Програма 5 класу складається з трьох розділів: розділ любов як найвища заповідь Ісуса Христа. (14 годин)


КЛАС «Духовно-моральні взірці українського народу (34 години)



Сторінка5/5
Дата конвертації20.03.2017
Розмір0.89 Mb.
#12760
ТипПрограма
1   2   3   4   5



9 КЛАС «Духовно-моральні взірці українського народу (34 години).
Програма складається з чотирьох розділів:

Розділ 1. Провідники духу (12 годин).

Розділ 2. Провідники слова (7 годин).

Розділ 3. Провідники музичної гармонії (5 годин).

Розділ 4. Нові святі української землі (10 годин).



РОЗДІЛ 1. Провідники духу (12 годин).


1.

1.

Вступ. Світосприйняття

українців.

Святі рівноапостольні Великий князь Володимир та княгиня Ольга. Прийняття християнства Великою княгинею Київського Ольгою, виховання її внука Володимира. Життя названих правителів до і після прийняття християнства. Рівноапостольність як різновид святості.


Учень/учениця:

- має поняття про світогляд, як особистий, так і національний;

- знає особливості українського національного характеру;

- має поняття про дохристиянський світогляд предків українців, його позитивні і негативні риси;

- знає історію Хрещення Русі-України;

- аналізує життя Великого князя Володимира до і після прийняття ним християнства;

- усвідомлює значимість Хрещення для історії України і українського народу.


2.

1.

Благовірний князь Ярослав Мудрий Святитель Іларіон Київський. Собор Святої Софії – Премудрості Божої в Києві. Освіченість князя і його праця з заснування шкіл як осередків науки давньої України. Збірник законів «Руська правда». «Слово про Закон і Благодать» - зміст та значення пам’ятки.



Учень/учениця:

- знає історію будівництва собору святої Софії в Києві;

- розуміє значення освіти і науки для розвитку суспільства і держави;

- усвідомлює значення діяльності святого благовірного князя Ярослава Мудрого для розвитку української культури;

- знає особливості морального вчення Старого і Нового Заповітів;

- має поняття про християнську культуру;

- розуміє значення чину святителів як різновиду угодників Божих;

- усвідомлює значення християнства для розвитку української культури і держави.



3.

1.

Преподобні Антоній і Феодосій Печерські. Києво-Печерська Лавра як одна з найбільших святинь українського народу. Особливості монастирського життя, перенесення на Русь уставу (правил для ченців) прп. Феодора Студита.

Учень/учениця:

- знає історію заснування Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври;

- усвідомлює значення самообмеження (аскетики) як шляху виконання Божих Заповідей;

- розуміє значення чину преподобних серед святих.



4.

1.

Великий князь Володимир Мономах. Стан Русі-України перед монголо-татарською навалою. Княжі міжусобиці як прояви суперництва у боротьбі за Київський великокняжий престол. Зміст «Повчання» Мономаха та його сучасне значення.

Учень/учениця:

Учень/учениця:

- знає історію княжих міжусобиць до монгольської навали;

- має поняття про християнські цінності в особистому, родинному і суспільному житті;

- розуміє необхідність взаєморозуміння, миру, працьовитості в родині і державі;

- усвідомлює роль Великого князя Володимира Мономаха і його «Повчання» у збереженні державності Русі-України;

- знає особливості українського християнства, в першу чергу православного;

- розуміє унікальність української Церкви в колі інших;

- усвідомлює необхідність збереження української своєрідності у християнському житті.


5.

1.

Преподобний Нестор Літописець. «Повість минулих літ» - історична основа нашого народу. Участь святого у написанні «Києво-Печерського патерика». Історія як наука. Прп. Нестор Літописець про походження українського народу і найважливіші події його історії.

Учень/учениця:

- знає особливості історичної науки;

- розуміє важливість не лише викладу, а й осмислення подій минулого;

- усвідомлює значення Преподобного Нестора Літописця для розвитку української науки та культури.



6.

1.

Іван Вишенський як борець за чистоту православної віри. Україна в 14 – 17 століттях: доба бездержавності. Поневолення нашої країни сусідніми державами, втрата соборності українських земель. Культурні (звернення до давньогрецького і римського язичництва у добу Відродження) та релігійні (наступ західного християнства) впливи на освічену частину українського народу. Хто такі письменники-полемісти. «Посланія» Івана Вишенського як історична пам’ятка.

Учень/учениця:

- знає причини втрати Україною державності у 14 столітті;

- розуміє драматичність становища християнства в Україні 15-17 століть через моральний занепад духівництва і поширення нехристиянських ідей;

- усвідомлює важливість закликів Івана Вишенського до покаяння як основи подолання моральної кризи суспільства.



7.

1.

Святитель Петро Могила, його культурно-просвітницька діяльність. Загроза втрати українським народом своєї самобутності у 17 столітті. Використання святителем Петром здобутків західних християнських народів. Що таке університет, колегіум, братська школа. Історія заснування Києво-Могилянської академії. Требник як богослужбова книга, Катехізис як навчальна.

Учень/учениця:

- має поняття про вищі навчальні заклади, зокрема Києво-Могилянську академію, а також богослужбові книги;

- знає історію України 17 століття;

- розуміє значення створення в Україні вищого православного навчального закладу європейського зразка і укладення св. Петром Могилою Требника та Катехізису.



8.

1.

Святитель Димитрій Ростовський –подвижник і письменник 17-18 століть. Канти, складені св. Димитрієм, у народному побуті. Перехід Української Православної Церкви у підпорядкування Московському патріархатові. Запровадження Петром І Святішого Синоду. Внесок українців у розвиток Православної Церкви Російської імперії. Життєвий шлях великого українського святого. Написання ним 12 томів «Житія святих», нового видання книги про Пресвяту Богородицю «Руно орошенноє», проповідей та кантів – духовних пісень на українські народні мотиви. «Горе мені, окаянному».

Учень/учениця:

- має поняття про житія святих;

- знає історію України кінця 17 – початку 18 століття;

- розуміє значення творів святителя різних жанрів: проповіді, книга про Пресвяту Богородицю, житія святих, духовні пісні-канти;

- усвідомлює внесок св. Димитрія Ростовського в українську культуру.


9.

1.

Святитель Іоан Тобольський (Максимович). Основний труд життя – праця «Іліотропіон («Соняшник»), або Узгодження людської волі з божественною».

Учень-учениця:

- має поняття про сутність християнського життя;

- усвідомлює труднощі, пов’язані з виконанням Божих Заповідей;

- розуміє вчення про узгодження своїх бажань з тим, чого хоче Бог.



10.

1.

Преподобний Паїсій Величковський. Молитва, яка читається подумки. Настанова апостола Павла: «моліться безперестанку» (1 Сол. 5:17) і її виконання святими преподобними. Ісихазм, особливо після св. Григорія Палами. Прп. Паїсій і відродження ісихазму в монастирях Румунії, Молдови, України, Росії. Твори святого: «Лілеї польові та квіти прекрасні», «Про молитву, яка розумом у серці діється». Преподобні Серафим Саровський, Оптинські старці, святитель Феофан Затворник та інші – духовні учні українського святого.

Учень/учениця:

- має поняття про аскетику;

- знає історію України 18 століття;

- розуміє значення молитви в житті християнина і зміст творів «Лілеї польові та квіти прекрасні» та «Про молитву, яка розумом у серці діється»;

- усвідомлює роль Прп. Паїсія Величковського у духовній культурі українців та інших християнських народів.


11.

1.

Блаженний Павло Таганрозький. Хто такі Христа ради юродиві серед святих угодників та угодниць Божих. Україна в умовах Російської імперії 18 – 19 століть. Знищення залишків державності, закріпачення селян, русифікація. Життєвий шлях святого Павла: від дворянського маєтку на Чернігівщині до праці робітника в Таганрозі. Прижиттєві та сучасні чудеса за посередництвом святого.



Учень/учениця:

- має уявлення про особливості чину блаженних, або Христа ради юродивих як різновид святості;

- знає історію України 18 – 19 століть;

- розуміє значення рідної мови у повсякденному спілкуванні;

- усвідомлює можливість для людини отримати особливі Божі дари як винагороду за виконання Божих Заповідей.


12.


1.

Памфіл Данилович Юркевич. Митрополит Іларіон (Огієнко). Вірш Огієнка (за книжкою «Молитва вигнанця»). Поширення на теренах України 19 століття різноманітних філософських вчень (позитивізм, марксизм), проявів безбожництва серед освічених людей. Пошуки українськими мислителями шляхів подолання суспільних негараздів. Твір П. Юркевича «Серце і його значення в духовному житті людини, за вченням слова Божого». Революції 1905 і 1917 років та українське відродження. Іван Огієнко – мовознавець, історик, культуролог, державний діяч. Його український переклад Біблії, твори «Українська культура», «Наука про рідномовні обов’язки», «Преподобний Іов Почаївський» та інші. Еміграція. Чернечий постриг, священство, архієрейство, предстоятельство в Українській Православній Церкві в діаспорі (Константинопольський Патріархат).

Учень/учениця:

- знає історію України 19 і 20 століть;

- має поняття про різноманітні суспільні вчення (соціалізм, комунізм, консерватизм);

- розуміє значення серця у духовному житті людини;

- усвідомлює значення ідей Памфіла Юркевича для збереження християнських духовних цінностей і розвитку науки;

- усвідомлює значення перекладу Святого Письма українською мовою;

- розуміє значення наукової та пастирської спадщини Митрополита Іларіона (Огієнка) для української культури.



РОЗДІЛ 2. Провідники слова (7 годин).


13.

1.

Григорій Савич Сковорода. Вихованець Києво-Могилянської академії, викладач Переяславського та Харківського колегіумів, мандрівний філософ-письменник і поет. «Сад божественних пісень», «Харківські байки», «Потоп зміїн», «Вступні двері до християнської добронравності». Біблійна основа творчості. Вчення про «Споріднену» працю, три світи. Афоризми.

Учень/учениця:

- знає життєвий шлях і літературні твори Григорія Сковороди;

- аналізує їх зміст порівняно з християнською етикою;

- усвідомлює єдність українських народних і християнських мотивів творчості письменника;

- розповідає напам’ять колядку «Ангели, снижайтеся» зі збірки «Сад божественних пісень»;

- розуміє значення афоризмів;

- осмислює основи Біблії у творчості Г. Сковороди;

- знає зміст філософських трактатів;

- вміє коментувати сенс афоризмів;

- розвиває логічне та образне мислення;

- висловлює власні думки, почуття, спостереження;

- усвідомлює важливість пошани до християнської моралі;

- прагне дотримуватися норм християнської моралі.


14.

1.

Микола Гоголь. Видатний письменник-українець – православний мислитель. Образ нечистої сили в різних її проявах (ранні твори, особливо збірка «Вечори на хуторі біля Диканьки»), згубність гріхів грошолюбства і заздрості (повість «Портрет»), викриття нечесних посадовців (повість «Шинель», комедія «Ревізор», поема в прозі «Мертві душі»). Унікальна книжка «Роздуми про Божественну Літургію», листи до друзів про духовне життя.

Учень/учениця:

- знає головні твори Миколи Гоголя;

- ознайомлюється з «Роздумами про Божественну Літургію» і листуванням письменника з друзями;

- розуміє особливості пояснення ним головного християнського богослужіння через переживання кожної його складової частини;

- усвідомлює роль Гоголя у розвитку української культури і християнської думки.


15.

1.

Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш. Великий Кобзар – борець за правду, його духовні переживання і пошуки. Переспіви: «Давидові псалми», «Подражанія» пророкам Ісаї, Єзекіїлеві, Осії. Християнські теми в інших поетичних та живописних творах Тараса Шевченка. Участь П. Куліша разом з Шевченком і Миколою Костомаровим у Кирило-Мефодіївському товаристві. Пантелеймон Куліш і фізик Іван Пулюй – автори одного з перших українських перекладів Біблії («Біблія Куліша»).

Учень/учениця:

- знає життєвий шлях і головні твори Тараса Шевченка;

- ознайомлюється з його духовними пошуками та віршами-переспівами окремих книг Старого Заповіту;

- порівнює зміст творів Тараса Шевченка з житіями святих;

- розуміє причини суперечливості оцінок спадщини Кобзаря;

- усвідомлює рівність усіх людей перед Богом і важливість боротьби проти несправедливості;

- знає головні твори Пантелеймона Куліша;

- ознайомлюється з працею письменника над українським перекладом Біблії;

- усвідомлює християнські витоки його творчості.


16.

1.

Іван Франко. Богдан Ігор Антонич. Причини важких духовних пошуків Великого Каменяра – впливи атеїстичних філософських вчень. Поема «Мойсей» як звернення до поневоленого українського народу. Диптих Богдана Ігоря Антонича «Різдво» і «Коляда», збірка «Три перстені».

Учень/учениця:

- знає життєвий шлях Івана Франка і головні його твори;

- аналізує християнські, особливо біблійні мотиви творчості Каменяра (поема «Мойсей»);

- усвідомлює роль обох письменників у становленні національної самосвідомості українців;

- знає життєвий шлях і головні твори Богдана Ігоря Антонича;

- знайомиться з його віршами, присвяченими християнським чеснотам і прославі Бога;

- усвідомлює роль християнства у творчості поетів.


17.

1.

Дисиденти: Василь Стус, Євген Сверстюк, Іван Світличний, Микола Руденко. Стан української мови та культури у 1945 – 1991 роках. Дисидентський рух і його діячі в Україні. «Шістдесятники». Вірші В. Стуса «Терпи, терпи – терпець тебе шліфує», М. Руденка «Всі ми хворієм нині…», «Моєму народові», «Розум і душа». Книги Євгена Сверстюка «Собор у риштованні», «Блудні сини України», «На святі надій», «Українська література і християнська традиція».

Учень/учениця:

- має поняття про стан України в радянську добу;

- розуміє значення терміну «дисидент»;

- знає життєвий шлях і головні твори названих поетів і письменників;

- усвідомлює поєднання християнства і цінностей українського народу в їх творчості як засобу боротьби за збереження гідності людини і самобутності українського народу.


18.

1.

Ліна Костенко. Вірші «Вечірнє сонце, дякую за день!», «Вже почалось, мабуть, майбутнє…», «Давидові псалми», «Життя іде, і все без коректур…», «Ісус Христос розп’ятий був не раз…», «Крила», «Мати», «Мені відкрилась істина печальна…», «Страшні слова, коли вони мовчать».

Учень/учениця:

- знає життєвий шлях, драматичну долю в радянські часи, головні твори видатних українських поетів і письменників наших днів;

- розповідає на пам’ять вірш «Мені відкрилась істина печальна…»;

- розуміє прагнення Ліни Костенко боротись за правду між людьми;

- усвідомлює роль християнства і цінностей українського народу в творчості письменниці.


19.

1.

Сучасні поети і письменники про духовність: Олеся Мамчич, «Дитячо-різдвяне», «Різдвяна колядка», «Молюся в найщасливішу з хвилин…», «Янголята шили»; Зоя Жук, «Казки різдвяного ангела», «Сніжнокрилі янголи», «Великоднє диво».

Учень/учениця:

- знає твори українських поетів наших днів;

- розуміє зміст категорії «духовність»;

- усвідомлює звернення сучасних майстрів українського слова до вічних цінностей;

- наводить приклади зображення сучасними українськими поетами християнських доброчесностей.



РОЗДІЛ 3. Провідники музичної гармонії (5 годин).


20.

1.

Максим Березовський та Артем Ведель. Музична форма «хоровий концерт» у творчості великих українців. Максим Березовський: «Не відкинь мене під час старості моєї» (Псалом 70), «Господь став у сонмі богів» (Псалом 81), «Господь воцарився» (Псалом 92), «Хваліть Господа з небес» (Псалом 149), причасні вірші та інші пісне співи Божественної Літургії. Артем Ведель: «У молитвах невсипущу Богородицю», переспіви Псалмів 85 і 119 – «Господи, визволи душу мою», 136 – «На ріках вавилонських», тропар Воскресінню Христовому, пісне співи на честь Пресвятої Богородиці.

Учень/учениця:

- знає особливості творчості композитора порівняно з літератором та художником;

- має поняття про церковні пісне співи та духовну музику;

- розуміє значення творчості Максима Березовського та Артема Веделя;

- усвідомлює прямий зв’язок між творчістю і душевними переживаннями людини;

- знає трагічні події історії України 17 – 18 століть;

- розуміє значення музики і співу у християнському богослужінні.


21.

1.

Дмитро Бортнянський, Кирило Стеценко та Яків Степовий.

Дмитро Бортнянський: духовний гімн «Як же Ти славний, Боже, в Сіоні» - перший у Російській імперії 18 ст., дві Божественні Літургії та дві Херувимські пісні. Кирило Стеценко: Божественна Літургія, Всенічна, Панахида. Яків Степовий: 150 пісень для дітей, 50 українських народних пісень, оброблених для хорового виконання, пісні на вірші Тараса Шевченка, Олександра Олеся.



Учень/учениця:

- знає життєвий шлях і головні твори Дмитра Бортнянського, Кирила Стеценка, Якова Степового;

- розуміє вплив творчості композиторів на культуру християнських народів;

- усвідомлює значення творчості українських композиторів для світової культури.



22.

1.

Микола Лисенко.

Значення творчості композитора як основоположника української класичної музики. Духовна музика композитора.

«Боже великий, єдиний».


Учень/учениця:

- знає слова і музику духовного гімну України «Боже великий, єдиний», а також інші твори композитора;

- розуміє складні для української мови та культури обставини життя і творчості Миколи Лисенка;

- усвідомлює значення спадщини митця в українській культурі;

- розуміє прямий зв’язок між творчими здібностями людини і створенням світу і самої людини Богом.


23.

1

Церковна музика та пісне співи і сучасні духовні твори: богослужбові антифони, тропарі, кондаки, величання.

Учень/учениця:

- знає головні різновиди церковних пісне співів;

- на основі відомостей про добове, тижневе і річне коло богослужінь наводить приклади найвідоміших творів церковної музики;

- усвідомлює тісний зв’язок між подіями біблійної історії Старого і Нового Заповітів, церковними піснеспівами і звичаями українського народу;

- усвідомлює можливість і необхідність появи нових творів духовної музики у наш час.


24.

1.

Натхнення та окрилення у творчості: видатні іконописці, зодчі, оздоблювачі святих храмів. Творчість як дар Божий, який треба зберігати.

Учень/учениця:

- має поняття про основні види творчості;

- знайомий зі спадщиною преподобного іконописця Аліпія Печерського;

- знає особливості творчої діяльності і створення пам’яток культури: храмів і монастирів;

- розуміє важливість натхнення і неповторності митця: вишивка, ювелірна справа, живопис;

- усвідомлює різноманітність джерел натхнення;

- розуміє внесок українських митців до світової культури;

- усвідомлює своєрідність людей, здібних до різних видів творчості;

- виявляє прямий зв’язок між творчими здібностями людини і створенням світу і самої людини Богом.



РОЗДІЛ 4. Нові святі та святині української землі (10 годин).


25.

1.

Новомученики. Святий священомученик Володимир (Богоявленський), митрополит Київський і Галицький (1918),

Св. свщмч. Костянтин (Дьяков), митрополит Київський (1937), св. свщмч. Йоасаф (Жевахов), єпископ Могилівський (1937). Хто такі священомученики та сповідники. Причини переслідування і нищення Церкви в Україні після 1917 року. Спільність між першими християнами і переслідуваними за віру в Христа у 20 столітті.



Учень/учениця:

- знає трагічні обставини існування Церкви на більшій частині території України у 1917 – 1991 роках;

- розуміє зміст подвигів мучеництва та сповідництва;

- порівнює житія новомучеників землі Української 20 ст. з житіями святих у часи гонінь на церкву у стародавні часи;

- усвідомлює значення подвигу новомучеників України часів безбожництва для перемоги над злом.


26.

1.

Преподобний Іона Київський (Мірошниченко), в схимі Петро (1902), преподобний Олексій Голосіївський (Шепелєв), інок Печерський (1917).

Історія покликання прп. Іони до чернецтва і заснування Київського Свято-Троїцького Іонинського монастиря. Свято-Покровський монастир – Голосіївська пустинь. Духовна спадкоємність між чернецтвом часів Давньої Русі і наших днів.



Учень/учениця:

- знає особливості чину преподобних угодників та угодниць Божих;

- має уявлення про черенче життя і монастирі як його осередки;

- знає про існування і діяльність у Києві Свято-Троїцького Іонинського та Свято-Покровського Голосіївського монастирів;

- порівнює житія преподобних Іони Київського й Олексія Голосіївського з житіями Києво-Печерських святих;

- розуміє значення їх подвижницького життя для України наших днів.



27.



1.

Преподобна Димитра (Єгорова), будівнича Києво-Введенська (1878), преподобна Анастасія (Романова), інокиня Києво-Покровська (1900) – засновниці Свято-Введенського та Свято-Покрокровського монастирів у Києві 19 століття.

Учень/учениця:

- знає про існування і діяльність у Києві Свято-Введенського та Свято-Покровського монастирів;

- усвідомлює важливість перебування в Церкві людей з різноманітних, у тому числі вищих прошарків суспільства;

- розуміє основи духовної єдності християнських народів, перш за все європейських;

- розповідає про монастирі, засновані преподобними Димитрою і Анастасією Київськими.


28.

1.

Преподобний схиархимандрит Антоній (Абашидзе) (1942), преподобносповідник Кукша (Величко), схиігумен Одеський (1964). Україна під час Другої світової війни та післявоєнний час. Обмеження діяльності Церкви, державна пропаганда атеїзму. Зв’язок між засновником Києво-Печерської Лаври прп. Антонієм, прп. Кукшою Києво-Печерським і тезо іменними святими 20 ст. Хто такі великосхимники.


Учень/учениця:

- має уявлення про духовну єдність християнських народів різних частин світу;

- розуміє обставини існування Церкви в Україні під час Другої світової війни і наступні десятиліття;

- усвідомлює зміст обмеження діяльності Церкви в умовах СРСР;

- знає різні види святості і ступені чернецтва;

- розкриває особливості подвигу сповідництва;

- розповідає про роль преподобних Антонія та Кукші у збереженні християнства в Україні 20 століття.


29.

1.

Собор Київських святих та святині Києва. Що означає соборне вшанування святих. День цього свята – 28 липня, одночасно з вшануванням святого рівноапостольного великого князя Володимира. Причина поєднання цих свят. Храми, монастирі та святі люди столиці України від часів Хрещення і до наших днів, особливо найвідоміші з них. Відновлені у 2009 році монастирі: Десятинний монастир Різдва Пресвятої Богородиці і Архангело-Михайлівський Звіринецький. Відбудова храмів, зруйнованих у часи лихоліття і заснування нових у різних районах Києва.

Учень/учениця:

- розуміє різні значення слова «собор»;

- має уявлення про спільне вшанування багатьох святих;

- усвідомлює єдність святого рівноапостольного великого князя Володимира і всіх святих, прославлених у Києві;

- розповідає про київських святих, Києво-Печерську Лавру, Михайлівський монастир, Собор святої Софії, Володимирський собор, інші найбільші монастирі та особливо шановані храми Києва;

- усвідомлює відродження Церкви і християнства в Україні і зокрема в її столиці як одну з великих перемог Христа.



30.

1.

Собор Києво-Печерських святих та святині лаври.

Історія заснування Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Св. Іларіон Київський, преподобні Антоній і Феодосій. Місця подвигу – Ближні і Дальні печери. Свято-Успенський собор обителі, її дзвіниця, храми. Нетлінні мощі преподобних Києво-Печерських та інших святих: свщмч. Володимира (Богоявленського) та мученика-немовляти, вбитого царем Іродом.



Учень/учениця:

- знає історію заснування Києво-Печерської Лаври;

- розповідає про засновників і найвідоміших святих обителі;

- перелічує храми та святині Лаври;

- розповідає історію будівництва, знищення і відновлення головного храму Лаври – Свято-Успенського собору;

- розуміє роль обителі як осередку української культури і мистецтва від 11 ст. і до наших днів;

- усвідомлює значення Лаври як великої святині України і всього християнського світу.


31.


1.

Собор Почаївських святих та святині Лаври.

Диво, з яким пов’язане заснування монастиря на горі в Почаєві – з’явлення Пресвятої Богородиці ченцеві-втікачеві з захопленого ворогом Києва у 1240 році. Джерело зі скелі, Почаївська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. Монастир, святі преподобні Іов (Желізо), в схимі Йоан (16 – 17 століття) і Амфілохій (Головатюк) (20 століття) Почаївські. Свято-Успенський і Свято-Троїцький собори, печерний храм прп. Іова, Свято-Духівський скит.



Учень/учениця:

- знає історію заснування Свято-успенської Почаївської Лаври;

- розповідає про чудотворну Почаївську ікону Божої Матері;

- перелічує відомі храми Лаври;

- усвідомлює духовну спадкоємність між преподобними Іовом і Амфілохієм Почаївськими;

- розуміє роль Свято-Успенської Почаївської Лаври в українській історії та культурі.




32.

1.

Собор Святогірських святих та святині Лаври.

Християнство у степових районах України від 1 до 13 століть. Заснування монастиря на гірському березі Сіверського Донця в 16 столітті – «Святі гори». Перші відомі настоятелі – преподобні Йоіль, Арсеній та Герман Святогірські. Святогірська ікона Божої матері, чудотворна ікона святителя Миколая Мирлікійського, мощі прп. Іоана Затворника Святогірського. Успенський собор, храми святителя Миколая Мирлікійського, Покрови Пресвятої Богородиці, скити Лаври.



Учень/учениця:

- розуміє особливості Лаври порівняно з іншими монастирями;

- розповідає про розвиток християнства на південно-східних теренах України;

- порівнює святині Києво-Печерської, Почаївської і Святогірської Лавр;

- розуміє значення Святогірської Свято-Успенської Лаври як духовного осередку сходу України;

- усвідомлює своєрідність вшанування українським народом Пресвятої Богородиці на прикладі трьох Лавр, присвячених святу Її Успіння.



33.

1.

Сучасні святі місця України: монастирі та місця паломництва (1 урок). Слова «паломник» та «паломництво». Зустріч Христа в день Його входу в Єрусалим (однойменне церковне свято, одне з 12 найбільших, народна назва – Вербна неділя) людьми з пальмовими гілками в руках. Слова «просити», «прощення», «проща», «прочанин» - спільнокореневі.

Місця з’явлення Пресвятої Богородиці, інших святих, пов’язані з життям і подвигом святих, місця знайдення чудотворних ікон, перебування нетлінних мощів святих, святі джерела, криниці, інші місцевості.



Учень/учениця:

- розуміє походження і зміст слів «паломник», «паломництво», «проща», «прочанин»;

- має уявлення про паломництво як різновид духовного життя;

- перелічує відомі святині України;

- усвідомлює значення відвідування святинь і подорожей до них для духовного удосконалення.



34.

1.

Урок-бесіда.

Натхнення та окрилення у творчості духу. Творчість як дар Божий, який треба зберігати і примножувати. Основні види творчості. Особливості діяльності, спрямованої на створення пам’яток культури і мистецтва. Важливість натхнення і неповторності митця. Різноманітність джерел натхнення. Внесок українських митців до світової культури. Неповторність людей, здібних до різних видів творчості. Прямий зв’язок між творчими здібностями людини та створенням світу і самої людини Богом.



Учень/учениця:

- має поняття про основні види творчості;

- знає особливості діяльності, спрямованої на створення пам’яток культури і мистецтва;

- розуміє важливість натхнення і неповторності митця;

- усвідомлює різноманітність джерел натхнення;

- розуміє внесок українських митців до світової культури;

- усвідомлює неповторність людей, здібних до різних видів творчості;

- виявляє прямий зв’язок між творчими здібностями людини та створенням світу і самої людини Богом.



Каталог: files -> text
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя
text -> Про проведення І (районного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів Київського територіального відділення Малої академії наук України у 2015-2016н р


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка