Про науково-дослідну роботу економічне обґрунтування реінжинірингу


Розділ 6 Екологічні основи реінжинірингу бізнес-процесів підприємств



Скачати 12.52 Mb.
Сторінка86/159
Дата конвертації23.10.2016
Розмір12.52 Mb.
1   ...   82   83   84   85   86   87   88   89   ...   159

Розділ 6 Екологічні основи реінжинірингу бізнес-процесів підприємств.
6.1 Реінжиніринг сучасних бізнес-процесів на основі екологічно спрямованих кластерних моделей розвитку підприємств
6.1.1 Вступ

Сучасний характер економічних відносин потребує перегляду підходів до специфіки організації та ведення бізнес-процесів. Одним із таких підходів сьогодні є реінжиніринг сучасних бізнес-процесів - фундаментальне перепроектування бізнес-процесів компаній для досягнення конкретних покращень в основних актуальних показниках їх діяльності, вартості, якості, послугах, темпах розвитку, конкурентноздатності, адже ефективний бізнес-процес - це запорука успіху та конкурентоздатності компанії.

Сьогодні виживають тільки ті підприємства, які є учасниками бізнес-мережі. Невипадково, останнім часом все більше уваги приділяється кластерним моделям розвитку економічних відносин не тільки на окремо взятому комплексі підприємств, а і в регіонах, а також у цілому по Україні. Кластери передбачають взаємодію різних форм підприємств та видів діяльності, що охоплюють весь економічний цикл: від генерування та виготовлення товару до реалізації кінцевого продукту. На нашу думку, саме процеси кластеризації, які передбачають застосування елементів реінжинірингу, можуть сприяти значному підвищенню ефективності виробництва та конкурентоздатності підприємств.

Кластерні об’єднання - це одні із найефективніших форм розвитку малого та середнього бізнесу  регіонів, особливо в умовах кризи. Навіть у тих випадках, коли підприємці мають потенціал для випуску значних обсягів якісної продукції, вони не можуть цього робити через проблеми з її реалізації. Кластери сприятимуть не тільки зростанню ефективності виробництва, а й розширять доступ  виробників до  споживачів товарів і послуг.

У кластери входять численні підприємства суміжних, взаємодоповнюючих галузей і інші структури, які відіграють важливу роль у створенні конкурентного середовища. Подібні об'єднання впливають не тільки на окремі підприємства, але й на економіку регіону в цілому, тому що кластер передбачає взаємодію трьох секторів: бізнесу (підприємницькі структури, товариства, комерційні банки), науково-освітніх інституцій (університети та наукові центри, громадські організації, торгово-промислові палати) і влади (місцеві органі влади, податкові адміністрації, регуляторні структури).
6.1.2. Кластери як мережі науково-виробничих систем

Кластерами традиційно вважають мережі науково-виробничих систем. Існує три найбільш популярних визначення кластерів за територіальною, виробничою та галузевою ознаками (Поляков и др., 2005). Перше: кластери - це регіонально обмежені форми економічної діяльності всередині споріднених секторів, зазвичай прив’язаних до тих чи інших закладів індустрії знань (НДІ, університети і т.д.). Зокрема Захарченко В.І. та Осипов В.Н. визначають кластери як локалізовані на визначеній території міжгалузеві утворення, що включають увесь ланцюг взаємопов’язаних видів діяльності від виробництва до кінцевого продукту та сфери послуг (Захарченко та ін., 2010, с. 4). Друге: вертикальні виробничі ланцюги, вузько визначені сектори, в яких суміжні етапи виробничого процесу утворюють ядро кластеру. Третє: галузі промисловості визначені на високому рівні агрегації або сукупності секторів, ще на більш високому рівні агрегації. Це мегакластери. Із системної точки зору галузевий кластер - це сукупність об’єктів господарської діяльності різних взаємопов’язаних галузей, що поєднані в єдину організаційну структуру, елементи якої взаємопов’язані та спільно функціонують для забезпечення розвитку власного потенціалу та конкурентоздатності (Рыгалин и др., 2006).

Кластери - це концентрація фірм із сильними формальними та неформальними взаємозв’язками та із іншими інституціями, такими як університети, дослідницькі лабораторії і т.ін. У певних межах збільшення кластеру веде до збільшення ефективності функціонування його структур. Поліпшується і забезпечення їх відповідними ресурсами. Ефективна робота забезпечується синергетичними зв’язками всередині кластеру.

Деякі автори пропонують наступні сценарії створення та фінансування кластера:



  1. «Згори до низу», коли спочатку створюються управлінські структури (орган дорадчої координації та моніторингу) і визначається стратегія кластера в цілому і зокрема його ресурсної підтримки;

  2. «Знизу до гори», коли навколо окремих проектів і програм об’єднуються потенційні учасники кластера;

  3. Змішаний варіант, коли паралельно в часі поєднуються обидва підходи.

Хасаев Г.Р. та Міхеев Ю.В. виділяють цілі, на досягнення яких спрямовані кластери (Хасаев та ін., 2006):

- підвищення конкурентоспроможності учасників кластера за рахунок впровадження нових технологій;

- зниження витрат і підвищення якості відповідних наукомістких послуг за рахунок ефекту синергії й уніфікації підходів у якості, логістиці, інжинірингу, інформаційних технологіях і т.д.;


  • забезпечення зайнятості в умовах реформування великих підприємств і аутсорсингу (передача певних бізнес-процесів суміжним організаціям);

  • консолідоване лобіювання інтересів учасників кластера в різних органах влади.

Значні перспективи у досягненні вищезазначених цілей розкриваються при створенні кластерів екологічного спрямування. Вони можуть бути ефективним механізмом популяризації та впровадження інновацій у виробництво товарів екологічного призначення, що забезпечить підвищення ефективності та зростання конкурентоспроможності підприємств регіону.

Кластери екологічного спрямування можуть передбачати досягнення двох принципових цілей:



  • виготовлення високорентабельної продукції екологічного призначення (очисного обладнання, ресурсозберігаючих технологій та устаткування, виробництво екологічно чистої сільгосппродукції на основі органічного землеробства тощо);

  • досягнення певних екологічних цілей у масштабі регіону, галузі або країни (оздоровлення довкілля на певній території, перехід на екологічно чисті технології, перехід на альтернативні види палива та ін.).

Зазначені два напрями можуть поєднуватись. Зазначені екологічні кластери мають надійний потенціал до стимулювання інвестиційних надходжень в регіони. На нашу думку, екологічно орієнтований кластер дає можливості для групування географічно близьких еколого-інноваційних виробництв, які мають сталі взаємозв’язки із науково-дослідними інститутами, лабораторіями, бізнес-структурами, громадськими інститутами, стратегією та тактикою яких є забезпечення та збільшення еколого-економічної стабільності та ефективності регіону. Близько 80% всіх активів регіону мають бути сконцентровані в екологічному кластері, основна мета якого - забезпечення сталого соціального, економічного та екологічного розвитку. Для цього особливо важливим є розвиток синергетичних зв’язків у середині кластера.
6.1.3 Особливості синергетичних зв’язків у кластерах

Існування та ефективна діяльність кластерів забезпечується сталими синергетичними зв’язками між підприємствами в кластері. Проведений аналіз показує, що процеси взаємодії між підприємствами різних видів діяльності мають багато спільного з процесами екосистемного метаболізму. У таблиці 1 представлені можливі види зв’язків між економічними структурами. Для їх визначення використана термінологія з біологічної науки (Корсак и др., 1998).


Таблиця 6.1 – Типи синергетичних зв’язків між підприємствами різних видів діяльності


Тип взаємодії

Знак взає-мовпливу

Загальна характеристика взаємодії

1

2

3

Взаємодія (мутуалізм)

+ +

Переваги для обох підприємств. Наприклад, підприємства АПК є замовниками органічних добрив, які виробляють підприємства хімічної промисловості; результатів науково-дослідної діяльності щодо раціонального сталого управління посівними площами, інноваційних технологій в галузі тваринництва та рослинництва, ведення тепличного господарства.

Продовження табл. 6.1



1

2

3

Коменсалізм (нахлібництво)

+ 0

Перша фірма має суттєву вигоду (+), а для іншої - цей зв’язок є нейтральним. Зокрема, одна із фірм може скористатися клієнтами, які збирає до себе інша фірма; наприклад, підприємство може реалізовувати сувеніри для відпочиваючих санаторію.

Паразитизм (хижацтво)

+ –

Перша фірма має певну вигоду від зв’язків, інша зазнає втрат. Перекупники можуть закуповувати за заниженими цінами продукцію у сільгосппідприємств для вигідного перепродажу споживачам за завищеними цінами.

Нейтралізм

0 0

Робота фірм проходить незалежно, особливого впливу не спостерігається.

Аменсалізм

0 –

Перша фірма «без користі для себе» шкодить другій і не має при цьому безпосередніх вигод для себе. Індустріальне підприємство може «відлякувати» потенційних клієнтів від підприємства, наприклад, рекреаційного призначення, яке знаходиться по сусідству з ним.

Взаємовигідна конкуренція

+ +

Розробка фірмами, що спеціалізуються на ІКТ багатовекторних інноваційних продуктів, рівної інноваційного ваги, в результаті чого з’являється продукт із більш ефективними споживчими властивостями.

Зростання масштабів екологічного виробництва та покращення системи синергетичних зв’язків у системі збільшує національне багатство і здійснює позитивний вплив на соціально-економічний розвиток та розвиток навколишнього природного середовища шляхом:



  • підвищення синергетичної ефективності економіки, яка досягається за рахунок урахування екстернальних ефектів;

  • підвищення ступеня відтворення навколишнього природного середовища;

  • зменшення кількості використання природних ресурсів;

  • зниження рівня забруднення і відходів;

  • посилення природоохоронних заходів;

  • переходу на інноваційні виробництва;

  • підвищення екологічних властивостей продукції, що випускається;

  • покращення системи екологічного управління виробництвом;

  • покращення умов праці та техніки безпеки на виробництві;

  • переходу до вироблення товарів екологічного призначення;

  • посилення інвестиційного потенціалу та інвестиційних умов у регіоні;

  • посилення конкурентних переваг регіональної економіки;

  • переорієнтації економіки регіону на екотовари та послуги;

  • використання інноваційних управлінських технологій у структурі взаємовідносин «соціум - економіка - природне середовище».

На нашу думку, взаємодія економічних суб’єктів у межах кластера - процес складний і потребує детального вивчення з метою забезпечення та створення механізмів реалізації оптимальних економічних відносин та зв’язків між економічними та природними об’єктами, що ведуть до формування сталих еколого-економічних стосунків (табл. 6.2). Це сприятиме підвищенню ефективності процесів функціонування кластерів.
Таблиця 6.2 - Екологічні наслідки залежно від типів взаємодії між підприємствами в середині кластера


Тип взаємодії

Особливості

Результат

Позитивна синергія

Формування природосприятливих та ресурсозберігаючих технологій, екологічні інновації та ін.

Відтворення природних ресурсів

Негативна синергія

Відсутність енергозберігаючих технологій, очисних споруд, неекономне витрачання природних ресурсів та ін.

Зниження якості та ємності природного середовища, зменшення запасів природних ресурсів

Нейтральна синергія

Підтримка діючих очисних споруд, розрахунок норм споживання ресурсів та ін.

Збереження балансу у відносинах між навколишнім середовищем та підприємствами

Визначені типи взаємодії дають змогу розкрити значення синергетичного феномена для формування та розвитку позитивних взаємозв’язків між екологічними та економічними системами, такими як кластери, а це, в свою чергу, дає можливість стверджувати, що за умови формування у практиці господарювання кластерів соціально-економічні та екологічні системи набуватимуть найбільш оптимальних шляхів розвитку. Синергетичні зв’язки в кластерах, як одна із форм еколого-економічних систем, мають бути стійкими і забезпечувати когерентні погоджені дії, що мають бути спрямовані на підвищення ефективного функціонування еколого-економічної системи. Синергетичні зв’язки мають забезпечувати поступовий процес самоорганізації, саморозвитку, розвитку, що еволюціонує та самовдосконалюється. У сучасних умовах господарювання особливого значення набувають екологічно орієнтовані кластери.


6.1.4 Роль екологічно орієнтованих кластерів у розбудові ефективної економіки країни

Пріоритетними регіонами для формування екологічно орієнтованих кластерів (ЕОК) є екологічно чисті території. Україна, наприклад, має 7 таких регіонів. За результатами інтегральної екологічної оцінки до екологічно сприятливих регіонів відносять Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Сумську, Тернопільську та Чернівецьку області (Environmental, 2007).



Визначення ЕОК залежить від різних функціональних підсистем кластера. Його формування, розвиток інноваційних виробництв - це дієва форма соціально-економічного розвитку. На нашу думку, екологічно орієнтований кластер - це угрупування географічно близьких економічних структур (у тому числі науково-дослідні інститути та заклади, лабораторії, бізнес структури, громадські інститути, освітні установи), орієнтованих на досягнення екологічних цілей (виробництво та реалізація продукції екологічного призначення або екологічне оздоровлення територій).

Передумови формування екологічного кластера. Наявність ряду передумов формування екологічного кластера є важливим у контексті сталого розвитку територій. За основу можна взяти критерії, які використовуються для проведення екологічного рейтингу підприємств (Екологічний, 2007). Основними є такі:

  • ефективна система екологічного менеджменту підприємств;

  • використання ресурсо-, енерго- та природозберігаючих технологій;

  • кваліфікована команда менеджерів, відповідальних на виробництвах за охорону навколишнього природного середовища;

  • використання частини прибутку, що спрямована на природоохоронні заходи;

  • діюча система моніторингу за станом навколишнього природного середовища та рівнем його забруднення;

  • ефективна система штрафних санкцій за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

  • інвестиційні плани щодо екологічного удосконалення навколишнього природного середовища;

  • еколого-інформаційне забезпечення, що постійно оновлюється;

  • ефективна система запобігання аваріям, які можуть спричиняти шкоду довкіллю.

Для того щоб сформувати на території екологічно чистого регіону екологічно орієнтований кластер (ЕОК), необхідний детальний аналіз існуючих виробництв та сфер. Від цього буде залежати, який характер буде мати ЕОК. Основою його формування мають стати екологічні інновації та інвестиції. Для того щоб залучити інвестиції, необхідна детальна розробка проекту розвитку територіального ЕОК. Поетапна розробка стратегії створення територіального ЕОК має відбуватися в декілька етапів і повинна долучити державні та бізнес-структури, науку та громадські організації, тобто необхідний чотириступеневий синергетичний підхід (Дегтярьова, 2010):

  1. Визначення проблемних питань щодо розвитку територій кожною цільовою групою.

  2. Формування пакета ініціатив.

  3. Визначення основної галузевої одиниці, навколо якої будуть формуватися супутні виробництва регіону.

  4. Визначення економічних, адміністративних та наукових механізмів реалізації програми створення ЕОК або (Екополісу, як одного із видів ЕОК).

Перший етап передбачає створення робочих груп, цільових груп (представників великого, середнього та малого бізнесу), визначення ключових напрямків еколого-економічного розвитку та стимулів екологічно спрямованої та ефективної діяльності виробництв. Другий етап передбачає формування пакета ініціатив, які мають послужити базою для розробки проекту закону про діяльність ЕОК. Третій етап- визначення основної галузевої одиниці, яка буде стимулювати розвиток і діяльність супутніх виробництв, на основі компліментарного ефекту, що дало б можливість забезпечили приріст доходів усіх виробництв, а також сприяло створенню нової, більш високої вартості та збільшенню ефективності. Четвертий етап - це відбір найбільш ефективних економічних інструментів, узгодження планів розвитку ЕОК із відповідною законодавчою базою, відбір адміністративних інструментів контролю діяльності ЕОК. Для цього необхідні інноваційні рішення (технологічні, фінансові, економічні та екологічні), які також є основою створення ЕОК. Серед факторів, що забезпечують формування ЕОК, можна назвати:

1. Доступ до висококваліфікованих трудових ресурсів, поява нових фірм, розповсюдження інформації

2. Доступ до інвестиційних ресурсів.

3. Генерація нових ідей та їх практична реалізація, розробка та впровадження нових технологій, переважно дослідницькими інституціями та обмін надбаннями між фірмами, що входять до ЕОК, передача ноу-хау (von Hippel, 1988).

Варто також говорити і про переваги розвитку кластерів в екологічно чистих регіонах, які за умови вдалої соціально-економічної та екологічної політики мають принести результати не тільки в довгостроковій, а і короткостроковій перспективі. Вигодами від участі у ЕОК є доступ до компліментарних технологій, поділ ризиків, сприяння подальшому розвитку досліджень, більш низькі трансакційні витрати, синергетичні ефекти.

Розвиток кластера починається із високого ступеня спеціалізації. Якщо говорити про ЕОК, то це - спеціалізація з випуску товарів екологічного призначення. Розвиток ЕОК передбачає концентрацію навколо центрального виробництва (галузі) супутніх фірм, які будуть не тільки використовувати існуючий інноваційний потенціал, а й збільшувати його. Важливим є визначення домінуючого підприємства, навколо якого і будуть формуватися виробництва, сфера послуг, освіта, заклади медицини, культури. У цьому разі необхідне формування законодавчої бази, розробка інструментів, які забезпечать функціонування ЕОК як на початковому етапі розвитку центральної одиниці ЕОК, так і подальший розвиток ЕОК. Необхідна також фінансова підтримка з боку держави, залучення інвестицій, створення відповідних умов для діяльності, залучення недержавних організацій та населення до співпраці. Для цього необхідні заходи, що будуть спонукати діалог між всіма учасниками: користувачами товарів і послуг ЕОК та безпосередніми субсистемами ЕОК. Проведення круглих столів, семінарів, дискусій, прес-клубів має стати доброю практикою, яка буде сприяти ефективній роботі кластера. Не виключені також і перешкоди щодо формування ЕОК. Серед можливих перешкод формування ЕОК можуть бути: недостатня державна підтримка (фінансова, інвестиційна, правова), обмеження довіри в кластері, невикористання існуючих потенційних можливостей (конкурентних переваг), наявність у середині кластера підприємств, несприятливих до інновацій.

Використання такої конкурентної переваги, як екологічна чистота регіону, має стати пріоритетним завданням для України. Розпочавши діяти вже сьогодні і зробивши необхідні законодавчі кроки, вже через декілька років можна отримати реальні прибутки від такого рідкісного ресурсу, яким є екологічна чистота. Розробка, обґрунтування локальних (регіональних) та загальнодержавних планів розвитку, спеціальних бізнес-планів щодо формування еколого-інноваційних кластерів - це унікальна можливість, яку Україна повинна використати негайно. Така політика держави гармонійно вписується в стратегію сталого еколого-економічного та соціального розвитку світу.

Галузева структура того чи іншого регіону є відправною точкою, яка дає можливість визначити основні структурні одиниці екологічного кластера, які, використовуючи синергетичні зв’язки, зможуть забезпечити ефективну діяльність галузі, підвищити її прибутковість та створити позитивні синергетичні ефекти.


6.1.5 Синергетичні ефекти кластерних форм розвитку підприємств

У економічному сенсі синергетичний ефект - це збільшення ефективної діяльності в результаті поєднання, інтеграції окремих частин у єдину систему за рахунок системного ефекту, тобто такого ефекту, коли загальний ефект системи більший за суму ефектів її підсистем, які б працювали окремо одна від одної (Мельник, 2005,

с. 261).

Кластери - це системи, в яких виникають синергетичні ефекти інновацій. Головний зміст позитивного синергетичного ефекту інновацій полягає у тому, що інновації «працюють на збереження системи більш високого рівня (макрорівня)» (Соловьев, 2004, c. 125).

Для підприємств, що об’єднані у кластер, характерний прояв синергетичних ефектів у сфері маркетингових інновацій. Наприклад, синергетичні ефекти у галузі маркетингових інновацій від поєднання діяльності окремих підприємств можуть реалізовуватися за рахунок трьох основних груп факторів:

1) мінімізації витрат;

2) збільшення можливого результату економічної діяльності;

3) збільшення конкурентних переваг (рис. 6.1).


Рис. 6.1. Синергетичні ефекти маркетингових інновацій системної діяльності окремих підприємств (Мельник та ін., 2008)


Каталог: bitstream -> 123456789 -> 32643
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   82   83   84   85   86   87   88   89   ...   159


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка