Про науково-дослідну роботу економічне обґрунтування реінжинірингу

З метою розв’язання цієї проблеми запропоновано методичний підхід, який дозволяє знизити ступінь ризику і підвищити ступінь обґрунтованості програм реінжинірингу БП, а разом із тим забезпечити високу ефективність бізнесу. У його основу покладено авторський підхід до багатофакторної оці­нки ризику на етапах БП (Ілляшенко С.М., 2005), який забез­пе­­чує прийняття цілком обґрунтованих рішень в умовах нечіткої (імо­вір­нісної) оцінки впливу окремих чинників ризику.

Основні етапи пропонованого методичного підходу:

1. Аналіз БП підприємства, які охоплюють усі сфери його діяльності, визначення існуючих проблем, формулювання цілей і завдань реінжинірингу і ідентифікація можливих ризиків.

Аналіз ризику пропонується виконувати на усіх етапах аналізу БП аналізованого підприємства (бізнесу) і розробки заходів щодо підвищення його ефективності шляхом впровадження революційних змін (реінжинірингу).

Укрупнено сфери діяльності підприємства можна представити наступним чином:

- аналіз ринкових позицій і визначення можливих шляхів розвитку;

- ресурсне забезпечення;

- виготовлення продукції;

- просування продукції на ринку.

Ці сфери діяльності можуть включати такі основні БП:

• 
  моніторинг потреб і запитів споживачів, а також власної діяльності і діяльності конкурентів щодо їх задоволення;
  
• 
  модифікація існуючих і розробка нових видів продукції (відповідно до запитів споживачів);
  
• 
  вибір постачальників;
  
• 
  підготовка персоналу;
  
• 
  підготовка виробництва;
  
• 
  управління якістю продукції;
  
• 
  вибір дилерів, формування збутової мережі;
  
• 
  розробка заходів із просування продукції.
  

2. Визначення структури ризиків.

Ризик кожного з БП розглядається як рівнодіюча комплексу елементарних ризиків різної природи (наприклад, зовнішніх та внутрішніх, які можна деталізувати за факторами впливу) на етапах (кроках) їх реалізації.

Оскільки частина елементарних ризиків може проявитися одно­часно, а частина виключає один одного, то слід виділяти сумісні і несу­місні ризики.

У сумісних несприятливі ситуації можуть бути реалізовані одно­часно, збільшуючи тим самим можливий загальний збиток. Наприклад, недотримання постачальниками (повне чи часткове) умов постачання вихідних сировини, матеріалів і комплектуючих загрожує втратами, оскільки можуть бути зірвані умови постачань готової продукції спо­жи­вачам. Масштаби втрат збільшаться, якщо одночасно спостеріга­ю­ться затримки з надходженням оплати за відвантажену раніше іншим споживачам продукцію.

У несумісних настання однієї несприятливої події виключає іншу. Наприклад, втрати можуть бути викликані як прийняттям рішення про зміну структури конкретного підрозділу, так і небажанням її змінювати. Однак одночасно ці ситуації не можуть бути реалізовані.

3. Виділення елементарних ризиків.

Пропонується проводити за схемою: сутність ризику - можливі наслідки - фактори ризику. Для кож­ного з елементарних ризиків програми реінжинірингу БП формують структуру (мо­дель), що поєднує фактори ризику (атрибути структури) і можливі нас­лідки впливу їх різних комбінацій. Ці моделі можуть бути реалізовані у вигляді рішень, таблиці, сукупності правил логічного виведен­ня.

4. Оцінка рівня елементарних ризиків.

Елементарні ризики, як сумісні, так і несумісні, рекомендується розраховувати як рівнодіючі факторів ризику, які розглядаються як свідчення, що підтверджують чи заперечують можливість реалізації несприятливої події.

Для оцінки свідчень (впливу конкретних факторів ризику) зап­ро­поновано використовувати імовірності або коефіцієнти впевненості. Комбінування свідчень виконується за відомими правилами (Ілляшенко С.М., 2004): формулою Байеса - якщо свідчення оцінюються ймовірностями чи пра­ви­лами комбінування коефіцієнтів упевненості - якщо свідчення оціню­ються упевненостями. При цьому, врахування і+1 свідчення (і+1 фактора ризику) виконується на основі і попередніх свідчень. У такий спо­сіб здійснюється комбінування свідчень, якщо вони незалежні. Кожне наступне свідчення уточнює інтегральну оцінку елементарного ризику. Для цього, після комбінування двох свідчень, отриману оцінку комбі­ну­ють з наступним свідченням і т.д. до вичерпання усього їхнього набору.

Оцінку дії факторів ризику (свідчень) рекомендується виконувати на підставі наявного досвіду проведення аналогічних робіт у порівнян­них умовах. При відсутності ретроспективних даних таку оцінку варто виконувати методом експертних оцінок.

5. Вартісна оцінка ризиків.

Вартісна оцінка елементарного ризику розраховується як добу­ток можливих втрат при реалізації ситуації ризику на інтегральну імо­вірність чи упевненість. Можливі сумарні втрати для сумісних ризиків розраховують як їх суму, для несумісних - визначенням їх середньо­зва­женого за ймовірностями чи упевненостям (у залежності від прийнятої системи оцінки).

Загальний ризик програми реінжинірингу БП - загальний обсяг коштів, яким ризикує підприємство, що її впроваджує - визначають як суму сумісних і несумісних ризиків, виражених у вартісних показни­ках.

Схема аналізу й оцінки ризику програми реінжинірингу БП представлена на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Укрупнена схема аналізу ризику програми реінжинірингу БП

Застосування викладеного методичного підходу проілюструємо на прикладі БП «Розробка нового виду продукції».

У ході аналізу динаміки обсягів продажу традиційних для підприємства видів продукції, продукції основних конкурентів, результатів опитування основних груп споживачів, потенціалу власного підприємства було встановлено необхідність оновлення товарного асортименту шляхом введення нових товарних ліній, які були б більш конкурентоспроможними і дозволили б збільшити частку ринку на 3 %. Характеристики існуючих товарів програють перспективним розробкам конкурентів, які є більш привабливими для споживачів. Існуючий потенціал підприємства дозволяє з прийнятним рівнем витрат розробити, виготовити і просувати на ринку нові види продукції.

Основними ризиками на цьому шляху є:

- затримки з часом виведення нової продукції на ринок і, як наслідок, втрата ініціативи й імовірність отримання переваг конкурентами;

- неповна відповідність характеристик продукції запитам споживачів, що потребує внесення коректив, а відповідно додаткових витрат часу і коштів

Фактори, що визначають величини вказаних видів ризику і оцінки їх рівня подано у табл. 2.12.

Пояснимо зміст імовірностей, наведених у таблиці:

- P(E/Н) - імовірність того, що при даному негативному результаті (реалізації небажаної події Н) спостерігається дія чинника ризику Е;

- P(E/неH) - імовірність того, що при позитивному результаті не спостерігається дія чинника ризику Е;

- P(H) - імовірність того, що роботи етапу реінжинірингу БП, що розглядається, навмання обраної програми реінжинірингу призводять до негативного результату Н.

Значення ймовірностей можуть бути визначені на підставі наяв­ного досвіду виконання аналогічних робіт у порівнянних умовах чи експертним методом.

Таблиця 2.12 - Структура елементарних ризиків БП «Розробка нового виду продукції» (фрагмент)

Згідно з (2.19), отримання нових свідчень дозволяє збільшити чи зменшити імовірність висновку. Слід зазначити, що формулу Байеса не можна вважати строго мате­матично доведеною. Однак іншим способом врахувати все різно­маніт­тя різноспрямованих чинників ризику в умовах нечіткої оцінки впливу кожного з них не уявляється можливим.

Крім того, у світовій практиці є позитивний досвід їхнього вико­рис­тання в експертних системах, які функціонують у різних галузях знань (економіці, фінансах, торгівлі, техніці, медицині, зокрема при діаг­ностиці захворювань, геології, військовій справі, навчанні, діагнос­тиці технічних несправностей і т.д.). З їхньою допомогою здійснюється формалізація процесів прийняття рішень в умовах неточної, неповної і суперечливої інформації, у тому числі при вирішенні маркетингових задач (прогнозуванні обсягів збуту, динаміки цін і кон'юнктури ринку в цілому, оцінці конкурентоспроможності, виборі цільо­вих ринків, оцінці перспектив розширення займаної частки ринку, обґрунтуванні стратегії міжнародного маркетингу тощо), що підтверджує справедливість зроб­леного вище висновку.

Величини P(H/E) розраховуються за формулою (2.19), результати заносяться в табл. 2.12. Щодо розглянутого в табл. 2.12 прикладу значен­ня ймовірностей P(E/H), P(E/неH) і P(H) отримані на підставі минулого досвіду діяльності.

Аналогічний аналіз, а також розрахунок можливих втрат (елемен­тар­них ризиків) проводиться для кожного з етапів програми реінжинірингу БП.

Розглянутий підхід дозволяє прогнозувати і кількісно оцінювати ризик програм реінжинірингу БП з урахуванням впливу всього комплексу факторів в умовах неповної визначе­нос­ті, а також відслідковувати вплив кожного окремого фактора ризику на кожному з етапів робіт. Результати поетапного аналізу дають можли­вість обґрунтовано вести розробку комплексу заходів щодо зниження ризику, підвищуючи тим самим шанси на успіх програми реінжинірингу в цілому.

Даний підхід також може бути використаний при розробці експертних систем, які призначені для прогнозування й економічної оцінки наслідків розробки і впровадження програм реінжинірингу БП.

Місце аналізу ризику в системі управління розробкою і реалізацією програми реінжинірингу БП підприємства показано на рис. 2.6 З нього слідує, що раціональне її планування передбачає обов’язкову оцінку супутніх ризиків з метою розробки заходів, спрямованих на їх належне урахування, що є однією з обов’язкових умов успіху цих програм.

У деяких випадках необхідно проводити різнопланову оцінку програм реінжинірингу БП (безперечно, з урахуванням ризику), для чого слід застосовувати такі групи оціночних показників (аналіз проілюструємо на прикладі БП «Розробка нового виду продукції»):

