З метою розв’язання цієї проблеми запропоновано методичний підхід, який дозволяє знизити ступінь ризику і підвищити ступінь обґрунтованості програм реінжинірингу БП, а разом із тим забезпечити високу ефективність бізнесу. У його основу покладено авторський підхід до багатофакторної оцінки ризику на етапах БП (Ілляшенко С.М., 2005), який забезпечує прийняття цілком обґрунтованих рішень в умовах нечіткої (імовірнісної) оцінки впливу окремих чинників ризику.
Основні етапи пропонованого методичного підходу:
1. Аналіз БП підприємства, які охоплюють усі сфери його діяльності, визначення існуючих проблем, формулювання цілей і завдань реінжинірингу і ідентифікація можливих ризиків.
Аналіз ризику пропонується виконувати на усіх етапах аналізу БП аналізованого підприємства (бізнесу) і розробки заходів щодо підвищення його ефективності шляхом впровадження революційних змін (реінжинірингу).
Укрупнено сфери діяльності підприємства можна представити наступним чином:
- аналіз ринкових позицій і визначення можливих шляхів розвитку;
- ресурсне забезпечення;
- виготовлення продукції;
- просування продукції на ринку.
Ці сфери діяльності можуть включати такі основні БП:
моніторинг потреб і запитів споживачів, а також власної діяльності і діяльності конкурентів щодо їх задоволення;
модифікація існуючих і розробка нових видів продукції (відповідно до запитів споживачів);
вибір постачальників;
підготовка персоналу;
підготовка виробництва;
управління якістю продукції;
вибір дилерів, формування збутової мережі;
розробка заходів із просування продукції.
Далі виконують декомпозицію кожного з виділених БП (початок, кроки виконання, завершення). При цьому визначають: функції, що їх реалізують у ході реалізації БП; підрозділи (фахівці), які їх виконують; основні проблеми, що потребують розв’язання. На цій основі формують цілі реінжинірингу, визначають процедури їх досягнення, а також ідентифікують можливі ризики і фактори, що їх спричиняють.
2. Визначення структури ризиків.
Ризик кожного з БП розглядається як рівнодіюча комплексу елементарних ризиків різної природи (наприклад, зовнішніх та внутрішніх, які можна деталізувати за факторами впливу) на етапах (кроках) їх реалізації.
Оскільки частина елементарних ризиків може проявитися одночасно, а частина виключає один одного, то слід виділяти сумісні і несумісні ризики.
У сумісних несприятливі ситуації можуть бути реалізовані одночасно, збільшуючи тим самим можливий загальний збиток. Наприклад, недотримання постачальниками (повне чи часткове) умов постачання вихідних сировини, матеріалів і комплектуючих загрожує втратами, оскільки можуть бути зірвані умови постачань готової продукції споживачам. Масштаби втрат збільшаться, якщо одночасно спостерігаються затримки з надходженням оплати за відвантажену раніше іншим споживачам продукцію.
У несумісних настання однієї несприятливої події виключає іншу. Наприклад, втрати можуть бути викликані як прийняттям рішення про зміну структури конкретного підрозділу, так і небажанням її змінювати. Однак одночасно ці ситуації не можуть бути реалізовані.
3. Виділення елементарних ризиків.
Пропонується проводити за схемою: сутність ризику - можливі наслідки - фактори ризику. Для кожного з елементарних ризиків програми реінжинірингу БП формують структуру (модель), що поєднує фактори ризику (атрибути структури) і можливі наслідки впливу їх різних комбінацій. Ці моделі можуть бути реалізовані у вигляді рішень, таблиці, сукупності правил логічного виведення.
4. Оцінка рівня елементарних ризиків.
Елементарні ризики, як сумісні, так і несумісні, рекомендується розраховувати як рівнодіючі факторів ризику, які розглядаються як свідчення, що підтверджують чи заперечують можливість реалізації несприятливої події.
Для оцінки свідчень (впливу конкретних факторів ризику) запропоновано використовувати імовірності або коефіцієнти впевненості. Комбінування свідчень виконується за відомими правилами (Ілляшенко С.М., 2004): формулою Байеса - якщо свідчення оцінюються ймовірностями чи правилами комбінування коефіцієнтів упевненості - якщо свідчення оцінюються упевненостями. При цьому, врахування і+1 свідчення (і+1 фактора ризику) виконується на основі і попередніх свідчень. У такий спосіб здійснюється комбінування свідчень, якщо вони незалежні. Кожне наступне свідчення уточнює інтегральну оцінку елементарного ризику. Для цього, після комбінування двох свідчень, отриману оцінку комбінують з наступним свідченням і т.д. до вичерпання усього їхнього набору.
Оцінку дії факторів ризику (свідчень) рекомендується виконувати на підставі наявного досвіду проведення аналогічних робіт у порівнянних умовах. При відсутності ретроспективних даних таку оцінку варто виконувати методом експертних оцінок.
5. Вартісна оцінка ризиків.
Вартісна оцінка елементарного ризику розраховується як добуток можливих втрат при реалізації ситуації ризику на інтегральну імовірність чи упевненість. Можливі сумарні втрати для сумісних ризиків розраховують як їх суму, для несумісних - визначенням їх середньозваженого за ймовірностями чи упевненостям (у залежності від прийнятої системи оцінки).
Загальний ризик програми реінжинірингу БП - загальний обсяг коштів, яким ризикує підприємство, що її впроваджує - визначають як суму сумісних і несумісних ризиків, виражених у вартісних показниках.
Схема аналізу й оцінки ризику програми реінжинірингу БП представлена на рис. 2.5.
Рис. 2.5. Укрупнена схема аналізу ризику програми реінжинірингу БП
Відповідно до схеми, спочатку виконують декомпозицію ризику конкретної програми реінжинірингу за складовими елементами: елементарні ризики, які розділяють на сумісні й несумісні, а потім кожний із них на фактори, які його спричинили. Далі, у зворотному порядку виконують його кількісну оцінку. Для цього оцінюють ступінь впливу виділених факторів ризику, а потім на цій основі виконують обчислення елементарних ризиків (величини можливих втрат і ймовірностей чи коефіцієнтів впевненості у можливості реалізації несприятливого розвитку подій). Потім розраховують величину ризику програми реінжинірингу конкретного БП в цілому.
Застосування викладеного методичного підходу проілюструємо на прикладі БП «Розробка нового виду продукції».
У ході аналізу динаміки обсягів продажу традиційних для підприємства видів продукції, продукції основних конкурентів, результатів опитування основних груп споживачів, потенціалу власного підприємства було встановлено необхідність оновлення товарного асортименту шляхом введення нових товарних ліній, які були б більш конкурентоспроможними і дозволили б збільшити частку ринку на 3 %. Характеристики існуючих товарів програють перспективним розробкам конкурентів, які є більш привабливими для споживачів. Існуючий потенціал підприємства дозволяє з прийнятним рівнем витрат розробити, виготовити і просувати на ринку нові види продукції.
Основними ризиками на цьому шляху є:
- затримки з часом виведення нової продукції на ринок і, як наслідок, втрата ініціативи й імовірність отримання переваг конкурентами;
- неповна відповідність характеристик продукції запитам споживачів, що потребує внесення коректив, а відповідно додаткових витрат часу і коштів
Фактори, що визначають величини вказаних видів ризику і оцінки їх рівня подано у табл. 2.12.
Пояснимо зміст імовірностей, наведених у таблиці:
- P(E/Н) - імовірність того, що при даному негативному результаті (реалізації небажаної події Н) спостерігається дія чинника ризику Е;
- P(E/неH) - імовірність того, що при позитивному результаті не спостерігається дія чинника ризику Е;
- P(H) - імовірність того, що роботи етапу реінжинірингу БП, що розглядається, навмання обраної програми реінжинірингу призводять до негативного результату Н.
Значення ймовірностей можуть бути визначені на підставі наявного досвіду виконання аналогічних робіт у порівнянних умовах чи експертним методом.
Імовірність настання негативного результату, яка враховує вплив усього комплексу виділених чинників ризику (незалежних свідоцтв), визначаємо згідно з методом Байеса. У відповідності з ним, ступінь невизначеності кожної події оцінюється імовірністю (0-1). Вихідними даними для застосування методу Байеса можуть бути не тільки ймовірності, але і коефіцієнти впевненості, на підставі яких можна обчислити імовірності. Метод Байеса дозволяє визначати відносну правдоподібність висновків (у даному випадку висновків про можливий негативний результат реінжинірингу програми БП) у залежності від наявності чи відсутності свідоцтв (факторів ризику):
(2.19)
Таблиця 2.12 - Структура елементарних ризиків БП «Розробка нового виду продукції» (фрагмент)
Результат
|
Чинник ризику
|
P(E/H)
|
P(E/неH)
|
P(H)
|
P(H/E)
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
Опір працівників змінам
|
0,100
|
0,400
|
-
|
-
|
Нечітка постановка завдання конструкторам
|
0,300
|
0,100
|
-
|
-
|
Низька оперативність служби маркетингу
|
0,130
|
0,170
|
-
|
-
|
Затримки з визначенням постачальників вихідних сировини і матеріалів
|
0,320
|
0,280
|
-
|
-
|
Часова невідповід-ність
|
|
-
|
-
|
0,250
|
0,212
|
|
Неповнота, неточність і суперечливість інформації про запити споживачів
|
0,050
|
0,046
|
-
|
-
|
|
Спроба розробити нову продукцію без внесення змін у технології і обладнання (використання морально застарілих технології і обладнання)
|
0,230
|
0,260
|
-
|
-
|
|
Розтягнутість процесу розробки у часі
|
0,150
|
0,180
|
-
|
-
|
Невідпо-відність вимогам ринку
|
|
-
|
-
|
0,140
|
0,115
|
Згідно з (2.19), отримання нових свідчень дозволяє збільшити чи зменшити імовірність висновку. Слід зазначити, що формулу Байеса не можна вважати строго математично доведеною. Однак іншим способом врахувати все різноманіття різноспрямованих чинників ризику в умовах нечіткої оцінки впливу кожного з них не уявляється можливим.
Крім того, у світовій практиці є позитивний досвід їхнього використання в експертних системах, які функціонують у різних галузях знань (економіці, фінансах, торгівлі, техніці, медицині, зокрема при діагностиці захворювань, геології, військовій справі, навчанні, діагностиці технічних несправностей і т.д.). З їхньою допомогою здійснюється формалізація процесів прийняття рішень в умовах неточної, неповної і суперечливої інформації, у тому числі при вирішенні маркетингових задач (прогнозуванні обсягів збуту, динаміки цін і кон'юнктури ринку в цілому, оцінці конкурентоспроможності, виборі цільових ринків, оцінці перспектив розширення займаної частки ринку, обґрунтуванні стратегії міжнародного маркетингу тощо), що підтверджує справедливість зробленого вище висновку.
Величини P(H/E) розраховуються за формулою (2.19), результати заносяться в табл. 2.12. Щодо розглянутого в табл. 2.12 прикладу значення ймовірностей P(E/H), P(E/неH) і P(H) отримані на підставі минулого досвіду діяльності.
Далі розраховують можливі втрати (елементарний ризик) у результаті несприятливого завершення робіт етапу, що розглядається. Оскільки розглянуті в табл. 2.12 ситуації ризику незалежні і можуть наступити одночасно, то сумарний ризик даного етапу програми реінжинірингу БП необхідно розраховувати за формулою:
, (2.20)
де Вi - очікуване значення можливих втрат (збитку) у випадку настання і-ї небажаної події; P(H/E)i - загальна імовірність настання і-ї несприятливої події, розрахована з урахуванням впливу комплексу факторів ризику.
Аналогічний аналіз, а також розрахунок можливих втрат (елементарних ризиків) проводиться для кожного з етапів програми реінжинірингу БП.
Ризик (очікуване значення можливих втрат) програми реінжинірингу БП «Розробка нового виду продукції» в цілому необхідно визначати за формулою:
, (2.21)
де R i - елементарний ризик і-го етапу робіт із загальної їхньої кількості n.
Розглянутий підхід дозволяє прогнозувати і кількісно оцінювати ризик програм реінжинірингу БП з урахуванням впливу всього комплексу факторів в умовах неповної визначеності, а також відслідковувати вплив кожного окремого фактора ризику на кожному з етапів робіт. Результати поетапного аналізу дають можливість обґрунтовано вести розробку комплексу заходів щодо зниження ризику, підвищуючи тим самим шанси на успіх програми реінжинірингу в цілому.
Даний підхід також може бути використаний при розробці експертних систем, які призначені для прогнозування й економічної оцінки наслідків розробки і впровадження програм реінжинірингу БП.
Місце аналізу ризику в системі управління розробкою і реалізацією програми реінжинірингу БП підприємства показано на рис. 2.6 З нього слідує, що раціональне її планування передбачає обов’язкову оцінку супутніх ризиків з метою розробки заходів, спрямованих на їх належне урахування, що є однією з обов’язкових умов успіху цих програм.
У деяких випадках необхідно проводити різнопланову оцінку програм реінжинірингу БП (безперечно, з урахуванням ризику), для чого слід застосовувати такі групи оціночних показників (аналіз проілюструємо на прикладі БП «Розробка нового виду продукції»):
Поділіться з Вашими друзьями: |