Про науково-дослідну роботу економічне обґрунтування реінжинірингу



Скачати 12.52 Mb.
Сторінка78/159
Дата конвертації23.10.2016
Розмір12.52 Mb.
1   ...   74   75   76   77   78   79   80   81   ...   159

Розглянемо показники важливості соціальних ініціатив для стейкхолдерів підприємства (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1. – Показники важливості соціальних ініціатив для стейкхолдерів підприємства.



Стейкхолдер

Характер-ристика

Спосіб проявлення характеристики

Числове значення рівня запиту (стимулу) з боку стейкхолдера

0 - 0,25

0,25 - 0,5

0,5 - 0,75

0,75 - 1

1

2

3

4

5

6

7

Внутрішні стейкхолдери

Топ-менеджмент

Специфіч-

ність ресурсу



Обумовлюється розміром компанії та широтою ринку продукції. Ці характеристики визначають вимоги щодо кваліфікації управлінців та їх контактів.

Характеризує мале підприємство, що випускає продукцію на регіональний чи внутрішній ринок країни.

Характеризує середнє за розмірами підприємство, що працює на внутрішньому ринку.

Характеризує велике підприємство з широким колом замовників переважно на внутрішньому ринку, серед яких може бути уряд.

Характеризує велике підприємство з широким колом замовників, у тому числі зарубіжних. У якості замовників виступають крупні компанії та уряди країн.

Персонал

Специфіч-ність ресурсу

Обумовлюється складністю роботи, кваліфікацією.

Характеризує мале підприємство, що виробляє просту продукція та не потребує значної кількості працівників.


Характеризує середнє підприємство, що виробляє продукцію середнього рівня складності.

Характеризує велике підприємство, що є виробником продукції середнього рівня складності.

Характеризує велике підприємство, що виготовляє складну продукцію і потребує кваліфікованої робочої сили у значних обсягах.

Структура ринку праці

Обумовлює можливість знайти необхідну кількість працівників.

Продовження табл. 4.1



1

2

3

4

5

6

7

Акціонери, інвестори

Властивості трансакцій

Обумовлюються розвитком фондового ринку, реагуванням акціонерів та інвесторів на соціальні ініціативи, легкістю проведення інвестицій та операцій з цінними паперами, поширеністю етичного інвестування тощо.

Характеризує нерозвинений фондовий ринок. Соціальні заходи не відіграють значної ролі для інвесторів.

Характеризує слабо розвинений фондовий ринок, соціальна активність не приймається до уваги інвесторами.

Характеризує необхідність періодичного залучення інвестицій, розвинений фондовий ринок. Соціальна діяльність враховується при прийнятті рішень щодо інвестицій, але є другорядним критерієм.

Характеризує необхідність постійного залучення інвестицій. Для інвесторів характерні традиції етичного інвестування. Фондовий ринок є розвиненим, існують біржові показники, що враховують соціальну відповідальність.

Зовнішні стейкхолдери

Споживачі

Ринкова структура

Визначає кількість споживачів продукції та їх здатність впливати на виробників.

Характеризує наявність широкого кола споживачів, для яких при виборі продукції соціальна відповідальність не є важливою.

Характеризує широке коло споживачів, які враховують соціальну відповідальність при рівності інших властивостей продукції.

Характеризує обмежене коло споживачів, що звертають увагу на соціальну відповідальність підприємства при рівності інших властивостей продукції.

Характеризує вузьке коло споживачів, для яких соціальна відповідальність підприємства є важливим критерієм вибору продукції.

Властивості трансакцій

Визначається урахуванням споживачами соціальної відповідальності при виборі продукції.

Продовження таблиці 4.1

1

2

3

4

5

6

7

Постачаль-ники

Ринкова структура

Обумовлює кількість постачальників і визначає наскільки легко серед них можна поширити тенденції соціальної відповідальності

Для виробника соціально відповідальна поведінка постачальників не відіграє значної ролі.

Підприємство-виробник звертає увагу на соціальну діяльность постачальни-ків. Проте кількість компаній-постачальни-ків обмежена, а отже вплив виробника також є обмеженим.

Для виробника є важливою соціальна діяльність постачальни-ків. Кількість компаній-постачальни-ків велика, а отже вплив виробника може бути суттєвим.

Підприємство-виробник взаємодіє лише з соціально відповідальними підприємствами-постачальниками. Галузь, в якій представлені постачальники, містить велику кількість компаній.

Властивості трансакцій

Визначається рівнем важливості для підприємства-виробника соціальних аспектів діяльності підприємств-постачальників.

Конкуренти

Ринкова структура

Визначає необхідність заходів по боротьбі з конкурентами.

Компанія володіє значною монопольною владою. Стимули до впровадження соціальних заходів відсутні.

На ринку продукції має місце помірна конкуренція, соціальна діяльність не поширена серед компа-ній галузі.

Підпри-ємство має велику кількість конкурентів. Соціальна діяльність не характерна для компаній галузі.

Ринок характеризується великою кількістю конкурентів. Серед підприємств галузі поширена соціально відповідальна поведінка.

Властивості трансакцій

Визначається поширеністю соціальних заходів серед конкурентів, що примушує компанію до соціально відповідальної поведінки.

Продовження таблиці 4.1

1

2

3

4

5

6

7

Місцеві громади

Властивості трансакцій

Визначається відносною величиною підприємства по відношенню до розміру міста та обумовлює необхідність урахування інтересів місцевої громади.

Характеризує мале підприємство з мінімальними соціальними запитами громади.

Характеризує середнє за розміром підпри-ємство, що здатне обмежено реагувати на запити на рівні міста.

Характеризує ситуацію, коли підприємств-во є одним серед декількох великих компаній у регіоні/місті.

Характеризує існування єдиного великого підприємства у регіоні/місті, значна частка населення якого залежить від його ефективного функціонування.

Органи влади

Властивості трансакцій

Визначає необхідність співпраці з місцевою владою, яка стає тим бажанішою, чим більшим є підприємство і чим складнішими є соціальні проблеми регіону.

Характеризує мінімальні запити влади до невеликого за розмірами підприємства.

Характеризує підпри-ємство середніх розмірів, що обумовлює епізодичну співпрацю та обмежені запити влади.

Підприємство є одним із лідерів у розвиненому регіоні. Це обумовлює інтенсивну стратегічну взаємодію, однак не обмежує підприємствво у заходах соціальної відповідаль-ності

Характеризує взаємодію влади із крупною компанією в економічно нерозвиненому регіоні. Мають місце значні запити, а також нав’язування конкретних заходів, що є необхідними для вирішення соціальних проблем регіону.

Продовження таблиці 4.1



1

2

3

4

5

6

7

Громадські організації

Властивості трансакцій

Визначається розміром підприємства та можливостями його впливу на розвиток території присутності, що привертає увагу і робить підприємство об’єктом уваги громадських організацій.

Характеризує невелике підприємство, яке привертає увагу громадських організацій лише у випадку антисоціальної поведінки.

Характери-зує середнє за розмірами підприємст-во та незначною увагою громадських організацій до його функціону-вання.

Велике підприємст-во, що традиційно привертає увагу регіональних громадських організацій.

Велике підприємство, що є лідером у галузі та регіоні і виступає об’єктом уваги суспільних організацій та засобів масової інформації не лише на регіональному рівні.

Зупинимось більш докладно на причинах, які пояснюють характер лінії (рис.4.5).

1. Лінія рівних запитів має спадний характер. Це пояснюється тим, що за умови постійності рівня запиту з боку сукупності стейкхолдерів, при зниженні запитів зовнішніх стейкхолдерів це повинно компенсуватися зростанням запитів внутрішніх стейкхолдерів.

2. Лінія рівних соціальних запитів має вгнутий характер. Такий характер лінії пояснюється поступовим зниженням граничної корисності заходів по мірі їх задоволення.

3. Ще одним поясненням нахилу лінії є те, що по мірі задоволення запитів стейкхолдерів цей процес відбувається більш продуктивно. Такому ходу речей сприяє те, що в ході співробітництва починають інституційно оформлюватися механізми соціальної відповідальності.

4. Окрім цього, говорячи про запити стейкхолдерів, слід зауважити, що реагування на них обертається витратами підприємства. З цієї точки зору вгнутий характер лінії рівних запитів повинен бути пов'язаний із витратами підприємства на соціальну відповідальність. Питання точної відповідності лінії рівних запитів конкретній незмінній сумі грошових витрат потребує подальшого розгляду, проте на можливість подібного зв’язку вказує те, що по мірі зростання запитів однієї з групи стейкхолдерів, а значить і поглиблення реагування на ці запити, заходи соціальної відповідальності вдосконалюються і стають більш ефективними та економними.

Вибір функція лінії (яка визначається формулою інтегрального коефіцієнта) пояснюється тим, що при оцінці запитів стейкхолдерів необхідно врахувати запити внутрішніх та зовнішніх зацікавлених сторін, при цьому, як було показано вище, необхідно враховувати обидва напрямки соціальної відповідальності. Зображення лінії рівних запитів як частини кола дозволяє графічно інтерпретувати постійність запитів як постійність радіусу кола. Поряд з цим використання саме такої функції пояснюється складністю іншого графічного представлення. Якщо ділити діаграму на певну кількість ділянок, необхідно визначити кількість градацій. Оскільки в даній методиці ми виокремили чотири рівня запитів соціальної відповідальності, для усієї діаграми отримуємо шістнадцять ділянок, що характеризуються різним співвідношенням вимог внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів. Якщо обирати такий спосіб поділу простору діаграми, необхідним буде обґрунтування поділу діаграми на окремі зони, що при малій кількості градацій є не дуже зручним, а при великій кількості градацій ускладнює методику та визначення точного ступеня запитів для кожного стейкхолдера.

Також треба пояснити розподіл простору діаграми на чотири ділянки. Зокрема, перша зона відокремлюється лінією, що перетинається з осями в точках із рівнем запитів 0,5, в той час як наступні лінії перетинають осі через крок 0,25 (відповідно 0,25 та 0).

Подальший поділ першої та четвертої ділянок, на наш погляд, не є доцільним. У четвертій ділянці (яка характеризує низький сукупний рівень запитів) можуть опинитися підприємства, що мають одну групу стейкхолдерів з високим рівнем запитів, однак, оскільки це супроводжується занадто низьким рівнем запитів для іншої групи, то в цілому для цієї зони буде інтегральний показник соціальної відповідальності. В першій ділянці також можливі суттєві відмінності у рівні запиту стейкхолдерів (від 0,5 до 1), однак, оскільки в цій частині діаграми знаходяться підприємства, які повинні реагувати на запити обох груп зацікавлених сторін, то інтегральний показник рівня запитів буде достатньо великим, а отже поділ ділянки є недоцільним.

Підсумовуючи усе вищевикладене, можна зробити висновок, що соціальна відповідальність компанії виступає важливим інструментом, що допомагає підприємству удосконалити бізнес-процеси. Можна стверджувати, що існує сфера спільних інтересів суспільства та бізнесу. Можуть спостерігатися окремі відмінності у мотивації, але разом з цим спостерігається єдність цілей, що переслідуються. Окрім отримання максимального прибутку та скорочення витрат, метою реінжинірингу будь-якої бізнес-організації є раціональне використання ресурсів, турбота про співробітників, оптимізація відносин із колом зацікавлених сторін та, у підсумку, довгострокові перспективи розвитку. Урахування соціальних запитів підприємства є необхідним елементом підготовки до проведення реінжинірингу, а наведена методика допомагає підприємству визначити інтегральний показник таких запитів.



Розділ 5 Стратегічний розвиток промислових підприємств при проведенні реінжинірингу бізнес-процесів
5.1 Оцінка стратегій розвитку виробничих підприємств як основа для їх корпоративної реформації.
Оцінка, як завершальний етап розроблення стратегії, ґрунтується на доволі вичерпній інформації й полягає у визначенні можливих наслідків реалізації обраної стратегії.

Стратегію неможливо оцінити лише за одним узагальнюючим показником, тому що вона охоплює різні напрями діяльності організації. Оцінюють стратегію за якістю запланованих дій та успішністю їх реалізації. Іноді розроблення стратегії заслуговує високої оцінки, однак її впровадження не дає очікуваних результатів (наприклад, невдало організоване управління порушило заплановані терміни переходу на випуск нової продукції, внаслідок чого організація зазнала збитків). Крім того, оцінка обраної стратегії в основному здійснюється у виг­ляді аналізу вірності і достатності урахування факторів, що визначають можливості впровадження та реалізації стратегії.



Головним критерієм якості обраної стратегії вважають економічні результати розвитку організації, а в кінцевому результаті процедура оцінки обраної стратегії полягає в одному: чи приведе обрана стратегія до досягнення підприємством своїх цілей. І це є основ­ним критерієм оцінки обраної стратегії. Якщо стратегія відповідає цілям, то подальша її оцінка проводиться за такими напрямками:

1) відповідність обраної стратегії стану і вимогам оточення. Перевіряється те, наскільки стратегія взаємопов'язана з вимогами з боку основних суб'єктів оточення, якою мірою враховані фактори динаміки ринку і динаміки розвитку життєвого циклу продукту, чи приведе реалізація стратегії до появи нових конкурентних переваг тощо;

2) відповідність обраної стратегії потенціалу і можливостям підприємства. У даному випадку оцінюється те, наскільки обрана стратегія взаємопов'язана з іншими стратегіями, чи відповідає стратегія можливостям персоналу, чи дозволяє існуюча структура успішно реалізувати стратегію, чи вивірена програма реалізації стратегії в часі тощо;

3) прийнятність ризику, закладеного в стратегії. Оцінка виправданості ризику проводиться за трьома напрямками:

  • чи реалістичні передумови, закладені в основу вибору стратегії;

  • до яких негативних наслідків для підприємства може призвести провал стратегії;

  • чи виправдовує можливий позитивний результат ризик втрат від провалу в реалізації стратегії (Нємцов В.Д., 2001).

Найефективнішими індикаторами стратегічної діяльності є:

    1. збільшення або зменшення частини ринку, яку контролює підприємство;

    2. динаміка доходів підприємства порівняно з динамікою прибутків конкурентів;

    3. тенденції отримання підприємством чистого прибутку і швидкість повернення інвестицій;

    4. динаміка збільшення обсягів продажів продукції.

Цілком обґрунтовано вважається кращою стратегія, що не вимагає радикальних змін.

Залежно від ринкової позиції підприємство повинно обрати певні критерії, стратегіч­ні орієнтири щодо розвитку свого бізнесу, виокремивши їх серед таких альтернатив:



  1. мінімізація ризиків, породжуваних нестабільністю ринкового середовища;

  2. утвердження домінуючого становища підприємства у певному виді економічної діяльності;

  3. збереження підприємством позицій лідера в обраному виді бізнесу;

  4. підвищення результативності виробничо-комерційних операцій;

  5. експансія підприємства на ринку (обирають при невисокому внутрішньому її потенціалі і не цілком сприятливих зовнішніх умовах, а також, коли динаміка розвитку галузі і кон’юнктура ринку вселяють певний оптимізм);

  6. вибіркове зростання бізнесу (обирають підприємства з високим конкурентним стату­сом у сфері свого бізнесу і на ринку);

  7. мінімізація невироб­ничих витрат (спонукає менеджмент підприємства зами­слитись над доцільністю продовження через вузькість, жорсткий розподіл, унаслідок чого воно володіє досить незначним його сегментом);

  8. обережна експансія або згортання діяльності;

  9. розвиток ринку (так, як правило, ді­ють монополісти, що мають високу норму прибутку, ба­чать свої перспективи у розвитку матеріально-технічної бази) (Клівець П. Г., 2007).

Томпсон та Стрікленд вважають, що основними критеріями при оцінці стратегії є такі:

    1. критерій ступеня відповідності. Ефективна стратегія точно відповідає ситуації в компанії з погляду як внутрішніх, так і зовнішніх факторів і її власних можливостей і прагнень. Без відповідності ситуації стратегія компанії сумнівна;

    2. критерій переваги в конкурентній боротьбі. Ефективна стратегія веде до стабільної конкурентної переваги. Чим вище конкурентна перевага, створена за допомогою стратегії, тим вона більш потужна й ефективна;

    3. критерій інтенсивності роботи. Ефективна стратегія підвищує інтенсивність роботи компанії. Два види вдосконалювання роботи є найбільш значимими: зростання прибутковості й зростання довгострокової ділової активності компанії і її конкурентоспроможності.

Стратегічний вибір з низьким потенціалом за одним або більше критеріями не заслуговує детального розгляду, а з найвищим потенціалом за всіма трьома критеріями може розглядатися як найкраща або найпривабливіша альтернатива. По проходженні деякого часу після ухвалення стратегічного рішення можна використати ті ж самі тести, щоб визначити, наскільки добре діє нинішня стратегія компанії. Чим більше граней, за якими стратегія відповідає всім трьом критеріям, коли вона піддається перевірці на ринку, тим більшою мірою вона може вважатися виграшною. Звичайно, є додаткові критерії для оцінки переваг певної стратегії: ясність, внутрішня погодженість всіх складових стратегії, своєчасність, відповідність особистим цінностям і амбіціям провідних виконавців, ступінь ризику й гнучкість. Їх можна використати як доповнення до трьох критеріїв, описаних вище, коли це здасться доречним (Татаренко Г., Шмидт Т., 2004).

Досить широкого поширення набули також і такі


Каталог: bitstream -> 123456789 -> 32643
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"

Скачати 12.52 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   74   75   76   77   78   79   80   81   ...   159




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка