Профільний рівень Пояснювальна записка



Сторінка2/3
Дата конвертації09.06.2017
Розмір0.76 Mb.
ТипПрограма
1   2   3




Демонстрації:

Методи цитологічних досліджень.

Будова клітини.

Ядро клітини.

Лабораторні роботи:

№ 10. Рух цитоплазми. Явище плазмолізу і деплазмолізу в рослинній клітині.

№ 11*. Живі та мертві клітини. Явище дезорганізації.

№ 12. Виготовлення і опис мікропрепаратів клітин рослин.

№ 13. Вивчення клітин дріжджів під мікроскопом.

Практичні роботи:

№ 9. Вивчення клітин рослин і тварин під мікроскопом.

№ 10. Вивчення хромосом на фіксованих мікропрепаратах.


18

Тема 2. Основні процеси клітинного рівня

Метаболізм – основа життєдіяльності клітини. Основні метаболічні процеси клітини та методи їх вивчення.

Джерела енергії для клітини.

Процеси біосинтезу в живій клітині.

Ген – спадковий чинник живої природи. Генетичний код та його властивості.

Матричне відтворення ДНК, РНК, білків. Біосинтез білків: умови і основні етапи.

Біосинтез вуглеводів і ліпідів: основні реакції та умови здійснення.

Енергетичний обмін у клітині. Біологічне окиснення – основа енергетичного обміну. Етапи енергетичного обміну. Фотосинтез, його роль у природі. Історія вивчення фотосинтезу. Роботи К. Тімірязєва. Фотосинтетичні пігменти. Поняття про фотосистеми. Основні реакції світлової та темнової фаз фотосинтезу. Фотоліз води. Синтез АТФ у процесі фотосинтезу.

Хемосинтез.

Внутрішньоклітинна регуляція метаболізму. Роль ферментів у регуляції метаболічних процесів.

Гомеостаз та механізми його підтримання у клітині.

Практичне значення знань про метаболічні процеси.



Узагальнення. Клітина – цілісна саморегульована система.


Учень (учениця):

називає:

  • основні метаболічні процеси в клітині та методи їх вивчення; етапи трансляції;

  • джерела енергії для клітини;

  • фотосинтетичні пігменти;

  • чинники, що впливають на фотосинтез;

  • види внутрішньоклітинної регуляції метаболізму;

описує:

  • кодування структури білка у молекулі ДНК;

  • функції стоп-кодонів;

  • окисно-відновні реакції метаболізму за участю ферментів;

  • енергетичні перетворення під час фотосинтезу;

  • транскрипцію інформації на мРНК;

  • трансляцію інформації на рибосомах;

  • механізми дії різних чинників на біохімічні перетворення;

  • основні біохімічні реакції у клітині;

формулює означення понять:

  • "матричний синтез", "реплікація", "транскрипція", "трансляція", "гомеостаз";

характеризує:

  • внесок учених у вивчення процесів клітинного рівня;

  • властивості генетичного коду;

  • сутність процесів біосинтезу;

  • основні процеси метаболізму білків, ліпідів, вуглеводів;

  • ліпіди як джерело енергії;

  • етапи енергетичного обміну;

  • аеробне дихання: основні реакції, умови перебігу;

  • локалізацію у клітині стадій фотосинтезу;

  • фотосинтез як окисно-відновний процес;

  • біокаталіз;

  • механізми внутрішньоклітинної регуляції метаболізму; енергетичні можливості вуглеводів, ліпідів, білків;

пояснює:

  • залежність між інтенсивністю метаболізму та функціональною активністю клітини;

  • матричний принцип процесів біосинтезу;

  • закономірності біокаталітичних процесів;

  • хімічні основи та біологічне значення гліколізу і бродіння;

  • значення знань про метаболічні процеси;

  • причини та наслідки білкового голодування;

  • вплив алкоголю та наркотичних речовин на метаболізм;

  • механізм впливу антибіотиків на метаболічні процеси у клітині;

порівнює:

  • обмін речовин у рослинній і тваринній клітинах;

  • пластичний і енергетичний обмін;

  • енергетичний обмін у клітинах аеробних і анаеробних організмів;

  • фотосинтез і хемосинтез;

  • транскрипцію і реплікацію;

обґрунтовує:

  • хімічні основи клітинного метаболізму:

  • зв'язки між структурами клітини (морфологічні та функціональні зв’язки);

  • механізми підтримання гомеостазу в клітині;

оцінює:

  • ефективність перетворення енергії у процесах аеробного та анаеробного дихання;

висловлює судження:

  • про матричні реакції як основу передачі спадкової інформації в клітині;

  • про реакції розщеплення в живій клітині як джерело енергії;

застосовує знання:

  • для характеристики фотосинтезу, гліколізу і дихання як окисно-відновних процесів.




Демонстрації:

Обмін речовин і енергії в клітині.

Фотосинтез.

Практичні роботи:

№ 11. Моделювання процесів транскрипції, трансляції.

№ 12. Порівняння процесів фотосинтезу і хемосинтезу.


12

Тема 3. Самовідтворення клітини. Віруси

Репродукція клітин. Соматичні і статеві клітини. Життєвий цикл клітин. Інтерфаза. Способи репродукції клітин.

Мітоз. Фази мітозу, їх тривалість і біологічне значення. Регуляція і чинники мітотичної активності. Ендомітоз, амітоз.

Мейоз. Фази мейозу. Кросинговер. Біологічне значення мейозу.

Старіння і загибель клітин. Апоптоз, некроз.

Клітинні технології. Неклітинні форми життя – віруси, пріони. Історія і методи вивчення вірусів. Місце вірусів у системі органічного світу. Особливості будови і процесів життєдіяльності вірусів. Шляхи проникнення вірусів у клітини і організм хазяїна. Бактеріофаги.

Заходи профілактики вірусних хвороб.
Узагальнення. Клітинний цикл як інформаційний процес і основа неперервності життя.


Учень (учениця):

наводить приклади:

  • застосування клітинних технологій;

  • захворювань людини, що викликають пріони та віруси;

розпізнає:

  • клітини на різних стадіях життєвого циклу;

  • віруси та бактеріофаги на малюнках і схемах;

описує:

  • будову профазної і метафазної хромосом;

  • способи репродукції клітини;

  • фази мітозу, мейозу;

  • структуру вірусів, пріонів;

  • механізми загибелі клітин;

  • досягнення і перспективи розвитку клітинних технологій;

характеризує:

  • стадії життєвого циклу клітини;

  • редуплікацію хромосом;

  • віруси як автономні генетичні структури;

пояснює:

  • біологічне значення різних типів поділу клітини;

  • залежність мітотичної активності від фізичних навантажень;

  • значення кросинговеру;

  • особливості організації соматичних і статевих клітин та їх біологічне значення;

  • значення вірусів у природі та вирішенні загальнобіологічних проблем;

  • наукове і практичне значення клітинних технологій;

порівнює:

  • мітоз і мейоз;

аналізує:

  • причини подібності механізмів саморегуляції у клітинах прокаріотів та еукаріотів;

обґрунтовує:

  • визначення вірусів як перехідної форми між живою та неживою природою;

  • заходи профілактики вірусних хвороб;

застосовує знання:

  • про життєдіяльність вірусів для здійснення профілактики вірусних захворювань і надання першої допомоги у разі їх виникнення.




Демонстрації:

Клітина на різних стадіях життєвого циклу.

Таблиці, слайди і схеми, що ілюструють будову клітин прокаріотів та еукаріотів, фази мітозу і мейозу.

Практичні роботи:

№ 13. Вивчення фаз мітозу в клітинах корінців цибулі (фіксо­вані мікропрепарати).

№ 14. Складання аплікаційних схем мітозу і мейозу.





Лабораторний практикум № 2

1. Вивчення зміни проникності цитоплазми при пошкодженні цілісності клітини.

2. Вивчення потреб рослини у хлорофілі.

3. Дослідження продуктів фотосинтезу.

4. Дослідження умов, необхідних для перебігу фотосинтезу.

5. Моделювання біофізичних процесів у клітині.



54

Розділ ІV. Організмовий рівень організації живої природи

28

Тема 1. Організм як біосистема: структурні елементи і основні процеси

Загальна характеристика організмового рівня організації живої природи: склад, структура, основні процеси, значення у природі. Поняття особини (індивіду), клону, штаму. Процеси життєдіяльності організмів: живлення, дихання, виділення, обмін речовин і енергії, транспорт речовин, розмноження, подразливість, рух.

Методи вивчення і способи класифікації організмів.

Одноклітинні прокаріоти: структурно-функціональні особливості, спосіб життя і поширення у природі. Розмноження бактерій. Різноманітність прокарі­отів: еубактерії, архебактерії, ціанобактерії.

Одноклітинні еукаріоти: морфологічна і функціональна характеристика. Регуляція процесів життєдіяльності й поведінкові реакції одноклітинних організмів.

Одноклітинні тварини, рослини, гриби: особливості організації та характеристика життєвих функцій. Регуляція функцій одноклітинних організмів.

Розмноження одноклітинних організмів.

Біологічне і практичне значення одноклітинних організмів.

Колоніальні організми. Морфологічні ознаки і фізіологічні процеси у колоніальних форм прокаріотів, рослин, тварин.

Багатоклітинні організми. Структурні елементи багатоклітинного організму (клітини, тканини, органи, системи органів) і принципи його функціонування.

Спеціалізація клітин у зв’язку з виконуваною функцією.

Основні типи тканин багатоклітинних організмів тварин і покритонасінних рослин. Поняття про несправжні тканини. Гістотехнології.

Органи, системи органів та їх функціональне призначення. Спеціалізація органів. Органи рослин: вегетативні і генеративні.

Принципи організації тіла багатоклітинних тварин. Симетрія тіла. Фізіологічні та функціональні системи органів тварин.

Обмін речовин, енергії, інформації в організмах різних груп.

Гомеостаз і адаптація.

Координація і регуляція функцій організмів різних царств. Типи регуляції функцій: гуморальна, нервова, імунна.

Поведінкові реакції рослинних і тваринних організмів.

Регенерація.

Узагальнення. Організм – цілісна саморегульована біологічна система.


Учень (учениця):

називає:


  • хвороботворні бактерії;

  • види міжклітинної взаємодії;

  • вегетативні органи рослин;

  • генеративні органи рослин;

  • гормони людини;

  • зовнішні та внутрішні чинники, що пригнічують імунну систему;

наводить приклади:

  • одноклітинних і колоніальних організмів;

  • автотрофів, гетеротрофів, сапротрофів, паразитів, аеробів, анаеробів;

  • регуляторних речовин;

  • фізіологічних та функціональних систем органів;

  • інфекційних хвороб, спричинених одноклітинними організмами;

розпізнає:

  • клітини, тканини рослинних і тваринних

організмів на мікропрепаратах, схемах, малюнках;

описує:

  • морфологічні ознаки одноклітинних прокаріотів і еукаріотів;

  • будову і функції тканин у багатоклітинних рослин (твірні, покривні, основні, механічні, провідні) і тварин (епітеліальні, м’язові, нервова, тканини внутрішнього середовища);

  • прояв основних властивостей живого на організмовому рівні;

  • форми прояву поведінки організмів, які мають нервову систему;

  • форми прояву поведінки організмів, позбавлених нервової системи;

характеризує:

  • організм як біосистему і рівень організації живої природи;

  • особливості організації, функціонування та поведінкових реакцій одноклітинних організмів;

  • організацію несправжніх тканин;

  • тканини квіткових рослин;

  • тканини багатоклітинних тварин;

  • регуляцію процесів життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних організмів;

  • механізми міжклітинної взаємодії; багатофункціональність клітин найпростіших;

  • механізми саморегуляції організмів;

складає:

  • морфологічну і функціональну характеристику організмів різних груп;

  • схеми організму як ієрархічної цілісної системи; регуляції життєвих функцій на організмовому рівні;

пояснює:

  • спеціалізацію клітин у багатоклітинному організмі; принципи класифікації тканин;

  • таломну організацію водоростей;

  • взаємозв’язок і значення тканин в організмі;

  • морфо-функціональні особливості систем органів багатоклітинних тварин;

  • фізіологічне значення інцистування, кон’югації;

  • форми збереження генетичної інформації в організмах різних груп;

  • особливості процесів обміну речовин і енергії у представників різних груп організмів;

порівнює:

  • багатофункціональність клітин одноклітинних організмів і спеціалізацію клітин у багатоклітинних; способи живлення організмів;

  • обмін речовин і енергії, передачу інформації в організмах рослин, тварин, грибів;

  • механізми підтримання гомеостазу в одноклітинних і багатоклітинних організмах;

розкриває:

  • значення процесів диференціації клітин, регенерації тканин, спеціалізації органів;

  • значення фізіологічних і функціональних систем органів для забезпечення нормальної життєдіяльності організмів;

  • властивості багатоклітинних організмів: живлення, дихання, виділення, транспорт речовин, рух, подразливість, обмін речовин і енергії, регуляцію функцій;

  • механізми регенерації у рослин і тварин; значення і перспективи розвитку гістотехнологій;

обґрунтовує:

  • структуру тканин рослинного і тваринного організмів у зв’язку з виконуваними функціями;

  • значення фізіологічних та функціональних систем органів;

висловлює судження:

  • про єдність та специфічність бімолекулярного складу і основних процесів життєдіяльності організмів різних груп;

  • про взаємозв’язок організму і середовища через обмін речовин, енергії, інформації;

встановлює відповідність:

  • між будовою органів багатоклітинного організму і виконуваними функціями;

доводить:

  • переваги нейрогуморальної регуляції;

робить висновок:

  • взаємозв’язок клітин, тканин, органів та їхніх систем – основа цілісності багатоклітинного організму;

застосовує знання:

  • про життєдіяльність одноклітинних організмів для профілактики інфекційних захворювань.




Демонстрації:

Тканини рослинного і тваринного організму (на мікропрепаратах, схемах, таблицях).

Регуляція функцій багатоклітинних організмів, представників одноклітинних, колоніальних і багатоклітин­них організмів.

Екскурсії:

Інститут цитології, гістологічна лабораторія. Профілактика інфекційних захворювань (поліклініка, лі­карня).



Лабораторні роботи:

№ 15. Вивчення будови бактеріальної клітини у фіксованому і забарвленому вигляді

№ 16. Вирощування культур і знайомство з бактеріями різних груп.

№ 17. Визначення вмісту бактерій у молоці.



Практичні роботи:

№ 15. Вивчення особливостей будови клітин різних груп організмів.

№ 16. Вивчення тканин багатоклітинних тварин і квіткових рослин.

№ 17. Визначення ознак інфекційних захворювань рослин на прикладі культурних рослин (живі об’єкти, гербарні зразки) і за довідниковою літературою.

№ 18. Визначення груп організмів за способом живлення


26

Тема 2. Властивості організмів: розмноження та індивідуальний розвиток

Форми розмноження організмів. Нестатеве і статеве розмноження: цитологічні основи, форми, біологічне значення.

Способи нестатевого розмноження одноклітинних і деяких багатоклітинних організмів. Клонування.

Статеве розмноження.

Будова статевих клітин. Гаметогенез.

Гермафродитизм. Запліднення та його форми. Партеногенез. Поліембріонія.

Індивідуальний розвиток організмів (онтогенез). Періоди­зація онтогенезу багатоклітинних організмів.

Ембріональний розвиток.

Етапи ембріогенезу у тварин. Диференціація клітин у процесі ембріогенезу. Формування багатоклітинного зародка. Гістогенез, органогенез.

Вплив алкоголю, нікотину, наркотичних речовин на розвиток зародка людини.

Постембріональний розвиток. Типи постембріонального розвитку. Статеве дозрівання. Особливості постембріонального розвитку рослин.

Старість як етап онтогенезу. Теорії старіння організмів.

Ріст організмів та його етапи. Типи і чинники росту. Обмежений і необмежений ріст організмів різних груп.

Життєві цикли та чергування поколінь. Прості та складні життєві цикли.


Узагальнення. Поділ клітини – основа розмноження та індивідуального розвитку організмів.

Учень (учениця):

називає:

  • етапи онтогенезу;

  • етапи росту організмів;

  • ростові речовини рослинного і тваринного організмів;

наводить приклади:

  • організмів, для яких властивий партеногенез;

  • організмів, які розмножуються вегетативно;

  • тварин з різним типом розвитку;

  • ростових речовин, фітогормонів;

  • життєвих циклів рослин і тварин;

розпізнає:

  • стадії розвитку комах на малюнках і модельних об’єктах;

описує:

  • форми запліднення у хребетних тварин;

  • особливості запліднення у рослин;

  • процеси диференціації клітин;

  • теорії старіння;

характеризує:

  • форми розмноження одноклітинних організмів;

  • стадії гаметогенезу;

  • стадії розвитку зародка;

  • етапи онтогенезу;

  • старість як етап онтогенезу;

  • форми нестатевого розмноження одноклітинних організмів і багатоклітинних організмів;

  • форми статевого розмноження одноклітинних і багатоклітинних організмів;

пояснює:

  • значення мітозу та мейозу в розмноженні організмів;

  • переваги внутрішнього запліднення порівняно із зовнішнім;

  • біологічне значення подвійного запліднення у покритонасінних рослин;

  • процеси, що відбуваються в органогенезі;

  • взаємодію організму матері і плоду в ембріогенезі;

  • негативний вплив алкоголю, нікотину, наркотичних речовин на розвиток зародка людини;

  • переваги розвитку з метаморфозом;

  • морфофізіологічні ознаки старіння;

  • значення чергування поколінь;

  • вплив алкоголю, нікотину, наркотичних речовин, деяких лікарських препаратів на розвиток зародка людини;

розкриває:

  • біологічне значення явища взаємодії частин зародка і чергування поколінь у життєвому циклі;

  • причини порушення розвитку організмів;

порівнює:

  • онтогенез рослин і тварин;

  • статеве і нестатеве розмноження;

  • запліднення зовнішнє і внутрішнє;

  • прямий і непрямий типи розвит­ку;

  • життєві цикли хребетних і безхребетних тварин;

оцінює:

  • біологічне значення статевого розмноження;

  • переваги і недоліки статевого розмноження і живонародження;

висловлює судження:

  • про онтогенез як процес реалізації спадкової інформації;

застосовує знання:

  • для обґрунтування раціонального ведення рослинництва і тваринництва;

дотримуєт правил поведінки:

  • під час виконання дослідницької роботи в кабінеті(лабораторії).




Демонстрації:

Дробіння яйцеклітини жаби.



Екскурсії:

Різноманітність форм розмноження у природі.



Лабораторні роботи:

№ 18. Вивчення стадій гаметогенезу на постійних мікропрепаратах.

№ 19. Дослідження впливу хімічних сполук – інгібіторів росту рослин.

№ 20. Дослідження впливу фітонцидів на розвиток пліснявого гриба.



Практичні роботи:

№ 19. Вивчення етапів ембріогенезу хордових тварин.

№ 20. Форми розмноження організмів.

№ 21. Спостереження і опис комах на різних стадіях розвитку.






Лабораторний практикум № 3

1. Вивчення процесу утворення статевих клітин на постійних препаратах.

2. Катаболічні процеси при проростанні насіння рослин.

3. Хімічні регулятори росту рослин.

4. Нестатеве розмноження організмів.

5. Визначення життєздатності насіння за забарвленням цитоплазми його клітин.



Каталог: doc -> files -> news -> 309 -> 30993
30993 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
30993 -> Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
30993 -> Програма з хімії для 10-11 класів
30993 -> Захист вітчизни
30993 -> Світова література 10-11 класи Профільний рівень
30993 -> Всесвітня історія 10 – 11 класи академічний рівень/ Рівень стандарту 10 клас
30993 -> Художня культура 10-11 класи Профільний рівень українська художня культура (10 клас)
30993 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів астрономія 11-й клас Профільний рівень Пояснювальна записка
30993 -> Пояснювальна записка предмет «Українська література»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка