Програма адаптаційних зустрічей «Я п’ятикласник» Сценарій організаційних батьківських зборів



Сторінка1/6
Дата конвертації19.11.2018
Розмір0.89 Mb.
#65108
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6
Зміст

  1. Вступ………………………………………………………………………3

  2. Соціально-психологічні умови розвитку молодшого підлітка………..4

  3. Роль сім'ї в адаптації п’ятикласника…………………………………….5

  4. Допомога класного керівника в адаптації п’ятикласника……………...6

  5. Психолого-педагогічний супровід процесу адаптації

учнів 5-х класів…………………………………………………………..12

  1. Програма адаптаційних зустрічей «Я – п’ятикласник»………………17

  2. Сценарій організаційних батьківських зборів………………………...56

  3. Література………………………………………………………………..60

  4. Додатки…………………………………………………………………..62


Дайте детству наиграться

Вдоволь, досыта, не вкратце,

Дайте дождиком умыться,

Дайте, как цветку, раскрыться.

Не травите детство спором,

Не нудите разговором,

Не давите злом и страхом,

Не бросайте слов с размаху.

Душу детскую щадите

Пуще глаза берегите,

Зря за шалость не корите,

Ни родитель, ни учитель.

Развивая детский разум,

Не влезайте в дебри сразу,

Детства дни не торопите,

Детству солнце подарите.

Дайте детству наиграться,

Насмеяться, наскакаться,

Дайте радостно проснуться,

Дайте в ласку окунуться.

Дайте детству удержаться,

Дайте верой надышаться,

Дайте в рост ему подняться,

З. Баева



Вступ

Закінчилася початкова школа. Продзвенів випускний дзвінок, і маленькі школярі виїхали відпочивати на літні канікули. Хтось - до бабусі, хтось відправився в літній табір, комусь доведеться відпочити на морі.

А для вас, шановані колеги, настає час важливої роботи - адже у вересні діти вперше увійдуть до незнайомого кабінету і з тривогою вдивлятимуться в обличчя нового класного керівника.

Так, вам здається, що основні труднощі звикання до школи позаду, що закінчилися ці нескінченні строчки паличок та гачків і т.д. Дитина, нарешті, перестала забувати класти щоденник в портфель, навчилася добре читати. Не спокушайтеся, труднощі для вас, як для педагогів, тільки починаються.

У суспільстві дуже активно обговорюється проблема вступу в перший клас, малюків готують до школи ще в дитячому садку. Ви, напевно, читали про це багато корисних і потрібних книг.

А ось про перехід до основної школи (так називаються класи з п'ятого по дев'ятий) говорилось мало, хоча це теж дуже важливий перехідний період в житті учня. І на цьому складному етапі дуже потрібна допомога і підтримка не тільки маленьким «п'ятачкам», але і їх батькам, а також педагогам, які хвилюються не менше своїх нових учнів.



Ви - шкільний психолог.

Психологи, що працюють в школах, часто нарікають на те, що охопити всі напрями діяльності педагога-психолога неможливо: часу не вистачає. Методичні рекомендації по психологічному супроводу п'ятикласників, пропонована програма, яка сприяє вирішенню задач особистісного зростання і розвитку учнів, а також профілактиці і корекції шкільної дезадаптації - допоможе вам у вирішенні багатьох проблем

Ви - вчитель, що працює в п'ятому класі.

Якщо вас турбує проблема ефективності засвоєння знань на ваших уроках, якщо ви вважаєте, що головна задача вчителя - розвинути школяра, прищепити йому навички самоосвіти, а не вкласти в його голову певну суму знань, то даний методичний посібник для вас.

Ви - класний керівник п'ятого класу.

Вам, безумовно, варто звернути увагу на пропоновану збірку. Вона спеціально створена для того, щоб полегшити життя вам і вашим вихованцям, адже шкільна дезадаптація є однією з причин педагогічної занедбаності учнів.

Дуже часто класні дами не можуть вибрати теми для класних годин, які в п'ятому класі ще справно відвідуються школярами. Адже навіть окремі заняття пропонованої програми можуть надати значну допомогу учням, що випробовують проблеми в навчанні та спілкуванні.
Соціально-психологічні умови розвитку

молодших підлітків

 Учні 5-х класів – це діти молодшого підліткового віку. В цей час відбувається інтенсивне формування особистості, розпочинається перехід від дитинства до юності у фізичному, психічному і соціальному відношенні:

Зростає контроль кори головного мозку над інстинктами та емоціями (відбувається гальмування) можливість управління своїми емоціями;


  • Зникають попередні дитячі інтереси, з’являються нові;

  • Виникає в деяких учнів прагнення до самостійності й властивих дорослим форм поведінки;

  • Діти цього віку потребують особливої уваги до себе.

 Труднощі в їх вихованні зникають, коли батьки (вчителі) враховують нові потреби і запити дитини.

 Молодший підліток – допитлива, активна, різка, діяльна, галаслива й емоційна дитина, яка прагне до всього нового й незвичного.

 Під впливом складнішого змісту навчання в 5-му класі відбуваються зміни в навчальній діяльності підлітків. Вони частіше висловлюють сумніви, ставлять запитання, висувають гіпотези, вступають в суперечки, вимагають додаткових доказів. Їх інтелектуальний (розумовий) розвиток значно випереджає їхній досвід.

 Абстрактне мислення (мислення термінами, поняттями) 5-класника перебуває у стадії свого становлення, тож учні відчувають труднощі в абстрагуванні понять. Найкраще засвоюється молодшими підлітками матеріал, що спирається на адекватно (вдало) підібрані наочні образи.

 Пізнавальні інтереси спрямовуються на пізнання явищ природи і громадянського життя. Вони розвиваються переважно в процесі вивчення навчальних дисциплін. Велике значення у розвитку чи зникненні інтересу до вивчення тієї чи іншої дисципліни мають успіхи, досягнення чи, навпаки, невдачі дитини у вивченні предмету. Успіхи, пов’язані з позитивними емоційним станом, підвищують інтерес і невдачі, (особливо часті) значною мірою знижують його. Інтереси 5-класника стають більш широкими, стійкими, проте, підвищена допитливість у цьому віці може призвести і до розсіяності інтересів.

 Як ідеал у молодших підлітків виступає образ якоїсь людини, (вчителя, батьків, товаришів, героїв книг і кінофільмів тощо). Завдання батьків і вчителів звертати увагу на те, щоб ідеали були дійсно ідеалами (позитивному, спонукати дітей не менш захоплюватися, а намагатись походити на ідеальну людину, зіставляти свою поведінку з її поведінкою).


Роль сім’ї в адаптації школярів

 Родина – це те місце, де дитина повинна відчувати себе затишно і впевнено. Головний мотив у стосунках в родині – це любов батьків до своїх нащадків. В цей складний для дитини період, батьки повинні бути поруч, в будь-який час готові прийти на допомогу (підтримати, розрадити, заспокоїти). Вони повинні бути терплячими й уважними

 Але батьки по різному розуміють і визначають любов до дитини.

 Ось як нерідко виглядає спілкування люблячих батьків з дитиною :

 “Знову ти плутаєшся у мене під ногами!”, “Займись чим не-будь”, - обурюється мама готуючи обід.

 “Не чіпляйся до мене, не бачиш, що я зайнятий” – бурчить батько збираючись на недільну рибалку.

 “Господи, от звалився на мою голову! – вигукує бабуся якій на вечір “підкинули” онука, зруйнувавши її власні плани. – З таким неслухом як ти одна морока!”

 “Такий шибеник росте! – скаржиться дідусь сусідові в присутності онука. – Батьків зовсім замучив, та й нас з бабусею з світу зживає!”

 Згадайте, як часто ви самі чи ваші знайомі у свої сімейних стосунках вживали подібні заборонені висловлювання:

 - Я тисячу разів говорив тобі що…

 - Скільки разів треба повторювати…

 - Про що ти тільки думаєш…

 - Невже тобі важко запам’ятати це…

 - Невже тобі незрозуміло, що…

 - Ти такий самий (така сама), як і …

 А тепер порівняйте наскільки рідше звучать атак звані бажані висловлювання:

 - Ти в мене найрозумніший.

 - Ти в мене найкраща.

 - Ти мене завжди правильно розумієш.

 - Я нікому так не вірю, як тобі.

 Як же може оцінити ставлення до себе дитина, у якої аналітичні здібності тільки розвиваються і яка звикла вірити тому, що бачить і чує? Дитина потребує, щоб батьки (і в першу чергу мати) приділяли їй багато уваги. Вона не може знайти пояснень їхній нервовості і небажанню спілкуватися.

Поради батькам щодо виховання дитини та подолання

проявів дезадаптації у п’ятикласників

 Критерієм успішної адаптації до нових умов є, насамперед, ступінь збереження психічного і фізичного здоров’я. Тому важливо, щоб батьки слідкували за дотриманням режиму дня школяра. Основними елементами режиму дня є різні види розумової ї фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів.

 Під час виконання домашніх завдань дитиною контролюйте дотримання санітарних вимог.

 Важливою якістю батьків є чутливість до дитини. Недостатньо бути постійно з дитиною, – потрібно сприймати її як рівнозначного учасника спілкування.

 Будьте уважними до дитини, а, також, чуйними та чутливими. Те, що ви вважаєте несуттєвим, неважливим, для вашої дитини може значити дуже багато. Звичайно, легше відмахнутися від проблеми, ніж розв’язати її.

 Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:



  • Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

  • Не ставте забагато запитань.

  • Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

  • Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

  • Не вигадуйте для дитини багато правил – вона перестане звертати на них увагу.

  • Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

  • Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.


Допомога класного керівника в адаптації

п'ятикласників

Кожний педагог підтвердить, що початок п'ятого класу - складний період не тільки для дитини, але і для вчителів, і для батьків. Складностей багато, і пов'язані вони не тільки з навчальним процесом, але і з організацією життя в школі. І хоча кожна школа - складний і своєрідний «організм», але багато проблем, випробовувані п'ятикласниками, схожі. Так, у більшості випадків, самі п'ятикласники вказують, що в школі стало складніше, тому що:



  • дуже багато різних учителів (і їх треба запам'ятати);

  • незвичний розклад (новий режим);

  • багато нових кабінетів, що невідомо як розташований (або навіть новий будинок середньої школи);

  • нові діти в класі (або я сам у новому класі);

  • новий класний керівник;

  • у середній школі ми самі маленькі, а в початковій були вже великими;

  • проблеми зі старшокласниками (наприклад, у буфеті або в туалетній кімнаті).

Для п'ятикласника першого вересня найчастіше нове усе: і будинок школи, і діти в класі, і вчителі, і навіть навчання інше - предметне. Виникає ситуація нової системи освіти. Цікаво, але тривожно, хочеться бути активним, розумним і незалежним, а важко; хочеться бути потрібним і успішним у групі своїх однокласників, щоб кожен новий вчитель оцінив і побачив усе найкраще, що є в мені, адже я не гірше інших.

Звичайно, є діти, що легко і вільно вписуються в шкільну систему вимог, норм і соціальних відносин, але більшість учнів 5-х класів, як показали результати діагностики, піддана дезадаптації. Тобто дитина стає неуважною, менш відповідальною, тривожною, гірше учиться в порівнянні з початковою школою. Ускладнюється сам навчальний процес, продуктивність роботи знижується, зі своїм високим рівнем тривожності дитина неадекватна в сприйнятті відносин з новими однокласниками і невідомими вчителями, з'являється почуття непевності.

Успішність адаптації молодшого підлітка в більшому ступені залежить не тільки від інтелектуальної готовності, але і від:


  • його здатності до встановлення міжособистісних відносин з педагогами; навичок орієнтації в просторі школи;

  • навичок гідного поводження зі своїми новими однокласниками й уміння спілкуватися з ними, дружити;

  • здатності приймати і дотримувати класних і шкільних правил життя; ставлення до себе і позитивного відношення до шкільного світу.

Важливо також, наскільки психологічні якості дітей, їхні уміння й особливості відповідають вимогам конкретного вчителя в зв'язку з особливостями предметного навчання.

Викладачі також, у свою чергу, потребують психологічної підтримки. Їм важко відразу запам'ятати всіх учнів в умовах великої школи і швидко впізнати дітей, щоб успішніше організувати навчання і спілкування, переключитися з психологічних особливостей випускників школи 17 - літнього віку на можливості дітей 10-11 років.

Серед труднощів шкільного життя п'ятикласників, за результатами батьківського анкетування, найбільш часто вказуються:


  • темп робіт, і, видимо, як наслідок - невміння швидко записувати, конспектувати;

  • обсяг роботи, як на уроці, так і дома;

  • нові, незвичні вимоги до оформлення робіт;

  • необхідність самостійно знаходити і працювати з додатковою літературою.

За даними психологів, ситуація адаптації викликає в більшої частини п'ятикласників підвищену тривожність, як шкільну, так u особистісну, а також найчастіше - поява страхів. Наприклад, страх невідповідності очікуванням оточуючих, котрий при цьому домінує над страхом самовираження в індивідуальних показниках. І це є нормою, тому що це - вікова проблема. Дитина молодшого підліткового віку задумується: «А що про мене подумають інші, і однокласники, і вчителі!» Тому іноді і здібна дитина не виявляє належною мірою свої можливості. До речі, обдаровані діти живуть у швидкому режимі, захоплюються шахами, англійською мовою, інформатикою, і, може бути, тому мають низьку фізіологічну опірність стресові. Батьки, піклуючись про освіту дітей і їхню успішність в майбутнім житті, крім того, турбуючись «як би чого не сталося на вулиці», воліють завантажувати вільний час дитини освітою, хоча саме ці діти мають потребу в режимі, що щадить, і спеціальних навичках керування стресом, і, може бути, - в особливій увазі медиків.

Крім того, проблеми і страхи у відносинах із учителями мають до третини всього числа п'ятикласників. У свою чергу, батьки, усе більше і більше примушуючи дітей працювати на оцінку, провокують шкільні страхи, зв'язані в дітей з невпевненістю у своїх силах, тривогою з приводу негативних оцінок або їх небажаного отримання. Цей факт особливо насторожує в період адаптації п'ятикласників до шкільного життя, коли наявність у дитини мотиву добре виконувати всі пропоновані школою вимоги, показати себе з кращої сторони спонукує його виявляти активність.

Дуже важлива для п'ятикласника ситуація з новим класним керівником. Адже при переході з молодшої в середню школу діти особливо мають потребу у встановленні адекватних рольових відносин з педагогами на уроках і поза ними. Прийняття і дотримання класних і шкільних соціальних і етичних норм також здійснюється в першу чергу класним керівником. У деяких дітей з'являються складності просто в інформованості й організації шкільного життя, і тут теж дуже важлива підтримка класного керівника. Компетентність класного керівника в питаннях життєдіяльності класу, його емоційне відношення до учнів, до своїх обов'язків, що виявляється в поводженні і спілкуванні з дітьми. Тобто характер міжособистісного контакту - одна з головних умов успішної адаптації дітей.

Проблеми звикання, пристосування неминуче виникають у дітей (у тім або іншому ступені) на початку навчання як у початковій і в середній, так і в старшій школі. Кожен такий перехідний період має свою специфіку, зв'язану, у першу чергу, із психологічною своєрідністю віку.

Вік п'ятикласників можна назвати перехідним від молодшого шкільного віку до молодшого підлітка (отроцтву). Психологічно цей вік зв'язаний з поступовим проявом почуття дорослості, головного особистісного новотвору, що, у першу чергу, свідчить про розвиток особистості підлітка.

Шлях усвідомлення себе складний, прагнення знайти себе як особистість породжує потребу у відчуженні від усіх, хто до цього впливав на дитину, і, у першу чергу, - від батьківської родини.

Зовні це відчуження виражається найчастіше в негативізмі - у прагненні протистояти будь-яким пропозиціям, судженням, почуттям дорослих. Звідси така кількість конфліктів з дорослими. При цьому негативізм - первинна форма механізму відчуження, вона ж є початком пошуку підлітком власної унікальності, пізнання власного Я. Цьому ж сприяє й орієнтованість підлітків на встановлення довірливих-дружніх відносин з однолітками. У цій дружбі відбувається моделювання соціальних взаємин, засвоюються навички рефлексії на можливі наслідки свого або чийогось поводження, соціальні норми взаємодії людей, моральні цінності. Пізнання іншого, схожого на мене, дає можливість як у дзеркалі побачити і зрозуміти свої власні проблеми. Саме в силу психологічної цінності відносин з однолітками відбувається поступова заміна провідної навчальної діяльності (що було характерно для молодшого школяра) на провідну діяльність спілкування. Таким чином, поступово міняються пріоритети й у стінах школи. Розумова активність підлітків висока, але здібності будуть розвиватися тільки в діяльності з позитивними емоціями, успіх або неуспіх грають значну роль у підтримці мотивації навчання. Оцінки відіграють важливу роль у цьому: висока оцінка дає можливість підтвердити свої здібності. Збіг оцінки і самооцінки важливий для емоційного благополуччя підлітка. Інакше кажучи, неминучий внутрішній дискомфорт, і навіть конфлікт. З огляду на фізіологічні особливості пубертатного віку (неузгодженість темпів росту і розвитку різних функціональних систем і т.п.), Можна зрозуміти і крайню емоційну нестабільність підлітків.

Усі ці психологічні особливості починають поступово виявлятися саме у віці 10-11 років, при переході в середню школу, досягаючи апогею до 13-14 років. Тому процес адаптації в цьому віці може виявитися досить непростим. Співпраця педагогів у цьому процесі просто необхідна. І вона, на мій погляд, може бути самою різною. Наприклад, можливо полегшити долю п'ятикласників деякими чисто організаційними моментами.



  1. Діти не знають імен учителів - учителям необхідно надягати бейджики (ім'я і по батькові великими літерами) на урок протягом першої чверті.

  2. Діти не знають новеньких по іменах - у перший тиждень класному керівникові треба познайомити клас з новачками в неформальній обстановці.

  3. До першого вересня добре б організувати зустріч класного керівника з новою дитиною. Рекомендується спільна діяльність з метою знайомства один з одним.

  4. Дітям необхідно носити бейджи з іменами і номером класу. Однак класному керівникові необхідно подбати про те, щоб дитина не виходила з цією візиткою на вулицю після уроків.

  5. Класний керівник повинен озвучити правила для чергових.

  6. На перші батьківські збори мають приходити усі вчителі з метою знайомства батьків із програмою і вимогами з предмету.

  7. Категорично заборонити затримувати дітей після дзвоника на перерву.

  8. З метою організації готовності дітей до уроку, рекомендуємо вчителям протягом місяця перевіряти готовність дитини до уроку, наявність необхідних навчальних посібників.

  9. Виробити єдині вимоги до уроків по різних предметах:

А) з питаннь обов'язкових дисциплінарних вимог (правил):

  • вітаємося стоячи;

  • при відповіді вставати необов'язково;

  • не перебивати вчителя й учня;

  • піднята рука  сигнал про питання або відповідь;

  • відсутність запізнень;

Б) з питаннь організації навчального процесу:

  • наявність необхідних навчальних посібників;

  • запису дати, «класної і домашньої роботи»;

  • наявність полів;

В) з приводу етичних цінностей у відносинах дітей між собою і між вчителем і дитиною:

  • взаємоповага;

  • доброзичливе ставлення до відповідаючого;

  • уміння слухати і чути один одного;

  • уміння не перебивати один одного.

  1. Визначити призначення щоденника.

  2. Класний керівник повиннен забезпечити кожну дитину інформацією про телефони, дні народження, імена і по батькові батьків однокласників.

  3. Провести заходи типу тренінгів по груповій згуртованості в перші дні навчального року, що вирішують основні проблеми в спілкуванні дітей у класі.

  4. Здійснити корекцію і можливу координацію навчального навантаження з різних предметів.

Це лише можливі варіанти. Їхня реалізація залежить від умов конкретної школи. Зробити це можна, наприклад, так: уся група вчителів розбивається на міні-групи по 3-4 чоловіка, кожна з яких за визначений час (30-40 хв.) розробляє і представляє свої пропозиції по системі адаптації п'ятикласників. Потім від групи виступає 1 вчитель, «захищаючи» розроблений проект, інші слухають, ставлять питання, обговорюють. У результаті такого обговорення створюється спільний проект, що включає найбільш прийнятні і здійсненні ідеї, у якому - у цьому випадку - будуть брати участь практично всі педагоги цієї паралелі, виявляючи вже собою міцну команду, можливо, що представляє загальний педагогічний підхід до дітей.

Забезпечення наступності

Успішність адаптації школяра до навчання в 5 класі залежить від реалізації наступних зв'язків між початковою загальною і основною загальною освітою. При вирішенні проблеми спадковості, особливо в період адаптації вчорашнього молодшого школяра до нових умов навчання в 5 класі, необхідно:



  • враховувати психологічні особливості дітей 10-11 років, що вступають в підлітковий період розвитку;

  • рівень пізнавальної діяльності, з яким дитина перейшла в 5-й клас;

  • аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду і можливості (шляхи) корекції труднощів адаптації школяра.

Для того, щоб адаптаційний період був ефективним, можна передбачити наступні етапи його організації:

    1. Розробка педагогами і психологом школи програми адаптації учнів.

    2. Прийняття кожним класним керівником ідеї адаптаційного періоду і усвідомлення його значення, необхідності підготовки.

    3. Складання класним керівником програми адаптаційного періоду з урахуванням можливостей вчителів і дітей на основі базової програми.

    4. Створення директором школи, його заступниками організаційних умов, що забезпечують адаптаційний період для дітей (наказ по школі, зміна розкладу, надання кабінетів для роботи і т.п.) .

    5. Залучення інших фахівців (вчителів фізкультури, керівників гуртків) для допомоги учням в їх адаптації до середньої школи.

Перед початком навчального року класним керівником спільно з психологом розробляється програма адаптаційного періоду для дітей, яка потім реалізується в роботі з ними протягом першого тижня навчання в школі.
Психолого - педагогічний супровід процесу адаптації

учнів 5-х класів

Поняття «адаптація» одне з ключових у дослідженні живого організму, оскільки саме механізми адаптації, вироблені в результаті тривалої еволюції, забезпечують існування організму в мінливих умовах середовища.

Термін «шкільна адаптація» став використовуватися для опису різних проблем і труднощів, що виникають у школі. Із цим поняттям пов'язують відхилення в навчальній діяльності - утруднення в навчанні, конфлікти з однокласниками, неадекватну поведінку. Цілком природно, що подолання тієї чи іншої форми дезадаптивності повинне бути спрямоване на усунення причин, що її викликають. Але насамперед необхідно чітко визначити поняття «адаптації».

Адаптація - одне з центральних понять біології. Механізми адаптації підвищують стійкість організму до перепадів температури, до нестачі кисню, змін тиску й інших несприятливих впливів середовища. Термін «адаптація» широко застосовується як теоретичне поняття в психології. Адаптація - динамічний процес, завдяки якому рухливі системи живих організмів, незважаючи на мінливість умов, підтримують стійкість, необхідну для існування, розвитку, продовження роду.

Адаптаційний процес стосується всіх рівнів організму: від молекулярної до психічної регуляції діяльності. У цьому процесі психічна адаптація відіграє важливу роль.

Психологічна адаптація - це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значимих ланцюгів. Процес взаємодії особистості й середовища полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних потреб. Це пристосування до навколишнього середовища, до спілкування з різними людьми, до умов інтелектуального навантаження; формування адекватної самооцінки, це сформована позитивна внутрішня мотивація до навчання, до фізичної праці, до спільної роботи. Це знаходження та зайняття своєї соціальної ніші в класному колективі.

Період переходу молодших школярів до середньої школи пов'язаний із певними трудностями не тільки для дитини, але і для вчителів, батьків. Упродовж одного-трьох місяців, відбувається процес адаптації, який не завжди позитивно позначається на успіхах дитини, його самопочутті та самосприйнятті. Для п'ятикласника першого вересня все нове: і приміщення, і вчителі, і предмети, і діти, і вимоги, і... Це цікаво, але тривожно, хочеться бути розумним, активним, незалежним, а важко; хочеться бут активним і успішним у групі своїх однокласників, щоб кожен новий вчитель оцінив і побачив усе найкраще, що є в мені, адже я не гірше інших.

П'ятикласник стоять на порозі підліткового віку, який як правило починається у 10 - 11 років. Це час так званої підліткової фізіологічної кризи.

Підлітковий вік - один із найскладніших та найвідповідальніших періодів становлення й розвитку психіки людини. Це вік допитливого розуму, жагучого прагнення до пізнання світу, пошуку свого призначення в ньому, бурхливої активності, ініціативності, потреби в активній діяльності та творчості. Він характеризується багатьма суперечностями, різноманітними фізіологічними та психологічними змінами, кризами, зумовленими переважно невідповідністю між прискореним біологічним, фізіологічним дозріванням та відносним відставанням психологічного й соціального розвитку.

У цей час розпочинаються значні зміни функціональної активності нервової та ендокринної системи, що забезпечує поступову докорінну перебудову дитячого організму, яка зумовлює перехід від дитинства до дорослості. Почуття «дорослості», яке приходить на зміну почуттю «дитячості», зумовлює основну суперечність підліткового віку.

Спробуємо з'ясувати, який він п'ятикласник? Що відбувається з ним в цей період?



  • Неоднакове фізіологічне дозрівання дітей: ретарданти, акселерати, діти, які відповідають віковій нормі. На інтелектуальну сферу це не впливає, а відображається на міжособистісних стосунках. Розвивається низька самооцінка, з'являється почуття ізольованості, замкнутості, власної неповноцінності.

  • Нерівномірно формується кровоносна система система. Це впливає на стан здоров'я учнів: болить голова, серце, нерівномірний тиск, підвищена стомлюваність, зниження працездатності.

  • У зв'язку з фізіологічними змінами головного мозку в період з 5-7 клас зменшується ускладнюється процес запам'ятовування.

  • Починається «гормональний підйом» підліткового віку. Діти емоційні, збудливі, рухливі. Спостерігається різка зміна настрою.

  • Під впливом інтенсивного функціонування залоз внутрішньої секреції збільшується збудженість центральної нервової системи підлітка, що виявляється у підвищеній дратівливості, надмірній образливості, нестриманості.

  • У підлітковому віці зростає значення дружби й міжособистісних стосунків у колективі однолітків. Вони намагаються знайти собі «справжнього друга».

Виникає велика потреба в тому, щоб саме батьки визнали їхню дорослість. Їм притаманна чутливість до будь-якої фальші, лицемірства, їх почуття надзвичайно загострені.

Дитина прагне знайти своє місце в соціум, прагне спілкування. Недостатнє спілкування може стати причиною формування цілого ряду негативних тенденцій, зокрема і делінквентної поведінки. Більше 90% підлітків, які знаходяться на обліку є психологічно ізольованими в групі однолітків.

В цей період активізується бажання визволитися від опіки з боку дорослих, на перше місце виходить інтимно-особистісне спілкування.

У формуванні позитивних, доброзичливих відносин між дітьми в період адаптації важливу рол відіграє вчитель. Саме він повинен створювати атмосферу співробітництва, взаєморозуміння, підтримки. Не слід забувати, що ставлення вчителя до дитини - індикатор ставлення до неї і її однолітків. Від негативного ставлення вчителя дитина страждає двічі: учитель: учитель ставиться до неї погано, і так само до неї ставляться діти. Тому краще уникати негативних оцінок поведінки школяра і його шкільних успіхів, В разі необхідності робити зауваження необхідно наодинці з учнем. Використовуйте в спілкуванні з учнями демократичний стиль спілкування.

Як важливо, іноді, просто поставити себе на місце несміливого п’ятикласника, зрозуміти найбільш важливі, для нього зараз, речі. Як доречно допомогти учневі при цьому не формуючи в нього комплекс неповноцінності? Розберемо на конкретних шкільних ситуаціях.
Ситуації з шкільного життя п'ятикласників

Маленька Діна спускається з третього поверху по сходах, обережно притискаючись до стіни, з тривогою косячись на пробігаючих мимо "величезних" старшокласників. Вчитель, що проходе мимо вітається з дівчинкою, питає, де у неї повинен бути наступний урок, упевнено бере за руку і проводжає до кабінету. По дорозі Діна ставить питання, які чує в школі майже кожен дорослий, що надає дітям навіть найменшу підтримку: "А ви хто? Ви будете у нас що-небудь вести? А по яких днях ви буваєте в школі ?"

Оля, відповідальна і дуже скромна дівчинка, ось вже другий день гордо відносить журнал 5-А класу додому - адже так надійніше, не пропаде. Завуч школи, випадково побачивши, як Оля заштовхує журнал в портфель, який ніяк не закривається, дивується: "Ти додому його несеш? Ти що? Це ж важливий документ! Якщо в кабінеті адміністрації нікого не було, треба було..." У Олі закапали сльози. "Звичайно, спасибі, ти молодець, не розгубилася. Зберегла журнал, але в майбутньому" - вимовила Ірина Петрівна і детально розповіла про правила зберігання документації.

На класній годині Катя малює акварельними фарбами ситуацію щастя. "Вчителька математики, я забула, як її звуть, нарешті похвалила мене на уроці. Адже раніше у мене була п'ятірка по математиці, і усний рахунок я виконувала швидше за всіх, а зараз все по-іншому", - переживає п'ятикласниця.

Саша, що тільки після дзвінка встиг купити булочку в буфеті (старшокласники відтіснили його в кінець черги), тепер стоїть в коридорі і не розуміє, куди ж поділися всі учні з кабінету і який наступний урок. Він не пам'ятає, як звуть нову вчительку, і не знає, що ж робити далі.

Вчитель інформатики розказує про 5 "А": "Діти активні, добрі, розумні і смішні, але маленькі, у деяких ще ноги до підлоги не дістають, коли вони займаються в комп'ютерному кабінеті на стільцях для старшокласників. Сьогодні по доброті душевній вирішили допомогти і вимкнули всі комп'ютери після того, як я сказав, що урок закінчений. Мені довелося все переробити: все знову включати, перезавантажувати, і вимикати - це ж система; затримався на цілий урок".

Що переживають в цих ситуаціях діти?

Діна погано орієнтується в школі, для неї, як і для інших дітей, в новій ситуації навчання надзвичайно важливий дорослий, який виділяє її серед інших, звертає увагу саме на неї, створюючи тим самим відчуття безпеки і причетності до школи.

Оля, чекаючи схвалення з боку педагога, відчула вину і тепер не упевнена в правильності своєї поведінки. Хоча ніхто ніколи не пояснював їй раніше, що робити в подібній ситуації.

Катя розгублена, тому що вчителі пред'являють різні вимоги. Вона проявляє підвищене занепокоєння в учбовій ситуації, постійно чекає негативної оцінки з боку педагога.

Саша не упевнений в правильності власної поведінки, погано орієнтується в шкільній будівлі і не знає, де подивитися розклад.

5- А клас не знає про правила поведінки в комп'ютерному класі.

Звичайно, є діти, які легко і вільно вписуються в шкільну систему вимог, норм і соціальних відносин, але більшість п'ятикласників схильні до дезадаптації: стають неуважними, безвідповідальними, тривожними, невпевненими в собі, гірше вчаться в порівнянні з початковою школою, зазнають труднощі в спілкуванні з однолітками і вчителями.

Викладачі також потребують психологічної підтримки. Їм важко відразу запам'ятати всіх учнів в умовах великої школи і швидко запам'ятати дітей, щоб успішно організувати навчання і спілкування, переключитись з психологічних особливостей випускників школи 16-річного віку на можливості дітей 10-11 років.

Як надати реальну профілактичну допомогу і психологічну підтримку п'ятикласникам та вчителям?

Наскільки легко і швидко молодший підліток пристосується до умов середньої школи, залежить не тільки від його інтелектуальної готовності до навчання. Важливо, щоб були сформовані уміння і навички, що визначають, на наш погляд, успішність адаптації:



  • уміння усвідомлювати вимоги вчителя і відповідати їм;

  • уміння встановлювати міжособистісні відносини з педагогами;

  • уміння приймати і дотримувати правила життя класу і школи;

  • навички спілкування і гідної поведінки з однокласниками;

  • навички упевненої поведінки;

  • навички спільної (колективної) діяльності;

  • навички самостійного вирішення конфліктів мирним шляхом;

  • навички саме підтримка;

  • навички адекватної оцінки власних можливостей і здібностей.

Програма адаптаційного періоду для учнів



Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка