 905 стрілецького полку 248 стрілецької дивізії. В лютому 1945 р. тяжко поранено в праву руку. Звільнений в запас в червні 1945 р. Працював в рай харчокомбінаті шеретовщиком. Нині покійний. Фото відсутнє.

Старшина Бричук Дмитро Лук’янович народився 10 жовтня 1922 р. в м. Новий Буг в сім’ї колгоспників. Після закінчення 4-х класів неповної середньої школи пішов працювати в колгосп. Призваний до лав Червоної Армії 15 лютого 1945 р.. Служив стрільцем в складі 237 армійського запасного стрілецького полку 1-го Білоруського фронту. Після прийняття присяги 23 лютого 1945 р. Дмитра переведено до 1368 стрілецького полку 416 стрілецької дивізії 5 Ударної Армії 1-го Білоруського фронту. Брав участь у визволенні Польщі від німецько-фашистських загарбників , в березні 1945 р. був легко поранений осколком в праву голінь. Після лікування був направлений телефоністом в 58 штабний батальйон 5 Ударної Армії. Брав участь у боях за Берлін. Демобілізований 21 травня 1946 р. Нагороджений орденом Вітчизняної війни П ст.., медалю «За победу над Германией» та ювілейними медалями. Після звільнення в запас працював в ПМК-138, «Міжколгоспбуді». Завжди показував відмінні результати, нагороджувався почесними грамотами та цінними подарунками. Був почесним ветераном праці. Помер Дмитро Лук’янович 25 серпня 1999 року. Фото відсутнє.

Рядовий Бричук Олександр Дмитрович народився в 1913 р. в сім’ї робітника. Освіта 4 класи початкової школи в м. Алма- Ата. Перед війною жив і працював шофером в м. Алма-Ата. В серпні 1941 р. призваний по мобілізації Фрунзенським РВК і зарахований в 291 автотранспортну роту шофером. Брав участь у обороні Москви. Йому довелося пережити обстріли й бомбардування, голод, холод, бачити смерті товаришів. Був поранений і контужений . Закінчив свій бойовий шлях у Прибалтиці де було оточено Курляндське угрупування німців. За участь у боях нагороджений орденом «Красной Звезды», медалями «За боевые заслуги», «За оборону Москвы», «За победу над Германией», та 4-ма ювілейними медалями. Мав подяку від командира тричі орденоносної Панфілівської дивізії гвардії генерал-майора Бєляєва, начальника політвідділу гвардії полковника Криворученко. В листопаді 1945 р. Звільнений в запас. Після війни жив в м. Новий Буг, працював на мебельній фабриці слюсарем 6 розряду до виходу на пенсію. Помер Олександр Дмитрович в 1997 р. Фото є.


Старшина Бричкін Микола Андрійович народився в 1920 р. в м. Новий Буг. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з листопада 1943 р. по травень 1945 р. в складі 936 стрілецького полку 254 стрілецької дивізії. Ветеран війни і праці. Нині покійний. Фото відсутнє.

Старшина Брусник Микола Полікарпович народився 25 лютого 1925 р. в м. Новий Буг. Закінчив 5 класів середньої школи. Музикант. На військову службу призваний Новобузьким РВК і зарахований в 108 запасний стрілецький полк стрілком. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з травня 1944 р. по червень 1945 р. в складі 566 стрілецького полку навідник 45 мм. Закінчив курси на командира відділення 45 мм в 153 стрілецькій дивізії. З червня 1945 р. по липень 1949 року проходив службу в 1632 артилерійському полку - музикантом. 22 липня 1949 р. зарахований на поверхстрокову військову службу в 22 стрілецькій дивізії музикантом. Звільнений в запас в 1960 р. по закінченню строку служби. За участь в боях з фашистами нагороджений орденом «Красной Звезды», 2-ма медалями «За отвагу», медалями «За взятие Кенинсберга», «За победу над Германией», «За боевые заслуги» та ювілейними медалями. Пенсіонер Міністерства Оборони. Нині покійний. Фото відсутнє.


Рядовий Брусник Микола Харлампійович народився в 1910 р. в м. Новий Буг. З 1941 по 1944 р. проживав на окупованій території. Призваний по мобілізації Новобузьким РВК і відправлений на фронт. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з березня 1944 р. по травень 1945 р. в складі 8 гвардійського стрілецького полку - стрілок. Ветеран війни і праці. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Бочковський Йосип Ілліч народився в 1915 р. в м. Новий Буг. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з березня по травень 1944 р. в складі 795 стрілецького полку 228 стрілецької дивізії. Нині покійний.

Рядовий Будяченко Микола Григорович народився в 1910 р. в м. Новий Буг. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. по травень 1945 р. в складі 25 стрілецького полку 301 стрілецької дивізії. В боях тяжко поранено. Повернувся з війни інвалідом 2 групи. Нині покійний. Фото відсутнє.
Старший сержант Буйвалов Андрій Петрович народився 25 травня 1925 р. в Жовтневому районі Одеської обл.. Освіта 8 класів. На військову службу призваний Томським РВК в січні 1943 р. і зарахований курсантом в 4-й запасний стрілецький полк. В червні 1943 р. призначений у військову частину 18938 навідником гармати 76 мм. Учасник бойових дій ВВ війни з червня 1943 р. по травень 1945 р. Службу продовжував до квітня 1950 р. командиром гармати 76 мм. Нагороджений медалями : «За отвагу», «За боевые заслуги», «За победу над Германией». «За освобождение Праги», «За освобождение Болгарии» та ювілейними медалями. Після війни переїхав в м. Новий Буг. Працював на Новобузькому елеваторі - майстром цеху. Нині покійний. Фото відсутнє.

Молодший сержант Букалов Микита Петрович народився в 1912 р. в с. Куйбишевка Єланецького р-ну в сім’ї робітника. В 1927 р. закінчив 3 класи початкової школи в с. Братолюбівка. В 1934 р. призваний на військову службу Єланецьким РВК і зарахований в запас. По мобілізації призваний в червні 1941 р. і зарахований в 440 батальйон авіа обслуговування шофером. Учасник бойових дій ВВ війни з червня 1941 р. по травень 1945 р. Нагороджений медалями : «За освобождение Кавказа», «За победу над Германией». «За освобождение Варшавы». Після війни переїхав в м. Новий Буг. Працював в райхарчопромі - мотористом. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Букатич Іван Миколайович народився в 1925 р в с. Орєхово Красноярського краю. Житель м. Новий Буг. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з січня 1943 р. по лютий 1944 р. в складі 270 стрілецького полку. На війні поранено. Повернувся з війни Інвалідом 2 групи. Нині покійний. Фото відсутнє.

Учасник Великої Вітчизняної війни, ветеран війни і ветеран праці

Бугай Іван Іванович народився в 1921 р. в Арбузинському районі. Двадцятирічним хлопцем 14 квітня 1941 р. призваний до лав Червоної Армії. Служив мінометником в Туркменістані. А 22 червня 1941 р. підрозділ був піднятий по тривозі. Почалася Велика Вітчизняна війна. Через два тижні поїздом частина, в якій проходив службу рядовий Бугай, була доправлена до Єльнинського виступу, й відразу вступила в бій. 30 серпня того ж року - отримав осколочне поранення в руку. Лікувався в Курську, а як посилились атаки противника з повітря, госпіталь передислокували в ліс. Після госпіталя направили на Волоколамський напрямок на запеклі бої під Москвою. Потім звільняли Серпухов, Юхнов. Тут же отримав друге тяжке поранення в ногу. Знову вісім місяців лікування в Куйбишевській області. Після направили в 33 стрілецьку дивізію. Брав участь у визволенні Звенигородки, Шполи, потім Корсунь – Шевченківська операція.. Після визволення Умані командир батальйону дозволив провідати рідний хутір Грозний. Тут була зустріч не тільки з рідними, а й з другом дитинства Леонідом Заданом. Далі - військова частина, в якій служив Бугай, була направлена на Вінницьку область. А з відти шлях пролягає на Польщу, в Німеччину. Там і зустрів солдат великий День Перемоги. За участь у боях нагороджений орденами «Красной Звезды» і Отечественной войны П ст.., медалями : «За освобождение Москвы». «За боевые заслуги», «За освобождение Варшавы», «За победу над Германией» та ювілейними медалями. Нині Бугай Іван Іванович проживає в м. Новий Буг, біля дітей. Зараз на заслуженому відпочинку. Фото газетне.

Старший лейтенант Бузарь Олександр Опанасович народився в березні 1921 р. в м. Новий Буг. Сім’я переїхала в м. Чистякове Сталінської обл.. В грудні 1939 р. після закінчення 10 класів був призваний до лав Червоної Арміі і зарахований курсантом полкової школи 50 запасного танкового полку ЛВО. У вересні 1940 року призначений командиром танку Т-26 в 35 легкотанкову бригаду ЛВО. З листопада 1941 р. по серпень 1942 р. призначений командиром башні Т-34 2-ї танкової бригади Південного фронту. З 1942 р. по жовтень 1943 р. переведений на командира башні Т-34 71 танкового полку Центрального Фронту. З жовтня 1943 р. по березень 1944 р. – курсант Полтавського танкового училища м. Мари. З березня 1944 р. по листопад 1944 р. призначений командиром башні М-4А 2 35-ї механізованої бригади 1-го Булоруського Фронту. З листопада 1944 р. по грудень 1945 р. курсант Київського училища в м. Києві. З січня 1946 р. по червень 1946 р. - механік-водій КУ-152 13-го танкового полку Уральського ВО. З червня 1946 р. по червень 1947 р. - технік танковий 13-го танкового полку Уральського ВО. З червня 1947 р. по травень 1948 р. - технік по обробці даних 13-го танкового полку Уральського ВО. В боях був двічі поранений. За участь у боях нагороджений орденами Славы Ш ст..,Отечественной войны 1 ст., медалями: «2-ма За отвагу», «За победу над Германией», «За оборону Кавказа» та ювілейними медалями. Після війни працював інспектором по оргнабору; секретарем Новобузького райвідділу МВС; інструктором районного комітету партії; завідуючим райдрукарні; в ПМК-138; стропальщиком в міжколгоспбуді. З 1981 року пенсіонер. В грудні 1998 року помер. Фото є.

Старший матрос Булат Григорій Кирилович народився 14 квітня 1927 р. Уроженець Краснодарського краю. Росіянин. Освіта 9 класів. Столяр. Житель м. Новий Буг. На військову службу призваний Кагановиченським РВК Краснодарського краю. З грудня 1944 р. призваний по мобілізації і відправлений на фронт в 120 стрілецький полк . Після війни потрапив у Севастополь, де разом з іншими фронтовими товаришами вчився в об’єднаній школі на комірника продовольчої служби. У 1950 році демобілізувався. З 1950 року жив і працював у м.Краснодар. З 1954 року проживав у м. Новий Буг. Працював бригадиром у колгоспі Коцюбинського, кладовщиком в ПМК-138. З 1987 р. пішов на пенсію. Нині покійний Фото Є.

.Сержант Бурмак Володимир Афанасійович народився 29 серпня 1922 р. в Чернігівській області Глухівського району. Освіта 5 класів. Житель м. Новий Буг. На військову службу призваний Новобузьким РВК у вересні 1944 р. і зарахований в 27 учбовий стрілецький полк. Після курсів направили на фронт в складі 57 окремого запасного батальйону зв’язку старшим лінійним наглядачем. Учасник бойових дій Вітчизняної війни з жовтня 1944 р. по травень 1945 р. Але службу продовжував до листопада 1946 року в складі окремого гвардійського полку зв’язку старшим лінійним наглядачем. Нагороджений медалю «За победу над Германией». Після війни працював в сільському господарстві ім.. Чкалова трактористом. Нині покійний. Фото відсутнє.


Рядовий Буряга Василь Іванович народився в 1924 р. в м. Новий Буг. Проживав на окупованій території. Учасник Великої Вітчизняної війни з травня 1944 р. по травень 1945 р. в складі 61 стрілецького полку 45 стрілецької дивізії - стрілок. Нині покійний. Фото відсутнє.

Рядовий Буряк Григорій Михайлович народився 20 квітня 1924 р. в Н.Городковському р-ні Кіровоградської обл.. Комбайнер. Житель с. Терехово Новобузької міськради. З 1941 р. по жовтень 1943 р. проживав на окупованій території. 15 жовтня 1943 р. призваний на військову службу і зарахований в 37 стрілецький полк стрілком. Ким тільки не був Григорій - і шофером, і кулеметником…. З березня 1944 р. переведений в 30 гвардійський кавалерійський полк. Неподалік Дніпропетровська його поранено в руку. Деякий час лікувався в шпиталі. Згодом громив ворога у складі танкового екіпажу. Бойові машини були обладнанні як кулеметами, так і мінометами. В листопаді 1944 р. поранено в ноги. Звільняв Буряк Чехословаччину. А коли відгриміли салюти, сповіщаючи величний День Перемоги, він деякий час перебував у Фінляндії. За участь у боях нагороджений медалями : «За боевые заслуги», «За победу над Германией», та ювілейними медалями. Звільнився з запас в травні 1947 р. Працював на 4-му відділку «Червоної Баштанки». Пізніше на Новобузькому елеваторі –командир відділення ВОХР. Нині покійний. Фото газетнє.

Гвардії молодший сержант Бушко Микола Йосипович народився 5 грудня 1924 р. в м. Новий Буг. Освіта 6 класів. Член КПРС з 1961 р. На військову службу призваний Польовим військкоматом в серпні 1942 р. і зарахований в 147 гвардійський батальйон зв’язку - командиром відділу зв’язку. В 1944 році переведений в склад 509 стрілецького полку 236 стрілецької дивізії. Брав участь в звільненні Чехословаччини. За участь в бойових операціях нагороджений орденом Вітчизняної війни П ст.., медалями «За освобождение Праги», «За победу над Германией», «20 лет победы в ВОВ 19гг». В листопаді 1946 року звільнений в запас. Працював в колгоспі ім.. Чкалова замісником голови колгоспу. Нині покійний. Фото


Молодший лейтенант Бятова Марія Григорівна народилася в 1924 році в с. Новоолександрівка Кіровоградської області. Після семирічки вступила у Кіровоградську фельдшерсько-акушерську школу. З 5 серпня Марію, якій виповнилося 18 літ, мобілізували на фронт. Була направлена до збірного пункту в Дніпропетровську. Далі Маріуполь. З жителями міста копали протитанкові рови, окопи. Працювала в інфекційних лікарнях. З травня 1942 р. направили в 10 запасну авіа дивізію, що базувалася під Пензою – чергувала на «Швидкій допомозі» в медпункті. З 1943 року - медсестра у складі Третього Білоруського фронту Прибалтійського військового округу 3 повітряної армії. Несла службу в батальйонах авіаобслуговування льотного і технічного складу бомбардувальників. Розташовувались за 8-10 км. від запеклих боїв. В жару і холод, в дощ і мороз медики проводжали повітряних соколів на бойові завдання і першими зустрічали при повернені на аеродром. Були і поранені й обпалені. У юної медсестри завжди знаходились слова, щоб заспокоїти і втішити покаліченого. Батальйон, почавши свій шлях під Смоленськом, пройшов Мінськ, Шауляй, Каунас… Остання його зупинка була недалеко від Кенігсберга. Незадовго до кінця війни Марія познайомилась з фронтовим капітаном Миколою Бятовим з Сумської області. А в лютому 1946 року одружились. Разом з чоловіком продовжувала службу у військових частинах у Східній Прусії і Німеччині. Працювала фельдшером, завідуючою аптекою. В 1953 році сім’я Бятових переїхала в наш район. Спочатку жили в Софіївці, а потім у Новому Бузі. З 1960 року беззміно 36 літ Марія Григорівна – завідуюча фельдшерсько-акушерським пунктом в селищі Жовтневому /на залізничній станції/. За участь у війні нагороджена орденом Вітчизняної війни П ст., медалями «За отвагу», «За взятие Кенигсбергу». «За победу над Германией» та ювілейними медалями. Нині покійна. Фото газетне.

Капітан Бятов Микола Йосипович народився в 1924 році в Сумській області. Військову службу проходив з червня 1941 року по листопад 1945 р. в складі 23 окремого авіаполку зв’язку 3 повітряної Армії. Стояло пекуче літо 1941 року. За наказом радянського командування готувалася стійка військова оборона поблизу Маріуполя на Дніпропетровщині. Тисячі людей дружньо виходили тоді за місто для відважних захисників рідної Вітчизни рили окопи, готували протитанкові рови, робили спеціальні загорожі. Сотні кубометрів важкого грунту перекидали. Бятов часто згадує свою першу зустріч з фашизмом. Було це під Ригою. На радянську землю без зупину йшла величезна армада ворожих танків і літаків. -_ Атакувати ! - був наказ нашим воїнам-льотчикам. Двадцять три радянських літаки-бомбардувальники незабаром вийшли на бойовий курс. Одного з них вів лейтенант Бятов. Зав’язався жорстокий бій. Рвалися снаряди й авіаційні бомби. Ревли двигуни. Свистіли кулі. Горіла земля. У цьому бою колона фашистських танків була відчутно пошкоджена й зупинена. Багато ворожих машин вийшло з ладу. А скільки таких було схваток з ворогом. За участь у боях нагороджений орденами «Красной Звезды», «Отечественной войны П ст.» медалями «За боевые заслуги», «За отвагу», «За победу над Германией», та багатьма ювілейними медалями. Звільнився Бятов Микола Йосипович з військової служби полковником Міністерства Оборони. В мирний час часто зустрічався в молодим поколінням, розповідав про мужність і героїзм наших воїнів, про свій бойовий шлях в боротьбі з фашизмом. Нині покійний. Б/фото.

Капітан Брушневський Костянтин Порфирович народився в 1913 р. Житель м. Новий Буг. Вища освіта . Партійна школа. Член КПРС з 1941 р. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з серпня 1944 р. по січень 1945 р. в 113 окремому парт. батальйоні 17-го Ленінградського фронту. Він всю війну був під Ленінградом, у зенітній роті. Зенітники берегли місто, населення і небо. Весь світ знає і ще довго буде берегти в пам’яті блокаду Ленінграда, згадувати з любов’ю і жалем і загиблих, і живих. Голод, безводдя. Німці «поливали» бомбами місто. Важко було зенітникам. Гинули, замість них ставили нові. І вистояли, а місто не здали. За мужність, стійкість і героїзм Костянтина Порфировича нагороджено орденами : «Красной Звезды», «Отечественной войны П ст.», медалями : «За боевые заслуги», «За отвагу», «За освобождение Ленинграда», «За победу над Германией» та ювілейними медалями. Після війни працював секретарем райкому партії, начальником управління сільського господарства. Має мирні нагороди: 2 ордени Леніна. Він занесений в енциклопедію Миколаївської області. Нині покійний. Ф/газ.

Сержант Вагін Олексій Єрмолаєвич народився в 1913 р. в с. Новий Буг. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з серпня 1941 р. по лютий 1944 р. в складі 583 стрілецького полку 103 стрілецької дивізії. Нині покійний. Без фото.


Рядовий Вакуленко Григорій Васильович народився в 1914 р. в м. Бобринець Кіровоградської обл.. в сім’ї робітника. Українець. З серпня 1933 р. по серпень 1935 р. служба в рядах Радянської Армії в 41 артилерійському полку - шофер. Призваний по мобілізації Бобринецьким РВК в липні 1941 р. і відправлений на фронт в складі 508 артилерійського полку ; 665 стрілецького полку – шофер; з вересня 1944 р. по жовтень 1945 р. в складі 215 ремонтно-полковій базі - начальник ВАРЕМ. За бойові заслуги нагороджений орденом «Красной Звезды», медалями «За отвагу», «За победу над Германией». Після війни проживав в м. Новий Буг. Працював в автороті - кузнецем. Нині покійний. Фото відсутнє.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка