Про науково-дослідну роботу економічне обґрунтування реінжинірингу


Таблиця 8.1 - Сутнісні відмінності між брендингом та ребрендингом



Скачати 12.52 Mb.
Сторінка102/159
Дата конвертації23.10.2016
Розмір12.52 Mb.
1   ...   98   99   100   101   102   103   104   105   ...   159

Таблиця 8.1 - Сутнісні відмінності між брендингом та ребрендингом


№ п.п

Основні властивості


брендинг

ребрендинг

1

Образ підприємства, фірми, установи створюється вперше без урахування вже існуючого на той час іміджу

Образ підприємства, фірми, установи вже існує, що потрібно враховувати тим чи іншим чином

2

Розробляється оптимальна стратегія бренду

Розробляється трансформаційна стратегія бренду, що дає змогу конкретним підприємствам, фірмам, установам у подальшому наблизитися до гіпотетичної ідеальної моделі, яка відповідає певним умовам у певний період часу

3

Комунікаційні повідомлення спрямовані на роз’яснення позиції, яку займає бренд

Комунікаційні повідомлення доносять причини зміни позиціонування бренду та пояснюють їх сутність

Добре, якщо ребрендинг узгоджено із середньостроковою (до 5 років) та довгостроковою (до 15 років) стратегіями підприємства. За приклад візьмемо Шосткинський міськмолкомбінат, який у подальшому змінює назви, використовуючи властивості ребрендингу. На сьогодні комбінат, який на відміну від інших аналогічних більше ніж вдвічі збільшив кількість працюючих, вибудовує свої маркетингові стратегії у напрямку розвитку сучасного українського сироваріння й наближення його до європейського рівня асортименту й якості (Тєлєтов О.С., 2007).

У першій професійно складеній середньостроковій стратегії була запропонована нова товарна марка «Білі береги», що походила від назви гарної місцевості на «білих» берегах Десни, де так люблять відпочивати шосткинці та їхні гості. Під цією назвою працювала і мережа фірмових магазинів не тільки у Сумській області, а й за її межами. У міру розширення ринків збуту зростала в споживчому середовищі й популярність шосткинських сирів, що відрізнялися прекрасними смаковими якостями та широким асортиментом. Але було помічено, що покупці в своїй масі не дуже-то звертали увагу на «білобережну» товарну марку, вимагаючи в продавців саме шосткинський сир, а то й попросту – «Шостку». Свого часу місто Шостка було відоме своїм заводом з виготовлення кіноплівки «Свема». Тому в довгостроковій стратегії був використаний прийом ребрендингу – поновити і «розкрутити» нову торговельну марку «Шостка».

Відповідно до виділених видів ребрендингу (Ивашова Н.В., 2007), можна навести таблицю його узагальненого процесу на промисловому підприємстві, фірмі, установі, табл. 8.2.

Таким чином, розвиток промислового підприємства, потреба в новому його позиціонуванні, диверсифікація діяльності, впровадження нових технологій, вихід на нові сегменти ринку, зміна власників та стратегічних напрямків реалізації інновацій в умовах трансформаційної економіки вимагають ребрендингу. Можна припустити, що для вітчизняних промислових підприємств більш ефективним є врахування їх існуючого іміджу з позбавленням його негативних і підсиленням позитивних складових.

Таблиця 8.2 - Процес ребрендингу у відповідності до кожного із видів


Вид ребрен-дингу

Мета

Причини необхідності здійснення ребрендингу

Процес реалізації ребрендингу

Коригування системи комунікацій підприємства

обов’язкові елементи

не обов’язкові елементи

1

2

3

4

5

6

Комунікаційний ребрендинг

Візуальний

Відновлення образу бренду

Моральне старіння системи ідентифікації (логотип, знак, фірмовий стиль).

Поява нових тенденцій, технологій та дизайнерських трендів.

Невідповідність системи ідентифікації позиціонуванню підприємства


Корекція логотипу, знаку, шрифту та кольору (корекція може охоплювати як всі елементи, так і окремі).

Корекція системи ідентифікації.

Інтеграція нової системи ідентифікації в систему комунікацій


Логотип, знак, шриф -

візуальна складова засобів комунікацій



Творча концепція

Концептуальний

Створення цілісного образу бренду

Старіння / відсутність єдиної творчої концепції бренду (знаково-символьного відображення сутності бренду).

Невідповідність творчої концепції бренду його позиціонуванню;

Необхідність формування єдиного образу бренду.

Імідж бренду, що не відповідає його сутності



Розробка нової творчої концепції бренду (може здійснюватися без корекції або з корекцією логотипу, знаку тощо).

Розробка нових засобів комунікацій та маркетингових повідомлень з використання творчої концепції



Творча концепція;

Візуальна складова засобів комунікацій



Логотип, знак, фірмовий стиль, колір тощо

Продовження табл.8.2



1

2

3

4

5

6

Позиціонуючий ребрендинг

Позиціонуючий

Покращення образу бренду

Зміни в ринковій ситуації, підсилення конкуренції та втрата індивідуальності позиціонування, зміна кон’юнктури ринку.

Поява нових технологій, систем сервісу, принципове оновлення обладнання та зміна якості продукції.

Освоєння принципово нових продуктів у рамках тієї ж товарної категорії.

Зміна стратегії та тактики розвитку підприємства та перехід на новий рівень розвитку



Коригування бренд-платформи: ринкової стратегії, параметрів, комплексу асоціацій бренду, позиціонування тощо.

Розробка нової творчої концепції бренду.

Коригування логотипу, знаку, системи ідентифікації.

Коригування або розробка нового комплексу маркетингу (в разі необхідності).

Розробка нових засобів комунікацій та маркетингових повідомлень


Творча концепції;

Комплексу каналів та засобів комунікацій.

Смислова та візуальна складові засобів комунікацій


Логотип, знак, фірмовий стиль, колір тощо


Глобальний

Створення нового образу бренду

Освоєння нових товарів, в нових товарних категоріях.

Вихід на нові ринки і нові споживчі сегменти.

Диференціація або зміна профілю діяльності.

Невідповідність позиціонування новій ринкові пропозиції.

Злиття та поглинання компаній


Розробка нової бренд-платформи (розробка ринкової стратегії для нових товарів, коригування імені, марочної політики та ін.).

Розробка нової творчої концепції бренду.

Розробка нового логотипу, знаку, системи ідентифікації.

Розробка нового комплексу маркетингу (в разі необхідності).

Розробка нових засобів комунікацій та маркетингових повідомлень


Творча концепції;

Комплексу каналів та засобів комунікацій.

Смислова та візуальна складові засобів комунікацій


Логотип, знак, фірмовий стиль, колір тощо




Розділ 9 Науково-прикладне впровадження реінжинірингу бізнес-процесів на виробничих підприємствах
9.1 Науково-методичні підходи до розроблення варіантів ефективної стратегії розвитку виробничого підприємства на прикладі ВАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе»
Вибір і формування ефективної стратегії орієнтовані на довгостроковий період розвитку підприємства. Ключові засади такої стратегії торкаються проблемних аспектів як організаційно-економічної сфери (засобів і форм) його діяльності, так і системи взаємин всередині організації, а також її позиції у ринковому середовищі. Сучасний економічний стан і розвиток машинобудівних підприємств характеризується неоднозначним економічним середовищем, що динамічно змінюється, наявністю складних управлінських проблем. Для відповідності сучасному рівню ринкових відносин необхідна корінна реструктуризація, переорієнтація стереотипів виробничо-господарського механізму і системи управління, що склалися. Аналіз діяльності підприємств промисловості свідчить про те, що лише незначна їх частина пристосувалась до ринку - решта орієнтовані на виживання і намагаються забезпечити продовження своєї діяльності у нестійкому ринковому середовищі. Тому в сучасних умовах економіки все більшу роль починають відігравати питання, пов’язані з оцінкою й аналізом діяльності економічних суб’єктів, що дозволяє виявити слабкі сторони в діяльності підприємств, визначити основні напрямки їх покращення. Вибрана на цій основі стратегія розвитку машинобудівних підприємств може корінним чином вплинути на збільшення вже завойованої частки ринку.

При виборі стратегії необхідно мати систему критеріїв для оцінки ефективності й здійснення найкращого вибору. Для оцінювання фінансово-економічного стану машинобудівних підприємств вже напрацьовано низку науково-прикладних методів (Канке А. А. та ін., 2007;Рубан Т. Е., Байдаус П. В.; Ковальов А. П.,1996 ;Загородний А. Г. та ін., 2008; Забродська Л. Д., 1998; Мартиненко В. П., 2006), які надають можливість визначити показник рівня розвитку організації. Основним джерелом інформації для застосування даних методик є фінансова звітність підприємства (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал тощо). Доволі рідко застосовуються інші джерела інформації: переговори з клієнтом, інтерв’ю основних зацікавлених груп тощо.

Основними недоліками методів, які базуються на залученні й використанні фінансової звітності підприємства, є (Мартиненко В. П., 2006; Шаблиста Л. М., 2006):


  • використання великої кількості показників, значення яких можуть призводити до протилежних висновків про стан підприємства, призводить до затягування прийняття рішення;

  • рекомендація визначати досить широке коло показників, при цьому деякі з них за своєю суттю дублюють один одного;

  • відсутній єдиний інтегральний критерій, на підставі якого можна було б судити про рівень стану на підприємстві та можливості настання банкрутства;

  • використання експертних оцінок для визначення вагових коефіцієнтів показників, підсумовування показників за допомогою експертно визначених вагових оцінок або балів не завжди дають достовірну інформацію про стан підприємства;

  • слабо використовується вся сукупність показників бухгалтерського балансу, що є найбільш точним відображенням фінансово-економічного стану підприємства.

Тому, використовуючи ці методики, в результаті можна отримати неповні чи навіть хибні результати, які, у свою чергу, призведуть до невірних організаційно-господарських рішень. Так, зокрема, загальновідомі моделі Є. Альтмана і У. Бівера, які широко застосовуються для оцінки банкрутства підприємств, є не зовсім коректними для вітчизняних підприємств, оскільки розрахунок вагових коефіцієнтів і показників базується на американських аналітичних даних 1960-1970 рр., що не відповідає ринковому середовищу і типу підприємств України.

На наш погляд, для вирішення цих недоліків потрібно використати метод ієрархічної декомпозиції показників фінансово-економічної діяльності підприємства з визначенням функціональних зв'язків між ними. На відміну від робіт інших авторів, запропонований метод використовує єдиний узагальнюючий економічний показник, що має чіткий економічний зміст. В умовах ринкової економіки основною метою діяльності підприємства є отримання прибутку, при цьому бажано, щоб їх прибуток досягав максимуму. У цьому випадку, реалізовуване безпосередньо завдання виробництва по підвищенню прибутку і/або досягнення його максимуму даватиме підприємствам машинобудування можливість досягнення інтенсивного розвитку, підвищення якості продукції і зростання її споживчої цінності, поліпшення НТП, що створить сприятливіші умови для ринкової конкурентоспроможності, а також повного задоволення потреб суспільства і збагачення держави, що постійно ростуть, оскільки істотно зросте відрахування податків до бюджету. Але наявність прибутку ще не означає, що підприємство працює ефективно, абсолютний показник прибутку не може дати відповідь на питання, наскільки ефективно підприємство реалізує свою продукцію, використовує вкладений капітал, управляє своїми оборотними коштами і т. д. Узагальнюючим відносним показником, що характеризує ефективність результатів діяльності підприємства, є показник рентабельності активів, який характеризує здатність керівництва компанії ефективно використовувати її активи для отримання прибутку. Даний показник специфічний і тим, що відповідає інтересам усіх учасників бізнесу підприємства (Буравлев А. та ін., 2008; Аакер Д., 2007; Хелферт Э., 2003):


(9.1)

де  - рентабельність активів;  - норма чистого прибутку (чистий прибуток / обсяг продажу);  - оборотність оборотних засобів (обсяг продажу / оборотні активи);  = - частка оборотних активів підприємства (оборотні активи / активи); NP - чистий прибуток (тис. грн); TA - активи (тис. грн); OP - операційний прибуток (тис. грн); S – обсяг продажу (тис. грн); CA – оборотні активи (тис. грн); Чок - власні оборотні кошти (тис. грн); SE – власний капітал (тис. грн).

Приведемо залежність (9.1) у більш співставний вигляд, замінивши члени рівняння відповідними коефіцієнтами:


Каталог: bitstream -> 123456789 -> 32643
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"

Скачати 12.52 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   98   99   100   101   102   103   104   105   ...   159




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка