Про науково-дослідну роботу економічне обґрунтування реінжинірингу


Розділ 2 Методичне забезпечення реінжинірингу бізнес-процесів виробничих підприємств



Скачати 12.52 Mb.
Сторінка10/159
Дата конвертації23.10.2016
Розмір12.52 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   159

Розділ 2 Методичне забезпечення реінжинірингу бізнес-процесів виробничих підприємств
2.1 Критеріальна база інструментарію реінжинірингу бізнес-процесів1
Сучасні інформаційні технології виступають основним чинником переходу розвитку світового суспільства від індустріальної до інформаційної епохи. Тенденції їхнього розвитку у напрямку глобалізації інформаційного простору, максимальної диверсифікації діяльності фірм та корпорацій, інтеграції різних галузей промисловості, фінансового сектора та сфери послуг – стають основою поширення можливостей застосування інформаційних технологій у менеджменті. Впровадження Інтернет-технологій, що все більше застосовується в сучасній практиці ведення бізнесу, дає можливості оперативного реагування на зміни конкурентного середовища, більш гнучкої і повної взаємодії з партнерами, виступає як умова успіху проведення реструктуризації підприємств.

Але, аналіз 20-річного західного досвіду різноманітних підходів до методології реінжинірингу і традицій функціонування вітчизняних автоматизованих систем управління свідчить, що основні проблеми виникали й виникають при надмірній переоцінці або неповному використанні потужностей інформаційних технологій. Сподівання на всесилля процесу комп’ютеризації виявляються безпідставними у тих випадках, коли під реінжинірингом розуміють усього лише автоматизацію традиційно сформованих бізнес-процесів. При впровадженні АСУ виробництвом у 60-х – 70-х роках академік Глушков був змушений закликати «не намагатися автоматизувати існуючий хаос», а спочатку, до підключення всієї сили інформаційних технологій, раціоналізувати всі процеси управління на підприємстві.

На жаль, коли мова заходить про автоматизацію, керівники підприємств часто впадають у дві крайності. Вони або бажають одержати все і відразу, не розуміючи того, що автоматизувати можна тільки гранично упорядковану систему, для чого доведеться пройти через «паперову» стадію. Або невдалий досвід «автоматизації» того безладдя, що існує в більшості компаній, робить менеджерів скептиками - ця крайність виникла багато в чому внаслідок першої. І це притаманне більшості торговельних підприємств України (Бочкарев А., 1998).

Проте, навіть потужна комп'ютеризація діяльності фірми - це ключ до успіху, але ще не рішення всіх проблем. Справа в тому, що більшість фірм вкладають свої капітали в автоматизацію організаційно-технологічного процесу, як-от: закупівля персональних комп'ютерів для офісного діловодства і підтримки бізнесу, підключення до ресурсів Інтернет, використання електронної пошти для організації зв'язку і пошуку необхідної інформації. І тільки деякі з компаній використовують комп'ютерні технології для зміни характеру самого бізнес-процесу на базі удосконалення організації інформаційних потоків.

1- в дослідженні також використані матеріали, які буди надані д.е.н., проф. Віноградової О.В.
Причини такого становища криються в економічних та технологічних проблемах, що існують на макро- і мікрорівнях: недостатнє фінансування як на державному рівні, так і нестача коштів окремих підприємств для реальної комп'ютеризації бізнес-процесів; нестача (відсутність) на національних і міжнаціональних рівнях високошвидкісних каналів зв'язку; відсутність кваліфікованих економістів, менеджерів, маркетологів, що є спеціалістами і в галузі інформаційних технологій, та, як наслідок, неготовність не тільки самих компаній, але, іноді, їхніх клієнтів, партнерів з бізнесу ефективно використовувати наявні можливості інформаційних технологій. Причому це виражається не тільки у відсутності спеціалізованої комп’ютерної підготовки фахівців, а й недостатньої гнучкості менталітету, відсутності культури електронних відносин.

Так, наприклад, компанія IBM Credit могла б на основі лише впровадження комп'ютерної мережі в існуючу організаційно-управлінську систему прискорити проходження заявок на кредити усього лише на 10%. У той же час за рахунок комп'ютеризації бізнес-процесів шляхом реінжинірингу було забезпечено більш як 90%-ве зростання продуктивності. Компанія Ford у випадку комп'ютеризації існуючого процесу платежів своїм постачальникам могла б відмовитися від 100 з 500 співробітників відділу по роботі з рахунками постачальників, а шляхом реінжинірингу цього процесу з наступною його комп'ютеризацією було скорочено чисельність співробітників цього відділу на 400 осіб. Компанія Kodak могла б за рахунок використання сучасних робочих станцій автоматизованого проектування усього на кілька діб скоротити існуючий процес розробки нової продукції і необхідного технологічного устаткування. Однак на основі комп'ютеризації в межах реінжинірингу було досягнуто 50%-ве скорочення термінів розробки.

При цьому, незважаючи на те, що для деяких підприємств саме реінжиніринг є єдиною можливістю виживання у конкурентній боротьбі, необхідно співвіднести витрати, яких керівництво може зазнати від інвестування в конкретні проекти реінжинірингу бізнес-процесів та результати, які воно бажає отримати. Тому, перш ніж застосовувати інформаційні технології, необхідно здійснити повністю чітке розмежування сфер їх застосування відповідно до перебудови внутріфірмового управління. Тому загальною проблемою, що виникла разом з появою концепції реінжинірингу, є місце і роль у ньому інформаційних технологій.

Ці питання піднімалися як авторами класичної концепції (Т.Давенпорт, Й.Малхотра, Дж.Шорт, М.Хаммер), так і їх послідовниками (Е. Зіндер, Р. Лінден, У.Кеттінгер, Р. Керон, М.Робсон, Ф. Уллах, Дж.Тенг, С.Гуха, у Росії - А.Боцула, А.Громов, С.Колєсников, Ю.Огірков, Е.Попов, П.Сахаров, О.Черемних, Е.Уткін, М.Шапот та інш.).

Відповідно до теорії Майкла Хаммера, інформаційні технології (ІТ) є ключовими передумовами, що дають можливість для реінжинірингу, для радикальних змін у правилах і фундаментальних положеннях управління (Hammer M.. 1990). Класики реінжинірингу пояснюють, що дійсно істотне підвищення результативності й оптимальності бізнес-процесів підприємства можливе тільки за допомогою Інтернету та ІТ. Цю ж ідею, тільки в дещо іншому ракурсі, розвиває Біл Гейтс стосовно онлайнових принципів торгівлі (Гейтс Б., 2001). Але, віддаючи належне місцю інформаційним технологіям у теорії й практиці реінжинірингу, Хаммер і Чампі приводять і розповсюджені помилкові думки з цього приводу: «Реінжиніринг - це не автоматизація, у першу чергу - не автоматизація існуючих процесів. Також це не є програмний реінжиніринг, що перебудовує існуючі інформаційні системи, переводячи їх на більш сучасні технології» (Гиматов М.) .

О.Сапегин справедливо відзначає, що, якщо в еру централізованих інформаційних систем доступ до інформаційних ресурсів був обмежений тільки вузьким колом осіб, які приймають «глобальні» рішення, то з впровадженням розподілених технологій, заснованих на архітектурі «клієнт/сервер», інформація, яка є необхідною для прийняття «локальних» рішень, стає доступною на кожному робочому місці. Це дозволяє «делегувати» прийняття рішень відповідного рівня безпосередньо на робочі місця, де власне й виконується робота. Тим самим знімається відволікаюче від основної діяльності навантаження, пов'язане з ієрархією погоджень, підвищуються оперативність і якість, наприклад, обслуговування клієнта на одному робочому місці без необхідності організації «конвеєра» для виконання простих замовлень. А впровадження програмних систем підтримки прийняття рішень забезпечує прийнятний рівень компетентності, крім можливості грубих помилок з боку нових співробітників (Сапегин А.).

Т. Давенпорт і Дж. Шорт вважають, що реінжиніринг вимагає більш широкого погляду на інформаційні технології, бізнес-процеси і зв'язок між ними. Інформаційні технології, на їхню думку, повинні розглядатися не тільки як автоматизація або механізація, але як фундаментальне переформування способів, за якими виконується робота (Davenport T.H., 1990). Таким чином, Т. Давенпорт і Дж. Шорт виносять інформаційні технології за межі реінжинірингу, зв’язуючи їх як новий промисловий інжиніринг.

Аналізуючи коло напрямків використання інформаційних технологій у реінжинірингу бізнес-процесів, Т.Давенпорт систематизує різновиди змін, до яких призводить взагалі використання ІТ у менеджменті:

1. Оптимізація характеристик бізнес-процесів, а саме - зміна існуючих технологій реалізації бізнес-процесів до рівня раціональних технологій, тобто - автоматизація бізнес-процесів.

2. Істотне поліпшення бізнес-процесів, а саме:



  • координація дій, що досягається за рахунок швидкого доступу до необхідної інформації в межах компанії;

  • винесення частини процесів за межі компанії і надання клієнтам та постачальникам можливості доступу до інформаційних систем;

  • поширення повноважень та підвищення мобільності персоналу;

  • створення творчої атмосфери роботи;

- використання експертних систем для залучення співробітників середньої кваліфікації до виконання складних висококваліфікованих робіт тощо, тобто - реорганізація бізнес-процесів.

3. Система випередження можливих проблем бізнес-процесів, а саме: кардинальна зміна системи планування, управління і контролю діяльності компанії, тобто - реінжиніринг бізнес-процесів.

В. Чернявський додає до цього розподілу за „радикальністю” такі критерії як: необхідний час на здійснення реінжинірингу, масштабність, одержуваний виграш, вартість і ризик (Чернявский В., 1996).

Е. Попов та М. Шапот виділяють способи впливу ІТ на діяльність організацій: перший – це застосування методів інформаційних технологій для аналізу і конструювання бізнес-процесів, наприклад, об’єктно-орієнтоване моделювання; другий - поява нових бізнес-процесів, що дозволяють докорінно змінити базові правила роботи організацій (Попов Э., 1996).

Доцільно враховувати також класифікацію інформаційних систем менеджменту, яку наводить Г.М. Устинова (Устинова Г.М., 1998).

Інформаційні системи менеджменту, згідно з твердженням Устинової, для забезпечення поточних операцій містять: системи для опрацьовування операцій, системи управління процесами та системи автоматизації офісу. Ці системи варто використовувати при Business Process Improvement - поліпшенні бізнес-процесів.

Інформаційні системи забезпечення прийняття управлінських рішень (системи надання інформації, системи підтримки рішень, виконавчі системи) доцільно впроваджувати (або модернізувати) при здійсненні Business Process Redesign - перебудови бізнес-процесів.

Інформаційні системи забезпечення стратегічних конкурентноспроможних переваг (для обслуговування стратегічних потреб менеджменту найвищого рівня) дають можливості здійснювати Business Process Reengineering - реінжиніринг бізнес-процесів.

Таким чином, узагальнюючи характеристики ІТ, що застосовуються при впровадженні реінжинірингу, наведемо основні можливості інформаційних технологій для досягнення цілей реінжинірингу бізнес-процесів:


  • зміна існуючих технологій реалізації бізнес-процесів до рівня раціональних технологій за рахунок їхньої автоматизації;

  • істотне поліпшення координації дій при виконанні бізнес-процесів за рахунок швидкого доступу до необхідної інформації в межах компанії;

  • прискорення процесу прийняття рішень за рахунок безпосереднього доступу до необхідної інформації на робочих місцях;

  • оптимізація взаємовідносин з клієнтами та постачальниками за рахунок винесення частини бізнес-процесів за межі компанії і надання можливості доступу до інформаційних систем;

  • підвищення складності робіт, виконуваних співробітниками середньої кваліфікації та рівня компетентності прийняття рішень за рахунок використання експертних систем;

  • кардинальна зміна системи планування, управління і контролю діяльності компанії за рахунок автоматизації документообігу;

  • скорочення часу, необхідного на здійснення проектного та післяпроектного реінжинірингу за рахунок автоматизації аналізу, конструювання бізнес-процесів, наприклад, об’єктно-орієнтоване моделювання тощо.

Зрозуміло, що успіх конкретного проекту з реінжинірингу багато в чому визначається інструментальними засобами, які будуть використовувати підприємства, що пройшли РБП у своєї подальшої роботі (Субанова О.С., 2000).

Сучасний ринок інформаційних технологій пропонує програмне забезпечення РБП в залежності від фінансових можливостей підприємств та складності тих завдань, які вони поставили на майбутнє. Але вітчизняних розробок, адаптованих до умов української економіки, практично не існує. Крім того, різні програми мають відповідно різний набір функцій, і тому часто трапляється, що різноманіття бізнес-процесів важко вмістити в ті програмні засоби, що є в корпоративних інформаційних системах. Важливість правильного вибору обумовлена чинниками, поданими на рис. 2.1.




Чинники, які обумовлюють труднощі використання інструментальних засобів РБП

Більшість існуючих інструментальних інформаційних систем автоматизують тільки окремі етапи РБП, що збільшує ризик невдачі і час проведення РБП.




Відсутність системного підходу при постановці завдання РБП, прагнення до економії часу і коштів на постановку завдання і створення повноцінного концептуального проекту, бажання одержати якнайшвидше „картинку” на екрані дисплея, призводить до більш ніж сумних результатів – до неефективно витрачених засобів і дискредитації інформаційних технологій.




Обмеженість можливостей інструментальних інформаційних систем призводить до труднощів адекватного і виразного опису діяльності конкретного підприємства. Інформація, яка виведена у вигляді таблиць, текстів, гістограми, графіків є лише фрагментом бізнес-процесу, що не дає уявлення про стан бізнес-процесу в цілому. Така фрагментарність приховує всю сукупність взаємозалежних чинників, які впливають на хід процесу, і утрудняє прийняття об'єктивних і зважених рішень.




Складність використання інструментальних засобів «непрофесійними користувачами» потребує засобів візуалізації, зручного і дружного інтерфейсу, що повинні сприяти розумінню співробітниками сутності проведених реінжинірингових заходів.

Рис. 2.1. Чинники, які обумовлюють труднощі використання інструментальних засобів реінжинірингу бізнес-процесів
Особлива складність ситуації виникає в зв'язку з тим, що, як правило, продавці (постачальники) комп'ютерних систем і консалтингових послуг не прагнуть дати коректної уяви споживачу про труднощі, що його чекають. Це відноситься і до зарубіжних, і до вітчизняних фірм-постачальників. Останні схильні апелювати до «адаптованості» свого продукту до вітчизняних умов, забуваючи про те, що за статистикою відсоток успішного впровадження порівнянних за складністю програмних продуктів також цілком порівняний (і часто не на користь «адаптованих» розробок). Що стосується роботи консультантів, то тут є ще одна істотна проблема - консультант виконує тільки те, що йому було замовлено. Якщо було замовлене впровадження, то це означає, що потрібно втиснути існуючі бізнес-процеси у рамки системи. А якщо треба впровадити реінжиніринг бізнес-процесів, це також буде зроблено, але за окремі гроші, та, звичайно, низької якості. При впровадженні зарубіжних програмних продуктів виникає ще одна проблема. Практично всі системи підтримують технології управління бізнесом, що вважаються стандартними в західній практиці, наприклад, такі, як статистичне управління складськими запасами, планування потреби в матеріалах, управління логістичними ланцюжками тощо. У реально працюючих на ринку фірмах, як правило, інтуїтивно розуміють сутність таких технологій, але вважають їх своїм винаходом і не особливо бажають вдумуватися у зміст висококласної системи, але вкрай болісно реагують на найменшу невідповідність існуючих «оригінальних напрацювань» особливостям придбаної системи. У такий спосіб губиться значна частка переваг, що може одержати конкретне підприємство від впровадження сучасної автоматизованої системи управління (Колесников С.).

На вибір програмних продуктів також впливають особливості бізнес-процесу даного підприємства. Наприклад, автоматичне надання знижок при передоплаті за товар. Якщо за день таких операцій виробляється небагато, то усі можна виконати вручну, але якщо їх сотні, то нездатність системи здійснювати необхідні дії може стати вагомою причиною для відмовлення від купівлі товару (Бочкарев А., 1998).



Таким чином, до основних причин виникнення проблем щодо створення ефективного інформаційного середовища підприємства, адекватного цілям реінжинірингу, слід віднести:

  • нестача (відсутність) на національних і міжнаціональних рівнях високошвидкісних каналів зв'язку;

  • недостатнє фінансування як на державному рівні, так і нестача коштів окремих підприємств для реальної комп'ютеризації бізнес- процесів;

  • нерозуміння вищим керівництвом можливостей ІТ (бажають одержати всі і відразу, не розуміючи того, що автоматизувати можна тільки гранично упорядковану систему, для чого доведеться пройти через «паперову» стадію);

  • невдалий досвід попередньої «автоматизації» (робить менеджерів скептиками);

  • неготовність не тільки самих компаній, але, іноді, і їхніх клієнтів, партнерів з бізнесу ефективно використовувати наявні можливості інформаційних технологій;

  • орієнтація на автоматизацію організаційно-технологічного процесу (закупівля персональних комп'ютерів для офісного діловодства і підтримки бізнесу, підключення до ресурсів Інтернет, використання електронної пошти для організації зв'язку і пошуку необхідної інформації), а не зміни характеру самих бізнес-процесів на базі удосконалення організації інформаційних потоків;

  • відсутність кваліфікованих економістів, менеджерів, маркетологів, що є спеціалістами і в галузі інформаційних технологій,

  • недостатня гнучкість менталітету, відсутність культури електронних відносин;

  • відсутність системного підходу, прагнення до економії часу і коштів при постановці завдання на автоматизацію, що збільшує ризик невдачі та призводить до дискредитації інформаційних технологій;

  • використання недосконалого (або невідповідного зазначеним цілям, структурі підприємства тощо) програмного забезпечення.

Для подолання негативних чинників, що перешкоджають створенню ефективного інформаційного середовища підприємства, необхідно проведення наступних заходів:

  • поступове виконання «Концепції національної інформаційної політики», прийнятої 7 листопада 2002 року, яка визначає правові, економічні та організаційні засади національної інформаційної політики та інформаційної безпеки України: ефективне використання національного інформаційного простору; розвиток ринку інформаційних ресурсів у поєднанні з державним регулюванням ; створення умов для комерційної діяльності в інформаційній сфері; економічна підтримка державою розвитку інфраструктури та інформаційної системи України в цілому, незалежно від форм власності на об’єкти, що будуються і розвиваються; сприяння розробці і впровадженню новітніх інформаційних технологій; підтримка вітчизняного виробника інформаційного продукту; інтеграція України в міжнародний інформаційний простір; сприяння створенню конкурентноспроможної інформаційної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках;

  • розвиток вітчизняного ринку ліцензованих програмних продуктів високої якості, які відповідають умовам ефективного впровадження реінжинірингу бізнес-процесів;

  • розвиток мережі фірм, здатних надати кваліфіковані послуги щодо створення ефективного інформаційного середовища підприємства;

  • випуск закладами вищої освіти кваліфікованих економістів, менеджерів, маркетологів, що є достатньо освіченими в галузі інформаційних технологій;

  • організація семінарів і тренінгів для керівників вищого рівня та топ-менеджерів з тематики щодо можливостей інформаційних технологій у досягненні цілей реінжинірингу бізнес-процесів.

Сучасні інструментальні засоби, які забезпечують проведення реінжиніринг бізнес-процесів, можна розділити на п'ять категорій (рис.2.2). Стисло наведемо основні характеристики визначених інструментальних засобів. Так, інструментарій першої категорії носить описовий характер та має обмежені можливості з графічного представлення бізнес-процесів підприємства, тому, як правило, використовується на етапі побудови моделі бізнес-процесів. Більшість підприємств, які застосовують на практиці інструментарій створення діаграм, визнають, що найбільший ефект пов'язаний з процедурами розробки моделей і визначення бізнес-процесів. Остаточний варіант являє собою колективну когнітивну модель бізнесу і є початком для проведення реінжинірингових заходів (Фролова Л.В., 2005).

Другу категорію інструментальних засобів складають CASE – засоби, структурний і об’єктно-орієнтований інструментарій для тих, хто розробляє інформаційні системи, і не повністю враховує особливості моделювання реінжинірингу бізнес-процесів (визначення цілей реінжинірингу, опис організаційної структури тощо).



Сучасні інструментальні засоби, які забезпечують проведення РБП


































Інструменталь-ні засоби створення діаграм і інструментарій низького рівня




CASE - засоби, структурний і об’єктно-орієнтований інструмента-рій




Засоби вартіс-ного аналізу




Засоби імітаційно-

го моде-лювання

анімації





Інтегрова-ні багато-функціо-нальні засоби






















Visio (Mickrosoft), iGrafxProcess (MicroGrafx), MetaDesing (Meta Software)




BPwin (Platinum), Reational Rose (Rational Software), Silverrun (Silverrun Technologies)




ARIS ABC (IDS Scheer AG) Easy ABC (ABC Techno-logies)




BPSimulator (Sestem modeling), ARIS Simulator (IDS Scheer AG)




ReThink (Gensym) ARIS Toolser (IDS Scheer AG)

Рис 2.2. Інструментальні засоби, які забезпечують проведення реінжинірингу бізнес-процесів


Якщо реінжиніринг проводиться з метою успішного впровадження інформаційних систем, то доцільність використання різних CASE - засобів не викликає сумнівів. Для оцінки існуючих бізнес-процесів і формування вимог до нових моделей використовуються вартісний (activity – based costing,) та імітаційний аналіз. Під вартісним ABC-аналізом розуміється метод визначення вартості й інших характеристик продуктів і послуг, вироблених суб'єктами на базі функцій і ресурсів, що складають бізнес-процес (Субанова О.С., 2001).

З погляду процесного підходу сутність вартісного аналізу полягає у поділі бізнес-процесу на елементарні підпроцеси (функції), визначенні вартості одноразового виконання кожного підпроцесу і за допомогою відповідних коефіцієнтів (функціональних чинників), обчисленні вартості усього бізнес-процесу. АВС-аналіз активно застосовується при проведенні реінжинірингу тому, що він дозволяє одержати інформацію про реальну вартість бізнес-процесів.

Засоби імітаційного моделювання забезпечують найбільш повний аналіз динаміки бізнес-процесів. Імітаційні моделі описують не тільки потоки сутностей, інформації і управління, але й різні метрики (частоту появи заявок, час виконання кожної робочої процедури тощо). Моделі можуть створюватися графічно або аналітично.

В останню, п'яту категорію входять інструментальні засоби, які забезпечують максимальний обсяг можливостей аналізу бізнес-процесів при проведенні реінжинірингу. Вони характеризуються суттєвим методологічним забезпеченням, надають можливість роботи з депозитарієм бізнес-процесів і проведення різного виду аналізу (вартісного, імітаційного, статистичного) та дозволяють формувати звіти за моделями, робити семантичну перевірку бізнес-логіки. Убудовані засоби візуалізації забезпечують можливість моделювання варіантів виконання бізнес-процесів упродовж невеликого терміну, істотно скорочуючи тимчасові і фінансові витрати, а також можливі ризики при впровадженні нових бізнес-процесів.

Проведена класифікація інструментальних засобів та їх характеристика базуються на існуючих методах аналізу бізнес-процесів (Мазур И.И., 2000; Ойхман Е.Г., 1997) (табл.2.1).

Як видно з табл. 2.1, враховуючи переваги та недоліки кожного з методів, їх варто використовувати у сукупності, тобто проводити моніторинг бізнес-процесів з їх наступною вартісною оцінкою, тестування і налагодження БП із використанням статистичного й імітаційного методів. Важливо відзначити основні методи досліджень для вибору бізнес-процесів, до яких необхідно віднести методи статистичного аналізу і прогнозування, нейтронних мереж, інтелектуального аналізу даних сучасних пакетів прикладних програм, які підтримуються інструментальними засобами: SAS,Oracle, Express, Business, SPSS тощо.

До основних методів формування місії і стратегії підприємства, як правило, відносяться, перш за все, методи аналізу ієрархій Саати, нечіткої логіки Заді; інструментальні засоби – статичні експертні системи з можливістю обробки якісних (нечітких) оцінок, такі як Expert Choice, Guru, Levels тощо.

Основними умовами, які повинні висуватися до нової інформаційної системи, будуть гнучкість і легкість модифікації, що дозволяє відстежувати зміни в бізнесі. Як твердять науковці (Попов Э.В., 1996; Робсон М., 1997; Филинов Е. Н., 2001; Хаммер М., 2000), за допомогою інформаційних технологій можна добитися різних категорій змін, які дозволяють не тільки поліпшити тимчасові характеристики процесів, але й реорганізувати послідовність етапів у виконанні операцій в БП, контролювати параметри окремих прецедентів. Автоматизація процесів вже не така актуальна, як можливість виконання окремих етапів БП за допомогою організації взаємозв'язку між робочими станціями (окремими комп'ютерами) в режимі реального часу.

Таким чином, спираючись на існуючу практику впровадження РБП, можна сформулювати основні напрямки використання інструментальних засобів. Це, по-перше, моделювання бізнес- процесів підприємства, яка передбачає побудову комплексної організаційної моделі, що складається з функцій та відповідних структур з поглибленою деталізацією задач і обов’язків окремих підрозділів та персоналу.

Таблиця 2.1 - Методи аналізу бізнес-процесів



Метод аналізу

бізнес-процесів



Достоїнства


Недоліки


Примітки


Моніторинг (у тому числі складання аналітичних форм)

Простий у реалізації

Складність опису існуючих взаємозв'язків як усередині, так і поза бізнес-процесом

Для підприємств із малою кількістю БП

(не більше 3-4) і малою чисельністю співробітників

Статистичний метод

Візуалізація результатів моделювання у вигляді графіків, аналітичних таблиць

Якісність результатів аналізу залежить від обсягу наявної інформації про бізнес-процес

Використовуєть-ся, як правило, у випадках еталонного порівняння бізнес-процесів (бенчмаркинг)

Вартісний аналіз

Кількісна оцінка бізнес-процесів

Складність у встановленні функціональних чинників. Високий рівень суб'єктивізму роз-роблювача моделі

Вартісний підхід розподіляє накладні витрати відповідно до отриманих даних про споживані ресурси і вплив на собівартість

Імітаційний аналіз

Дозволяє оцінювати послідовність, паралелізм БП, механізми з синхронізації бізнес-процесів

Складність у розробці

імітаційної

моделі


Анімація бізнес-процесів - одна з форм імітації, -сприяє кращому розумінню логіки бізнес-процесу, дозволяє перевіряти семантичну коректність моделей бізнес-процесу


Каталог: bitstream -> 123456789 -> 32643
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"

Скачати 12.52 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   159




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка